fbpx

Дайджест нoвин “Податки і облік” з 12.08.2019 пo 19.08.2019

In: Дайджести новин законодавства і практики 19 Aug 2019 Tags: ,

Дайджест нoвин “Податки і облік”

з 12.08.2019 пo 19.08.2019

 

Індекс інфляції за липень – 99,4 %

За даними Держстату індекс споживчих цін (індекс інфляції) за червень 2019 року – 99,4%.

 

 

 

 

 

 

 

За матеріалами Держстат

 

 


Операції нерезидента з його постійним представництвом – контрольовані

Фіскали консультують: господарські операції (включаючи суми грошових кошт в перерахованих від нерезидента на рахунки його представництва в Україні), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, обсяг яких, визначений за правилами бухгалтерського обліку, за 2018 рік перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) визнаються контрольованими. 

Зазначені операції мають бути відображені у звіті про контрольовані операції за відповідний звітний рік.

 

 

Лист ДФС України від 02.08.2019  № 3631/6/99-99-31-02-01-15/ІПК

 


Обчислення обсягу операцій між нерезидентом та його представництвом в Україні для цілей ТЦ

Фіскали інформують: для обчислення обсягу господарських операцій між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні для цілей трансфертного ціноутворення не враховуються дохід та витрати від операційних курсових різниць, а також операції з отримання та повернення безвідсоткової поворотної фінансової допомоги.

 

 

 

 

Кожна господарська операція має бути ідентифікована, тому надання обґрунтованого висновку щодо її впливу на об’єкт оподаткування ПНП, а також визнання/невизнання таких операцій контрольованими має розглядатись з урахуванням їх сутності, договірних умов, обставин їх здійснення та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

 

 

Лист ДФС України від 05.08.2019 № 3636/6/99-99-31-02-01-15/ІПК

 


Коригування фінрезу при внесенні поворотної фінансової допомоги

Фіскали консультують: ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці з операцій із внесення поворотної фінансової допомоги до додаткового капіталу товариства.

 

 

 

 

 

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування.

 

 

Лист ДФС України від 01.08.2019 № 3602/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

 


ТОП-помилок при поданні уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ

Фіскали повідомляють про найпоширеніші помилки при поданні уточнюючих розрахунків до податкової декларації з ПДВ, зокрема:

Помилка 1.

При поданні уточнюючого розрахунку платники, які самостійно виявляють заниження податкового зобов’язання забувають нарахувати та сплатити штраф у розмірі 3%. (штраф сплачується до подачі уточнюючого розрахунку).

Помилка 2.

Неправильне відображення в декларації з ПДВ рядка 16.2, а саме збільшено/ зменшено залишок від’ємного значення за результатами поданих уточнюючих розрахунків.

Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.

Помилка 3.

Неправильно заповнюється таблиця (розшифровка) до декларації з ПДВ, де мають зазначатись уточнюючі розрахунки, що включені до даної декларації.

Помилка 4.

У декларації з ПДВ декларують від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту (р.19). Проте при поданні уточнюючого розрахунку замість того, щоб перенести р.19 з декларації ПДВ до уточнюючого розрахунку переносять у рядок 18 «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного».

Помилка 5.

Подання платниками пустих уточнюючих розрахунків!

Подання такого уточнюючого розрахунку свідчить про відсутність діяльності за місяць, що уточняється. 

Строк позовної давності подання уточнюючих розрахунків визначається не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, — за днем фактичного подання.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за чинною на час подання уточнюючого розрахунку формою (п.50.1. ст.50 ПКУ).

 

 

За матеріалами Офіс ВПП ДФС

 

Дивіться відео на тему:

 
 

Сплата податкових зобов’язань з ПДВ третьою особою на підставі договору доручення неможлива

Фіскали консультують: поповнення електронного рахунку платника ПДВ за рахунок інших джерел, наприклад з поточних рахунків інших осіб, незалежно від наявності чи відсутності договору доручення не передбачено.

