Дайджест новин “Підприємництво і право”
з 30.05.2022 по 06.06.2022 р.
В Україні знижено вартість оренди держмайна
Кабмін визначив особливості оренди державного та комунального майна у період дії воєнного стану. Так:
- на період воєнного стану і протягом 3 місяців після його припинення чи скасування, але у будь-якому разі до 31 грудня 2022 р., звільнено від орендної плати за договорами оренди державного і комунального майна:
– фізичних осіб та ФОПів, які були призвані або прийняті на військову службу після оголошення воєнного стану,
– осіб, які використовують майно, розташоване в адміністративно-територіальних одиницях, у межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, власником яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану;
- на період воєнного стану, але не довше ніж до 30 вересня 2022 р. звільняються від орендної плати за договорами оренди державного майна орендарі, які використовують майно, розміщене на територіях Київської, Чернігівської, Сумської, Харківської, Запорізької, Миколаївської областей і м. Києва (крім адміністративно-територіальних одиниць на визначених територіях), а також у закладах культури і освіти, якщо об’єкт було передано в оренду на погодинній основі;
- на період воєнного стану, але не довше ніж до 30 травня 2022 р., звільняються від орендної плати за договорами оренди державного майна, орендарі, які використовують майно, розміщене на територіях Кіровоградської, Дніпропетровської, Житомирської, Одеської областей;
- на всій іншій території на період воєнного стану і протягом 3 місяців після його припинення чи скасування за договорами оренди державного майна надається знижка на орендну плату у розмірі 25% – орендарям єдиних майнових комплексів і 50% – іншим орендарям;
- органи місцевого самоврядування отримали повноваження додатково приймати рішення щодо звільнень та знижок за договорами оренди комунального майна;
- договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом 4 місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, при цьому вони можуть бути достроково припинені за заявою орендаря.
Постанова діє з 1 червня 2022 року.
Постанова КМУ від 27.05.2022 № 634 “Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану”
Аграрії повідомлятимуть про завдані війною збитки через спеціальну платформу
Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства України створила електронну платформу для збору інформації про завдані збитки аграрному сектору України.
Ціль платформи – фіксація та документація завданих збитків та шкоди для опрацювання органами державної влади та подальшого відшкодування та компенсацій.
Види майна, які можна фіксувати, як зруйновані, викрадені чи пошкоджені:
– земельні ділянки,
– інфраструктурні об’єкти,
– сільськогосподарська техніка,
– вантажні та легкові автомобілі,
– запаси ресурсів,
– обладнання та устаткування,
– продукція тваринництва,
– продукція рослинництва.
Зафіксувати збитки можна за посиланням: https://damagedagro.in.ua/?utm_source=ucab-anons&utm_medium=referral&utm_campaign=war2022.
За матеріалами офіційного вебпорталу Верховної Ради України
З 2 червня відновлено податкові перевірки
У ДПС проінформували про зміни податкового законодавства.
Законом України № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» передбачено відновлення камеральних та документальних перевірок податкової звітності та визначення строків та порядку їх проведення (п. 69.2 ст. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ) та відновлення відшкодування сум ПДВ з бюджету.
Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (п. 69.11 ст. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
При цьому суми ПДВ, включені до складу податкового кредиту при здійсненні операцій з придбання товарів, які у подальшому були знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного стану, не включаються до обрахунку суми бюджетного відшкодування, та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення (п. 69.29 ст. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
Крім того, Законом № 2260 виключено норму щодо подання на період дії воєнного, надзвичайного стану платниками податків до контролюючого органу податкових декларацій та інших документів в паперовій формі. Зміни в частині камеральних перевірок декларацій та уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, набирають чинності з 02 червня 2022 року.
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Чернівецькій області
Облікову ставку НБУ підвищено до 25%
Національний банк вирішив підвищити облікову ставку з 10% до 25%.
Незначне підвищення ключової ставки, за оцінками Національного банку, не мало б значного впливу на фінансово-економічну систему.
По-перше, це пов’язано з обмеженою дієвістю механізму монетарної трансмісії під час війни.
По-друге, це б сформувало очікування подальших підвищень облікової ставки й відповідно вичікувальну позицію вкладників і незначний інтерес до гривневих активів.
По-третє, для пожвавлення інтересу до гривневих активів їх дохідності мають перевищувати очікувані показники інфляції.
Також Національний банк вирішив розширити коридор процентних ставок за монетарними операціями з банками для того, щоб створити додатковий простір для пожвавлення міжбанківського ринку. Отже, з 3 червня ставка для кредитів рефінансування дорівнюватиме обліковій ставці плюс 2 в. п., а для депозитних сертифікатів – обліковій ставці мінус 2 в. п..
Національний банк очікує, що підвищення облікової ставки до 25% буде достатнім для послаблення тиску на валютному ринку та стабілізації інфляційних очікувань, що в перспективі створить передумови для переходу до циклу зниження облікової ставки.
За матеріалами офіційного вебсайту Національного банку України
Що робити, якщо первинні документи втрачено через бойові дії?
У ДПС надали відповідні роз’яснення.
Зокрема, Законом України від 01.04.2022 року № 2173 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану» встановлено спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності платника податків/податкового агента, у разі втрати ним первинних документів через бойові дії та окупацію.
У разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків/податковий агент подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік документів (за можливості – із зазначенням реквізитів).
Після подання платником податків/податковим агентом до контролюючого органу такого повідомлення, запроваджується мораторій на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.
Якщо після подання повідомлення про неможливість вивезення первинних документів платнику податків/податковому агенту стане відомо про втрату таких документів, такий платник податків/податковий агент зобов’язаний подати до контролюючого органу повідомлення про втрату первинних документів із зазначенням обставин такої втрати.
Платники податків/податкові агенти, які подали повідомлення про втрату первинних документів, не підлягають перевірці контролюючим органом щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів, у тому числі після завершення дії воєнного стану.
При цьому обов’язок доведення відсутності підстав для застосування платником податків/податковим агентом спеціальних правил для підтвердження даних, визначених у податковій звітності платника податків/податкового агента, передбачених підпунктом 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, покладається на податковий орган.
У разі відмови у застосуванні положень підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу податковий орган не пізніше одного місяця з дати отримання відповідного повідомлення від платника податків/податкового агента видає вмотивоване рішення із зазначенням підстави та доказів такої відмови.
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС в Івано-Франківській області
Трійця та День Конституції є звичайними робочими днями
Статтею 73 КЗпП встановлено святкові дні, в тому числі:
один день (неділя) – Трійця (цього року припадає на 13 червня);
28 червня – День Конституції України.
У випадку, коли святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.
До початку повномасштабної війни уряд затвердив, що 13 та 27-28 червня будуть неробочими днями. Таким чином, українців могли чекати довгі вихідні 11-13 червня (субота-понеділок) та 25-28 червня (субота-вівторок, з перенесенням одного робочого дня на липневу суботу).
Однак статтею 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» встановлено інші правила на період воєнного стану, а саме призупинено дію статті 73 КЗпП щодо визначення святкових і неробочих днів.
Тому 13 та 28 червня є звичайними робочими днями, робота в які оплачується у звичайному порядку (під час воєнного стану).
За матеріалами офіційного вебсайту Управління Держпраці у Сумській області
Час простою входить до стажу роботи, що дає право на відпустку
Статтею 83 Кодексу законів про працю визначено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про відпустки», до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (стаття 6 цього Закону), зараховуються: зокрема, час, коли працівник фактично не працював, але за ним, згідно з законодавством, зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково.
Порядок розрахунку середньої заробітної плати регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі – Постанова 100).
Абзацом 6 пункту 2 Постанови 100 визначено, що пpи обчисленні середньої заробітної плати з pозрахункового періоду виключається чaс, протягом якoго працівники, згiдно з чинним зaконодавством або з iнших поважних пpичин, не працювали, i за ними нe зберігався заробіток aбо зберігався частково.
До цьoго періоду відноситься чaс простою нe з вини пpацівника, який оплачувався згiдно з нoрмами статті 113 KЗпП України в розмірі нe нижче двoх третин вcтановленої працівникові тaрифної ставки (окладу).
Якщо під час розрахунку середньої заробітної плати для оплати компенсації за невикористані відпустки до розрахункового періоду потрапляє час простою, він виключається з розрахункового періоду.
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ Держпрацi в Одеськiй областi
Підбірку підготувала:
Ольга Кісіль
представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист
