Дайджест нoвин “Податки і облік” з 18.06.2018 пo 24.06.2018

In: Дайджести новин законодавства і практики 25 Jun 2018 Tags: ,

Дайджест нoвин “Податки і облік”

з 18.06.2018 пo 24.06.2018

 

 

Графік роботи ЄРПН у вихідні

ДФС відповідно до п. 3 Порядку ведення ЄРПН, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 №1246 та з урахуванням розпорядження КМУ «Про перенесення робочих днів у 2018 році» від 11.01.2018 № 1-р, інформує про роботу ЄРПН у червні 2018 року.

23 червня (субота) та 30 червня (субота) 2018 року вважаються операційними днями, протягом яких здійснюватиметься прийняття від платників податку ПН/РК для реєстрації в ЄРПН. Операційний день триває з 8:00 до 20:00 год. Підтвердженням про прийняття ПН до ЄРПН є квитанція, дата та час зафіксовані у квитанції є датою та часом надання ПН в електронному вигляді до ДФС.

28 червня (четвер), 29 червня (п’ятниця) та 1 липня (неділя) 2018 року є святковими та вихідними днями, які не вважаються операційними днями та  протягом яких ЄРПН не функціонуватиме.

 

Прес центр ДФС

 


Безнадійна заборгованість, за умови відсутності майна боржника

Фіскали роз’яснюють: у разі відсутності майна у боржника — фізичної або юридичної особи для повного погашення заборгованості, — визнання такої заборгованості безнадійною згідно з пп.«є» пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ можливе за умови, що здійснені виконавцем відповідно до Закону від 02.06.2016 № 1404-УІІІ «Про виконавче провадження» заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, а інше майно у боржника — відсутнє, що підтверджується постановою державного виконавця про повернення виконавчого документа у порядку і на умовах, визначених зазначеним Законом.

У разі якщо постановою про повернення виконавчого документа встановлено термін повторного пред’явлення для виконання виконавчого документу, тобто виконавче провадження у справі не закрито, дії щодо примусового стягнення майна боржника тривають, то відсутні підстави для визнання такого боргу безнадійним згідно пп. «є» пп. 14.1.11 п.14.1 ст.14 ПКУ.

Крім того, заборгованість визнаватиметься безнадійною за умови відповідності такої заборгованості одній з інших ознак, наведених у пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Разом з тим будь-які висновки щодо податкового обліку конкретних операцій платників податків можуть надаватися за результатами перевірки умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

 

Лист ГУ ДФС України від 13.06.2018 № 2591/ІПК/28-10-01-03-11

 


Коригування фінрезультату на суму уцінки/дооцінки при продажі інвестиційної нерухомості

Фіскали наголошують: у редакції ПКУ, що діє з 01.01.2017 приі здійснення операцій з продажу інвестиційної нерухомості, яка обліковується у фінансовому обліку за справедливою вартістю (амортизація та зменшення корисності не визнаються), коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до норм п. 138.1 та п. 138.2 ст. 138 ПКУ не здійснюється. Результат від продажу таких активів визначається згідно з правилами бухгалтерського обліку та відображається у складі фінансового результату до оподаткування без коригувань.

Проте згідно з пп. 141.2.1 п. 141.2 ст. 141 ПКУ у редакції до 2017 року, зазначено, що фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема, на суму уцінки інвестиційної нерухомості, яка оцінюються за справедливою вартістю, відображеної у складі фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, що перевищує суму раніше проведеної дооцінки таких активів.

 

Лист Гу ДФС України від 14.06.2018 № 2627/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

 


Відповідальність за неповідомлення неприбутковою організацією ДФС про зміну статуту

Фіскали роз’яснюють: якщо неприбуткова організація (установа) після внесення змін до установчих документів (або установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву з позначкою «зміни» протягом 30 календарних днів з дня державної реєстрації таких змін або з моменту виникнення обставин, пов’язаних зі змінами в її установчих документах, у разі, коли державна реєстрація змін не здійснюється, то до такої неприбуткової організації (установи) застосовується штраф у розмірі 510 грн.

У разі неусунення таких порушень або за аналогічні дії, вчинені протягом року неприбутковою організацією, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, до такої організації застосовується штраф у розмірі 1020 грн.

 

Підкатегорія «ЗІР» 102.25

 

Дивіться відео на тему:

“Коли змінювати статут за новим законом про ТОВ”


Сервіси допомоги при реєстрації ПН в електронному кабінеті 

ДФС інформує про сервіси, якими платники ПДВ мають змогу скористатися під час реєстрації ПН/РК.

Зокрема, наявна можливість подати письмові пояснення та копії документів до кількох ПН/РК, якщо вони складені на одного отримувача за одним і тим самим договором або якщо в таких ПН відображені однотипні операції. Однотипними операціями є операції з однаковими кодами товарів згідно з УКТ ЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг.

Для уникнення помилок при складанні РК до ПН можна скоритися сервісом, який дає змогу переглянути повну інформацію щодо ПН з урахуванням усіх зареєстрованих до неї РК кількісних і вартісних показників.

Зазначений доступ до інформації надано в приватній частині (особистий кабінет) Електронного кабінету у розділі «ЄРПН». За заданими параметрами пошуку ПН відображається остаточний розрахунок з урахуванням усіх наступних зареєстрованих до неї РК.

Наявна можливість перегляду розрахункових показників навантаження та суми ПДВ, зазначені платником податку в ПН/РК, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді.

Наявний Реєстр ПН/РК, реєстрація яких зупинена (розміщений у відкритій частині Електронного кабінету). За допомогою цього сервісу платники мають можливість в он-лайн режимі переглядати інформацію щодо розгляду та статусу зупинених документів.

Пошук інформації в Реєстрі здійснюється за такими фільтрами: «Індивідуальний податковий номер», «Номер ПН/РК», «Дата складання ПН/РК».

При виниикнення питань з приводу користування Електронним кабінетом платники податків мають можливість звернутися до контакт-центру ДФС за телефоном: 0-800-501-007.

 

За матеріалами ГУ ДФС України

 


Податковий кредит при одночасному застосуванні двох способів обліку зобов’язань з ПДВ

Фіскали роз’яснюють: при одночасному застосуванні платником ПДВ двох способів обліку податкових зобов’язань, а саме, за касовим методом та за подією, що сталася раніше, якщо придбані та/або виготовлені ним товари/послуги призначені для часткового використання в операціях, за якими дата виникнення податкових зобов’язань визначається частково за касовим методом, а частково — за подією, що сталася раніше, то право на податковий кредит відповідно виникатиме пропорційно до такого призначення та використання таких товарів/послуг.

Отже, якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, за якими податкові зобов’язання визначаються за касовим методом, то суми податку, сплачені у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), до податкового кредиту включаються теж за касовим методом.

За операціями, за якими податкові зобов’язання нараховуються в загальновстановленому порядку відповідно до ст. 187 Податкового кодексу, право на податковий кредит виникає за правилами, визначеними ст. 198 Кодексу.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Тернопільській області

 


Компенсуючі зобов’язання з ПДВ при придбанні миючих засобів для прибирання приміщень

Фісали нагадують: суми ПДВ, нараховані (сплачені) платником податку у зв’язку з придбанням, зокрема миючих засобів, приладів, інструментів та інвентаря для проведення прибирання приміщень у межах господарської діяльності, включаються до складу податкового кредиту за умови наявності відповідного документального підтвердження (ПН/РК до таких ПН, зареєстровані в ЄРПН, митні декларації, інші документи, передбачені п. 201.11 ст. 201 ПКУ).

При цьому у разі якщо вартість таких придбаних товарів включається до складу вартості оподатковуваних операцій (витрати на придбання відшкодовуються покупцями у складі придбання товарів/послуг, що постачаються платником податку), то нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 188.1 ст. 188 ПКУ не здійснюється. Податкові зобов’язання визначаються за операцією з постачання оподатковуваних товарів/послуг, вартість яких враховує і вартість придбаних товарів.

У разі якщо вартість придбаних товарів не включається до складу вартості оподатковуваних операцій, то нараховуються податкові зобов’язання згідно з п. 198.5 ст. 198 ПКУ.

Оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки відповідно до вимог ПКУ.

 

 

Лист ГУ ДФС України від 05.06.2018 № 2456/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


ПН за щоденними підсумками

Фіскали роз’яснюють: відповідно до п. 201.4 ПКУ встановлено, що ПН може бути складена за щоденними підсумками операцій у разі:

  • здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/РРО або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника);
  • виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;
  • надання платнику податку касових чеків, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

Порядок складання податкових накладних за щоденними підсумками викладено у п.8 та п. 12 Порядку №1307, зокрема:

  • у верхній лівій частині ПН, яка складається за щоденними підсумками операцій, робиться відповідна помітка «X» та зазначається тип причини «11»;
  • у рядку «Особа (платник податку) – покупець» зазначається «Неплатник»;
  • у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» відображається умовний ІПН «100000000000»;
  • Номенклатура товарів зазначається в згрупованому за кодами УКТ ЗЕД/ДКПП вигляді. При цьому графи 4, 5, 6 та 7 не заповнюються.

При цьому, фіскальний звітний чек (Z-звіт) має містити підсумки розрахункових операцій за реалізовані товари за кожним запрограмованим кодами товару (послуги) і з зазначенням найменування та реалізованої кількості (п. 17 Постанови №199).

Якщо підприємство має декілька касових апаратів (наприклад, на філіях, яким не делеговано право складання ПН), то таке підприємство може самостійно приймати рішення складати ПН за щоденними підсумками за всіма апаратами разом або за кожним окремо.

Якщо суб’єкт господарювання одночасно здійснює як оподатковувані, так і неоподатковувані (або звільнені) операції з одним контрагентом, то на такі операції складаються окремі ПН.

У ПН, що складена на операції з постачання товарів /послуг, що звільнені від оподаткування ПДВ у гр. «Складена на операції, звільнені від оподаткування» верхньої лівої частини робиться помітка «Без ПДВ».

Окрім цього у розділі А такої ПН рядки II – VIII не заповнюються. У іншому порядок складання таких ПН аналогічний вищезазначеному.

 

Лист ГУ ДФСУ України від 11.06.2018 №2572/6/99-95-42-03-15/ІПК

 


Коригування ПН при частковому поверненні товару чи авансу

Фіскали зазначають, що у разі часткового повернення попередньої оплати (авансу) або часткового повернення товару РК складається у порядку, передбаченому при зміні ціни або кількості товарів/послуг (залежно від того, внаслідок зміни кількості чи ціни відбувається часткове повернення товарів/коштів), у якому:

При зміні кількості:

  • у першому рядку:
  • у гр. 1 зазначається № за порядком рядка ПН, який коригується;
  • у гр. 2 зазначається причина коригування «Зміна кількості»;
  • значення граф 3-6 відповідає значенню відповідно гр. 2-5 рядка ПН, що коригується;
  • у гр. 7 зі знаком «-» зазначається значення гр. 6 рядка ПН, що коригується;
  • у гр. 8 зазначається значення гр. 7 рядка ПН що коригується;
  • гр. 9-10 не заповнюються;
  • значення гр. 11, 12 відповідає значенню відповідно гр. 8, 9 рядка ПН, що коригується;
  • у гр. 13 зі знаком «-» зазначається значення гр.10 рядка ПН, що коригується.
  • у другому рядку:
  • у гр. 1 зазначається новий черговий порядковий номер рядка, якого не було в податковій накладній, що коригується (якщо в податковій накладній, що коригується, було 10 позицій, то у гр. 1 зазначається номер 11):
  • у гр. 2 зазначається причина коригування «Зміна кількості»;
  • значення граф 3-6 відповідає значенню відповідно граф 2-5 рядка податкової накладної, що коригується;
  • у гр. 7 зазначається правильне значення кількості товарів/послуг:
  • у гр. 8 зазначається значення графи 7 рядка податкової накладної, що коригується;
  • графи 9-10 не заповнюються;
  • значення граф 11, 12 відповідає значенню відповідно граф 8, 9 рядка податкової накладної, що коригується;
  • у гр. 13 зазначається правильне значення обсягу постачання (без урахування ПДВ).

При зміні ціни товарів/послуг РК до ПН заповнюється аналогічно РК при зміні кількості товарів/послуг, з такими відмінностями:

  • обох рядках у гр. 2 зазначається причина коригування «Зміна ціни»;
  • в обох рядках гр. 7-8 не заповнюються;
  • у першому рядку у гр. 9 зі знаком «-» зазначається значення гр. 7 рядка ПН, що коригується;
  • у другому рядку у гр. 9 зазначається правильне значення ціни товарів/послуг;
  • в обох рядках у гр. 10 зазначається значення графи 6 рядка ПН, що коригується.

Таким чином, у РК кожному рядку ПН, що коригується, відповідає два рядки РК: у першому з них «обнуляється» рядок, ціна або кількість за яким змінюється; у другому – зазначаються правильні показники.

Якщо внаслідок зміни (зменшення/збільшення) кількості або ціни товарів/послуг відбувається повернення частини суми отриманого авансу, то в такому випадку складається лише один РК з урахуванням вищенаведених особливостей, та інший РК на суму зменшення/збільшення компенсації не складаєтьс

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 101.15

 


Зміна суми від’ємного значення, яка зараховується до ПК

Фіскали роз’яснюють, що зміна задекларованої суми від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку або зарахування у зменшення суми податкового боргу не може розцінюватися як виправлення помилки, а отже, немає підстав для подання уточнюючого розрахунку.

Суму податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, платник ПДВ має право задекларувати виключно у рядку 20.2.1 податкової декларації з ПДВ звітного (податкового) періоду.

Сума від’ємного значення, що зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ відображається у рядку 20.1 податкової декларації з ПДВ звітного (податкового) періоду.

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 101.25

 

Дивіться відео на тему:

Блокування податкових накладних «По новому» за Постановою № 117


ПДВ при імпорті без ввезення

Фіскали консультують: якщо згідно умов договору та первинних документів місце постачання товарів  визначено за межами території України, то операція резидента з постачання таких товарів не є об’єктом оподаткування ПДВ (згідно з п. 185.1 ПКУ). ПН на таке постачання не складається та обсяг постачання у декларації з ПДВ не відображається.

Також слід звернути увагу, на те, момент постачання виникає саме тоді коли відбувається перехід права власності на такий товар до покупця (отримувача).

Якщо резидент здійснив передоплату за товар нерезиденту – така операція підпадає під валютний контроль. Строки встановлені для завершення імпортної операції становлять 180 календарних днів з моменту здійснення резидентом авансового платежу або  виставлення векселя на користь нерезидента (п. 2 Порядку №1392). При порушенні цього строку, банк, через який здійснювалася оплата, надає інформацію про прострочення розрахунків в ДФС.

У випадку протермінування 180 днів з моменту оплати в отриманні товару, нараховується пеня у розмірі 0,3 %  відсотка вартості недопоставленого товару в іноземній валюті, перерахованої у гривню за валютним курсом НБУ на день  виникнення заборгованості. Проте, загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати вартості недопоставленого товару.

Слід звернути увагу, що імпортна операція резидента без увезення товару на територію України вважається завершеною за наявності однієї з таких умов:

  • зарахування виручки, одержаної від нерезидента, на рахунок резидента в уповноваженому банку в разі продажу нерезиденту товару за межами України;
  • подання документів, що підтверджують використання резидентом товару за межами України, перелік яких визначається Нацбанком (п. 3.6 Інструкції №136, передбачено, що такими документами можуть бути договори (контракти, угоди) або інші форми документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором).

Таким чином, резидент придбаваючи товар у нерезидента без його ввезення має 180 календарних днів з дня оплати за такий товар на те щоб або продати такий товар або використати в інший спосіб.

 

Лист Гу ДФС України від 15.06.2018 №2643/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


ПДВ при реорганізації юрособи

Фіскали роз’яснюють: якщо товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник ПДВ в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника ПДВ зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника ПДВ внаслідок реорганізації платника ПДВ шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону (п. 184.7 ст. 184 Кодексу).

Відповідно до п. 196.1.7 ст. 196 Кодексу операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Таким чином, платник ПДВ, що реорганізується шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону, не здійснює ні нарахування податкових зобов’язань на товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту, і які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такого платника ПДВ, ні зменшення податкового кредиту по операціях з їх придбання.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

 


Нова система обліку розрахункових операцій

Пропозиція ДФС і уряду – нова система РРО із онлайн-реєстрація через телефон або планшет, відсутність підтвердних документів, абонентської плати і використання електронного чека з QR-кодом,

 

 

 

 

 

 

який автоматично вноситиметься до реєстру, доступного в електронному кабінеті платника податків, без видруковування для підтвердження операції паперового чеку із вклеюванням у касову книгу.

 

 

За матеріалами «Урядовий портал»

 


Відокремлений підрозділ може не мати касової книги

Фіскали пояснюють: на новій редакції п. 11 розділу І Положення №148, за яким:

«Готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі. Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, а також у касах фізичних осіб – підприємців, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО без ведення касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО/занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО».

Враховуючи вищезазначене, фіскали вважають, що касова книга не використовується, якщо на відокремлених підрозділах установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО, здійснення обліку готівки у повній сумі її фактичних надходжень проводиться на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО/занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.

Штрафувати за не оприбуткування готівки не будуть, якщо отримана виручка зазначена в КОРО і відповідає даним фіскальних звітних чеків/розрахункових квитанцій.

 

 

Лист ДФС України від 08.06.2018  №2559/6/99-99-14-05-01-15/ІПК

 

Дивіться відео на тему:

Готівка через РРО – як правильно оприбуткувати у 2018 році?


Сплата податку на нерухоме майно, що перебуває у сумісній власності

Фіскали нагадують: підставою для нарахування та сплати податку на нерухоме майно є право власності на житлову та/або нежитлову нерухомість.

У разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб Податковим кодексом визначено платників податку таким чином:

  • якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
  • якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
  • якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

 

 

За матеріалами ГУ ДФС  у Чернівецькій області

 


Земельний податок при користуванні чужою земельною ділянкою

Фіскали роз’яснюють, якщо суб’єкт господарювання користується чужою земельною ділянкою (правовстановлюючі документи складено на іншу особу) для використання нерухомості розміщеної на ній, то підстави виникнення податкових зобов’язань з плати за землю в частині земельного податку не настають.

Відповідно до пп. 14.1.72 ПКУ платниками земельного податку є:

  • власники земельних ділянок та земельних часток (паїв);
  • постійні землекористувачів (щодо ділянок державної та комунальної власності).

Якщо право власності на цю землю належить іншій особі, саме вона й продовжує сплачувати земельний податок. Зміна власника будівлі на цей обов’язок жодним чином не впливає.

У ІПК зазначено, що суб’єкт господарювання який використовує земельну ділянку іншої особи зобов’язаний укласти з такою особою цивільно-правову угоду про надання права користування такою земельною ділянкою з особою, що за правовстановлюючими документами є її власником.

Слід зазначити, що після укладання цивільно-правової угоди платником земельного податку буде власник такої земельної ділянки. Землекористувачі сплачують земельний податок (у вигляді орендної плати) тільки у випадку використання ділянок державної або комунальної власності на підставі відповідних договорів.

 

 

Лист ГУ ДФС України від 12.06.2018 № 2582/ІПК/08-01-12-03-16

 

Дивіться відео на тему:

“Оренда рухомого та нерухомого майна у власника чи директора Як правильно оформити договір”


ЄСВ при компенсації працівнику за проїзд при виконанні службових обов’язків

Базою нарахування ЄСВ для роботодавців — підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону про оплату праці, та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ).

Витрати на відрядження, зокрема вартість проїзду, компенсаційні виплати, які виплачуються при переїзді на роботу в іншу місцевість згідно з чинним законодавством, не належать до фонду оплати праці (п. 3.15 розділу 3 Інструкції №5).

Крім того, згідно з п. 6 розділу I Переліку № 1170 зазначені вище витрати на відрядження (вартість проїзду) належать до виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок.

Отже, суми компенсації вартості проїзду в громадському транспорті, виплачені найманому працівнику при виконанні службових обов’язків, не є базою нарахування ЄСВ.

 

 

За матеріалами «Вісник. Офіційно про податки»

 


Повернення ФОПом надміру сплаченого ЄСВ  при припиненні діяльності

Фіскали нагадують: повернення надміру або помилково сплачених сум ЄСВ здійснюється на підставі заяви платника про таке повернення.

Відповідно до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 24.11.2014 №1162, підставою для зняття з обліку у контролюючих органах платників податків є надходження від державного реєстратора відомостей про проведення держреєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до ЄДР. ФОП знімається з обліку після проведення передбаченої законодавством перевірки, здійснення остаточного розрахунку зі сплати ЄСВ та закриття інтегрованих карток платника (ІПК).

Порядком ведення органами ДФСУ оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 07.04.2016 №422, визначено, що в інформаційній системі органів ДФС ІПК закриваються із встановленням дати закриття за умов:

  • погашення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати ЄСВ штрафних санкцій та пені та/або списання сум податкового боргу, штрафних санкцій та пені;
  • повернення платнику помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та/або списання до бюджету за заявою платника;
  • повернення платнику помилково та/або надміру сплачених коштів ЄСВ та/або списання до фондів соціального страхування за заявою платника;
  • відсутності розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань або податкового боргу, не погашених на дату закриття ІКП.

При цьому згідно з Порядком №422 після припинення юрособи чи підприємницької діяльності ФОП на підставі судового рішення та/або після проведення державним реєстратором спрощеної процедури держреєстрації припинення юрособи помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання та кошти ЄСВ (у разі відсутності заяви платника податків про їх повернення) списуються до бюджету та до фондів соціального страхування за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС.

Таким чином, ФОП у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності, має можливість повернути суму надміру сплаченого ЄСВ на підставі заяви, яка подається до дати зняття з обліку такого платника.

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 301.04.02

 


ФОП сплачує ЄСВ із зарплати осіб з інвалідністю за ставкою 22%

Фіскали роз’яснюють: розмір ЄСВ для кожної категорії платників визначається ст. 8 Закону про ЄСВ.

Для платників, зазначених у ст. 4 Закону про ЄСВ, встановлюється ставка ЄСВ у розмірі 22% до визначеної ст. 7 Закону про ЄСВ бази нарахування ЄСВ.

При цьому, згідно з ч. 13 ст. 8 Закону про ЄСВ ставка 8,41% визначеної бази нарахування ЄСВ для працюючих осіб з інвалідністю встановлена тільки для підприємств, установ і організацій, у яких працюють особи з інвалідністю.

Таким чином, ФОП нараховують ЄСВ на заробітну плату працівників – осіб з інвалідністю у розмірі 22% до визначеної бази нарахування ЄСВ.

 

 

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

 

 

Читайте статтю на тему:

 

Лікарняні листи при страховому випадку за межами України

Фахівці ФСС роз’яснюють: згідно з п. 1.12 Інструкції № 455, документи, які засвідчують тимчасову непрацездатність громадян України під час їх тимчасового перебування за межами держави, підлягають обміну на лікарняний листок згідно з рішенням лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу за місцем проживання чи роботи у разі:

  • гострих захворювань і травм;
  • загострення хронічних захворювань;
  • вагітності та пологів;
  • перативних втручань при невідкладних станах;
  • лікування згідно з рішенням комісії МОЗ України з питань направлення на лікування за кордон.

Обмін здійснюється на підставі перекладених на державну мову та нотаріально засвідчених документів, які підтверджують тимчасову втрату працездатності під час перебування за межами України.

Згідно зі ст. 30 Закону № 1105 комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, установи, організації розглядає підставу і правильність видачі лікарняного та приймає рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг або про відмову в його призначенні.

Отже, у випадку настання у застрахованих громадян України тимчасової непрацездатності під час їх тимчасового перебування за межами держави, допомога по тимчасовій непрацездатності призначається комісією із соціального страхування підприємства, установи, організації на підставі лікарняного, виданого згідно з рішенням лікувально-профілактичного закладу в порядку обміну та оформленого належним чином.

 

 

За матеріалами ФСС України у Кіровоградській області

 

Підбірку підготувала:

Лоза Галина,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ”,

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг 

Підписатись на наші новини


X