 

 

 

 

 

Лист ДФС України від 31.07.2019 № 3590/ІПК/28-10-27-01-11

 

Дивіться відео на тему:

 

Право на використання програмної продукції та ПДВ

Фіскали інформують: якщо згідно з ліцензійним договором умови використання програмної продукції (комп’ютерної програми та/або її компонентів) обмежені функціональним призначенням такої програми і її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання «кінцевим споживачем») та/або умови передачі права на розповсюдження примірників програмної продукції не передбачають надання права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем, то отримання платежу як винагороди за надання права на використання такої програмної продукції/розповсюдження примірників програмної продукції не  вважатиметься роялті, а такий платіж є оплатою вартості поставленої програмної продукції (комп’ютерної програми та/або її компонентів), у тому числі її копій, операція з постачання якої звільняється від оподаткування ПДВ за п. 26 1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

При цьому якщо послуги із удосконалення програмної продукції (комп’ютерних програм) є складовою частиною операції з надання права на використання програмної продукції на умовах ліцензійного договору та їх вартість включається до складу платежу, який є винагородою за надання вказаного права, то така операція не підлягає оподаткуванню ПДВ за пп. 196.1.6 п. 196.1 ст. 196 ПКУ або п. 261 підрозділу 2 розділу XX ПКУ (залежно від умов постачання програмної продукції, визначених у цивільно-правовому договорі).

 

 

Лист ДФС України від 31.07.2019 р. № 3588/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


ПДВ при послугах з навчання персоналу від нерезидента

Фіскали консультують: місцем постачання послуг у сфері культури, мистецтва, освіти, науки, спорту, розваг або інших подібних послуг, включаючи послуги організаторів діяльності в зазначених сферах та послуги, що надаються для влаштування платних виставок, конференцій, навчальних семінарів та інших подібних заходів за пп. 186.2.3 п. 186.2 ст. 186 ПКУ, є місцем фактичного надання послуг.

Якщо послуги відносяться до зазначених у цьому підпункті ПКУ та нерезидент надає їх резиденту:

  • за межами митної території України, то операція з постачання таких послуг не є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки місцем їх постачання вважається місце фактичного надання послуг, і за такими операціями ПН отримувачем послуг не складається.
  • на митній території України, то операція з постачання таких послуг є об’єктом оподаткування ПДВ і такі послуги підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за основною ставкою.

 

 

Лист ДФС України від 31.07.2019 № 3593/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


Агентські послуги нерезиденту на території України та ПДВ

Фіскали зазначають: об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ(п. 185.1 ПКУ).

П.п.186.2 – 186.4 ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається залежно від місця реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг, або від місця фактичного надання відповідних послуг.

Відповідно до п.186.4 ПКУ місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у п.186.2 і 186.3 ПКУ.

У випадку надання резидентом нерезиденту агентських послуг, які відсутні в переліку операцій, зазначених у п.186.2 і 186.3 ПКУ, місце постачання таких агентських послуг визначається відповідно до п.186.4 ПКУ, а саме як місце реєстрації постачальника – резидента.

Отже, у платника податку (резидента) операції з постачання агентських послуг нерезиденту є об’єктом оподаткування ПДВ за загальновстановленою ставкою 20 %. Базою оподаткування ПДВ є агентська винагорода, яку отримує резидент за надані нерезиденту послуги.

Датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ у платника податку з постачання послуг нерезиденту, відповідно до пункту 187.1 ПКУ, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата послуг, що підлягають постачанню;

б) дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Тому, на дату, визначену відповідно до п.187.1 ПКУ у резидента, який на території України надає агентські послуги нерезиденту, виникають податкові зобов’язання з ПДВ. На зазначену дату такий агент складає та зареєструє в ЄРПН ПН.

 

 

За матеріалами Офіс ВПП ДФС

 


ПДВ при тимчасовому ввезенні товарів на митну територію України

Фіскали наголошують: до операцій по ввезенню товарів на митну територію України в митному режимі тимчасового ввезення застосовується:

  • умовне повне звільнення від сплати митних платежів (п. 206.7 ПКУ, ст.105 МК);
  • умовне часткове звільнення від сплати митних платежів (п. 206.7 ПКУ, ст.106 МК).

Відповідно до пп. 27 ч. 1 ст. 4 МК до митних платежів належать: мито, акцизний податок та ПДВ.

У разі тимчасового ввезення товарів з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами за кожний повний або неповний календарний місяць заявленого строку перебування на митній території України сплачується 3% суми митних платежів, яка підлягала б сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України, розрахованої на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення (ч.2 ст. 106 МК; п.п. 207.6.2 ПКУ).

При цьому загальна сума митних платежів, яка підлягає сплаті за час перебування товарів у митному режимі тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, не повинна перевищувати суми, яка підлягала б сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України, розрахованої на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення (ч. 5 ст. 106 МК).

Відповідно до пп. 207.6.2 ПКУ суми ПДВ, які були сплачені відповідно до умов ст.106 МК, включаються до складу податкового кредиту в тому звітному періоді, в якому вони були сплачені.

Тобто 3% від суми ПДВ, розрахованої при поміщенні товару у митний режим тимчасового ввезення, включаються до рядку 11.1 чи 11.2 (відповідно до ставки ПДВ 20% або 7%) в періоді сплати цих 3%.

У разі випуску товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування ПДВ, у вільний обіг на митній території України платник ПДВ сплачує митним органам суму ПДВ, розраховану за основною ставкою ПДВ, за вирахуванням вже сплаченої на підставі умовного часткового звільнення суми ПДВ, а також суму процентів з сум податкових зобов’язань, що підлягали б сплаті у разі, якщо б щодо таких сум надавалося розстрочення податкових зобов’язань відповідно до розділу II ПКУ.

При цьому до податкового кредиту на підставі митної декларації включається лише сума ПДВ, сплачена/нарахована у зв’язку з випуском товарів, поміщених у митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, у вільний обіг на митній території України. Сума процентів, нарахованих відповідно до частини сьомої ст. 106 МК, не є сумою ПДВ, а тому до податкового кредиту не включається.

Також на суму податкових зобов’язань, сплачених на підставі митної декларації, збільшується ліміт реєстрації у формулі СЕА (п. 2001.3 ПКУ.0.

Якщо митний режим тимчасового ввезення завершується:

  • вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення за межі митної території України – таке вивезення здійснюється у митному режимі реекспорту;
  • випуском товарів у вільний обіг на митній території України – ця операція оформлюється у митному режимі імпорту.

Товари, транспортні засоби комерційного призначення можуть бути поміщені до іншого митного режиму, який допускається Митним кодексом (ч.1 ст. 112 МК).

Вивезення товару, ввезеного раніше в митному режимі тимчасового ввезення, здійснюється в режимі реекспорту ті звільнюється від сплати ПДВ та мита. 

У разі втрати товарів, нецільового використання товарів, невиконання у встановлені МК терміни заходів по завершенню митного режиму ввезення з умовним частковим звільненням від сплати митних платежів, платнику необхідно сплатити суму податкового зобов’язання та пеню, нараховану відповідно до ст.129 ПКУ, яка розраховується з дня надання умовного звільнення від оподаткування.

 

За матеріалами Офіс ВПП ДФС

 

Дивіться відео на тему:

 
 

РК  на ПН при поверненні відвантаженого товару з півдороги

Фіскали консультують: з метою оподаткування ПДВ при здійсненні операцій з постачання товарів, оплата за які не відбулася і постачальник не визначає податкові зобов’язання за касовим методом, датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ вважається дата, на яку припадає початок передачі товару від постачальника або безпосередньо покупцю, або організації, яка здійснюватиме доставку покупцю цього товару будь-яким способом (перевезення, пересилання тощо).

У разі виникнення у процесі доставки товару перевізником покупцю таких обставин, як зміна постачальником наміру щодо продажу товару та повернення його на свій склад або переадресація іншому покупцю, таким платником податку – постачальником згідно з п.192.1 ПКУ складається РК до ПН, складеної за операцією з постачання такого товару (складеної на дату початку передачі товару постачальником перевізнику для доставки).

 

 

Лист ДФС України від 08.08.2019 № 3692/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


Розмір літер в ПН значення немає

Фіскали інформують: реквізит «повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи», який віднесено до складу обов’язкових, має відповідати формулюванню у статутних документах та не повинен містити інших даних.

При цьому ПКУ не регламентовано розмір літер (великі/малі), який використовується при складанні ПН.

 

 

 

 

Отже, якщо обов’язковий реквізит ПН, який стосується повної або скороченої назви продавця/покупця, відповідає назві, зазначеній в статутних документах таких осіб, а використання певного розміру літер (великі/малі) не обумовлено статутними документами платника податку, то використання розміру літер не визначається як помилка при складанні ПН.

 

 

Лист ДФС України від 31.07.2019 № 3586/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


За земельні ділянки у власності малолітніх дітей слід платити батькам, усиновителям чи опікунам

Фіскали повідомляють: грошові зобов’язання малолітніх/неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття малолітніми/неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі.

Батьки (усиновителі) малолітніх/неповнолітніх і малолітні/неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань малолітніх/неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу.

Повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла 18 років — повноліття.

Пільги щодо сплати земельного податку для малолітніх та неповнолітніх дітей не передбачені.

 

 

За матеріалами ГУ ДФС у Київській області

 

Дивіться відео на тему:

 
 

Сплата земельного податку фізичними особами при передачі в оренду земельних ділянок

Фіскали зазначають: від сплати земельного податку звільняються на період дії єдиного податку IV групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку IV групи(п. 281.3 ПКУ)/

Об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди (п. 292.1.1 ПКУ).

Згідно з ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (ст. 288 ПКУ).

Отже, фізичні особи – власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) звільняються від сплати земельного податку за земельні частки (паї), що передані в оренду платнику єдиного податкам IV групи  на підставі договору оренди.

 

 

За матеріалами ГУ ДФС у Сумській області

 


ПСП для самотньої матері

Фіскали консультують: самотня мати має право на застосування ПНП у розмірі 150 % суми пільги, яка визначена п. 169.1 ст. 169 ПКУ (у 2019 році — 1440,75 грн), у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років  за умови дотримання процедур, зазначених пп. 169.4.1 цієї статті та надання відповідних підтвердних документів.

 

 

 

 

 

 

 

Лист ДФС України від 31.07.2019 № 3577/ІПК/10/05-99-13-07-14

 

Читайте статтю на тему:

 

Оподаткування передачі нерухомого майна нерезидентом в обмін на корпоративні права резидента

Фіскали інформують: дохід на суму вартості переданого компанією-нерезидентом нерухомого майна, розташованого на території України, в обмін на корпоративні права резидента (новоствореної компанії) підлягає оподаткуванню за пп.141.4.2 ст. 141 ПКУ незалежно від способу виплати такого доходу, у тому числі шляхом зарахування у рахунок збільшення статутного капіталу, та податок з таких доходів утримується резидентом.

 

 

 

При цьому податок з доходів нерезидентів у вигляді доходу від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, сплачується під час переходу права власності на таке майно.

 

 

Лист ДФС України від 26.07.2019 № 3487/ІПК/26-15-12-03-11

 


ПДФО та військовий збір при оплаті за проживання та проїзд гостей-нерезидентів

Фіскали консультують: дохід у вигляді вартості послуг проживання та проїзду фізосіб, у т. ч. нерезидентів, які оплачує юрособа-резидент за власний рахунок, включають до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу таких фізосіб як додаткове благо. Тому його оподатковують ПДФО і військовим збором на загальних підставах, тобто за ставками 18% і 1,5% відповідно.

 

 

 

Дохід, отриманий платником податків як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, відображють у ф. №1ДФ  під ознакою доходу «126».

 

 

Лист ДФС України від 05.08.2019 № 3650/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

 

 


Умови для перебування на спрощеній системі оподаткування юридичних особ в частині статутного капіталу

Фіскали зазначають: до ІІІ-ї групи платників єдиного податку належать юридичні особи — суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 млн грн. При цьому не можуть бути платниками єдиного податку ІІІ-ї групи, зокрема, суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 %.

Тобто частка засновників у розмірі не менше 75 % статутного капіталу юридичної особи, яка обирає спрощену систему оподаткування, має належати саме підприємствам — платникам єдиного податку.

Платниками єдиного податку не можуть бути підприємства:

  • у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать іншим підприємствам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 %;
  • у яких статутний фонд не сформовано (дорівнює нулю) і які мають одного або кілька засновників — юридичних осіб, що не є платниками єдиного податку;
  • неприбуткові організації.

 

 

За матеріалами ДФС у Запорізькій області

 


Дата доходу для комісійної винагороди  для «єдиноподатника» ІІІ-ї групи

Фіскали консультують: суми комісійної винагороди підприємства – платника єдиного податку ІІІ-ї групи включаються ним для цілей оподаткування єдиним податком до складу доходу та податкової декларації у кварталі, якому відбулось їх надходження на розрахунковий рахунок підприємства.

 

 

 

 

 

Лист ДФС України від 01.08.2019 № 3613/ІПК/20-40-12-03-20

 


Зміна податкової адреси ФОП

Фіскали інформують: така ФОП, що змінила юридичну адрусу одночасно знаходиться на обліку за попереднім місцем проживання до моменту закінчення поточного року з зазначенням (платник за неосновним місцем обліку) та на обліку в контролюючому органі за новим місцем проживання (нова податкова адреса) з зазначенням, що вона платник податків з наступного року.

Платникам – «єдиноподатникам» , у яких відбулась зміна податкової адреси, необхідно:

  • після закінчення бюджетного року, в якому відбулася така зміна податкової адреси (місця проживання), зареєструвати нову книгу обліку доходів (книгу обліку доходів і витрат) у контролюючому органі за новою податковою адресою (основним місцем обліку) до отримання  доходів від здійснення підприємницької діяльності за новим місцем обліку;
  • до закінчення поточного бюджетного року подати податкову декларацію платника єдиного податку та сплатити єдиний податок за попереднім місцем податкової адреси (неосновним місцем обліку), починаючи з 1 січня наступного року — за новою податковою адресою (основним місцем обліку);
  • до закінчення поточного бюджетного року сплатити ПДФО та подати податковий розрахунок за формою 1ДФ за попереднім місцезнаходженням, починаючи з 1 січня наступного року  — за новою податковою адресою (основним місцем обліку);
  • подати звітність про суми нарахованого ЄСВ та сплатити ЄСВ за новим місцем взяття на облік.

 

 

Лист ДФС України від 12.07.2019 № 3247/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

 


Визначення доходу ФОпом за попередній календарний рік при переході на спрощену систему оподаткуання

Фіскали наголошують: у разі прийняття ФОП рішення про перехід на спрощену систему оподаткування з 1 січня наступного року заява до контролюючого органу подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку нового року разом із розрахунком доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування.

 

 

 

Дохід за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, визначається на момент подання заяви із врахуванням запланованої суми отримання доходу, за період що залишився до кінця року після подання заяви.

 

 

За матеріалами ГУ ДФС в Одеській області

 


ФОП-«єдиноподатник» не може торгувати цигарками

Фіскали консультують: ФОП, який здійснює продаж підакцизних товарів, не може бути платником єдиного податку І-ІІІ групи (п. 291.5 ПКУ).

До підакцизних товарів належать, зокрема, тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну.

Зазначену діяльність можна здійснювати на загальній системі оподаткування. 

Проте слід отримати ліцензію на роздрібну торгівлю тютюновими виробами та зареєструватися платником акцизного податку.

 

 

 

Лист ДФС України від 07.08.2019 № 3676/6/99-99-13-02-03-15/ІПк

 


Демобілізований ФОП – «єдиноподатник» може не сплачувати єдиний податок

Фіскали зазначають: ФОП — «єдиноподатники», які були демобілізовані (закінчили лікування (реабілітацію) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період), за умови виконання вимог п. 25 підрозділу 10 розділу XX ПКУ не сплачують єдиний податок до 20 числа поточного місяця, в якому були демобілізовані.

ФОП — «єдиноподатники», які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21.10.1993 № 3543-ХІІ на весь період їх військової служби звільняються, зокрема від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розділу XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ.

Підставою для такого звільнення є заява самозайнятої особи та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до контролюючого органу за місцем податкової реєстрації самозайнятої особи протягом 10 днів після її демобілізації. Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації на особливий період заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації).

 

 

За матеріалами ГУ ДФС у Волинській області

 


ЄСВ за безоплатно надану працівнику путівку для оздоровлення дитини

Фіскали повідомляють: звільнення вартості такої путівки від обкладення ПДФО та військовим збором передбачене п.п.165.1.35 ПКУ за одночасного дотримання таких умов:

  1. путівку надають на відпочинок, оздоровлення, лікування або реабілітацію на території України;
  2. путівку надають працівникам підприємства або членам його сім’ї першого ступеня споріднення: батьки, чоловік або дружина, діти, у т.ч. усиновлені (п.п. 14.1.263 ПКУ);
  3. роботодавець, що надає путівку, є платником податку на прибуток;
  4. таку путівку зі звільненням від обкладення ПДФО та військовим збором надають раз на календарний рік;
  5. вартість путівки (розмір знижки) не перевищує 5 розмірів мінзарплати станом на 1 січня (у 2019 році — 20865 грн.) на одну особу.

Проте, законодавство про ЄСВ не передбачає звільнення вартості зазначених путівок від нарахування ЄСВ. Адже вартість путівки (знижки), наданої працівникові до дитячого оздоровчого закладу, не включена до Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою КМУ від 22.12.2010 № 1170.

 

 

За матеріалами ГУ ДФС у Харківській області

 


Виправлення помилок у звіті з ЄСВ

Фіскали повідомляють: виправлення страхувальником помилок у звіті по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування передбачено розділом V Порядку № 435.

У разі виявлення помилки у звіті до закінчення терміну подання цього звіту страхувальник повторно формує та подає звіт у повному обсязі до фіскального органу за основним місцем обліку (п. 1 розд. V Порядку № 435)  .

Чинним вважається останній електронний або паперовий звіт, поданий страхувальником до закінчення термінів подання звітності, визначених Порядком № 435, який пройшов всі контролі при завантаженні до Реєстру страхувальників та до Реєстру застрахованих осіб.

Якщо страхувальником до закінчення терміну подання звіту подаються лише окремі таблиці за поточний звітний період звіту із зазначенням типу форми «скасовуюча», «додаткова» цей Звіт не вважається звітом і вважається таким, що не подавався.

Згідно з п. 2 розділу V Порядку № 435 у разі виявлення страхувальником у звіті після закінчення звітного періоду помилки в реквізитах (крім сум), що стосується страхувальника або застрахованої особи, подаються скасовуючі документи, тобто страхувальник має сформувати та подати звіт за попередній період, який містить: перелік таблиць звіту, відповідну таблицю із зазначенням типу форми «скасовуюча» з відомостями, які були помилкові, на одну або кількох застрахованих осіб та відповідну таблицю із зазначенням типу форми «початкова» із зазначеними правильними відомостями на одну або кількох застрахованих осіб, при цьому таблиця 6 додатка 4 до Порядку № 435 має  містити дані по кожній застрахованій особі окремо.

Звіт, сформований для виправлення помилок за попередні звітні періоди, не має містити таблиць 1 — 4 додатка 4 до цього Порядку. При цьому внесення змін до сум нарахованої заробітної плати або доходу та у зв’язку з цим до нарахованих сум єдиного внеску за звітний місяць при формуванні і поданні скасовуючих документів не допускається.

Якщо потрібно повністю скасувати відомості, зазначені в таблицях 5 та 7 додатка 4 до Порядку № 435, подаються тільки скасовуючі документи щодо виявлених недостовірних відомостей про застраховану особу.

 

 

За матеріалами Офіс ВПП ДФС

 


Штрафу за виправлену помилку в нарахуванні лікарняного за минулий період не буде

Фахівці ФСС повідомляють: у разі самостійного виявлення страхувальником помилки при нарахуванні допомоги по тимчасовій непрацездатності за минулий період та повернення у повному обсязі до Фонду надлишково нарахованих та виплачених коштів до початку перевірки страхувальника, за наявності відповідної бухгалтерської довідки та обґрунтованого письмового пояснення щодо причин повернення страхових коштів, фінансові санкції за порушення порядку використання страхових коштів до страхувальника не застосовуються.

 

 

Лист Фонду соцстрахування України від 27.06.2019 № 1322-11-4

 


Стажування працівника

Фахівці Держпраці повідомляють: згідно зі ст. 29 Закону «Про зайнятість населення» право проходити стажування за професією (спеціальністю) на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, на умовах, визначених договором про стажування у вільний від навчання час мають студенти вищих та учні професійно-технічних навчальних закладів, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст» та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, за якою здобувається освіта. 

Запис про проходження стажування роботодавець вносить до трудової книжки.

Типова форма договору про стажування студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів затверджена постановою КМУ від 16.01.2013 № 20. 

Іншим випадком, коли чинним законодавством передбачається можливість стажування особи, є випадок професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації зареєстрованих безробітних.

Відповідно до Порядку професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації зареєстрованих безробітних, затвердженого наказом Мінсоцполітики України, МОН України від 31.05.2013 №318/655, стажування – це підвищення кваліфікації безробітного з метою набуття практичних умінь і навичок для виконання професійних обов’язків за професією або на посаді, на яку претендує безробітний у роботодавця.

У всіх інших випадках роботодавець зобов’язаний оформити працівника на роботу у встановленому порядку — з першого дня виконання ним трудової функції. 

Чинним трудовим законодавством не передбачено укладення між суб’єктом господарювання та найманим працівником договору на стажування та прийняття працівника на стажування.

З метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається, керівником може встановлюватись випробування. Відповідно до ст. 26 КЗпП умова про випробування має бути відображена у наказі (розпорядженні) про прийняття цього працівника на роботу. У період випробування на таких працівників поширюється всі вимоги законодавства про працю.

Відповідно до част.1 та 3 ст. 24 КЗпП трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі. Додержання письмової форми є обов’язковим. 

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу.

 

 

За матеріалами Управління Держпраці у Вінницькій області

 

Дивіться відео на тему:

 

 

Підбірку підготувала: 

Лоза Галина, 

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ” 

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг 

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

X