Дайджест новин Підприємництво і право з 22.04.2019 по 02.05.2019

In: Дайджести новин законодавства і практики 02 May 2019 Tags: ,

Дайджест новин  Підприємництво і право

з 22.04.2019 по 02.05.2019

 

Верховна Рада України прийняла Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної”

25.04.2019 Верховна Рада України на своєму пленарному засіданні прийняла у другому читанні та в цілому Закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної” (законопроект №5670-д), з техніко-юридичними правками, озвученими М. Княжицьким під стенограму. Законопроект підтримало 278 депутатів.

Остаточний текст Закону буде відомий після його офіційного опублікування.

Розгляд законопроекту у другому читанні було розпочато 28 лютого. Усього депутати розглянули понад 2 тис. правок.

Ухвалений Закон спрямований на регулювання порядку застосування української мови як державної у публічних сферах суспільного життя. Як зазначено в пояснювальній записці до законопроекту, дія цього Закону не поширюватиметься на мову релігійних обрядів і на сферу приватного спілкування між особами.

У новому Законі йдеться, що в Україні існує лише одна державна мова – українська. А ось спроби запровадження багатомовності будуть вважатися провокуванням мовного розколу, міжетнічного протистояння і, отже, розцінюватися як ворожнеча, спрямована на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу.

За публічну неповагу до української мови, як за наругу на державними символами, будуть карати. Те ж саме стосується і тих, хто буде перешкоджати використанню української мови.

З моменту вступу Закону у силу єдиною робочою мовою у будь-яких державних або комунальних структурах, судах і армії має бути українська. Це стосується також і сфер освіти, науки, охорони здоров’я, спорту і навіть транспорту. А от у випадку порушення норм Закону передбачене застосування штрафів.

Засоби масової інформації також зобов’язані перейти на українську мову – інакше їм загрожує застосування штрафів.

 

Згідно з нормами Закону зобов’язані знати українську:

  • Керівництво держави, у тому числі Президент України, керівники центральних органів влади та їх заступники;
  • Народні депутати, депутати місцевих рад, сільські, селищні та міські голови;
  • Офіцери, які проходять службу за контрактом;
  • Працівники правоохоронних органів та інші особи, яким присвоюються спеціальні звання;
  • Дипломати
  • Судді, дисциплінарні інспектори ВСП;
  • Члени НАПК, ЦВК та інших державних колегіальних органів;
  • Нотаріуси;
  • Адвокати;
  • Працівники патронатних служб;
  • Інші чиновники та посадові особи;
  • Педагоги, медики державних і комунальних закладів охорони здоров’я.

 

Засідання в органах влади повинні проводитися українською мовою. А якщо на них будуть присутні іноземні гості, то організатори зобов’язані забезпечити переклад на державну.

Таке ж правило відноситься і до документації, яка повинна вестися виключно українською мовою.

Передвиборна агітація, яка спонсорується державним бюджетом, проводиться виключно українською мовою. Інформаційні плакати, реклама на ТБ і радіо – також державною мовою.

У Законі передбачено, що мова навчання в Україні – українська. Це стосується шкіл, дитячих садків, ВНЗ. При цьому нацменшини мають право навчатися рідною мовою поряд з українською. Для цього будуть створюватися окремі класи з навчанням мовою нацменшини або корінного народу. Також вони зможуть вивчати свою рідну мову через національні культурні товариства. Також у навчальних закладах зможуть викладати одну або декілька дисциплін на інших мовах (англійській або інших європейських мовах).

Згідно з Законом у театрах, кінотеатрах має звучати українська мова. А ось якщо спектакль проводять іноземною мовою, необхідним буде супровід із субтитрів.

Більш того, усі квитки, афіші, рекламні оголошення, інформаційні листівки повинні видаватися українською мовою. Якщо використовується інша мова написання назви груп або виконавців, то тоді її потрібно обов’язково дублювати українською.

Крім того, у Законі передбачено, що газети і журнали в Україні повинні видаватися українською мовою. Однак дублювати можна й на інші мови. Усі версії видання повинні мати одну назву, бути ідентичними за змістом і видаватися в один день.

Розповсюджувати газети та журнали за передплатою на інших мовах можна, якщо буде забезпечена можливість підписатися в Україні на цю ж газету або журнал українською. У кіосках для преси має бути не менше 50 % україномовних газет і журналів, і якщо у продажу є російськомовне видання, то має бути й українськомовне. Сторінки інтернет-видань повинні будуть за замовчуванням завантажуватися українською мовою, при цьому українська версія повинна бути не меншою за обсягом, ніж версія іншою мовою.

Також згідно з новим Законом усі бажаючі отримати українське громадянство повинні здати іспит на знання державної мови. Українські видавництва, внесені в держреєстр, повинні будуть випускати українською мовою не менше 50 % книг від всіх випущених ними протягом року.

Законом вводиться нова посада – мовний омбудсмен. Це інспектор, який має право вимагати документи або іншу інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, безперешкодно відвідувати органи державної влади, підприємства і установи незалежно від форм власності, бути присутнім на їх засіданнях, одержувати на свою вимогу документи або їх копії та іншу інформацію від громадських об’єднань, політичних партій, юридичних осіб приватного права.

Новий закон також передбачає створення інституту мовних інспекторів, що будуть слідкувати за чистотою мови у своєму регіоні. Передбачається, що мовних інспекторів має бути 27.

Голова профільного комітету Верховної Ради України Микола Княжицький перед голосуванням за законопроект заявив, що застосування адміністративної відповідальності за порушення закону буде відстрочено на три роки.

Очікується, що введення в дію Закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної” сприятиме більш активному впровадженню та застосуванню української мови як ділової мови бізнес-середовища в Україні.

 

За матеріалами видання Ліга-Закон та бізнес-порталу Діловий Житомир

 


КМУ уточнено процедури митного оформлення товарів

Кабінет Міністрів вніс зміни до правил митного оформлення товарів. Відповідну постанову КМУ №344 від 24.04.2019 року було опубліковано 26 квітня 2019 року і тоді ж вказана постанова КМУ набула чинності.

Відповідно до зазначеної постанови КМУ до Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 р. №450, внесено норми, якими врегульовані правила митного оформлення природного газу, інших товарів, що поставляються трубопровідним транспортом, та електроенергії, які були переміщені на тимчасово окуповані території.

Зокрема постановою КМУ №344 від 24.04.2019 року уточнено, що у разі розбіжностей щодо розміру платежів декларант зобов’язаний надавати фінансову гарантію їх сплати у максимальному розмірі

Крім того, змінено правила випуску товарів в обіг на підставі тимчасової митної декларації у разі, якщо митним органом було відібрано зразки (проби) товарів для підтвердження митної вартості та/або ставки митних платежів, що підлягає застосуванню. Таке рішення може бути прийняте, якщо митному органу надано належну фінансову гарантію сплати митних платежів в максимальному можливому розмірі.

Також передбачено можливість ввезення товарів на підставі додаткової митної декларації у випадках, встановлених міжнародними угодами.

Очікується, що регуляторний вплив постанови КМУ №344 від 24.04.2019 року сприятиме позитивній динаміці митного оформлення та активізації бізнесу, пов’язаного із здійсненням експортно-імпортних операцій.

 

За матеріалами видання Ліга-Закон

 


Затверджено перелік видів економічної діяльності, які належать до креативних індустрій

Відповідне розпорядження №265-р було прийнято Кабінетом Міністрів України 24 квітня 2019 року та набрало чинності 24 квітня 2019 року.

Необхідно відзначити, що згідно з пунктом 5-1 частини першої статті 1 Закону України “Про культуру”, креативні індустрії – види економічної діяльності, метою яких є створення доданої вартості і робочих місць через культурне (мистецьке) та/або креативне вираження, а їх продукти і послуги є результатом індивідуальної творчості.

Відповідно до зазначеного розпорядження КМУ затверджено (визначено) перелік видів економічної діяльності, які належать до креативних індустрій.

Застосування переліку видів економічної діяльності, які належать до креативних індустрій, дозволить визначити їх внесок у ВВП держави, частку осіб, зайнятих у цих сферах, кількість підприємств та їхній оборот тощо.

Таким чином, набрання чинності розпорядженням КМУ №265-р від 24.04.2019 року сприятиме активізації бізнес-середовища, пов’язаного з креативними індустріями.

 

За матеріалами видання Ліга-Закон

 


Уряд змінив порядок проведення електронних аукціонів об’єктів малої приватизації

Постановою №361 від 24.04.2019 року Кабінет Міністрів України вніс зміни до Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об’єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу.

Вказаною постановою уточнено питання публікації в реєстрі електронної торгової системи переліку об’єктів, що підлягають приватизації, інформації про них та порядку вчинення дій за результатами проведених електронних аукціонів.

Відтепер за необхідності здійснити приватизацію державного або комунального майна чи його частини шляхом викупу, орган приватизації повинен зафіксувати це в реєстрі. А після укладення договору купівлі-продажу такого об’єкта, орган приватизації повинен опублікувати інформацію про це в електронній торговій системі.

Згідно зі змінами, приватизація об’єктів державної власності, балансова вартість яких за останній річний звітний період не перевищує 50 млн. гривень, здійснюється за звичайною процедурою. Але існують винятки, передбачені законом. Приналежність до вказаного переліку необхідно засвідчити в інформаційному повідомленні через посилання на відповідні нормативно-правові акти, згідно з якими визначені такі додаткові умови.

Спрощено процедуру приватизації пакетів акцій розміром менш як 50 відсотків статутного капіталу господарського товариства, балансова вартість активів якого за останній річний звітний період не перевищує 50 млн. гривень. Вона буде здійснюватися без додаткових умов, крім випадків, коли потрібно оплатити послуги, пов’язані зі здійсненням заходів з проведення обов’язкового екологічного аудиту.

Також постановою КМУ №361 від 24.04.2019 року врегульовано процедуру приватизації у разі, коли заява на участь в електронному аукціоні подана одним учасником. Як і за процедурою, передбаченою для аукціонів, які відбулися, протокол підписується спочатку самим учасником, потім оператором електронного майданчика та надсилається до органу приватизації.

Зазначені зміни до Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об’єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу покликані покращити бізнес-клімат в Україні через забезпечення рівних умов доступу та захист інтересів бізнесу щодо участі в малій приватизації.

 

За матеріалами видання Ліга-Закон

 

Читайте статті на тему:

 

Строк опрацювання проектів ДБН буде скорочено

Кабінет Міністрів України вніс зміни до Порядку розроблення, погодження, затвердження, внесення змін до будівельних норм та визнання їх такими, що втратили чинність. Відповідну постанову КМУ №352 було прийнято 24 квітня 2019 року.

Зазначеними змінами зокрема передбачено:

  • розроблення будівельних норм відповідно до технічного завдання, сформованого за результатами аналізу питань, що потребують унормування. Будівельні норми розроблятимуться Мінрегіоном та іншими міністерствами, до повноважень яких належать питання нормування у будівництві (далі – суб’єкти нормування).
  • Технічне завдання затверджуватиметься суб’єктом нормування за результатами аналізу питань, що потребують унормування, та з урахуванням пропозицій базових організацій, які провадять науково-технічну діяльність у будівництві, органів державної влади та місцевого самоврядування, юр- і фізосіб та оприлюднюватися на офіційному веб-сайті суб’єкта нормування;
  • розроблення будівельних норм з урахуванням істотних умов щодо змісту проекту будівельних норм, визначених за результатами обговорення та оприлюднення.

Організація-розробник протягом 10 робочих днів з дня оприлюднення істотних умов щодо змісту проекту будівельних норм забезпечуватиме їх обговорення з базовими організаціями, які провадять науково-технічну діяльність у будівництві, органами державної влади та органами місцевого самоврядування, юридичними і фізичними особами у разі надходження від них пропозицій.

Проект будівельних норм розробляє організація-розробник з урахуванням істотних умов щодо змісту проекту будівельних норм, визначених за результатами обговорення, та оприлюднює його разом з пояснювальною запискою до нього шляхом розміщення на власному офіційному веб-сайті та офіційному веб-сайті суб’єкта нормування.

Протягом 10 робочих днів після оприлюднення проекту будівельних норм суб’єкт нормування прийматиме пропозиції до проекту будівельних норм у письмовій формі від фізичних і юридичних осіб. Суб’єкт нормування та/або організація-розробник можуть проводити узгоджувальні наради щодо отриманих пропозицій.

Організація-розробник аналізуватиме одержані пропозиції до проекту будівельних норм, складатиме протокол погодження позицій та доопрацює проект з урахуванням зазначених пропозицій. Проект і протокол разом з пояснювальною запискою надішле організація-розробник суб’єктові нормування.

Прийняття постанови КМУ №352 від 24.04.2019 року забезпечить оптимізацію процедури та скорочення строків опрацювання проектів будівельних норм, зменшивши загальний строк їх розробки з 1 року 6-ти місяців до 10 місяців. Вказана оптимізація законодавства покликана позитивно вплинути на бізнес-середовище у будівельній галузі.

 

За матеріалами видання Ліга-Закон

 


Верховна Рада змінила правила у сфері “зеленої” енергетики

25 квітня 2019 року Верховна Рада України 251 голосом прийняла Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії” (законопроект №8449-д).

Зазначеним Законом передбачається надання підтримки виробникам “зеленої” енергії починаючи з 1 січня 2020 року виключно за умови перемоги таких суб’єктів в аукціоні з розподілу квоти підтримки. Крім того, Відповідно до Закону, нинішня система підтримки електростанцій “зеленим” тарифом буде діяти до 2030 року.

Закон передбачає впровадження “зелених” аукціонів з 2020 року і обов’язкову участь в них інвесторів сонячних електростанцій потужністю понад 1 МВт.

Пропонується знизити діючий “зелений” тариф для промислових сонячних електростанцій з 2020 року на 25%, а з 2021-2023 років — на 2,5% щорічно.

Для домашніх сонячних електростанцій потужністю до 50 кВт тариф планується знизити на 10% з 2020 року, за умови їх розташування на дахах та/або фасадах будівель, інших капітальних спорудах (використання наземних конструкцій з 2020 р. забороняється).

За очікуваннями держрегулятора, система “зелених” аукціонів дозволить:

  • встановити реальну справедливу ринкову ціну на “чисту” електроенергію;
  • здешевити вартість “зеленої” електроенергії для кінцевих споживачів;
  • сформувати конкуренцію між гравцями ринку;
  • врегулювати планування бюджету;
  • надати гарантії інвесторам і фінансовим установам для реалізації проектів.

Зелений” тариф в Україні застосовуватиметься до електростанцій, які працюють на відновлюваних джерелах енергії.

Передбачається, що виробники будуть пропонувати на аукціонах найменшу ціну за “зелену” електроенергію і конкурувати між собою, щоб зменшити витрати споживачів на покупку електроенергії.

Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії” було прийнято при лобіюванні з боку Європейського енергетичного співтовариства, яке наполягало на впровадженні в Україні з 2020 року “зелених” аукціонів.

Вказаний Закон покликаний наблизити національні стандарти у сфері “зеленої” енергетики до європейських у цій галузі, що сприятиме залученню іноземних, зокрема, європейських інвестицій у дану галузь, та загальному пожвавленню бізнесу на енергетичному ринку України.

 

За матеріалами видання Ліга-Закон та порталу ALTENERGO

Підбірку підгoтував: 

Тарас Бандирський

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

X