fbpx

Дайджест новин Підприємництво і право з 20.05.2019 по 27.05.2019

In: Дайджести новин законодавства і практики 27 May 2019 Tags: ,

Дайджест новин Підприємництво і право

з 20.05.2019 по 27.05.2019

 

Набув чинності Указ Президента України про розпуск ВР України

Указ Президента України від 21 травня 2019 року №303/2019 “Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів” офіційно опублікований в “Урядовому кур’єрі” від 23 травня 2019 року.

Оскільки Указ набирає чинності з дня його опублікування – рішення Президента про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України восьмого скликання вступає в силу з 23 травня 2019 року.

Таким чином, позачергові вибори до Верховної Ради України призначено на 21 липня 2019 року.

Водночас, ряд депутатів ВРУ збираються визнати вказаний Указ Президента України про розпуск парламенту неконституційним.

Зокрема, до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшов позов про визнання протизаконним Указу Президента України від 21 травня 2019 року №303/2019 “Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів”. Про це повідомили в прес-службі суду.

Заява подана фізичною особою безпосередньо до канцелярії КАС 24 травня 2019 року. Справу зареєстровано за номером 9901/280/19.

Протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви суддя постановляє ухвалу про наступні процесуальні дії.

Таким чином, у Верховний Суд подано вже три позовні заяви, якими оскаржується Указ Президента України про розпуск ВРУ та призначення позачергових виборів.

Очікується, що оскільки вибори до ВРУ призначені на літній період, переобрання органу законодавчої влади не матиме негативних наслідків для національного бізнесу.   

 

За матеріалами видання Ліга-Закон

 


Верховний Суд вирішить, чи має самозайнята особа, яка є ФОП, сплачувати ЄСВ: зразкова справа

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розгляне зразкову справу щодо сплати єдиного соціального внеску самозайнятою особою, яка одночасно зареєстрована як ФОП. Ухвалу про відкриття провадження у відповідній справі № 520/3939/19 було винесено 21 травня 2019 року.

Позивач є самозайнятою особою (судовим експертом) та одночасно зареєстрований як фізична особа – підприємець і перебуває на спрощеній системі оподаткування. Він просить скасувати вимогу ДФС про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ, оскільки вважає, що податковим законодавством виключена можливість подвійного взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа. Позивач вважає, що з урахуванням того, що діяльність судового експерта підпадає під визначення незалежної професійної діяльності, то доходи отримані від здійснення такої діяльності підлягають оподаткуванню згідно зі статтею 178 Податкового кодексу України лише у випадку, якщо така особа не зареєстрована як фізична особа-підприємець відповідно до вимог законодавства.

Зверніть увагу, що зразкове рішення стосуватиметься всіх самозайнятих осіб, яка є платником єдиного внеску, у межах провадження незалежної професійної діяльності (наукової, літературної, артистичної, художньої, освітньої, викладацької, медичної практики, адвокатської, нотаріальної практик, релігійної (місіонерської) діяльності).

Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження призначено на 10 червня 2019 року об 11:00.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду вже ухвалив ряд зразкових рішень: щодо виплат пенсій переселенцям, навіть якщо вони повернулися на неконтрольовану територію; щодо відмови від ID-паспорта (Велика Палата Верховного Суду переглянула дану справу і дозволила українцям оформляти паспорт-книжечку); щодо перерахунку військової пенсії; щодо видачі прокуратурою довідки  про зарплату для перерахунку пенсій; щодо застосування санкцій до платників ЄСВ зі зони АТО та інші.

Очікується, що ухвалення Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду рішення у даній справі як зразкового, упорядкує порядок сплати єдиного соціального внеску самозайнятим особами, зокрема тими, які є одночасно зареєстровані як ФОП, що справить позивний ефект на сегмент малого та середнього бізнесу в Україні.

 

За матеріалами видання Ліга-Закон

 


Сьогодні, 27 травня 2019 року, Україна приєднається до мережі Clearstream

Clearstream, міжнародний центральний депозитарій цінних паперів, що входить до групи Deutsche Bоrse Group, 27 травня 2019 року приєднає український ринок до своєї мережі через рахунок, відкритий в Депозитарії Нацбанку, та зробить українські державні цінні папери доступними в своїй системі розрахунків.

Банком-кореспондентом та оператором цього рахунку в Україні виступатиме Citibank.

Запуск першого в історії України “лінку” з міжнародним депозитарієм полегшить доступ іноземних інвесторів до державних цінних паперів, номінованих у гривні. Проведення розрахунків через систему Clearstream гарантуватиме їх відповідність міжнародним стандартам і зменшить операційні витрати інвесторів на проведення таких операцій.

Очікується, що спільна ініціатива сприятиме збільшенню попиту на облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), підвищенню їх ліквідності та привабливості на міжнародному ринку капіталу. Таким чином, український Уряд розширить джерела довгострокового фінансування і зможе знизити вартість запозичень.

Крім цього, приєднання до мережі Clearstream дасть змогу поліпшити валютну структуру державного боргу за рахунок збільшення частки фінансування в гривні, збільшить ефективність трансмісійного механізму монетарної політики Нацбанку, а також сприятиме подальшому розвитку українського ринку капіталу.

За словами Олега Чурія, заступника Голови Національного банку, проект із встановлення кореспондентських відносин з міжнародним депозитарієм Clearstream, розпочатий Національним банком три роки тому, тепер можна офіційно вважати реалізованим. Спрощення доступу іноземних інвесторів до українських державних цінних паперів сприятиме довгостроковим інвестиціям у гривневі інструменти, зниженню потреби держави у зовнішньому фінансуванні і відповідно зменшенню її валютних ризиків. Наступним кроком для збільшення привабливості ОВДП і ліквідності їх вторинного ринку має бути розширення можливості торгів цими інструментами на міжнародних торгових платформах.

Експертним середовищем очікується, що оскільки відтепер українські державні цінні папери стануть доступними у міжнародній системі розрахунків Clearstream, притік іноземних інвестицій в Україну, зокрема на фондовий ринок, суттєво зросте.

 

За матеріалами видання Ліга-Закон

 


Станом на 27 травня 2019 року українські банки знизили ставки по депозитах

Середні депозитні ставки у банках України впали для усіх валют. Про це свідчить тижневий огляд актуальних процентних ставок по депозитах від Liga.net.

Зокрема, тенденція до зниження депозитних ставок має місце щодо:

Гривневих депозитів:

  • від 12 місяців знизилися на 0,07 п.п. – до 14,13% річних;
  • від 6 до 12 місяців знизилися на 0,03 п.п. – до 14,73% річних;
  • від 3 до 6 місяців знизили середню ставку на 0,02 п.п. – до 14,04% річних;
  • від 1 до 3 місяців подешевшали на 0,01 п.п. до 12,02% річних;
  • до 1 місяця не змінили вартість – 10,5% річних;
  • безстрокові – 8,24% річних.

Депозитів у доларах США:

  • від 12 місяців знизили вартість на 0,06 п.п. – до 3,09% річних.
  • від 6 до 12 місяців втратили 0,02 п.п. – до 3,02% річних;
  • від 3 до 6 місяців знизилися на 0,03 п.п. – до 2,41% річних;
  • від 1 до 3 місяців подешевшали на 0,01 п.п. – до 1,21% річних;
  • до 1 місяця впали в ціні на 0,08 п.п. – до 1,33% річних.
  • безстрокові – 0,69% річних.

Депозитів у Євро:

  • від 12 місяців знизилися в ціні на 0,07 п.п. – до 2,39% річних;
  • від 6 до 12 місяців втратили 0,02 п.п. – до 2,19%;
  • від 3 до 6 місяців знизилися на 0,03 п.п. до 1,68%;
  • від 1 до 3 місяців подешевшали на 0,02 п.п. – до 1,2% річних;
  • до 1 місяця скинули 0,10 п.п. – до 0,97% річних;
  • безстрокові – 0,50% річних.

Огляд складено на підставі даних по 135 депозитних програмах від 28 українських банків станом на 27 травня 2019 року.

З липня поточного року банки для оцінки кредитного ризику почнуть використовувати дані з Кредитного реєстру, як це передбачено Законом України “Про внесення змін до деяких законів України щодо створення та ведення Кредитного реєстру Національного банку України та вдосконалення процесів управління кредитними ризиками банків”.

 

За матеріалами видання Ліга-Закон

 

Читайте статтю на тему:

 

Енергоринок можуть запустити на три місяці пізніше

22 травня 2019 року у Верховній Раді України був зареєстрований законопроект №10318, яким пропонується перенести запуск нового оптового ринку електроенергії в Україні на три місяці – з 1 липня на 1 жовтня 2019 року.

Також проект закону передбачає введення право НКРЕКП встановлювати граничні ціни на ринку “на добу вперед”, внутрішньодобовому ринку, балансуючому ринку і за двосторонніми договорами між учасниками енергоринку.

У випадку прийняття цього документу, не пізніше 1 серпня учасники ринку, крім споживачів, зобов’язані будуть здійснити всі тестові операції з купівлі-продажу електроенергії на усіх сегментах нового ринку.

Планується, що до початку роботи нового ринку Державне підприємство “Енергоринок” продовжуватиме укладати договори на купівлю електроенергії за “зеленим” тарифом.

Крім того, зазначеним законопроектом пропонується змінити у Законі України “Про альтернативні джерела енергії” формулювання положень, які регламентують надання “зеленого” тарифу домогосподарствам. Автори законопроекту очікують, що такі зміни урегулюють питання надання “зеленого” тарифу наземним домашнім сонячним електростанціям, оскільки на сьогоднішній день відповідно до чинного законодавства “зелений” тариф не застосовується щодо домашніх сонячних електростанцій, розташованих на землі.

 

За матеріалами видання Ліга-Закон

 


Держпраці продовжуватиме перевірки, незважаючи на рішення суду

23 травня 2019 року, у Бізнес-центрі ЛІГА відбувся круглий стіл, на якому обговорювали правові наслідки судового рішення про визнання нечинною постанови КМУ від 26 квітня 2017 року №295 “Про деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” стосовно проведення інспекцій Держпраці. Фахівці Державної регуляторної служби, Держпраці, юристи та адвокати висловили свої позиції та поділилися практичними рекомендаціями щодо захисту прав підприємців.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 14.05.2019 р. у судовій справі №826/8917/17, що набрала законної сили 14.05.2019 р., задовольнив позов підприємців та скасував постанову КМУ від 26 квітня 2017 р. №295 “Про деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”.

Відповідно до зазначеного рішення суду з 14 травня 2019 року:

  • – місцеві інспекції з праці є незаконними;
  • – інспекційні відвідування є незаконними;
  • – перевірки здійснюються виключно державним органом з питань праці за планом з дотриманням вимог щодо включення суб’єкта господарювання до план-графіку. Позапланові перевірки здійснюються виключно в порядку, передбаченому законом.

Представники Державної регуляторної служби зазначили, що підприємець має право не допустити посадову особу для здійснення перевірки. Це передбачено статтею 10 Закону “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.

У випадку, коли особа все ж допустила проведення перевірки, вона має право написати письмове звернення до Держпраці, вимагаючи припинення перевірки з підстави набуття чинності рішенням суду у справі № 826/8917/17.

Після проведення перевірки, яку є підстави вважати незаконною, підприємець має 2 шляхи захисту своїх прав:

  • подати скаргу до ДРС, зазначивши предмет порушення;
  • звернутися до суду.

Постанова КМУ від 26.04.2017 р. №295 визнана нечинною з моменту прийняття судового рішення (14.05.2019 р.). При цьому, до того вказана постанова КМУ була чинною.

Таким чином, не можна притягнути інспектора Держпраці до кримінальної чи адміністративної відповідальності, якщо він діяв в межах, визначених постановою КМУ від 26.04.2017 р. №295.

У той же час, суд зазначив у мотивувальній частині рішення, що оскаржувана постанова за своєю суттю суперечить вимогам чинного законодавства. Якщо б вона були визнана протиправною з моменту прийняття, то відбулося б автоматичне скасування результатів відповідних перевірок Держпраці за 2 останніх роки. У даному випадку цього не відбудеться.

Водночас, підприємці зможуть посилатись на вказане рішення суду та на положення Кодексу адміністративного судочинства України, щоб довести у суді наявність підстав для скасування результатів перевірки Держпраці.

Таким чином, особа має право на оскарження дій інспектора у суді, який, у свою чергу, може прийняти рішення як на її користь, так і на користь органу Держпраці.

Зокрема, представники Держпраці не збираються припиняти інспекційні відвідування після визнання постанови КМУ від 26.04.2017 р. №295 нечинною.

Інспектори Держпраці продовжать здійснювати перевірки, але вже на підставі таких нормативних актів:

  • Конвенції Міжнародної організації праці “Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі” від 1947 року;
  • Конвенції Міжнародної організації праці “Про інспекцію праці в сільському господарстві” від 1969 року;
  • Закону “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.

Учасники заходу повідомили, що Мінсоцполітики вже опублікувало проект нової постанови Кабміну “Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю”.

Зокрема, проектом постанови КМУ пропонується затвердити два нові порядки здійснення державного контролю і нагляду за додержання законодавства про працю. Також зміни передбачається унести до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.

Упорядкування нормативно-правових механізмів здійснення Держпраці контролю за додержанням законодавства у сфері охорони праці та водночас, захисту прав суб’єктів підприємницької діяльності матиме далекосяжні позитивні наслідки для національного бізнес-середовища.

 

За матеріалами видання Ліга-Зако

 

Дивіться відео на тему:

 
 

В Україні пропонується  ввести інститут групового позову

Група народних депутатів ВРУ запропонувала системно запровадити процесуально-правові механізми розгляду групових позовів у рамках цивільного судочинства України.

Відповідний законопроект №10292 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо групових позовів про захист прав споживачів, права на безпечне для життя та здоров’я навколишнє природне середовище“ було зареєстровано у Верховній Раді України 15 травня 2019 року.

Як зазначено в пояснювальній записці до законопроекту, інститут групового (колективного, масового, представницького тощо) позову містить значний соціально-політичний потенціал. Він дає змогу громадськості через застосування інструментів судового позову контролювати екологічно небезпечні підприємства, а також контролювати якість товарів та послуг.

Автори законопроекту ставили собі за мету законодавчо визначити основні засади судового розгляду групових позовів за правилами ЦПК України як ефективного інструменту захисту прав груп населення, члени яких постраждали від одного правопорушення, вчиненого одним чи кількома суб’єктами.

Законопроектом передбачено:

  • що фізична особа (позивач-ініціатор) або громадська організація мають право звернутися до суду з позовом про захист прав та інтересів групи осіб без їх процесуальної участі в розгляді справи (груповий позов);
  • груповий позов може бути поданий виключно про захист прав споживачів, права на безпечне для життя та здоров’я навколишнє природне середовище, і містити вимоги про припинення дії, що порушує право, про відшкодування майнової та моральної шкоди. Груповий позов не є формою процесуальною співучасті;
  • позов вважається груповим, якщо:

1.до позову позивача-ініціатора приєдналося не менше 25 фізосіб з однотипними вимогами, які базуються на аналогічних підставах, до одного чи декількох відповідачів;

2. громадська організація звернулася до суду із позовом, до якого приєдналося не менше 25 фізосіб, які є її членами, із однотипними вимогами, які базуються на аналогічних підставах, до одного чи декількох відповідачів;

  • позивач-ініціатор (на відміну від громадської організації) вправі пред’явити груповий позов із визначеною кількістю осіб (не менше 25 осіб), які приєдналися вже на момент подачі позову, а може також і обрати відкритий груповий позов, тобто визначити умови, на яких до наявних первинних осіб, які приєдналися, після відкриття судом провадження у справі, вправі додатково приєднатися необмежене коло осіб, що відносяться до групи, права та законні інтереси якої захищаються;
  • пропонується, що першою інстанцією з розгляду групових позовів з названих правовідносин будуть апеляційні суди загальної юрисдикції;
  • за подачу групового позову передбачається сплачувати судовий збір у єдиному розмірі 25 прожиткових мінімумів, а в разі додаткового приєднання до відкритого позову кожна особа сплачує окремий збір 0,4 розміру прожиткового мінімуму;
  • спосіб розподілу судових витрат, пов’язаних з розглядом групового позову, а також спосіб розподілу присуджених платежів у разі задоволення групового позову визначається між членами групи або нотаріально посвідченими правочинами між позивачем-ініціатором або громадською організацією з особою, яка приєдналася до позову, або (у разі додаткового приєднання до відкритого позову) – згідно з умовами позивача-ініціатора, які публікуються судом в оголошенні про відкриття провадження у справі за відкритим груповим позовом;
  • судовий розгляд справи за груповим позовом відбувається без обов’язкового виклику осіб, які приєдналися до групового позову; при цьому, суд не вправі покладати процесуальні обов’язки на осіб, які приєдналися до групового позову;
  • у кожної особи, що приєдналася до позову, є право подати до суду письмову заяву про вихід із складу осіб, що приєдналися до групового позову, яку суд задовольняє протягом 3 днів своєю ухвалою;
  • відмова позивача-ініціатора від поданого ним групового позову, подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє осіб, на захист прав та інтересів яких подано позов, протягом 15 днів обрати серед свого числа на зборах іншого позивача-ініціатора і вимагати від суду розгляду справи. Про це суду новий позивач-ініціатор подає відповідне клопотання, до якого додається протокол зборів, підписаний учасниками групи, які проголосували за рішення;
  • громадська організація має право відмовитися від поданого нею групового позову, подати заяву про залишення позову без розгляду лише у разі, якщо більшість її членів, на захист прав та інтересів яких було подано позов, проголосують за це на зборах. До клопотання про відмову від позову та до заяви про залишення позову без розгляду додається протокол таких зборів, підписаний учасниками групи, які проголосували за рішення;
  • у разі задоволення позовних вимог про відшкодування майнової та моральної шкоди судом вказується порядок розподілу присуджених платежів між особами, що приєдналися до позову, відповідно до умов їх правочинів з позивачем-ініціатором, громадською організацією, а також відповідно до умов додаткового приєднання до позову, визначених в оголошенні про відкриття провадження за груповим позовом;
  • уточнено право подавати групові позови громадськими організаціями, зокрема, об’єднаннями споживачів та природоохоронними громадськими організаціями;
  • визначено порядок примусового виконання судових рішень за груповими позовами.

Очікується, що можливе запровадження інституту групового позову у рамках цивільного судочинства України підвищить рівень правового захисту прав та законних інтересів осіб та безпеку бізнесу в цілому.

За матеріалами видання Ліга-Закон

 

Підбірку підгoтував: 

Тарас Бандирський

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

X