Дайджест новин Підприємництво і право з 06.05.2019 по 13.05.2019

In: Дайджести новин законодавства і практики 14 May 2019 Tags: ,

Дайджест новин  Підприємництво і право

з 06.05.2019 по 13.05.2019

 

Змінились підстави блокування податкових накладних

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України №391 від 24.04.2019 р., якою  затверджено зміни до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зокрема вказаною постановою КМУ визначено ознаки, у разі відповідності яким реєстрація податкових накладних не зупиняється.

Також постановою КМУ уточнені підстави зупинення реєстрації податкових накладних через невідповідність критеріям оцінки ступеня ризиків: якщо сума ПДВ (крім сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. грн.

Крім того, податкові накладні перевірятимуться, якщо одночасно виконуються такі умови:

  • загальна сума ПДВ (крім сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, становить більше 400 тис. грн;
  • одночасно значення показників D та P мають такі розміри: D > 0,05, P < Pмх 1,4.

Реєстр податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, вестимуть за новою формою.

Також встановлені форми:

  • рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість;
  • рішення про неврахування таблиці даних платника ПДВ.

Постановою КМУ №391 від 24.04.2019 р. також уточнено порядок оскарження рішень про блокування податкових накладних.

Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку. Відмова комісії центрального рівня оскаржується лише у судовому порядку.

Комісії контролюючих органів також приймають рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника ПДВ, а комісія центрального рівня розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації. Скарги на регіональні комісії розглядає комісія центрального рівня за участю уповноваженої особи Мінфіну.

Слід відзначити, що суд зобов’язав ДФС відкликати лист про критерії блокування податкових накладних.

На незаконність застосування листа ДФС України від 21 березня 2018 року  №959/99-99-07-18 як підстави для зупинення реєстрації податкових накладних вказав і Верховний Суд.

Експертне середовище очікує, що запроваджені Урядом зміни у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних сприятимуть оптимізації реєстрації суб’єктами господарювання податкових накладних/розрахунку коригування в  Єдиному реєстрі податкових накладних, що матиме позитивний регуляторний ефект на бізнес-середовище.

 

За матеріалами видання Ліга-Закон

 

 


“Єдине вікно” на митниці запрацює для фітосанітарного контролю

Постановою Кабінету Міністрів України №383 від 08.05.2019 р. визначено порядок проведення перевірки сертифікатів та підтверджень у разі ввезення та/або вивезення насіння і садивного матеріалу, дослідних зразків сортів державним фітосанітарним інспектором під час здійснення фітосанітарного контролю.

Заплановано, що постанова має створити сприятливі умови під час перевірки таких документів державним фітосанітарним інспектором перед здійсненням фітосанітарного контролю насіння та садивного матеріалу при його імпорті та/або експорті з використанням механізму “єдиного вікна”:

  • сертифікатів країни-експортера, що засвідчує якість насіння та/або садивного матеріалу, сертифіката ОЕСР і сертифіката ISTA для насіння та садивного матеріалу за умови належності його до сорту, занесеного до Реєстру сортів рослин України та/або Переліку сортів рослин ОЕСР тих сільськогосподарських рослин, до схем сортової сертифікації яких приєдналася Україна;
  • підтвердження на ввезення насіння і садивного матеріалу для селекційних, дослідних робіт та експонування, підтвердження (повідомлення) на ввезення дослідних зразків сортів рослин для проведення експертизи заявки.

Зазначеною постановою КМУ встановлено, що державний фітосанітарний інспектор проводитиме:

  • перевірку наявності супровідних документів;
  • аналіз відомостей, які містяться у наданих документах;
  • перевірку наявності обґрунтованої відмови у видачі підтвердження Держпродспоживслужбою у разі ввезення/вивезення насіння і садивного матеріалу для селекційних, дослідних робіт та експонування;
  • перевірку відсутності заборон чи обмежень на ввезення на митну територію України;
  • встановлення фізичної відповідності насіння та садивного матеріалу відомостям, зазначеним у супровідних документах;
  • дотримання кількісних обмежень насіння і садивного матеріалу відповідно до підтверджень Мінагрополітики (повідомлення про прийняття заявки до розгляду та ввезення дослідних зразків сортів для цілей експертизи) заявки або підтвердження Держпродспоживслужбою про ввезення на територію України та вивезення за її межі зразків насіння і садивного матеріалу сортів рослин, не включених до Реєстру сортів рослин України та/або Переліку сортів рослин ОЕСР, для селекційних, дослідних робіт і експонування;
  • візуальний огляд цілості та ідентичності партії насіння та садивного матеріалу, відсутності ознак псування упаковки.

Перевірку фізичної відповідності вантажу проводитимуть вибірково у разі наявності пошкоджень упаковки, невідповідності відомостей у супровідних документах та невідповідності форми поданих супровідних документів затвердженим формам.

За результатами перевірки державний фітосанітарний інспектор:

  • прийме рішення про завершення відповідного виду державного контролю або про відмову в завершенні відповідного виду державного контролю з підстав, визначених законом;
  • внесе інформацію про прийняте рішення до єдиного державного інформаційного веб-порталу “Єдине вікно для міжнародної торгівлі”.

Таким чином, передбачені постановою Кабінету Міністрів України №383 від 08.05.2019 р. нововведення дозволять зекономити час, необхідний для здійснення експортно-імпортних операцій, що матиме позитивний вплив на бізнес-середовище, пов’язане з зовнішньоекономічною діяльністю.

За матеріалами видання Ліга-Закон

 


Урегульовано порядок купівлі-продажу електричної енергії з відновлюваних джерел за тарифом, який спрямований на заохочення виробників

Вступила у силу постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.04.2019 р. №641, якою визначено Порядок купівлі електричної енергії за “зеленим” тарифом.

Положення зазначеної постанови НКРЕКП поширюється на:

  • виробників електричної енергії за “зеленим” тарифом;
  • кандидатів у такі виробники;
  • гарантованого покупця;
  • постачальників електроенергії, що виконують функцію постачальника універсальних послуг оператора системи передачі.

Зазначено, що купівля-продаж електроенергії за “зеленим” тарифом здійснюється між кандидатом у виробники та гарантованим покупцем за типовим договором (форма якого затверджена цією ж постановою НКРЕКП).

Для здійснення правочину кандидат повинен надати наступні документи:

  • завірену копію статуту;
  • завірені документи, що підтверджують повноваження керівника на укладення такого договору;
  • зразок підпису керівника або уповноваженої на підписання документів особи.

У разі надання кандидатом неповного комплекту документів або подання недостовірної інформації в документах, його заява не розглядається, про що йому повідомляється протягом 3 днів.

Також постановою затверджено методику формування кошторису гарантованого покупця. Сам кошторис повинен мати таку структуру:

  • доходи, які включають складову вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електроенергії з альтернативних джерел на покриття кошторисних видатків;

Видатки, які включають:

1) витрати на оплату праці та обов’язкових платежів – витрати на оплату праці персоналу гарантованого покупця, чисельності персоналу, відрахувань до державних цільових фондів;

2) амортизацію у вигляді коштів, призначених для відновлення вартості зношуваних основних засобів з урахуванням норм Податкового кодексу України;

3) інші господарські видатки – витрати, які складаються із суми виробничо-господарських витрат, витрат, пов’язаних з ліцензованою діяльністю зі здійснення функцій гарантованого покупця, і включають витрати на:

  • оплату послуг уповноважених банків;
  • оплату внесків на регулювання;
  • забезпечення господарської діяльності і організації виробничого процесу гарантованого покупця;
  • інших витрат, які включаються до кошторису гарантованого покупця відповідно до рішень Уряду та НКРЕКП.

Гарантований покупець складає проект кошторису на кожен наступний період регулювання з розподілом по місяцях і надає його до НКРЕКП до 15 вересня року, що передує наступному періоду регулювання.

До проекту кошторису гарантований покупець подає пояснювальну записку, до якої включаються обґрунтовані розрахунки та додаються документи, які обґрунтовують та/або підтверджують витрати гарантованого покупця, план використання амортизаційних відрахувань тощо.

Постановою НКРЕКП також встановлено права та обов’язки сторін договору.

Вказано випадок, коли сторони звільняються від виконання зобов’язань. Таким чином, у разі настання обставин непереборної сили, особи мають право не виконувати свої обов’язки на термін дії таких обставин та до повного усунення їх наслідків.

Цікавим моментом нормативного акту є порядок врегулювання спорів.

Усі суперечки, претензії та розбіжності між сторонами, які можуть виникати з умов такого договору повинні по можливості вирішуватися шляхом переговорів.

У разі неможливості самостійно розв’язати конфліктну ситуацію, сторони можуть звернутися за допомогою до Центру з вирішення спорів та переговорів Секретаріату Енергетичного співтовариства.

Якщо спір неможливо вирішити мирним шляхом, сторони мають право передати його до арбітражу або господарського суду України.

Усі спори та суперечки, що передаються на вирішення в арбітражі, розглядаються Міжнародним арбітражним судом Міжнародної торгової палати за Арбітражним регламентом. У такому випадку:

  • місцем (або місцем проведення) арбітражу є Париж;
  • мовою, яка має використовуватися під час арбітражного розгляду, є англійська;
  • правом, що застосовується до Договору, є матеріальне право України.

Крім того, постановою НКРЕКП затверджено Методику формування кошторису гарантованого покупця та Типовий договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.

Очікується, що запроваджене національним регулятором унормування купівлі-продажу електричної енергії з відновлюваних джерел за “зеленим” тарифом сприятиме заохоченню виробництва більшої кількості електроенергії на внутрішньому ринку та загальному пожвавленню бізнесу у сфері енергетики.  

 

За матеріалами видання Ліга-Закон

 


Змінюється процедура формування тарифів на диспетчерські послуги в електроенергетиці

Набула чинності постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.04.2019 р. №586, якою затверджено Порядок формування тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.  

Даною постановою НКРЕКП визначено, що питання встановлення (перегляду) тарифу розглядаються на засіданні НКРЕКП, яке проводиться у формі відкритого слухання.

Для встановлення (перегляду) тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління заявник подає до НКРЕКП заяву не пізніше ніж до 1 жовтня базового року. Такі заяви оформлюються відповідно до затверджених типових форм.

Вказаним порядком встановлено документи, що додаються до неї:

  1. пояснювальну записку щодо необхідності встановлення (перегляду) тарифу, що включає обґрунтування прогнозованих витрат за їх складовими;
  2. розрахунок тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління на прогнозний рік;
  3. копію фінансової звітності за останній звітний період;
  4. розрахунок витрат на оплату праці на прогнозний рік;
  5. розрахунок амортизаційних відрахувань на прогнозний рік, здійснений згідно зі стандартами бухгалтерського обліку та відповідно до Податкового кодексу України, та інформацію щодо сум фактичних амортизаційних відрахувань за податковим та бухгалтерським обліками за базовий рік;
  6. протокол проведення відкритого обговорення;
  7. розшифровка статей виробничих послуг, сировини та матеріалів за базовий рік;
  8. розрахунок прибутку на прогнозний рік;
  9. копія порядку розподілу активів, витрат та доходів між видами господарської діяльності та наказу про його затвердження (при першому встановленні тарифу та/або на вимогу НКРЕКП);
  10. прогнозований баланс електричної енергії;
  11. джерела фінансування інвестиційної програми на прогнозний рік;
  12. інші матеріали.

Усі документи, що надаються заявником до НКРЕКП відповідно до вимог цього Порядку у друкованій формі, мають бути підписані керівником заявника (або особою, на яку покладені обов’язки керівника), а копії документів – завірені належним чином.

Відповідальність за достовірність даних, наданих у документах, несе заявник.

У разі якщо заява та додані до неї документи не відповідають вимогам цього Порядку, заява залишається без розгляду, про що НКРЕКП письмово повідомляє заявника протягом 20 робочих днів з дати реєстрації заяви.

Існують підстави для встановлення тарифу за ініціативою НКРЕКП. А саме:

  1. закінчення періоду, на який встановлювався тариф та його структура (або закінчення терміну врахування окремих елементів витрат у структурі тарифу);
  2. невиконання інвестиційної програми, надання заявником недостовірних даних, помилок при розрахунку необхідного доходу;
  3. зміни обсягів виробництва та передачі електричної енергії відносно врахованих при розрахунку діючого тарифу більше ніж на 5 %;
  4. за результатами перевірок господарської діяльності суб’єкта господарювання;
  5. в інших випадках, передбачених нормативно-правовими актами НКРЕКП.

Очікується, що запровадженні НКРЕКП регуляторні нововведення позитивно вплинуть на бізнес в енергетичній сфері.

 

За матеріалами видання Ліга-Закон

 


Суб’єктів господарювання, що затримують потяги, частіше перевірятимуть

Вступили у силу нові критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері залізничного транспорту та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою з безпеки на транспорті, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №298 від 06.03.2019 р.

Відтепер ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері залізничного транспорту визначається за наступними критеріями:

  • кількість випадків загибелі або травмування людей, що сталися у зв’язку з діяльністю суб’єкта господарювання протягом останнього року, що передує плановому періоду;
  • кількість пошкоджених за цей період одиниць рухомого складу суб’єкта господарювання;
  • кількість випадків затримки (порушення графіка руху) поїздів, сформованих з вагонів для перевезення пасажирів, ручної поклажі (багажу) та вантажобагажу, що сталися у зв’язку з діяльністю суб’єкта господарювання;
  • кількість випадків втрати небезпечних вантажів, що сталися у зв’язку з діяльністю суб’єкта господарювання;
  • кількість власного або орендованого залізничного рухомого складу, який виходить на колії загального користування або на колії, які використовуються суб’єктом господарювання на підставі договору, станом на будь-яку дату протягом останнього року;
  • протяжність власних або орендованих залізничних колій чи залізничних колій, які використовуються суб’єктом господарювання на підставі договору;
  • кількість осіб, які постійно або тимчасово можуть перебувати одночасно на об’єкті залізничного транспорту, що належить суб’єкту господарювання на праві власності або користування.

Залежно від отриманих за критеріями балів суб’єкти господарювання відносяться до високого (перевіряють не частіше разу на 2 роки), середнього (не частіше одного разу на три роки) та незначного (перевірки раз на 5 років) ступенів ризику.

Очікується, що запроваджені Урядом критерії оцінки ступеню ризику від провадження господарської діяльності у сфері залізничного транспорту матимуть позитивний регуляторний ефект на бізнес-середовище у транспортній галузі.

 

За матеріалами видання Ліга-Закон

 

Читайте статтю на тему:

 

 

Підбірку підгoтував: 

Тарас Бандирський

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

X