fbpx

Дайджест нoвин «Податки і облік» з 02.01.2020 пo 08.01.2020

In: Дайджести новин законодавства і практики 08 Jan 2020 Tags: ,

Дайджест нoвин «Податки і облік»

з 02.01.2020 пo 08.01.2020

 

Для витрачання коштів ФОП для власних потреб, слід відкрити окремий рахунок 

З 3 січня набрала чинності постанова НБУ якою внесено зміни, а саме: згідно до п. 14 Інструкції за поточними рахунками в національній валюті ФОП та самозайнятих осіб здійснюються всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та законодавства України, крім операцій, пов’язаних із власними потребами.

Ці особи після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом, мають право перерахувати кошти з таких рахунків на власні поточні рахунки, відкриті для власних потреб.

Отже, для того щоб використати підприємницькі кошти для власних потреб, слід перераховувати їх на окремий рахунок.

 

Постанова НБУ від 27.12.2019 № 162 «Про затвердження Змін до Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів»

 


Оформлення листів/запитів до ДПСОформлення листів/запитів до ДПС

Податківці роз’яснюють: оформлення листів, запитів (крім звернень платників податків на отримання ІПК в письмовій формі) від юридичних осіб та самозайнятих осіб  здійснюється з урахуванням норм ст. 5 Закону України «Про звернення громадян».

У зверненні зазначаються прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, місце проживання самозайнятої особи (назва, код ЄДРПОУ, місцезнаходження юридичної особи) та викладається суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.

Звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним.

Звернення мають складатися державною (офіційною) мовою та адресуються органам ДПС, його посадовим особам, якщо порушені у ньому питання належать до їх компетенції.

Звернення органами ДПС розглядається і вирішуються у термін не більше 1-го місяця від дня їх надходження.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Тернопільській області

 

Читайте статтю на тему:

Податкові перевірки – що і як перевіряють, як підготуватися, зустрічати і захищатися


Звірка розрахунків з бюджетами та цільовими фондамиЗвірка розрахунків з бюджетами та цільовими фондами

Податківці інформують: на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki–novini-/401948.html в Електронному кабінеті забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання ПКУ, зокрема проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з ЕКПП із накладенням електронного підпису посадової особи контролюючого органу та печатки контролюючого органу (ст. 42¹ ПКУ).

  1. Створення та подання заяви в Електронному кабінеті

Меню «Заяви, запити для отримання інформації» дає змогу в електронному вигляді створити та надіслати до ДПС Запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС за формою «F/J1300203».

Верхня панель навігації у вікні «Заяви, запити для отримання інформації» дозволяє встановити відповідний період та обмежити перелік документів за типом «J(F)13 Запити та довідки». 

У наступному вікні в полях «Регіон» та «Район» обирається відповідний територіальний орган ДПС (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації) та натискається кнопка «Створити».

Поля форми Запиту заповнюються системою автоматично, а саме:

  • найменування; прізвище, ім’я, по батькові платника податків;
  • податковий номер платника податку або серія та номер паспорта;
  • дата відправлення Запиту до ДПС.

Автоматичне заповнення таких полів можна відмінити, знявши позначку «Авто розрахунок».

Зберегти створений Запит можна, натиснувши кнопку «Зберегти». Збережений документ можна підписати та відправити до органу ДПС, натиснувши кнопки «Підписати» та «Відправити».

Відповідь на Запит надсилається платнику податків в ЕКПП не пізніше 15 робочих днів з дня його отримання у вигляді витягу з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами за формою «F/J1400203» (, який можна переглянути у вкладці Вхідні документи режиму Вхідні/вихідні документи. Витяг формується за період, вибраний платником податків при створені Запиту з урахуванням строків давності, станом на дату відправлення Запиту до органів ДПС.

Аналогічно, як і в ЕКПП, платник має можливість направити Запит та отримати Витяг, скориставшись засобами ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності». При цьому сформований Витяг направляється також на електронну пошту платника, з якої було відправлено Запит.

  1. Перегляд у режимі реального часу

Самостійно в режимі реального часу перевірити дані, за якими сформовано Витяг, та/або отримати відомості про розрахунки з бюджетами та цільовими фондами платники можуть також за допомогою меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету шляхом доступу до облікових показників інтегрованих карток.

У цьому меню переглянути інформацію про розрахунки з бюджетом можна за останні два роки у розрізі:

  • органу ДПС;
  • назви податку (платежу), платіж (код);
  • бюджетного рахунку.

Натиснувши на назву податку (платежу), відкриється інтегрована картка обраного податку (платежу), яка містить таку інформацію про проведені операції:

  • дата та код операції;
  • сума операції;
  • нараховано/зменшено;
  • сплачено/повернуто;
  • сальдо розрахунків;
  • сплачено/повернуто пені;
  • залишок несплаченої пені.

Вивантажити отриману (сформовану) інформацію можна у форматі XLS.

Вхід до ЕКПП здійснюється за адресою: http://cabinet.taх.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Вхід до приватної частини (особистого кабінету) ЕКПП здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого акредитованого центру сертифікації ключів — кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або через Інтегровану систему електронної ідентифікації — id.gov.ua (MobileID та BankID).

Водночас у платника є можливість отримати інформацію щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за місцем його знаходження на податковому обліку у контролюючому органі.

За бажанням платника та його зверненням до органу ДПС відповідна інформація надається йому у вигляді довідки довільної форми у терміни, встановлені ст. 20 Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (із змінами), а саме не пізніше 15 робочих днів з дня отримання такого звернення».

 

За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області

 


Повернення надміру сплачених зобов’язаньПовернення надміру сплачених зобов’язань

Податківці зазначають: помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику, зокрема, відповідно до ст. 43 Податкового кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

При наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, при відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Тернопільській області

 


Кредитні кошти на депозиті - господарська діяльність підприємстваКредитні кошти на депозиті – господарська діяльність підприємства

Суди установили, що всі кредитні кошти, отримані позивачем за кредитними договорами, позивач використав в межах господарської діяльності на господарські потреби (кредитні кошти було направлено на депозитний рахунок). Тому доводи контролюючого органу про завищення позивачем витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, на суму різниці між сплаченими позивачем процентами за користування кредитом та отриманими процентами за депозитними договорами, суд касаційної інстанції вважає безпідставними. Підприємство мало право залучати кредитні кошти для використання в господарській діяльності, самостійно спрямовуючи їх на господарські потреби.

З огляду на зазначене, Суд визнав правомірним віднесення позивачем до складу витрат витрати на нарахування процентів за кредитами.

 

 

Постанова ВС від 03.12.2019 у справі № 820/8815/14

 


Строк сплати грошового зобов’язання згідно з ППРСтрок сплати грошового зобов’язання згідно з ППР

Податків наголошують: відповідно до п. 58.1 ст. 58 ПКУ податковий орган надсилає (вручає) платнику податків ППР, якщо:

  • сума грошового зобов’язання розраховується податковим органом відповідно до ст. 54 ПКУ (крім декларування товарів, передбаченого для громадян);
  • за результатами перевірки податковим органом встановлено факт:
  • невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;
  • завищення розміру задекларованого від’ємного значення об’єкта оподаткування ПНП або від’ємного значення суми ПДВ, розрахованої платником податків;
  • заниження або завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з ПДВ крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших ППР за результатами перевірки.

У разі визначення грошового зобов’язання податковим органом платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання ППР, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення податкового органу.

У разі оскарження рішення податкового органу про нараховану суму грошового зобов’язання, платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження(п. 57.3 ст. 57 ПКУ).

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Запорізькій області

 

Дивіться інфографіку на тему:

 

Декларацію з ПНП за 2019 рік рекомендовано подавати за оновленою формоюДекларацію з ПНП за 2019 рік рекомендовано подавати за оновленою формою

Податківці інформують: з 01.01.2020 набрали чинності зміни до податкової декларації з ПНП. 

А саме: таблицю «Наявність додатків» основної частини декларації доповнено клітинкою для відмітки про наявність нового додатка ПП, а також буде розділено клітинку «ФЗ12» на дві для відміток про складання фінансової звітності за НП(С)БО чи МСФЗ. 

Також передбачено подання нового додатка ПП «Інформація про суми податкових пільг» платниками, що не сплачують податок у зв’язку з отриманням податкових пільг відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1233. 

Такі зміни передбачені наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2019 №481 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», який набрав чинності 20.12.2020 року. 

Зміни, стосуються безпосередньо форми декларації та додатків до неї. Так, внесено зміни до додатку щодо заповнення відомостей про нерезидента, заповнення уточнюючих показників тощо.

Оскільки видання наказу № 481 обумовлено змінами в податковому законодавстві, які набрали чинності з 01.01.2019, то платникам податку на прибуток підприємств рекомендовано подавати декларацію за звітний (податковий) 2019 рік за оновленою формою.

 

 

За матеріалами ДПС України

 


Особливості обліку та звітування при переході з спрощеної системи на загальнуОсобливості обліку та звітування при переході з спрощеної системи на загальну

Податківці роз’яснюють: у разі переходу платником єдиного податку на сплату ПНП в середині року, такий платник податку подає податкову декларацію з ПНП за податковий (звітний) рік, який починається з дати переходу на загальну систему оподаткування та закінчується 31 грудня такого року.

У Декларації показники доходу від будь-якої діяльності (рядок 01), фінансового результату до оподаткування (рядок 02) та об’єкта оподаткування (рядок 04) визначаються за період перебування такого платника на загальній системі оподаткування.

Оскільки об’єкт оподаткування ПНП визначається на підставі фінансової звітності підприємства, то разом з Декларацією необхідно подати фінансову звітність за період перебування на спрощеній системі оподаткування та за звітний рік (з 1 січня по 31 грудня такого року).

Якщо сума доходів за податковий (звітний) рік (який починається з дати переходу на загальну систему оподаткування та закінчується 31 грудня такого року), не перевищує 20 млн. грн., то об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату на усі різниці за умови прийняття рішення про таке незастосування і зазначення інформації про це рішення в Декларації.

Платник, який визначає об’єкт оподаткування шляхом коригування фінансового результату на різниці, збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму коштів, отриманих у звітному (податковому) періоді за товари (роботи, послуги) відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування (крім платників, які були платниками єдиного податку IV-ї групи).

Балансова вартість основних засобів (нематеріальних активів), придбаних у період перебування на спрощеній системі, з метою нарахування амортизації згідно з п. 138.3 ПКУ (якщо обліковуються різниці), визначається на дату такого переходу за правилами бухгалтерського обліку.

Платник ПНП не може зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування, що обліковувалось у нього в Декларації до переходу на спрощену систему оподаткування (п. 137.5, п.п. 134.1.1 ПКУ).

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Запорізькій області

 


Довідники пільг оновленоДовідники пільг оновлено

ДПС України затверджені нові довідники пільг станом на 01.01.2020 року, а саме:

  • Довідник № 95/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету;
  • Довідник № 95/2 інших податкових пільг.

У зазначених Довідниках подано перелік пільг із зазначенням їх кодів і термінів дії, зокрема, з податку на прибуток підприємств; податку на додану вартість; з плати за землю; з податку на нерухоме майно; з акцизного податку, місцевих податків та зборів.

Нагадаємо, що дані документи застосовуються при заповненні Звіту про суми податкових пільг (додаток до Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 № 1233).

 

 

За матеріалами ДПС України

 


Останнє подання Звіту про суми податкових пільгОстаннє подання Звіту про суми податкових пільг

Податківці нагадують: обов’язок складати та подавати до контролюючого органу звіт про суми податкових пільг скасовано.

Натомість облік сум податкових пільг, отриманих суб’єктами господарювання здійснюватиметься контролюючими органами на підставі інформації, наявної в поданих платниками податкових деклараціях.

Міністерство фінансів України наказом від 14.11.2019  № 481 затвердижено зміни до форми податкової декларації з ПНП, відповідно до яких декларацію доповнено новим додатком ПП. У ньому відображаються суми ПНП, не сплачені суб’єктом господарювання до бюджету, у зв’язку з отриманням податкових пільг.

При цьому інформація про суми податкових пільг у податковій звітності (додаток ПП) має містити такі дані:

  • код пільги за кожним видом податкових пільг та найменування пільг згідно з довідником пільг, форма та порядок ведення якого затверджуються ДПС;
  • суму податку (збору), не сплаченого до бюджету у зв’язку з отриманням податкової пільги (вивільнені від оподаткування кошти);
  • строк користування податковою пільгою у звітному періоді — число, місяць, рік початку та закінчення користування пільгами;
  • суму податкової пільги, що використана за цільовим призначенням — обсяг пільг за платежами відповідно до довідника пільг у разі цільового використання податкових пільг.

Вищезазначені нововведення набирають чинності з 01.01.2020, тобто 2019 рік —останній, у якому необхідно подавати Звіт про суми податкових пільг.

 

 

За матералами Офіс ВПП ДПС

 


Перехід на загальну систему оподаткування та реєстрація ПДВПерехід на загальну систему оподаткування та реєстрація ПДВ

Податківці інформують: у разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ, у випадках, встановлених розділом XIV ПКУ, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним п.181.1 ст.181 ПКУ, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним п.182.1 ст.182 ПКУ, заява подається у строк, відповідно до норм п.183.3 ст.183 ПКУ (п.183.4 ст.183 ПКУ).

У разі зміни ставки єдиного податку відповідно до пп. «б» п.п. 4 п.293.8 ст.293 ПКУ реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість.

У разі добровільної реєстрації особи як платника ПДВ або особи, яка відповідає вимогам, визначеним пп. 6 п.180.1 ст. 180 ПКУ, заява подається до контролюючого органу не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних (п. 183.3 ст. 183 ПКУ).

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області

 


Податковий кредит з ПДВ за касовими чекамиПодатковий кредит з ПДВ за касовими чеками

Податківці зазначають: відповідно до п.п. «б» п. 201.11 ПКУ підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 грн за день (без урахування податку).

Тобто, у разі відсутності ПН платник ПДВ має право віднести до податкового кредиту суми ПДВ за придбаними товарами/послугами на підставі касових чеків РРО, я яких загальна сума отриманих товарів/послуг не перевищує 200 грн (без урахування податку).

У разі, якщо сума придбаних товарів/ послуг, вказана у касовому чеку, перевищує 200 грн без урахування податку (з урахуванням ПДВ – 240 грн), платник не може  віднести до складу податкового кредиту суму ПДВ на підставі такого касового чеку.

До податкового кредиту включаються чеки, сума отриманих товарів/послуг по яких сукупно не перевищує 200 грн (без урахування податку).

Тобто, платник не має права віднести до складу податкового кредиту ні всю суму ПДВ, ні її частину, вказану у касовому чеку, в якому загальна сума отриманих товарів/послуг перевищує 200 грн, (відповідно такий чек у розділі II податкової декларації з ПДВ не відображається).

Платник ПДВ, який здійснив придбання товарів/послуг, що підтверджується касовим чеком, який надає право на формування податкового кредиту, в колонці 2 «Постачальник (індивідуальний податковий номер)» таблиці 2 розд. II «Податковий кредит» додатка 5 до податкової декларації з ПДВ вказує індивідуальний номер постачальника – платника ПДВ, зазначений у такому касовому чеку.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС в Одеській області

 


Зміни у порядку ведення касових операційЗміни у порядку ведення касових операцій

Податківці роз’яснюють: з 11.12 2019 року набрали чинності зміни, внесені постановою НБУ від 07.11.2019 № 131 до положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Нацбанку України від 29.12.2017 №148, якими передбачено що установа/підприємство зобов’язана визначити та затвердити внутрішнім документом:

  • місце та спосіб зберігання відокремленими підрозділами щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) у електронній формі;
  • формат їх зберігання, який має забезпечувати візуальний перегляд щоденних Z-звітів представниками центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику;
  • відповідальну за зберігання цих чеків особу.

Постановою № 131 було внесено ще ряд змін до Положення № 148, які набрали чинності з 12.11.2019, а саме: суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із поточних рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Положення також доповнено нормами, якими визначено, що працівник підприємства для підписання електронного касового документа зобов’язаний використовувати кваліфікований електронний підпис.

ФОП для підписання електронного касового документа мають право використовувати кваліфікований електронний підпис / удосконалений електронний підпис.

Фізичні особи для підписання електронного касового документа мають право використовувати кваліфікований електронний підпис/удосконалений електронний підпис/простий електронний підпис.

Суб’єкти господарювання мають право використовувати кваліфіковану електронну печатку банку/ удосконалену електронну печатку як додатковий реквізит електронного касового документа.

Використання удосконаленого електронного підпису, удосконаленої електронної печатки та простого електронного підпису здійснюється на договірних засадах за технологією, визначеною суб’єктом господарювання та відповідно до вимог Законів «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» і нормативно-правових актів НБУ з питань застосування електронного підпису та електронної печатки в банківській системі України.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС в Одеській області

 


Тестування програмного РРОТестування програмного РРО

Податківці інформують: 01.01.2020 відбувся офіційний запуск бета-тестування програмного РРО «пРРОсто». Це безкоштовний софт, розроблений ДПС спільно з BRDO та Fintellect для спрощення розрахункових процедур для продавців та споживачів.

Програмні РРО «пРРОсто» — це безкоштовний сервіс від податкової.

Записатися на бета-тест можна за посиланням https://prrosto.kmu.gov.ua/. Учасники отримають запрошення до тестування з 9 січня 2019 року.

Додаток буде доступним для тестування на всіх смартфонах і планшетах із операційними системами Android та iOS.

Після тестування та врахування побажань від користувачів додаток буде вдосконалюватися для подальшого використання.

«пРРОсто» взаємодіє через мережу «Інтернет» з сервером податкової служби через відкритий програмний інтерфейс і виконує функції: формування, підпис, відправлення та видачу чеків встановленого формату, відкриття та закриття зміни, перегляд даних, та інші.

Забезпечення розробки програмного рішення для програмних реєстраторів розрахункових операцій та можливості його тестування здійснюється ДПС України на виконання Указу Президента України № 837/2019 від 08.11.2019 року. 

Запропоноване програмне РРО не є ексклюзивним, наявність відкритого програмного інтерфейсу (API) дасть змогу розробникам програмного забезпечення пропонувати для підприємців та застосовувати для власних потреб альтернативні розробки.  

Розробка не потребує сертифікації, технічної експертизи, включення до Державного реєстру моделей — достатньо виконувати вимоги законодавства, формувати, підписувати та реєструвати чеки у встановленому форматі й надавати їх покупцям товарів та отримувачам послуг, у тому числі в електронному форматі.

 

 

За матеріалами «Вісник офіційно про податки»

 


Розрахунки платіжними картками та РРОРозрахунки платіжними картками та РРО

Податківці повідомляють: ст. 2 Закону № 265 визначено, що розрахункова операція — це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати у безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

П.2 ст. 3 Закону № 265 передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій або безготівковій формі, зобов’язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі «Інтернет», при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Тобто якщо розрахунки за товар чи послугу відбулися із використанням банківської платіжної картки чи (інтернет-еквайрингу) WayforPay, LiqPay, Portmone, Fondy та інших аналогічних систем, то така операція підпадає під визначення «розрахункової операції» у розумінні Закону № 265, застосування РРО є обов’язковим.

У разі здійснення розрахунків за реалізовані товари (надані послуги) у безготівковій формі шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки, РРО не застосовується.

 

 

За матеріалами «Вісник.Офіційно про податки»

 


Туристичний збір ветерани війни не сплачуютьТуристичний збір ветерани війни не сплачують

Податківці зазначають: п.п. «г» пп. 268.2.2 ст. 268 ПКУ визначено, що платниками туристичного збору не можуть бути особи, які є ветеранами війни.

Правовий статус ветеранів війни визначений Законом України від 22.10.1993 №3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідно до розділу ІІІ Закону № 3551 ветеранам війни надають пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до ПКУ.

Згідно зі ст. 4 Закону № 3551 ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Ст. 18 Закону № 3551 передбачено, що ветеранам війни вручаються посвідчення та нагрудні знаки. Порядок виготовлення та видачі посвідчень і знаків встановлюється Кабінетом Міністрів України та міжнародними договорами, в яких бере участь Україна.

Посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551, на основі якого надаються відповідні пільги і компенсації (п. 2 Положення).

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Тернопільській області

 


Статус «єдиноподатника» IV-ї групи. Як набути та не втатитиСтатус «єдиноподатника» IV-ї групи. Як набути та не втратити

Податківці роз’яснюють: «єдиноподатники» IV-ї групи – це с/г товаровиробники – юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка с/г товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75%.

Відповідно до п.п. 298.8.1 ПКУ для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку с/г товаровиробники повинні подати до 20 лютого поточного року:

  • загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (с/гугідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ)), – контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
  • звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки – контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки;
  • розрахунок частки с/г товаровиробництва – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику;
  • відомості (довідку) про наявність земельних ділянок – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

Податковим (звітним) періодом для «єдиноподатників» IV-ї групи є календарний рік і починається він з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (ст. 294 ПКУ).

Попереднім податковим (звітним) роком для новоутворених с/г товаровиробників є період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року, а для с/г товаровиробників, що ліквідуються, – період з початку року до їх фактичного припинення.

Таким чином, для набуття (підтвердження) статусу «єдиноподатника» IV-ї групи с/г товаровиробникам необхідно дотримуватись певних умов, а саме: мати у наявності земельні ділянки відповідного призначення; частка с/г товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік не повинна бути меншою 75 відсотків; подати до контролюючих органів загальну та звітні декларації з додатками.

Поряд з цим згідно з п. 291.5 ПКУ не можуть бути «єдиноподатниками» IV-ї групи:

  • суб’єкти господарювання, у яких понад 50 % доходу, отриманого від продажу с/г продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать с/г товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини);
  • суб’єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 – 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції;
  • суб’єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Суб’єкти господарювання, які не дотримались хоча б однієї із зазначених умов, не можуть обрати спрощену систему оподаткування.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС в Одеській області

 


Звітність ФОП при переході з спрощеної на загальну систему оподаткуванняЗвітність ФОП при переході з спрощеної на загальну систему оподаткування

Податківці інформуюь: підприємці, які зареєстровані протягом року або  перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну, повинні подати декларацію за результатами звітного кварталу, в  якому розпочато таку діяльність або відбувся перехід. Вперше зареєстровані підприємці в декларації також зазначають інформацію про майновий стан та  доходи станом на дату державної реєстрації підприємцем.

Тобто підприємець, який протягом І, ІІ або ІІІ кварталів звітного року перейшов із спрощеної системи оподаткування на загальну або здійснив процедуру державної реєстрації як суб’єкта господарювання та обрав загальну систему оподаткування, повинен подати декларацію за  результатами звітного кварталу, в якому відбувся перехід на загальну систему за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу. Крім того, за результатами календарного року потрібно буде подати річну декларацію.

Якщо підприємець здійснив вищеописані дії у IV кварталі звітного року, то він повинен подати декларацію за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, яка прирівнюється до річної податкової декларації.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Харківській області

 


Строк давності щодо нарахування штрафів за несплату ЄСВСтрок давності щодо нарахування штрафів за несплату ЄСВ

Податківці зазначають: строк давності для нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені з ЄСВ не застосовується. Розстрочення та відстрочення сум заборгованості із ЄСВ не передбачена, а також така заборгованість не підлягає списанню.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати ЄСВ до платника застосовуються фінансові санкції:

  • за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ накладається штраф у розмірі 20% своєчасно не сплачених сум;
  • за донарахування ДПС або платником своєчасно не нарахованого внеску накладається штраф у розмірі 10% зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50% суми донарахованого ЄСВ;
  • за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується ЄСВ, накладається штраф у розмірі від 8 до 15 НМДГ (від 136 грн до 255 грн);
  • за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми ЄСВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10% таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

Посадові особи платників ЄСВ несуть адміністративну відповідальність за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати ЄСВ, зокрема:

  • за несплату або несвоєчасну сплату ЄСВ, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує 300 НМДГ, передбачено накладення штрафу від 40 до 80 НМДГ, за повторне за рік вчинення таких дій – від 150 до 300 НМДГ;
  • за несплату або несвоєчасну сплату ЄСВ, у тому числі авансових платежів, у сумі більше 300 НМДГпередбачено накладення штрафу від 80 до 120 НМДГ, за повторне за рік вчинення таких дій – від 150 до 300 НМДГ.

Окрім того, на суму недоїмки з ЄСВ нараховується пеня з розрахунку 0,1% суми недоплати за кожний день прострочення.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Херсонській

 


«Електронна трудова книжка» - новий онлайн-сервіс від ПФУ«Електронна трудова книжка» – новий онлайн-сервіс від ПФУ

ПФУ створив новий сервіс на вебпорталі електронних послуг, який дає змогу громадянам переглядати відомості про трудову діяльність.

У «Електронній трудовій книжці» інформація відображається про всі трудові відносини працівника за даними звітних відомостей роботодавця. Також міститься інформація про сплачені страхові внески з 1998 року. 

Застраховані особи та роботодавці також зможуть надавати інформацію про трудову діяльність до 1998 року у вигляді сканованих копій передбачених законодавством документів, засвідчених кваліфікованим електронним підписом. Поки ПФУ розробляє відповідний порядок.

Для того щоб скористатися послугою, слід зареєструватись на вебпорталі ПФУ за допомогою кваліфікованого електронного підпису.

 

За матеріалами Пенсійний фонд України

 

Читайте статтю на тему:

Робота з персоналом через цивільно-правові договори – економічні переваги і ризики

 

Підбірку підготувала:

Лоза Галина,

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ”

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

X