Дайджест нoвин “Податки і облік”
з 08.04.2019 пo 15.04.2019
Індекс інфляції – 100,9%
Згідно з повідомленням Держстату індекс споживчих цін за березень 2019 року становив 100,9%.
За інформацією Державної служби статистики України
Нові рахунки для сплати ЄСВ
ДКС України звертає увагу платників ЄСВ, що з 02.05.2019 функціонуватимуть нові рахунки для сплати ЄСВ, які відкриті на балансі центрального апарату Казначейства (код банку — 899998).
Граничний термін використання існуючих рахунків по зарахуванню ЄСВ, які відкриті на балансі ГУ Казначейства в областях та м. Києві, закінчується 01.05.2019 року.
Починачи з 02.05.2019 кошти, які сплачуватимуться платниками на старі рахунки із зарахування ЄСВ, не будуть зараховуватись, а повертатимуться платникам як нез’ясовані надходження.
Нові реквізити рахунків будуть опубліковані на сайті ДФС України та Пенсійного фонду України (в частині погашення заборгованості по сплаті ЄСВ станом на 01.10.2013 року.).
За матеріалами ДКС України
Запит щодо стану розрахунків з бюджетами через електронний кабінет
Фіскали повідомляють: платники податків за допомогою Електронного кабінету мають змогу одержати документ, що підтверджує стан розрахунків з бюджетами та цільовими фондами, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з Електронного кабінету із накладенням електронного підпису посадової особи контролюючого органу та печатки контролюючого органуотримати
Меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету дає змогу платнику створити та надіслати до відповідного органу ДФС запит щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДФС за формою «F/J1300203».
Верхня панель навігації у вікні «Заяви, запити для отримання інформації» дає змогу встановити відповідний період та обмежити перелік документів за типом «J(F)13 Запити та довідки». Зі списку документів обирається Запит (F/J1300203) натисканням лівої клавіші миші. В наступному вікні в полях «Регіон» та «Район» обирається відповідний територіальний орган ДФС (за замовчуванням встановлено орган ДФС за місцем основної реєстрації), та натискається кнопка «Створити».
Поля форми Запиту заповнюються системою автоматично, а саме:
- найменування; прізвище ім’я, по батькові платника податків;
- податковий номер платника податку або серія та номер паспорта;
- дата відправлення Запиту до органів ДФС.
Автоматичне заповнення таких полів можна відмінити, знявши позначку «Авто розрахунок».
Зберегти створений Запит можна натиснувши кнопку «Зберегти». Збережений документ можна підписати та відправити до органу ДФС, натиснувши кнопки «Підписати» та «Відправити».
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС.
Відповідь на Запит платнику податків надсилається через Електронний кабінет не пізніше 15-ти робочих днів з дня його отримання у вигляді витягу з інформаційної системи органів ДФС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами за формою «F/J1400203». Витяг формується за період, вибраний платником податків при створенні Запиту з урахуванням строків давності, станом на дату відправлення Запиту до органів ДФС.
Самостійно перевірити дані, за якими сформовано Витяг можна за допомогою меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету.
За матеріалами ДФС України
Уточнена фінзвітність коли показники невпливають на відомості в декларації з прибутку ПНП
Фіскали інформують: підприємства можуть подавати уточнену фінансову звітність на заміну раніше поданої фінансової звітності за результатами проведення аудиторської перевірки з метою виправлення самостійно виявлених помилок або з інших причин. Подання та оприлюднення уточненої фінансової звітності здійснюються у такому самому порядку, як і фінансової звітності, що уточнюється.
Якщо внаслідок виявлених у фінансовій звітності помилок підлягають уточненню показники Податкової декларації з ПНП, таке уточнення здійснюється відповідно до положень ПКУ, із поданням до уточнюючої Декларації уточненої фінансової звітності за відповідний звітний період.
Якщо показники уточнюючої фінансової звітності не вплинули на показники Декларації, платник податку подає уточнюючу фінансову звітність за відповідний звітний період у такому самому порядку, як і фінансову звітність, що уточнюється, без подання уточнюючої Декларації.
Підкатегорія «ЗІР» 102.23.02
Доходи та витрати при отриманні авансу «єдиноподатником», а відвантаженні товарів – «загальносистемником»
Фіскали зазначають: для платників ПНП відповідно до пп.134.1.1 ст.134 ПКУ об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НПБО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Облік доходів підприємства здійснюється відповідно вимог П(С)БО 15 «Дохід», затвердженого наказом Мінфіну від 29.11.1999 № 290, а формування витрат — відповідно до П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.1999 № 318.
Одним з основних принципів ведення бухгалтерського обліку та формування фінансової звітності є принцип нарахування, який полягає в тому, що доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів (ст.4 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Отже, доходи та витрати платника податку на прибуток за відвантажені товари, виконані роботи, надані послуги після переходу на загальну систему оподаткування, щодо яких отримано попередню оплату на спрощеній системі оподаткування, враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.
За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Дивіться інфографіку на тему:
Облік пільг в оподаткуванні прибутку
Фіскали повідомляють: суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає Звіт про суми податкових пільг за формою згідно з додатком до Порядку № 1233 (п. 2 Порядку №1233).
Звіт подається суб’єктом господарювання за 3, 6, 9 і 12 календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб’єкт господарювання пільгами не користується, Звіт не подається.
Звіт складається суб’єктом господарювання наростаючим підсумком з початку року. При цьому за звітний податковий рік платником у полі «квартал» рядка І Звіту зазначається ІV квартал звітного податкового року.
Враховуючи те, що розрахунок пільги з ПНП здійснюється на підставі показників податкової декларації з ПНП підприємств, затвердженої наказом Мінфіну від 20.10.2015 № 897, яка заповнюється наростаючим підсумком з початку року, то у Звіті за звітний рік має зазначатися сума ПНП, яка не сплачена до бюджету, розрахована на підставі показників Декларації за звітний (податковий) рік. При цьому строк користування такою пільгою, у разі застосування її у II та IV кварталах, є період з першого календарного дня ІІ кварталу по останній календарний день звітного року.
За матеріалами ГУ ДФС у Донецькій області
Строк користування пільгою з прибутку у Звіті про пільги
Фіскали інформують:у підграфах «дата початку» та «дата закінчення» графи «Строк користування податковими пільгами у звітному періоді» Звіту про суми податкових пільг зазначається період з першого по останній календарний день кварталу (півріччя, трьох кварталів, року), у якому платник користувався такою пільгою.
У разі застосування пільги у кількох кварталах поточного року зазначається період з першого календарного дня кварталу (півріччя, трьох кварталів, року), у якому платник почав користуватися пільгою, по останній календарний день кварталу (півріччя, трьох кварталів, року), у якому платник закінчив користуватися пільгою.
Якщо згідно з довідником податкових пільг початок/кінець дії пільги припадає на перший/останній календарний день звітного кварталу (півріччя, трьох кварталів, року), то при визначенні строку користування такою пільгою зазначається відповідний календарний день (календарні дні) початку/кінця дії такої пільги.
ПКУ не передбачено відповідальності за неправильне заповнення Звіту.
Проте, відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, — тягне за собою накладення штрафу у розмірі від 5 до 10 НМДГ (ст. 1631 КпАП). Дії, передбачені част.1 ст.1631 КпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те саме порушення, — тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від 10 до 15 НМДГ.
Підкатегорія «ЗІР» 102.22
Дата виникнення зобов’язань з ПДВ при експорті товарів
Фахівці Мінфіну роз’яснюють: відповідно до п. 185.1 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з вивезення товарів за межі митної території України.
Згідно з п. 187.1 ПКУ у разі здійснення експорту товарів датою виникнення податкових зобов’язань з постачання таких товарів вважається дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства.
При цьому попередня (авансова) оплата вартості товарів, що вивозяться за межі митної території України, не змінює значення сум податку, які відносяться до податкових зобов’язань такого експортера — платника податку (п. 187.11 ПКУ).
Відповідно до пп. «а» пп. 195.1.1 ПКУ операції з вивезення товарів за межі митної території України оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою.
Водночас вказаним підпунктом ПКУ передбачено, що товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному КМУ, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог МКУ.
Вимоги до оформлення і використання митних декларацій, на підставі яких декларуються товари, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України підприємствами, а також порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними визначено Положенням про митні декларації, затвердженим постановою КМУ від 21.05.2012 № 450 «Питання, пов’язані із застосуванням митних декларацій».
Мінфін погоджується з тим, що у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформленої відповідно до вимог МКУ та постанови КМУ від 21.05.2012 № 450.
Лист Мінфіну від 21.03.2019 № 11310-09-63/7948
Дивіденди товаром
Фіскали повідомляють:суми дивідендів, виплачені емітентом у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Якщо виплата дивідендів проводиться у товарній формі (продукцією, товарами), то така операція оподатковується ПДВ на загальних підставах, оскільки така операція визначається як продаж товарів.
Отже, виплата дивідендів у натуральній формі оподатковується ПДВ у загальному порядку за ставкою 20 %.
В АТ дивіденди мають виплачуватися лише в грошовій формі (ст. 30 Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 № 514-VI).
ТЗОВ та ТЗДВ повинні виплачувати дивіденди грошовими коштами, якщо інше не встановлено одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства (ст. 26 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 № 2275-VIII).
Емітент, який виплачує дивіденди у товарній формі, має скласти ПН, зареєструвати її в ЄРПН та включити суму ПДВ до податкових зобов’язань звітного періоду (п.п.196.1.6 ст.196 ПКУ).
За матеріалами ГУ ДФС у Запорізькій області
Декларування від’ємного значення суми ПДВ внаслідок повернення попередньої оплати
Фіскали консультують: сума від’ємного значення, що розрахована згідно з п. 200.1 ст.201 ПКУ, відображається у Додатку 2 «Довідка про суму від’ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду» до податкової декларації з ПДВ.
Форма та порядок заповнення і подання зазначеного додатка затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21.
Проте ПКУ та Порядком не встановлено особливостей та хронології відображення від’ємного значення ПДВ звітного (податкового) періоду в Додатку 2 до податкової декларації з ПДВ.
Деталізація від’ємного значення різниці між податковими зобов’язаннями і податковим кредитом, яка переноситься до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, здійснюється лише в частині періодів її виникнення. Такі дані відображаються в Додатку 2 до декларації з ПДВ.
Отже, при заповненні як Додатка 2 доцільно застосовувати принцип хронології формування від’ємного значення, згідно з яким податкові зобов’язання поточного (звітного) періоду зменшуються на суму податкового кредиту у хронологічному порядку його виникнення — від найдавнішого до найновішого.
Водночас при поверненні постачальником передоплати за товар та коригуванні податкових зобов’язань з ПДВ у бік зменшення від’ємне значення ПДВ виникає за рахунок від’ємного значення податкових зобов’язань, а не за рахунок перевищення податкового кредиту над значенням податкових зобов’язань, тому підстав для декларування такого від’ємного значення на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, у платника податку немає.
Таке від’ємне значення може бути задеклароване платником податку у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.2001.3 ст.2001 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу — до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Лист ДФС України від 25.03.2019 № 1247/6/99-99-12-02-01-15/ІПК
Коригування ПН у з’язку із зміною ціни через коливання курсу валют
Фіскали зазначають: зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України — гривні. При цьому сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті (ст. 524 ЦКУ).
Згідно зі ст. 533 ЦКУ грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті у разі здійснення розрахунків на території України за зобов’язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
Зважаючи на те, що зміна (коливання) курсу іноземної валюти може призводити до зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, як у бік збільшення, так і у бік зменшення, то у платника податку — постачальника таких товарів/послуг виникає підстава для здійснення коригування податкових зобов’язань з ПДВ та складання на дату фактичної доплати чи повернення коштів РК відповідно до п.192.1 ПКУ і реєстрації його в ЄРПН.
Лист ДФС України від 04.04.2019 № 1441/6/99-99-15-03-02-15/ІПК
Дивіться відео на тему:
ПДВ при ремонті за рахунок страхової
Фіскали наголошують: згідно з п.198.5 ст.198 ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п.189.1 ст.189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену ПН за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01.07.2015, — у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є об’єктом оподаткування відповідно до ст. 196 ПКУ (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п.196.1.7 п.196.1 ст.196 ПКУ) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України.
Відповідно до п. п. «б» п.185.1 ст.185 ПКУ послуги з ремонту автомобіля є об’єктом оподаткування ПДВ, а тому особа, що виконує ремонт автомобіля, відповідно до п.187.1 ст.187 ПКУ на дату, що сталася раніше (отримання страхового платежу в рахунок оплати вартості ремонту автомобіля або фактичного надання послуг по ремонту автомобіля) визначає податкові зобов’язання з ПДВ, виходячи з договірної вартості ремонту, та зобов’язана скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією.
Власник автомобіля при отриманні послуг з ремонту автомобіля, оплата за які здійснюється страховою компанією, відносить до податкового кредиту суму ПДВ за такою операцією (на підставі належним чином складеної та зареєстрованої в ЄРПН ПН) та в тому самому звітному періоді визначає податкові зобов’язання на підставі п.198.5 ст.198 ПКУ, оскільки платіж за ремонт автомобіля був сплачений не ним, а страховою компанією.
За матеріалами ГУ ДФС у Донецькій області
Смартфони та планшети – РРО
Фіскали повідомляють: до Державного реєстру РРО 8 новітніх моделей програмних/програмно-технічних комплексів, призначених для РРО, які беруть участь у експериментальному проекті.
Ці моделі застосовуватимуть у своїй діяльності користувачі-учасники експериментального проекту з впровадження інноваційних технологічних рішень для РРО у сфері торгівлі (у тому числі Інтернет-торгівлі), громадського харчування, купівлі-продажу іноземної валюти, торгівлі через автомати з продажу товарів (послуг), надання послуг з приймання готівки для подальшого переказу, з перевезення пасажирів тощо.
Перелік новітніх моделей програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для РРО, які беруть участь у експериментальному проекті затверджено наказом Мінфіну від 26.03.2019 № 121.
До цього переліку увійшли новітні моделі 7 вітчизняних компаній – учасників експериментального проекту та система «E-Receipt (e-Чек) електронний чек», розроблена ДФС України.
В основу системи «E-Receipt (e-Чек) електронний чек» покладено принцип обов’язкової он-лайн фіскалізації чеків на сервері ДФС. Ця система є альтернативою традиційним РРО, адже може застосовуватись для РРО, є безкоштовною для користувачів.
Функціональні компоненти системи E-Receipt дозволяють суб’єкту господарювання – продавцю, застосовуючи персональні комп’ютери, планшети, смартфони, здійснювати реєстрацію розрахункових операцій та передавати звітну інформацію (чеки, z-звіти) до ДФС, покупцю – переглядати інформацію щодо чеків у Електронному кабінеті.
Вона інтегрується з іншими системами ДФС, може інтегруватися з іншими бухгалтерськими програмами користувача.
Новітні моделі, включені до Держреєстру РРО, пропонуються до експлуатації у тестовому режимі усім суб’єктам господарювання, які виявили зацікавленість щодо участі у експериментальному проекті.
Експериментальний проект триватиме до 31.12.2019 року. За його результатами Мінфіном прийматиметься рішення щодо новітніх моделей, які не підлягатимуть зняттю з реєстрації, та відповідно, будуть рекомендовані до промислової експлуатації.
За матеріалами ДФС України
Розрахунок за допомогою WAYFORPAY, LIQPAY, РОRТМОNЕ, FONDY та РРО
Фіскали консультують: якщо, споживач, використовуючи мережу Інтернет, замовив товар, і розрахунок за нього було здійснено із застосуванням платіжних карт за допомогою платіжних систем (інтернет-еквайринг) WAYFORPAY, LIQPAY, РОRТМОNЕ, FONDY та інших аналогічних, такі операції суб’єктом господарювання (продавцем) здійснюються із обов’язковим застосуванням РРО та видачею споживачу розрахункового документу встановленої форми (чек з РРО).
Водночас, у разі здійснення розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку) застосування РРО є не обов’язковим.
Лист ДФС України від 01.04.2019 № 1368/6/99-99-14-05-01-15/ІПК
Основне про РРО
Фіскали нагадують: відповідно до п. 4 розділу III Порядку реєстрації та застосування РРО, що застосовуються для РРО за товари (послуги), затвердженого наказом Мінфіну від 14.06.2016 № 547, суб’єкти господарювання, які використовують РРО для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані, зокрема:
- у кінці робочого дня (зміни) друкувати на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій;
- забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки — загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;
- друкувати X-звіти, Z-звіти та інші документи, передбачені документацією на РРО, відповідно до законодавства;
- зберігати на місці проведення розрахунків реєстраційне посвідчення та останню довідку про опломбування РРО або їх копії.
За матеріалами ГУ ДФС у Тернопільській області
Дивіться відео на тему:
ФОП – «єдиноподатник» та ПКО
Фіскали інформують: ФОП- «єдиноподатники», які здійснюють готівкові розрахунки з покупцями, не ведуть касову книгу та не виписують ПКО.
Згідно з п. 15 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів».
Отже, такі платники податків на вимогу покупця надають касовий чек, товарний чек, розрахункову квитанцію, що підтверджує факт продажу товарів.
Підкатегорія «ЗІР» 109.15
Право на пільгу з плати за землю лише до 26 квітня
Фіскали нагадують: відповідно до пункту 287.2 ПКУ облік фізичних осіб – платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня (в 2019 році в зв’язку з тим, що з 27 квітня дo 1 травня вихідні дні, нарахування земельного податку буде проведено не пізніше 26 квітня).
При цьому, п.281.1 ПКУ визначено перелік категорій фізичних осіб – власників земельних ділянок, які звільняються від сплати земельного податку. До таких категорій відносяться, зокрема, інваліди І ІІ групи, фізичні особи, які виховують 3 і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери (за віком), ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
З 01.01.2019 звільнення від сплати податку, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм. А саме:
- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 га;
- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 га, в селищах – не більш як 0,15 га, в містах – не більш як 0,10 га;
- для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 га;
- для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 га;
- для ведення садівництва – не більш як 0,12 га.
Крім того п. 281.4 ПКУ передбачено, якщо фізична особа, яка звільнена від сплати податку, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги.
Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.
Тобто, якщо у встановлений термін (у 2019 році – до 26 квітня) фізична особа не подала до контролюючого органу відповідну заяву, то у поточному році будуть оподатковуватись усі земельні ділянки, які є у власності, крім земельної ділянки, на яку подано заяву у попередніх роках.
Якщо заява подана після 1 травня поточного року, то пільга починає застосовуватись до обраних земельних ділянок з наступного податкового (базового) періоду.
За матеріалами ГУ ДФС в Івано-Франківській області
Звітність ріелтора в ДФС
Фіскали нагадують: суб’єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (ріелтери), зобов’язані надіслати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку, за формою, затвердженою Наказом Мінфіну від 13.05.2017 № 497 (пп.170.1.6 ст.170 ПКУ).
Податковий розрахунок за базовий звітний (податковий період) подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (пп. 49.18.2 ст.49 ПКУ).
За матеріалами ГУ ДФС України
Відпускні у формі 1-ДФ
Фіскали зазначають: якщо нарахування та виплата суми відпускних була здійснена у I кварталі за період нарахувань II кварталу, то суму відпускних слід відносити до податкового періоду I кварталу, тобто до періоду, в якому були проведені нарахування та виплата: у графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається (за звітний квартал) дохід, який нараховано фізичній особі. У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов’язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні. У графі 3 «Сума виплаченого доходу» відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.
Заробітна плата, що виплачується у встановлені терміни у наступному місяці, має бути відображена в формі № 1ДФ за той період, у який входить попередній місяць, за який заробітну плату було нараховано. У графі 4а «Сума нарахованого податку» відображається сума податку, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством. У графі 4 «Сума перерахованого податку» відображається фактична сума перерахованого податку до бюджету.
Сума відпускних відображається у формі № 1ДФ під ознакою доходу «101».
За матеріалами ГУ ДФС у Львівській області
Ознаки доходів у формі № 1ДФ
Наказом Мінфіну від 31.10.2018 № 863 внесено зміни до Порядоку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку № 4.
Зокрема, з 01.01.2019 оновлено Довідник ознак доходів:
- ознака доходу «187» – слід відображати суми благодійної допомоги, наданої відповідно до п.п.165.1.54 ПКУ учасникам бойових дій та іншим особам, зазначеним у цьому підпункті;
- ознака доходу «188» – слід відображати доходи, виплачені фізособам-волонтерам з дотриманням вимог п.п.165.1.54 ПКУ;
- ознака доходу «189» – слід відображати дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податків, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності в сумі, що не перевищує 25 % однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), установленої на 1 січня звітного податкового року (у 2019 році — 1043,25 грн.);
- ознака доходу «126» – слід відображати якщо сума боргу, прощеного до закінчення строку позовної давності, перевищує озвучену вище неоподатковувану межу, то вона включається в оподатковуваний дохід фізособи на підставіп.п. «д» п.п.164.2.17 ПКУ і відображається;
- ознака доходу «194» – слід відображати доходи, які прямо не названі серед неоподатковуваних у ст. 165 ПКУ, але які проте згідно з ПКУ не включаються до складу загального оподатковуваного доходу фізособи (див. п.п. 165.1.49 ПКУ).
Відтепер слід чітко розмежовувати доходи, які потрапили до складу інших та які слід відображати з ознакою «127» на підставі п.п. 164.2.20 ПКУ та інших із ознакою «194» на підставі п.п. 165.1.49 ПКУ.
Нові ознаки доходу слід застосовувати починаючи зі звіту за формою № 1ДФ за 1 квартал 2019 року.
Дооцінка ОЗ у доходах «єдиноподатника»
Фіскали консультують: розглядаючи питання щодо врахування у доходах платником єдиного податку суми дооцінки нежитлових приміщень при проведенні їх переоцінки за справедливою вартістю на дату балансу, зазначила таке.
Сума дооцінки 03 до справедливої вартості не враховується при визначенні доходу юридичної особи — платника єдиного податку ІІІ групи.
Лист ДФС України від 03.04.2019 № 1395/6/99-99-15-02-02-15/ІПК
Дохід «єдиноподатника» від відсотків за строковим депозитом
Фіскали нагадують, що подвійний розмір ставок згідно з п.293.5 ст. 293 ПКУ платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) застосовують до:
- суми перевищення граничного обсягу доходу;
- доходу, отриманого в разі застосування негрошового способу розрахунків;
- доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають право застосувати спрощену систему оподаткування.
Отримання юриком – «єдиноподатником» пасивних доходів у вигляді процентів, від банку за користування коштами на рахунку (як депозитному, так і поточному), не належить до заборонених видів діяльності.
Отже, з метою оподаткування пасивного доходу вимоги п.293.5 ст. 293 ПКУ для платників єдиного податку (юридичних осіб) не застосовуються.
Таким чином, пасивний дохід у вигляді процентів, отриманий від банку платником єдиного податку третьої групи (юридичною особою) за ставкою 5 % від розміщення строкового депозиту в банку, оподатковуються за відсотковою ставкою у розмірі 5 %.
Лист ДФС України від 25.03.2019 р. № 1241/ІПК/15-32-12-04-17
Здача ФОП – «єдиноподатником» майна в оренду
Фіскали консультують: не можуть бути платниками єдиного податку І — ІІІ груп ФОП, які надають в оренду, зокрема, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 м2, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 м2.
Тому ФОП — платник єдиного податку ІІ групи має право перебувати на спрощеній системі оподаткування у разі якщо загальна площа майна та/або їх частки, яке надається в оренду, не перевищує зазначені вище норми.
Лист ГУ ДФС у Львівській області від 14.03.2019 № 1040/Р/13.1-12/ІПК
Дивіться відео на тему:
ФОП – «єдиноподатник» та послуги інтернет-зв’язку
Фіскали зазначають: діяльність у сфері телебачення здійснюється на підставі ліцензії на мовлення і відповідно не може здійснюватися платниками єдиного податку.
Згідно зі ст. 1 Закону № 1280 Інтернет – всесвітня інформаційна система загального доступу, яка логічно зв’язана глобальним адресним простором та базується на Інтернет – протоколі, визначеному міжнародними стандартами.
Відповідно до п. 1 ст. 42 Закону № 1280 діяльність у сфері телекомунікацій здійснюється за умови включення до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій, а у визначених законом випадках також за наявності відповідних ліцензій та/або дозволів. Частиною 7 ст. 42 Закону № 1280 визначений вичерпний перелік видів діяльності у сфері телекомунікацій, які підлягають ліцензуванню.
Термін «послуга Інтернет – зв’язку» законодавством не визначено, водночас, Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затвердженими постановою КМУ № 295, встановлено, що послуга з доступу до Інтернету – це забезпечення можливості з’єднання кінцевого обладнання споживача з Інтернетом.
Відтак, оскільки вид діяльності з надання послуг доступу до Інтернету не входить до переліку видів діяльності, що підлягає ліцензуванню, визначеному ч. 7 ст. 42 Закону № 1280, необхідність отримання ліцензії на вказаний вид діяльності відсутня. Таким чином, ФОП, що надає послуги Інтернет – зв’язку, може бути платником єдиного податку.
За матеріалами ГУ ДФС у Чернівецькій області
Звітність та сплата ЄСВ у випадку зміни місцезнаходження
Фіскали повідомляють: відповідно до п. 4 част.1 ст. 6 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» платник ЄСВ зобов’язаний подавати звітність та сплачувати до контролюючого органу за основним місцем обліку платника ЄСВ у строки, порядку та за відповідною формою.
Згідно з п. 8 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435, якщо страхувальник із числа страхувальників, крім зазначених у пп. 5, 6 розділу ІІІ Порядку № 435, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, ФОП та громадських формувань), у звітному періоді змінює місцезнаходження або місце проживання, що пов’язане зі зміною адміністративно-територіальної одиниці, звіт щодо сум нарахованого ЄСВ за цей звітний період (з першого до останнього календарного числа звітного періоду) подається до контролюючого органу, що відповідає новому місцезнаходженню (місцю проживання).
Таким чином, у разі зміни суб’єктом господарювання протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, звітність про суми нарахованого ЄСВ подається та сплачується до контролюючого органу, що відповідає новому місцезнаходженню (місцю проживання).
За матеріалами ГУ ДФС у Рівненській області
Відмова в оплаті лікарняного
Фахівці ФСС нагадують: рішення щодо призначення матеріального забезпечення за листком непрацездатності приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, яка створюється на підприємстві, в установі, організації. До складу цієї комісії входять представники як адміністрації підприємства, установи, організації, так і застрахованих осіб.
Комісія (уповноважений) із соціального страхування не тільки здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, а також приймає рішення про відмову в його призначенні та розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності, їх заповнення. Ст.23 Закону передбачено перелік підстав, при яких комісія відмовляє в оплаті листка непрацездатності. Наприклад:
- у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні злочину;
- настання тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням;
- за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням;
- порушення режиму лікування застрахованими особами.
Комісії у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності слід:
- перевіряти дотримання застрахованими особами режиму, визначеного лікарем на період тимчасової непрацездатності;
- вести облік осіб, які часто та довго хворіють, а також осіб, які отримали листки непрацездатності у зв’язку із невиробничими травмами;
- щоквартально проводити аналіз використання коштів Фонду на підприємстві;
- вносити пропозиції з питань зниження рівня захворюваності роботодавцю та представнику застрахованих осіб та інших.
За матеріалами Фонд соціального страхування України
Сезонні працівники
Фахівці Держпраці нагадують: трудові взаємовідносини між роботодавцем та працівником, зайнятим на сезонних роботах регламентує ст.7 КЗпП України —у частині, що не суперечить Конституції України та законодавству України.
Сезонними вважаються роботи, які внаслідок природних і кліматичних умов можуть виконуватися лише упродовж певного періоду (сезону), але не більше 6 місяців.
Сезонний трудовий договір є різновидом строкового трудового договору.
Сезонними вважаються роботи, які, зокрема, містяться в Списку сезонних робіт і сезонних галузей (затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.1997 № 278) та їх тривалість не перевищує 6місяців.
При укладенні сезонного трудового договору роботодавець зобов’язаний попередити працівника про сезонний характер роботи, що відображається в наказі (розпорядженні) про прийом на роботу, у якому зазначається, що цей працівник приймається саме на сезонну роботу.
При укладенні сезонного договору не встановлюється випробувальний термін.
Працівники, зайняті на сезонних роботах, після закінчення таких робіт звільняються з підстави, передбаченої п. 2 ст. 36 КЗпП України. Днем звільнення вважатиметься останній день сезонної роботи.
Якщо ж працівник після закінчення сезонної роботи продовжуватиме працювати або тривалість такої роботи перевищить 6місяців, т рудовий договір із цим працівником буде вважатися таким, що укладений на невизначений строк.
Сезонні працівники за своєю ініціативою мають право достроково розірвати договір, попередивши роботодавця письмово за 3 дні.
Роботодавець з власної ініціативи має право звільнити працівника, зайнятого на сезонних роботах, до закінчення строку трудового договору у разі:
- припинення робіт на підприємстві на строк понад 2 тижні з причин виробничого характеру чи скорочення робіт на цьому підприємстві;
- через відсутність працівника на роботі більше, ніж 1 місяць внаслідок тимчасової непрацездатності.
За матеріалами Управління Держпраці у Чернівецькій області
Підбірку підготувала:
Лоза Галина,
консультант з податків та зборів,
представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ”
спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг
