fbpx

Дайджест новин “Підприємництво і право” з 09.06.2020 по 15.06.2020 р.

In: Дайджести новин законодавства і практики 15 Jun 2020 Tags: ,

Дайджест новин  “Підприємництво і право”

з  09.06.2020 по 15.06.2020 р.

 

Облікову ставку НБУ знижено до 6%

Національний банк знизив облікову ставку з 8% до 6%.

Таке рішення обґрунтували тим, що пом’якшення монетарної політики необхідне, щоб підтримати економіку під час поступового згортання карантину.

Також Національний банк ухвалив рішення про звуження коридору процентних ставок за інструментами постійного доступу з “облікова ставка +/- 2 в.п.” до “облікова ставка +/- 1 в.п.”.

 

 

Це означає, що за нової облікової ставки кредити рефінансування овернайт будуть надаватися під 7%, а депозитні сертифікати овернайт розміщуватся під 5%.

Цикл швидкого пом’якшення монетарної політики поступово завершується. В умовах високого рівня невизначеності подальша монетарна політика Національного банку залежатиме від глибини падіння споживчого попиту та швидкості відновлення ділової активності.

 

 

 

За матеріалами офіційного вебсайту НБУ

 


Держпраці відновила перевіркиДержпраці відновила перевірки

На виконання вимог доручення Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля від 25.05.2020 р. № 20930/1/1-20 Держпраці відновила перевірки. В Головному управлінні Держпраці у Дніпропетровській області з цього приводу надали роз’яснення.

Зокрема, заходи державного контролю будуть здійснюватися впродовж червня-липня 2020 року з таких питань:

– додержання законодавства про працю при нарахуванні та виплаті заробітної плати медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2;

– за своєчасністю подання повідомлень про кожний встановлений факт інфікування медичних працівників гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та об’єктивністю проведених розслідувань професійних захворювань.

Перелік посад медичних та інших працівників, що безпосередньо зайняті у ліквідації епідемії, яким здійснюється доплата в розмірі трьох окладів (тарифних ставок) за березень 2020 року, затверджено наказом МОЗ від 02.04.2020 р. № 768. Доплата, передбачена наказом, є додатковою зарплатою, тому доплату в розмірі трьох окладів (тарифних ставок) проводиться за весь робочий час, відпрацьований працівником за професією (посадою), яка зазначена в переліку та в персональному переліку працівників, яким встановлена доплата. При цьому, персональний перелік працівників, яким встановлюють доплату, затверджує керівник відповідного закладу охорони здоров’я.

Крім того, ГУ Держпраці у Херсонській області повідомляє, що з 1 червня розпочато позапланові заходи державного нагляду на підставі звернень громадян, які потребують перевірки викладених у них фактів.

Також Управління Держпраці у Тернопільській області розпочинає проведення позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) з підстав та у порядку, визначених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та планових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) на суб’єктах господарювання з високим ступенем ризику відповідно до Плану заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) Державної служби України з питань праці на 2020 рік.

 

За матеріалам офіційного вебсайту ГУ Держпраці у Дніпропетровській області

 

Читайте саттю на тему:

Інспекційні відвідування Держпраці – що і як перевіряють, як підготуватися, зустрічати і захищатися


Верховна Рада розширила перелік підстав для податкових перевірок: роз’яснення ДПСВерховна Рада розширила перелік підстав для податкових перевірок: роз’яснення ДПС

У ГУ ДПС в Івано-Франківській області надали роз’яснення щодо змін, внесених Законом від 16.01.2020 р. № 466-ІХ в частині підстав для проведення документальних позапланових перевірок.

Зокрема, з 23.05.2020 року підставами для проведення такої перевірки є:

  • неподання платником податків в установлений законом строк податкової декларації, розрахунків, звітності для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до пункту 39.4 статті 39 ПКУ, якщо їх подання передбачено законом;
  • отримання інформації, що свідчить про ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік.

З 01.07.2020 року контролюючий орган матиме право провести документальну позапланову перевірку, якщо після проведення документальної планової перевірки або документальної позапланової перевірки отримано інформацію та/або документи від іноземних державних органів, які стосуються питань, що були охоплені під час попередніх перевірок платника податків та свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Така перевірка проводитиметься виключно щодо питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.

З 01.01.2021 року документальна позапланова перевірка може бути проведена у разі, якщо платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки в порядку, визначеному пунктом 86.7 статті 86 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі якщо платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об’єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводитиметься виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Водночас, з ПКУ вилучено норму, коли документальна позапланова перевірка проводилась на підставі отриманого рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки.

 

За матеріалам офіційного вебсайту ГУ ДПС в Івано-Франківській області 

 

 


Процедура банкрутства зазнає змінПроцедура банкрутства зазнає змін

Парламент прийняв зміни до Кодексу України з процедур банкрутства (проект № 2276). 

З цього приводу на порталі Судова влада України надали відповідні роз’яснення.

  1. Зокрема, ч. 2. ст. 34 Кодексу доповнено нормою про необхідність подання кредитором при зверненні до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство судового рішення, яке набрало законної сили, та за яким не сплив строк пред’явлення його до виконання. 
  2. Протокол про проведення аукціону та акт про придбання майна на аукціоні є підставою для видачі нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та державної реєстрації права власності або іншого майнового права на нерухоме майно в порядку, передбаченому законодавством. Послуги нотаріуса в такому разі оплачує покупець.
  3. Прикінцеві та перехідні положення Кодексу доповнено положеннями про те, що  до дня початку функціонування  Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) призначення арбітражного керуючого здійснюється з урахуванням наступних особливостей:

– заява ініціюючого кредитора або боржника – фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого;

– ініціюючий кредитор або боржник – фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяву цього арбітражного керуючого про участь у справі.

Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), призначає арбітражного керуючого, зазначеного в заяві ініціюючого кредитора.

Господарський суд самостійно призначає арбітражного керуючого з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру, у порядку, що діяв до дня введення Кодексу в дію, шляхом застосування автоматизованої системи, у разі якщо:

– заява не містить пропозиції щодо кандидатури арбітражного керуючого;

– до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не додано заяви цього арбітражного керуючого про участь у справі;

– запропонованого арбітражного керуючого не може бути призначено з підстав, визначених ч.3 ст.28 Кодексу;

– заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство подано боржником – юрособою.

  1. Крім того, провадження у справах про банкрутство боржників – казенних підприємств та бюджетних установ, а також санація таких боржників до відкриття провадження у справі про банкрутство не допускаються.

Закон набуде чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

 

 

За матеріалами порталу Судова влада України

 


Реєстрація прав на нерухоме майно здійснюватиметься за новими правиламиРеєстрація прав на нерухоме майно здійснюватиметься за новими правилами

29 травня набули чинності зміни у сфері державної реєстрації нерухомості, встановлені постановою КМУ від 13 травня 2020 року № 399 «Про внесення змін до деяких постанов Кабмін у сфері державної реєстрації».

  1. Відтепер є можливість державної реєстрації права довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов’язань.
  2. Відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно доповнюються інформацією, необхідною для здійснення зв’язку із заявником (абонентський номер мобільного телефону та/або адреса електронної пошти) та інформацією щодо реквізитів платежу про справляння адміністративного збору, а також відомостями про ціну (вартість) об’єкту нерухомого майна.
  3. Рішення компетентного органу про переведення дачних та садових будинків у жилі без внесення відповідних змін до реєстру вважатиметься достатньою підставою для використання дачних і садових будинків як житла, у тому числі для реєстрації місця проживання.
  4. Передбачено забезпечення багатофакторної аутентифікації доступу державного реєстратора до Реєстру.
  5. Під час формування заяви власника про заборону вчинення реєстраційних дій додатково вносяться відомості про:

– реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна;

– кадастровий номер земельної ділянки (у разі формування заяви щодо земельної ділянки);

– адресу об’єкта нерухомого майна (крім випадків формування заяви щодо земельної ділянки).

 

За матеріалами Урядового порталу

 

 


Які нововведення чекають “спрощенців” третьої групи?Які нововведення чекають “спрощенців” третьої групи?

Закон № 466 вносить зміни до Податкового кодексу України у тому числі ті, що стосуються юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи.

Відповідні нововведення прокоментували у ДПС. Зокрема Законом:

– зменшено з 15 до 10 календарних днів термін, до закінчення якого платник єдиного податку третьої групи за ставкою 5% може подати заяву про зміну ставки цього податку на 3% зі сплатою ПДВ;

– обмежено поширення пільги у вигляді земельного податку на юридичних осіб – платників єдиного податку 3 групи, при наданні нерухомого майна в оренду;

– визначено, що анулювання реєстрації єдиного податку можливе в разі наявності податкового боргу, що перевищує 1020 грн на кожне перше число місяця протягом двох наступних кварталів – в останній день другого з наступних кварталів.

 

За матеріалами офіційного вебсайту ДПС в м. Києві

 

 


Як ФОПу отримати допомогу по частковому безробіттю?Як ФОПу отримати допомогу по частковому безробіттю?

28 травня набув чинності Закон № 591-IX, який в тому числі надає право фізичними особам – підприємцям отримувати допомогу по частковому безробіттю на період карантину у разі вимушеного скорочення тривалості робочого часу. До прийняття цього закону право на отримання такої допомоги мали лише працівники.

З 6 червня ФОПи, які не мають найманих працівників, але є застрахованими особами, можуть отримати допомогу по частковому безробіттю.

У Держзайнятості надали відповідну інструкцію:

  1. Щоб отримати допомогу потрібно звернутися до центру зайнятості за місцем сплати ЄСВ і зібрати необхідний пакет документів.
  2. Допомогу можна оформити протягом 90 днів з моменту призупинення чи скорочення діяльності.
  3. Допомога встановлюється за кожну годину скорочення діяльності та із розрахунку двох третин від бази нарахування ЄСВ, але не більше мінімальної заробітної плати (4723 грн) на місяць. Допомога надається на період призупинення/скорочення діяльності та впродовж 30 календарних днів після завершення карантину.
  4. З допомоги не сплачується податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

Детальніша інформація міститься у інфографіці:

 

Також кваліфіковану консультацію щодо оформлення допомоги можна отримати у будь-якому центрі зайнятості в телефонному режимі.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Державного центру зайнятості

 


Як розраховується зарплата працівнику, який працює віддалено?Як розраховується зарплата працівнику, який працює віддалено?

ГУ Держпраці у Дніпропетровській області проінформувала про порядок оплати праці при дистанційній роботі під час карантину.

Зокрема, згідно з ст. 60 КЗпП виконання дистанційної (надомної) роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

При дистанційній роботі працівники розподіляють робочий час на свій розсуд, на них не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не передбачено у трудовому договорі. Але роботодавцю необхідно забезпечити облік виконаної роботи з використанням будь-яких методів обліку, щодо яких сторони дійшли згоди.

Зарплата виплачується не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Тривалість робочого часу “дистанційників” не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 КЗпП України (40 або менше годин на тиждень).

Працівник може самостійно обирати місце для виконання роботи.

Отже, на “дистанційників” в повній мірі поширюється законодавство про працю з урахуванням специфіки та особливостей застосування дистанційного режиму роботи, які обумовлюються у трудовому договорі. Виконання дистанційної (надомної) роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

При запровадженні дистанційної роботи мають бути обумовлені умови, що визначають взаємні обов’язки сторін. Сторони трудового договору мають самостійно домовитися про систему оплати праці (почасову чи відрядну), строки виконання робіт, способи контролю за виконанням, питання охорони праці, відповідальності сторін тощо.

Крім того, ст. 125 КЗпП України передбачено, що працівники, які використовують свої інструменти для потреб підприємства, установи, організації, мають право на одержання компенсації за їх зношування (амортизацію). Розмір і порядок виплати цієї компенсації визначаються роботодавцем за погодженням із працівником. Також, можна домовитись про компенсацію витрат за використання електроенергії та води, зв’язку та обслуговування обладнання тощо.

 

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ Держпраці у Дніпропетровській області 

 


Усунення виявлених порушень Держпраці не звільняє від сплати штрафуУсунення виявлених порушень Держпраці не звільняє від сплати штрафу

Кодексом законів про працю крім відповідальності за порушення законодавства про працю встановлено обов’язок усунення виявлених порушень законодавства.

Заходи до притягнення роботодавця до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Такий висновок сформував суд при розгляді справи. 

Зокрема, ТОВ звернулося до суду і просило визнати протиправною та скасувати постанову Держпраці про накладення штрафу у розмірі 128 тис грн.

Свою вимогу ТОВ обгрунтувало тим, що усунуло порушення, зазначені в акті перевірки до завершення такої перевірки, про що було повідомлено представників управління Держпраці. Також позивач посилався на малозначність виявленого порушення, оскільки ТОВ було недоплачено працівникам, які направлені у службове відрядження, 71,16 грн., а сума штрафу становить 128 тис грн. що свідчить про непропорційність суми застосованого до позивача штрафу сумі виявленого порушення.

Місцевий суд позов задовольнив, а апеляційний суд відмовив у задоволенні позову.

Верховний Суд підтримав позицію апеляційного суду з огляду на наступне.

Виконання вимог припису не могло бути правовою підставою для того, щоб не застосовувати до суб’єкта господарювання фінансових санкцій, і, відповідно не звільняло від обов’язку понести відповідальність за вчинення правопорушень законодавства про працю, оскільки згідно з частиною сьомою статті 265 КЗпП сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю. Тобто вказаними нормами покладено одночасно на суб’єкта господарювання обов’язок, як щодо сплати штрафу за вчинене правопорушення, так і щодо його усунення.

Суд вважає безпідставними твердження позивача в касаційній скарзі, що виконання ТОВ вимог припису у встановлений законодавством строк є підставою для не накладення на позивача штрафних санкцій, оскільки такі твердження не ґрунтуються на вимогах закону.

Також колегія суддів Верховного Суду не прийняла доводи скаржника щодо малозначності порушення, оскільки чинне законодавство України про працю не передбачає пом’якшуючих чи обтяжуючих обставин для звільнення від відповідальності юридичних та фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю, з урахуванням розміру порушення.

 

Постанова КАС ВС 22 травня 2020 року у справі № П/811/1996/17

 

Підбірку підгoтувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

Я приймаю умови про обробку і захист перосональних даних і даю згоду на їх обробку.
X