Дайджест нoвин “Податки і облік” з 29.10.2018 пo 04.11.2018

In: Дайджести новин законодавства і практики 05 Nov 2018 Tags: ,

Дайджест нoвин “Податки і облік”

з 29.10.2018 пo 04.11.2018

 

З 07.11.2018 одержати кваліфіковані сертифікати відкритих ключів за дорученням буде неможливо

Фіскали нагадали: з 07.11.2018 набирає чинності Закон України від 05.10.2017 № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги».

А отже, починаючи з 07.11.2018 отримати послуги з формування кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів за довіреністю (в т.ч. посвідченою нотаріально) буде неможливо.

 

 

 

 

За матеріалами АЦСК ІДД ДФС

 


Виправлення помилки у раніше поданій фінзвітності

У разі виявлення помилок у фінансовій звітності, яка є додатком ФЗ до декларації з ПНП, платник податків повинен подати разом з уточнюючою Декларацією виправлену фінансову звітність. При поданні уточнюючої Декларації у таблиці «Наявність додатків» проставляється позначка про подання додатка ФЗ до Декларації та зазначаються відомості про форми фінансової звітності, які були подані (подаються) до органу ДФС.

Крім того, підприємства можуть подавати уточнену фінансову звітність на заміну раніше поданої фінансової звітності за результатами проведення аудиторської перевірки з метою виправлення самостійно виявлених помилок або з інших причин. Подання та оприлюднення уточненої фінансової звітності здійснюються у такому самому порядку, як і фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності, що уточнюються.

 

Лист ГУ ДФС України від 23.10.2018 № 4521/6/99-99-15-02-01-15/ІПК

 


Резерв сумнівних боргів на нарахування штрафу та пені

Порядок створення резерву сумнівних боргів регламентується відповідно до національних стандартів – ПБО 10 «Дебіторська заборгованість»; міжнародних стандартів – МСЗФ 9, МСБО 39.

Підприємства, які складають фінансову звітність за МСФЗ (відповідно до вимог ст. 12-1 Закону про бухоблік або за власним вибором), керуються загальними вимогами щодо створення резерву та визначення нетто-вартості фінансових інструментів (різновидом яких за МСФЗ вважається дебіторська заборгованість (п. 63 та 65 МСБО 39)) за вирахуванням суми створеного резерву.

Резерв сумнівних боргів – це сума, яка визначається оціночним шляхом на підставі аналізу дебіторської заборгованості підприємства та зменшує вартість дебіторської заборгованості в балансі. Одночасно зі створенням резерву відбувається збільшення інших операційних витрат, що зменшує фінансовий результат підприємства (п. 10 ПБО 10). Підприємства, що ведуть облік за МСФЗ, відносять резерв сумнівних боргів до витрат на збут.

Створення резерву сумнівних боргів є обов’язковим (п. 7 ПБО 10). Винятком є малі та мікропідприємства, яким дозволено вести спрощений бухоблік доходів і витрат.

Дебіторська заборгованість, що обліковується підприємством, не є однорідною і ділиться на різні види (поточна і довгострокова дебіторська заборгованість; дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги; аванси видані; розрахунки з підзвітними особами; розрахунки за претензіями, розрахунки за нарахованими штрафами та пенями).

П. 7 ПБО 10 встановлено, що поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів. Отже, виходячи із зазначеної норми резерв сумнівних боргів створюється тільки під таку дебіторську заборгованість, що одночасно відповідає таким критеріям:

  • є поточною (строк погашення – до 12 місяців з дати балансу);
  • не є придбаною заборгованістю або заборгованістю, що призначена для продажу;
  • є фінансовим активом, тобто погашається коштами або їх еквівалентами чи інструментами власного капіталу (п. 4 ПБО 13).

Враховуючи вищезазначене, резерв сумнівних боргів не формується під довгострокову дебіторську заборгованість (строк погашення – понад один рік), а також під поточну дебіторську заборгованість, яка не підпадає під поняття фінансового активу (наприклад, аванси видані не є фінансовим активом, оскільки їх погашення в звичайних умовах відбуватиметься в негрошовій формі в момент відвантаження товарів, надання послуг). Також у зв’язку із зазначеним резерв не створюється під дебіторську заборгованість по розрахунках з бюджетом (її не можна вважати сумнівною за визначенням); під дебіторську заборгованість, що забезпечена заставою (оскільки застава є гарантією компенсації можливої втрати активу).

Щодо дебіторської заборгованості за нарахованими штрафами і пенями, то вона не підпадає під жодне з описаних вище виключень щодо нарахування резерву сумнівних боргів і фактично може бути погашена або не погашена з такою ж імовірністю, як і основна дебіторська заборгованість, за якою такі грошові зобов’язання нараховано.

Таким чином, підприємство, якщо воно не є малим та мікропідприємством, має обов’язково здійснювати нарахування резерву сумнівних боргів під дебіторську заборгованість у вигляді нарахованих штрафів та пені.

 

За матеріалами «Вісник. Офіційно проподатки»

 


Пільга з ПНП при збитках минулих років

Фіскали повідомляють: відповідно до п. 30.1 ПКУ податкова пільга – передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених п. 30.2 ПКУ.

Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджено постановою КМУ №1233.

Суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає Звіт про пільги за формою згідно з додатком (п. 2 Порядку № 1233).

Таким чином, у Звіті відображається сума податку на прибуток, яка не сплачена до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг.

Згідно з п. 140.4 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення п. 140.4 ПКУ застосовуються з урахуванням п. 3 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (пп. 140.4.2 ПКУ).

У випадку, якщо об’єкт оподаткування з ПНП має позитивне значення, сума пільги передбаченої пп. 140.4.2 ПКУ, розраховується так:

сума від’ємного значення попереднього звітного року в межах суми прибутку звітного періоду х розмір базової ставки податку: 100.

Якщо об’єкт оподаткування з ПНП у звітному періоді має від’ємне значення або дорівнює нулю, без врахування від’ємного значення об’єкта оподаткування попереднього звітного року, то втрати до бюджету не виникають та сума пільги не визначається.

 

За матеріалами Офіс великих платників податків ДФС

 


З 2020 року звіт про податкові пільги вже не подаватимемо!

З 01.01.2020 набере чинності постанова у відповідності до якої, для суб’єктів господарювання буде скасовано обов’язок складати та подавати до контролюючого органу окремий звіт про суми податкових пільг

Натомість облік сум податкових пільг, отриманих суб’єктами господарювання, буде здійснюватися контролюючими органами на підставі інформації, наявної в поданих такими суб’єктами господарювання податкових деклараціях.

При цьому інформація про суми податкових пільг у податковій звітності повинна містити такі дані:

  • код пільги за кожним видом податкових пільг, найменування пільг згідно з довідником пільг, форма та порядок ведення якого затверджуються ДФС;
  • суму податку (збору), не сплаченого до бюджету у зв’язку з отриманням податкової пільги (вивільнені від оподаткування кошти);
  • строк користування податковою пільгою у звітному періоді — число, місяць, рік початку та закінчення користування пільгами. У разі коли строк користування податковою пільгою встановлений до початку звітного періоду і продовжується після його закінчення, такий строк збігається з датою початку та закінчення зазначеного періоду;
  • суму податкової пільги, що використана за цільовим призначенням, — обсяг пільг за платежами відповідно до довідника пільг у разі цільового використання податкових пільг

 

Постанова Кабміну від 31.10.2018 №891 «Про внесення змін до Постанови КМУ від 27.12.2010 №1233 «Про затвердження Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг»

 


Роялті за використання програмної продукції

Фіскали роз’яснили: у разі здійснення плати субліцензіату за отримання права на використання програмної продукції (комп’ютерної програми та/або її компонентів), платіж за таке використання на підставі пп. 14.1.225 ПКУ визначається як роялті. Але за умови, що відсутні обмеження для використання програмної продукції, визначені у вказаній нормі ПКУ. Така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ.

У разі якщо платник податку надає право на використання програмної продукції кінцевим споживачам шляхом надання їм ключів доступу, у тому числі за допомогою мережі Інтернет, і платіж за таке використання не вважається роялті згідно з умовами, визначеними пп. 14.1.225 ПКУ, така операція звільняється від оподаткування ПДВ на підставі п. 26-1 підрозд. 2 розділу XX ПКУ.

 

 

Лист ДФС України від 09.10.2018 №4359/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


Здача майна в оренду. Чи втрачається статус «неприбутківця»

Фіскали пояснюють: у разі отримання доходів (прибутків) релігійною організацією, внесеною до Реєстру неприбуткових установ та організацій, у вигляді орендних платежів внаслідок здавання в оренду власних приміщень у межах своєї статутної діяльності така організація не позбавляється статусу неприбуткової за умови їх використання на фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами без розподілу таких доходів (прибутків) серед засновників (учасників).

 

Лист ДФС України від 19.10.2018 № 4493/П/99-99-15-02-02-14/ІПК

 

Дивіться відео на тему:

 

Амортизація об’єкта поліпшення орендованого майна

Фіскали наголошують: затрати орендаря на поліпшення об’єкта операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які первісно очікувалися від його використання, відображаються орендарем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів.

Такі затрати зараховуються до складу основних засобів як первісна вартість нового об’єкта підгрупи 2.7 класифікації основних засобів, наведеної в п. 7 Методрекомендацій № 561.

У пп. 138.3.3 ПКУ визначені групи основних засобів (інших необоротних активів) та мінімально допустимі строки їх амортизації у податковому обліку.

Отже, у податковому обліку для розрахунку амортизації витрати на поліпшення (ремонт) орендованих основних засобів зараховується як окремий об’єкт групи 9 “інші основні засоби” з мінімально допустимим строком корисного використання 12 років.

 

Лист ГУ ДФС у м. Києві від 22.10.2018 № 4501/ІПК/26-15-12-03-11

 

Дивіться відео на тему:

 

Амортизація при переоцінці основних засобів та нематеріальних активів

Фіскали роз’яснюють: коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на результат переоцінки основних засобів і нематеріальних активів, що передбачає збільшення фінансового результату до оподаткування на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до НП(С)БО або МСФЗ (абз. 3 п. 138.1 ПКУ) та зменшення фінансового результату до оподаткування на суму дооцінки та вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів в межах попередньо віднесених до витрат уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, проведеної відповідно до НП(С)БО або МСФЗ (абз. 4 п. 138.2 ПКУ).

Підпунктом 138.3.1 ПКУ встановлено, що для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Отже, результати переоцінки (уцінки, дооцінки) основних засобів і нематеріальних активів, яка проведена відповідно НП(С)БО або МСФЗ, не враховуються при нарахуванні амортизації необоротних активів згідно зі ст. 138 ПКУ та відповідно при розрахунку ПНП.

 

 

За матеріалами ГУ ДФС у Тернопільській області

 


ПН та РК у листопаді слід складати за старими формами

З першого числа місяця, наступного за місяцем його офіційного опублікування, крім абз. 2 п. 6 і п. 8 Змін до Порядку заповнення ПН (вступають в силу з 01.01.2020) набирає чинності наказ від 17.09.2018 № 763, яким затверджено зміни до форми ПН, РК і порядку їх заповнення

У жовтні в «Урядовому кур’єрі» та «Офіційному віснику України» наказ не було опубліковано, а публікація наказу на сайті «Вісник. Офіційно про податки» не вважається офіційним опублікуванням.

 

 

Таким чином, у листопаді ПН та РК слід складати за старими формами.

 

Читайте статтю на тему:

 

Списання основних виробничих засобів: коли з ПДВ, а коли — без

Фіскали розглядаючи питання списання з балансу комунального підприємства основних виробничих засобів (лічильників теплової енергії), яке відбувається разом із списанням з балансу багатоквартирних житлових будинків за рішенням міської ради зазначили, що у разі коли суми ПДВ при придбанні таких лічильників були включені до складу податкового кредиту, то при їх списанні з балансу підприємства разом з багатоквартирними житловими будинками виникає об’єкт оподаткування ПДВ і за такими операціями визначаються податкові зобов’язання з ПДВ.

У випадку ліквідації основних засобів у зв’язку з їх розібранням або перетворенням у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням, платник податку не нараховує податкові зобов’язання з ПДВ (у тому числі відповідно до п. 198.5 ПКУ) у разі подання контролюючому органу належним чином оформленого акта на списання основних засобів за формою, встановленою наказом Мінстату України від 29.12.1995 № 352, або за довільною формою, за умови, що такий документ міститиме всю необхідну інформацію, яка дає змогу ідентифікувати операцію, та матиме належні реквізити первинного документа. Незалежно від форми складання такий документ має підтверджувати факт знищення, розібрання або перетворення основних засобів в інший спосіб, внаслідок чого основний засіб не може використовуватися за первісним призначенням.

 

Лист ДФС України від 11.10.2018 № 4386/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


Сплата штрафних санкцій та пені при поданні уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ

Фіскали нагадують: у разі подання платником ПДВ уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з ПДВ за попередні звітні (податкові) періоди, які передбачають збільшення податкових зобов’язань з ПДВ, що підлягають перерахуванню до бюджету, для перерахування таких зобов’язань до бюджету ДФС не пізніше наступного робочого дня подання таких уточнюючих розрахунків надсилає Казначейству реєстр платників ПДВ з сумою податку, що підлягає перерахуванню до бюджету.

На підставі такого реєстру Казначейство перераховує суми податку до бюджету.

Отже, у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової звітності з ПДВ, які передбачають збільшення податкових зобов’язань з податку, платники податку повинні необхідну суму, що підлягає перерахуванню до бюджету, сплатити на електронний рахунок.

Сума штрафних санкцій та пені у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ сплачуються до бюджету з поточного рахунка (п. 20, п. 25 Порядку електронного адміністрування ПДВ, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 № 569).

 

За матеріалами ГУ ДФС у Запорізькій області

 

Дивіться відео на тему:

 

Обрання касового методу обліку ПДВ при виконанні підрядних будівельних робіт

Фіскали роз’яснюють: застосування касового методу податкового обліку ПДВ за операціями з виконання підрядних будівельних робіт є правом платника, а не його обов’язком. При цьому нормами ПКУ не передбачено подання до контролюючих органів будь-яких заяв чи повідомлень щодо початку застосування касового методу за власним вибором платника.

Водночас у податковій декларації з ПДВ, починаючи зі звітного періоду, з якого платник податку почав застосовувати касовий метод, у полі «Відмітка про застосування касового методу податкового обліку» в кінці декларації платник податку проставляє відповідну позначку.

 

 

Лист ДФС України від 25.10.2018 № 4579/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


ПДВ субвиконавця при виконанні переробки давальницької сировини

Фіскали наголошують: послуги з переробки давальницької сировини, ввезеної на митну територію України для переробки, оподатковують ПДВ за нульовою ставкою. Право на застосування нульової ставки ПДВ має лише виконавець (резидент) таких послуг, який вивозить готову продукцію за межі митної території України.

Коли субвиконавець (резидент) надає виконавцю (резиденту) послуги з переробки давальницької сировини, він нараховує ПДВ на загальних підставах за ставкою 20%

 

 

Лист ДФС від 26.10.2018 № 4603/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


ПДВ при списанні дослідних зразків продукції

Фіскали зазначають: якщо підприємство виробляє дослідні зразки продукції та відносить відповідні суми ПДВ до податкового кредиту, то коли виробничий процес закінчується, собівартість зразків воно списує до складу операційних витрат.

Суми ПДВ, включені до складу податкового кредиту під час виробництва зразків, коригувати не потрібно. Коригуючі податкові зобов’язання з ПДВ не нараховують, якщо вартість таких зразків включають до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об’єктом оподаткування ПДВ та пов’язані з отриманням доходів.

 

 

Лист ДФС від 25.10.2018 № 4580/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


Податковий кредит при списанні кредиторської заборгованості  за ЗЕД-договором

Фіскали нагадують: відповідно до п. 198.3 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником ПДВ за ставкою, встановленою п. 193.1 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку зокрема, з ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту є дата сплати ПДВ за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ПКУ, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України – дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої ПН в ЄРПН (п. 198.2 ПКУ).

Відповідно до п. 187.8 ПКУ датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Випадки, коли податковий кредит підлягає коригуванню, визначені п. 192.1 ПКУ.

Отже, у випадку, коли при списанні кредиторської заборгованості, що виникла при імпорті товарів, розрахунки з постачальником-нерезидентом за які не проведено, не змінюється сума компенсації вартості товарів та не відбувається повернення сум ПДВ, сплачених при ввезенні товарів, то підстав для коригування податкового кредиту, сформованого на підставі отриманої митної декларації, не виникає.

 

 

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

 


Оприбуткування коштів при продажі товарів у кредит

Фіскали зазначають: у випадку проведення розрахункових операцій з відстроченням платежу або в кредит необхідно відповідно до вимог чинного законодавства при відпуску товару (послуги) видати покупцеві розрахунковий документ встановленої форми, із зазначенням у ньому форми оплати «У КРЕДИТ». При цьому отримані кошти, які надходять у рахунок продажу товару у кредит, слід оприбутковувати в касі підприємства з оформленням ПКО.

Фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою із суб’єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами – у розмірі до 50000 гривень уключно. Платежі на суму, що перевищують 50000 гривень, проводяться через банки або небанківські фінансові установи, шляхом переказу коштів із поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку.

Чинне законодавство не передбачає обов’язковість укладання договору купівлі-продажу на товар, що реалізується, та ідентифікації кінцевого споживача у видатковій накладній.

Відповідно до положень ст. 200 ПКУ ПН може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/РРО або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника).

 

 

Лист ДФС України від 18.10.2018 № 4478/6/99-99-14-05-01-15/ІПК

 

Дивіться відео на тему:

 

Порядок ведення касової книги

Фіскали нагадують: форма касової книги (типова форма № КО-4) визначена у додатку 5 до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, яким передбачено ведення цієї книги впродовж одного календарного року.

Аркуші касової книги нумеруються та прошнуровуються. Кількість аркушів у касовій книзі засвідчуються підписами керівника і головного бухгалтера установи/підприємства.

Якщо у касовій книзі залишились не заповненні сторінки (пусті), то на таких сторінках проставляється прочерки або на наступній сторінці після останнього запису ставиться дата закінчення книги та засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера підприємства (юридичної особи).

Порядок закриття касової книги у випадку зміни її форми, здійснюється таким чином, як і по закінченні календарного року.

У разі, якщо протягом календарного року касова книга закінчується або змінюється її форма, то нумерація сторінок у наступній касовій книзі повинна розпочинатись з «1».

Якщо касова книга велась в електронній формі, то після закінчення календарного року (або залежно від потреби) «Вкладний аркуш касової книги» формується в підшивки в хронологічному порядку, які формуються в книгу. Така книга засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера, і передається для зберігання відповідно до законодавства України.

При цьому платники податків зобов’язані після закінчення касової книги, яка велась на паперових або на електронних носіях, зберігати її протягом не менш як 3 роки з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності.

 

 

Підкатегорія «ЗІР»109.15

 

Читайте статтю на тему:

 

Застосування РРО при оплаті за товар через платіжну систему чи програмно-технічний комплекс самообслуговування

Фіскали роз’яснюють: якщо споживач замовив товар і розрахунок за нього було здійснено із застосуванням платіжних систем або програмно-технічних комплексів самообслуговування, які належать банкам, і зарахування коштів було проведено на розрахунковий рахунок відповідно до накладної, рахунку-фактури тощо, застосування РРО є необов’язковим.

 

 

Лист ДФС України від 18.10.2018 р. № 4479/6/99-99-14-05-01-15/ІПК

 

Дивіться інфографіку на тему:

 

ПДФО при добровільному медстрахуванні

Фіскали нагадують: до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема сума страхових платежів (страхових внесків) за договорами добровільного медичного страхування, сплачена будь-якою особою – резидентом за платника податку чи на його користь, крім випадків, перелічених у пп. “а” та “б” пп. 164.2.16 ПКУ.

Отже, платником ПДФО є фізособа, за яку чи на користь якої за договором добровільного медичного страхування товариством здійснено сплату сум страхових платежів (страхових внесків).

Якщо платником добровільного медичного страхування на користь фізичної особи є юридична особа, то при цьому юрособа як податковий агент має здійснити нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету від імені такої фізособи за її рахунок.

 

 

Лист ДФС від 22.10.2018 № 4511/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

 


ФОПи –«єдиноподатники» мають право продавати пиво та вино

Фіскали роз’яснюють: відповідно до положень ст. 291.5 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої-третьої груп фізичні особи підприємці, які здійснюють виробництво, експорт, імпорт та продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива та столових вин).

 

 

 

За матеріалами ГУ ДФС у м.Києві

 


При продажі залишків мазути як пічного побутового палива, слід зареєструватись платником акцизного податку

Фіскали пояснюють: якщо підприємство планує продати залишки нафтопродуктів, що належать до товарної підкатегорії 2710 19 68 10 УКТ ЗЕД і за описом товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД є паливом пічним побутовим, що підтверджено відповідними сертифікатами аналізу, воно зобов’язане зареєструватись платником акцизного податку.

При цьому в Україні діють:

  • ДСТУ 4058-2001 «Паливо нафтове. Мазут» — встановлює призначення паливних мазутів, марки мазутів, технічні вимоги до них;
  • ГСТУ 320.00149943.010-98 «Паливо пічне побутове. Технічні умови» — встановлює призначення і технічні вимоги до палива пічного побутового.

Пічне побутове паливо й мазут відрізняються за призначенням і фізико-хімічними показниками.

Якщо підприємство зареєструється платником акцизного податку з реалізації пального, то на всі обсяги реалізованого (витраченого) пального, у т. ч. використаного для власних виробничих потреб, воно має складати акцизні накладні.

Акцизну накладну з типом причини «3» (пальне відвантажено з метою власного споживання) складають на обсяги пального, переданого у межах одного підприємства для власного споживання. Наприклад, щоб заправляти свою техніку через власні заправні колонки, за відсутності розрахункових операцій.

 

Лист ДФС від 26.10.2018 № 4597/6/99-99-15-03-03-15/ІПК

 


Балансова вартість основних засобів та нематеріальних активів для нарахування амортизації при переході зі спрощеної системи оподаткування на загальну

Фіскали нагадують: відображення основних засобів та нематеріальних активів у бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до П(С)БО 7 «Основні засоби», П(С)БО 8 «Нематеріальні активи», МСБО 16 «Основні засоби» та МСБО 38.

Згідно з п. 7 П(С)БО 7 та п. 10 П(С)БО 8 придбані (створені) основні засоби та нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Згідно з п. 15 МСБО 16, п. 24 МСБО 38 об’єкт основних засобів, який відповідає критеріям визнання активу, та нематеріальний актив слід оцінювати за собівартістю.

Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування ПНП визначений п. 138.3 ПКУ.

Зокрема, для визначення об’єкта оподаткування ПНП розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до НП(С)БО або МСФЗ з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138, підпунктів 138.3.2 – 138.3.4 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені НП(С)БО, крім «виробничого» методу.

Отже, при переході платника податків зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування балансова вартість основних засобів (нематеріальних активів), придбаних у період перебування на спрощеній системі оподаткування, з метою нарахування амортизації згідно з п. 138.3 ПКУ визначається на дату такого переходу за правилами бухгалтерського обліку.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Тернопільські області

 


Внесення власних коштів ФОП на підприємницький рахунок – не завжди дохід

Фіскали роз’яснюють: ФОП має право вільно користуватися коштами з підприємницького банківського рахунку, якщо сплатить усі податки, збори та інші платежі, передбачені чинним законодавством. Кошти, які надійшли на підприємницький рахунок, включають до доходу ФОП- «єдиноподатника» з урахуванням вимог ст.292 ПКУ.

Якщо ФОП вносить на свій підприємницький рахунок у банку готівку, яку на момент внесення уже відобразив у Книзі обліку доходів, у платіжному дорученні він зазначає призначення платежу — виручка за певний період. Зазначену виручку повторно не включають до доходу. При цьому сума внесених на поточний рахунок коштів за певний період не має перевищувати суму доходу, відображену у Книзі обліку доходів за відповідний період.

 

Лист ДФС від 22.10.2018 № 4504/Т/99-99-13-01-02-14/ІПК

 


Зобов’язання з ЄСВ найпріоритетніше над усіма іншими зобов’язаннями

Фіскали наголошують: част. 12 ст. 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» визначено, що ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності у платника ЄСВ одночасно із зобов’язаннями із сплати ЄСВ зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати ЄСВ виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до ч. 11 ст. 9 Закону № 2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати ЄСВ до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄСВ, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

 


Заповнення Додатку 5 звітності з ЄСВ

Наказом Мінфіну від 15.05.2018 № 511 затверджено форми звітності з ЄСВ, у т.ч. і для ФОП (Додаток 5). Однак, затверджена форма містить низку помилок, внаслідок чого неможливо заповнити Додатка 5 вірно, у відповідності до законодавства та реєстраційних даних.

Зокрема:

  • в Таблиці 1, якщо заповнювати відповідно до форми, то графа 6 визначена як «Сума нарахованого єдиного внеску (графа 3 х графа 4)», а значення графи 5 «Розмір єдиного внеску» взагалі не враховується. Насправді графа 6 = графа 4 х графа 5 (а не «графа 3 х графа 4», як зазначено на бланку).
  • у рядку 6 титульного листа Додатку 5 можливо заповнити лише один період знаходження на загальної системі оподаткування.

Якщо на загальній системі ФОП був більше одного разу титульний лист неможливо заповнити вірно.

Фіскали зазначили, що так як формула для розрахунку ЄСВ у назві графи 6 таблиці 1 наведено з помилкою, то слід цю помилку ігнорувати як таку, що не відповідає вимогам Закону № 2464-VІ “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”. Зазначений показник слід розраховувати за формулою: гр.4 х гр.5 / 100.

З приводу заповнення періоду перебування на загальній системі оподаткування, у випадку, коли ФОП більше ніж один раз на рік перебував на загальній системі оподаткування, рядок 6 титульного листа фіскали радять заповнювати наступним чином:

  • у комірці “ФО – на загальній системі оподаткування” зазначити період перебування на загальній системі оподаткування вперше;
  • у комірці “ФО – на спрощеній системі оподаткування” зазначити період перебування на спрощеній системі оподаткування

 

Лист ДФС України від 24.10.2018 № 4530/ІПК/15-32-13-01-10

 


Ставка ЄСВ при нарахуванні лікарняних за минулі періоди

Фіскали роз’яснили: якщо працівник надає роботодавцю у місяці встановлення йому інвалідності листок непрацездатності за минулі періоди, роботодавець нараховує ЄСВ за такі періоди у розмірі 8,41 %. Якщо працівник надає роботодавцю у місяці нарахування, в якому скасовано інвалідність, листок непрацездатності за минулі періоди, роботодавець нараховує ЄСВ у розмірі 22 %.

При цьому якщо сумарний дохід працівника, якому скасовано інвалідність за місяць з врахуванням виплат за листком непрацездатності, не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄСВ.

 

 

Лист ДФС України від 23.10.2018 № 4525/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

 


Несвоєчасна виплата зарплати з вини роботодавця загрожує пенею

Фахівці Мінсоцполітики зазначили: розроблено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників на своєчасну та в повному обсязі виплату заробітної плати у випадку неплатоспроможності роботодавця».иплати заробітної плати».

Зазначеним законопроектом передбачається запровадити посилення захисту прав працівників у разі порушення строків виплати заробітної плати, зокрема шляхом:

  • зобов’язання роботодавця сплатити працівнику пеню у розмірі облікової ставки НБУ за кожний день затримки понад 15 днів;
  • надання права працівнику тимчасово припинити виконання роботи у разі затримки виплати заробітної плати, належної працівникові, на термін більше 15 днів;
  • виплати працівнику компенсації у розмірі трьох середньомісячних заробітних плат (за останні 12 місяців), у разі порушення справи про банкрутство роботодавця чи припинення трудового договору у разі звільнення працівника до порушення зазначеної справи.

 

За матеріалами Мінсоцполітики України

 

Підбірку підготувала:

Лоза Галина,

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ”

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг 

Підписатись на наші новини


X