fbpx

Дайджест новин “Підприємництво і право” з 01.08.2022 по 09.08.2022 р.

In: Дайджести новин законодавства і практики 09 Aug 2022 Tags:

Дайджест новин  “Підприємництво і право”

з 01.08.2022 по 09.08.2022 р.

 

З 10 серпня набуде чинності закон, який регулює працю фрілансерів

З 10 серпня набуде чинності закон, який регулює працю фрілансерів

05 серпня Президент підписав Закон від 18.07.2022 р. №2421-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання деяких нестандартних форм зайнятості» (законопроєкт №5161), який почне діяти з 10 серпня 2022 р. 

Законом передбачено такі нововведення:

  1. визначено поняття трудового договору з нефіксованим робочим часом. Це особливий вид трудового договору, умовами якого не встановлено конкретний час виконання роботи, обов’язок працівника виконувати яку виникає виключно у разі надання роботодавцем передбаченої цим трудовим договором роботи без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно, але з дотриманням умов оплати праці;
  2. роботодавець самостійно визначатиме необхідність та час залучення працівника до роботи, обсяг роботи та в передбачений трудовим договором строк погоджує з працівником режим роботи та тривалість робочого часу, необхідного для виконання відповідної роботи;
  3. трудовий договір з нефіксованим робочим часом повинен містити інформацію про:

– спосіб та мінімальний строк повідомлення працівника про початок виконання роботи, який повинен бути достатнім для своєчасного початку виконання працівником своїх обов’язків;

– спосіб та максимальний строк повідомлення від працівника про готовність приступити до роботи або про відмову від її виконання у встановлених випадках;

– інтервали, під час яких від працівника можуть вимагати працювати (базові години та дні).

Форму трудового договору з нефіксованим робочим часом затвердить Мінекономіки;

  1. кількість базових годин, під час яких від працівника можуть вимагати працювати, не може перевищувати 40 годин на тиждень, а кількість базових днів не може перевищувати 6 днів на тиждень;
  2. мінімальна тривалість робочого часу працівника, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, протягом календарного місяця становить 32 години. Якщо працівник протягом календарного місяця виконував роботу менше 32 годин, йому повинна бути виплачена заробітна плата не менше ніж за 32 години робочого часу відповідно до умов оплати праці, визначених трудовим договором;
  3. роботодавець не може забороняти або перешкоджати працівникові, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, виконувати роботу за трудовими договорами з іншими роботодавцями;
  4. при нарахуванні заробітної плати працівникам, які працюють за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, ставка ЄСВ застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру;
  5. кількість трудових договорів з нефіксованим робочим часом у одного роботодавця не може перевищувати 10 відсотків загальної кількості трудових договорів, стороною яких є цей роботодавець.

Роботодавець (роботодавець – фізична особа), який використовує працю менше ніж 10 працівників, може укладати не більше одного трудового договору з нефіксованим робочим часом.

 

Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання трудових відносин з нефіксованим робочим часом” № 2421-IX від 18.07.2022 р.

 

 


НБУ встановив послаблення для підтримки діяльності волонтерів та бізнесу

НБУ встановив послаблення для підтримки діяльності волонтерів та бізнесу

У НБУ повідомили, що з 6 серпня 2022 року запрацювали нові правила у сфері розрахунків гривневими платіжними картками за кордоном.

Розуміючи важливість і ефективність волонтерського руху Національний банк дав змогу банкам не застосовувати ліміт на розрахунки фізичних осіб-волонтерів із гривневих платіжних карток за кордоном з метою купівлі товарів військового призначення за умови дотримання одночасно таких вимог:

  1. операції за рахунком волонтера є типовими для цієї фізичної особи та обсяг операцій, що здійснювалися за її рахунками, перевищував еквівалент 100 тис. грн на місяць до 21 липня 2022 року;
  2. подання до банку листа від державного органу або військової частини щодо співпраці з волонтером та замовлення товарів відповідного призначення, якщо сума такої операції перевищує еквівалент 400 тис. грн на місяць;
  3. надання орієнтовної вартості (розрахунку) товару та строків виконання замовлення;
  4. інформування волонтером банку щодо збору коштів з метою оплати продукції.

До переліку товарів, які мають змогу купувати волонтери-фізичні особи, належать: рації, бронежилети, каски, шоломи, військова та тактична форма, військове та тактичне взуття, захисний одяг, оптичні прилади для слідкування, безпілотні літальні апарати, спальні мішки, каремати та засоби для надання домедичної допомоги.

Наявність у банку інформації з відкритих джерел щодо недобросовісної практики діяльності відповідної фізичної особи може бути підставою для відмови банком надалі проводити такі операції в обсязі, що перевищує ліміт у 100 тис. грн на місяць (в еквіваленті).

Також НБУ включає рації до переліку товарів військового призначення, для придбання яких громадяни мають змогу купувати валюту та переказувати її за кордон у межах щомісячного ліміту 400 тис. грн (в еквіваленті).

Враховуючи потреби бізнесу, Національний банк спростив валютні обмеження, зокрема щодо використання корпоративних платіжних карток.

Банкам дозволили продавати іноземну валюту юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, що є резидентами України, із зарахуванням на поточний рахунок клієнта в іноземній валюті для подальшого використання відповідної валюти на здійснення витрат за допомогою корпоративних платіжних карток за кордоном. Зокрема, таких витрат:

на відрядження працівників за кордон виключно для оплати добових витрат у межах щоденного ліміту в розмірі 80 євро (в еквіваленті) на одного співробітника;

на проживання та транспортні витрати (з документальним підтвердженням розрахунку зазначених витрат на одну особу).

Розрахунки валютними картками можуть здійснюватися без обмежень.

Також визначено, що обмеження на здійснення розрахунків за кордоном у межах ліміту у 100 тис. грн (в еквіваленті) на місяць не розповсюджуватиметься на клієнтів банку-юридичних осіб, що здійснюють перевезення вантажів у міжнародних сполученнях на підставі документів, що надають право на здійснення відповідних перевезень.

Ці зміни унесені постановою НБУ від 5 серпня 2022 року № 172.

 

За матеріалами офіційного вебсайту НБУ

 

 


Яка актуальна процедура бронювання працівників аграрної сфери?

Яка актуальна процедура бронювання працівників аграрної сфери?

У Мінагрополітики надали нові роз’яснення щодо цієї процедури.Ключові моменти:

  1. Хто підлягає бронюванню?

Забронювати можна військовозобов’язаних, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення).

Юридичні особи, які залучені до виконання таких завдань/замовлень, отримують основні показники мобілізаційного плану, з ними також укладають договори (контракти) в передбаченому законодавством порядку.

  1. Як подавати пропозиції щодо військовозобов’язаних працівників?

Підприємство має надати документ (дата та номер рішення) від обласної військової адміністрації або органів місцевого самоврядування, який підтверджує, що воно залучене до виконання мобілізаційних завдань (замовлень), а також вказати дату й номер відповідного договору.

Крім того, необхідно обов’язково додати супровідний лист із належним обґрунтуванням.

Форми та зразки вищевказаних документів доступні за посиланням https://drive.google.com/drive/u/0/folders/1OkX2JSFeU6D8OKymoWyapz8JLKejxKbU

Усі документи надсилати на електронну скриньку Agromobplan2022@gmail.com.

  1. Порядок подачі документів:

– супровідний лист із обґрунтуванням пропозицій щодо бронювання військовозобов’язаних, зазначенням електронної адреси, контактних номерів телефонів та осіб тощо за орієнтовною формою у форматі pdf;

– пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних за визначеною формою, що додається, у форматі Excel;

– ці ж пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних за підписом керівника у форматі pdf;

– номер договору про виконання підприємством мобілізаційних завдань (замовлень);

– копію листа обласної військової адміністрації або Київської міської військової адміністрації про підтвердження наявності у підприємства мобілізаційних завдань (замовлень);

  1. Працівника звільнено з роботи і його потрібно розбронювати, що робити?

Не пізніше одного робочого дня з дати звільнення потрібно надіслати заповнену  таблицю зі супровідним листом, а також копією наказу про звільнення (в темі листа вказати звільнення працівника та назву підприємства) на e-mail: Agromobplan2022@gmail.com.

Телефон для довідок: 0-800-215-010 

Детальна інформація про те, представники яких спеціальностей не можуть бути включені до Пропозицій із бронювання за посиланням.https://minagro.gov.ua/news/utochnennya-poryadku-bronyuvannya-vijskovozobovyazanih

 

За матеріалами офіційного вебсайту Міністерства аграрної політики та продовольства України

 

 


Як надавати відпустки без збереження заробітної плати під час воєнного стану?

Як надавати відпустки без збереження заробітної плати під час воєнного стану?

У Федерації профспілок України наголосили на основних моментах.

Законом «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ (із змінами) оновлено порядок надання працівникам відпустки без збереження заробітної плати. Зокрема:

  1. Відпустка без збереження зарплати за угодою сторін без обмеження строку:

Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого ч. 1 ст. 26 Закону «Про відпустки» (ч. 3 ст. 12 Закону № 2352).

Відпустка без збереження заробітної плати за цією підставою надається у період дії воєнного стану без обмеження її тривалості будь-якому працівнику незалежно від його категорії чи статусу, за його заявою та згодою роботодавця.

Час перебування у такій відпустці зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону «Про відпустки».

  1. Відпустка без збереження зарплати в обов’язковому порядку ВПО або працівникам які виїхали за кордон

Змінами до Закону  № 2352 запроваджено новий вид відпустки без збереження заробітної плати, яка не належить до відпусток без збереження заробітної плати, що надаються працівникові згідно ст. 25, 26 Закону «Про відпустки». Працівники отримали право на новий вид відпустки, починаючи з 19 липня 2022 року, тобто з моменту набрання чинності змінами до цього закону.

Відповідно до цих змін у період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону «Про відпустки».

За цією новою підставою відпустка без збереження заробітної плати надається:

– тривалістю – не більше 90 календарних днів у період дії воєнного стану. Закон не обмежив можливості працівника реалізувати своє право на цю відпустку кілька разів, однак загальна тривалість відпусток (частин) яку працівник може вимагати надати відповідно до цієї норми не може перевищувати 90 днів протягом дії воєнного стану;

– виключно працівникам, які виїхали за межі території України або набули статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується довідкою;

– в обов’язковому порядку за заявою працівника.

Виходячи із умов її надання працівник має підтвердити той факт, що він «виїхав за межі території України» або «набув статусу внутрішньо переміщеної особи». Спосіб підтвердження факту виїзду за межі України не визначений законом, тому рішення щодо надання відпустки у цьому випадку прийматиме роботодавець на підставі наданих працівником доказів, які в достатній мірі підтверджують цей факт. У разі повернення працівника, який перебуває у зазначеній відпустці, виходячи із умов надання, особа втрачає право вимагати її продовження.

Час перебування у відпустці без збереження заробітної плати за цією підставою не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.

  1. Інші види відпусток без збереження зарплати в обов’язковому порядку

Необхідно зазначити, що в період дії воєнного стану за певними категоріями працівників зберігається право на відпустки без збереження заробітної плати, що надаються в обов’язковому порядку за їх бажанням відповідно до ст. 25 Закону «Про відпустки».

  1. Інші види відпусток без збереження зарплати за згодою сторін

Також у період дії воєнного стану зберігається право працівників на відпустку без збереження заробітної плати відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону «Про відпустки» (ст. 84 КЗпП), якою передбачено, що за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та роботодавцем, але не більше 15 календарних днів на рік. Ця відпустка надається за заявою працівника та згодою роботодавця.

Крім того, працівники мають право на відпустку без збереження заробітної плати на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів відповідно до Закону «Про захист населення від інфекційних хвороб». Строк такої відпустки не включається до загального терміну (15 календарних днів) відпустки без збереження заробітної плати, яка надається за сімейними обставинами та з інших причин (ч. 2 ст. 26 Закону «Про відпустки»).

 

За матеріалами офіційного вебсайту Федерації профспілок України

 

 

Підбірку підготувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

Я приймаю умови про обробку і захист перосональних даних і даю згоду на їх обробку.
X