Дайджест нoвин “Податки і облік”
з 19.03.2018 пo 25.03.2018
УВАГА!!! Спам-розсилка листів «від імені» ДФС, Національного агентства з попередження корупції та виконавчої служби
Прес служба ДФС України звернулась до платників податків з проханням уважно читати електронну адресу відправника листа та перевіряти її достовірність, оскільки, 21.03.2018 зафіксовано значну кількість спам-розсилок листів, що містять шкідливе програмне забезпечення та відправляються нібито від імені ДФС. Аналогічні вірусні листи розсилаються на електронні поштові скриньки підприємств від імені Національного агентства з попередження корупції (НАПК) та виконавчої служби.
Листи від «ДФС» приходять з темою «Звернення керівнику підприємства» про те, що компанія нібито ухилялася від сплати податків. Від «НАПК» приходить опитування з темою «Шановний громадянин!»…
До повідомлення додається файл, який містить шкідливе програмне забезпечення.
Листи надсилають зі зворотними адресами в Японії r.oodaira@nishikawa-kogu.co.jp, product@vousetes.co.jp, mrc@x-make.sky-office.jp тощо.
Критерії для блокування ПН погоджено
Мінфіном погоджено та запроваджується електронний реєстр зупинених ПН, в якому платник в онлайн-режимі зможе знайти інформацію щодо розгляду та статусу зупинених ПН.
Форму рішення про відмову в реєстрації допрацьовано, в ньому відтепер буде зазначатися чітка вмотивована підстава відмови. У разі ненадання та/або надання документів, складених із порушенням законодавства, у формі зазначатиметься конкретний документ, якого це стосується.
Якщо рішення комісій не зареєстровані протягом 5, а для ПН з обсягом понад 30 млн грн — 7 робочих днів, зупинена ПН/РК реєструється в автоматичному режимі.
Скарги на рішення комісій подаються в електронному вигляді.
Встановлено критерії ризиковості платника, ризиковості операції, а показники, за якими визначається позитивна податкова історія платника, публікуються на офіційному веб-сайті ДФС.
Міністерство фінансів України
Дивіться вебінар на тему:
Блокування податкових накладних «По новому» за Постановою № 117
Алгоритм дій від ДФС щодо новації системи блокування ПН/РК
Прес-служба ДФС повідомляє про новації для реалізації в системі блокування ПН/РК:
- 4-х етапний аналіз ПН/РК:
- Відсікаючий, за якими ПН не буде проходити перевірку на критерії ризиковості:
- операції з постачання товарів (послуг) кінцевому споживачу та/або які звільнені від оподаткування;
- обсяг постачання менше 500 тис.грн. та якщо керівник є директором менше ніж у 3-х платників ПДВ;
- податкове навантаження більше 3%.
- Контроль наявності ознак ризиковості платника податку (чи платник податків, чаосом не зареєстрований на викрадені, втрачені документи, зареєстровані на підставних осіб тощо).
- Моніторинг відповідності показникам, яким визначається позитивна податкова історія платника.
- Перевірка ризиковості здійснення операцій, Ризиковий платник – який він.
- Якщо протягом п’яти днів не прийнято жодного рішення, щодо реєстрації ПН/РК або відмови в неї, то така ПН буде автоматично зареєстрована.
- Таблиці платника, які були прийняті в минулому році, будуть актуальними та використовуватимуться і при реалізації нової системи.
Прес-служба ДФС України
Дивіться відео на тему:
Блокування Податкових Накладних – новий етап в житті вашого податкового кредиту
Зміна місцезнаходження юридичної особи-платника ПДВ. Звітність та сплата
Платник ПДВ у разі зміни місцезнаходження (місця проживання), пов’язаного зі зміною адміністративного району, має подати реєстраційну заяву за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація» до контролюючого органу за новим місцезнаходженням (місцем проживання) (основне місце обліку).
При цьому подання декларацій з ПДВ і сплата ПДВ суб’єктами господарювання здійснюються за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) (неосновне місце обліку) до закінчення поточного бюджетного року, а починаючи з 1 січня наступного року – за новим місцезнаходженням (місцем проживання) (основне місце обліку).
Підкатегорія «ЗІР» 101.02
Право зареєструвати в ЄРПН ПН/РК наявне протягом 1095 календарних днів
Фахівці Мінфіну роз’яснюють: Законом України від 09.11.2017 № 2198-VIII «Про внесення змін до ПКУ щодо стабілізації розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії України» знято обмеження (365 календарних днів) для можливості реєстрації в ЄРПН податкових накладних, складених починаючи з 01.07.2015 р.
Одночасно Законом № 2198 надано можливість платникам податку включати до податкового кредиту суми податку, які зазначені у ПН, зареєстрованих в ЄРПН, протягом 1095 календарних днів з дати їх складення.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в ПН/РК до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано ПН/РК до таких ПН в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення ПН/РК до таких ПН, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.
Лист Мінфіну України від 31.01.2018 № 11310-09-10/268
Одиниці виміру у ПН
Фіскали роз’яснюють: при заповненні ПН зазначаються:
- у гр. 2 – номенклатура товарів/послуг постачальника (продавця);
- у гр. 4 та 5 – одиниця виміру товарів/послуг (відповідно до КСПОВО, чинного на дату складання ПН):
У разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у п. 11 Порядку N 1307, у гр. 4 вказується “грн”.
У разі якщо товар/послуга, що постачається, має одиницю обліку, яка відсутня у КСПОВО, то:
у графі 4 зазначається умовне позначення одиниці вимірювання таких товару/послуги, яке використовується для обліку та відображається у первинних документах,а графа 5 не заповнюється;
Враховуючи те, що постачання товару, ціну якого при придбанні було встановлено, наприклад, за вагову одиницю (кілограм, тонну тощо), може здійснюватися за ціною за кількісну одиницю (штуку тощо) такого товару, то одиниця виміру, вказана у гр. 4 ПН, складеної на операцію з постачання товару, може відрізнятися від одиниці виміру, що вказана у ПН, отриманій платником податку при придбанні такого товару.
Лист ГУ ДФС у Донецькій області від 12.03.2018 № 937/ІПК/05-99-12-01-13
Реєстрація РК до заблокованої ПН
Податківці нагадали, що РК до ПН, реєстрацію якої було зупинено, може бути зареєстрований лише після реєстрації такої ПН в ЄРПН.
При зазначають, що ПКУ не містить виключень щодо причин порушення строків реєстрації РК. А отже, якщо платник ПДВ винен в такому порушенні, до нього буде застосовано штраф за ст. 120-1 ПКУ.
Нагадаємо граничні строки реєстрації РК, порушення яких призведе до штрафу.
Якщо такий РК було складено до 01.01.2018 року, то реєстрація такого РК здійснюється у строки, що встановлені для самих ПН, а саме:
- складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Виключень для платників податку, які не могли зареєструвати РК у встановлені строки через те, що ПН, до якої складається такий РК, була заблокована немає.
Якщо РК складений після 01.01.2018 року:
Загальні строки реєстрації РК залишилися ті ж самі, що і раніше, проте, якщо РК, складених постачальником товарів/послуг до ПН, що складена на покупця – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику така реєстрація провадиться протягом 15 календарних днів з дня отримання такого РК до ПН отримувачем (покупцем).
Лист ГУ ДФС України від 12.03.2018 №955/6/99-99-15-03-02-15/ІПК
Штраф у випадку несвоєчасно зареєструваної ПН у зв’язку з незарахуванням коштів до СЕА ПДВ
Постановою ВСУ від 30.01.2018 № К/9901/2226/17 у справі 816/390/17 надано висновок на користь платника ПДВ та скасувано накладання штрафу щодо реєстрація ПН з порушенням встановлених термінів у зв’язку з несвоєчасним зарахуванням коштів до СЕА ПДВ, оскільки несвоєчасна реєстрація відбулась не з вини платника ПДВ.
Такий платник ПДВ подав для реєстрації в ЄРПН відповідну ПН, яка не була зареєстрована у термін, визначений ст. 201 ПКУ, через відсутність ліміту на рахунку в СЕА ПДВ. При цьому платник ПДВ довів, що несвоєчасна реєстрація ПН відбулась не з його вини, а неможливість зареєструвати ПН спричинена виключно несвоєчасним зарахуванням грошових коштів з поповнення електронного рахунку для оплати ПДВ перерахованих за відповідним платіжним дорученням (податкова накладна була надіслана на реєстрацію в ЄРПН 14.01.2016 і на цю ж дату було виписане платіжне доручення про перерахування коштів на електронний ПДВ-рахунок).
Щоб довести свою правоту платник ПДВ надав:
- Квитанцію № 1 щодо реєстрації ПН в ЄРПН;
- платіжне доручення щодо своєчасного перерахування коштів на рахунок СЕА ПДВ.
Постанова ВСУ від 30.01.2018 № К/9901/2226/17 у справі 816/390/17
Кількість ПН у разі надання комплексу послуг за одним договором
У випадку надання покупцю комплексу послуг (кілька видів послуг одночасно) протягом одного дня у межах однієї цивільно-правової угоди постачальнику необхідно при складанні ПН враховувати вимоги п. 201.7 ПКУ та умови господарських договорів у частині їх оплати (попередньої оплати), повного/часткового постачання тощо.
Отже, у випадку надання кількох послуг протягом одного дня у межах одного і того самого договору одночасно постачальником складається одна ПН з відображенням окремими рядками номенклатури всіх поставлених послуг, але не вважатиметься помилкою складання окремих податкових накладних на кожну з таких послуг.
За матеріалами “Вісник. Офіційно про податки”
Переплата в інтегрованій картці платника внаслідок невірно поданої звітності
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу. Інформаційна система органів ДФС після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій, які відкривається за кожним платником та кожним видом платежу, що повинні сплачуватися такими платниками. В ІКП відображаються результати поданої платниками податків податкової звітності.
Якщо платник виявив помилку при складанні податкової звітності з ПДВ та для її виправлення складено три уточнюючі розрахунки, проте і в них допущено помилки, за результатами проведених коригувань у платника податку в інтегрованій картці виникла переплата то слід подати ще один уточнюючий розрахунок.
Фіскали зауважили, що в уточнюючому розрахунку потрібно відображазити всі заповнені рядки декларації, що уточнюється. При цьому:
- в гр. 4 переносяться показники декларації, що уточнюється;
- у гр. 5 відображаються всі показники декларації з урахуванням виправлених помилок;
- в гр. 6 відображається абсолютне значення помилки за всіма заповненими в уточнюючому розрахунку рядками з відповідним знаком (+/-). Якщо абсолютне значення дорівнює нулю, то відповідний рядок не заповнюється.
Не заповнені рядки в декларації в уточнюючому розрахунку залишаються не заповненими.
Лист ГУ ДФС України 12.03.2018 №978/6/99-99-12-02-01-15/ІПК
Курсові різниці при отриманні позик від нерезидентів
Фіскали роз’яснюють: при отриманні підприємством-резидентом кредитів, позик тощо від засновників-нерезидентів на умовах, що не передбачають погашення в найближчій перспективі, курсові різниці, що виникають, обліковують у складі іншого додаткового капіталу та відображають в іншому сукупному доході.
У загальному випадку курсові різниці від перерахунку основної суми інвалютної позики, витраченої на операції, здійснювані в межах:
- операційної діяльності (зокрема, для придбання товарів, робіт, послуг), — відображають на субрахунках 714 та 945;
- інвестиційної діяльності (наприклад, на придбання необоротних активів), — показують на субрахунках 744 та 974. На цих же субрахунках обліковують і курсові різниці від перерахунку заборгованості за відсотками.
При цьому ПКУ не передбачає будь-яких коригувань бухфінрезультату до оподаткування на курсові різниці за заборгованістю в інвалюті (листи ДФСУ від 06.02.2017 № 2115/6/99-99-15-02-02-15 та від 31.03.2017 № 6605/6/99-99-15-02-02-15). При формуванні фінрезультату курсові різниці відображають згідно з правилами бухобліку. А останні не завжди припускають їх дохідність/витратність.
Якщо підприємство вступає в інвалютні госпоперації зі своїми власниками, то в окремих ситуаціях курсові різниці відображають безпосередньо у складі власного капіталу.
За матеріалами Офісу великих платників податків ДФС
Алгоритм дій у випадку поломки РРО
Фіскали нагадують: у разі виходу з ладу РРО, що не підлягає подальшому ремонту, суб’єкти господарювання подають до контролюючих органів:
- заяву про скасування реєстрації РРО разом з довідкою ЦСО про розпломбування такого РРО та повертають реєстраційне посвідчення;
- звіт про використання книг ОРО (РК) за формою № ЗВР-1 та Довідку про використані РК у разі використання розрахункових квитанцій на період виходу з ладу РРО.
При цьому, у разі введення в експлуатацію нового РРО, суб’єкт господарювання не повинен проводити через такий РРО суми розрахунків за час роботи з використанням книги ОРО, зареєстрованої на попередній РРО, що не підлягає подальшому ремонту.
Підкатегорія «ЗІР» 109.06
Дивіться відео на тему:
Готівка через РРО як правильно оприбуткувати в 2018 році
Договір відповідального зберігання алкоголю зобов’язує до сплати акцизного податку!
Фіскали нагадують: реалізацією підакцизних товарів (продукції) відповідно до абзацу першого пп. 14.1.212 ПКУ вважаються будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
А отже згідно з визначеннями пп. 14.1.212 ПКУ передача алкогольних напоїв (продукції) за договорами зберігання до приміщень іншої юридичної особи, які не є акцизними складами, є реалізацією підакцизних товарів, та, відповідно, є об’єктом оподаткування акцизним податком.
Лист ДФС України від 15.03.2018 №1014/6/99-99-12-02-02-15/ІПК
Дивіться відео на тему:
Інвентаризація запасів – уцінка товарних залишків. Вплив уцінки на ПДВ та Податок на прибуток
Внесок до статутного фонду від фізособи-засновника слід відобразити у формі №1ДФ
Фіскали стверджують: відповідно до пп. 165.1.44 ПКУ суми доходу у вигляді майнового і немайнового внеску до статутного фонду юрособи – емітента корпоративних прав в обмін на такі права не включаються в дохід фізособи. При цьому підприємство – емітент корпоративних прав є податковим агентом в частині повідомлення органів ДФС про такі доходи і зобов’язане відобразити такі суми у формі №1ДФ з ознакою «178».
Крім того, від оподаткування військовим збором звільняються доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 ПКУ.
Оподатковувати інвестиційний прибуток фізична особа буде зобов’язана в майбутньому в разі продажу своїх корпоративних прав (пп. 170.2.2 ПКУ). Такий прибуток розраховуватиметься ним як позитивна різниця між доходом, отриманим від продажу корпоративних прав, та сумою витрат на їх придбання. На сьогодні ставка оподаткування становить 18 %.
За матеріалами ГУ ДФС у Рівенській області
Дивіться відео на тему:
Що змінив новий закон про ТОВ?
Путівки на відпочинок від роботодавця
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які надаються його роботодавцем — платником ПНП підприємств безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) один раз на календарний рік, за умови, що вартість путівки (розмір знижки) не перевищує 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року (пп. 165.1.35 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
Отже, роботодавець має право не оподатковувати вартість путівки, якщо її вартість не перевищує у 2018 році як для свого працівника, так і для члена його сім’ї 37 230 грн, тобто 18 615 грн на особу, при дотриманні умов, визначених у підпункті.
Якщо вартість такої путівки (розмір знижки) перевищує встановлений пп. 165.1.35 п. 165.1 ст. 165 ПКУ граничний розмір доходу, то податковий агент під час нарахування (виплати) такого доходу зобов’язаний за рахунок платника податку утримати ПДФО та військовий збір із загальної вартості наданої путівки.
У податковому розрахунку за формою № 1ДФ вартість наданих згідно з пп. 165.1.35 п. 165.1 ст. 165 ПКУ путівок — незалежно від їх розміру і способу оподаткування — відображається за ознакою доходу «156».
У разі проведення компенсації за придбану працівником путівку, суб’єкт господарювання під час нарахування (виплати) такого доходу зобов’язаний утримати — за рахунок фізичної особи — ПДФО та військовий збір і відобразити суми такого нарахованого (виплаченого) доходу в податковому розрахунку за формою № 1ДФ за ознакою доходу «126».
Лист ДФС України від 12.03.2018 № 931/6/99-99-13-01-01-15/ІПК
Читайте статтю на тему:
Директор поїхав у відпустку. Хто ж підпише договір?
Подарунок без оподаткування
Фіскали нагадують: до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків, наданих такому платнику юридичною особою, яка у розрахунку на місяць не перевищує 25 % однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року (930,75 грн).
Якщо вартість дарунків перевищує вказаний розмір, то уся їхня вартість оподатковується ПДФО як додаткове благо з урахуванням положень п. 164.5 ст. 164 ПКУ.
Лист ДФС України від 28.02.2018 № 810/6/99-99-13-02-03-15/ІПК
Нарахування лікарняних екс-безробітному працівнику
Фахівці соцтраху пояснили, що до страхового стажу за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності необхідно враховувати період отримання допомоги з безробіттю (відповідно до аб.2 част.1 ст.21 Закону № 1105).
При цьому документальним підтвердженням даних, на підставі яких у даному випадку здійснюється обчислення страхового стажу, є:
- записи в трудовій книжці працівника про призначення допомоги з безробіттю та її припинення;
- або довідка центру зайнятості про періоди виплати допомоги з безробіттю.
Якщо працівником буде підтверджено, що він у 12-місячному періоді перед настанням страхового випадку певний період (необхідний для набрання шестимісячного страхового стажу) був зареєстрований в районному органі центру зайнятості, як безробітний, та отримував допомогу з безробіттю за цей період, то при розрахунку розміру допомоги з тимчасової непрацездатності обмеження, передбачене част. 4 ст. 19 Закону № 1105, не застосовується.
Підбірку підготувала:
Лоза Галина,
представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ”,
спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг
