fbpx

Дайджест новин Підприємництво і право з 03.05.2019 по 06.05.2019

In: Дайджести новин законодавства і практики 06 May 2019 Tags: ,

Дайджест новин  Підприємництво і право

з 03.05.2019 по 06.05.2019

 

Новообраний Президент України займе пост через 30 днів: опубліковані офіційні результати виборів

Відповідно до чинного законодавства — офіційним оголошенням результатів виборів Президента України є їх опублікування у газетах “Голос України” та “Урядовий Кур’єр” із зазначенням прізвища, імені, по батькові обраного Президента України, року його народження, професії, посади, місця роботи.

У “Голосі України” від 3 травня опубліковано офіційне оголошення результатів чергових виборів Президента України 31 березня 2019 року.

Центральна виборча комісія встановила результати голосування в другому турі президентських виборів і оприлюднила їх на засіданні 30 квітня 2019 року.

До списків виборців на виборчих дільницях було включено 30 105 004 виборці, з яких у голосуванні взяли участь 18 491 837 виборців.

До виборчого бюлетеня для повторного голосування 21 квітня було включено Володимира Зеленського та Петра Порошенка.

За Володимира Зеленського проголосувало 13 541 528 виборців, що у відношенні до кількості виборців, які взяли участь у повторному голосуванні, становить 73,22 %. За Петра Порошенка – 4 522 450 виборців (24,45 %).

Отже, за підсумками повторного голосування 21 квітня 2019 року з чергових виборів Президента України 31 березня 2019 року більшу кількість голосів виборців одержав кандидат на пост Президента України Зеленський Володимир Олександрович.

Таким чином, за підсумками повторного голосування обраним Президентом є кандидат Володимир Олександрович Зеленський, який народився 1978 року та є художнім керівником ТОВ “Квартал 95”. Володимир Зеленський проживає в місті Києві, є безпартійним, суб’єктом його висування є політична партія “Слуга народу”.

Новообраний Президент вступає на пост не пізніш як через 30 днів після офіційного оголошення результатів виборів та набуває повноважень з моменту складення присяги Українському народові на урочистому засіданні Верховної Ради України.

 

За матеріалами видання Ліга-Закон

 


Нацбанк змінив вимоги до застави за кредитами для екстреної підтримки ліквідності

Національний банк України змінив вимоги до застави за кредитами для екстреної підтримки ліквідності, щоб мінімізувати ризики неповернення коштів.

Відповідні зміни затверджено постановою Правління Нацбанку від 26 квітня 2019 року №64 “Про затвердження Змін до Положення про екстрену підтримку Національним банком України ліквідності банків”, яка набрала чинності 3 травня 2019 року.

Зокрема, змінюються деякі коригуючі коефіцієнти, які НБУ застосовує до заставлених майнових прав за кредитним договором з юридичною або фізичною особою – боржником для розрахунку достатності їхнього обсягу. До майнових прав за кредитним договором на суму понад 30 млн. грн., у якому немає заборони на зарахування боржником зустрічних однорідних вимог, застосовуватиметься менший коригуючий коефіцієнт. Застава у вигляді майнових прав за договором, у якому є така заборона, вважатиметься пріоритетною.

Водночас банк, який надав у заставу НБУ майнові права за кредитними договорами, не матиме права здійснювати зарахування зустрічних вимог за кредитами боржників без письмового дозволу НБУ як заставодержателя.

У Нацбанку нагадали, що у грудні 2016 року регулятор як кредитор останньої інстанції запровадив новий інструмент екстреної підтримки ліквідності платоспроможних банків – Emergency liquidity assistance (ELA).

Кредити ELA призначені виключно для покриття тимчасового дефіциту ліквідності банку в разі надзвичайних ситуацій, коли банки вичерпали інші джерела підтримки ліквідності, зокрема, за рахунок коштів акціонерів та стандартних інструментів рефінансування НБУ. Як заставу за такими кредитами банки можуть надавати державні цінні папери, ліквідне нерухоме майно, майнові права за кредитними договорами з юридичними особами та фізичними особами, виконання зобов’язань за якими забезпечене іпотекою (крім об’єктів незавершеного будівництва), майнові права за кредитними договорами з фізичними особами. Кредит для екстреної підтримки ліквідності можна отримати строком до 90 днів.

Ефект від зазначених нормативних змін вимог до застави за кредитами для екстреної підтримки ліквідності буде не миттєвим, але кумулятивним — кредити стануть доступнішими для бізнесу, а зростання кредитного плеча з часом почне додавати процентні пункти до показника ВВП. Очікується, що запроваджені зміни до вимог щодо застави корпоративних та майнових прав матимуть позитивний вплив на ринок кредитних послуг та стимулюватимуть збільшення обсягів кредитування національного бізнесу в Україні.

 

За матеріалами видання Ліга-Закон

 


Державні підприємства сплачуватимуть до бюджету 30 % прибутку

Набрала чинності постанова КМУ №363 від 24 квітня 2019 року щодо забезпечення надходжень до державного бюджету у 2019 році частини чистого прибутку (доходу).

Зокрема, вказаною постановою Уряд змінив норматив відрахування державними підприємствами частини чистого прибутку до державного бюджету. А саме, державні підприємства, обсяг чистого прибутку яких менше 50 млн грн., сплачуватимуть до державного бюджету відрахування у розмірі 50%, інші підприємства – 90 %.

При цьому для державних підприємств, які задіяні в реалізації важливих, суспільно значущих проектів, зокрема, в оборонній галузі, збережено мінімальний законодавчо встановлений рівень — 30%.

Очікується, що вказані нормативні нововведення забезпечать збільшення показників наповнюваності бюджету в поточному році.

 

За матеріалами видання Ліга-Закон

 


Уряд заборонив нерегулярні авіарейси до Росії

З метою посилення заходів, спрямованих на усунення загроз національній безпеці, Кабінет Міністрів України оновив Положення про використання повітряного простору України.

Відповідну постанову КМУ №374 було прийнято на засіданні Уряду України 3 травня 2019 року. Постанова набере чинності з дня її офіційного опублікування.

Згідно зі змінами, передбаченими вказаною постановою, встановлено заборону на нерегулярні рейси(польоти) повітряних суден між пунктами відправлення, розташованими на території України, та пунктами призначення, розташованими на території держави-агресора, а також у зворотному напрямку.

Слід відзначити, що Російську Федерацію визнано агресором та окупантом Законом України №2268-VIII “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях“. Виняток становитимуть рейси (польоти), необхідні для забезпечення діяльності місій міжнародних організацій – Організації Об’єднаних Націй, Організації з безпеки і співробітництва в Європі, Червоного Хреста.

Очікується, що набрання чинності вказаною постановою КМУ не матиме негативних наслідків для національного бізнесу, зокрема у сфері надання транспортних послуг та повітряних перевезень.

 

За матеріалами видання Ліга-Закон

 

 

Парламентові рекомендовано внести зміни до КПК щодо посилення захисту ІТ-компаній від безкарного вилучення обладнання під час обшуку

Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендував Верховній Раді України прийняти за основу законопроект №9484 щодо вдосконалення порядку застосування окремих заходів забезпечення кримінального провадження.

У Кримінальному процесуальному кодексі України пропонується уточнити відповідну термінологію та змінити порядок тимчасового доступу та вилучення інформаційних і телекомунікаційних систем.

Зокрема, змінюється поняття “речові докази” матеріальні об’єкти, які були знаряддям або засобом вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також матеріальні об’єкти, що були предметом кримінального правопорушення, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Речовим доказом може бути визнана інформація в електронному вигляді (електронна інформація): якщо вона є знаряддям, засобом або предметом кримінального правопорушення, чи може бути використана як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

При цьому, відповідно до законопроекту — пристрої для обробки, передавання та зберігання електронної інформації або їх складові як носії електронної інформації речовими доказами не визнаватимуться.

Такий пристрій може бути визнаний речовим доказом лише у разі, якщо він сам є знаряддям, засобом або предметом кримінального правопорушення, окрім випадків, коли такою ознакою складу кримінального правопорушення виступає інформація, що в ньому міститься, а також у випадку, коли електронна інформація як речовий доказ не може бути копійована без пошкодження чи знищення цього пристрою.

Також визначається, що сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зобов’язані надати суду оригінал документа. Оригіналом електронного документа є його електронний примірник відповідно до Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг”, а також засвідчене візуальне відображення е-документа на папері.

У разі втрати, пошкодження чи знищення стороною кримінального провадження наданого їй документа чи пристрою для обробки, передавання та зберігання електронної інформації або його складових, що містили у собі документ в електронному вигляді, вона зобов’язана відшкодувати володільцю витрати, пов’язані з втратою, пошкодженням чи знищенням документа, виготовленням його дубліката, та вжити заходів щодо відновлення втраченого документа. На вимогу власника (законного володільця) або його представника особа, що вилучає обладнання, має надати письмове обґрунтування можливості заподіяння шкоди кримінальному провадженню у разі, якщо зазначений пристрій не буде вилучено.

Законопроектом передбачається також встановлення тимчасового доступу до пристроїв для обробки, передавання та зберігання електронної інформації або їх складових здійснюється без їх вилучення (виїмки) шляхом зняття копії інформації, що в них міститься. За результатами копіювання інформації має бути складено окремий протокол, копія якого вручається особі, якій належить пристрій для обробки, передавання та зберігання електронної інформації або їх складових, з якого здійснено копіювання інформації.

За оцінками експертів, прийняття Верховною Радою вищевказаного законопроекту матиме значний позитивний вплив на покращення бізнес-середовища в Україні, зокрема в ІТ-галузі.

 

 

Читайте статтю на тему:

За матеріалами видання Ліга-Закон

Підбірку підгoтував: 

Тарас Бандирський

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

X