Дайджест новин “Підприємництво і право”
з 17.11.2023 по 24.11.2023 р.
Як реєструють авторське право і договори, які стосуються майнових прав на твір, з 24 листопада?
24 листопада набув чинності відповідний порядок, яким встановлено процедуру:
– подання та розгляду заявок на державну реєстрацію права автора на твір і заявок на державну реєстрацію договору, що стосується права автора на твір;
– внесення відомостей про реєстрацію авторського права на твір або про реєстрацію договору, що стосується майнових прав на твір, до Державного реєстру свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір і Державного реєстру договорів, що стосуються права автора на твір;
– видачі свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір;
– прийняття рішень про реєстрацію договорів, що стосуються майнових прав на твір;
– публікації відомостей про реєстрацію.
Процедура реєстрації включає такі основні етапи:
- Подання заявки.
Заявка подається стосовно творів, зазначених у статті 6 Закону «Про авторське право і суміжні права» (далі – Закон).
Заявка на державну реєстрацію права автора на твір повинна стосуватися одного твору і подається в паперовій або електронній формі (спосіб подання обирає заявник).
Заявка складається із таких документів:
– заява (заява на державну реєстрацію авторського права на твір або заява на державну реєстрацію договору, який стосується майнових прав на твір);
– копія твору;
– документ, що свідчить про факт і дату оприлюднення твору (за наявності);
– документ про сплату збору;
– документ, що підтверджує повноваження представника (якщо заявка подається за участю представника заявника);
– інші документи, передбачені розділом II Порядку.
- Державна організація “Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій” (УКРНОІВІ) перевіряє документи поданої заявки на відповідність вимогам, визначеним у розділі II Порядку.
Якщо у заявці відсутній документ про сплату збору або документ про сплату збору не відповідає встановленим вимогам (наприклад, сплата збору здійснена за неправильними реквізитами), заявка не приймається до розгляду, про що УКРНОІВІ повідомляє заявника.
- За результатом розгляду заявки УКРНОІВІ ухвалює висновок про:
– наявність підстав для внесення відомостей про державну реєстрацію авторського права до Державного реєстру свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір;
– наявність підстав для внесення відомостей про державну реєстрацію договору, який стосується майнових прав на твір, до Державного реєстру договорів, що стосуються права автора на твір;
– відсутність підстав для внесення відомостей про державну реєстрацію авторського права до Державного реєстру свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір;
– відсутність підстав для внесення відомостей про державну реєстрацію договору, який стосується майнових прав на твір, до Державного реєстру договорів, що стосуються права автора на твір.
Наказ Мінекономіки від 16.08.2023 року № 11319 «Про затвердження Порядку державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються майнових прав на твір».
Особливості здійснення публічних закупівель під час воєнного стану
Міністерство економіки надало роз’яснення з цього питання.
Зокрема, 02.11.2023 набули чинності:
– постанова КМУ від 31.10.2023 р. № 1135, якою внесені зміни до Порядку формування та використання електронного каталогу та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування,
– постанова КМУ від 02.11.2023 № 1140 “Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету для гарантування безпеки судноплавства та сприяння стабільності морських перевезень”.
Щодо змін, внесених до Особливостей здійснення публічних закупівель:
- У запиті пропозицій постачальників щодо предмета закупівлі товару, вартість якого є меншою ніж 500 тис. гривень, замовник може визначити інформацію про характеристики товару та їх допустимі значення в межах специфікації товару, визначеної адміністратором електронного каталогу. Запит пропозицій постачальників щодо предмета закупівлі товару, вартість якого дорівнює або перевищує 500 тис. гривень, здійснюється відповідно до специфікації товару, сформованої адміністратором електронного каталогу, яка не передбачає можливості замовника самостійно визначати інформацію про характеристики товару та їх допустимі значення.
Отже, при формуванні запиту пропозицій постачальників замовник може звузити характеристики товару, обравши ті чи інші параметри із запропонованих адміністратором електронного каталогу (наприклад, розмір, колір, торгову марку тощо) в межах специфікації товару виключно якщо вартість предмета закупівлі товару є меншою ніж 500 тис. гривень.
- Постановами № 1135 і № 1140 також внесено зміни до пункту 13 Особливостей, якими доповнено перелік випадків, у разі яких замовник може здійснити придбання товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн гривень, без використання електронної системи закупівель (далі – ЕСЗ) шляхом укладення прямого договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару, а саме коли здійснюється закупівля:
– програмного забезпечення, засобів зв’язку, пристроїв та засобів мережевої безпеки та інших засобів захисту технічної та інформаційної інфраструктури Апаратом Ради національної безпеки і оборони України для забезпечення функціонування та розвитку Головного ситуаційного центру України у разі, коли інформація, що повинна бути оприлюднена в оголошенні про проведення відкритих торгів та/або в тендерній документації, є інформацією з обмеженим доступом або коли її розголошення під час дії правового режиму воєнного стану може нести загрозу національній безпеці;
– природного газу суб’єктом ринку природного газу, на якого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України “Про ринок природного газу” покладено спеціальні обов’язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу;
– здійснюється закупівля послуг, пов’язаних із створенням або залученням фінансових інструментів, а також послуг, пов’язаних із створенням інструментів страхування, перестрахування та/або відшкодування збитків від воєнних ризиків торгових суден, задіяних у перевезенні українських експортних товарів.
Також відповідно до внесених змін, в електронній системі закупівель для закупівель згідно з підпунктами 15, 17, 18 пункту 13 Особливостей замовник може не публікувати договір про закупівлю та/або додатки до нього.
Лист Мінекономіки від 20.11.2023 р. № 3323-04/62708-06 “Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування”
В Україні страхуватимуть інвестиції від воєнних ризиків
ВРУ 22 листопада 2023 р. прийняла відповідний закон.
Його суть – надання права Експортно-кредитному агентству України (ЕКА) страхувати інвестиції від воєнних ризиків.
За словами народного депутата Дмитра Кисилевського, такий поліс дозволить українським інвесторам та промисловцям розраховувати на компенсацію втрат у випадку «прильоту». Зараз таку послугу можуть отримати іноземні компанії через міжнародні фінансові організації, такі як MIGA чи DFC. Після підписання Закону Президентом таку можливість отримають і українські підприємства.
Кабінет Міністрів має забезпечити прийняття за погодженням з Національним банком нормативно-правового акта, що визначає перелік воєнних ризиків, а також умови та порядок страхування (перестрахування) таких ризиків при здійсненні видів діяльності ЕКА.
Запровадження механізму страхування інвестицій від воєнних ризиків є частиною Плану відновлення переробної промисловості. Він також включає стимули для індустріальних парків, вимогу локалізації при публічних закупівлях, компенсацію частки промислових інвестицій через податки та інші ініціативи.
Закон набуває чинності 1 січня 2024 року.
За матеріалами сторінки народного депутата Дмитра Кисилевського у Facebook
Проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності” щодо страхування інвестицій в Україні від воєнних ризиків № 9015 від 14.02.2023
Спрощено процедуру повернення помилково та/або надміру сплачених платежів
В Україні діє сервіс «Е-повернення».
Платники податків мають змогу у режимі 24/7, дистанційно подати заяву на повернення/перекидку коштів через Електронний кабінет в «три кліки».
У головному меню Електронного кабінету необхідно в розділі «Заяви, запити для отримання інформації» або «Введення звітності» із запропонованого переліку вибрати форму «Заява про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені» (J1302001 – для юридичних осіб або F1302001 – для фізичних осіб) (далі – Заява).
Після заповнення запропонованих реквізитів Заяви необхідно зберегти її, підписати та відправити територіальному органу ДПС на який сплачені кошти.
Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету. Для цього необхідно у вкладці «Додатки» обрати опцію «Додати» документ довільного формату (F/J 1360102) та заповнити обов’язкові поля форми.
Повернення помилково та/або надміру сплачених коштів можливо лише протягом 1095 днів від дати їх сплати та за умови відсутності у платника податкового боргу.
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Черкаській області
Змінено правила надання деяких видів відпусток
Верховна Рада внесла зміни щодо впорядкування надання та використання відпусток.
Зокрема, встановлено:
- право роботодавця у період дії воєнного стану відмовити працівнику в наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, до виконання робіт та виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання (замовлення);
- щорічну відпустку може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів, не тільки на прохання працівника, а й за такої потреби в роботодавця. При цьому поділ щорічної відпустки має бути відображений у графіку відпусток, який погоджується із профспілками;
- збільшення строку надання працівнику відпустки без збереження заробітної плати за сімейними обставинами та з інших причин з 15 до 30 календарних днів на рік;
- забезпечення військовослужбовців, звільнених у зв’язку з демобілізацією із військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, відпочинком тривалістю 60 робочих днів з виплатою двомісячного грошового забезпечення впродовж мобілізаційного періоду за рахунок Державного бюджету України;
- відпустка для підготовки та участі у спортивних змаганнях надається працівникам, лише якщо це передбачено трудовим та/або колективним договором;
- батько дитини, який не перебуває в зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, але спільно проживає разом із нею, має право на відпустку при народженні лише у випадку, якщо ухвалено рішення суду, що підтверджує факт спільного проживання, спільного побуту, взаємних прав та обов’язків матері та батька дитини.
Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань № 8313 від 27.12.2022
Підбірку підготувала:
Ольга Кісіль
представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист
