Дайджест новин “Підприємництво і право” з 13.03.2023 по 21.03.2023 р.

Дайджест новин  “Підприємництво і право”

з 13.03.2023 по 21.03.2023 р.

Українські паспорти з різною транслітерацією визнаватимуть недійсними тільки за зверненням особи

У Державній міграційній службі надали додаткові роз’яснення. Так, паспорти з різною транслітерацією визнаватимуться недійсними лише після звернення особи за отриманням або обміном документів.

Під час подання заяви для оформлення паспортів, транслітерація може бути змінена і виконана відповідно до написання у раніше виданих паспортних документах або документах, виданих компетентними органами іноземної держави.

На сьогодні паспорти, у яких різна транслітерація написання прізвища або імені, є чинними до закінчення строку їх дії. Такі документи будуть визнаватися недійсними або змінюватися лише за особистим зверненням особи за отриманням або обміном паспорта.

Перевірити стан дійсності документів можливо на сайті Державної міграційної служби.

Також ДМС нагадує про необхідність вчасного обміну ID-картки або закордонного паспорта у разі виникнення таких обставин, як:

– зміна інформації у паспорті (прізвища, імені, по батькові, дати народження, у тому числі написання латинськими літерами імені та прізвища у паспортних документах);

– виявлення помилки в інформації, внесеної до паспорта;

– закінчення строку дії паспорта;

– непридатність паспорта для подальшого використання.

При кожному оформленні нових паспортних документів працівники Державної міграційної служби повідомляють та звертають увагу особи:

– на транслітерацію прізвища та імені особи;

– про можливість зміни транслітерації відповідно до раніше виданих документів;

– необхідність обміну попередньо виданих документів у разі застосування різної транслітерації у них, а також про наслідки не обміну таких документів.

Нагадаємо – раніше у ДМС озвучували позицію, що у разі різної транслітерації у паспорті для виїзду за кордон та ID-картці автоматично дійсним визнається останній оформлений документ.

За матеріалами офіційного вебсайту Державної міграційної служби України

У Львівській області затвердили критерії “критичності” підприємств для бронювання працівників

Львівська ОВА прийняла критерії визначення підприємств, установ та організацій, які мають важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади в особливий період.

Це пов’язано з дією Постанови КМУ №76 від 27.01.2023 р., якою затверджено новий порядок бронювання військовозобов’язаних на період дії воєнного стану та категорії роботодавців, які можуть бронювати працівників.

 Так, для отримання статусу критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період  підприємство, установа, організація (далі – підприємство) на власний вибір повинна відповідати декільком критеріям. Серед них є такий: підприємство має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади. Львівська ОВА на виконання постанови КМУ критерії “важливості” підприємств для територіальної громади. Серед них:

1. підприємство сплатило податків і зборів до загального фонду бюджету територіальної громади за попередній рік на суму, що становить не менше:

% суми бюджету територіальної громади, якщо індекс податкоспроможності громади дорівнює або є більшим 1;

% суми бюджету територіальної громади, якщо індекс податкоспроможності громади становить від 0,5 до 0,999;

% суми бюджету територіальної громади, якщо індекс податкоспроможності громади становить 0 до 0,499;

2. фактична чисельність працівників підприємства (з урахуванням мобілізованих працівників) дорівнює кількості працівників, які були працевлаштовані на підприємстві станом на 01 січня 2022 року, або збільшилась (на дату звернення підприємства);
3. підприємство працевлаштувало протягом дії правового режиму воєнного стану внутрішньо переміщених осіб в кількості 5 % або більше від загальної чисельності працівників на підприємстві (з урахуванням мобілізованих працівників);
4. підприємство здійснює сільськогосподарську діяльність з вирощування: 

плодових та / або ягідних культур на земельних ділянках, площею 15 гектарів та більше;

овочевих культур на земельних ділянках, площею 50 гектарів та більше;

інших сільськогосподарських культур на земельних ділянках, площею 100 гектарів та більше;

5. підприємство визнане секторальним органом у сфері захисту критичної інфраструктури об’єктом критичної інфраструктури;
6. підприємство здійснює зовнішньоекономічну діяльність та експортувало 50% або більше продукції, яка була вироблена або піддана достатній переробці чи обробці підприємством за попередній рік;
7. підприємство не має заборгованості по виплаті заробітної плати, сплати податків і зборів за попередній рік та загальна чисельність працівників (з урахуванням мобілізованих працівників) на підприємстві становить 50 та більше;
8. підприємство належить до комунальної форми власності та не має заборгованості по виплаті заробітної плати, сплати податків і зборів за попередній рік;
9. основною діяльністю підприємства є виробництво продукції або оптова чи роздрібна торгівля продуктами харчування в обсягах, що дорівнює або перевищує 200 мільйонів гривень на рік (за попередній рік).

Підприємство вважається таким, що має важливе значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади в особливий період, якщо відповідає 3 та більше критеріям (для комунальних підприємств достатньо 2 критеріїв). 

Розпорядженням Львівської ОВА визначено також підтверджуючі документи по кожному критерію. 

Детальніше про процедуру бронювання за посиланням https://loda.gov.ua/news/58902

Розпорядження Львівської обласної військової адміністрації від 28.02.2023 р. № 101/0/5-23ВА

У Дії доступні податкові послуги

Завдяки співпраці ДПС і Мінцифри  на порталі та у затосунку «Дія» фізичні особи можуть скористатись податковими сервісами.

Зокрема, у розділі «Мої податки» платникам доступні такі послуги:

– перегляд реєстраційних та облікових даних платника, даних про банківські рахунки та стану його розрахунків з бюджетом;

– отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб про виплачені доходи та утримані з них податки;

– подання декларацій для ФОП – платників єдиного податку, у тому числі платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК;

– перегляд раніше поданих декларацій;

– сплата податків та ЄСВ.

Також для бізнесу у «Дії» доступна низка інших сервісів, які пов’язані з податковими питаннями:

– реєстрація ТОВ на підставі модельного статуту та обрання системи оподаткування;

– подання заяви на резидентство в “Дія.City” – спеціальному правовому режимі для IT-індустрії;

– автоматична реєстрація ФОП та обрання загальної чи спрощеної системи оподаткування;

– подання онлайн-форми заяви на закриття ФОП. Підписана заява автоматично надсилається до реєстратора, інформація про закриття надсилається до податкової служби;

– внесення змін про ФОП (зокрема, щодо громадянства, видів економічної діяльності, контактної інформації ФОП).

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Дніпропетровській області

Як оплачувати працю під час воєнного стану?

У Держпраці наголосили на основних правилах оплати праці:

1. Розмір зарплати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно до Закону про Державний бюджет України на 2023 рік з 1 січня 2023 року встановлено розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі 6 700 гривень. Отже, якщо працівник виконав місячну норму праці, йому має бути нараховано заробітну плату не нижче розміру мінімальної.
2. При обчисленні розміру зарплати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.
3. Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної зарплати, роботодавець проводить доплату до рівня мінімальної.
4. Доплати та гарантії, які відносяться до мінімальних державних гарантій в оплаті праці:

– за роботу в надурочний час;

– за роботу у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час;

– оплата щорічних відпусток;

– оплата за час виконання державних обов’язків;

– для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад;

– для переведених за станом здоров’я на легшу нижче оплачувану роботу;

– для переведених тимчасово на іншу роботу у зв’язку з виробничою необхідністю;

– для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу;

– при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів.

5. Також мінімальною гарантією в оплаті праці є індексація, однак відповідно до Закону про Державний бюджет на 2023 рік з 1 січня 2023 року скасовано обов’язок роботодавця її проводити.

За матеріалами офіційного вебсайту Південно-східного міжрегіонального управління Держпраці.

Чи буде чинним рішення неперейменованого органу управління АТ?

При розгляді справи суд зазначив, що та обставина, що акціонерне товариство не привело положення свого статуту у відповідність до законодавства щодо зміни найменування цього органу управління (зі «спостережної ради» на «наглядову раду»), не свідчить про відсутність у нього такого органу управління (який здійснює захист інтересів акціонерів та контроль за діяльністю правління акціонерного товариства).

Зокрема, у цій справі ТОВ звернулося до господарського суду з позовом до ВАТ про визнання недійсним рішення спостережної ради ВАТ від 21 квітня 2017 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спостережна рада прийняла рішення з перевищенням своїх повноважень, адже Законом про акціонерні товариства не передбачено право спостережної ради приймати рішення про скликання зборів акціонерів та затверджувати інші рішення з процедурних питань проведення зборів, оскільки такі повноваження належать до виключної компетенції наглядової ради, а не спостережної ради. Окрім того, такий орган, як спостережна рада товариства, усунений як обов’язковий орган акціонерного товариства ще з 22 червня 2007 року, а саме з дня набрання чинності в новій редакції ст. 46 Закону про господарські товариства. За цією статтею такий орган, як спостережна рада, вже не визначається як законодавчо встановлений орган товариства.

Суди трьох інстанцій відмовили  у задоволенні позову та зазначили наступне.

Закон про акціонерні товариства не передбачає утворення наглядової ради як нового органу в акціонерних товариствах, створених до набрання ним чинності. Норми цього Закону передбачають лише утворення наглядової ради як нового органу саме при заснуванні нового акціонерного товариства на установчих зборах такого акціонерного товариства. В акціонерних товариствах, у яких вже утворений та існує орган із такими ж функціями, як у наглядової ради, такий орган повторно не створюється. Такі вже створені акціонерні товариства протягом двох років з дати набрання чинності цим Законом мають привести свої статути та внутрішні положення у відповідність до норм цього Закону, зокрема і в частині, що стосується наглядової ради товариства.

Та обставина, що відповідач не привів положення свого статуту у відповідність до законодавства щодо зміни найменування цього органу управління (зі «спостережної ради» на «наглядову раду»), не свідчить про відсутність у відповідача такого органу управління (який здійснює захист інтересів акціонерів та контроль за діяльністю правління акціонерного товариства).

При цьому ні Закон про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України в зв’язку з прийняттям Цивільного кодексу, ні Закон про акціонерні товариства не передбачають наслідків неприведення статуту та внутрішніх документів акціонерного товариства у відповідність до їх положень.

Постанова Касаційного господарського суду Верховного Суду від 22 лютого 2023 року у справі № 921/250/20

Підбірку підготувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист