Дайджест новин “Підприємництво і право”
з 29.12.2023 по 05.01.2023 р.
В Україні затвердили форму заяви для обліку часток юридичної особи в Центральному депозитарії
Міністерство юстиції видало відповідний наказ.
Також в документі прописано, що до впровадження технічної можливості подання Центральним депозитарієм цінних паперів заяви щодо державної реєстрації обліку часток юридичної особи в обліковій системі часток в електронній формі відповідно до законодавства, реєстраційні дії проводяться з урахуванням такого:
– подання Центральним депозитарієм цінних паперів відповідної заяви в електронній формі здійснюється з використанням системи електронної взаємодії органів виконавчої влади (СЕВ ОВВ);
– прийняття заяви від Центрального депозитарія цінних паперів здійснюється не пізніше наступного робочого дня з дня її надходження до Мін’юсту за описом, сформованим за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР);
– в день прийняття заяви від Центрального депозитарія цінних паперів примірник опису супровідним листом Мін’юсту надсилається Центральному депозитарію цінних паперів з використанням системи електронної взаємодії органів виконавчої влади (СЕВ ОВВ);
– за результатом проведення реєстраційної дії на підставі заяви від Центрального депозитарія цінних паперів виписка з ЄДР супровідним листом Мін’юсту надсилається Центральному депозитарію цінних паперів з використанням системи електронної взаємодії органів виконавчої влади (СЕВ ОВВ);
– у разі включення до ЄДР відомостей про дату початку обліку часток товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю в обліковій системі часток, державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що проводить відповідну реєстраційну дію, перед її проведенням формує витяг з ЄДР з відомостями про перелік учасників товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю, актуальних на момент проведення реєстраційної дії, який додається до супровідного листа Мін’юсту, що надсилається Центральному депозитарію цінних паперів за результатом проведеної реєстраційної дії (крім випадку, коли відповідні відомості наявні у виписці з ЄДР, сформованої за результатом проведення такої реєстраційної дії).
Наказ Міністерства юстиції України від 26.12.2023 N 4416/5 “Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 18 листопада 2016 року N 3268/5”
Експорт/імпорт яких товарів підлягає ліцензуванню в 2024 р.?
Набула чинності відповідна постанова КМУ.
Зокрема, документом встановлено наступне:
- не використані у 2023 році суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності ліцензії на експорт (імпорт) товарів, визначених у постанові Кабміну від 27.12.2022 № 1466 “Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2023 рік”, дійсні до 1 березня 2024 р., якщо інше не передбачено відповідними міжнародними договорами України;
- відповідно до ст. 16 Закону “Про зовнішньоекономічну діяльність” для митного оформлення товарів, які навантажуються навалом та експорт (імпорт) яких ліцензується, гранична різниця фактичного значення їх вартості, кількості або ваги не може перевищувати 5 % значення, зазначеного у відповідній ліцензії;
- під ліцензування підпадає така продукція:
– пшениця, суміш пшениці і жита;
– жито;
– ячмінь;
– овес;
– кукурудза;
– соєві боби, подрібнені або неподрібнені;
– насіння ріпаку або кользи, подрібнене або неподрібнене;
– насіння соняшнику, подрібнене або неподрібнене;
– олія соєва та її фракції, рафіновані або нерафіновані, але без зміни їх хімічного складу;
– олії соняшникова, сафлорова або бавовняна та їх фракції, рафіновані або нерафіновані, але без зміни їх хімічного складу;
– олії ріпакова (із ріпака або кользи) або гірчична та їх фракції, рафіновані або нерафіновані, але без зміни їх хімічного складу;
– макуха та інші тверді відходи і залишки, одержані під час добування рослинних або мікробних жирів і олій.
- встановлено такі квоти товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню:
– Сіль, придатна для споживання людьми – 0 тонн
– Вугілля кам’яне, антрацит; брикети, котуни та аналогічні види твердого палива, одержані з кам’яного вугілля – 0 тонн
– Коксівне вугілля (тільки марки “К”) – 900000 тонн
– Паливо рідке (мазут) – 540000 тонн
– Газ природний українського походження – 0 куб. метрів (кВт · год)
– Деревина паливна у вигляді колод, полін, сучків, хмизу, гілок або в аналогічних формах; тріска або стружка деревна – 0 тонн
– Срібло (включаючи срібло з покриттям із золота або платини), у необробленому або напівобробленому вигляді, або у вигляді порошку (крім банківських металів) – 0 грамів
– Золото (включаючи золото з покриттям із платини), необроблене або напівоброблене, або у вигляді порошку (крім банківських металів) – 0 грамів
– Відходи або брухт дорогоцінних металів чи металів, плакованих дорогоцінними металами; інші відходи або брухт з вмістом дорогоцінних металів чи сполук дорогоцінних металів, використовувані головним чином для добування дорогоцінних металів – 0 грамів.
Постанова КМУ від 27.12.2023 № 1402 “Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2024 рік””
Хто з 1 січня 2024 року зобов’язаний використовувати в своїй діяльності POS-термінали?
У ДПС надали роз’яснення.
Відповідно до вимог постанови від 29 липня 2022 року № 894 з 1 січня 2024 року розширюється коло суб’єктів господарювання, що в обов’язковому порядку мають забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані ними товари (надані послуги).
Постановою № 894 передбачено поступове запровадження обов’язку торговців забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги):
з 1 січня 2024 року – наявність POS-терміналів стає обов’язковою у населених пунктах з чисельністю від 5 тисяч населення;
з 1 січня 2025 року – POS-термінали знадобляться у населених пунктах з населенням менш ніж 5 тисяч жителів.
Ця вимога не стосується торговців ФОП-платників єдиного податку першої групи та торговців, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції, які повинні будуть встановити POS-термінали з 1 січня 2026 року, незалежно від кількості населення.
Податківці наголошують, що відповідно до Закону про платіжні послуги торговцям забороняється:
– у будь-який спосіб обмежувати право держателя електронного платіжного засобу обирати для здійснення розрахунків будь-який електронний платіжний засіб платіжних систем;
– встановлювати будь-яку додаткову (супровідну) плату під час здійснення оплати за продані ними товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв, у тому числі плату за використання певного електронного платіжного засобу, платіжного застосунку або платіжного пристрою;
– встановлювати різні ціни на ті самі товари чи послуги у разі здійснення розрахунку за них у безготівковій формі порівняно з розрахунком готівковими коштами.
Водночас торговці мають право заохочувати покупця до використання певного електронного платіжного засобу для здійснення розрахунків.
За матеріалами офіційного вебсайту ДПС України
Коли податкова проводить перевірку ФОП у разі його припинення?
Право на проведення відповідно до законодавства перевірок платників податків надає контролюючому органу п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України.
Згідно з п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПКУ обставиною, наявність якої надає контролюючому органу право на проведення документальної позапланової перевірки, може бути, зокрема, припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця. При цьому, п. 78.2 ст. 78 ПКУ вказує, що обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені ПКУ, не поширюються на перевірки, що проводяться за зверненням такого платника податків.
У відповідності з абзацом 11 частини 1 ст. 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зняття з обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – фізичних осіб – підприємців здійснюється контролюючими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку.
Право проводити у ФОП документальних перевірок звітів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску контролюючі органи використовують відповідно до положень ст. 13 Закону № 2464. Такі перевірки проводяться у порядку встановленому ПКУ.
Враховуючи зазначене, використання контролюючим органом права на проведення документальних позапланових перевірок платників податків – фізичних осіб, у тому числі і у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП, має здійснюватися за наявності визначених ПКУ обставин.
Разом з тим, згідно з п. 54.3 ст. 54 ПКУ контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків, передбачених ПКУ або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову декларацію.
Отже, у разі наявності визначених ПКУ обставин для проведення документальної позапланової перевірки ФОП, у тому числі у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої особи, податкової інформації, яка може свідчити про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, про порушення вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тощо, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення про проведення документальної позапланової перевірки платника податків – фізичної особи, яке оформлюється наказом.
Також згідно з абзацом другим п.п. 65.10.4 п. 65.10 ст. 65 ПКУ державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької діяльності фізичної особи не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.
У разі якщо після внесення до Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань запису про припинення підприємницької діяльності, фізична особа продовжує провадити таку діяльність, вважається, що вона розпочала таку діяльність без взяття її на облік як самозайнятої особи.
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС в Івано-Франківській області
Як оплачується праця за сумісництвом?
Згідно з ч. 2 ст. 21 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Це дозволяє працівникам, крім основного трудового договору, додатково укладати трудові договори (угоди) за сумісництвом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2022 року № 1306 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» визнано такими, що втратили чинність, а саме:
– постанову Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 року № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій»;
– постанову Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 року № 81 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, які переміщуються з районів проведення антитерористичної операції».
Наразі оплата праці за сумісництвом регулюється КЗпП.
Згідно із вимогами ст. 1021 КЗпП та ст. 19 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці» сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця – фізичної особи.
Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу, особа не може виконувати свої трудові обов’язки одночасно (в одні й ті ж години) за основним місцем роботи і місцем роботи за сумісництвом.
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Житомирській області
Коли період відпустки без збереження зарплати під час воєнного стану не дає право на щорічну відпустку?
У зв’язку із змінами, внесеними Законом України від 22.11.2023 №3494-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань», який набув чинності 24 грудня 2023 року, період відпустки без збереження заробітної плати під час воєнного стану не зараховується до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку.
Відтепер, згідно з вимогами статті 26 Закону України «Про відпустки», за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 30 календарних днів на рік.
На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії проти України, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, визначеного частиною першою цієї статті. Тривалість такої відпустки визначається угодою сторін.
Час перебування у відпустках, згаданих вище, не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 цього Закону України «Про відпустки».
За матеріалами офіційного вебсайту Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці
Підбірку підготувала:
Ольга Кісіль
представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист
