Дайджест нoвин “Податки і облік” з 26.03.2018 пo 01.04.2018

In: Дайджести новин законодавства і практики 01 Apr 2018 Tags: ,

Дайджест нoвин “Податки і облік”

з 26.03.2018 пo 01.04.2018

 

Новий сервіс від ДФС

ДФСУ запровадила новий сервіс передачі фінансовим установам даних фінзвітності. Який буде корисний для платників, у яких виникає необхідність подання документів до фінансових установ. Зокрема, 30.03.2018 ДФСУ підписано Угоду про інформаційне співробітництво між ДФС та фінансовими установами, яка надасть можливість засобами Електронного кабінету:

  • фінансовим установам дані з фінансової звітності підприємства;
  • платникам формувати та передавати фінансовим установам дані з фінансової звітності.

Сервісна послуга запроваджена для платників, у яких виникає необхідність подання документів до фінансових установ, та спрощує процедуру подання такими платниками до банків документів та відомостей, необхідних для здійснення ідентифікації та/або верифікації, а також проведення фінансовими установами аналізу відповідності фінансової операції змісту діяльності та фінансового стану підприємства згідно зі статтею 64 Закону «Про банки і банківську діяльність».

 

За інформацією ДФСУ

 


 19 квітня 2018 року граничний термін подання звіту за формою Ф4-ФСС з ТВП

Фахівці Фонду соцстраху нагадують, що страхувальники зобов’язані складати та подавати звіт за формою Ф4-ФСС з ТВП не пізніше 20 числа, наступного за звітним періодом місяць.

За І квартал 2018 року слід відзвітувати до 20 квітня 2018 року (включно) – щодо коштів загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (п.2 та п.8 част.2 ст. 15 Закону № 1105-XIV та п. 3.1, п. 4.1 Порядку №4).

У разі несвоєчасного подання або неподання встановленої звітності, подання недостовірної звітності щодо використаних страхових коштів передбачено відповідальність страхувальників відповідно до статті 15 Закону №1105-XIV та ст.165-5 КУпАП. Зокрема, за неподання або несвоєчасне подання встановленої звітності посадовими особами підприємств, установ, організацій, фізичними особами, які використовують найману працю, тягне за собою накладення штрафу від 8 до 15 н.м.д.г. (136-255 грн). Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу від 10 до 20 н.м.д.г. (170-340 грн).

За інформацією Управління виконавчої дирекції Фонду соцстраху в Чернівецькій області

 


Нерезидент не має можливості здійснювати платежі без РНОКПП

Фіскали роз’яснюють: ст.70 ПКУ та п. 1 та 2 розділу VIII Положення № 822 встановлено, що фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття РНОКПП, зобов’язана особисто подати до ДФС повідомлення за формою №1П, яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб — платників податків, та пред’явити паспорт або документ, на підставі якого оформлюється паспорт вперше. Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб — платників податків за прізвищем, ім’ям, по батькові (за наявності), серією та/або номером паспорта.

Контролюючий орган вносить до паспорта у формі книжечки відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта. До паспорта у формі картки інформація про відмову від прийняття РНОКПП вноситься відповідно до законодавства, яким регулюється питання ведення Єдиного державного демогр.чного реєстру (пункти 7, 9 розділу VIII Положення № 822).

Тобто чинним законодавством передбачено внесення до паспорта громадянина України відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта.

Фізична особа — нерезидент, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття РНОКПП, не має такої можливості.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Тернопільській області

 


Послаблено обмеження щодо валютних операцій

Нацбанк України продовжує пом’якшення адміністративних обмежень, зокрема, Постановою Правління НБУ № 31 від 29.03.2018 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів НБУ» та рішенням Правління № 184-рш від 29.03.2018 «Про встановлення лімітів відкритої валютної позиції банку»:

 

  • розширено можливості банків для проведення власних операцій з іноземною валютою на міжбанківському ринку – припиняє діяти вимога щодо розміру дозволеного сальдо купівлі-продажу банками іноземних валют та банківських металів протягом одного робочого дня становив;
  • змінено для банків ліміти відкритої валютної позиції – з 01.05.2018 ліміт загальної довгої відкритої валютної позиції банку (Л13-1) буде збільшено з 1 % до 3 %, ліміт загальної короткої відкритої валютної позиції банку (Л13-2) — зменшено з 10 % до 8 %.
  • послаблено обмеження на дострокове погашення українськими компаніями зовнішніх кредитів та позик в іноземній валюті – резиденти-позичальники зможуть здійснювати дострокове погашення таких кредитів і позик, якщо у їх реалізації (шляхом кредитування, страхування, гарантування або поручительства) повністю або частково бере учать іноземна особа, одним з акціонерів якої є іноземна держава або іноземний банк з акціонером — іноземною державою.
  • розширено перелік операцій бізнесу, на надходження за якими не поширюється вимога щодо обов’язкового продажу – компанія-резидент може не здійснювати обов’язковий продаж коштів, які надійшли за кредитом чи позикою, якщо у її реалізації (шляхом кредитування, страхування, гарантування) повністю або частково бере учать іноземна особа, одним з акціонерів якої є іноземна держава. При цьому даний виняток розповсюджується лише на ті випадки, коли зазначена іноземна держава має офіційну рейтингову оцінку не нижче категорії А, підтверджену в бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch Ratings, Standard&Poor’s, Moody’s).
  • спрощено процедуру перерахування іноземної валюти за кордон для здійснення платежів, пов’язаних із процесами судочинства – резиденти-боржники, які мають індивідуальну ліцензію на перерахування коштів за кордон, зможуть без обмежень за сумою перераховувати за межі України валюту на виконання судових рішень, рішень міжнародних комерційних арбітражів чи задоволення вимог осіб щодо виконання судових або арбітражних рішень, вимог про стягнення судових, виконавчих або адміністративних зборів, а також витрат судового та виконавчого проваджень, що покладаються на особу боржника згідно із законодавством іноземної держави (Іноземна держава має належати до країн, що мають офіційну рейтингову оцінку не нижче категорії А, підтверджену в бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch Ratings, Standard&Poor’s, Moody’s).

 

Нацбанк України

 


Огляд (переогляд) товарів і транспортних засобів на митниці

За письмовим рішенням керівника ДФС огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення може проводитися, якщо:

  • митна декларація не подана декларантом протягом строку, встановленого ст. 263 Митного кодексу, за наявності достатніх підстав вважати, що ці товари переміщуються через митний кордон України з порушенням норм Кодексу та інших законів з питань державної митної справи;
  • товари виявлено (знайдено) під час здійснення митного контролю в зонах митного контролю та/або транспортних засобах, що перетинають митний кордон України, і їх власник невідомий; декларантом не виконуються обов’язки, встановлені ст. 266 Кодексу.

Переогляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення проводиться у разі виявлення пошкодження або втрати митного забезпечення, накладеного на зазначені товари, транспортні засоби, чи за наявності інших видимих ознак можливого несанкціонованого доступу до товарів, що перебувають під митним контролем.

Витрати, пов’язані з проведенням такого переогляду, несе власник зазначених товарів, транспортних засобів або уповноважена ним особа.

Огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення може проводитися за наявності достатніх підстав вважати, що переміщення цих товарів, транспортних засобів через митний кордон України здійснюється поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, у тому числі в разі отримання відповідної офіційної інформації від правоохоронних органів. Такий огляд (переогляд) проводиться за рахунок органу, з ініціативи або на підставі інформації якого прийнято рішення про його проведення.

Якщо в результаті проведення огляду (переогляду) виявлено факт незаконного переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, витрати, пов’язані з проведенням огляду (переогляду), відшкодовуються власником зазначених товарів, транспортних засобів або уповноваженою ним особою.

 

Підкатегорія «ЗІР» 212.04

 


Розстрочення грошового зобов’язання. Нарахування процентів

Фіскали нагадують: розстроченням, відстроченням грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 % річних облікової ставки НБУ, що діє на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу. Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені (п. 100.1 ст. 100 ПКУ).

Нарахування процентів розпочинається наступного дня після початку дії розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) та наступного дня після граничного строку сплати чергової частки розстроченого (відстроченого) грошового зобов’язання (податкового боргу).

Платник податків розраховує суму процентів на розстрочене (відстрочене) грошове зобов’язання (податковий борг) (його частку) самостійно та сплачує її одночасно зі сплатою розстроченої (відстроченої) або чергової частини розстроченої (відстроченої) суми у строки, визначені у відповідному договорі.

Одноденний розмір процентів при розрахунку округлюється до другого знака після коми в загальному порядку арифметичного округлення.

Надміру сплачені суми процентів можуть зараховуватись у рахунок сплати грошового зобов’язання (податкового боргу) в порядку, встановленому законодавством України.

Проценти нараховуються:

  • у день фактичного погашення розстрочки (відстрочки);
  • за весь період фактичного користування розстрочкою (відстрочкою);
  • на розстрочену (відстрочену) суму, що діяла на момент кожного такого нарахування;
  • із розрахунку 120 % річних облікової ставки НБУ, що діє на день прийняття органом ДФС рішення про розстрочення (відстрочення).

 

Підкатегорія «ЗІР» 134.10

 


Релігійна організація може бути засновником іншої юрособи за певних умов

Фіскали консультують: відповідно до ст. 19 Закону №987 релігійні організації мають право для виконання своїх статутних завдань засновувати видавничі, полігр.чні, виробничі, реставраційно-будівельні, сільськогосподарські та інші підприємства, а також добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), які мають право юридичної особи,

Релігійні організації в статусі неприбуткових для виконання своїх статутних завдань можуть здійснювати фінансові операції, що не суперечать Закону №987, який регулює діяльність таких неприбуткових організацій, якщо такі операції спрямовані на досягнення цілі і мети таких релігійних організацій.

 

Лист ДФСУ від 21.03.2018 №1154/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

 

Дивіться відео на тему:

“Яка різниця між приватним підприємством та товариством з обмеженою відповідальністю?”


Зміни у порядку реєстрації платників ПДВ

З 16.03.2018 набрав чинності наказ Мінфіну України від 16.01.2018 № 7, яким затверджено зміни до Положення про реєстрацію платників ПДВ.

Встановлено: контролюючі органи в областях та м. Києві, Офіс великих платників податків ДФС та державні податкові інспекції, які їм підпорядковуються, здійснюють заходи з реєстрації та обліку платників ПДВ, що перебувають на їх території, згідно із покладеними на них повноваженнями.

Допрацьовано питання реєстрації/анулювання реєстрації платником ПДВ юридичної особи, утвореної/припиненої шляхом перетворення, зокрема, якщо юридична особа, утворена в результаті перетворення, не подала до контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за датою завершення перетворення, заяви для реєстрації або перереєстрації у порядку, передбаченому Положенням – контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації юридичної особи, припиненої в результаті перетворення.

Передбачено можливість підписання рішень про анулювання реєстрації за формами № 6-РПДВ та № 7-РПДВ, а також рішень про скасування цих рішень не тільки керівником, а й заступником керівника і уповноваженою особою контролюючого органу. При цьому встановлено, що примірники рішень за формами № 6-РПДВ та № 7-РПДВ зберігатимуться у контролюючих органах, які прийняли ці рішення.

 

Лист ДФС України від 20.03.2018 № 8113/7/99-99-08-01-04-17

 


Оскарження рішення про відмову у реєстрації ПН

Фіскали нагадують: відповідно до п. 56.23 ст. 56 ПКУ Рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Платник податку у разі отримання рішення про відмову у ПН/РК в ЄРПН має право протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності Рішення (якщо останній день строку припадає на вихідний, неробочий або святковий день, останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним, неробочим або святковим днем) подати на розгляд Комісії ДФС з питань розгляду скарг Скаргу на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації за формою J(F)1313201 в електронній формі засобами електронного зв’язку. До Скарги подаються документи про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування за формою J(F)1312601.

Необхідно врахувати, що Скарга на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації подається на кожне Рішення окремо із зазначенням кількості документів, яке має числове значення. Кожен документ надсилається окремим додатком у форматі pdf та повинен мати розмір не більше 2 мегабайт.

У разі відкликання скарги платник податків має право подати заяву про відмову від поданої ним Скарги за формою J(F)1313301.

Електронні формати Скарги та Заяви розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність»/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів.

Платники податків матимуть сервіс для створення та надсилання скарги на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації з додатками та заяву про відмову від поданої ним Скарги через особистий кабінет «Електронний кабінет», вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС України. Також для формування Скарги або Заяви в електронному вигляді платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).

 

Прес-служба ДФС України

Дивіться відео на тему:

Блокування Податкових Накладних – новий етап в житті вашого податкового кредиту

 

Оренда нерухомості та форма № 20-ОПП

Фіскали нагадують: у разі надання в оренду об’єкта нерухомого майна або його частини повідомлення за формою № 20-ОПП подається до контролюючих органів як власником нерухомого майна — орендодавцем, так і орендарем.

Кожному об’єкту оподаткування, що надається в оренду (орендується) присвоюється ідентифікатор, прийнятий суб’єктом господарювання — орендодавцем (орендарем), а також зазначається фактичний стан об’єкта оподаткування на момент заповнення повідомлення за формою № 20-ОПП.

У гр. 9 «Стан об’єкта оподаткування» повідомлення за формою № 20-ОПП зазначається стан — «здається в оренду», «орендується».

У разі відсутності найменування таких об’єктів оподаткування, у повідомленні за формою № 20-ОПП орендодавцем (орендарем) зазначається інвентарний номер об’єкта оподаткування, вказаний у договорі оренди.

Якщо наявне надання в оренду однотипних об’єктів оподаткування за одним місцезнаходженням, при заповненні повідомлення за формою № 20-ОПП слід дотримуватись принципу «укрупнення інформації» про об’єкти оподаткування та відображати інформацію про них як про один об’єкт (наприклад: кімнати або квадратні метри в одній квартирі (офісі) — як квартира (офіс), офіси в сервісному центрі — як «сервіс-центр»). Якщо в оренду надаються однотипні об’єкти оподаткування за різним місцезнаходженням, інформація у повідомленні за формою № 20-ОПП відображається по кожному об’єкту окремо.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Рівненській області

 Дивіться відео на тему:

“Оренда рухомого та нерухомого майна у власника чи директора Як правильно оформити договір”


Новинки у Положенні про форму і зміст розрахункових документів

У Мін’юсті України 14.03.2018 зареєстровано наказ Мінфіну України, яким внесено зміни до Положення про форму і зміст розрахункових документів, затвердженого власним наказом від 21.01.2016 № 13, з метою приведення його у відповідність із вимогами ПКУ, Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та удосконалення нормативно-правових актів, пов’язаних із застосуванням РРО.

Зокрема, передбачено, що одним із обов’язкових реквізитів касового та видаткового чеків є код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, який зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством.

Встановлено, що додаткові реквізити чека ПТКС застосовуються у разі, якщо переказ призначено для оплати товарів (послуг), що придбаваються, а також якщо це передбачено правилами (регламентом) отримувача коштів. У такому разі забезпечується друкування в розділі назви товарів (послуг) усього переліку товарів (послуг) та їх вартості:

  • код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, який зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством;
  • назви товарів (послуг).

Наказ набирає чинності з дня опублікування.

За порушення такого обов’язку при перевірках буде накладатися штраф у розмірі 5 н.м.д.г. (85 грн).

 

Наказ Мінфіну України від 19.02.2018 № 288

 


Оприбутковування готівкової виручки

Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств/відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги/застосуванням РРО та КОРО (у разі застосування КОРО без застосування РРО), є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів/фіскальних звітних чеків (або даних розрахункових квитанцій).

Готівкова виручка (готівка) здається суб’єктами господарювання самостійно (у тому числі із застосуванням платіжних пристроїв та через пункти приймання готівки) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством надано право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів, або через підприємства; які отримали ліцензію Нацбанку України на надання банкам послуг з інкасації (п. 16 розділу II Положення № 148).

Вилучення готівки з місця здійснення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або РК для здавання її до банку оформляється відповідними чеками РРО із виконанням операції «службова видача» (п. 29 розділу III Положення № 148).

Документом, що свідчить про здавання виручки до банку, є:

  • квитанція до прибуткового документа банку на внесення готівки, підписана відповідальними особами банку та засвідчена відбитком печатки банку;
  • квитанція/чек банкомата чи програмно-технічного комплексу самообслуговування;
  • копія супровідної відомості до сумки з готівковою виручкою (готівкою), засвідчена підписом та відбитком печатки інкасатора-збирача;
  • чек платіжного термінала в разі проведення інкасації коштів у режимі реального часу з використанням платіжних терміналів.

Готівкова виручка відокремлених підрозділів, які не ведуть касової книги, що здається ними до кас банку через інкасаторів-збирачів, зараховується на рахунок підприємства — юридичної особи у безготівковому порядку та не потребує оприбуткування в касовій книзі підприємства — юридичної особи.

Для розрахунку ліміту каси установа, підприємство може вибирати будь-який період вибірки для розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси.

Установа, підприємство затверджує внутрішніми документами установлений ліміт каси. Для відокремлених підрозділів ліміт каси установлюється і доводиться до їх відома відповідним внутрішнім документом установи, підприємства — юридичної особи, небанківської фінансової установи.

Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки підписуються керівником і головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником. До видаткових ордерів додаються заяви на видачу готівки, розрахунки.

Згідно з вимогами аб. 5 п. 32 розділу III Положення реквізити у видатковому ордері «Одержав», «Дата», «Сума», «Підпис одержувача», дані документа, що засвідчує особу отримувача (які заповнюються отримувачем готівки) та в прибутковому ордері «Прийнято від» не заповнюються в касових ордерах, які оформляються на загальну суму проведених установою/підприємством касових операцій (видача готівки за видатковими відомостями, електронними платіжними засобами, здавання готівки до банку, отримання готівки з банку за чеком та оприбуткування її в касі). Інші реквізити в касових ордерах та видаткових відомостях є обов’язковими до заповнення.

Якщо видатковий касовий ордер оформляється на загальну суму готівки, що видається, наприклад, за видатковою відомістю працівникам підприємства, то у реквізиті «Видати» зазначається прізвище, ім’я, по батькові особи, яка видає кошти (касир).

 

Лист Нацбанку України від 07.03.2018 № 50-0007/13560

 

Дивіться відео на тему:

Готівка через РРО – як правильно оприбуткувати у 2018 році?


Декларація про нерухоме майно при нульовій ставці оподаткування

Фіскали нагадують: платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього самого року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за формою, , з розбивкою річної суми рівними частками поквартально (пп. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Стосовно новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою — платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

За об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, за якими за рішенням сільської, селищної або міської ради встановлені нульові ставки, Декларація подається на загальних підставах.

 

За матерілами ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

 


Коди бюджетної класифікації для сплати ПДФО

Наказом Мінфіну України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію», затверджено таку Класифікацію доходів бюджету по ПДФО:

  • 11010100 — ПДФО, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати;
  • 11010200 — ПДФО з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, що сплачується податковими агентами;
  • 11010400 — ПДФО, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших ніж заробітна плата;
  • 11010500 — ПДФО, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування;
  • 11010600 — фіксований ПДФО від зайняття підприємницькою діяльністю, нарахований до 1 січня 2012 року;
  • 11010700 — надходження сум реструктурованої заборгованості зі сплати податку на доходи фізичних осіб;
  • 11010800 — ПДФО із доходу у вигляді процентів;
  • 11010900 — ПДФО із суми пенсійних виплат або щомісячного довічного грошового утримання, що оподатковуються відповідно до пп. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Варто звернути увагу на те, що ПДФО із доходів за договорами ЦПХ слід сплачувати за кодом бюджетної класифікації 11010400.

 

Читайте статтю на тему:

Групи платників та ставки єдиного податку на поточний рік. Плануємо податки правильно


Подання декларацій у випадку припинення діяльності ФОП

Фіскали роз’яснюють: у разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП за рішенням цієї особи останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, що настає за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Фізичні особи, які перебували на загальній системі, стосовно яких починаючи з 01.01.2017 до ЄДР внесено запис про припинення підприємницької діяльності ФОП, подають ліквідаційні податкові декларації про майновий стан і доходи щодо отриманих доходів на загальній системі оподаткування востаннє за звітний період з дня, що настає за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення такї реєстрації.

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП, який є платником єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (п. 294.6 ст. 294 ПКУ).

Нормами ПКУ не передбачено подання ліквідаційної звітності для фізичних осіб, які перебували на спрощеній системі оподаткування.

Фізичні особи, стосовно яких починаючи з 01.01.2017 до ЄДР внесено запис про припинення підприємницької діяльності ФОП, подають податкові декларації платника єдиного податку — ФОП востаннє за податковий (звітний) квартал, у якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року у строки, визначені пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

 

Лист ДФС України від 16.03.2018 № 1042/М/99-99-13-02-01-14/ІПК

 


Страхування цивільно-правової відповідальності водіїв – витрати ФОП «загальноподатника»

Фіскали роз’яснюють: до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП, зокрема, належать (ст. 177 ПКУ):

  • обов’язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов’язкове страхування життя або здоров’я працівників у випадках, передбачених законодавством;
  • інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов’язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені у пп. 177.4.1 — 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 Кодексу, до яких належать витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв’язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Перелік видів обов’язкового страхування, які здійснюються в Україні, встановлено ст. 7 Закону від 07.03.1996 № 85/96 «Про страхування».

До видів обов’язкового страхування, зокрема, відносяться особисте страхування від нещасних випадків на транспорті, а також страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Договори страхування цивільно-правової відповідальності, а також особисте страхування водіїв від нещасних випадків на транспорті під час поїздки є обов’язковими видами страхування для власників наземних транспортних засобів і прямо пов’язані з наданням транспортних послуг у сфері пасажирських перевезень, а отже, витрати, понесені на їх придбання, ФОП може віднести до складу витрат відповідно до п. 177.4 ст. 177 ПКУ.

Оскільки, витрати на страхування цивільно-правової відповідальності не можливо безпосередньо пов’язати з отриманням конкретного доходу і враховуючи те, що вони забезпечують одержання економічної вигоди протягом тривалого періоду, то такі витрати включаються до складу витрат ФОП рівномірно протягом такого періоду.

 

Лист ДФС України від 14.03.2018 № 1009/Б/99-99-13-01-02-14/ІПК

 


Власні кошти на розрахунковий рахунок – не дохід ФОПа «загальносистемника»

Об’єктом оподаткування ФОП, яка перебуває на загальній системі оподаткування, є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ.

До складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла ФОП як у грошовій, так і в натуральній формі від провадження господарської діяльності, а саме:

  • виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (у тому числі відсотки банку);
  • виручка в натуральній (негрошовій формі);
  • суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів, та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.

Власні кошти, які ФОП зараховує на розрахунковий розрахунок, не включаються до складу доходу (виручки у грошовій та натуральній формі) та не відображаються у Книзі обліку доходів та витрат.

 

За матеріалми ГУ ДФС у Рівненській області


Нова звітність для нотаріусів

Кабінетом Міністрів України 28.03.2018 затверджено постанову «Деякі питання щодо звітності зі збору на обов’язкове державне пенсійне страхування» у відповідності до якої нотаріуси щокварталу до 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом, зобов’язані подавати до органів Пенсійного фонду за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса звіт про укладені договори купівлі-продажу нерухомого майна та сплату збору на обов’язкове державне пенсійне страхування за затвердженою формою.

Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

При посвідченні договорів купівлі-продажу нерухомого майна нотаріус здійснює перевірку сплати покупцем збору та витребування відповідних документів.

Форма звіту про укладені договори купівлі-продажу нерухомого майна містить інформацію про кількість укладених договорів купівлі-продажу нерухомого майна, вартість такого майна та суму сплаченого збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.

 

За матеріалами Мінсоцполітики

 


Прожитковий мінімум з урахуванням середніх споживчих цін за місяць

У Верховній Раді України зареєстровано законопроект, яким пропонується внести зміни щодо забезпечення врахування фактичних споживчих цін при встановленні розміру прожиткового мінімуму.

За даними Мінсоцполітики України, фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах січня 2018 року у розрахунку на місяць на одну особу, а також для тих, хто належить до основних соціальних і демогр.чних груп населення, становить:

  • на одну особу — 3 127,55 грн (3 586,70 грн — з урахуванням суми обов’язкових платежів);
  • для дітей віком до 6 років — 3 002,80 грн;
  • для дітей віком від 6 до 18 років — 3 668,29 грн;
  • для працездатних осіб — 3 229,04 грн (4 011,23 грн — з урахуванням суми обов’язкових платежів);
  • для осіб, які втратили працездатність, — 2 636,93 грн.

Таким чином фактичний прожитковий мінімум перевищує прожитковий мінімум, затверджений у державному бюджеті на 2018 році у 1,8 — 2,3 раза.

Тому, для встановлення розміру прожиткового мінімуму законопроектом пропонується проводити розрахунок вартісних величин наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг на основі середніх споживчих цін (тарифів) у країні за місяць, що передує місяцю проведення розрахунку.

 

Законопроект від 23.03.2018 №8193 «Про внесення змін до Закону України «Про прожитковий мінімум»

 

Підбірку підготувала:

Лоза Галина,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ”,

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг 

Підписатись на наші новини


X