fbpx

Дайджест новин “Підприємництво і право” з 30.03.2020 по 06.04.2020

In: Дайджести новин законодавства і практики 06 Apr 2020 Tags: ,

Дайджест новин  “Підприємництво і право”

з  30.03.2020 по 06.04.2020

 

У якому випадку працівника можна відправити в неоплачувану відпустку?У якому випадку працівника можна відправити в неоплачувану відпустку?

На це питання дав відповідь Верховний Суд при розгляді справи. Так, у разі простою підприємства з незалежних від працівників причин роботодавець може у визначеному колективним договором порядку надавати безоплатні відпустки.

У цій справі працівники звернулися до суду з позовом у зв’язку із незаконністю розпоряджень роботодавця про оголошення їм простою. Просили стягнути із роботодавця середній заробіток за час вимушеного прогулу. Позивачі вважали, що підстав для оголошення простою не було, оскільки робочі функції позивачів не були припинені, а виконувались іншими працівниками.

Верховний Суд зазначив, що відповідно до ч. 3 ст. 84 КЗпП у разі простою підприємства (установи, організації) з незалежних від працівників причин власник або уповноважений ним орган (роботодавець) може у визначеному колективним договором порядку надавати відпустки без збереження або з частковим збереженням заробітної плати. За цих умов надання відпустки не ставиться у залежність від подання працівником заяви і термін перебування в ній не входить до часу оплачуваного простою, якщо це передбачено колективним договором.

Суд прийшов до висновку, що простою підприємства не було, оскільки виконання функцій та службових обов’язків позивачів були покладені на інших працівників. Товариство проводило скорочення чисельності штату працівників, які підлягали звільненню у передбаченому законом порядку, а зупинення робіт у товаристві не мало місце, отже були відсутні підстави для оголошення простою, передбачені статтею 34 КЗпП України. Тому апеляційний суд прийняв правильне по суті рішення про визнання оскаржених розпоряджень недійсними та часткове стягнення середнього заробітку за час неправомірного оголошення простою відносно позивачів.

 

Постанова КЦС ВС від 30 січня 2019 року у справі № 210/5853/16-ц

 


Прийнято закон про ринок земліПрийнято закон про ринок землі

На позачерговому засіданні Верховної ради в ніч з 30 на 31 березня депутати  прийняли Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення” (проект №2178-10) (законопроект про відкриття ринку землі). Документ встановлює наступне:

  1. Ринок землі в Україні вводиться з 1 липня 2021 року;
  2. Право власності на земельні ділянки сільгосппризначення зможуть набувати громадяни України, юридичні особи України, територіальні громади та держава.

Банки зможуть набувати право власності на земельні ділянки сільгосппризначення лише в порядку звернення стягнення на них як на предмет застави. Такі земельні ділянки мають бути відчужені банками на земельних торгах протягом 2 років з дня набуття права власності;

1.Право власності на земельні ділянки сільгосппризначення юридичними особами, створеними і зареєстрованими за законодавством України, учасниками (засновниками) або кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) яких є особи, які не є громадянами України, може здійснюватися з дня та за умови схвалення цього на референдумі;

2.За будь-яких умов забороняється набуття права власності на земельні ділянки сільгосппризначення:

юридичними особами, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами яких є особи, які не є громадянами України, – на земельні ділянки сільгосппризначення державної і комунальної власності, земельні ділянки сільгосппризначення, виділені в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), і які розташовані ближче 50 км від державного кордону України (крім державного кордону України, який проходить по морю);

  • юридичними особами, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами яких є громадяни держави, визнаної Україною державою-агресором або державою-окупантом;
  • особами, які належать або належали до терористичних організацій;
  • юридичними особами, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарами яких є іноземні держави;
  • юридичними особами, у яких неможливо встановити бенефіціарного власника (контролера);
  • юридичними особами, бенефіціарні власники (контролери) яких зареєстровані в офшорних зонах;
  • фізичними та юридичними особами, стосовно яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції);
  • юридичними особами, створеним за законодавством України, що перебувають під контролем фізичних та юридичних осіб, зареєстрованих у державах, включених FATF до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом;

3. Загальна площа земельних ділянок сільгосппризначення у власності громадянина та юрособи не може перевищувати 10 000 гектарів.

Якщо громадянину належить право власності на частку у статутному (складеному) капіталі, у пайовому фонді юридичної особи або на окремі акції, паї, вважається, що йому крім земельних ділянок, що належать йому на праві власності, також належить право власності на земельні ділянки загальною площею, що дорівнює площі у власності юридичної особи, учасником якої він є, помноженої на розмір частки такого громадянина, вираженої у відсотках, у статутному (складеному) капіталі, пайовому фонді цієї юридичної особи.

  1. До 1 січня 2024 року: ліміт 100 гектарів і право покупки земель  мають тільки фізичні особи;
  2. До 1 січня 2030 року ціна продажу земель сільгосппризначення, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), не може бути меншою за їх нормативну грошову оцінку. Розрахунки проводяться в безготівковій формі;
  3. Не допускається набуття права власності на землю за відплатними договорами у разі відсутності у набувача права власності документів, які підтверджують джерела походження коштів або інших активів, за рахунок яких набувається таке право;
  4. Продаж земель сільгосппризначення державної та комунальної власності забороняється. Забороняється також відчуження земельних ділянок сільгосппризначення, розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, АР Крим та м. Севастополя, крім передачі їх у спадщину.

 

За матеріалами офіційного вебпорталу Верховної Ради України

 


Працівники зможуть  компенсувати скорочені через карантин зарплатиПрацівники зможуть компенсувати скорочені через карантин зарплати

Парламент встановив можливість виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на час карантину.

Підтримка для виплат працівникам надаватиметься при збереженні за ними робочих місць. Розмір допомоги – до 1 мінімальної зарплати. Вартість ініціативи орієнтовно 5 млрд грн. 

Відповідні зміни до законодавства передбачені законом  № 540-IX від 30.03.2020.

Зокрема вводиться новий вид допомоги – допомога по частковому безробіттю на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Таку допомогу надаватимуть застрахованим особам у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва через проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби, за зверненням роботодавця для її виплати працівникам.

Сума допомоги по частковому безробіттю надається роботодавцям із числа суб’єктів малого та середнього підприємництва.

Допомога не надається у разі наявності у роботодавця заборгованості з виплати заробітної плати та сплати ЄСВ, яка виникла протягом 5 років, що передують року зупинення виробництва.

Для отримання допомоги по частковому безробіттю роботодавець має звернутися до територіального центру зайнятості за місцем реєстрації його як платника ЄСВ та подати наступні документи:

1) заяву у довільній формі;

2) копію наказу із зазначенням дати початку зупинення (скорочення) виробництва та переліком заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби;

3) відомості про працівників (ПІБ, РНОКПП або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний державний орган і мають відмітку в паспорті)), у яких виникло право на допомогу по частковому безробіттю;

4) довідку про відсутність заборгованості з виплати заробітної плати та сплати ЄСВ, що виникла протягом 5 років, що передують року зупинення (скорочення) виробництва.

Право на допомогу мають застраховані особи, з якими роботодавцем оформлено трудові відносини (крім осіб, які отримують пенсію).

Допомога по частковому безробіттю встановлюється за кожну годину, на яку працівникові було скорочено передбачену законодавством тривалість робочого часу, із розрахунку 2/3 тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові відповідного розряду. Розмір допомоги визначається виходячи з фінансових можливостей Фонду і не може перевищувати розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом (4723 грн).

Виплата працівникам допомоги по частковому безробіттю здійснюється роботодавцем з першого дня скорочення тривалості їх робочого часу за рахунок коштів Фонду у межах строку зупинення (скорочення) виробництва, але не більше строку проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Роботодавець може звернутися за отриманням коштів для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю протягом 30 календарних днів з дня зупинення (скорочення) виробництва.

 

Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)” № 540-IX від 30.03.2020

За матеріалами офіційного вебпорталу Урядовий портал

 


На що слід звернути увагу при встановленні форс-мажорних обставин в господарських договорах?На що слід звернути увагу при встановленні форс-мажорних обставин в господарських договорах?

Сьомий апеляційний адміністративний суд надав відповідні роз’яснення:

  1. поняття “форс-мажорні обставини”, “обставини непереборної сили”, “форс-мажор” є однаковими за змістом;
  2. компетентними органами щодо засвідчення обставин непереборної сили законодавством визначено Торгово-промислову палату України та 25 регіональних торгово-промислових палат: 24 обласних та міста Києва (далі – ТПП);
  3. перелік обставин непереборної сили умовно можна розділити на такі групи:

– обставини, викликані винятковими погодними умовами і стихійними лихами;

– обставини, зумовлені неправомірними чи винятковими діями/бездіяльністю третіх осіб;

– обставини, які виникли з огляду на умови, регламентовані відповідними рішеннями та актами органів державної влади та місцевого самоврядування;

  1. просто існування таких обставини не є форс-мажором. Така обставина стане форс-мажорною лише у випадку, якщо особа доведе неможливість виконання зобов’язань, передбачених умовами договору, саме через неї.  Щоб засвідчити форс-мажорні обставини, потрібно звернутися до Торгово-промислової палати. Для того, щоб отримати сертифікат ТПП про форс-мажорні обставини, потрібно довести причинно-наслідковий зв’язок між зобов’язаннями, які сторона не може виконати, та обставинами (їхнім результатом), на які сторона посилається, як на підставу неможливості виконати зобов’язання;
  2. обов’язок доказування настання форс-мажорних обставин покладено на заявника, який несе відповідальність за повне та належне оформлення заяви, достовірність викладених фактів, наданих документів, відомостей та доказів. І вже за результатами розгляду таких документів Торгово-промислова палата видає сертифікат про форс-мажорні обставини.

 

За матеріалами вебпорталу Судова влада України

 


НБУ рекомендує банкам реструктуризувати кредитиНБУ рекомендує банкам реструктуризувати кредити

Зокрема, мова йде про кредити позичальникам, які постраждали через пов’язані із пандемією обмеження.

Відповідні положення містяться у листі Нацбанку № 32-0009/15930 від 27 березня 2020 року.

Реструктуризації, проведені у зв’язку із негативним впливом обмежень через пандемію, будуть вважатися прийнятними та не спричинять додаткового тиску на капітал банків. Банки мають реструктуризувати кредити у спосіб, який пом’якшує вплив кризи на фінансовий стан позичальників, проте не створює ризиків втрати банком капіталу.

Банкам рекомендовано розробити стандартизовані програми реструктуризацій масових кредитних програм для фізичних осіб та малого і середнього бізнесу. У разі складних обставин клієнтам може бути запропонована капіталізація відсоткових платежів у спосіб, що дозволить бізнесу залишатися ліквідним, а фізичним особам підтримувати необхідний рівень поточного споживання.

НБУ вказує, що прийнятним є підхід, за яким банки тимчасово звільняють клієнта від регулярних платежів за кредитом (переносять платежі на пізніший термін), а потім проводять реструктуризації на триваліший період із урахуванням перспектив відновлення економіки та подолання фінансових труднощів позичальниками.

Банки не повинні погіршувати умови за кредитами за результатами реструктуризації. Реструктуризація не повинна призводити до підвищення ефективної процентної ставки. Банки не повинні вимагати від клієнтів жодних явних чи прихованих комісій за проведення реструктуризацій, необхідність яких викликана обставинами пандемії.

Крім того, реструктуризації кредитів середньому та великому бізнесу повинні розглядатися індивідуально із урахуванням останньої фінансової звітності, поточного фінансового стану, вразливості секторів та підприємств до поточної економічної кризи та перспектив їхнього відновлення.

Реструктуризації мають бути здійснені вчасно задля недопущення прострочення боргу більше ніж на 30 днів.

Нацбанк вважає, що збереження та/або збільшення кредитних лімітів добросовісним позичальникам із позитивними кредитними історіями у період кризи є прийнятним заходом, що пом’якшить наслідки економічної кризи.

Також рекомендовано банкам продовжити кредитування населення та бізнесу, зокрема за програмою “Доступні кредити 5-7-9 %”, дотримуючись консервативних підходів до оцінки кредитних ризиків позичальників.

 

За матеріалами вебпорталу Ліга Закон

 


Які ФОПи звільняються від ведення книги обліку доходів під час карантину?Які ФОПи звільняються від ведення книги обліку доходів під час карантину?

Уряд постановою від 02 квітня 2020 р. № 255 дозволив ФОП під час карантину не вести книгу обліку доходів/витрат, якщо її ведення повинно було розпочатися після встановлення карантину.

У зв’язку з забороною роботи закладів торгівлі через неможливість придбання книги обліку доходів, Уряд ухвалив рішення тимчасово припинити їх використання на період карантину.

Разом з цим, протягом 3 місяців з дня припинення карантину ФОП мають подати до контролюючих органів заповнену книгу, що включає доходи/витрати, здійснені протягом карантину.

 

Постанова КМУ від 02 квітня 2020 р. № 255 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211”

 


Для бізнесу розширено перелік дозволених видів діяльності під час карантинуДля бізнесу розширено перелік дозволених видів діяльності під час карантину

Кабмін вніс зміни до постанови КМУ № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», які розширюють перелік дозволеної під час карантину господарської діяльності.

Так, під час карантину дозволено:

– продаж запчастин для транспортних засобів, у тому числі для тракторів та іншої с/г техніки;

– продаж добового молодняка свійської птиці;

– функціонування всіх видів фінансових установ, у тому числі ломбардів і кредитних спілок.

Також Уряд надав низку рекомендацій для бізнесу, які сприятимуть зменшенню черг і скупчень відвідувачів у магазинах та забезпечать виконання запроваджених протиепідемічних заходів, зокрема:

– працювати аптекам цілодобово;

– допускати відвідувачів до торгових залів, у розрахунку не більше одного відвідувача на 10 квадратних метрів площі, з дотриманням 1,5-метрової відстані між особами тощо.

 

За матеріалами офіційного вебпорталу Урядовий портал

 

Читайте статтю на тему:

Обмеження і відповідальність за порушення правил карантину в Україні в поточному році


ФОПам підвищили лімітиФОПам підвищили ліміти

Відповідні зміни встановлені в Законі № 540-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)”.

Закон набув чинності 02.04.2020 року.

Документом, зокрема, збільшено ліміти для ФОП-платників єдиного податку:

– для 1-ої групи – з 300 000 грн. до 1 млн грн.;

– для 2-ої групи – з 1,5 млн до 5 млн;

– для 3-ої групи – з 5 млн до 7 млн.

Крім того, законом:

  1. надано право КМУ на період карантину встановлювати граничні ціни на товари протиепідемічного призначення та соціально значущі товари;
  2. звільнено від сплати ПДВ операції з увезення в Україну ліків, медичних виробів та обладнання для протидії COVID-19 та їхнє постачання;
  3. встановлено нульовий акциз та спрощено адмінпроцедури виробництва і закупівель спирту для дезінфекторів;
  4. передбачено виплату допомоги з часткового безробіття працівникам малих і середніх підприємств, для яких будуть збережені робочі місця під час карантину;
  5. спрощено оформлення дистанційної роботи – працівники мають право розподіляти робочий час на свій розсуд, а виконання дистанційної роботи не призводить до будь-яких обмежень трудових прав чи зменшення зарплати;
  6. заборонено підвищення відсоткових ставок за всіма кредитними договорами.

 

Читайте статтю на тему:

Види діяльності для ФОП у 2 (другій) групі платників єдиного податку згідно КВЕД

 

Підбірку підгoтувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

X