Дайджест новин “Підприємництво і право”
з 14.12.2020 по 21.12.2020 р.
Оприлюднено постанову про нові карантинні обмеження: повний перелік
09 грудня 2020 р. Кабмін прийняв постанову № 1236, якою внесено зміни до карантинних обмежень.
Період дії карантину продовжено до 28 лютого 2021 р. На цей час забороняється:
1) перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих масок, які закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно;
2) перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус;
3) самовільно залишати місця самоізоляції, обсервації;
4) перетин державного кордону іноземцями та особами без громадянства (крім тих, які постійно проживають на території України, деяких інших категорій осіб) без наявного страхового поліса, який покриває витрати, пов’язані з лікуванням COVID-19, обсервацією, і діє на строк перебування в Україні;
5) перетин контрольних пунктів в’їзду на тимчасово окуповані території іноземцями та особами без громадянства без наявного поліса;
6) проведення масових (культурних, у тому числі концертів, спортивних, соціальних, рекламних тощо) заходів за участю більш як 20 осіб (у разі проведення заходів за участю до 20 осіб організатор забезпечує дотримання між учасниками фізичної дистанції не менш як 1,5 метра), крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування тощо;
7) діяльність культових споруд та приміщень, облаштованих для молитовних потреб, які не забезпечують можливість обмежити кількість відвідувачів з розрахунку одна особа на 5 кв. метрів споруди чи приміщення; проведення релігійних заходів на відкритому повітрі, під час яких не забезпечено дотримання дистанції 1,5 метра між присутніми;
8) приймання відвідувачів у кінотеатрах, інших закладах культури та приймання відвідувачів іншими суб’єктами діяльності у сфері культури з наповненістю кінозалів або залів понад 50% місць (розміщення здійснюється з вільним місцем поруч, спереду та позаду) у кожному окремому кінозалі або залі;
9) приймання відвідувачів у музеях, на виставках, в галереях, в яких не забезпечено можливість обмежити кількість відвідувачів у залі з розрахунку одна особа на 10 кв. метрів приміщення;
10) здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння;
11) проведення дискотек, робота розважальних закладів (нічних клубів), діяльність закладів громадського харчування (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо) з організацією дозвілля, у тому числі проведення святкових заходів, банкетів, майстер-класів, публічних подій;
12) робота після 23-ї та до 7-ї години, із забороною проведення розрахункових операцій після 22-ї години, суб’єктів господарювання з надання послуг громадського харчування (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо), крім діяльності з надання послуг громадського харчування із здійсненням адресної доставки замовлень та замовлень на винос і діяльності після 23-ї години 31 грудня 2020 р. до 1-ї години 1 січня 2021 р.;
13) розміщення відвідувачів у закладах громадського харчування на відстані меншій, ніж 2 метри між місцями для сидіння за сусідніми столиками та більш як 4 особи за одним столом (без урахування дітей віком до 18 років), за умови, що відвідувачі заходять до закладу і пересуваються по ньому з вдягненими засобами індивідуального захисту (крім часу сидіння за столом для приймання їжі та/або напоїв);
14) діяльність суб’єктів господарювання, які обслуговують відвідувачів, у яких:
- не нанесено маркування для перебування в черзі з дотриманням дистанції між відвідувачами не менш як 1,5 метра;
- не забезпечено працівників масками або респіраторами, що закривають ніс та рот, та не здійснюється належний контроль за їх використанням;
- обслуговуються покупці без одягнутих масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно;
- не забезпечується централізований збір використаних засобів індивідуального захисту в окремі контейнери (урни);
15) діяльність закладів, що надають послуги з розміщення (крім готелів, санаторно-курортних закладів, установ і закладів, які надають соціальні послуги, реабілітаційних установ для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, а також стаціонарних відділень первинного та складного протезування протезно-ортопедичних підприємств, що належать до сфери управління Міністерства соціальної політики);
16) відвідування закладів освіти здобувачами освіти групами кількістю більш як 20 осіб, крім закладів дошкільної, загальної середньої, позашкільної та спеціалізованої мистецької освіти;
17) відвідування закладів освіти здобувачами освіти у разі, коли на самоізоляції через контакт з пацієнтом з підтвердженим випадком COVID-19 перебуває більш як 50 відсотків здобувачів освіти та персоналу закладу освіти;
18) проведення в закладах освіти масових заходів (вистав, свят, концертів) за участю дітей з більш ніж однієї групи/класу та за присутності глядачів (відвідувачів);
19) проведення державними та комунальними закладами охорони здоров’я планових заходів з госпіталізації, крім випадків, визначених постановою;
20) діяльність спортивних залів, фітнес-центрів, які не забезпечують можливість обмежити кількість відвідувачів у залі з розрахунку одна особа на 20 кв. метрів загальної площі приміщення;
21) відвідування пунктів (місць) тимчасового тримання осіб, пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, та пунктів тимчасового розміщення біженців, крім осіб, які надають правову допомогу;
22) відвідування сторонніми особами (крім законних представників, членів сім’ї, родичів за умови дотримання всіх протиепідемічних заходів, не частіше ніж один раз на тиждень) установ і закладів соціального захисту;
23) надання засудженим дозволів на короткочасні виїзди за межі установ виконання покарань тощо.
Додатково до обмежувальних протиепідемічних заходів в період з 00 годин 00 хвилин 8 січня 2021 р. до 00 годин 00 хвилин 25 січня 2021 р. на території України забороняється:
1) приймання відвідувачів у барах, ресторанах, кафе тощо (крім адресної доставки замовлень, замовлень на винос та закладів громадського харчування в аеропортах);
2) приймання відвідувачів у ТРЦ, крім приймання відвідувачів у закладах, визначених у підпункті 4 цього пункту;
3) приймання відвідувачів в інших закладах розважальної діяльності;
4) приймання відвідувачів суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення, крім:
- торгівлі виключно товарами, що належать до продуктів харчування (не менш як 60% торговельної площі), лікарськими засобами, виробами медичного призначення, засобами гігієни, засобами зв’язку, ветеринарними препаратами, кормами, насінням, засобами захисту рослин. Торговельна діяльність іншими групами товарів може відбуватися лише із здійсненням адресної доставки замовлень;
- торгівлі пальним;
- провадження діяльності з надання фінансових послуг, діяльності фінансових установ і діяльності з інкасації та перевезення валютних цінностей, діяльності операторів поштового зв’язку, а також медичної практики, ветеринарної практики, діяльності автозаправних комплексів (без зон харчування), діяльності з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, перукарень та салонів краси за попереднім записом;
5) приймання відвідувачів закладів культури і проведення культурних масових заходів, крім роботи історико-культурних заповідників, суб’єктів господарювання, пов’язаної з виробництвом аудіовізуальних творів, зокрема здійснення кіно- та відеозйомки, за умови обмеження доступу до місця зйомки (знімального майданчика) сторонніх осіб та використання персоналом засобів індивідуального захисту;
6) приймання відвідувачів спортивних залів, фітнес-центрів, басейнів, крім відвідування спортсменами національних збірних команд України та їх тренерами за умови дотримання відповідних санітарних і протиепідемічних заходів;
7) проведення всіх масових (розважальних, спортивних, соціальних, рекламних та інших) заходів (крім організації гірськолижного дозвілля (без роботи закладів громадського харчування та продажу алкогольних напоїв), новорічних та різдвяних свят ялинки (без концертів та ярмарків, у тому числі продуктових), проведення офіційних спортивних заходів, включених до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України, та матчів командних ігрових видів спорту професійних спортивних клубів без глядачів за умови дотримання учасниками таких заходів відповідних санітарних і протиепідемічних заходів та здійснення обов’язкового щоденного контролю за станом здоров’я учасників);
8) робота закладів громадського харчування та місць для харчування в готелях з 11-ї години до 6-ї години наступної доби, крім надання послуг з харчування в готельному номері за замовленням клієнтів;
9) діяльність непродовольчих ринків;
10) відвідування закладів освіти незалежно від форми власності її здобувачами, крім закладів дошкільної освіти та спеціальних закладів освіти.
Щодо графіку роботи бізнесу:
Суб’єктам господарювання рекомендовано на період дії карантину внести (у разі потреби) зміни до режимів їх роботи з метою встановлення початку роботи о 9-й, 10-й годині чи більш пізній час. Зокрема, встановити початок роботи о 10-й годині або більш пізній час та час пріоритетного обслуговування з 10-ї до 12-ї години або з більш пізнього часу протягом 2 годин громадян похилого віку та осіб з інвалідністю для суб’єктів господарювання, які провадять свою діяльність у таких видах економічної діяльності:
- оптова та роздрібна торгівля;
- ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів;
- поштова та кур’єрська діяльність;
- тимчасове розміщення та організація харчування;
- страхова діяльність;
- надання соціальної допомоги;
- мистецтво, спорт, розваги та відпочинок.
Постанова КМУ від 09 грудня 2020 р. № 1236 “Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”
Строк подання заявок на виплату 8 тис. грн продовжено до 31 грудня
В Україні впроваджено 3 програми підтримки українців у зв’язку з карантинними обмеженнями:
- “Допомога працівникам та ФОП – 8 тис. грн”,
- “Допомога роботодавцям, які можуть втратити дохід через карантин”
- “Одноразова компенсація суб’єктам господарювання ЄСВ”.
Подача заявок на першу з програм (так звану “8 тис. грн”) продовжена до 31 грудня, на дві інші необхідно подати документи до 21 грудня.
“Такі терміни встановлені, оскільки більшість виплат ми плануємо здійснити до кінця року. Наша ціль – щоб підприємці і працівники отримали кошти до локдауну і змогли пережити його в спокійному форматі”, – прокоментував зміну строків Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.
За матеріалами офіційного вебсайту Мінекономрозвитку
Єдиноподатників 1 групи звільнили від сплати єдиного податку за грудень 2020 року, січень-травень 2021 року
У ДПС проінформували про зміни, що стосуються звільнення бізнесу від сплати ЄП на період карантинних обмежень.
Такі зміни передбачені Законом України від 4 грудня 2020 року № 1072-IX, який набрав чинності 10 грудня 2020 року (доповнено відповідні положення Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 52 прим. 9 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України, тимчасово платники єдиного податку 1 групи звільняються від сплати цього податку за грудень 2020 року та січень-травень 2021 року, крім випадків порушення такими платниками встановлених главою 1 розд. XIV ПК умов застосування першої групи платників єдиного податку. При цьому ставки єдиного податку для першої групи платників єдиного податку, встановлені у порядку, визначеному п. 293.2 ст. 293 ПК, за такі періоди не застосовуються.
Що стосується звільнення платників єдиного податку 2 та 3 групи від сплати ЄП (авансових внесків) за грудень 2020 року та січень-травень 2021 року, то Законом № 1072 відповідні зміни до ПК не вносились.
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Тернопільській області
Верховна Рада оновила штрафи за порушення маскового режиму
Верховна Рада 17.12.2020 р. внесла зміни до Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” щодо відповідальності за порушення карантинних обмежень.
Так, передбачено штраф у розмірі від 200 до 300 НМДГ (3400 – 5100 грн) для юридичної особи, фізичної особи-підприємця за:
– допуск особи у громадські будинки, споруди, де здійснюється обслуговування населення, та громадський транспорт у період дії карантину, без попередження, донесеного в будь-якій формі та в будь-який спосіб, про необхідність одягнути маску, що закриває ніс та рот, у тому числі виготовлений самостійно;
– відсутність реагування на перебування в таких місцях осіб без одягнених масок (усне зауваження про необхідність одягнути засіб індивідуального захисту, припинення обслуговування, виклик представника Національної поліції з повідомленням про адміністративне правопорушення);
– за обслуговування споживачів у період дії карантину працівниками суб’єктів господарювання та/або безпосередньо ФОП без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.
Складати постанови про накладення штрафів та застосування фінансових санкцій будуть уповноважені посадові особи територіальних органів центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення (МОЗ України).
Проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) № 3890 від 17.07.2020 року
Чи підлягає ліцензуванню в Україні продаж глінтвейну?
В Офісі великих платників податків ДПС надали відповідні роз’яснення з цього питання.
Так, згідно з положеннями ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб’єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають цей статус та суб’єктам господарювання з універсальним асортиментом товарів (ст. 15 прим. 3 Закону).
Вино столове – вино, виготовлене шляхом повного чи неповного збродження сусла. Залежно від вмісту цукрів, столове вино поділяється на сухе, напівсухе, напівсолодке (п. 28 ст. 1 Закону України «Про виноград та виноградне вино»).
Відповідно до ДСТУ 4806-2007 «Вина. Загальні технічні умови» при виробництві вин виноградних використання цукру, води, ароматизаторів та барвників заборонено.
Таким чином, коктейлі (глінтвейн, «гаряче вино» тощо), виготовлені з використанням виключно столових вин, не є столовими винами.
Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або пальним може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю (ст. 15 Закону).
Таким чином, для торгівлі коктейлями (глінтвейн, «гаряче вино» тощо), виготовленими з використанням виключно столових вин, необхідно придбавати ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями.
Зберігання, зокрема алкогольних напоїв здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв, внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб’єкта таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.
Суб’єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.
За матеріалами офіційного вебсайту Офісу великих платників податків ДПС
Чи має право проводити перевірки Держпраці під час карантину?
Відповідь на це питання надали в Держпраці.
Так, Законом № 530-IX, на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (підпункт 4 пункту 2 розділу II «Прикінцеві положення»).
А згідно з Законом № 533-IX, по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID19), але не раніше 30 червня 2020 року, забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових перевірок у сфері господарської діяльності, крім перевірок:
- за діяльністю суб’єктів господарювання, які відповідно до затверджених КМУ критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику;
- у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
- у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення (пункт 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення»).
Тобто, зазначеними законами запроваджено подвійний мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових перевірок.
Норми цих законів в частині обмежень планових заходів державного нагляду (контролю) суперечили одна одній, що створило колізію в законодавстві України.
Тому Верховною Радою 4 грудня 2020 року прийнято Закон № 1071-IX, яким, зокрема, з метою усунення логічної неузгодженості у законах № 530-IX та № 533-IX, скасовано один з мораторіїв на проведення органами державного нагляду (контролю) планових перевірок у сфері господарської діяльності (виключено з пункту 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 530-IX підпункт 4). Водночас мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності продовжує діяти в редакції Закону № 533-IX, якою враховано баланс інтересів громадян, суб’єктів господарювання та держави.
Таким чином, по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), заборонено проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, крім державного нагляду (контролю):
– за діяльністю суб’єктів господарювання, які відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику;
– у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
– у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
За матеріалами офіційного вебсайту Управління Держпраці у Закарпатській області
Штраф за відсутність попереднього програмування товару в РРО скасували
10 грудня 2020 року набув чинності Закон №1017-IX, який відтерміновує використання РРО та пом’якшує відповідальність у сфері РРО.
Документ встановлює, що з 1 січня 2022 року штрафи за проведення розрахункових операцій без РРО/ПРРО/РК, невидачу чеку, невідповідності суми готівки сумі, зазначеній у денному звіті РРО зростуть до розміру 100% вартості товарів (послуг) замість 10%, а за повторне таке порушення – вже 150% замість 50% (на відміну від попередньої редакції закону, якою передбачалось введення таких штрафів з 01.01.2021 року).
До 01.01.2022 року діятимуть цьогорічні штрафи – 10% та 50%.
Також скасовано відповідальність за:
- невідповідність суми готівки на місці проведення розрахунків сумі, зазначеній у документах;
- відсутність попереднього програмування РРО щодо найменування, ціни, та обліку кількості товару, який не є підакцизним, та послуг.
Проте залишається штраф за проведення розрахункових операцій через незапрограмований РРО/ПРРО щодо найменування, ціни, обліку кількості, а також коду згідно УКТ ЗЕД виключно щодо підакцизних товарів (300 нмдг, тобто 5100 грн.).
Закон України № 1017-IX від 01.12.2020 року “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій”
Які соціальні гарантії поширюються на працівників, які мають дітей?
У Держпраці розповіли про гарантії для жінок та осіб, які доглядають за дітьми, передбачені чинним законодавством:
Щодо організації робочого часу:
Так, вагітним жінкам та жінкам, які мають дітей віком до 3 років заборонено:
- працювати вночі, у надурочні години, вихідні,
- їздити у відрядження.
За необхідності їх мають перевести на більш легку і безпечну роботу, знизити норму виробітку зі збереженням середньої зарплати.
Щодо надання відпусток:
Вагітним жінкам надається оплачувана відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами на 70 календарних днів до пологів і 56 календарних днів після пологів (70 днів у разі народження двох і більше дітей чи ускладнення під час пологів). Жінкам, віднесеним до 1-3 категорій постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, допомога по вагітності та пологах виплачується за 180 календарних днів (90 – до пологів та 90 – після пологів).
Жінка можете взяти трирічну відпустку для догляду за дитиною. А потім за потреби подовжити її до досягнення дитиною шестирічного віку, але без збереження заробітної плати. Такі самі відпустки можуть взяти батько, бабуся, дідусь чи інші родичі, які фактично доглядають за дитиною.
Відпустка для догляду за дитиною зараховується до стажу роботи. У цей період працівниця може працювати неповний робочий час або вдома.
Щодо порядку звільнення:
Роботодавець не може з власної ініціативи звільнити вагітних жінок і матерів з дітьми віком до 3 років, одиноких матерів з дитиною віком до 14 років або дитиною з інвалідністю. Навіть при повній ліквідації підприємства жінку мають працевлаштувати.
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ Держпраці у Львівській області
Підбірку підгoтувала:
Ольга Кісіль
представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист
