Дайджест нoвин “Податки і облік” з 19.11.2018 пo 26.11.2018

Дайджест нoвин “Податки і облік”

з 19.11.2018 пo 26.11.2018

Зміни до ПКУ

ВРУ ухвалила Законопроект, яким передбачається:

• збільшити з 01.07.2019 ставки акцизного податку на тютюнові вироби на 9 %;
• встановити ставку податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, не більше 0,1% та надати право, у разі необхідності, місцевим радам встановлювати окремі ставки земельного податку за лісові землі;
• встановити, що всі рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум приймається ДФСУ, про що повідомляється Мінфін, незалежно від суми  заявленої до розстрочення, відстрочення, суми розстрочених, відстрочених грошових зобов’язань чи податкового боргу, щодо яких переносяться строки сплати, та непогашеної суми попередньо наданого розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу;
• підвищити з 01.01.2019 ставку екологічного податку за викиди двоокису вуглецю (СО2) стаціонарними джерелами з 0,41 грн./тонну до 10 грн./тонну та передбачити поетапне підвищення ставки до рівня 30 грн./тонну у 2023 році (щорічне підвищення на 5 грн./тонну);
• збільшити ставки рентної плати за користування надрами для видобування нафти і конденсату на 2 % пункти та для залізної руди – на 0,8 % пункти;
• збільшити ставки рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів на 50 %;
• відображати в Системі електронного адміністрування реалізації пального фактичний рух палива в розрізі місць зберігання;
• здійснювати порівняння показників з СЕАРП та показників витратомірів-лічильників і рівнемірів – лічильників рівня пального у резервуарі щодо обсягів обігу та залишків пального в розрізі кодів згідно з УКТ ЗЕД, акцизних складів та розпорядників акцизних складів;
• запровадити ліцензування діяльності усіх суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним;
• запровадити контроль за цільовим використанням пального, призначеного для цілей авіаційного транспорту (бензинів авіаційних та палива для реактивних двигунів), встановити відповідальність за використання такого товару не за призначенням (у разі нецільового використання пального застосовувати збільшуючий коефіцієнт 10);
• запровадити ведення в СЕАРП окремого обліку за переміщенням спирту;
• встановити нульову ставку акцизного податку на спирт етиловий, який використовується для виробництва харчового оцту, парфумерно-косметичної продукції та продукції технічного призначення;
• встановити перелік вимог до підприємств, які отримують спирт за нульовою ставкою акцизного податку, та передбачити, що такі підприємства мають бути обладнані витратомірами отриманого спирту і витратомірами обсягу виробленої продукції, інформація з яких щоденно передається в контролюючі органи;
• встановити, що норми щодо змін в адмініструванні акцизного податку пального та спирту набувають чинності з 01.07.2019, а відповідальність за порушення зазначених норм – з 01.10.2019;
• визнати податковими агентами операторів поштового зв’язку, експрес-перевізників, які здійснюватимуть нарахування та сплату податкових зобов’язань з ПДВ до бюджету у разі ввезення на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, у несупроводжуваному багажі.

При цьому ввезення на митну територію України товарів, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 100 євро, для одного одержувача – фізичної особи, в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях, оподатковуватиметься ПДВ за ставкою, встановленою ПКУ. Для застосування вказаної норми пропонується встановити перехідний період з 01.01.2019 по 30.06.2019, протягом якого, у першому півріччі 2019 року ПДВ будуть оподатковуватись товари, сумарна фактурна вартість яких перевищуватиме еквівалент 150 євро.

Законопроект № 9260 «Про внесення змін до Податкового кодексу та деяких інших законодавчих актів щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів»

Безнадійна заборгованість при спливі її строку позовної давності

Фіскали нагадуюють: безнадійна заборгованість – це, зокрема, заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Будь-яких додаткових умов для визнання заборгованості безнадійною за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, не встановлено. Тобто не передбачена необхідність здійснення платником податку – кредитором будь-яких заходів щодо стягнення заборгованості, зокрема, у судовому порядку, визнання боржника банкрутом тощо.

Виключним та достатнім критерієм для визнання заборгованості безнадійною є сплив строку позовної давності за зобов’язаннями щодо такої заборгованості, незалежно від того звертався кредитор до суду з метою її стягнення чи ні.

Зазначена норма передбачена пп. «а» пп. 14.1.11 ПКУ та роз’яснена узагальнюючою податковою консультацією, затвердженою наказом МФУ від 03.04.2018 №400.

За матеріалами ДФС у Запорізькій області

Дивіться відео на тему:

Інвентаризація дебіторів та кредиторів

Оподаткування доходів нерезидента у вигляді процентів

Фіскали нагадують: доходи нерезидента із джерелом їх походження з України у вигляді процентів підлягають оподаткуванню під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

У разі якщо нараховані проценти за кредитом не виплачуються нерезиденту та списуються кредитором-нерезидентом у зв’язку з прощенням заборгованості за такими процентами, то дохід такого нерезидента з джерелом походження з України у вигляді процентів у розумінні п. 141.4 ст. 141 ПКУ відсутній.

У разі виплати нерезиденту доходів із джерелом їх походження з України у вигляді процентів такі доходи підлягають оподаткуванню незалежно від способу виплати такого доходу, у тому числі шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги.

Податок з доходів нерезидентів у цьому випадку сплачується під час зарахування зустрічної однорідної вимоги.

Лист ДФС України від 15.11.2018 № 4830/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Строки подання реєстраційної заяви для отримання статусу платника ПДВ при переході єдиноподатника з 5% на 3%

Фіскали роз’яснюють: відповідно до абз. 2 п. 183.4 ПКУ у разі зміни ставки єдиного податку (з 5% на 3%) відповідно до пп. «б» пп. 4 п. 293.8 ПКУ реєстраційна заява платником подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ.

За матеріалами ДФС у Дніпропетровській області

Реєстрація ПН/РК за новою формою

Фіскали наголошують: з 01.12.2018 реєстрація ПН/РК в ЄРПН здійснюватиметься за формою, затвердженою наказом № 763, незалежно від дати складання таких ПН та РК.

Наказом Мінфіну від 17.09.2018 № 763 внесено зміни до форми ПН та РК кількісних і вартісних показників до ПН , а також до Порядку заповнення ПН.

Згідно з п. 4 наказу № 763 цей наказ набирає чинності з першого числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування, крім абзацу другого п. 6 та п. 8 Змін до Порядку заповнення ПН, затверджених цим наказом, які набирають чинності з 01.01.2020 р.

Наказ № 763 опубліковано 06.11.2018 у виданні «Офіційний вісник України», №85, отже, він набирає чинності 01.12.2018 року.

За матеріалами ДФС України

Читайте статтю на тему:

Довідник умовних кодів причин коригування

Фіскали оприлюднили довідник умовних кодів причин коригування, які платникам ПДВ необхідно буде зазначати у РК, починаючи з 01.12.2018 року. Зокрема,

Скарга на рішення комісії про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН (правила подання)

Фіскали роз’яснюють: скарга на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, направляється за формою, ідентифікатор якої розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за адресою:

Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів.

До скарги подаються документи про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК.

Кожен документ, що додається до скарги, надсилається окремим додатком у форматі pdf та повинен мати розмір не більше 2 МБ.

У разі відкликання скарги до прийняття рішення комісією ДФС з питань розгляду скарг платник податків має право подати заяву про відмову від поданої скарги.

Зразок заповнення скарги розміщено за адресою: http://sfs.gov.ua/data/files/224876.jpg

Підкатегорія «ЗІР» 101.17

Зареєструвати ПН слід не пізніше наступного робочого дня після розблокування

Фіскали пояснюють: відповідно до п. 28 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 № 117 ПН/РК, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

• прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН;
• набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН;
• протягом 5 -ти робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі ПН/РК, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в ПН/РК, зареєстрованих у ЄРПН в поточному місяці, з урахуванням поданих ПН/РК на реєстрацію в ЄРПН, становить менше 30 млн. гривень;
• протягом 7- ми робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі ПН/РК, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в ПН/РК, зареєстрованих у ЄРПН в поточному місяці, з урахуванням поданих ПН/РК на реєстрацію в ЄРПН, становить більше 30 млн. гривень включно.

Оскарження рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН здійснюється у порядку, визначеному ст. 56 ПКУ з урахуванням особливостей, передбачених п.п. 56.23.1 – 56.23.4 ПКУ, з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ.

Задоволення скарги є підставою для реєстрації в ЄРПН ПН/РК, зазначених у скарзі, з урахуванням вимог п. 200 – 1.3 ПКУ.

Отже, якщо органом ДФС прийнято рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або задоволено скаргу платника ПДВ, відповідальність за порушення терміну реєстрації ПН/РК в ЄРПН починає застосовуватись з наступного дня за днем прийняття відповідного рішення органу ДФС.

При цьому, платник ПДВ не звільняється від відповідальності, якщо на день прийняття відповідного рішення органу ДФС неможливо зареєструвати ПН/РК у зв’язку з недостатністю коштів на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ.

За матеріалами ГУ ДФС у Рівненській області

Дивіться відео на тему:

Наслідки при несвоєчасній реєстрації ПН через проблеми на сервері ДФС

Фіскали нагадують: підтвердженням платнику податку про прийняття його ПН та/або РК до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до п. 3 Порядку № 1246 операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочій день, такий день вважається операційним днем.

Несвоєчасна реєстрація накладних в ЄРПН є підставою для застосування штрафів.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-ІV особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Засвідчити форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), перелік яких визначено п. 2 ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997  671/97-ВР, має торгово-промислова палата України.

Водночас, для надання конкретної відповіді з питання несвоєчасної реєстрації ПН через проблеми на сервері, ДФС пропонує звертатись з детальним описом ситуації та наданням копій документів до контролюючих органів ДФС з запитом на отримання податкової консультації відповідно до ст. 52 ПКУ.

Підкатегорія «ЗІР» 101.27

Дивіться інфографіку на тему:

Алгоритм виправлення помилки в даті ПН

Фіскали роз’яснюють: у п. 21 Порядку №1307 зазначено, що виправлення даних щодо дати складання ПН та її порядкового номера не допускається.

Таким чином, помилка у даті складання ПН не може бути виправлена шляхом подання РК до такої ПН.

ПН, складена платником ПДВ за операцією з постачання товарів/послуг із зазначенням іншої дати, ніж дата виникнення “першої події” за такою операцією, може бути визначена платником як така, що зайво складена.

Алгоритм дій платника:

• на дату виявлення факту зазначення неправильної дати в зареєстрованій в ЄРПН ПН платник складає «від’ємний» РК до ПН із причиною «повернення товару або авансових платежів»., яким визначає як зайво складену ПН, та реєструє його в ЄРПН;
• на правильну дату виникнення податкових зобов’язань за датою першої події складається і реєструється в ЄРПН нова ПН.

Така зайво складена ПН, ані РК до неї у декларації з ПДВ не відображаються.

Якщо помилка в даті  ПН призвела до порушення строків її реєстрації, то в такому випадку будуть застосовуватись до помилкової ПН штрафи за порушення строків реєстрації, так як ст. 120-1 ПКУ не визначено винятків щодо застосування штрафних санкцій за порушення терміну реєстрації ПН в ЄРПН.

Лист ДФС України від 10.10.2018 №4368/6/99-99-12-02-01-15/ІПК

ПДВ наслідки при зарахуванні попередньої оплати за один товар у рахунок оплати іншого.

Фіскали пояснюють: якщо постачальником — платником ПДВ на дату отримання попередньої оплати за товар № 1 були визначені податкові зобов’язання з ПДВ та надалі за домовленістю сторін припиняється зобов’язання з придбання товару № 2, та попередня оплата за товар № 1, постачання якого не відбулося, зараховується в рахунок оплати товару № 2, то постачальник — платник ПДВ на дату досягнення такої домовленості має право скласти РК до ПН, складеної на дату отримання такої попередньої оплати, та зменшити нараховану суму податкових зобов’язань з ПДВ.

Складання такого РК здійснюється на дату підписання документа, на підставі якого кошти, отримані за товар № 1, будуть зараховані в рахунок оплати вартості товару № 2. Такий РК підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем послуг. Зареєстрований в ЄРПН розрахунок коригування є для постачальника підставою для зменшення нарахованих податкових зобов’язань.

При цьому якщо за договором № 2 товар уже був поставлений та на дату такої поставки («першої події») постачальником було складено та зареєстровано в ЄРПН відповідну ПН, то за фактом зарахування попередньої оплати за товар № 1 в рахунок оплати вартості товару № 2 ПН постачальником не складається.

Лист ДФС України від 08.11.2018 № 4757/ІПК/04-36-12-01-16

ПДВ-зобов’язання із вторсировини

Фіскали нагадують: при списанні зіпсованих товарів, що втратили споживчі властивості, податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються за умови, що вартість таких товарів включається до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об’єктом оподаткування ПДВ та пов’язані з отриманням доходів.

У разі недотримання цієї умови при списанні таких товарів платник зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ за основною ставкою за правилами п.198.5 ПКУ та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН у встановлені ПКУ для такої реєстрації терміни, зведену ПН, оскільки такі товари не використовуються в оподатковуваних операціях.

При подальшому постачанні отриманої після переробки зіпсованих товарів вторинної сировини за ціною, яка відповідає їх балансовій вартості, податкові зобов’язання з ПДВ визначаються за правилом «першої події» виходячи з договірної ціни продажу, яка відповідає балансовій вартості таких товарно-матеріальних цінностей.

Лист ДФС України від 15.11.2018 № 4838/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

ПДВ-зобов’язання при списанні товарів, вартість яких включатиметься до собівартості наданих послуг не буде

Фіскали роз’яснюють: якщо підприємством здійснюється списання товарів, вартість яких буде включатись до собівартості наданих ним послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, такі товари вважаються такими, що використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства. Тому податкові зобов’язання з ПДВ згідно з п. 198.5 ПКУ при списанні таких товарів не нараховуються.

Лист ДФС України від 06.11.2018 № 4713/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

ПН при наданні послуги із використанням власних матеріалів

Фіскали наголошують: якщо договір передбачає надання послуги і вартість матеріалів включено до складу її вартості, то при складанні ПН платник ПДВ повинен у гр. 2 такої ПН зазначити безпосередньо опис послуг, що визначені у первинних документах, якими супроводжується їх постачання, а у гр. 3.3 — код послуги згідно з ДКПП, за яким класифікуються такі послуги.

Якщо ж за договором вартість матеріалів не включено до складу вартості робіт, а виділено окремо, то при складанні ПН платник ПДВ повинен у гр.2 такої ПН зазначити окремо опис (номенклатуру) використаних матеріалів і послуг, що визначені у первинних документах, якими супроводжується їх постачання, а у гр.3.1 і 3.3 зазначити код товару згідно з УКТ ЗЕД і код послуги згідно з ДКПП, за якими класифікуються такі матеріали та послуги, та заповнити інші обов’язкові графи такої ПН.

Лист ГУ ДФС у Запорізькій області від 08.11.2018 № 4753/ІПК/08-01-12-01-10

ТМЦ не повернули з відповідального зберігання: що з ПДВ

Фіскали нагадують: операція з передачі ТМЦ на відповідальне зберігання не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Проте, якщо після закінчення строку такого зберігання, визначеного договором, зберігач не повертає ТМЦ платнику податку, такі ТМЦ вважаються поставленими та операція з їх постачання підлягає оподаткуванню ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної згідно з п. 188.1 ст. 188 ПКУ.

При цьому податкові зобов’язання на підставі п. 198.5  ст. 198 ПКУ за такими ТМЦ не нараховуються.

Лист ДФС України від 12.11.2018 № 4793/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Власна форма накладної для обліку реалізованих товарів

Фіскали роз’яснюють: суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені у такому обліку.

Вимоги п. 12 ст. 3 Закону про РРО не поширюються на ФОП – «єдиноподатників», які не зареєстровані платниками ПДВ.

Підставою для оприбуткування товарів за місцем реалізації товарів є накладна типової форми № М-11, яка затверджена наказом Мінстату від 21.06.1996 № 193. Крім того, для оформлення надходження товарів підприємства роздрібної торгівлі можуть використовувати і типові форми первинної документації, і форми документів, розроблені на підприємстві й передбачені наказом (або інших розпорядник документом) про облікову політику.

Якщо форма накладної затверджена наказом (або інших розпорядчих документом) про облікову політику підприємства, то п. 12 ст.3 Закону № 265 у розумінні даного Закону не порушується.

Лист ДФС України від 12.11.2018 № 4792/6/99-99-14-05-01-15/ІПК

Готівкові обмеження при розрахунками з «незалежником»

Фіскали нагадують: суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

• між собою – у розмірі до 10 000  грн уключно;
• з фізичними особами – у розмірі до 50 000 грн включно.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Платежі на суму, яка перевищує 50 000 грн, здійснюються шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення та/або переказу коштів на поточні рахунки (у тому числі на депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).

Якщо особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, не зареєстрована як ФОП, то на готівкові розрахунки з такою особою не поширюється обмеження в розмірі 10 000 грн.

На розрахунки з такою особою поширюється обмеження у розмірі 50 000 грн.

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

Читайте статтю на тему:

Добові, що перевищують норму – додаткове благо

Фіскали наголошують: зідно з п. п. «а» п.п. 170.9.1 ПКУ до оподатковуваного доходу не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінзарплати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон – не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим НБУ, в розрахунку за кожен такий день.

Кабміном окремо визначаються граничні норми добових для відрядження членів екіпажів суден/інших транспортних засобів або суми, що спрямовуються на харчування таких членів екіпажів замість добових, якщо такі судна (інші транспортні засоби):

• провадять комерційну, промислову, науково-пошукову чи риболовецьку діяльність за межами територіальних вод України;
• виконують міжнародні рейси для провадження навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату за межами повітряного або митного кордону України;
• використовуються для проведення аварійно-рятувальних та пошуково-рятувальних робіт за межами митного кордону або територіальних вод України.

Суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, визначаються КМУ. Сума добових для таких категорій фізичних осіб не може перевищувати суму, встановлену п. 170.9 ПКУ.

Сума збільшення розміру добових витрат на відрядження понад встановлені норми включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та відображається в податковому розрахунку за ф. №1ДФ під ознакою «118».

За матеріалами ГУ ДФС у Тернопільській області

Збільшення розміру статутного капіталу «єдиноподатника» за рахунок майна

Фіскали роз’яснюють: у п. 291.6 ст. 291 ПКУ зазначено, що «єдиноподатники» І-ІІІ груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій). Проте, зазначена норма не регулює порядок зміни розміру статутного капіталу «єдиноподатника».

П.292.11 ст. 292 ПКУ визначено, що суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника, не включаються до складу доходу.

Отже, операція збільшення розміру статутного капіталу шляхом внесення майна в натурі не перешкоджає перебуванню підприємства на спрощеній системі оподаткування.

Лист ДФС України від 09.11.2018 № 4773/ІПК/20-40-12-03-25/

Звільнення «єдиноподатника» IV групи від податків

Фіскали повідомляють: юридичні особи — платники єдиного податку IVї групи звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:

• ПНП підприємств;
• податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку, зокрема четвертої групи, для ведення сільськогосподарського товаровиробництва;
• рентної плати за спеціальне використання води.

Підкатегорія «ЗІР» 108.03

Звітність новостворених платників – ФОПів

Фіскали нагадують, що новостворені у 2018 році платники «єдиноподатники» І-ІІ груп подають такі декларації:

• податкову декларацію про майновий стан і доходи за результатами звітного кварталу, в якому розпочата підприємницька діяльність (протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу);
• річну податкову декларацію платника єдиного податку.  

Новостворені у 2018 році «єдиноподатники» ІІІ-ї групи подають квартальні податкові декларації платника єдиного податку.

Відповідальність за неподання/несвоєчасне подання декларації — штрафна санкція і адмінштраф.

Новостворені у 2018 році платники на загальній системі оподаткування двічі подають податкову декларацію про майновий стан і доходи — за результатами звітного кварталу, в якому розпочата підприємницька діяльність, та за результатами звітного року.

Крім того,  всі приватні підприємці подають річний звіт з ЄСВ.

ФОП як на загальній системі оподаткування, так і на єдиному податку подають звіт один раз на рік до 9 лютого, що настає за звітним періодом (додаток 5).

Відповідно до оновленої форми звіту з ЄСВ за 2018 рік як «єдинники», так і «єдиноподатники» заповнюватимуть таблицю 1 додатка 5.

Якщо ФОП протягом 2018 року перебував на обох системах оподаткування, то йому необхідно заповнювати таблицю 1 за відповідний період перебування на єдиному податку та на загальній системі.

За матеріалами ГУ ДФС у Чернівецькій області

Облік «незалежника» який одночасно є й ФОПом

Фіскали роз’яснюють: взяття на облік за основним місцем обліку ФОП здійснюється на підставі відомостей з ЄДР юридичних осіб, ФОП та громадських формувань про державну реєстрацію ФОП.

Для фізичної особи, яка зареєстрована як підприємець та при цьому провадить незалежну професійну діяльність, в довідці за формою № 34-ОПП перед прізвищем, ім’ям та по батькові вказується «Фізична особа — підприємець» та зазначається вид професійної діяльності, наприклад «Фізична особа — підприємець, адвокат».

У разі необхідності, платник має можливість отримати довідку про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру, за формою № 34-ОПП, подавши звернення до ДПІ за основним місцем обліку. Нова довідка видається протягом 2-х робочих днів після такого звернення.

Лист ГУ ДФС у Полтавськiй областi ІПК від 19.11.2018 № 4880/О/16-31-08-01-18/ІПК

Плата за РКО – витрати загальносистемника

Фіскали зазначають: до витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП, зокрема належать інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов’язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 – 177.4.3 ПКУ, в тому числі витрати на оплату ремонту та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності та вартість придбаних послуг, прямо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Тому ФОП на загальній системі оподаткування має право включати до складу документально підтверджених витрат, витрати пов’язані з розрахунково-касовим обслуговуванням (технічним та сервісним обслуговуванням РРО), по факту їх сплати на підставі підтверджуючих документів та за умови реєстрації РРО у встановленому порядку.

Лист ДФС України від 29.08.2018 № 3763/С/99-99-13-01-02-14/ІПК

Сплата ФОП — «загальносистемником» ЄСВ за 2018 рік

Фіскали нагадують: платники ЄСВ, зокрема ФОП на загальній системі оподаткування, зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ (аб.3 част.8 ст. 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Обчислення сум ЄСВ ФОП на загальній системі оподаткування здійснюється на підставі даних річних податкових декларацій (річної звітності) та результатів перевірок діяльності таких осіб, що призвела до збільшення або зменшення розміру доходу, що підлягає оподаткуванню ПДФО. При цьому враховується кількість місяців, протягом яких така особа перебувала на обліку як платник ЄСВ.

Базою нарахування ЄСВ для ФОП на загальній системі оподаткування є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню ПДФО. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 част. 1 ст. 7 Закону № 2464). ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

Повідомлення контролюючих органів про набуття про статусу «пенсіонер» членом фермерського господарства

Фіскали роз’яснюють: членам фермерського господарства, які набувають статус пенсіонера за віком та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, окремо повідомляти контролюючий орган про такий статус не потрібно. Якщо член фермерського господарства є особою з інвалідністю та отримує соціальну допомогу від Фонду соціального страхування або Управління праці та соціального захисту населення, то підтвердженням встановлення інвалідності є довідка до акта огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності, яка надається до контролюючого органу за місцем реєстрації.

Підкатегорія «ЗІР» 301.04.04

Перерахування податку чи ЄСВ на помилковий рахунок – це не несплата

Верховний Суд прийняв рішення про те, що здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов’язання до державного бюджету в строк, встановлений п. 57.1 ПКУ, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов’язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених п. 126.1 ПКУ. Крім того, Верховний Суд України зазначив, що для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов’язання необхідно встановити, що у визначений законодавством строк, платник податків не вчиняв дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов’язання до Державного бюджету (перерахована до бюджету у повному обсязі сума ЄСВ була своєчасно сплачена на розрахунковий рахунок Костянтинівської ОДПІ, відкритий для підприємств м.Костянтинівки, а не Костянтинівського району).

Верховний Суд зазначає: у відповідності до ч. 6 ст. 9 Закону про ЄСВ для зарахування ЄСВ в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів ЄСВ.

Допущена підприємством помилка не свідчить про несплату необхідної суми ЄСВ у визначений законодавством строк та не спричинила настання жодних негативних наслідків або збитків для відповідного бюджету та держави в цілому, оскільки страхові кошти в подальшому у будь-якому разі підлягали перерахуванню на відповідні рахунки 3719, відкриті на ім’я ДФС в казначействі. До того ж, згодом така помилка самостійно виявлена платником, який вжив відповідні заходи щодо спрямування коштів за належністю. А отже, такі обставини не свідчать про порушення законодавства про збір та облік ЄСВ не можуть бути підставою для застосування штрафних санкцій та нарахування пені.

Постанова Верховного суду України від 14.11.2018 у справі № 805/3665/16-а

Підбірку підготувала:

Лоза Галина,

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ”

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг