Дайджест нoвин «Податки і облік»
з 06.01.2020 пo 13.01.2020
Індекс інфляції за грудень– 99,8 %
За даними Держстату індекс споживчих цін (індекс інфляції) за грудень 2019 року – 99,8%.
За матеріалами Держстат
З 13 січня в платіжні документи лише за стандартом IBAN
З 13 січня 2020 року застосування IBAN буде обов’язковим для клієнтів усіх банків України під час здійснення переказів коштів як у національній, так і в іноземних валютах, зокрема і транскордонних переказів. Тобто, всі перекази з 13 січня 2020 будуть здійснюватися лише з використанням IBAN.
Перехід на облік з одного контролюючого органу до іншого. Особливості внесення змін
Податківці наголошують : відповідно до п. 66.3 ПКУ, п. 10.4 розд. Х Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 № 1588, при проведенні державної реєстрації зміни місцезнаходження платника податків, відомості щодо якого містяться в ЄДР, внаслідок якого змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків, а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків у разі надходження відомостей державного реєстратора про внесення змін до відомостей про місцезнаходження платника податків.
Переведення платника до контролюючого органу за новим місцезнаходженням здійснюється контролюючими органами протягом місяця.
Якщо до дати спливу одного місяця після отримання документів про зміну місцезнаходження (місця проживання) платника податків контролюючий орган за новим місцезнаходженням (місцем проживання) не здійснив взяття такого платника на облік (основне місце обліку), то взяття на облік за новим місцезнаходженням (місцем проживання) здійснюється автоматично у день спливу такого строку.
Дані про взяття на облік платника податків передаються до ЄДР у день взяття на облік у контролюючому органі за новим місцезнаходженням із зазначенням: дати та номера запису про взяття на облік, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платника податків взято на облік.
У відповідності до п.п.9.3 розд. IX Порядку №1588, визначено, що платники податків – юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб зобов’язані подати відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи до контролюючого органу у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків, шляхом подання заяви (для юридичних осіб та відокремлених підрозділів) за ф. № 1-ОПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку».
Враховуючи викладене, якщо у юридичної особи, відомості щодо якої містяться в ЄДР, під час процедури переведення на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого, пов’язаного із зміною місцезнаходження, виникає необхідність подання інформації про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського обліку, то такий платник податків подає заяву за ф. № 1-ОПП у 10-денний строк з дня виникнення змін у облікових даних платника податків до контролюючого органу, у якому він перебуває за основним місцем обліку платника податків на дату подання заяви за ф. № 1-ОПП.
При цьому дані про взяття на облік платника податків передаються до ЄДР у день взяття на облік у контролюючому органі за новим місцезнаходженням із зазначенням: дати та номера запису про взяття на облік, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платника податків взято на облік та оприлюднюються на порталі електронних сервісів Міністерства юстиції України та на офіційному вебпорталі ДПС України в інформаційно-телекомунікаційній системі «Електронний кабінет».
За матеріалами ГУ ДПС у Житомирській області
Незастосування податкових коригувань. Випадки коли таке можливе
Податківі нагадують: для платників ПНП, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн грн, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу III ПКУ.
Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн грн, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу III ПКУ, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік у такій безперервній сукупності років. У подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).
Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує 20 млн грн, такий платник визначає об’єкт оподаткування, починаючи з такого року, шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ.
Для цілей пп. 134.1.1 ст. 134 ПКУ до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області
Особливості списання безнадійної заборгованості
Податківці нагадують: позика, яка списується у зв’язку з закінченням терміну позовної давності, відповідає критеріям безнадійної заборгованості (пп. «а» пп. 14.1.11 ст. 14 ПКУ
Зокрема, для позичальника, який списує безнадійну заборгованість, така позика перетворюється у безповоротну фінансову допомогу (пп. 14.1.257 ст. 14 ПКУ). Тому вона правомірно збільшує у позичальника об’єкт оподаткування ПНП.
У позикодавця прострочена дебіторська заборгованість позичальника є фінансовим активом. Відповідно, якщо заборгованість за позикою є поточною, під неї позикодавець повинен створити резерв сумнівних боргів.
Позикодавець — платник ПНП збільшує свій фінансовий результат до оподаткування на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів (пп. 139.2.1 ст. 139 ПКУ). Крім того, фінансовий результат збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги неплатнику ПНП (крім фізичних осіб) (пп. 140.5.10 ст. 140 ПКУ).
У разі списання довгострокової заборгованості (під яку резерв сумнівних боргів не створюється) або суми резерву сумнівних боргів не вистачає, безнадійна заборгованість списується з відображенням у складі інших операційних витрат. Оскільки ця заборгованість відповідає податковим ознакам безнадійності, зокрема пп. «а» пп. 14.1.11 ст. 14, то у ході її списання позикодавець зменшує фінансовий результат до оподаткування (пп. 139.2.2 ст. 139 ПКУ).
Якщо позичальник — фізична особа, то у разі перевищення суми списаної йому позики, за якою минув строк позовної давності, та яка перевищує 50 % прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року (у 2019 році — 960,5 грн, у 2020 —1 051 грн), вона включається до місячного оподатковуваного доходу такого платника (пп. 164.2.7 ст. 164 ПКУ).
При цьому ПДФО та військовий збір із суми такої списаної позики фізична особа повинна самостійно сплатити за результатами річного декларування. Зі свого боку підприємство-позикодавець має відобразити позику, списану у зв’язку із закінченням строку позовної давності, у формі № 1-ДФ з ознакою доходу «107».
У разі якщо сума списаної позики не перевищує вказану межу, вона не підлягає оподаткуванню. Підприємство-позичальник відображає її у формі № 1-ДФ з ознакою доходу «194».
За матеріалами Офіс ВПП ДПС
За січень слід подавати нову декларацію з ПДВ
Податківці наголошують: з 01.01.2020 набрала чинності постанова КМУ від 31.10.2018 № 891, відповідно до якої скасовується Звіт про суми податкових пільг, а ведення обліку податкових пільг здійснюватиметься на підставі податкової звітності.
У зв’язку з цим наказом Мінфіну від 20.11.2019 № 488 внесено зміни до форми та Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ.
Зокрема, відповідно до наказу Мінфіну від 20.11.2019 № 488 «Про внесення змін до форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість та визнання таким, що втратив чинність, наказу Державної податкової адміністрації України від 29.03.2011 № 167»:
- розрахунок сум ПДВ, не сплаченого суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, здійснюватиметься у додатку 6 до податкової декларації з ПДВ – «Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю”.
Податкова звітність з ПДВ, у тому числі додаток 6, з урахуванням змін внесених наказом 488, подається починаючи із звітного (податкового) періоду за січень 2020 року.
За матеріалами ГУ ДПС у Запорізькій області
Дивіться відео на тему:
Оподаткування утилізації картонної тари
Податківці зазначають: п. 23 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено тимчасове до 1 січня 2022 року звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання, у тому числі операцій з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 199.1 ст. 199 розділу V ПКУ у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково — ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п.189.1 ст.189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
Оскільки платником податку здійснюється придбання товарів/послуг, які надалі використовуються як в оподатковуваних, так і в звільнених від оподаткування операціях, то за такими операціями платник податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до статті 199 ПКУ.
За матеріалами ГУ ДПС у Донецькій області
Зміни в порядку заповнення ПН
Податківці наголошують: з 01.01.2020 набрав чинності п.8 Змін до Порядку заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 17.09.2018 № 763 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року №1307».
Згідно з п.8 змін № 763 п. 14 Порядку № 1307 доповнено аб. 5, а саме:
«У разі складання податкової накладної за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у рядку «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин» такої податкової накладної проставляється позначка «Х» та зазначається тип причини 11. При цьому у рядку «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «100000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється. Інші дані та показники такої податкової накладної заповнюються за правилами, визначеними цим Порядком» .
П. 3 Порядку № 1307 установлено, що всі ПН, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладено в пунктах 9 — 15 та 19 Порядку № 1307, підлягають реєстрації в ЄРПН у порядку, встановленому Кабміном, та за формою, чинною на день такої реєстрації.
Тому з урахуванням вищезазначених змін, а також п. 3 Порядку № 1307 у ПН за щоденними підсумками операцій, які будуть складатися починаючи з 01.01.2020 (з датою складання починаючи з 01.01.2020, показники табличної частини розділу Б повинні заповнюватись за загальними правилами, встановленими Порядком № 1307.
Детальнішу інформацію наведено в листі ДПС України від 28.12.2019 № 8338/7/99-00-07-03-02-17.
За матеріалами Офіс ВПП ДПС
Дивіться відео на тему:
Штрафи за необладнання та/або відсутність реєстрації витратомірів-лічильників рівня пального вже з 01 квітня 2020 року
Податківці нагадують: з 29.12.2019 вступили в дію зміни до ПКУ і Закону України від 19.12.1995 № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», внесені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України (щодо покращення адміністрування акцизного податку)» від 18.12.2019 № 391-IX.
Відповідно до зазначених змін, зокрема, розширено перелік випадків, коли особа, яка реалізує пальне або спирт етиловий, зобов’язана скласти акцизну накладну, уточнено можливість складення зведеної акцизної накладної, під час заповнення акцизної накладної передбачено три нових обов’язкових реквізити, визначено алгоритм дій у разі зазначення платником податку в акцизній накладній помилкових даних або її складання на операцію, яка не відбулася, названо умови віднесення операцій із заправлення пальним за договорами підряду для власного споживання.
Також передбачено, що роздрібною торгівлею пальним будуть вважати ще й реалізацію скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів, оптова торгівля біоетанолом на території України буде здійснюватися виробниками біоетанолу за наявності ліцензії на виробництво біоетанолу, суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, не зобов’язані отримувати ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального.
Крім цього, суб’єкт господарювання, який до 1 липня 2019 року не підпав під визначення платників акцизного податку, а з 1 липня 2019 року зареєстрований платником такого податку, має право одноразово, до 20 січня 2020 року включно, подати заявку на поповнення обсягу залишку пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового без сплати акцизного податку.
За відсутність складання чи реєстрації перших примірників акцизних накладних / перших примірників РК до таких накладних та за надання послуг із зберігання пального іншим суб’єктам господарювання та/або реалізацію пального іншим особам на підставі ліцензії на зберігання пального, отриманої відповідно до абз. 2 ч. 41 ст. 15 Закону № 481 до платників податків застосовуватимуть штрафи.
Застосування штрафів за необладнання та/або відсутність реєстрації витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів та штраф за зберігання пального без наявності відповідної ліцензії перенесено з 01.01.2020 на 01.04.2020 року.
Крім цього, з 01.04.2020 будуть застосовуватися штрафи за неподання електронних документів з акцизних складів, на яких розташовані резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів відповідно до норм п. 128.1.3 ПКУ.
За матеріалами ГУ ДПС в Івано-Франківській області
Читайте статтю на тему:
Автомобіль та паливо до нього – спосіб пересування чи… головний біль?
Перелік необхідної звітності при отриманні ліцензії виробництво та/або оптову торгівлю спиртом, алкогольними напоями і тютюновими виробами
Податківці інформують: суб’єктам господарювання, які отримали ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртом, алкогольними напоями і тютюновими виробами та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, що вони мають подати звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за встановленою формою, а саме:
- обов’язок надання Звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі (звіт № 1-ОА) суб’єктами господарювання, які одержали ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями;
- обов’язок надання Звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі (Звіт № 1-ОТ) суб’єктами господарювання, які одержали ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами;
- обов’язок надання Звіту про обсяги виробництва та реалізації спирту (Звіт № 1-РС) суб’єктами господарювання, які виробляють та реалізують спирт;
- обов’язок надання Звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв (Звіт № 2-РС) суб’єктами господарювання, які виробляють та реалізують алкогольні напої та виноматеріали;
- обов’язок надання Звіту про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів (Звіт № 3-РС) суб’єктами господарювання, які виробляють тютюнові вироби.
Порядок заповнення форм вищезазначених звітів затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 11 лютого 2016 року № 49.
Звіт в електронній формі подається засобами електронного зв’язку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, як передбачено для податкової звітності.
У разі якщо суб’єкт господарювання має у своєму складі структурні одиниці, які не є юридичними особами, Звіт заповнюється у цілому щодо підприємства з урахуванням усіх структурних одиниць.
Звіт складається окремо за кожний місяць та до 10 числа місяця, що настає за звітним, подається до органів ДПС за основним місцем обліку суб’єкта господарювання.
У звітах відображається інформація про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
Одиниці вимірювання для спирту — декалітри у перерахунку на безводний спирт (далі — дал б. с.). Для алкогольних напоїв — (крім виноробної продукції) вносяться до таблиці в декалітрах у перерахунку на безводний спирт (дал б. с.) та у фізичному обсязі (дал). Для тютюнових виробів зазначаються одиниці вимірювання — млн штук або тонни.
За неподання, невчасне подання або подання звітів з недостовірними відомостями передбачена відповідальність, а саме фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 17 000 грн ст. 17 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального»
За матеріалами Офіс ВПП ДПС
Відкритий доступ до оцінки об’єкта нерухомості
Податківці повідомляють: з 27.12.2019 р., крім пунктів 2 — 5 розділу I, які набирають чинності з першого числа місяця, що настає за днем оприлюднення Фондом державного майна рішення про введення у промислову експлуатацію програмного забезпечення Єдиної бази даних звітів про оцінку, але не пізніше 1 липня 2020 року набрав чинності Закон України від 05.12.2019 № 354-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ліквідації корупційної схеми у сфері реєстрації інформації зі звітів про оцінку об’єктів нерухомості та прозорості реалізації майна».
Законом скасовано необхідність сплати коштів за формування довідок і звітів про оцінку об’єктів нерухомості на користь приватних електронних майданчиків.
Запроваджується нова спрощена модель оцінки об’єктів нерухомості, відповідно до якої будь-яка особа може отримати довідку про автоматичну оцінку об’єкта нерухомого майна та на її підставі укласти угоду.
У випадку незгоди з вартістю об’єкта нерухомого майна, визначеною модулем автоматично, особа має право звернутися до суб’єкта оціночної діяльності (оцінювача) й провести оцінку в загальному порядку з реєстрацією звіту в Єдиній базі даних звітів про оцінку.
Законом також передбачено відключення авторизованих електронних майданчиків від Єдиної бази даних звітів про оцінку. Суб’єкти оціночної діяльності (оцінювачі) та нотаріуси отримають прямий, безперешкодний та безкоштовний доступ до цієї бази.
Відтепер інформація з Єдиної бази звітів про оцінку є відкритою. Усі дані про об’єкт нерухомості та його вартість автоматично оприлюднюватимуться в режимі відкритого, прямого неавторизованого доступу з можливістю завантаження (крім відомостей, що становлять персональні дані замовника звіту та/або власника майна).
Доступ, внесення, перевірка інформації з Єдиної електронної бази здійснюється безоплатно. Формування електронних довідок про очікувану вартість об’єкта нерухомості також безоплатне.
За матеріалами Офіс ВПП ДПС
Неоподатковуваний розмір матеріальної допомоги у 2020 році
Податківці наголошують: відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік» з 01.01.2020 змінюються розміри мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму.
Відтепер місячний розмір мінімальної заробітної плати становитиме 4 723 грн. (у погодинному розмірі — 28,31 грн), а розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 1 січня встановлено у розмірі 2102 гривень.
Збільшення розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня звітного року, впливає, зокрема, на розмір неоподатковуваної матеріальної допомоги.
Відповідно до законодавства не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами — юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн (пп. 170.7.3 ст. 170 ПКУ).
У 2020 році неоподатковуваний розмір матеріальної допомоги від роботодавця становитиме 2 940,0 грин.
До оподатковуваного доходу не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) у частині, що не перевищує 25 % однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (п. 165.1.39 п. 165.1 ст.165 ПКУ). У 2020 році це 1 180,75 гривень.
За матеріалами ГУ ДПС у Київської області
Оподаткування доходів новоствореного ФОП до моменту переходу на спрощену систему оподаткування оподатковуються на загальних підставах
Податківці інформують: Новостворена ФОП може бути платником «єдиноподатником» Іта ІІ з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.
Доходи, отримані у якості платника єдиного податку, включаються до податкової декларації платника єдиного податку за звітний рік.
У період від дати державної реєстрації до переходу на спрощену систему оподаткування підприємець перебуває на загальній системі оподаткування, і як наслідок, доходи, отримані новоствореною особою у цей період, оподатковуються на загальних підставах.
Підприємці, які здійснюють діяльність на загальній системі оподаткування, подають податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Зазначені норми передбачені п.п. 49.18.5, п. 177.5, п.п. 298.1.2 ПКУ.
За матеріалами ГУ ДПС у Львівській області
Внесення виручки ФОП на банківський рахунок
Податківці повідомляють: якщо ФОП-«єдиноподатник» отримала дохід від продажу товарів (робіт, послуг) у вигляді готівки і відобразила його у Книзі обліку доходів (Книзі обліку доходів і витрат) і потім вносить зазначену суму готівки на свій поточний рахунок, відкритий для здійснення підприємницької діяльності, відповідно до встановленого банком порядку, внесена сума готівки не повинна відображатися у Книзі обліку доходів (Книзі обліку доходів і витрат) повторно і враховуватися при визначенні доходу такого платника податку.
Відповідно до п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом ФОП-«єдиноподатникf» є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п.292.3 ст.292 ПКУ.
Згідно з пп. 296.1.1 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку І та ІІ груп та платники єдиного податку ІІІ групи (ФОП), які не є платниками ПДВ, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.
