fbpx

Дайджест нoвин «Податки і облік» з 01.06.2020 пo 09.06.2020

In: Дайджести новин законодавства і практики 09 Jun 2020 Tags: ,

Дайджест нoвин «Податки і облік»

з 01.06.2020 пo 09.06.2020

 

Оновлено перелік офшорних зон

Розпорядженням від 27.05.2020 № 582-р Кабмін вніс зміни до власного розпорядження від 23.02.2011 № 143-р «Про віднесення держав до переліку офшорних зон».

З урахуванням Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» до переліку офшорних зон Кабмін додав Панаму.

 

 

Наразі список офшорних зон включає в себе 42 країни і території.

 

За матеріалами Офіс ВПП ДПС

 


Стягнення податкового боргу по-новомуСтягнення податкового боргу по-новому

Податківці повідомляють:  Законом України від 16.01.2020 № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» запроваджено зміни щодо стягнення податкового боргу.

А саме:

  1. пп. 12.3.3 п. 12.3 ст. 12 ПКУ викладено у новій редакції, згідно з якою контролюючі органи відповідно до Бюджетного кодексу України подають органам місцевого самоврядування у розрізі джерел доходів звітність:
  • про суми нарахованих та сплачених податків та/або зборів, суми податкового боргу та надмірно сплачених до місцевих бюджетів податків та/або зборів на відповідних територіях – щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним;
  • про суми списаного безнадійного податкового боргу; суми розстрочених і відстрочених грошових зобов’язань та/або податкового боргу платників податків, які повинні бути сплачені до місцевих бюджетів на відповідних територіях; суми наданих податкових пільг, включаючи втрати доходів бюджету від їх надання, – щокварталу, не пізніше 25 днів після закінчення звітного кварталу.
  1. Закріплено право податкових органів (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи), зокрема:
  • аналізувати фінансовий стан платника податків, що має податковий борг, та стан забезпечення такого боргу податковою заставою (пп. 20.1.11 ст. 20 ПКУ);
  • звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі (пп. 20.1.341. ст. 20 ПКУ).
  1. Розширено підстави звільнення майна платника податків – боржника з податкової застави, а саме з дня отримання:
  • контролюючим органом підтвердження не лише повного погашення суми податкового боргу, а й повного погашення розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) (пп. 93.1.1 ст. 93 ПКУ);
  • платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі (пп. 93.1.6 ст. 93 ПКУ).
  1. З 60 до 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) боржнику податкової вимоги скорочено строк, протягом якого не провадяться стягнення коштів та продаж майна боржника (п. 95.2 ст. 95 ПКУ).
  2. Відповідно до п. 95.5 ст. 95 ПКУ з одного несплаченого протягом 90 календарних днів задекларованого боржником грошового зобов’язання на суму, що перевищує 5 мільйонів гривень, до кількох несплачених задекларованих грошових зобов’язань на таку ж суму змінено умову, за якою стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому боржнику, та/або коштів з його рахунків у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду.
  3. З 2-х місяців до 1-го місяця скорочується строк, протягом якого боржник має право самостійно здійснити оцінку заставленого майна шляхом укладення договору з оцінювачем (п. 95.12 ст. 95 ПКУ).
  4. Збільшено з 1 мільйона до 10 мільйонів суму, заявлену до розстрочення, відстрочення, або суму розстрочених, відстрочених грошових зобов’язань чи податкового боргу, стосовно яких переносяться строки сплати, рішення щодо яких приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.100.9 ст. 100 ПКУ).

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області

 


Додаткове джерело інформації для плануваня перевірок - «Prozorro»Додаткове джерело інформації для плануваня перевірок – «Prozorro»

Податківці зазначають: з 19.04.2020 набрала чинності нова редакція Закону України № 922-VIII «Про публічні закупівлі», за якою стає обов’язковим використання електронної системи «ProZorro» для державних закупівель вартістю від 50 тис. грн, (поріг безтендерних закупівель знижено з 200 до 50 тис. гривень).

Звітувати у системі «ProZorro» потрібно буде за всі закупівлі (навіть від 1 коп.). Раніше ж замовники надавали звіт у систему «ProZorro» від 50 тис. грн.

Також в Законі знову застосовується такий кваліфікаційний критерій, як наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю. У разі встановлення цього критерію замовник не має права вимагати надання підтвердження обсягу річного доходу (виручки) у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмету закупівлі (пропорційно очікуваній вартості частини предмета закупівлі (лота) в разі поділу предмета закупівель на частини).

Відтепер відкритою та загальнодоступною, а відповідно такою, що підпадає під дію ПКУ, є інформація про всі публічні закупівлі вартістю від 1 грн, у тому числі інформація та документи, які оприлюднені сторонами закупівельного процесу відповідно до вимог Закону.

Слід зазначити, що п. 72.1 ст. 72 ПКУ визначено, що для інформаційно- аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла:

  • від платників податків та податкових агентів;
  • від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та НБУ;
  • від банків, інших фінансових установ;
  • від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів; за наслідками податкового контролю;
  • інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (п. 74.3 ст. 74 ПКУ).

Будь-які розбіжності та офіційно оприлюднені документи можуть бути використані органами державної податкової служби, зокрема під час планування та проведення контрольно-перевірочних заходів.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у м.Києві

 

 


Ліквідація підприємства та документальна позапланова перевіркаЛіквідація підприємства та документальна позапланова перевірка

Податківці інформують: право на проведення податковими органами документальної перевірки щодо підприємств, стосовно яких прийнято рішення про їх припинення надано контролюючим органам у відповідності до пп. 20.1.4 ст. 20 ПКУ.

Документальні позапланові перевірки платників податків, щодо яких прийнято рішення про припинення юридичної особи,  розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків, проводяться відповідно до пп. 78.1.7 ст. 78 ПКУ.

Тривалість таких перевірок не перевищує 5 робочих днів для суб’єктів малого підприємництва, 10 — для середніх та 15 — для великих платників податків (без урахування продовження строків), що визначено у п. 82.2 ст. 82 ПКУ. Чинними нормативними актами не встановлено обов’язку стосовно завчасного повідомлення  платника податків про проведення документальної позапланової перевірки на підставі пп. 78.1.7 ПКУ.

При плануванні, організації та проведенні документальних перевірок контролюючі органи враховують строки давності, визначені п. 102.1 ст. 102 ПКУ. Так, перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства проводиться за останні 1095 днів, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – за період з 01.01.2011 або за період, що настає за періодом, охопленим попередньою перевіркою із зазначеного питання. Крім того, відповідно до част.16 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та пені не застосовується.

Відповідно до п. 11.6 наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» при проведенні заходів податкового контролю, пов’язаних з ліквідацією або реорганізацією платника податків, контролюючі органи організовують та планують їх таким чином, щоб вимоги щодо сплати платежів, контроль за справлянням яких здійснюють контролюючі органи, були сформовані і отримані особою, відповідальною за погашення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків, не пізніше строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог (част.5 ст.105 ЦКУ).

Згідно з п.  85.2  ст.  82 ПКУ платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки.

З огляду на те, що суб’єкти господарювання часто припиняють свою діяльність та не знаходяться за податковою адресою, проблемним питанням є невстановлення платників податків та їх посадових осіб під час проведення документальних позапланових виїзних перевірок. Це в свою чергу призводить до неможливості здійснення усіх заходів щодо зняття з обліку таких платників податків.

Також, досить частими є випадки, коли суб’єкти господарювання з метою приведення у відповідність результатів своєї діяльності у зв’язку з ліквідацією, приводять у відповідність показники фінансової звітності, здійснюють реалізацію залишків майна, розрахунки з контрагентами та засновниками, підписання передавальних актів тощо після проведення документальної перевірки, а це призводить до обов’язку подати відповідні податкові звіти, в зв’язку з чим виникає необхідність у проведенні додаткових контрольно-перевірочних заходів.

Проте далеко не всі платники податків, які ліквідуються потребують документальної перевірки, адже деякі з них не ведуть діяльності протягом останніх років. Так, якщо платник податків, що ліквідується, не звітує або звітує про відсутність ведення господарської діяльності, не має залишків на балансі, відкритих розрахункових рахунків (не відкривались, закриті більше ніж 1095 днів або отримано виписку банку про відсутність руху коштів), не має податкового боргу, найманих працівників (всіх звільнено), не завершених судових справ, анульовано його свідоцтво платника ПДВ, виключено з відповідних реєстрів, тобто не має ризиків у діяльності, керівник податкового органу може прийняти рішення щодо зняття з обліку такого суб’єкта господарювання без проведення документальної перевірки.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у м. Києві

 

 


Податкова декларація з ПНП після 23.05.2020Податкова декларація з ПНП після 23.05.2020

ДПС України видало лист, яким зобов’язало ГУ ДПС в областях, м. Києві та Офісу ВПП ДПС довести до відома платників податку і підпорядкованих підрозділів інформацію з метою використання в роботі, а саме, розмістити на інформаційних стендах у центрах обслуговування платників та забезпечити врахування під час проведення контрольно-перевірочної роботи.

Інформація стосувалась змін, що внесені Законом № 466, а саме:

 до пп. 133.1.1 ст. 133 ПКУ, уточнено, що юридичні та ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування, ФОП та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, є платниками ПНП при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту з джерелом їх походження з України.

Для таких суб’єктів у разі виплати доходів нерезидентам змінами до п. 137.5 ПКУ (набирають чинності з 01.01.2021) передбачено застосування річного звітного періоду з ПНП.

Таким чином, у разі виплати доходів нерезидентам у 2020 році юридичні та ФОП, що обрали спрощену систему оподаткування, ФОП та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають за звітний 2020 рік декларацію з додатком ПН, у якому відображають такі доходи нерезидентів та відповідні суми податку.

Змінами, внесеними Законом № 466 до пп. 46.2 ст. 46 Кодексу, передбачено, що платники ПНП, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу:

  • разом з податковою декларацією за відповідний річний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором;
  • річну фінансову звітність разом з аудиторським звітом, яка підлягає оприлюдненню, у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом, яка підлягає оприлюдненню, застосовується відповідальність, передбачена п. 120.1 ст.120 цього Кодексу для подання податкових декларацій (розрахунків).

Враховуючи, що вищезазначені зміни до п. 46.2 ст. 46 ПКУ набрали чинності 23 травня 2020 року і граничний термін подання декларації та фінансової звітності за звітний період (2019 рік) вже минув, то вперше норма цього пункту щодо обов’язкового подання річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним, застосовується в 2021 році за підсумками 2020 звітного року.

Тобто платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу:

  • разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період (2020 рік) звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором;
  • річну фінансову звітність за 2020 рік разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня 2021 року.

У разі якщо показники оприлюдненої разом з аудиторським звітом річної фінансової звітності зазнали змін порівняно з показниками звіту про фінансовий стан (баланс) та звіту про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіту про фінансові результати), що були подані разом з податковою декларацією з ПНП за 2020 рік, та такі зміни вплинули на показники такої річної декларації, платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають уточнюючу декларацію до річної податкової декларації за 2020 рік у строк не пізніше 10 червня 2021 року.

П. 49.4 ст. 49 ПКУ відповідно до внесених Законом № 466 змін передбачає, що фінансова звітність, звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються згідно з вимогами аб. 1 та 2 п. 46.2 ст. 46 ПКУ, подаються в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» до контролюючих органів платниками ПНП та неприбутковими підприємствами, установами, організаціями, які подають податкову звітність в електронній формі.

Законом № 466 внесено зміни до пп. 134.1.1 ст. 134 ПКУ в частині підвищення вартісного критерію річного доходу для незастосування різниць з 20 до 40 млн грн (набрали чинності 23 травня 2020 року) та до п. 137.5 ст. 137 ПКУ у частині підвищення вартісного критерію річного доходу для застосування річного звітного періоду (наберуть чинності з 1 січня 2021 року).

Таким чином, платники ПНП, у яких річний дохід за 2020 звітний рік не перевищує 40 млн грн:

  • зможуть прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, у декларації за 2020 рік;
  • застосовувати у 2021 році річний податковий (звітний) період з ПНП.

При цьому у 2020 році річний податковий (звітний) період з ПНП застосовується платниками, у яких річний дохід за 2019 звітний рік не перевищує 20 млн грн.

Законом № 466 внесено зміни до пп. 137.4.1 п. 137.4 ПКУ та усунуто колізію щодо посилання на неіснуючу ст. 209 ПКУ щодо визначення с/г продукції як критерія для застосування особливого податкового (звітного) періоду виробниками такої продукції (з 1 липня минулого року до 30 червня наступного року).

Як такий критерій застосовується визначення с/г продукції, наведене у пп. 14.1.234 ст.14 ПКУ.

Виробники с/г продукції подають Декларацію за звітний період – півріччя 2020 року та надалі зможуть застосовувати особливий річний період, який починається з 1 липня 2020 року і закінчується 30 червня 2021 року.

Змінами, внесеними Законом № 466 до пп. 138.3.1 ст. 138, дозволено застосування «виробничого» методу для визначення податкової амортизації.

При цьому п. 52 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ передбачено, що платники ПНП можуть прийняти рішення про застосування з ІІ – IV кварталу 2020 року «виробничого» методу нарахування амортизації при визначенні об’єкта оподаткування ПНП до основних засобів, амортизацію яких розпочато за іншим методом. Такі платники податку зобов’язані провести інвентаризацію цих об’єктів основних засобів станом на перше число податкового (звітного) періоду 2020 року, у якому прийнято рішення про застосування «виробничого» методу.

Враховуючи, що відповідно до п. 49.19 ст. 49 ПКУ для цілей оподаткування ПНП «базовим звітним (податковим) періодом» є календарний квартал, то платники, які прийняти рішення про застосування з ІІ кварталу 2020 року «виробничого» методу нарахування податкової амортизації до основних засобів, амортизацію яких розпочато за іншим методом, зобов’язані провести інвентаризацію цих об’єктів основних засобів станом на 1 квітня 2020 року.

Як передбачено п. 52 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, якщо загальна балансова вартість (без урахування переоцінки) основних засобів за даними бухгалтерського обліку станом на 1 квітня 2020 року менша ніж балансова (залишкова) вартість основних засобів, розрахована відповідно до вимог розділу ІІІ цього ПКУ, різниця, що виникає в результаті такого порівняння, амортизується як окремий об’єкт основних засобів із застосуванням «прямолінійного» методу нарахування амортизації протягом 20 податкових (звітних) кварталів та зменшує фінансовий результат до оподаткування за відповідний податковий (звітний) період. Така амортизація вперше буде відображена у додатку АМ до Декларації за півріччя 2020 року.

Законом № 466 з 23 травня 2020 року змінено вартісний критерій визначення основних засобів з 6 000 до 20 000 грн. Цей критерій застосовуватиметься до основних засобів, що вводяться в експлуатацію після 22 травня 2020 року. Основні засоби, введені в експлуатацію до 23 травня 2020 року. продовжують амортизуватись у податковому обліку, навіть якщо їх залишкова балансова вартість не перевищує 20 000 грн.

Законом № 466 підрозділ 4 розділу ХХ ПКУ доповнено новим п. 431, яким передбачено, що при визначенні об’єкта оподаткування ПНП на період з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року платники ПНП мають право під час розрахунку амортизації щодо основних засобів:

  • IV (машини та обладнання) та V групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює 2 роки;
  • ІІІ групи (передавальні пристрої) та ІХ групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює 5 років.

Таким чином, платники ПНП мають право застосувати прискорену амортизацію, визначену п. 431 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу, починаючи зі звітного періоду – півріччя 2020 року, та відобразити відповідні суми прискореної амортизації у додатку АМ до Декларації за цей період.

Законом № 466 з 23 травня 2020 року п. 140.4 ст. 140 розділу ІІІ ПКУ доповнено новою різницею (пп. 140.4.3), відповідно до якої фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму нарахованих доходів від участі в капіталі нерезидентів та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від такого нерезидента, за умови, що доля участі в капіталі нерезидента становить щонайменше 10 % протягом календарного року та такий нерезидент не входить до переліку держав (територій), визначених відповідно до пп. 39.2.1.2 ст. 39 цього ПКУ (крім держав (територій), з якими є чинні міжнародні договори України про уникнення подвійного оподаткування доходів).

До внесення змін до Декларації відображати нову різницю, визначену пп. 140.4.3 ст.140 ПКУ можна у будь-якому зручному рядку додатка РІ до Декларації, яким передбачено зменшення фінансового результату до оподаткування, із зазначенням цього факту у спеціальному полі декларації (графа «наявність доповнення»).

Законом № 466 з 23 травня 2020 року п. 140.4 ст. 140 розділу ІІІ ПКУ доповнено новою різницею (пп. 140.4.5), відповідно до якої фінансовий результат до оподаткування зменшується платником податку правонаступником на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування платника податку, що реорганізується шляхом:

  • приєднання, злиття, перетворення у періоді затвердження передавального акта;
  • поділу, виділу у періоді затвердження розподільчого балансу пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом.

Платники-правонаступники до внесення змін до Декларації можуть відобразити суму від’ємного значення об’єкта оподаткування платника податку, що реорганізується, у рядку 3.2.4 додатка РІ до Декларації.

Законом № 466 внесено зміни до пп. 140.5.11 ст. 140 ПКУ, відповідно до яких фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат від відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 % відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства. Ці зміни набрали чинності 23 травня 2020 року.

Таке збільшення фінансового результату до оподаткування платники можуть відобразити у рядку 3.1.11 додатка РІ до Декларації.

Законом № 466 п. 140.5 ст. 140 розділу ІІІ Кодексу доповнено новим пп. 140.5.15, відповідно до якого фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат, понесених платником податків при здійсненні операцій з нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети. Ці зміни набрали чинності 23 травня 2020 року.

Слід зазначити, що до внесення змін до Декларації відображати нову різницю, визначену пп. 140.5.15 ПКУ можна у будь-якому зручному рядку додатка РІ до Декларації, яким передбачено збільшення фінансового результату до оподаткування, із зазначенням цього факту у спеціальному полі декларації (графа «наявність доповнення»).

Законом № 466 доповнено перелік доходів нерезидентів з джерелом походження з України, визначений у пп. 141.4.1 ст. 141 ПКУ, такими доходами:

  • прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав у статутному капіталі юридичних осіб – резидентів, акцій, корпоративних прав, часток в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав (іноземні юридичні особи), крім тих, що знаходяться в обігу на фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до пп. «а» пп. 141.4.11 ст. 141 ПКУ, та відповідають умовам, визначеним у цьому підпункті (набирає чинності 1 липня 2020 року);
  • доходи від відчуження прав на видобуток та розробку родовищ корисних копалин, мінеральних джерел та інших природних ресурсів, розташованих на території України, що належать нерезиденту (набрав чинності 23 травня 2020 року).

Вищезазначені доходи оподатковуються за ставкою 15 %, якщо іншого не передбачено нормами міжнародного договору з відповідною країною. У разі виплати таких доходів у 2020 році суми таких доходів відображаються у додатку ПН до Декларації за відповідний звітний період цього року.

Пп.141.4.2 ст. 141 ПКУ у редакції Закону № 466 передбачається, що у разі якщо дохід виплачується нерезиденту у будь-якій формі, відмінній від грошової, або якщо податок на доходи нерезидента не було утримано з відповідного доходу під час виплати, такий податок підлягає нарахуванню та сплаті з огляду на такий розрахунок:

Пс = СД * 100 / (100 – СП) – СД, 

Пс – сума податку до сплати;

СД – сума виплаченого доходу;

СП – ставка податку, встановлена цим підпунктом.

Наприклад: нерезидент отримує у червні 2020 року дохід у негрошовій формі від резидента – платника ПНП у вигляді корпоративних прав вартістю 100 000 грн, який відповідно до ст. 141 ПКУ оподатковується за ставкою 15 %.

Сума податку до сплати становить 17 647 грн (100 000*100/(100 – 15) – 100 000).

З метою правильного заповнення додатка ПН до Декларації за звітний період (півріччя 2020 року) рекомендуємо у колонці 3 таблиці 1 додатка ПН (Сума доходів) зазначати суму доходу нерезидента, обчислену з урахуванням формули СД * 100 / (100 – СП), тобто на підставі вищенаведеного прикладу виплати доходу у негрошовій формі у цій колонці буде зазначена сума 117 647 грн. Відповідно у колонці 6 таблиці 1 додатка ПН (Сума податку) буде розрахована правильна сума податку 17 647 грн (117 647 * 15/100).

Змінами, внесеними Законом № 466, з пп. 141.4.7 ст. 141 ПКУ, починаючи з 23 травня 2020 року, вилучено норми, які надавали можливість визначати суму прибутку постійного представництва нерезидента, що підлягає оподаткуванню в Україні, на підставі складення нерезидентом окремого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з контролюючим органом за місцезнаходженням постійного представництва, або у разі неможливості визначити шляхом прямого підрахування прибуток, отриманий нерезидентами з джерелом його походження з України, визначати оподатковуваний прибуток контролюючим органом як різницю між доходом та витратами, визначеними шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7.

Пп. 141.4.7 ст. 141 ПКУ передбачає єдиний порядок оподаткування, відповідно до якого постійне представництво оподатковується в загальному порядку та визначає обсяг оподатковуваного прибутку відповідно до положень ст. 39 цього ПКУ.

Враховуючи вищевикладене, податківці реомендують постійним представництвам нерезидента подавати, починаючи зі звітного періоду – півріччя 2020 року, декларацію та не застосовувати форми розрахунку податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво, які затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2016 № 544.

 

 

Лист ДПС України від 04.06.2020 № 8939/7/99-00-07-02-01-07

 

 


Платник ПДВ відмовитися від використання податкових пільг з ПДВ не має праваПлатник ПДВ відмовитися від використання податкових пільг з ПДВ не має права

Податківці інформують: відповідно до п. 30.1 ПКУ податкова пільга – передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених п. 30.2 ПКУ.

Згідно із п. 30.2 ПКУ підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Пунктом 30.4 ПКУ визначено, що платник податків вправі відмовитися від використання податкової пільги (крім податкових пільг з ПДВ) чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів, якщо інше не передбачено ПКУ. Податкові пільги, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету.

Водночас, п. 45 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ тимчасово, до 01.01.2022, передбачене звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД.

При цьому платник податків може відмовитися від використання зазначеної пільги чи зупинити її використання на один або декілька звітних (податкових) періодів шляхом подання до контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків заяви.

Відповідно до п. 30.8 ПКУ контролюючі органи здійснюють контроль за правильністю надання та обліку податкових пільг, а також їх цільовим використанням, за наявності законодавчого визначення напрямів використання (щодо умовних податкових пільг) та своєчасним поверненням коштів, не сплачених до бюджету внаслідок надання пільги, у разі її надання на поворотній основі. Податкові пільги, використані не за призначенням чи несвоєчасно повернуті, повертаються до відповідного бюджету з нарахуванням пені в розмірі 120 % річних облікової ставки НБУ.

Таким чином платник ПДВ не має права відмовитися від використання податкових пільг з ПДВ, крім випадку, визначеного п. 45 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.

Незастосування платником ПДВ пільг з податку, встановлених ПКУ, є порушенням норм податкового законодавства.

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 101.28

 

 


Замість покупця товар під його виглядом забрали не встановлені особи. Чи місце РК до ПН?Замість покупця товар під його виглядом забрали не встановлені особи. Чи місце РК до ПН?

Податківці консультують: згідно з п. 201.1, п. 201.7 і п. 201.10 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів (послуг) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

При цьому згідно з п. 192.1 ПКУ, якщо після постачання товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів (послуг) особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів (послуг), суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі РК до ПН, складеного в порядку, встановленому для ПН, та зареєстрованого в ЄРПН.

Крім того, РК до ПН складається і у випадку виправлення помилок, допущених при складанні ПН, у тому числі не пов’язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів (послуг).

Ст. 192 ПКУ не передбачено окремої підстави для складання РК до ПН, зареєстрованої в ЄРПН, в тому числі у зв’язку з настанням обставин, коли замість покупця товар під його виглядом забрали не встановлені особи.

Від редакції

 

 

Лист ДПС України від 08.05.2020 №1921/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

 


Помилка в ІПН покупця у ПН може призвести до штрафуПомилка в ІПН покупця у ПН може призвести до штрафу

Податківці інформують: згідно з п. 201.1 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти ПН в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

При виправленні помилки в полі «Індивідуальний податковий номер покупця» ПН продавець складає та реєструє в ЄРПН нову ПН з правильним «ІПН покупця», у полі «Дата складання» якої зазначається дата виникнення податкових зобов’язань продавця, тобто дата складання ПН із невірним «ІПН покупця».

Відповідальність за порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, для реєстрації ПН та/або РК до такої ПН в ЄРПН передбачена ст. 1201 ПКУ.

Враховуючи вищезазначене, у разі реєстрації з порушенням граничного терміну, встановленого п. 201.10 ПКУ, ПН, складеної для виправлення помилок в полі «ІПН покупця», до продавця/постачальника товарів/послуг застосовується фінансова відповідальність.

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 101.28 

 

 


Нові штрафи за несвоєчасну реєстрацію ПН/РКНові штрафи за несвоєчасну реєстрацію ПН/РК

Податківці нагадують:  Законом України від 16.01.2020 № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» вносяться зміни до ст. 120 1 ПКУ, якими передбачено застосування штрафів за несвоєчасну реєстрацію ПН і РК до ПН РК в ЄРПН.

Так, встановлено нові штрафи за невчасну реєстрацію в ЄРПН ПН/РК, в яких не зазначаються суми ПДВ, а саме:

  • ПН/РК, складених на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування ПДВ;
  • ПН, складених на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою;
  • ПН, складених відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» — «г» цього пункту, та РК, складених до таких ПН;
  • ПН, складених відповідно до ст. 199 ПКУ, та РК, складених до таких ПН;
  • ПН, складених відповідно до абзацу одинадцятого п. 201.4 ст. 201 ПКУ.

За порушення граничного строку реєстрації таких ПН/РК в ЄРПН, на платника податку накладається штраф у розмірі 2 % обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1 020 грн (пп. 120 1.1. ст. 120 1 ПКУ).

Крім цього, відсутність реєстрації таких ПН/РК в ЄРПН, якщо це порушення зазначене в ППР, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 5 % обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 3 400 грн (пп. 120 1.2. ст. 120 1 ПКУ).

Згідно з новим п.73 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, якщо штрафи за порушення граничного строку реєстрації таких ПН та/або РК в ЄРПН, передбачені ст. 201 ПКУ, були нараховані протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, але грошові зобов’язання за ними станом на дату набрання чинності Законом № 466 неузгоджені (відповідні ППР знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов’язання за ними не сплачено), то мають застосовуватися нові розміри штрафів, встановлені Законом № 466.

Контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове ППР. Попереднє ППР вважається скасованим (відкликаним).

Порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого для реєстрації всіх інших ПН та/або РК в ЄРПН, тягне за собою накладення штрафу в розмірі від 10 до 50 % суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК  залежно від кількості календарних днів порушення строку реєстрації (пп. 120 1.1. ст. 120 1 ПКУ).

Відсутність реєстрації протягом граничного строку всіх інших ПН та/або РК в ЄРПН, про що зазначено в ППР, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, — тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 % суми податкових зобов’язань з ПДВ, вказаної у такій ПН та/або РК, або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо ПН на таку операцію не складено (пп. 120 1.2. ст. 120 1 ПКУ).

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у м. Києві

 


Помилки у зведеній ПН. ВиправленняПомилки у зведеній ПН. Виправлення

Податківці консультують: якщо платником податку допущено помилку у зведеній ПН, що складена за п. 199.1 ст. 199 ПКУ, зокрема зазначено зайву ПН, яка не підлягала включенню до зведеної ПН (ПН, за якою податкові зобов’язання відповідно до п. 199.1 ст.199 ПКУ не повинні були визначатися), то з метою вилучення такої зайвої ПН платнику податку на дату виявлення помилки складає РК до такої зведеної ПН, в якому виводиться в «0» (обнуляється) відповідний рядок зведеної ПН, в якому зазначено таку зайву ПН (за умови, що у графі 2 в такому рядку не були зазначені інші ПН).

 

 

 

 

Лист ДПС України від 15.05.2020 № 2028/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

 

 


Штрафні санкції за торгівлю у кіосках алкоголемШтрафні санкції за торгівлю у кіосках алкоголем

Податківці наголошують: місце торгівлі – це місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування для алкогольних напоїв, крім пива, – торговельною площею не менше 20 м2, обладнане РРО (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів (ст. 1 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального»).

Будівлі – це земельні поліпшення, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення майна, тварин, рослин, збереження інших матеріальних цінностей, провадження економічної діяльності (пп. 14.1.15 ст. 14 ПКУ).

Забороняється продаж, зокрема, алкогольних напоїв у невизначених для цього місцях торгівлі (ст. 153 Закону № 481).

До суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, за порушення вимог ст. 153 – 6 800 грн (ст. 17 Закону № 481).

Отже, якщо суб’єкти господарювання здійснюють на підставі ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями торгівлю алкогольними напоями в кіосках, палатках, павільйонах, приміщеннях контейнерного типу тощо без обмеження площі, то до них застосовуються штрафні санкції як за торгівлю алкогольними напоями у невизначених для цього місцях торгівлі у розмірі 6 800 грн.

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Запорізькій області

 

 


Акцизний податок по-новомуАкцизний податок по-новому

Податківці повідомляють що з 01.01.2021 наберуть чинності окремі норми Закону № 466 в частині оподаткування акцизним податком тютюнових виробів, а саме:

  • вводяться нові поняття «електронна сигарета» та «рідини, що використовуються в електронних сигаретах»;
  • перелік підакцизних товарів доповнено новою позицією — рідини, що використовуються в електронних сигаретах, на які встановлена ставка акцизного податку в євро за 1 літр;
  • рідини, що використовуються в електронних сигаретах, маркуються марками акцизного податку, які повинні мати окремий номер та позначення про квартал і рік випуску марки;
  • запроваджуються нові види марок (РІ — «рідина імпортна», РВ — «рідина вітчизняна»), на які передбачено облік та звітування виробниками та імпортерами;
  • установлено окрему ставку акцизного податку на тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням у гривнях за 1 000 шт.;
  • установлено окрему специфічну ставку акцизного податку на сигарили, включаючи сигарили з відрізаними кінцями, з вмістом тютюну, в гривнях за 1 000 шт., але не менше специфічної ставки за 1 кг та адвалорну на цей вид тютюнових виробів у розмірі 12 %;
  • на марку акцизного податку на сигарети, цигарки та сигарили передбачено додатково наносити кількість штук у пачці (упаковці);
  • новими позиціями доповнено перелік продукції, яка вважається немаркованою, а саме: сигарети, цигарки та сигарили, що вироблені після 01.01.2021, в яких кількість одиниць у пачці (упаковці) не відповідає кількості одиниць, зазначеній на марках акцизного податку;
  • рідини, що використовуються в електронних сигаретах, вироблених до 01.01.2021;
  • марки акцизного податку, надруковані до 01.01.2021, на яких не позначено кількість одиниць у пачці (упаковці), повинні бути використані до 01.07.2021, а марковані такими марками тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання;
  • установлено тимчасові, з 01.01.2021 до 31.12.2024 включно, графіки підвищення ставок акцизного податку та мінімального акцизного податкового зобов’язання на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну.

 

 

За матеріалами Офіс ВПП ДПС України

 

 


З зміни до Положення про ведення касових операційЗ зміни до Положення про ведення касових операцій

Податківці інформують: Постановою Правління НБУ від 07.05.2020 № 59 внесено зміни до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 № 148.

Постанова № 59 набрала чинності 25.05.2020 р., крім змін, які набирають чинності  01.07.2020 та 01.08.2020 року.

Положення доповнено нормою, згідно з якою оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням програмних РРО без ведення касової книги, є забезпечення щоденного створення засобами програмних РРО у паперовій та/або електронній формі фіскальних звітних чеків та подання їх до фіскального сервера засобами телекомунікацій, а також направлення створених програмними РРО електронних розрахункових документів та повідомлень для їх реєстрації і довгострокового зберігання до фіскального сервера.

З 01.07.2020 буде дозволено здійснювати переказ коштів через юридичних осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку.

Підприємства/відокремлені підрозділи підприємств/ФОП, які відповідно до законодавства України приймають до обслуговування електронні платіжні засоби та проводять розрахунки із застосуванням РРО і надають держателям електронних платіжних засобів послуги з видачі готівки з друкуванням квитанції платіжного термінала (або розрахункового документа), реєструють у встановленому порядку такі операції в розрахункових документах РРО або РК.

З 01.08.2020 до числа касових документів буде віднесено електронні розрахункові документи і дозволено в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням програмних РРО без ведення касової книги, оприбутковувати готівку шляхом: 

  1. щоденного створення засобами програмних РРО фіскальних звітних чеків та подання їх до фіскального сервера засобами телекомунікацій; 
  2. направлення створених програмними РРО електронних розрахункових документів та повідомлень для їх реєстрації і довгострокового зберігання до фіскального сервера.

 

 

За матеріалами ДПС в Одеській області

 

 


Якщо підзвітні кошти неповернули, отже, слід їх оподаткуватиЯкщо підзвітні кошти неповернули, отже, слід їх оподаткувати

Податківці консультують: у разі отримання платником податку — працівником від роботодавця коштів під звіт та неповернутих ним протягом встановленого терміну роботодавець є податковим агентом під час оподаткування зазначеної суми. При цьому у разі припинення трудових або цивільно-правових відносин з особою, що видала такі кошти, та недостатності суми доходу працівника непогашена частина податку включається до податкового зобов’язання платника податку за наслідками звітного (податкового) року.

Водночас отримані працівником та неповернуті кошти під звіт не є базою нарахування ЄСВ.

 

 

 

 

Лист ГУ ДПС в Одеській області від 25.05.2020 № 2097/Я/99-00-04-06-03-09/ІПК

 

 


ПСП - 2020ПСП – 2020

Податківці повідомляють: платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отриманого від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму ПСП для будь-якого платника податку в розмірі, що дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (з розрахунку на місяць), встановленого законом на 1 січня звітного податкового року (пп. 169.1.1 ст. 169 ПКУ).

Розмір загальної податкової соціальної пільги в 2020 році становить — 1 051,00 грн (2 102 грн × 50 %).

ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн (пп. 169.4.1 ст. 169 ПКУ).

У 2020 році такий розмір становить —  2 940 грн (2 102 грн ×1,4).

Отже, граничний дохід для застосування ПСП у 2020 році становить — 2 940 грн.

Якщо заробітна плата перевищує 2 940 грн (і немає підстав для інших пільг, встановлених ПКУ), загальна ПСП не застосовується.

Щодо ПСП на дітей, то граничний розмір заробітної плати, який дає право на отримання ПСП одному з батьків у випадку та у розмірі, що передбачені пп. 169.1.2 ПКУ, визначається як добуток граничної суми, що дає право на застосування ПСП.

Так, за наявності у працівника двох і більше дітей до 18 років, граничний розмір доходу для застосування ПСП у розмірі 1 051 грн, збільшується кратно кількості дітей та у 2020 році становитиме:

  • якщо двоє дітей до 18 років — 5 880 грн (2 940 грн × 2);
  • якщо троє дітей до 18 років — 8 820 грн (2 940 грн × 3).

Для одинокої матері (батька), вдови (вдівця) чи опікуна, піклувальника, які мають дитину (дітей) до 18 років; особи, яка утримує дитину з інвалідністю (дітей з інвалідністю) віком до 18 років – розмір ПСП становить 150 % суми пільги, визначеної пп. 169.1.1 ст. 169 ПКУ, а саме  — 1 576,50 грн (1 051 грн × 150 %).

ПСП починають застосовувати до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування ПСП і документів, що підтверджують таке право (пп. 169.2.2 ПКУ).

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Запорізькій області

 

 


Уточнення до форми № 1ДФ без штрафів. Чи можливо це?Уточнення до форми № 1ДФ без штрафів. Чи можливо це?

Податківці інформують: відповідно до п. 119.1 ст. 119 ПКУ неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 грн.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 2 040 грн.

Передбачені п. 119.1 ст. 119 штрафи не застосовуються у випадках, якщо недостовірні відомості або помилки в податковій звітності про суми доходів, нараховані (сплачені) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми, нараховані (виплачені) фізичним особам за товари (роботи, послуги), виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст. 169 ПКУ та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 ПКУ.

Разом з тим  відповідно до ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є:

  • загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;
  • доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час під час їх нарахування (виплати, надання);
  • іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Об’єктом оподаткування нерезидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Доходи, що підлягають оподаткуванню визначені у п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

При цьому, відповідно до п. 179.1 ст. 179 ПКУ платники ПДФО зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи відповідно до ПКУ, зокрема, якщо особа не є податковим агентом, але у відповідності до ст. 176 ПКУ зобов’язана надати інформацію про нараховані доходи фізичній особі. 

Таким чином, у разі якщо під час подання уточнюючого Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формою 1ДФ додаються рядки стосовно виплачених доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, що не призводить до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку, по яких відсутній обов’язок у фізичної особи щодо подання податкової декларації, та не відбувається зміна платника, тобто номер облікової картки платника – отримувача доходу вказано правильно, то штрафні (фінансові) санкції до такого податкового агента не застосовуються.

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 103.26

 

 


Поворотної фіндопомога від ФОП та наслідки від цьогоПоворотної фіндопомога від ФОП та наслідки від цього

Податківці консультують: ФОП, яка порушила умови перебування на спрощеній системі оподаткування, встановлені ПКУ, а саме надавала поворотну фінансову допомогу, зобов’язана оподаткувати дохід в сумі повернутих коштів за надання такої допомоги за ставкою 15% та перейти на сплату інших податків і зборів з першого числа місяця, що настає за звітним кварталом, в якому відбулося таке порушення.

 

 

 

 

 

 

Лист ГУ ДПС у Львівській області від 21.05.2020 р. № 2143/13-01-33.1-07/ІПК

 

 


Безоплатне користування майном за договором позичкиБезоплатне користування майном за договором позички

ДПС України вважає, що при отриманні майна у безоплатне користування за договором позички до суми доходу фізичної особи — підприємця платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду послуг з урахуванням звичайних цін.

Договір позички приміщення є правочином, що покладає на його сторін (позичкодавця та користувача) взаємні зобов’язання, тому в розумінні ПКУ податковий обов’язок зі сплати податкових зобов’язань може виникнути як у позичкодавця, так і у користувача залежно від прав та обов’язків, які фактично виникають у таких осіб на підставі цього договору.

При цьому дохід, отриманий платником податку — фізичною особою як додаткове благо у вигляді суми грошового відшкодування вартості спожитих комунальних платежів, оподатковується ПДФО і військовим збором на загальних підставах. Фізична особа — підприємець має виконати усі функції податкового агента.

 

 

Лист ДПС України від 21.05.2020 № 2146/6/99-00-04-06-03-06/ІПК

 

 


Депозитні кошти – не дохід ФОПаДепозитні кошти – не дохід ФОПа

Податківці інформують: кошти, перераховані з депозитного рахунку ФОП на його поточний рахунок, не є доходом ФОП — платника єдиного податку та не є об’єктом оподаткування ПДВ, якщо зазначені кошти було покладено на депозитний рахунок після включення до доходу такого підприємця в період їх отримання.

 

 

 

 

 

 

Лист ДПС України від 22.05.2020 № 2158/6/99-00-04-06-03-06/ІПК

 

 


Кошти за договором комісії в книзі обліку доходівКошти за договором комісії в книзі обліку доходів

Податківці консультують: у день отримання ФОП «єдиноподатником» — платником єдиного податку коштів за виконання робіт (послуг) за договором комісії у книзі обліку доходів відображається вся сума коштів, яка надійшла на поточний рахунок платника податку та/або яку отримано готівкою, за такими договорами.

 

 

 

 

 

Лист ДПС України від 25.05.2020 № 2177/6/99-00-04-06-03-06/ІПК

 

 


Заява при зміні ставки єдиного податку чи адреси»єдиноподатником» ІІІ-ї групиЗаява при зміні ставки єдиного податку чи адреси»єдиноподатником» ІІІ-ї групи

Податківці повідомляють: з 23.05.2020 набрали чинності зміни передбачені Законом України від 16.01.2020 № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві». А саме, внесено зміни до ПКУ, зокрема пп. «б» пп. 4 п. 293.8 ст. 293 ПКУ викладено у новій редакції, відповідно до якої ставка єдиного податку, визначена для ІІІ-ї групи у розмірі 3 %, може бути обрана платником єдиного податку ІІІ-ї групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 %, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка, та реєстрації такого платника єдиного податку платником ПДВ у порядку, встановленому розділом V ПКУ.

Також змінено редакцію п. 298.6 ст. 298 ПКУ, відповідно до якої у разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни.

У разі зміни ставки єдиного податку заява подається платником єдиного податку третьої групи не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися така ставка.

 

 

 

За матеріалами ГУ ДПС у Дніпропетровській області

 

 


Алгоритм нарахування, виплати відпустки у зв’язку з вагітністю та пологамиАлгоритм нарахування, виплати відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами

Фахівці Держпраці навели алгоритм нарахування та виплати допомоги по вагітності і пологам:

  1. Працівник подає роботодавцю листок непрацездатності необхідний для нарахування лікарняних.
  2. Комісія (або уповноважений) iз соціального страхування нa підприємстві приймає рішення пpо призначення допомоги застрахованій особі.
  3. Роботодавець нараховує суму лікарняних.
  4. Роботодавець звертається до виконавчої дирекції відділення ФСС із заявою-розрахунком у 2 примірниках, не пізніше 5 робочих днів з дати прийняття комісією такого рішення (форма заяви-розрахунку наведена у додатку 1 до Порядку, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування України № 12 від 19.07.2018. Документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах розглядаються Фондом не пізніше 10 днів з дня їх надходження.
  5. Після надходження суми лікарняних від Фонду на спеціальний рахунок роботодавець виплачує кошти працівнику. Допомога по вагітності та пологах виплачується застрахованій особі, яка працює на умовах трудового договору (контракту) – у найближчий після дня призначення допомоги строк, установлений для виплати заробітної плати.
  6. Після проведення виплат за рахунок коштів Фонду страхувальник надсилає повідомлення про проведення виплат за формою, наведеною у додатку 2 до Порядку № 12. Повідомлення надсилається страхувальником протягом місяця з дня проведення виплат. У разі відсутності інформації від страхувальника про виплати застрахованим особам протягом трьох місяців з дня здійснення фінансування робочі органи виконавчої дирекції Фонду здійснюють перевірку щодо використання страхувальником коштів Фонду.

Допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 % середньої заробітної плати (доходу), обчисленої у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і не залежить від страхового стажу.

У разі якщо роботодавець відмовляється нараховувати виплати, працівниця має право звернутись до територіального Управління Держпраці із заявою щодо порушення законодавства про працю. На підставі результатів перевірок додержання законодавства про працю, посадових осіб може бути притягнуто до адміністративної та кримінальної відповідальності, а саме підприємство — до фінансової відповідальності.

 

 

За матеріалами ГУ Держпраці у Рівненській області

 

 


Відпустка без збереження зарплати та нарахування лікарнянихВідпустка без збереження зарплати та нарахування лікарняних

Фахівці ФСС зазначають, що період перебування у відпустці без збереження заробітної плати вважається невідпрацьованим з поважних причин та виключається з розрахункового періоду при визначенні суми матеріального забезпечення від ФСС України.

Строк такої відпустки у загальних випадках складає до 15 календарних днів на рік. Водночас, на період накладеного карантину тривалість відпустки без збереження заробітної плати за згодою сторін може перевищувати 15 календарних днів. Зазначена норма регламентована частиною третьою статті 84 КЗпП України та част. 3 ст. 26 Закону України «Про відпустки», відповідні зміни набули чинності 17.03.2020.

Незалежно від тривалості, період відпустки без збереження заробітної плати за згодою сторін вважається невідпрацьованим з поважних причин, а отже, виключається з розрахункового періоду та не зменшує суму виплат за лікарняними від Фонду.

Розмір допомоги по тимчасовій втраті працездатності (оплата за лікарняними) та допомоги по вагітності пологах залежить від середньоденного доходу працівника. Середньоденна заробітна плата (дохід) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нарахований єдиний внесок, на кількість календарних днів перебування у трудових відносинах у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, невідпрацьованих з поважних причин. Зокрема, до поважних причин відноситься відпустка без збереження заробітної плати.

 

За матеріалами ФСС України

 

 


Електронну трудову: Уряд схвалив відповідний законопроєктЕлектронну трудову: Уряд схвалив відповідний законопроєкт

На засіданні Уряду 03.06.2020 схвалено проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі».

Цим законопроєктом пропонується запровадити можливість автоматичного призначення пенсії, без особистого звернення особи, а саме: передбачається механізм, який дасть можливість людині самостійно обирати автоматичне призначення або відстрочення виходу на пенсію, яке матиме свої переваги у збільшеному розмірі пенсії та визначати в автоматизованому режимі найбільш вигідний варіант для призначення пенсії, включаючи дату такого призначення. В свою чергу Пенсійний фонд автоматично інформуватиме особу про настання права на призначення пенсії та орієнтовний її розмір.

Оригінал паперової трудової передаватиметься на зберігання працівнику як офіційний документ, у разі якщо працівник виявить бажання продовжити її ведення, то роботодавець на його вимогу буде зобов’язаний паралельно із електронним обліком трудової діяльності внести до паперової трудової книжки записи про прийняття на роботу, переведення та звільнення.

Реформа обліку трудової діяльності працівника полягає у поступовій відмові від паперових трудових книжок, що в перспективі дасть можливість підприємцям зекономити кошти на їх адміністрування та зробить більш легким процес прийому та звільнення працівників та запровадити сервісну послугу автоматичного призначення пенсій за віком за умови наявності повної історії про трудову діяльність особи.

 

 

За матеріалами Мінсоцполітики України

 

Підбірку підготувала: 

Лоза Галина, 

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії «ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ» 

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг 

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

Я приймаю умови про обробку і захист перосональних даних і даю згоду на їх обробку.
X