fbpx
[get_banners]

Дайджест нoвин “Податки і облік” з 24.09.2018 пo 30.09.2018

In: Дайджести новин законодавства і практики 01 Oct 2018 Tags: ,

Дайджест нoвин “Податки і облік”

з 24.09.2018 пo 30.09.2018

 

 

Виплата дивідендів – неконтрольована операція

Фахівці Мінфіну повідомили, що виплата платником ПНП дивідендів в грошовій формі на користь нерезидентів не впливає на об’єкт оподаткування ПНП такого платника.

Віднесення операції до контрольованих має на меті можливість проконтролювати таку операцію на відповідність принципу «витягнутої руки» із застосуванням методів встановлення такої відповідності, передбачених п. 39.3 ст. 39 ПКУ.

Оскільки жоден з методів не може бути застосований до господарської операції із виплати дивідендів платником ПНП на користь нерезидента, а отже, не існує законодавчо визначеної можливості проконтролювати таку операцію на відповідність принципу «витягнутої руки», визнання зазначеної операції контрольованою та включення її до звіту про контрольовані операції не має сенсу.

 

ЛистДФС України від 27.09.2018 № 29993/7/99-99-15-02-02-17

Лист Мінфіну від 26.09.2018 № 11420-10-10/251

 


Нарахування амортизації на інвестиційну нерухомість, яка не використовується у господарській діяльності

Фіскали роз’яснюють: фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації та втрат від зменшення корисності інвестиційної нерухомості, яка обліковується у фінансовому обліку за первісною вартістю з урахуванням накопиченої амортизації відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

У разі якщо інвестиційна нерухомість, яка обліковується у фінансовому обліку за первісною вартістю, не використовуються у господарській діяльності, то такі активи не підлягають амортизації для цілей оподаткування і, відповідно, фінансовий результат не зменшується на суму амортизації цих активів.

 

Лист ДФС України від 17.09.2018 № 4064/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

 

Дивіться відео на тему:

Інвентаризація дебіторів та кредиторів


Зміна порядку блокування ПН/РК

Фіскали 28.09.2018 оприлюднили проект внесення зміни до ознак, у разі відповідності яким ПН/РК не підлягають моніторингу.

Зокрема, пропонуються зміни:

  • до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення реєстрації, перевіряти на відповідність ознакам, визначеним п. 3 Порядку зупинення ПН/РК, крім РК, складених у випадку зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (продавцю).
  • Значення показника D збільшити з 0,03 до 0,05, в результаті чого зменшити можливість «прилаштування» несумлінними платниками податків до відповідного показника за рахунок сплати живих коштів до бюджету.
  • Підпункт 2 п. 3 Порядку №117 доповнити додатковими умовами, а саме: в загальному обсягу постачання за поточний місяць, який має становити менше 500 тис. грн, на одного покупця сума такого обсягу не повинна перевищувати 50 тис. грн.

 

Постанова КМУ «Про внесення змін до п. 3 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН»

 

Дивіться відео на тему:

Показник “∑перевищення” – звіряйтесь на здоров’я

 

Порядок заповнення дод. 3 «Розрахунку суми бюджетного відшкодування» до декларації з ПДВ

Фіскали нагадали : заповнення дод. 3 до декларації з ПДВ передбачено Порядком заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженим наказом Мінфіну від 28.01.2016 № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ».

Таблиця 1 дод. 3 заповнюється таким чином:

  • у гр.3 р.1 зазначається сума від’ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 2001.3 ст. 2001 ПКУ на момент подання декларації, за вирахуванням суми, зарахованої у зменшення суми податкового боргу з ПДВ (р.20 – р.20.1 декларації);
  • у гр.3 р.2 відображається сума з р.1, що є фактично сплаченою у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України;
  • у гр.3 рядка 3 зазначається сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню та яка переноситься до р.20.2 декларації, яка не може перевищувати значення р.2.

Розшифрування суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України (сума р.2 таблиці 1 дод. 3), здійснюється в таблиці 2 дод.3 до декларації.

У таблиці зазначається індивідуальний податковий номер контрагента, за рахунок якого виникла сума від’ємного значення, виходячи з хронології її виникнення, починаючи зі звітного періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний період) та закінчуючи найбільш давнім звітним періодом.

У гр.5 таблиці 2 відображаються суми від’ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 2001.3 ст. 2001 ПКУ на момент подання декларації, за вирахуванням суми, зарахованої у зменшення суми податкового боргу з ПДВ (р.20 – р.20.1 декларації).

При цьому в гр.6 таблиці 2 дод.3 до декларації проставляється позначка «+» у випадку, якщо сума від’ємного значення, вказана у гр.5, отримана правонаступником від реорганізованого платника податку.

У гр.7 відображаються суми від’ємного значення, що є фактично сплачені у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України, а у разі відсутності оплати проставляється прочерк.

Тобто «Усього» по гр.5 таблиці 2 має дорівнювати сумі з гр.3 р.1 таблиці 1, а «Усього» по гр.7 таблиці 2 — дорівнювати сумі з гр. 3 р.2 таблиці 1.

 

За матеріалами Офіс великих платників податків ДФС

 


ПДВ при безоплатній передачі майна за договором позики

Фіскали роз’яснюють: об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі.

Постачання товарів — це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів —  виходячи із звичайної ціни).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку саму суму коштів (суму позики) або таку саму кількість речей того самого роду і такої самої якості (ст. 1046 ЦКУ).

Отже, безоплатна передача майна на підставі договору позики, що визначається як постачання, підлягає оподаткуванню ПДВ на загальних підставах.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Запорізькій області

 

Дивіться відео на тему:

 

Погашення податкових зобов’язань з ПДВ за рахунок від’ємного значення

Фіскали пояснюють: якщо за наслідками звітного (податкового) періоду різниця між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з ПДВ має від’ємне значення, така сума може бути врахована, зокрема, у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого) в частині, що не перевищує суму, обчислену за нормами п. 2001.3 ст. 2001 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу з ПДВ — у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету (п. 200.4 ст. 200 ПКУ).

 

Лист ДФС України від 19.09.2018 № 4089/6/99-99-12-02-01-15/ІПК

 


Коригування податкового кредиту неможливо, якщо передоплату повертають після 1095 днів

Фіскали роз’яснюють: п.192.1 ст. 192 ПКУ передбачено, що у разі якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань і податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі РК, складеному в порядку, встановленому для ПН, та зареєстрованому в ЄРПН.

При цьому РК до ПН, з дати яких минуло 1095 календарних днів, не можуть бути зареєстровані у зв’язку із закінченням терміну, встановленого ст.102 ПКУ.

У зв’язку з неможливістю реєстрації РК підстави для зменшення податкового кредиту відсутні.

 

За матеріалами Офіс великих платників податків ДФС

 


Випадки оподаткування ПДВ помилково отриманих коштів

Фіскали нагадали: що відповідно до п. 35.1 Закону України від 05.04.2001 № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» неналежний отримувач зобов’язаний протягом 3 робочих днів від дати надходження повідомлення банку-порушника про здійснення помилкового переказу ініціювати переказ еквівалентної суми коштів банку-порушнику, за умови отримання повідомлення цього банку про здійснення помилкового переказу.

Пунктом 35.2 Закону № 2346 визначено, що у разі своєчасного повідомлення банком-порушником неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу та порушення неналежним отримувачем строку, встановленого п. 35.1 цієї статті, неналежний отримувач має повернути суму переказу, а також сплатити банку-порушнику пеню в розмірі 0,1 % цієї суми за кожний день починаючи від дати завершення помилкового переказу до дня повернення коштів включно, яка не може перевищувати 10 % суми переказу.

При цьому, згідно із п. 35.3 Закону № 2346 спори між банком-порушником та неналежним отримувачем щодо помилкового переказу розглядаються у судовому порядку.

Оскільки об’єктом оподаткування ПДВ, відповідно до п.п. «а» та п.п. «б» п.185.1 ПКУ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ, то кошти, що не пов’язані з такими взаємовідносинами між суб’єктами господарювання, та які повернуто в належні терміни, не підпадають під об’єкт оподаткування.

За наявності договірних відносин на предмет поставки товарів, надання послуг податкові зобов’язання нараховують відповідно до ст.187 ПКУ.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Тернопільській області

 


Відображення в звітності добових при перевищенні норми

Фіскали нагадують: згідно з п. п. «а» п. п. 170.9.1 ПКУ до оподатковуваного доходу не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінзарплати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон – не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим Нацбанком, в розрахунку за кожен такий день.

Кабміном окремо визначаються граничні норми добових для відрядження членів екіпажів суден/інших транспортних засобів або суми, що спрямовуються на харчування таких членів екіпажів замість добових, якщо такі судна (інші транспортні засоби):

  • провадять комерційну, промислову, науково-пошукову чи риболовецьку діяльність за межами територіальних вод України;
  • виконують міжнародні рейси для провадження навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату за межами повітряного або митного кордону України;
  • використовуються для проведення аварійно-рятувальних та пошуково-рятувальних робіт за межами митного кордону або територіальних вод України.

Суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, визначаються КМУ. Сума добових для таких категорій фізичних осіб не може перевищувати суму, встановлену п. 170.9 ПКУ.

Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Мінфіну від 13.01.2015 № 4, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо відображається у податковому розрахунку за ф. №1ДФ під ознакою доходу «118».

Враховуючи викладене вище, сума збільшення розміру добових витрат на відрядження понад встановлені норми включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та відображається в податковому розрахунку за ф. №1ДФ під ознакою «118».

 

За матеріалами ГУ ДФС у Тернопільській області

 

Дивіться інфографіку на тему:

 

ФОП – «єдиноподатник» при наданні в оренду нерухомості звільняється від сплати земельного податку

Фіскали консультують: ФОП – «єдиноподатник», який використовує будівлі (споруди), їх частини для провадження господарської діяльності та оформив відповідно до вимог законодавства свої права на земельну ділянку під такими об’єктами, не повинен сплачувати земельний податок.

Щодо надання в оренду будівель, споруд або їх частин за договором оренди одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), то наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, з урахуванням прибудинкової території. Таким чином, підприємець, який здійснює господарську діяльність на спрощеній системі оподаткування, звільняється від нарахування, сплати і подання податкової звітності із земельного податку у разі, якщо у договорі оренди нерухомого майна зазначається також і площа земельної ділянки, яка знаходиться під таким майном (з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території та вимог пп. 291.5.3 ст. 291 ПКУ).

 

Лист ДФС України від 21.09.2018 № 4115/Б/99-99-13-03-01-14/ІПК

 

Читайте статтю на тему:

 

Наслідки за неподання відомостей щодо зміни видів діяльності

Фіскали роз’яснили: для забезпечення відображення у реєстрі платників єдиного податку достовірної інформації про види господарської діяльності платник єдиного податку ІІІ групи у разі зміни видів господарської діяльності протягом податкового (звітного) періоду повинен подати разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни, заяву про внесення змін до реєстру платників єдиного податку.

Слід зазначити, що у разі неподання заяви щодо зміни видів діяльності і здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, платники єдиного податку, зокрема, і платники єдиного податку ІІІ групи, зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з 1-го числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності (п.п. 7 п.п. 298.2.3 ПКУ).

Крім того, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку І-ІІІ груп вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку І-ІІІ груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з 1-го числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом (п. 299.11 ПКУ).

 

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

 

Дивіться довідку про:

 

Реєстрація нової Книги обліку доходів при зміні податкової адреси

Фіскали консультують: у разі зміни податкової адреси (місця проживання), пов’язаної зі зміною адміністративного району, ФОП – «єдиноподатнику» необхідно після закінчення бюджетного року, в якому відбулася така зміна податкової адреси (місця проживання), зареєструвати нову Книгу обліку доходів у контролюючому органі за новою податковою адресою (основним місцем обліку).

 

Лист ДФС України від 18.09.2018 № 4069/Б/99-99-13-01-02-14/ІПК

 


ФОП – «єдиноподатнику» слід виписувати товарний чек при кожній реалізації

Фіскали вважають: право покупця вимагати видати йому чек, накладну або інший письмовий документ не скасовує необхідності ФОП – «єдиноподатника» виписувати такий документ на кожний товар, що продається, незалежно від того, чи вимагається покупцем такий документ чи ні. Адже саме такі документи є підставою для оприбутковування готівки (здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у книзі обліку доходів і витрат (або книзі обліку доходів) (п. 11 р. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 № 148).

 

Лист ДФС України від 20.07.2018 № 24188/6/99-99-14-05-01-15

 


Зовнішні сумісники не є складовою до середньооблікової кількості та облікової кількості штатних працівників

Фіскали наголошують: питання, пов’язані з обліком штатних працівників, регулюються наказом Державного комітету статистики від 28.09.2005 № 286 «Про затвердження Інструкції зі статистики кількості працівників» (далі – Інструкція), дія якого поширюється на всі юридичні особи, їх філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, а також на фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю.

В облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві, в т.ч. перебувають у відпустках для догляду за дитиною (п.п. 2.5.9 п. 2.5 розділу 2 Інструкції).

Не включаються до облікової кількості штатних працівників працівники, прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств (п.п. 2.6.1 п. 2.6 розділу 2 Інструкції), тобто зовнішні сумісники.

При обчисленні середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу враховуються всі категорії працівників облікового складу, зазначені у п. 2.4, 2.5 розділу 2 Інструкції, крім працівників, які перебувають у відпустках у зв’язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства, включаючи тих, які усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку (п.п. 2.5.8 – 2.5.9 п. 2.5 розділу 2 Інструкції). Облік цих категорій працівників ведеться окремо.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Волинській області

 

Дивіться відео на тему:

 

 


Сплата  ЄСВ при призначенні субсидії безробітному

Міністр соціальної політики України зазначив, що для призначення субсидії безробітному ЄСВ потрібно сплатити лише за три місяці періоду, за яких беруться доходи для розрахунку розміру субсидії.

Тобто для «зимової» субсидії ЄСВ має бути сплачений за будь-які три місяці I — II кварталів 2018 року до моменту подання документів в управління соцзахисту.

Якщо особа подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, орган доходів і зборів у строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви зобов’язаний укласти договір про добровільну участь відповідно до типового договору.

Сплата ЄСВ відображається у базі даних Пенсійного фонду, і цей період зараховується громадянам до страхового стажу.

 

За матеріалами Мінсоцполітики України

 


Ставка ЄСВ для підприємця-іноземця

Фіскали роз’яснили: іноземний громадянин, який бажає вести бізнес та легально отримувати доходи в Україні, може зареєструватися підприємцем.

Він самостійно обирає систему оподаткування та сплачує податки і збори відповідно до законодавства України. ЄСВ сплачується за ставкою 22 % як з доходу, отриманого ним від здійснення підприємницької діяльності, так і з заробітної плати найманих працівників.

 

За матеріалами повідомлення ГУ ДФС у Харківській області

 


Заява-розрахунок до ФСС з 01 жовтня в електронній формі

Фахівці ФСС України нагадують: з 01.10.2018 заява-розрахунок для надання допомоги за листками непрацездатності, по вагітності та пологах, на поховання, а також деяких виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України може бути подана страхувальником (роботодавцем) у електронному вигляді (Постанова правління Фонду від 19.07.2018 № 12).

Для подачі заяв-розрахунків, повідомлень про виплату коштів застрахованим особам і звітності по використанню коштів Фонду у електронному вигляді, страхувальники мають звернутись до робочих органів виконавчої дирекції Фонду або їх відділень для укладення відповідних договорів.

Створення страхувальником електронних документів здійснюється за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення. Робочий орган виконавчої дирекції Фонду забезпечує відправлення страхувальнику трьох видів квитанцій: про одержання електронного документа, що засвідчує факт і час його одержання; про надходження електронного документа, що за результатами перевірки засвідчує факт і час його відправлення; про приймання електронного документа, що засвідчує факт і час приймання (не приймання) електронного документа та внесення його даних у базу.

Спосіб подання документів визначається роботодавцями на добровільних засадах, подання електронних документів надає страхувальнику право не подавати їх на паперових носіях. Водночас, зберігається можливість подачі заяви-розрахунку безпосередньо до робочого органу виконавчої дирекції Фонду або його відділення за своїм місцезнаходженням чи місцем проживання.

У разі подання документа в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису роздрукована заява-розрахунок разом із наданими застрахованими особами документами, на підставі яких призначались окремі виплати та матеріальне забезпечення, зберігається у страхувальника.

 

За матеріалами Фонду соціального страхування України

 


Порядок заповнення заяви-розрахунку для надання матеріального забезпечення

Фахівці ФСС надали роз’яснення щодо заповнення заяви-розрахунку, зокрема,

Заповнення лицьового боку заяви-розрахунку

  • «Найменування страхувальника» повинно відповідати даним, що містяться у ЄДР і заповнюватися з урахуванням вимог ЦКУ, Вимог до написання найменування юридичної особи, її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, крім організації профспілки, затверджених наказом Мін’юсту від 05.03.2012 № 368/5.

Скорочене найменування може використовуватися юридичною особою нарівні із повним у разі його затвердження установчими документами та внесенням відповідного запису до Єдиного державного реєстру.

  • «Місцезнаходження» заповнюється відповідно до вимог Закону України від 15.05.2003 № 755 «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань».

Місцезнаходженням страхувальника вважається те, що зазначено у виписці з ЄДР.

  • «Код за ЄДРПОУ»  (РНОКПП — для фізичних осіб або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті)) заповнюється з урахуванням вимог наказу Мінфіну від 24.11.2014 № 1162 «Про затвердження Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників», в тому числі і щодо відокремлених структурних підрозділів страхувальника.
  • «Окремий поточний рахунок у банку або окремий рахунок у відповідному органі Державного казначейства України» відкритий з урахуванням  ст. 34 Закону України від 23.09.1999 № 1105 «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Банк відкриває окремий рахунок юридичній особі, в тому числі небанківській фінансовій установі, та ФОП за балансовим рахунком 2604 «Цільові кошти на вимогу суб’єктів господарювання», а окремий рахунок приватному нотаріусу або адвокату, який відповідно до Закону № 755 є роботодавцем, —  за балансовим рахунком 2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб».

Заповнення зворотного боку заяви-розрахунку

  • Рядок 1 колонок 3 та 4 — заповнюються загальна кількість календарних днів тимчасової непрацездатності, у тому числі догляду за хворою дитиною або хворим членом сім’ї (за винятком днів тимчасової непрацездатності, оплачених за рахунок коштів страхувальника), і загальна сума нарахованої допомоги за рахунок коштів ФСС.

Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з 6-го дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення МСЕК інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності).

Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною або хворим членом сім’ї виплачується за рахунок коштів ФСС з першого дня непрацездатності.

  • Рядок 1.1 колонок 3 та 4 – заповнюються кількість днів тимчасової непрацездатності тих застрахованих осіб, які скористалися пільгами постраждалим внаслідок ЧАЕС, і відповідно сума, на яку збільшено розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Постраждалі внаслідок ЧАЕС, які мають право на 100 % компенсації втраченого заробітку у зв’язку з наявністю стажу понад 8 років, не вважаються такими, що скористалися пільгою, крім випадків санаторно-курортного лікування та здійснення догляду за хворою дитиною більше 14 днів.

У разі якщо постраждалі внаслідок ЧАЕС мають право на 100 % компенсації втраченого заробітку відповідно до Закону № 796, однак є підстави для застосування частини четвертої ст. 19 Закону № 1105, слід виплачувати допомогу без урахування обмеження, передбаченого зазначеною статтею, і враховувати, що така особа скористалася пільгою як постраждала внаслідок ЧАЕС.

  • Рядок 2 колонок 3 та 4 — заповнюються кількість календарних днів відпустки по вагітності та пологах і сума нарахованої допомоги по вагітності та пологах, що надається за рахунок коштів Фонду.

Сума допомоги по вагітності та пологах за основним місцем роботи не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку відповідно до Закону України від 08.08.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та Закону № 1105.

  • Рядок 2.1. колонок 3 та 4 — заповнюються кількість днів, на яку збільшено загальну тривалість відпустки по вагітності та пологах, і відповідно сума, на яку збільшено розмір допомоги по вагітності та пологах жінкам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до 1 — 3 категорії.
  • Рядок 7 «Всього» підсумовує лише колонку 4 «Сума (в гривнях з копійками)» і лише по рядках 1, 2, 3, 4, 5, 6.

Заповнення додатків до заяви-розрахунку

Додаток 1.1

  • Колонки 2 — 5 – заповнюються дані стосовно застрахованої особи, якій надається матеріальне забезпечення за рахунок коштів Фонду.
  • Колонка 6 —  Основне місце роботи – 1; сумісництво – 2; ФОП – 3; ЦПХ – 4.
  • Колонки 7 — 12 — заповнюються дані, зазначені на лицьовому боці листка непрацездатності.
  • Колонки 13 та 15 — заповнюються загальна кількість днів, та сума, які підлягають оплаті.
  • Колонки 14 та 16 — заповнюються кількість днів та сума, які підлягають оплаті за рахунок коштів Фонду.

Рішення щодо призначення матеріального забезпечення, зокрема кількості днів, які підлягають оплаті за рахунок коштів Фонду, приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування.

  • Колонки 17 —19 заповнюються у разі замовлення коштів на матеріальне забезпечення осіб, постраждалих внаслідок ЧАЕС. Колонки заповнюються за принципом, описаним для зворотного боку заяви-розрахунку, залежно від виду матеріального забезпечення (тимчасова непрацездатність, вагітність і пологи).
  • У разі заповнення колонок 17 — 18 обов’язково заповнюється колонка 19, де зазначаються серія та номер (або номер) посвідчення.
  • Колонка 20 заповнюється за наявності відповідного запису у листку непрацездатності з метою попередження необґрунтованих витрат Фонду у разі несвоєчасного направлення застрахованих осіб на МСЕК (з урахуванням норм Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ від 13.11.2001 №455).

Направлення хворого для огляду до МСЕК здійснюють ЛКК лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання або лікування за наявності стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також у тому разі, коли хворого було звільнено від роботи протягом чотирьох місяців підряд з дня настання тимчасової непрацездатності чи протягом п’яти місяців у зв’язку з одним і тим самим захворюванням або його ускладненнями за останні 12 місяців, а при захворюванні на туберкульоз — протягом 10 місяців з дня настання непрацездатності.

  • Колонка 21 заповнюється з метою контролю відповідності нарахованого матеріального забезпечення по тимчасовій непрацездатності розміру допомоги, що визначається у відсотках залежно від страхового стажу, відповідно до ст.24 Закону №1105.

Відомості, що використовуються для заповнення цієї колонки, передбачено Положенням про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженим постановою Пенсійного фонду від 18.06.2014 № 10-1 (у редакції постанови Пенсійного фонду від 27.03.2018 р. № 8-1):

  • додаток 4 «Форма ОК-5»;
  • додаток 5 «Форма ОК-7»;
  • додаток 9 «Дані про трудовий та страховий стаж».
  • Колонка 21 заповнюється у повних місяцях, без заокруглення.

Крім того, якщо загальний страховий стаж застрахованої особи становить вісім повних років і більше, то до колонки 21 вноситься запис «96».

Якщо загальний страховий стаж становить менше, наприклад, ніж 3 роки 2 місяці та 15 днів, вноситься запис «38».

Пункт 9 розділу V. Страхувальникам надаються інформація із Реєстру застрахованих осіб про застрахованих осіб, які перебувають у трудових відносинах із цими страхувальниками, за період перебування особи у трудових відносинах із страхувальником, а також відомості про страховий стаж цих застрахованих осіб, необхідні для призначення соціальних виплат.

Колонка 22 заповнюється з метою контролю за виконанням норм п. 29 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабміну від 26.09.2001 р. № 1266, а також частини четвертої ст. 19 Закону № 1105.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків менша, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу за формулою:

ТП = Св : В.

Після розрахунку коефіцієнт становить значення від 0.01 до 0.99 та зараховується як не-повний місяць страхового стажу. Якщо декілька таких місяців в 12 місяцях, потрібно просумувати визначені коефіцієнти страхового стажу.

Заповнення дод. 2 «Повідомлення про виплату коштів застрахованим особам»

Сума, зазначена у повідомлені, повинна бути вказана з урахуванням обов’язкових платежів, які були сплачені з отриманої суми фінансування матеріального забезпечення (сума застрахованій особі + податки).

У разі якщо частину суми по заяві-розрахунку не було виплачено страхувальником застрахованій особі (тривала хвороба, відрядження або з інших причин), в результаті чого сума профінансованих витрат не збігається з виплаченою застрахованим особам, ці суми можуть бути віднесені на рахунок депонентів, про що страхувальнику потрібно зробити примітку в Повідомленні про виплату коштів застрахованим особам. Після виплати відповідної суми страхувальник надсилає додаткове повідомлення.

У разі зміни місця реєстрації у проміжку часу від моменту подання заяви-розрахунку до моменту надсилання повідомлення про виплату такий страхувальник має право подавати повідомлення за новим місцем реєстрації.

У разі якщо згідно із заявою-розрахунком фінансувалася за рахунок коштів ФСС допомога на поховання (додаток 1.2), то у повідомленні зазначаються:

  • у колонках «Прізвище», «Ім’я», «По батькові», «№ страхового свідоцтва (ідентифікаційний номер)» — відомості про отримувача допомоги;
  • у колонках «Дані листка непрацездатності»: «Серія» та «Номер» — реквізити свідоцтва про смерть. У колонці «Серія» зазначаються літери без символа  «-», «Номер» — відповідні шість цифр номера свідоцтва про смерть.

У разі якщо згідно із заявою-розрахунком здійснювалося відшкодування вартості поховання потерпілого та пов’язаних із цим ритуальних послуг за рахунок коштів Фонду соціального страхування України за додатком 1.5, повідомлення за цим видом виплат не надсилається.

 

За матеріалами Фонд соціального страхування України

 

Підбірку підготувала:

Лоза Галина,

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії “Збережені Активи”

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг 

X