fbpx
[get_banners]

Дайджест нoвин закoнoдавства і практики за періoд з 10.04.2017 пo 16.04.2017 РУБРИКА “ПІДПРИЄМНИЦТВO І ПРАВO”

In: Дайджести новин законодавства і практики 18 Apr 2017 Tags: , ,

Дайджест нoвин закoнoдавства і практики

за періoд з 10.04.2017 пo 16.04.2017

РУБРИКА “ПІДПРИЄМНИЦТВO І ПРАВO”

 

Діяльність приватних детективів легалізована

Законом «Про приватну детективну (розшукову) діяльність», який прийнятий Верховною Радою 13 квітня, але ще не підписаний Президентом і відповідно не набрав чинності, легалізовано приватну детективну діяльність. Вона ґрунтується на принципах верховенства права, законності, диспозитивності, об’єктивності та неупередженості, дотримання прав, свобод і законних інтересів фізичних і юридичних осіб, поваги людської гідності, сумлінності, незалежності суб’єктів приватної детективної (розшукової) діяльності, конфіденційності та збереження професійної таємниці, взаємодії з правоохоронними органами, органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами.

Приватним детективом може бути громадянин України, який досяг 21 року, володіє державною мовою, має вищу освіту або стаж роботи в оперативних підрозділах або органах досудового розслідування не менше трьох років. Крім того, необхідно пройти відповідне навчання з метою здійснення приватної детективної (розшукової) діяльності і отримати свідоцтво про право на здійснення приватної детективної (розшукової) діяльності.

Також визначено:

– види і правовий статус суб’єктів приватної детективної (розшукової) діяльності;

– процедуру видачі свідоцтв;

– види детективних послуг;

– питання підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів;

– процедуру отримання дозволу на придбання, зберігання і застосування спеціальних засобів і умови їх застосування;

– здійснення контролю за діяльністю суб’єктів приватної детективної (розшукової) діяльності.

Проект Закону України від 28.12.2015 року № 3726 «Про приватну детективну (розшукову) діяльність»

Уряд ініціює скасування всього радянського законодавства

В Україні можуть припинити дію всі закони і акти міністерств і відомств, які були прийняті до проголошення незалежності в 1991 році.

Скасування нормативних актів ініціює Мін’юст. Міністр юстиції Павло Петренко зазначив, що в українському законодавстві залишилося дуже багато актів, які приймалися Радянським Союзом, УРСР, Радою Міністрів УРСР, які створюють перешкоди для українських громадян і бізнесу. Тому Міністерство юстиції розробило проект закону про визнання такими, що втратили чинність, актів органів УРСР і СРСР.

Згідно з проектом, протягом шести місяців після набрання чинності закону (в разі його прийняття Верховною Радою України) припинять свою дію всі підзаконні акти міністерств, відомств, президій та комісій, прийняті до 24 серпня 1991 року. Протягом року після вступу в силу закону втрачають чинність закони УРСР і СРСР, а протягом трьох років – всі кодифіковані акти УРСР, що до сих пір діють в Україні.

Кабмін підтримав розроблений Мін’юстом законопроект «Про визнання такими, що втратили чинність, актів органів державної влади та управління УРСР і постанови Верховної Ради від 12 вересня 1991 року «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства СРСР» ті постановив направити документ на розгляд в Верховну Раду.

Уряд розраховує на прийняття законопроекту Верховною Радою України вже в травні цього року.

Офіційний портал Міністерства юстиції України, рубрика «Новини», підрубрика «Уряд підтримав розроблений Мін’юстом законопроект, який скасовує усі нормативно-правові акти радянських часів» від 12.04.2017 року

Роботодавцям виплатять компенсацію за мобілізованих в 2014-2015 роках співробітників

Роботодавці, які не отримали в 2015 році в повному обсязі компенсацію в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу в особливий період з державного бюджету, зможуть отримати її за рахунок бюджетних коштів на 2017 рік.

Виплата здійснюватиметься за бюджетною програмою 2501350 «Компенсація підприємствам, установам, організаціям в межах середнього заробітку працівників, покликаних на військову службу за призовом по мобілізації, на особливий період, за 2014-2015 роки».

Така компенсація буде виплачуватися підприємствам, установам, організаціям, фермерським господарствам, сільськогосподарським виробничим кооперативам незалежно від підпорядкування і форми власності та фізичним особам – підприємцям в межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом по мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом.

Відповідні зміни до постанови від 4 березня 2015 № 105 Кабмін вніс на засіданні 12 квітня.

Постанова КМУ від 4 березня 2015 року № 105 «Про затвердження Порядку виплати компенсації за 2014 – 2015 роки підприємствам, установам, організаціям, фермерським господарствам, сільськогосподарським виробничим кооперативам незалежно від підпорядкування і форми власності та фізичним особам – підприємцям у межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, а також працівникам, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом»

Акціонерні товариства можуть надсилати повідомлення акціонерам за допомогою депозитарію

Акціонери зможуть отримувати повідомлення через депозитарну систему, якщо такий спосіб визначений статутом акціонерного товариства.

Для цього акціонерне товариство дає розпорядження Центральному депозитарію про направлення повідомлень акціонерам. Центральний депозитарій пізніше трьох днів після отримання розпорядження надає депозитарних установ та депозитаріїв-кореспондентів:

– розпорядження про направлення акціонерам повідомлення;

– копію повідомлення, отриманого від акціонерного товариства.

Депозитарні установи не пізніше трьох робочих днів забезпечують направлення копії повідомлення акціонерам по електронній пошті або смс. При цьому використовуються адреси і номери телефонів, зазначені акціонером в анкеті-рахунку в цінних паперах або договорі про обслуговування/відкритті рахунку в цінних паперах.

Якщо повідомлення надсилається всім акціонерам, воно також публікується на сайті акціонерного товариства, Центрального депозитарію та депозитарної установи.

Послідовність дій АТ і професійних учасників депозитарної системи для направлення повідомлень акціонерам через депозитарну систему України затверджена рішенням НКЦПФР від 7 березня 2017 року № 148.

Протягом чотирьох місяців з дня набрання законної сили рішенням депозитарні установи повинні привести договори про обслуговування рахунку в цінних паперах у відповідність з ним.

Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 07.03.2017 року № 148 «Щодо порядку направлення акціонерним товариством повідомлень акціонерам через депозитарну систему України»

Президент скасував обов’язкове використання печаток юридичними особами та підприємцями

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами – підприємцями», який прийнятий Верховною Радою України 23 березня 2017 року і підписаний Президентом 14 квітня, виключено законодавчі вимоги щодо обов’язкового використання печаток (незалежно від їх наявності у суб’єктів господарювання), необхідність використання печаток у відносинах суб’єктів господарювання з держорганами, а також можливість визнання документа недійсним (неукладеним, недосконалим) у зв’язку з відсутністю відбитка печатки. Закон вступить в силу через 3 місяці після опублікування.

Також встановлено адмінвідповідальність у вигляді штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за вимогу посадової особи про наявність відбитка печатки підприємства на документі, який подається до органу державної влади або орган місцевого самоврядування.

Постанова КМУ від 29 березня 2017 року № 219 «Про внесення змін до пункту 4 Порядку подання органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та органами, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, відомостей, необхідних для розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки»

Чи вважається роялті платою за використання програмного забезпечення?

Роялті вважається будь-який платіж, отриманий як винагорода за користування або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності.

При цьому роялті не вважаються платежі, отримані:

– як винагорода за користування комп’ютерною програмою, якщо умови користування обмежені функціональним призначенням такої програми і її відтворення обмежена кількістю копій, необхідних для такого використання (використання «кінцевим споживачем»);

– за придбання примірників (копій, примірників) об’єктів інтелектуальної власності, які втілені в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання;

– за придбання речей (в тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об’єкти права інтелектуальної власності, в користування, володіння та/або розпорядження особи;

– за передачу прав на об’єкти права інтелектуальної власності, якщо умови їх дозволяють продати або здійснити відчуження в інший спосіб або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), за винятком випадків, коли таке оприлюднення є обов’язковим згідно із законодавством.

Таким чином, платіж ліцензіару за використання програмного забезпечення за функціональним призначенням у власній господарській діяльності (без переходу права власності на нього), без права передавати, тиражувати, відчужувати третім особам, для цілей оподаткування не вважається роялті.

Питання визначення платежів за використання програмного забезпечення роялті роз’яснені в листі ДФС від 31 березня 2017 року № 6612/6/99-99-15-02-02-15.

Лист ДФС України від 31 березня 2017 року № 6612/6/99-99-15-02-02-15

Ознайомлення з матеріалами не зараховується до строку досудового розслідування

Відповідно до Закону України № 1950-VIII «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення механізмів забезпечення завдань кримінального провадження», який вступив в силу 14 квітня, в терміни проведення досудового розслідування не включається час на ознайомлення з матеріалами справи сторонами в порядку ст. 290 КПК.

Також передбачено визначення загального терміну досудового розслідування при об’єднанні кількох кримінальних проваджень в одне:

– якщо досудове розслідування здійснювалося одночасно – шляхом поглинання меншого терміну великим;

– якщо досудове розслідування здійснювалося в різний період часу – шляхом складання термінів.

Крім того, конкретизований момент призупинення досудового розслідування в разі приховування підозрюваного від органів слідства – слідство припиняється з моменту оголошення підозрюваного в розшук. При цьому тепер можна оголосити підозрюваного в розшук не тільки в разі неможливості встановлення його місця знаходження, а й у разі, якщо він перебуває за межами країни і не з’являється за викликом слідчого без поважних причин.

Змінено правила здійснення кримінального провадження на підставі угод. Так, угода про визнання провини може бути укладено підозрюваним в особливо тяжких злочинах, скоєних групою осіб або злочинною організацією, якщо він повідомив про злочинні діяння інших учасників групи. При цьому угода про визнання провини може бути укладено і в разі наявності в кримінальному провадженні потерпілих, якщо вони надали письмову згоду на його укладення.

Лист ДФС України від 21.03.2017 року № 3782/К/99-99-13-02-03-14

За невчасний розрахунок при звільненні — штраф 3200 грн

Державна служба України з питань праці нагадала, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед їх виплатою.

Окрім того, при проведенні розрахунку в інші строки, ніж визначено статтею 116 КЗпП, роботодавець зобовʼязаний виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ст. 117 КЗпП). У разі недотримання зазначених вимог до юридичних та фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю, застосовують фінансові санкції, передбачені абзацом 8 частини 2 статті 265 КЗпП, у розмірі мінімальної заробітної плати (3200 грн). Держпраці зауважує, що за порушення вимог статті 116 КЗпП передбачена також адміністративна відповідальність (ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

За інформацією Державної служби України з питань праці

Підбірку підгoтувала: 

Віктoрія Пoлянська,

Юрист кoмпанії «Західна кoнсалтингoва група»

X