Платники єдиного податку ІІІ групи (ФОП), які є платниками ПДВ, ведуть облік доходів та витрат (пп. 296.1.2 ст. 296 ПКУ).
У Книзі обліку доходів записи виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема про кошти, які надійшли на поточний рахунок платника податку та/або які отримано готівкою, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).
У Книзі обліку доходів і витрат записи виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, окремо про кошти, що надійшли на поточний рахунок платника податку та/або отримано готівкою, фактично безоплатно отримані товари (роботи, послуги) та понесені витрати, зокрема оплачені придбані товари (роботи, послуги), виплачена заробітна плата, сплачений єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування тощо.
За матеріалами ГУ ДПС у Луганській області
Новий сервіс від ПФУ та зміни до ЄСВ
ПФУ створив новий сервіс на веб-порталі електронних послуг, який дозволяє переглядати відомості про трудову діяльність – «Електронна трудова книжка», де вказуватимуть інформацію про всі трудові відносини працівника за даними звітних відомостей роботодавців. Там же буде й інформація про сплачені страхові внески з 1998 року.
Щоб скористатись послугою слід зареєструватись на веб-порталі ПФУ за допомогою кваліфікованого електронного підпису.
Уряд визначив порядок обліку трудової діяльності працівника, ФОП, фізичної особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, в електронній формі (постанова КМУ від 27.11.2019 № 1084).
Дані, які містить реєстр застрахованих осіб, прийматимуть для підтвердження трудового стажу під час укладання трудового договору, призначення пенсій та для інших цілей, передбачених законодавством.
Мінфін в місячний строк перегляне форму звіту з ЄСВ задля появи в ньому граф для обліку відомостей про посади, кваліфікацію та умови праці застрахованих осіб.
Порядок № 1084 передбачає, що відомості про трудову діяльність працівника подають ПФУ через веб-портал електронних послуг у вигляді сканованих копій документів з обов’язковим накладенням страхувальником або працівником кваліфікованого електронного підпису. Зазначені відомості можуть бути подані також в оцифрованому вигляді. Вимоги до формату інформації встановить ПФУ.
Про виявлені випадки відсутності в трудовій книжці необхідних записів або неправильних чи неточних записів про періоди роботи, або інші розбіжності (зокрема за періоди страхового стажу після 1 липня 2000 р. за даними реєстру застрахованих осіб) застрахованій особі повідомлять через її електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг ПФУ.
За матеріалами ПФУ
31 січня – останній день реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів
Новостворені роботодавці та підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, що використовують найману працю, в яких кількість працюючих, для яких це місце роботи є основним, збільшилася до 8 і більше осіб, реєструються у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів до 1 лютого року, що настає за роком створення або збільшення кількості працюючих.
Для реєстрації роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) відділенню Фонду відповідну заяву за затвердженою формою.
Роботодавці, зареєстровані у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням, щороку подають цим відділенням Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.
Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою № 10-ПІ (річна). Форму звітності та Інструкцію щодо її заповнення затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.07 № 42.
Постанова Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70
31 січня – останній день надання інформації щодо виконання квот з працевлаштування осіб, що мають додаткові гарантії у працевлаштуванні
Не пізніше 1 лютого після звітного року підприємства, установи та організації незалежно від форми власності з чисельністю штатних працівників від 8 осіб зобов’язані надавати інформацію територіальним органам Державної служби зайнятості про зайнятість та працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню.
Так як в 2020 році 1 лютого припадає на вихідний день, то звітність про квоти необхідно подати не пізніше 31 січня.
Роботодавці повинні виконувати норматив працевлаштування громадян, зазначених у ч. 1 ст. 14 Закону України «Про зайнятість населення» (крім осіб з інвалідністю), у розмірі:
- 5 % середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік для підприємств, установ та організацій з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб;
- не менше однієї особи у середньообліковій чисельності штатних працівників для підприємств, установ та організацій з чисельністю штатних працівників від 8 до 20 осіб для працевлаштування осіб, яким до настання права на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» залишилося 10 і менше років.
Вимога щодо виконання вищезазначеної квоти поширюється лише на тих роботодавців, організаційно-правову форму господарської діяльності яких можна визначити як підприємство, установа та організація. На ФОП ця норма не поширюється.
Відповідальність роботодавця за невиконання квоти – штраф за кожну необґрунтовану відмову у працевлаштуванні у межах відповідної квоти у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення.
Наказ Мінсоцполітики від 16.05.2013 № 271
Підбірку підготувала:
Лоза Галина,
консультант з податків та зборів,
представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ”
спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг
