fbpx

Дайджест новин “Підприємництво і право” з 16.09.2019 по 23.09.2019

In: Дайджести новин законодавства і практики 23 Sep 2019 Tags: ,

Дайджест новин  “Підприємництво і право”

з  16.09.2019 по 23.09.2019

 

ФОПи, зареєстровані до 2014 року повинні внести зміни в ЄДР

ГУ ДПС у Донецькій області повідомило, що підприємцям треба привести види діяльності у відповідність КВЕД-2010.

З 01 січня 2019 року змінилась форма звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (Додаток №5): до його реквізитів внесено код основного виду економічної діяльності суб’єкта господарювання.

Оскільки з 01 січня 2014 року в Україні почав використовуватись новий Національний класифікатор України – КВЕД ДК 009:2010, а попередній – КВЕД ДК 009:2005, втратив чинність, однією з причин неприйняття Пенсійним фондом України та незавантаження даних до Реєстру застрахованих осіб є розбіжність основного виду економічної діяльності, зазначеного в Додатку № 5, з довідником КВЕД ДК 009:2010.

З метою уникнення скарг платників єдиного внеску щодо ненарахування страхових виплат Пенсійним фондом України податківці просять фізичних осіб – підприємців, які зареєстровані органами державної реєстрації до 2014 року та які не внесли зміни щодо видів діяльності, подати документи та привести види діяльності до довідника – КВЕД ДК 009:2010.

Такі відомості подаються суб’єктам державної реєстрації та вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань в порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

 

За матеріалами офіційного веб-сайту ГУ ДПС у Донецькій області

 

 


Прийнято зміни до закону про публічні закупівлі

ВРУ прийняла зміни до Закону України “Про публічні закупівлі” та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель.

Документ передбачає:

  • нове  поняття “спрощених” закупівель, під якими розуміють закупівлі товарів, робіт і послуг на суму від 50 до 200 тис. грн, які обов’язково проводитимуться через Prozorro;
  • “електронні каталоги” для здійснення закупівель на невеликі суми. Технічно закупівля через е-каталоги нагадує процедуру в онлайн-магазині і дозволить використовувати замовникові електронної каталог (Prozorro Market) в якості альтернативи проведенню спрощеним закупівлям;
  • у випадку задоволення скарги постачальника, йому повертається плата за оскарження. Крім того,  до розгляду прийматимуть тільки проплачені скарги, а відкликати їх буде неможливо;
  • при закупівлі будь-яких товарів, робіт і послуг можуть бути застосовані альтернативні критерії оцінки: ціна; ціна/вартість життєвого циклу разом з іншими критеріями оцінки; вартість життєвого циклу;
  • розширення переліку конкурентних процедур закупівель. Так, окрім процедури відкритих торгів та конкурентного діалогу, замовник може застосовувати процедуру торгів з обмеженою участю. Дана процедура застосовується, якщо товари, роботи чи послуги внаслідок їх складного або спеціалізованого характеру можуть бути запропоновані обмеженою кількістю учасників, які потребують обов’язкової попередньої перевірки кваліфікації та їх вартість дорівнює або перевищує для товарів та послуг 133 тисяч євро, для робіт – 5150 тисяч;
  • можливість виправлення учасником невідповідності в інформації (документах), які були виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей;
  • організацією та проведенням процедур закупівель/спрощених закупівель будуть займатися уповноважені особи замовника (зараз це здійснюють тендерні комітети). Крім того, організацією та проведенням процедур закупівель зможе займатися і тендерний комітет, але виключно до кінця 2021 року;
  • втрату чинності Законами “Про особливості здійснення закупівель неопромінених паливних елементів (твелів) для ядерних реакторів”, “Про особливості здійснення закупівлі за державні кошти послуг поштового зв’язку, поштових марок та маркованих конвертів”.

 

Проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” № 1076 від 29.08.2019 року

 


Що передбачає земельна реформа 2020?

Як повідомляє портал Ліга Закон, Прем’єр-міністр Олексій Гончарук заявив, що українську землю зможуть купити лише українські громадяни та українські компанії: «Я хочу, щоб землею керував простий українець, щоб селянин міг піти в банк, взяти кредит та міг інвестувати в свою землю. Саме тому ми відкриваємо ринок землі».

Він повідомив, що спочатку планувалося запустити відкритий ринок землі з липня наступного року. «Однак, проконсультувавшись з різними сторонами, ми вирішили відтермінувати старт. Тут і сезонність агросектору, і важливість для фермерів, власників паїв і селян мати певний запас часу, аби підготуватись до нових правил роботи», – пояснив Прем’єр-міністр.

Раніше О. Гончарук повідомляв, що земельна реформа передбачатиме можливість придбання іноземцями земель, але за умови реєстрації юридичної особи в Україні і сплати податків до бюджету держави.

Він також анонсував створення Програми підтримки дешевих кредитів на купівлю земельної ділянки, обладнання чи техніки, яка повинна запрацювати вже з 2020 року.

За його словами, сам продаж землі буде відбуватись виключно на публічних електронних торгах за стартовою ціною не нижче нормативної грошової оцінки. За бажання через електронні торги продати свою землю зможе і власник приватного паю.

Заплановано, що земельна реформа вступить в силу з 1 жовтня 2020 року.

 

За матеріалами порталу Ліга Закон

 

Читайте статтю на тему:


Прийнято зміни до закону про географічні зазначення

20 вересня 2019 року Верховна Рада прийняла Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони географічних зазначень (законопроект № 1065).

Документ передбачає наступні зміни:

  • географічним зазначенням вважатиметься найменування місця, що ідентифікує товар, який походить з певного географічного місця та має особливу якість, репутацію чи інші характеристики, зумовлені головним чином цим географічним місцем походження, та хоча б один з етапів його виробництва (виготовлення (видобування) та/або переробки та/або приготування) здійснюється на визначеній географічній території;
  • назва товару захищатиметься нормами як  національного, так і міжнародного права;
  • право на державну реєстрацію географічного зазначення матимуть об’єднання осіб, які у вказаному географічному місці виробляють товар та добувають і переробляють сировину для товару. Організаційно-правова форма або склад таких об’єднань не має значення;
  • одна фізична або юридична особа має право на реєстрацію географічного зазначення у разі, якщо:

 

  1. вона є єдиним виробником, який в цьому географічному місці виробляє товар або видобуває/переробляє сировину і бажає подати заявку на реєстрацію географічного зазначення;
  2. географічна територія, на якій здійснюється виробництво (видобування) та/або переробка та/або приготування товару, має характеристики, які суттєво відрізняються від прилеглих територій, або характеристики товару відрізняються від товарів, вироблених на прилеглих територіях;
  • для реєстрації географічного зазначення товару, для якого заявляється це зазначення, повинен відповідати специфікації. Специфікація товару повинна містити найменування (як назва місця походження товару або географічне зазначення), назву і опис товару, межі географічного місця, де виробляється товар, докази того, що товар походить з відповідного географічного місця, опис способів виробництва товару відомості про взаємозв’язки особливої якості з географічним середовищем, назву та адресу спеціально уповноваженого органу, особливі правила маркування.

 

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони географічних зазначень № 1065 від 29.08.2019 року 

 


Застосування національних стандартів відтепер добровільне

20 вересня 2019 року Верховна Рада прийняла Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України “Про стандартизацію”, який встановлює добровільне застосування національних стандартів бізнесом.

Документ спрямований на приведення національної системи стандартизації у відповідність до міжнародної та європейської практики, зокрема:

  • добровільність застосування національних стандартів;
  • недопущення погодження проектів національних стандартів з державними органами;
  • недопущення нормативно-правового регулювання відносин, пов’язаних із розробленням стандартів підприємств, установ та організацій і технічних умов;
  • скасування галузевої стандартизації, у зв’язку з чим протягом 15 років центральні органи виконавчої влади мають право у відповідних сферах діяльності та в межах своїх повноважень перевіряти, переглядати свої галузеві стандарти з метою переведення їх на національний рівень або на рівень підприємств чи скасування.

Крім цього, закон встановлює, що законодавчі акти не повинні містити положень, які передбачають нагляд за дотриманням стандартів та штрафні санкції за недотримання вимог стандартів.

Закон набирає чинності через один рік з дня його опублікування, крім окремих пунктів, які наберуть чинності через 3 роки з дня його опублікування.

 

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України “Про стандартизацію” від 1068 від 29.08.2019 року

 


Прийнято закони про е-чеки та кешбек

20 вересня 2019 року Верховна Рада прийняла Закони “Про внесення змін до Податкового кодексу щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг” і “Про внесення змін до Закону “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг” щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг”.

Документи пропонують запровадити ряд мотиваційних заходів для споживачів, щоб вони контролювали проведення розрахункових операцій продавцями та надавачами послуг через РРО, а для продавців – низку заходів, аби спростити користування РРО і посилити відповідальність за відмову це робити.

Передбачено можливість використання як класичного, так і програмного РРО, відсутність обмежень з боку держави на розробку програмних РРО, реєстрацію програмного РРО через Електронний кабінет.

Документи, зокрема, передбачають такі зміни:

  • підвищення річного ліміту доходу для другої групи платників єдиного податку з 1,5 до 2,5 млн грн;
  • розширення переліку підприємців, які не можуть бути платниками єдиного податку 1 – 3 груп, до яких належать: оператори послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом техобслуговування і експлуатації телекомунікаційних мереж, послуг мобільного телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування і експлуатації телекомунікаційних мереж та надання в користування каналів електрозв’язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування і експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, радіомовлення і телемереж;
  • змінено строки введення РРО. 

До 1 жовтня 2020 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються ФОПами-єдиноподатниками 2-4 груп незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн, крім, тих які здійснюють:

  • реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
  • реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я.

З 1 жовтня 2020 року до 1 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються ФОПами-єдиноподатниками 2-4 груп, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

  • реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
  • реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
  • реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
  • роздрібну торгівлю уживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);
  • діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена п. 11 ст. 9 Закону про РРО;
  • діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
  • діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);
  • реалізацію текстилю (окрім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабміном.

У разі перевищення платником єдиного податку 2-4 груп (ФОП) у календарному році обсягу доходу 1 млн грн, застосування РРО та/або програмного РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим, яке починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

  • норма про «кешбек» набуває чинності з 1 жовтня 2020 року та передбачає, що споживач, який здійснив покупку більш як на 850 грн та отримав чек, має можливість перевірити його на автентичність, і якщо з’ясується, що розрахунковий документ в електронній формі не переданий контролюючим органам, – написати скаргу, на підставі якої може бути призначена перевірка. Якщо перевірка підтвердить, що продавець порушив порядок проведення розрахункових операцій, його оштрафують, а покупцю повернуть 100% вартості придбаних товарів;
  • введено штраф за реалізацію неврахованих товарів – 200% від вартості;

Ця вимога не поширюється на ФОП на єдиному податку – неплатників ПДВ, окрім тих, хто здійснють діяльність по реалізації технічно складних побутових товарів, займається реалізацією лікарських засобів і виробів медпризначення, ювелірних і побутових виробів з дорогоцінних металів, коштовних каменів і напівкоштовних каменів).

  • зменшено штрафи з урахуванням перехідного періоду: до 1 жовтня 2020 року – штрафи за невидачу чека 10% (за перше порушення) і 50 % (за кожне наступне) вартостей товару, після 1 жовтня 2020 року – 100-150%.

Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування.

 

Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг № 1073 від 29.08.2019 року

Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг № 1053-1 від 06.09.2019 року

 

Дивіться відео на тему:

 
 

 

Підбірку підгoтувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

Я приймаю умови про обробку і захист перосональних даних і даю згоду на їх обробку.
X