Дайджест нoвин “Податки і облік” з 26.12.2018 пo 01.01.2019

In: Дайджести новин законодавства і практики 02 Jan 2019 Tags: ,

Дайджест нoвин “Податки і облік”

з 26.12.2018 пo 01.01.2019

 

Особливості складання РК до ПН

Фіскали зазначають: Наказом Міністерства фінансів України від 17.09.2018 №763 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року №1307» внесено зміни до форми ПН та РК, а також до Порядку заповнення ПН

З 01.12.2018 реєстрація ПН та РК в ЄРПН здійснюється за формою, затвердженою наказом № 763, незалежно від дати складання таких ПН та РК.

РК може бути складений та зареєстрований в ЄРПН тільки до зареєстрованої в ЄРПН ПН, з дати складання якої не минуло більше як 1095 календарних днів.

Для коригування кількісних та/або вартісних показників розділу Б ПН у зв’язку зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадку повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником (продавцем) суми попередньої оплати товарів/послуг запроваджується такий порядок складання РК:

  • відповідні показники рядка ПН, що коригується (кількість або ціна, залежно від причини коригування, а також обсяг постачання та сума ПДВ), зазначаються зі знаком «–» (обнуляється (виводиться в «0») рядок ПН, який коригується);
  • за потреби додається(ються) новий(і) рядок(ки) з виправленими показниками, якому(им) присвоюється новий черговий порядковий номер, що не зазначався в ПН.

При цьому в РК в одному рядку не можуть бути одночасно зазначені показники щодо коригування кількості та коригування вартості (ціни).

У разі зміни кількості товарів/послуг показники з граф 6 та 7 розділу Б ПН переносяться до граф 7 та 8 та розділу Б РК. При цьому із цієї пари в розділі Б РК зі знаком «–» заповнюється тільки графа 7.

У разі зміни вартості (ціни) товарів/послуг показники з граф 6 та 7 розділу Б ПН переносяться до граф 9 та 10 розділу Б РК. При цьому із цієї пари в розділі Б РК зі знаком «–» заповнюється тільки графа 9.

Одночасно в одному рядку розділу Б РК може бути заповнена тільки одна пара граф: 7 і 8 або 9 і 10.

Якщо РК складається у зв’язку з повним поверненням товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником (продавцем) повної суми попередньої оплати товарів/послуг, новий(і) рядок(ки) в розділі Б РК не додається(ються).

Часткове повернення товарів або часткове повернення суми попередньої оплати товарів/послуг розглядається як зміна кількості або вартості (ціни) товарів/послуг.

При складанні РК до ПН, складеної та зареєстрованої в ЄРПН до 01.12.2018, графа 14 розділу Б РК «Сума податку на додану вартість» не заповнюється у тих рядках, до яких відповідні показники ПН переносяться зі знаком «–» (виводяться в «0»), водночас в нових (доданих) рядках такого РК графа 14 розділу Б підлягає заповненню у разі наявності суми податку (графа 11 розділу Б РК має значення «7» або «20»).

 

За матеріалами ДФС України

 

Дивіться відео на тему:

 

Особливості сладання ПН на товари/послуги, необоротні активи, які не були використані в оподатковуваних операціях при Анулювання реєстрації платника ПДВ

Фіскали нагадують: у разі складання ПН з метою визначення податкових зобов’язань при анулюванні реєстрації платника податку, за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях, у межах господарської діяльності слід у верхній лівій частині таких ПН у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» зробити помітку «X» та зазначити тип причини «10».

У графі «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (П.І.Б.), у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний індивідуальний податковий номер «600000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.

Розділ Б ПН заповнюється в такому порядку:

  • в графі 2 «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» – зазначаються дати складання та порядкові номери податкових накладних, на підставі яких формувався податковий кредит;
  • в графі 4 «Умовне позначення українське» – вказується «грн»;
  • в графі 10 «Обсяги постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ» –вказується вартість (частина вартості) товару/послуги, необоротного активу, на яку нараховується податок, згідно з основною ставкою податку та ставкою податку 7 %, які застосовуються при нарахуванні податкових зобов’язань;
  • у графі 11 зазначається сума ПДВ.

Графи 3.1, 3.2, 3.3, 5 – 9, 12 в такому випадку не заповнюються.

 

Підкатегорія «ЗІР» 101.16

 


Причина коригування в РК, у випадку зарахування передоплати за одним договором у рахунок оплати іншого

Фіскали наголошують: якщо постачальником — платником ПДВ на дату отримання попередньої (авансової) оплати за договором № 1 були визначені податкові зобов’язання з ПДВ та надалі за домовленістю сторін попередня (авансова) оплата за цим замовленням зараховується в рахунок оплати товарів/послуг за договором № 2, то постачальник — платник ПДВ має право скласти РК до ПН, складеної на дату отримання такої попередньої (авансової) оплати, та зменшити нараховану суму податкових зобов’язань з ПДВ.

Складання такого РК здійснюється на дату підписання документа, на підставі якого кошти, отримані за договором № 1, будуть зараховані в рахунок оплати вартості товарів/послуг за договором № 2.

У графі 2.1 «Код причини» такого РК зазначається умовний код причин коригування, який відповідає причині коригування «Повернення товару або авансових платежів».

 

Лист ДФС України від 06.12.2018 № 5132/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


Відображення РК в Декларації з ПДВ

Фіскали зазначають: суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі РК до ПН, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому ЄРПН відповідно до пункту 192.1 ПКУ.

Так, при зменшенні суми компенсації вартості товарів/послуг:

  • постачальник має право зменшити податкові зобов’язання на підставі РК, своєчасно зареєстрованого отримувачем в ЄРПН, у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено. Якщо РК зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то постачальник має право зменшити податкові зобов’язання у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН;
  • покупець повинен зменшити податковий кредит в податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата складення РК, та зареєструвати його в ЄРПН у встановлені терміни.

При збільшенні суми компенсації вартості товарів/послуг:

  • постачальник повинен збільшити податкові зобов’язання в податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає дата складення РК;
  • покупець має право збільшити податковий кредит на підставі РК, своєчасно зареєстрованого в ЄРПН, у податковій декларації з ПДВ за той звітний (податковий) період, в якому його складено, або за будь-який наступний звітний (податковий) період, але не пізніше ніж через 1095 днів з дати його складення. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то покупець має право збільшити податковий кредит у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН, або будь-якого наступного звітного (податкового) періоду, але не пізніше ніж через 1095 днів з дати його складення.

Якщо РК не зареєстрований в ЄРПН протягом 1095 календарних днів або взагалі не складений на таку операцію, то:

  • при збільшенні суми компенсації вартості товарів/послуг податковий кредит покупця не може бути збільшений, але постачальник не звільняється від обов’язку збільшення суми податкових зобов’язань за відповідний звітний (податковий) період, в якому здійснюється зміна суми компенсації вартості товарів/послуг;
  • при зменшенні суми компенсації вартості товарів/послуг податкові зобов’язання постачальника не можуть бути зменшені, але покупець зобов’язаний зменшити податковий кредит за відповідний (податковий) період, в якому здійснюється зміна суми компенсації вартості товарів/послуг.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Тернопільській області

 


Помилковий код товару згідно УКТ ЗЕД в ПН не дає права на податковий кредит

Фіскали повідомляють: ПН, яка містить помилки у коді товару згідно з УКТ ЗЕД, не дає змоги ідентифікувати здійснену операцію, а тому не може бути підставою для віднесення сум ПДВ, зазначених у ній, до податкового кредиту.

При цьому така помилка може бути виправлена шляхом складання постачальником товарів/послуг РК до такої ПН. Такий РК підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН.

 

Лист ДФС України від 06.12.2018 № 5130/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


Незареєстрований акцизний склад – штраф в 1 млн. грн.

З 1 жовтня 2019 року почнуть застосовувати штрафні санкції щодо:

  • відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у СЕА реалізації пального та спирту етилового платником податку – розпорядником акцизного складу в розмірі 1 млн. грн..;
  • ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення – штраф в розмірі 2 млн грн..;

З 1 січня 2020 року незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до ДФС електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тягне за собою накладення штрафу в розмірі  1 тис. грн. за кожний неподаний електронний документ.

 

Закон України від 23.11.2018 №2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів»

 


Дата реалізації пального при складанні акцизної накладної при використанні у власній господарській діяльності

Фіскали нагадують: платник акцизного податку при реалізації пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи (п.231.1 ПКУ).

Пунктом 231.3 ПКУ встановлено, що акцизна накладна складається платником податку в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального.

Порядок ведення Єдиного реєстру акцизних накладних затверджено постановою КМУ від 24.02.2016 № 114.

Порядок електронного адміністрування реалізації пального затверджений постановою КМУ від 24.02.2016 № 113.

Порядок заповнення акцизної накладної, РК акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального затверджений наказом Мінфіну від 25.02.2016 № 218.

У випадку відвантаження пального для власного споживання також складається акцизна накладна (п. 8 розділу І Порядку № 218).

Акцизна накладна складається при кожній повній або частковій операції з реалізації пального (п. 1 розділу II Порядку № 218).

Оскільки датою складання акцизної накладної є дата передачі (відпуску, відвантаження) пального, то така вимога розповсюджується і на операції з передачі (відпуск, відвантаження) пального з метою використання його у власній господарській діяльності.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

 

Читайте статтю на тему:

 

CMR з відміткою митниці – не панацея від штрафу за порушення строків розрахунків

Фіскали наголошують: у разі відсутності інформації про імпортну операцію в реєстрі митних декларацій банк, відповідно до розділу 5 Інструкції № 136, надає податковим органам інформацію про виявлені у звітному місяці факти порушень щодо ненадходження в законодавчо встановлені строки (або строки, визначені в висновках) виручки, товарів.

Зазначена інформація є підставою для організації заходів, передбачених п.п.78.1.1 ПКУ, зокрема щодо направлення запиту про надання пояснення та документального підтвердження такої інформації.

Водночас наявність на момент проведення документальної перевірки лише товаросупровідних та товарно-транспортних документів з відбитком штампу “під митним контролем”, без оформленої митної декларації, яка є підтвердженням завершення імпортної операції та зняття банком такої операції з валютного контролю, може бути підставою для застосування санкцій, передбачених ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР.

 

Лист ДФС України від 03.12.2018 № 5081/6/99-99-14-06-02-15/ІПК

 


Готівкові обмеження діють і при виплаті дивідендів

Фіскали нагадують: уб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема з фізичними особами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн уключно (п. 6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 № 148).

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Вимои щодо обмеження готівкових розрахунків фізичної особи з підприємством (підприємцем), які установлені п. 6 розділу ІІ Положення № 148 (50 000 грн), стосуються розрахунків за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, у тому числі виплат суб’єктами господарювання дивідендів фізичним особам.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

 


Курсові різниці в доході «єдиноподатника»

Фіскали роз’яснюють: «єдиноподатники» ІІІ – ї групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 ПКУ (п.п. 296.1.3 ПКУ).

Юридичні особи — суб’єкти господарювання, які відповідають критеріям, визначеним пп. 3 п. 291.4 ПКУ, та застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, з метою складання фінансової звітності визнають доходи і витрати за ПБО 25.

Бухгалтерський облік операцій з іноземною валютою ведеться відповідно до вимог ПБО 21.

Монетарні статті в іноземній валюті відображаються з використанням валютного курсу на кінець дня дати балансу (п. 7 ПБО 21).

Визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться:

  • на дату балансу, тобто на кінець кожного кварталу (баланс складається станом: на 31 березня, 30 червня, 30 вересня, 31 грудня);
  • на дату здійснення господарської операції (при цьому або в межах операції, або за всією статтею — як обрано в наказі про облікову політику. Дата операції для валюти — це її списання з рахунку, для заборгованості — її погашення).

Для визначення курсових різниць на дату балансу застосовується валютний курс на кінець дня дати балансу.

При визначенні курсових різниць на дату здійснення господарської операції застосовується валютний курс на початок дня дати здійснення операції.

Підприємство може здійснити перерахунок залишків на кінець дня за монетарними статтями в іноземній валюті, за якими протягом дня здійснювались господарські операції із застосуванням валютного курсу, встановленого на кінець цього дня (п. 8 ПБО 21).

Юридична особа — «єдиноподатник» визначає курсові різниці від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції згідно з вимогами ПБО.

Таким чином, позитивне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти включається до складу доходів такого платника податку.

Від’ємне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти не зменшує базу оподаткування єдиним податком.

 

За матеріалами «Вісник. Офіційно про податки»

 


Розрахунки через LiqРау – порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування

Фіскали зазначають: проведення розрахунків через електронні платіжні системи, зокрема LiqРау, не відносяться до грошових розрахунків.

Безготівкові розрахунки – це перерахування коштів, унесених готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Електронні гроші використовуються як засіб здійснення платежів, приймаються обмеженим колом осіб, надаються емітентом в обмін на кошти у готівковій або безготівковій формі і відповідно до законів України не є грошовими коштами (Лист НБУ від 07.02.2014 № 25-109/5294).

Отже, проведення розрахунків через електронні платіжні системи, зокрема LiqРау, є порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування.

Таким чином, відповідно до п.п. 4 п.п. 298.2.3 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, зокрема у разі застосування іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ПКУ, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків.

Окрім того, вказані фізичні особи – підприємці в податковій декларації платника єдиного податку додатково повинні відобразити окремо доходи, отримані від здійснення операцій, які не дають права на застосовування спрощеної системи оподаткування, та застосувати до них ставку єдиного податку в розмірі 15% (п.п. 3 п. 293.4 ПКУ).

 

Лист ГУ ДФС у м. Києві від 20.12.2018 № 5313/ІПК/26-15-13-06-09

 


Витрачені у відрядженні кошти  ФОП – «загальносистемником» до витрат не включаються

Фіскали нагадують: відповідно до п. 177.2 ПКУ об’єктом оподаткування ФОп – «загальносистемника» є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.

Пунктом 177.4 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування. Однак, даний перелік не містить витрат, які понесені фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування у зв’язку з особистим відрядженням.

Тобто, ФОП – «загальносистемник» не має право включати до складу витрат суму коштів, витрачених нею під час особистого перебування у відрядженні, оскільки дані витрати не містяться в переліку витрат визначених п. 177.4 ПКУ.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Рівненській області

 


Транспортування продукції – витрати ФОП – «загальносистемника»

Фіскали роз’яснюють: ФОП – «загальносистемник» має право включити до витрат витрати на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів).

Такі витрати відображають на підставі первинних документів — угод, актів виконаних робіт (наданих послуг), ТТН, розрахункових документів тощо.

Не включають до витрат підприємця витрати, не пов’язані з провадженням господарської діяльності, а також не підтверджені документально.

 

Лист ДФС від 17.12.2018 № 5255/Х/99-99-13-01-02-14/ІПК

 


ФОП має право використовувати кошти для власних потреб з розрахункового рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності

Фіскали пояснюють: згідно зі ст. 42 ГКУ, підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст. 44 ГКУ підприємництво здійснюється на основі вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом.

Отже, ФОП має право вільно користуватися коштами з розрахункового рахунку, який відкрито для здійснення підприємницької діяльності, за умови сплати всіх податків, зборів та інших платежів, передбачених чинним законодавстом.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Луганській області

 

Читайте статтю на тему:

Які податкові наслідки переказу з картки на картку фізичної особи і чим це загрожує пересічним українцям


Компенсація за невикористану відпустку – не є базою нарахування ЄСВ лише у певних випадках

Фіскали нагадують: що суми грошових компенсацій у разі невикористання, зокрема, щорічних (основної та додаткових) відпусток у розмірах, передбачених законодавством, відповідно до пункту 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати від 13.01.2004 № 5 є оплатою за невідпрацьований час.

Підприємство після звільнення працівника не несе обов’язку страхувальника, а відповідно і платника страхових внесків.

Отже, в разі нарахування та виплати суми грошової компенсації за невикористані дні щорічної відпустки звільненому працівникові, єдиний внесок на такі суми не нараховується, оскільки суми такої грошової компенсації є платою за невідпрацьований час, а роботодавець не має обов’язку страхувальника щодо звільненого працівника.

 

Лист ДФС України від 29.11.2018 № 5003/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

 

Дивіться інфографіку на тему:

Терміни звітування по витрачених коштах

 

 

Підбірку підготувала:

Лоза Галина,

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ”

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг 

Підписатись на наші новини


X