fbpx

Дайджест нoвин «Податки і облік» з 06.04.2020 пo 11.04.2020

In: Дайджести новин законодавства і практики 13 Apr 2020 Tags: ,

Дайджест нoвин «Податки і облік»

з 06.04.2020 пo 11.04.2020

Індекс інфляції за березень– 100,8 %Індекс інфляції за березень– 100,8 %

За даними Держстату індекс споживчих цін (індекс інфляції) за березень 2020 року – 100,8%.

За матеріалами Держстат


Єдині правила щодо QR-кодів для безготівкового переказуЄдині правила щодо QR-кодів для безготівкового переказу

НБУ розробив єдині підходи до формування та використання QR-коду для здійснення безготівкового переказу коштів із рахунку на рахунок.

Відповідні норми містить проєкт постанови НБУ «Про затвердження Правил формування та використання QR-коду для здійснення кредитових переказів», що пропонується для громадського обговорення.

У документі викладено вимоги до формування елементів даних QR-коду, зокрема до:

  • структури полів, назви та призначення елементів;
  • довжини цих елементів, уключаючи їх обов’язковість та наповнення даними  залежно від призначення елемента;
  • характеристик символів QR-коду;
  • методів кодування символів даних;
  • форматів символів;
  • характеристик розмірів QR-коду;
  • правил корекції помилок;
  • алгоритмів декодування посилань;
  • інших параметрів, визначених міжнародним стандартом ISO/IEC 18004:2015.

Формування та використання QR-коду не буде обов’язковим. Проте, у разі використання QR-коду для здійснення кредитових переказів, учасники безготівкових розрахунків мають забезпечити його формування та використання у відповідно до Проєкту. 

Аналіз регуляторного впливу цього Проєкту. Зауваження та пропозиції до Проєкту приймаються до 06.05.2020 на поштову та електронну адресу НБУ. Поштова адреса: 01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9, Національний банк України, Департамент платіжних систем та інноваційного розвитку. Електронна адреса: 22SPRA@U1H0, nbu@bank.gov.ua.

За матеріалами НБУ


Категорія підприємства та фінзвітністьКатегорія підприємства та фінзвітність

Мінфін роз’яснив порядок віднесення підприємств до мікро-, малих, середніх або великих підприємств для цілей складання фінзвітності за 2020 рік.

Критерії віднесення підприємств до мікро-, малих, середніх або великих підприємств залежно від балансової вартості активів, чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та середньої кількості працівників, встановлені ч. 2 ст.2 Закону про бухоблік (норма діє з 01.01.2018 року).

Під час визначення категорії, до якої належить підприємство, використовуються показники, які на дату складання річної фінзвітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із наведених у Законі про бухоблік критеріїв.

Якщо підприємство однієї з наведених категорій за показниками річної фінансової звітності протягом 2-х років поспіль не відповідає наведеним критеріям, воно відноситься до відповідної категорії підприємств.

Для визначення категорії, до якої належить підприємство у 2018 році, застосовували показники річної фінансової звітності за 2017 рік.

Наприклад, якщо за показниками річної фінансової звітності за 2017 рік підприємство відповідає критеріям, встановленим для середнього підприємства, то для цілей Закону про бухоблік таке підприємство вважалося середнім протягом 2018 і 2019 років. 

Якщо підприємство за результатами показників річної фінансової звітності за 2018 та 2019 роки відповідало критеріям великого підприємства, то, починаючи з 01.01.2020, таке підприємство відноситься до категорії великих підприємств та належить до підприємств, що становлять суспільний інтерес.

Відповідно, у такого підприємства згідно зі ст. 121 Закону про бухоблік виникає обов’язок складати фінансову звітність за МСФЗ. Датою переходу на МСФЗ для такого підприємства, яке вперше застосовуватиме МСФЗ, буде 01.01.2020 року.

Проміжна фінансова звітність, річна фінансова звітність та консолідована фінансова звітність за 2020 рік складається та подається таким підприємством відповідно до вимог національних П(С)БО з обов’язковим перерахунком показників фінзвітності відповідно до вимог МСФЗ 1 «Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності». Починаючи з 01.01.2021 р. підприємство має складати проміжну фінансову звітність, річну фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за 2021 рік за МСФЗ.

Лист Мінфіну від 23.03.2020 № 35210-06-5/8860


Зміни, які пов’язані із оприлюдненням фінансової звітностіЗміни, які пов’язані із оприлюдненням фінансової звітності

Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю звернув увагу, що Законом  України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)»,  внесено зміни до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо звільнення уповноважених осіб суб’єктів господарювання від відповідальності за невчасне оприлюднення фінансової звітності разом із аудиторським звітом. Відповідно до прийнятих змін фінансову звітність за 2019 рік або консолідовану фінансову звітність за 2019 рік разом з аудиторським звітом можна оприлюднити у період дії карантину або протягом 90 календарних днів з дня, наступного за днем завершення карантину, але не пізніше 31 грудня 2020 року.

Для підприємств, які є емітентами цінних паперів, надано можливість продовжити строки розкриття річної інформації. Відповідні зміни було внесено до законів України «Про цінні папери та фондовий ринок», «Про акціонерні товариства» та «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Річна інформація може бути розкрита емітентами цінних паперів до 30 квітня 2020 року, а після зазначеної дати розкривається протягом 5-ти робочих днів після проведення загальних зборів акціонерів (учасників). У свою чергу, загальні збори можуть бути проведені не пізніше 3-х місяців після дати завершення карантину.

Таким чином, підприємствам фактично надано додаткові три місяці після завершення карантину для підготовки фінансової звітності за 2019 рік з урахуванням впливу COVID-19 та проведення її якісного аудиту.

За матеріалами «Вісник. Офіційно про податки»

Читайте статтю на тему:

Обмеження і відповідальність за порушення правил карантину в Україні в поточному році


Виправлення помилок минулих періодів у декларації з ПНПВиправлення помилок минулих періодів у декларації з ПНП

Податківці роз’яснюють: якщо виправлення помилок здійснюється у звітній (звітній новій) Декларації за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено помилки, то в додатку ВП до Декларації платник податку відображає правильні показники за податковий період, який уточнюється, та порівнюючи їх з відповідними рядками Декларації, що уточнюється, визначає суму збільшення (зменшення) податкового зобов’язання з податку на прибуток, пеню та суму штрафу. Сума збільшення (зменшення) податкового зобов’язання, пеня та сума штрафу з додатка ВП переноситься до частини «Виправлення помилок» (рядки 26-29, 31-33) Декларації.

Додаток ВП до Декларації складається з трьох таблиць:

  • в таблиці 1 відображаються уточнюючі показники основної Декларації (рядки 1-25, 35);
  • в таблиці 2 відображаються результати виправлення помилок, які переносяться до рядків 26-29, 31-33 Декларації;
  • в таблиці 3 зазначається фінансова звітність за звітний (податковий) період, що уточнюється.

Платники податку, у яких базовим періодом є календарний рік, розраховують збільшення (зменшення) податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється (рядок 26 Декларації, рядок 26 таблиці 2 додатка ВП до Декларації), виходячи з ПНП, зазначеного такими платниками у рядку 19 Декларації.

Якщо виправлення проводиться в уточнюючій Декларації, то додаток ВП до Декларації не заповнюється, а вірні показники доходів, фінансового результату до оподаткування, різниць, які виникають відповідно до ПКУ, об’єкта оподаткування ПНП зазначаються в такій Декларації. На підставі порівняння податкового зобов’язання такої Декларації та Декларації, що уточнюється, визначається сума збільшення (зменшення) податкового зобов’язання, пеня та сума штрафу, які відображаються у частині «Виправлення помилок» Декларації (рядки 26-27, 29-30, 31, 33-34).

При цьому платники податку мають право подати доповнення до такої Декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною Декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.

У Декларації за звітний податковий період, наступний за періодом, за який було здійснено виправлення, відображаються показники з урахуванням проведених виправлень.

За матеріалами ГУ ДПС у Тернопільській області


Амортизація переданих в оренду основних засобів Амортизація переданих в оренду основних засобів 

Податківці консультують:якщо невиробничі основні засоби, надані в оренду, призначені платником податку для використання у господарській діяльності, то у податковому обліку нараховується амортизація з відповідними коригуванням фінансового результату до оподаткування на різниці за пунктами 138.1, 138.2 ст. 138 ПКУ (пп. 138.3.1 ст. 138 ПКУ). Втім якщо невиробничі основні засоби, надані в оренду, не призначені для використання в господарській діяльності, то у податковому обліку амортизація не нараховується.

Лист ДПС України від 30.03.2020 № 1301/6/99-00-07-02-02-06/ІПК


4% обмеження при наданні меддопомоги хворим на коронавірус відмінено4% обмеження при наданні меддопомоги хворим на коронавірус відмінено

Податківці повідомляють: відповідно до Закону України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням корона вірусної хвороби (COVID-2019)» п. 140.5.9 ст. 140 ПКУ доповнено новими нормами, згідно з якими платники ПНП не застосовують податкові різниці, які обмежують віднесення до складу витрат понад 4 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, за умови добровільного перерахування (надання) медичної допомоги хворим на коронавірус.

Відповідно до п. 140.5.9 ст. 140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема, на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення п. 140.5.13 цього пункту), у розмірі, що перевищує 4 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Ці коригування, не застосовуються щодо сум коштів або вартості лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим, дезінфекційних засобів і антисептиків, медичного обладнання, засобів індивідуального захисту, медичних виробів для скринінгу хворих, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги, медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів, реагентів для лабораторних досліджень; медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів для інфекційних відділень, патологоанатомічних відділень тощо), засобів особистої гігієни, продуктів харчування та/або товарів за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані) громадськім об’єднанням та/або благодійним організаціям та/або центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я та/або іншим центральним органам виконавчої влади, які реалізують державну політику у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, контролю якості та безпеки лікарських засобів, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань та/або особі, уповноваженій на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я та/або закладам охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. протягом дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Враховувати повну суму витрат з безоплатної передачі (суми коштів, вартості обладнання, зазначених матеріалів) платники ПНП зможуть, виключно щодо операцій із надання такої допомоги переліченим суб’єктам та за умови, що ці операції здійснюються починаючи з 2 квітня 2020 року і до закінчення запровадженого карантину. 

За матеріалами Офіс ВПП ДПС


Довідники податкових пільг знову оновленоДовідники податкових пільг знову оновлено

Податківцями 08.04.2020 оновлено довідники пільг (станом 02.04.2020):

  • № 98/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету;
  • № 98/2 інших податкових пільг.

Пільги враховано за Законом від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».

За матеріалами ДПС України


Імпорт або виготовлення засобів індивідуального захисту потребує реєстрації в ДержпраціІмпорт або виготовлення засобів індивідуального захисту потребує реєстрації в Держпраці

Відповідно до Переліку видів продукції, щодо яких органи ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд, затвердженого постановою КМУ від 28.12.2016 №1069, Держпраці визначено органом державного ринкового нагляду щодо засобів індивідуального захисту.

Постановою КМУ від 20.03.2020 №226 затверджено Зміни, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, у зв’язку з чим Технічний регламент засобів індивідуального захисту, затверджений постановою КМУ від 27.08.2008 №761, доповнено п. 11, який регламентує, що на час дії п. 4 і 5 розділу І Закону України від 17.03.2020 №530-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» дія Технічного регламенту не поширюється на засоби індивідуального захисту, включені до переліку лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування ПДВ, затвердженого постановою КМУ від 20.03.2020 №224.

Для введення в обіг засобів індивідуального захисту, включених до зазначеного переліку, заявник подає до Держпраці заяву із зазначенням:

  • мети ввезення, інформації щодо виробника, назви виробів, код згідно з УКТЗЕД, номера партії або серійного номера,
  • обсягу партії, дані щодо призначення виробу та способу дії.

Заява подається дистанційно на електронну адресу (або у інший спосіб) до територіального органу Держпраці за місцем державної реєстрації заявника.

За результатами опрацювання поданих документів, Держпраці видає заявнику повідомлення про введення в обіг окремих засобів індивідуального захисту, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів, але використання яких необхідне в інтересах охорони здоров’я.

За матеріалами Держпраці у Вінницькій області


Перелік звільнених від ПДВ медичних засобів, необхідних для протидії коронавірусу розширеноПерелік звільнених від ПДВ медичних засобів, необхідних для протидії коронавірусу розширено

На виконання вимог Закону України від 30.03.2020 № 540-IX про забезпечення додаткових гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби, Уряд удосконалив положення окремих нормативно-правових актів щодо ввезення в Україну та/або  введення в обіг окремих протиепідемічних і медичних товарів, операції із ввезення та/або постачання яких звільняються від оподаткування.

Постановою Кабміну внесено зміни до 6 постанов, згідно з якими:

  • розширено перелік товарів та обладнання, які як при ввезенні в Україну, так і при виготовленні на території України звільняються від ПДВ;
  • дозволено підтверджувати відповідність технічним регламентам медичних виробів, обладнання та засобів індивідуального захисту як за стандартними та наявними документами (декларація про відповідність) так і шляхом отримання листів-підтверджень МОЗ та Держпраці;
  • доповнено додатковими кодами згідно з УКТЗЕД деякі позиції переліку товарів протиепідемічного призначення, вивезення яких громадянами не допускається;
  • визначено критерії віднесення товарів до товарів протиепідемічного призначення для цілей заборони вивезення громадянами з України;
  • визначено однозначні підстави для віднесення медичних виробів та медичного обладнання до таких, які звільняються від сплати ввізного мита та ПДВ.

За матеріалами Мінфін України


ПН на звільнені ліки, медвироби та товариПН на звільнені ліки, медвироби та товари

Згідно з правилами складання ПН встановлених Порядком №1307 до розділу А табличної частини ПН (рядки I – X) вносяться узагальнюючі дані за операціями, на які складається така ПН. В нашому випадку будуть заповнені такі рядки:

  • у рядку I зазначається загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ;
  • у рядку IX – загальний обсяг постачання товарів.

Зрозуміло, що в нашому випадку в цих рядках буде зазначено однакову суму – вартість товарів без ПДВ. Рядки II – VIII розділу А не заповнюються.

У розділі Б табличної частини такої ПН будуть заповнені наступні графи:

  • у графі 1 зазначається номер рядка за підрахунком;
  • у графі 2 зазначається опис (номенклатура) товару;
  • у графах 3.1, 3.3 – код товару згідно з УКТ ЗЕД;
  • у графах 4 та 5 – одиниця виміру товару, її назва та код згідно із КСПОВО (за наявності);
  • у графі 6 – кількість (об’єм, обсяг) постачання товарів;
  • у графі 7 – ціна постачання одиниці товару без урахування ПДВ;
  • у графі 8 – має бути зазначено код ставки 903;
  • у графі 9 – код відповідної пільги з Довідниками податкових пільг (код пільги 14060544);
  • у графі 10 – обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ;
  • графа 11 – не заповнюється (нулі, прочерки та інші знаки чи символи у цій графі не проставляються).

Постанова Мінфіну від 31.12.2015 № 1307 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної»


Звільнений імпорт у декларації з ПДВЗвільнений імпорт у декларації з ПДВ

Податківці інформують: обсяги придбання товарів/послуг, необоротних активів без ПДВ на митній території України відображаються в рядку 10.3 декларації з ПДВ.

Оскільки формою декларації не передбачено відображення обсягів придбання товарів, послуг, необоротних активів, що ввезені на митну територію України із застосуванням звільнення від оподаткування, то такі операції в декларації не відображаються.

Підкатегорія «ЗІР» 101.24 


РК до ПН на суму перевищенняРК до ПН на суму перевищення

Податківці повідомляють: згідно з п. 21 Порядку заповнення ПН від 31.12.2015 №1307, у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні ПН, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає РК кількісних і вартісних показників до ПН за формою згідно з додатком 2 до ПН.

Якщо після реєстрації в ЄРПН зведеної ПН, складеної виходячи з перевищення ціни придбання/звичайної ціни/балансової (залишкової) вартості товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання відбувається коригування суми перевищення, продавець має право скласти РК до такої зведеної ПН.

РК до зведеної ПН, складеної на суму перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, у тому числі у разі коригування всієї суми перевищення складається з урахуванням таких особливостей:

  • у заголовній частині розрахунку коригування до зведеної ПН на суму перевищення бази оподаткування над фактичною ціною постачання у полі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» зазначається код ознаки «3».

У РК, складених починаючи з 01.12.2018 до ПН, зареєстрованої в ЄРПН до 01.12.2018, у полі «До зведеної податкової накладної» замість позначки «Х», яка вказана в ПН, вказується код ознаки «3» (позначка «Х» не проставляється).

  • у рядку І розділу А «Сума коригування податкового зобов’язання та податкового кредиту», у т.ч. у рядках II та/або III залежно від ставки ПДВ (20 або 7 відсотків) вказується сума ПДВ, яка збільшує або зменшує (при зменшенні зазначається знак «–») суму податкових зобов’язань, нарахованих на суму перевищення.
  • у розділі Б табличної частини РК у випадку збільшення (зменшення) суми перевищення одним рядком зі знаком «–» зазначаються показники, зазначені у ПН які підлягають коригуванню, другим рядком зазначаються вірні показники.

При цьому код причини коригування зазначається 203.

У випадку коригування всієї суми перевищення у РК заповнюється один рядок зі знаком «–» та зазначається код причини коригування 103.

За матеріалами ДПС у Дніпропетровській області


Зміна курсу іноземної валюти потребує коригування ПНЗміна курсу іноземної валюти потребує коригування ПН

Податківці консультують: оскільки зміна (коливання) курсу іноземної валюти може призводити до зміни суми компенсації вартості товарів/послуг як у бік збільшення, так і у бік зменшення, то у платника податку — постачальника таких товарів/послуг виникає підстава для здійснення коригування податкових зобов’язань з ПДВ та складання на дату фактичної доплати чи повернення коштів РК за п. 192.1 ст. 192 ПКУ і реєстрації його в ЄРПН.

Лист ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 26.03.2020 № 1269/ІПК/04-36-04-01-16


Нульова ставка до операцій з міжнародного перевезення вантажівНульова ставка до операцій з міжнародного перевезення вантажів

Податківці інформують: нульова ставка ПДВ застосовується до операцій з міжнародного перевезення вантажів за умови, якщо таке перевезенні здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом. У разі якщо міжнародне перевезення не підтверджено таким єдиним міжнародним перевізним документом, оподаткування операцій з такого міжнародного перевезення здійснюється на загальних підставах за основною ставкою податку. Оформлення міжнародного перевезення різними документами залежно від відрізка маршруту законодавством не передбачено.

Лист ДПС України від 26.03.2020 № 1270/6/99-00-07-03-02-06/ІПК


Договір доручення та ПНДоговір доручення та ПН

Податківці консультують: на дату першої події за операцією з постачання послуг, що придбаваються повіреним за дорученням замовника, виконавець повинен нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної за п. 188.1 ст.188 ПКУ, а саме із договірної (контрактної) вартості наданих ним послуг, та скласти на отримувача таких послуг (повіреного) відповідну ПН і зареєструвати її в ЄРПН. Така зареєстрована в ЄРПН ПН є для отримувача послуг (повіреного) підставою для віднесення сум ПДВ, зазначених у ній, до податкового кредиту.

Повірений при передачі результатів виконаних послуг замовнику повинен на дату першої події визначити податкові зобов’язання виходячи з договірної вартості послуг, результати яких передаються замовнику, та своєї комісійної винагороди, і скласти на такого замовника та зареєструвати в ЄРПН відповідну ПН.

Лист ДПС України від 27.03.2020 № 1297/6/99-00-07-03-02-06/ІПК


Отримання ліцензії на операції з алкоголем та пальним під час карантинуОтримання ліцензії на операції з алкоголем та пальним під час карантину

Відповідно до Закону України від 17.03.2020. №530-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», з дня оголошення карантину зупиняється перебіг строків звернення за отриманням адміністративних послуг та строків надання цих послуг, визначених законом. Від дня припинення карантину перебіг цих строків продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Документи щодо надання адміністративних послуг, визначених Законом України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», на час карантину приймаються виключно через поштові скриньки органів ДПС та поштою.

Інформація щодо реєстрів діючих ліцензій та ЄДР місць зберігання оприлюднюються у розділі «Реєстри» вебпорталу ДПС.

Надання оригіналів документів буде здійснюватися після закінчення карантину.

За матеріалами ДПС України


Переміщення алкоголю між власними магазинами та ТТНПереміщення алкоголю між власними магазинами та ТТН

Податківці інформують: суб’єкти господарювання, які переміщують алкогольні напої, в тому числі між власними об’єктами торгівлі, повинні скласти за кожним фактом такого переміщення ТТН № 1-ТН/алкогольні напої/.

При заповненні накладної № 1-ТН/алкогольні напої/ у рядку «Відправник» зазначається, зокрема, номер і дата видачі ліцензії на виробництво (оптову або роздрібну торгівлю), що засвідчує право суб’єкта господарювання – відправника на провадження відповідного виду діяльності.

У рядку «Одержувач» такої накладної № 1-ТН/алкогольні напої/ вказуються, зокрема, номер і дата видачі ліцензії на виробництво (оптову або роздрібну торгівлю), що засвідчує право суб’єкта господарювання – одержувача на провадження відповідного виду діяльності.

При переміщенні суб’єктом господарювання алкогольних напоїв між власними об’єктами торгівлі у графах «Відправник» та «Одержувач» в бланку накладної № 1-ТН/алкогольні напої/ вказується номер і дата ліцензії на оптову або роздрібну торгівлю, що засвідчує право такого суб’єкта господарювання на провадження відповідного виду діяльності.

Підкатегорія «ЗІР» 113.02


Програмні РРО порядок застосуванняПрограмні РРО порядок застосування – з 1 серпня: нагадування від ДПС

Податківці повідомляють: відповідно до Закону №533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» впровадження застосування програмних РРО відтерміновується до 01.08.2020, зокрема, розширення застосування РРО для окремих видів діяльності – до 01.01.2021 року, до 01.04.2021 року відтерміновується запровадження обов’язкового використання РРО для всіх платників єдиного податку ІІ-IV груп

За матеріалами ДПС у Херсонській області

Читайте статтю на тему:

РРО – актуальні штрафи за порушення  в поточному році


Оприбуткування готівки в касіОприбуткування готівки в касі

Податківці нагадують: готівка, яка надходить до кас, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися (п. 58 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148).

Оприбуткування готівки – це проведення суб’єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі/книзі обліку доходів і витрат/книзі обліку доходів/фіскальному звітному чеку/розрахунковій квитанції (пп. 18 п. 3 Положення № 148).

Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів (п. 1 Положення № 148).

Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ст. 44 ПКУ і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками до КОРО – у разі її використання на період виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії).

Оприбуткуванням готівки в касах суб’єктів господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням КОРО без застосування РРО, є занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.

Оприбуткування та облік ФОП отриманих доходів здійснюється в книгах обліку доходів і витрат (або книгах обліку доходів).

Установа/підприємство зобов’язане розробити та затвердити внутрішнім документом порядок оприбуткування готівки в касі установи/підприємства, у якому максимально врахувати особливості роботи як установи/підприємства, так і його відокремлених підрозділів (внутрішній трудовий розпорядок, режим роботи, графіки змінності, порядок та особливості здавання готівкової виручки (готівки) до банку).

Для відокремлених підрозділів установи/підприємства порядок оприбуткування готівки в касі встановлюється та доводиться внутрішніми документами установи/підприємства (п.12 Положення №148).

Підприємства та ФОП, яким надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО з використанням відповідних книг обліку і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів), оприбутковують готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у КОРО або розрахунковій книжці (п. 13 Положення № 148).

Суми готівки, що оприбутковуються, повинні відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

За матеріалами ГУ ДПС у Запорізькій області


Інтернет-розрахунки та РРОІнтернет-розрахунки та РРО

Податківці консультують: з 01.01.2021 РРО та/або програмні РРО мають застосовуватись особами, що здійснюють реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет, не залежно від обсягу їх доходу та системи оподаткування.

До цієї дати такими особами РРО може не застосовуватись, якщо вони є ФОП на спрощеній системі оподаткування (ІІ-IV групи) та їх обсяг доходу протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень (крім тих, що здійснюють продаж технічно складних побутових товарів, лікарських засобів і виробів медичного призначення).

Продавець, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку (п. 3 ст. 13 Закону №675).

Згідно з роз’ясненням НБУ (лист від 28.11.2019 р. №57-0007/62082) квитанція, отримана при здійсненні розрахунку за допомогою ЕПЗ, не є розрахунковим документом у розумінні Закону №265 та не підтверджує факт продажу товару (отримання послуг), а лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя ЕПЗ.

Відповідно до цього:

  • при здійсненні виключно безготівкової форми оплати (шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку) замовниками виставлених рахунків за надані послуги РРО можна не застосовувати;
  • до 01.01.2021 ФОП (платник ЄП ІІ-ІV групи), який здійснює розрахунки із застосуванням платіжних карт за допомогою платіжних систем (інтернет-еквайринг) WAYFORPAY, LIQРАУ, РORTMONE, FONDY повинен застосовувати РРО в обов’язковому порядку лише після перевищення обсягу доходу 1 млн грн за календарний рік;
  • з 01.01.2021 при оплаті замовником, використовуючи мережу Інтернет, виставлених рахунків за надані послуги шляхом переказу коштів з платіжних систем LIQРАУ та інших аналогічних (тобто зі застосуванням ЕПЗ), застосування РРО є обов’язковим (не залежно від обсягу доходу платника податків).

Лист ДПС України від 20.03.2020 №1176/ІПК/10-36-05-06-20


Реалізація  послуг онлайн через платіжні системиРеалізація  послуг онлайн через платіжні системи

Податківці інформують: якщо місце здійснення розрахунків визначити неможливо (наприклад, отримання споживачем комп’ютерних програм, електронних книжок, доступу до інтернет-ресурсу тощо виключно в електронній формі), то у такому випадку застосування РРО є необов’язковим. У інших випадках при безпосередньому отриманні споживачем товарів чи послуг від постачальника, в тому числі замовлених та сплачених через мережу «Інтернет», останній зобов’язаний застосовувати РРО на загальних підставах.

Втім у разі здійснення розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку) застосування РРО є не обов’язковим.

Лист ДПС України від 26.03.2020 № 1256/6/99-00-05-04-01-06/ІПК


Плануються зміни щодо РРО для «єдиноподатників» Плануються зміни щодо РРО для «єдиноподатників» 

У Верховній Раді зареєстровано Проект Закону яким пропонується внести зміни до ст. 296.10 ПКУ, а саме дозволити не застосовувати РРО платникам ЄП:

  • І-ї та ІІ-ї груп;
  • ІІІ-ї – IV-ї груп (ФОП) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 4 000 000 грн (зараз – 1 000 000 грн). У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 4 000 000 грн  застосування РРО для такого платника єдиного податку буде обов’язковим.

У разі прийняття цей Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Законопроект від 06.04.2020 №3309 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення умов ведення господарської діяльності, що здійснюється платниками єдиного податку»


Непроведена діяльність - декларацію з турзбору не подаємоНепроведена діяльність – декларацію з турзбору не подаємо

Податківці інформують: відповідно до пп. 268.2.1 ПКУ платниками туристичного збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про встановлення туристичного збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених пп. 268.5.1 ПКУ.

Підпунктом 268.6.1 ПКУ визначено, що платники туристичного збору сплачують суму збору авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (ночівлі) податковим агентам, які справляють збір за ставками, у місцях справляння збору та з дотриманням інших вимог, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

За один і той самий період перебування платника збору на території однієї адміністративно-територіальної одиниці, на якій встановлено туристичний збір, повторне справляння збору, вже сплаченого таким платником збору, не допускається.

Згідно з пп. 268.7.1 ПКУ податкові агенти сплачують збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації з туристичного збору (далі – Декларація) за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Податкові агенти, які сплачують збір авансовими внесками, відображають у Декларації за звітний (податковий) квартал суми нарахованих щомісячних авансових внесків. При цьому остаточна сума збору, обчислена відповідно до Декларації за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується такими податковими агентами у строки, визначені для квартального звітного (податкового) періоду.

Базовий податковий (звітний) період з туристичного збору дорівнює календарному кварталу (пп. 268.7.3 ПКУ).

Підпунктом 49.18.2 ПКУ визначено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Форма Декларації, затверджена наказом Мінфіну від 09.07.2015 р. №636 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору», передбачає подання податковим агентом до контролюючого органу щокварталу звітності з туристичного збору, показники в якій відображаються не наростаючим підсумком, а окремо за кожний квартал.

Водночас, п. 49.2 ПКУ визначено, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Враховуючи викладене, у разі, якщо суб’єкт господарювання – податковим агентом протягом звітного кварталу господарська діяльність не проводилася, послуги з тимчасового розміщення в місцях проживання (ночівлі) не надавалися та відсутні показники, які підлягають декларуванню, то Декларація за такий звітний квартал не подається.

Підкатегорія «ЗІР» 101.16


Код бюджетної класифікації для ПДФО за договорами ЦПХКод бюджетної класифікації для ПДФО за договорами ЦПХ

Податківці нагадуюють: ст.8 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI встановлено, що бюджетна класифікація є обов’язковою для застосування всіма учасниками бюджетного процесу в межах бюджетних повноважень.

Наказом Мінфіну від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» затверджено Класифікацію доходів бюджету, згідно з якою, зокрема:

  • 11010100 – ПДФО, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати;
  • 11010400 – ПДФО, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших ніж заробітна плата.

При сплаті до бюджету ПДФО із доходів (винагороди) платника податку інших ніж заробітна плата за договором ЦПХ податковий агент відображає у платіжному документі код бюджетної класифікації 11010400.

За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області


Використання коштів з поточного рахунку для власних потреб ФОП-«загальносистемником»Використання коштів з поточного рахунку для власних потреб ФОП-«загальносистемником»

Податківці повідомляють: відповідно до ст. 42 ГКУ підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Аб. 1 п. 5 розд. І Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління НБУ від 12.11.2003 №492, встановлено, що клієнти мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї господарської/підприємницької/інвестиційної/незалежної професійної діяльності/ діяльності, яка не пов’язана з підприємницькою, і власних потреб.

Банк відкриває поточний рахунок для здійснення підприємницької діяльності фізичній особі – підприємцю на підставі заяви про відкриття поточного рахунку (дод.2 до Інструкції №492), що підписана ФОП або її представником (абз. 2 п. 40 розд. ІІІ Інструкції №492).

Забороняється використовувати поточні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності (абз. 2 п. 14 розд. І Інструкції №492).

Відповідно до ст. 44 ГКУ підприємництво здійснюється на основі вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом.

Враховуючи викладене, ФОП – «загальносистемник» має право вільно користуватися коштами для власних потреб з поточного рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавством, від підприємницької діяльності.

За матеріалами ДПС у Тернопільській області


ФОП та порядок товарного облікуФОП та порядок товарного обліку

Податківці консультують: п. 12 ст. 3 Закону про РРО встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції, зобов’язані:

  • вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації,
  • здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

При цьому, якщо юрособи при ведені товарного обліку використовують П(С)БО 9, то для підприємців законодавчо встановленого порядку не передбачено.

ФОП має право вести облік товарних запасів з використанням Стандарту 9 «Запаси». Разом з тим підприємець може використовувати і власнорозроблені порядок та правила обліку товарів. Головне, щоб такий облік власне був, і зазначене в ньому відповідало товарним залишкам та придбаним/проданим товарам.

Таким чином підприємець має право для товарного обліку використовувати первинні документи, що підтверджують переміщення товарів в межах підрозділів підприємця, на власних розсуд (також необхідно мати і первинні документи на безпосередньо придбання таких товарів). Окрім наявності первинних документів внутрішнього переміщення товарів (зокрема, накладних-вимог) підприємець може формувати і зведені облікові документи, згідно з якими можна визначити наявні товари в місті реалізації, та відслідкувати їх надходження та вибуття (в довільній формі).

Лист ДПС України від 06.03.2018 №898/Т/99-99-13-01-02-14/ІПК


ЄСВ  коли лікарняний припадає на різні місяціЄСВ  коли лікарняний припадає на різні місяці

Податківці інформують: для працівника (за основним місцем роботи), у якого початок та закінчення лікарняного припадають на різні місяці, єдиний внесок у місяці початку лікарняного нараховується за фактично відпрацьований час, оскільки загальна сума доходу ще не є відомою (сума допомоги по тимчасовій непрацездатності буде визначена після надання листка непрацездатності).

Якщо після розподілу суми допомоги по тимчасовій непрацездатності (суми допомоги по тимчасовій непрацездатності відносяться до того місяця, за який вони нараховані) загальний дохід за місяць становить менше мінімального розміру, виникає потреба за минулий місяць (місяці) донарахувати єдиний внесок виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

Підкатегорія «ЗІР» 201.04.01


Індексація зарплати працівниці після  декретної відпусткиІндексація зарплати працівниці після  декретної відпустки

Фахівці Держпраці повідомляють: відповідно до положень п. 10-2 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078 для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку обіймає працівник.

За матеріалами ГУ Держпраці у Хмельницькій області

Підбірку підготувала: 

Лоза Галина, 

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії «ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ» 

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг 

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

Я приймаю умови про обробку і захист перосональних даних і даю згоду на їх обробку.
X