fbpx

Дайджест новин “Підприємництво і право” з 10.10.2022 по 18.10.2022 р.

In: Дайджести новин законодавства і практики 18 Oct 2022 Tags:

Дайджест новин  “Підприємництво і право”

з 10.10.2022 по 18.10.2022 р.

 

З 14 жовтня діють зміни щодо бронювання військовозобов'язаних у аграрній сфері

З 14 жовтня діють зміни щодо бронювання військовозобов’язаних у аграрній сфері

Відтепер бронювання військовозобов’язаних аграріїв відбувається виключно через електронний кабінет.

Мінагрополітики звертає увагу, що надалі листи, надіслані на електронну адресу Agromobplan2022@gmail.com розглядатися не будуть.

Для того, щоб подати заявку на бронювання, потрібно:

  1. Увійти у кабінет запитів на бронювання.
  2. Авторизуватись за допомогою особистого ключа КЕП. Після цього необхідно зайти в особистий кабінет і отримати детальну покрокову інструкцію щодо подальших дій.
  3. При першій авторизації в системі необхідно заповнити та зберегти реєстраційні дані в картці «Профіль організації».
  4. Після внесення цієї інформації можна розпочати формування запиту на бронювання або розбронювання. Система не дозволяє вносити військово-облікові спеціальності, які не підлягають бронюванню.
  5. Сформований запит необхідно підписати КЕП, після чого його автоматично буде надіслано на розгляд до Мінагрополітики.

В особистому кабінеті відображатиметься інформація щодо статусу цього запиту. Після успішного завершення розгляду запиту його стан зміниться на «Розглянуто». Можна буде переглянути, яких працівників у результаті було заброньовано, та вивантажити витяги за обраними працівниками або, у разі відмови, побачити причину відхилення запиту.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Міністерства аграрної політики та продовольства України

 

 


Реєстрацію об’єктів права інтелектуальної власності, пов’язаних з рф, у митному реєстрі припинено

Реєстрацію об’єктів права інтелектуальної власності, пов’язаних з рф, у митному реєстрі припинено

Відповідну постанову прийняв КМУ 8 жовтня 2022 р. 

Документом встановлюється припинення реєстрації об’єктів права інтелектуальної власності у митному реєстрі об’єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону за заявами правовласників (їх уповноважених представників):

  1. громадян рф, юридичних осіб, що створені та зареєстровані відповідно до законодавства рф та/або кінцевим бенефіціарним власником яких є громадяни рф чи інші юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства рф;
  2. якщо виробниками, експортерами або імпортерами товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, є особи, зазначені вище.

Також зупинено реєстрацію об’єктів права інтелектуальної власності у Реєстрі за заявами правовласників (їх уповноважених представників) фізичних та/або юридичних осіб, до яких застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону «Про санкції».

 

За матеріалами офіційного вебсайту Міністерства фінансів України

 


В Україні продовжується контроль за дотримання граничних строків розрахунків у сфері ЗЕД

В Україні продовжується контроль за дотримання граничних строків розрахунків у сфері ЗЕД

У ДПС повідомили, що податковими органами продовжено проведення позапланових перевірок платників податків, по яких отримано інформацію від НБУ про порушення граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.

Зокрема, станом на 01.10.2022 р. надійшло вже 2,2 тис. повідомлень банків про порушення граничних строків розрахунків при здійсненні зовнішньоекономічних операцій суб’єктами господарювання і за результатами контрольно-перевірочних заходів донараховано 451 млн грн пені.

Звертаємо увагу, що встановлені НБУ граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів до 5 квітня 2022 року становили 365 календарних днів.

У зв’язку із введенням воєнного стану в Україні граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, з 5 квітня 2022 року, становлять 180 календарних днів.

Підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України органам ДПС надано право проведення документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платниками валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.

 

За матеріалами офіційного вебсайту ДПС України

 


Оновлено вимоги щодо праці іноземців та діяльності з працевлаштування за кордоном 

Оновлено вимоги щодо праці іноземців та діяльності з працевлаштування за кордоном 

З 15 жовтня 2022 року діють зміни в частині застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні і надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном.

Законом змінено порядок видачі або продовження дії дозволів на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, відмови у видачі або продовженні дії таких дозволів, а також встановлено:

  1. рівні умови оплати праці як для громадян України, так і для іноземців та осіб без громадянства. Зокрема, виключено поняття іноземних високооплачуваних професіоналів (що виключає також обов’язковий рівень зарплати не менше 50 мінімальних), іноземних ІТ-професіоналів, іноземних працівників творчих професій. У Законі залишається тільки загальна категорія – іноземний найманий працівник;
  2. праця іноземців та осіб без громадянства може застосовуватися також:

– на різних посадах в одного або декількох (двох і більше) роботодавців за умови отримання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні кожним роботодавцем. Раніше дозвіл на застосування праці іноземців потрібний був на кожній посаді;

– без дозволу на посадах за сумісництвом в одного роботодавця, якщо строк дії трудового договору на посаді за сумісництвом не перевищує строку дії дозволу за основним місцем роботи;

  1. дозволи на застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні, які видані або дію яких продовжено до набрання чинності цим Законом, діють до закінчення строку, на який їх видано або на який їх дію було продовжено;
  2. видача та продовження дії дозволу на застосування праці громадян Російської Федерації, Республіки Білорусь, а також інших держав, визнаних такими, що становлять загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності і демократичному конституційному ладу та іншим національним інтересам України, здійснюються за погодженням із регіональними органами Служби безпеки України.

 

ЗУ “Про внесення змін до деяких законів України щодо застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні і надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном” № 2623-IX від 21.09.2022 р.

 


Тимчасово призупинити простій на підприємстві неможливо

Тимчасово призупинити простій на підприємстві неможливо

У ГУ Держпраці у Дніпропетровській області надали відповідні роз’яснення.

Згідно з ст. 34 Кодексу законів про працю простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

Законодавство не передбачає процедури тимчасового призупинення простою.

Якщо виникла потреба у відновленні роботи окремими працівниками, то організаційні або технічні умови, необхідні для виконання роботи відновилися.

Таким чином, необхідно видати окремий наказ щодо припинення простою для таких працівників у зв’язку з виробничою необхідністю виконання ними трудових обов’язків.

Вихід працівників на роботу на декілька днів чи годин під час простою не відповідає нормам ст. 34 КЗпП.

 

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ Держпраці у Дніпропетровській області

 


Чи враховується строк військової служби у стаж, що дає право на відпустку?

Чи враховується строк військової служби у стаж, що дає право на відпустку?

У Держпраці зазначили, що працівник має право на таку відпустку, але не за весь період, а частково.

Право на таку відпустку зберігається за період з дня призову і до дня набуття чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 р. № 2136-ІХ , тобто по 18.07.2022 включно.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Держпраці у Дніпропетровській області

 


З якого моменту нараховується пеня в податкових зобов’язаннях?

З якого моменту нараховується пеня в податкових зобов’язаннях?

При розгляді справи суд зазначив, що початок нарахування пені пов’язаний зі спливом граничного строку сплати платником податків податкового зобов’язання, яке мало бути виконане, якби платник податків не порушив норми податкового законодавства і не занизив його у відповідний період. Тобто нарахування пені розпочинається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов’язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

У цій справі підприємство звернулось до суду з позовом до податкового органу, в якому просило визнати протиправною і скасувати податкову вимогу, зобов’язати здійснити коригування даних інтегрованої картки платника та визнати протиправними рішення і дії щодо зарахування грошових коштів на рахунок погашення пені з податку на прибуток приватних підприємств.

Суди попередніх інстанцій повністю задовольнили позов, дійшовши висновку, що сплата грошових зобов’язань протягом десяти днів з дня отримання нового податкового повідомлення-рішення, прийнятого після судового оскарження на зменшену за рішенням суду суму грошового зобов’язання, звільняє платника від відповідальності у вигляді пені.

Верховний суд зауважив, що до складу суми грошового зобов’язання включається як сума податкового зобов’язання, так і сума штрафної (фінансової) санкції, якщо податкове законодавство передбачає її застосування. Виникнення у платника обов’язку зі сплати грошового зобов’язання зумовлене встановленням податковим органом порушення платником вимог податкового законодавства, що призвело до заниження податкових зобов’язань. Внаслідок цього податковий орган приймає рішення про донарахування сум відповідного податкового зобов’язання та/або застосування штрафної (фінансової) санкції.

Якщо податкове зобов’язання виникає згідно з податковим законодавством, яким встановлено розмір, порядок і строк його сплати, то на підставі прийнятого податковим органом відповідного рішення про нарахування у зв’язку із встановленням факту несплати податку у платника виникає грошове зобов’язання, яке підлягає сплаті у встановлений п. 57.3 ст. 57 ПК строк після його узгодження. Грошові зобов’язання підлягають сплаті протягом десяти днів саме з дня їх узгодження, а не отримання нового податкового повідомлення-рішення, яким за результатами судового оскарження фактично фіксується сума узгодженого грошового зобов’язання, правомірність нарахування якого підтверджена судом.

Пеня на підставі п. 129.1 ст. 129 ПК нараховується в обов’язковому порядку відповідно до ПК за встановленою ним формулою і не обумовлюється прийняттям контролюючим органом жодних додаткових рішень.

З урахуванням вимог п. 129.2 ст. 129 ПК в разі залишення без змін за результатами судового оскарження частини нарахованого контролюючим органом грошового зобов’язання пеня, нарахована за несплату такого, підлягає сплаті та відображається в ІКП платника податку за весь період заниження такого зобов’язання, в тому числі й за період адміністративного та/або судового оскарження.

Враховуючи наведене, Касаційний адміністративний суд рішення судів попередніх інстанцій скасував та ухвалив нове, яким відмовив у задоволенні позовних вимог.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Верховного Суду

 

Підбірку підготувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

Я приймаю умови про обробку і захист перосональних даних і даю згоду на їх обробку.
X