Дайджест нoвин “Податки і облік” з 17.12.2018 пo 25.12.2018

Дайджест нoвин “Податки і облік”

з 17.12.2018 пo 25.12.2018

Нові рахунки для сплати податків вже з січня 2019 року

З 8 січня 2019 року можуть запрацювати нові реквізити рахунків для сплати податків. Рахунки за бюджетними надходженнями відкриваються протягом 45 днів (п. 2.1 Порядку №758) із дня прийняття закону про Державний бюджет України (прийнятий 23.11.2018 року).

Щороку на початку нового бюджетного року в органах Держказначейства відкриваються рахунки за надходженнями до державного та місцевих бюджетів (окрім рахунків для зарахування власних надходжень бюджетних установ).

За відсутності змін у законодавстві щодо переліку надходжень, які зараховуються до загального та спеціального фондів державного й місцевих бюджетів, і/або порядку їх зарахування до відповідних бюджетів, не пізніше першого робочого дня нового бюджетного періоду відкриваються (перевідкриваються) рахунки з реквізитами попереднього бюджетного періоду.

Отже, до 8 січня 2019 року Держказначейство має визначитися з рахунками та власне з 8 січня 2019 року мають почати діяти нові рахунки для сплати податків та зборів.

Порядок повернення коштів авансових платежів з «єдиного рахунку»

ДФС України оприлюднила для обговорення проект наказу Мінфіну «Про затвердження Змін до Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів».

Проект наказу розроблено з метою визначення чіткого порядку повернення коштів авансових платежів (передоплати), зарахованих на депозитний рахунок 3734, який відкритий у Державній казначейській службі України на ім’я ДФС України.

Наказом Мінфіну України від 01.11.2017 № 898, затверджено Порядок перерахування до державного бюджету митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, яким встановлено, що поетапно підприємства переводяться на обслуговування через «єдиний рахунок», а саме:

• на перехідний період (з 15.01.2018 до 15.04.2019) — за рішенням підприємства;
• з 16.04.2019 — на постійній основі.

На сьогодні чинним законодавством порядку повернення авансових платежів (передоплати) з «єдиного рахунку» не передбачено.

Проект наказу Мінфіну «Про затвердження Змін до Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів»

Дивіться інфографіку на тему:

Терміни звітування по витрачених коштах

ДФС України оприлюднено план-графік перевірок на 2019 рік

ДФС України 22.12.2018 оприлюднила на своєму веб-сайті план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік.

План-графік на 2019 рік складається з чотирьох розділів:

• розділ I. Документальні планові перевірки платників податків – юридичних осіб;
• розділ II. Документальні планові перевірки фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів.
• розділ ІІІ. Документальні планові перевірки фізичних осіб (завантажити).
• розділ IV. Документальні планові перевірки платників податків – юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Загалом у 2019 році фіскали  планують провести 6944 планові перевірки.

Ознайомитись з планом-графіком можна за посиланням:  http://sfs.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/362017.html

За матеріалами ДФС України

Дивіться інфографіку на тему:

Порядок вручення податкового повідомлення рішення

Оскарження декількох рішень фіскалів в одній скарзі

Фіскали зазначають: якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених ПКУ або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п. 56.2 ст. 56 ПКУ).

Вимоги до оформлення скарги визначені п. 1 розділу IV Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну від 21.10.2015 № 916 із змінами та доповненнями, відповідно до якого скарга платника податків подається в письмовій формі та має включати таку інформацію:

• прізвище, ім’я, по батькові, найменування (для юридичних осіб), податкову адресу платника податків, який подає скаргу;
• найменування контролюючого органу;
• реквізити оскаржуваного рішення;
• підстави, за якими оскаржується рішення, обставини справи, які, на думку заявника, встановлені контролюючим органом неправильно чи не встановлені взагалі;
• обґрунтування незгоди платника податків із рішенням контролюючого органу з посиланням на норми законодавства;
• вимоги та клопотання платника податків, який подає скаргу;
• відомості щодо повідомлення контролюючого органу, рішення якого оскаржується, про подання скарги до контролюючого органу вищого рівня;
• відомості про оскарження рішення контролюючого органу до суду;
• адресу, на яку слід надіслати рішення, прийняте за результатами розгляду скарги;
• перелік документів, які додаються до скарги.

Скарги на рішення та на дії контролюючих органів викладаються та подаються окремо.

Отже, платник податків може оскаржити в одній скарзі всі рішення контролюючого органу, оскільки чинним законодавством не встановлено таких обмежень.

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

Зміни у формі інформування щодо суб’єктів господарювання, які мають податковий борг

Фіскали нагадують: щомісяця на офіційному сайті ДФС оприлюднюється:

інформація щодо суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, із зазначенням керівників таких суб’єктів господарювання та сум податкового боргу в розрізі платежів та територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, із зазначенням керівників таких територіальних органів.

Проте з 07.12.2018 набрав чинності наказ Мінфіну від 24.10.2018 № 848, яким внесено зміни до форми інформації щодо суб’єктів господарювання, які мають податковий борг.

Ознайомитись з інформацією про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, можна за посиланням:  http://sfs.gov.ua/dovidniki–reestri–perelik/pereliki-/296361.html.

За матеріалами ГУ ДФС в Одеській області

Звіт про суми податкових пільг обов’язковий у випадку зменшення фінрезультату на суму від’ємного значення минулих податкових періодів

Фіскали пояснюють: фінрезультат до оподаткування зменшується на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.

Платники ПНП застосовують різницю, передбачену пп. 140.4.2 ст. 140 ПКУ, незалежно від обсягу річного доходу за останній річний звітний період та прийнятого рішення щодо некоригування фінрезультату до оподаткування на усі різниці, визначені розділом III Кодексу.

Для відображення цієї суми передбачено рядок 3.2.4 додатка РІ «Різниці» до рядка 03 РІ Податкової декларації з ПНП підприємств, форму якої затверджено наказом Мінфіну від 20.10.2015 № 897.

А також, такому платнику необхідно подати Звіт про суми податкових пільг.

Оскільки річний дохід платника податку не перевищує 20 млн грн, то для нього встановлений річний податковий (звітний) період відповідно до пп. «в» п. 137.5 ст. 137 ПКУ, і платник визначає суму пільги з ПНП у Звіті про суми податкових пільг, що подається за рік.

Лист ДФС Украхїни від 07.12.2018 № 5138/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Зміни-2019: платники податків не зможуть відмовитися від використання ПДВшних пільг

З 01.01.2019 набирає чинності Закон України у відповідності до якого платник податків не зможе відмовитися від використання податкової пільги по ПДВ чи припинити її.

П. 30.4 ПКУ передбачено, що платник податків може відмовитися від використання податкової пільги чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів, якщо інше не передбачено ПКУ. До того ж, податкові пільги, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету.

Закон України від 23.11.2018 №2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів»

Декларація з ПДВ для новозареєтрованих платників ПДВ

Фіскали нагадують: згідно з п. 202.1 ПКУ звітним (податковим) періодом є один календарний місяць. Якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця.

Отже, особі, яка реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першу податкову декларацію з ПДВ необхідно подати за наслідками першого повного календарного місяця, яка включає дані за період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем цього першого повного календарного місяця. Дані першого звітного періоду підлягають відображенню по відповідних рядках розділу І податкової декларації з ПДВ.

За матеріалами ГУ ДФС у Чернівецькій області

Особливості заповнення заяви про анулювання реєстрації платника ПДВ

Фіскали зазначають: в заяві про анулювання реєстрації платника ПДВ за формою № 3-ПДВ платник податку повинен вказати, зокрема дату сплати податкових зобов’язань.

Під датою сплати податкових зобов’язань розуміється дата сплати податкових зобов’язань, які задекларовані платником в поданій податковій декларації за останній звітний (податковий) період.

У разі якщо платником ПДВ, яким подано заяву про анулювання реєстрації у випадках, визначених підпунктами «а», «б» п. 184.1 ПКУ, не проведено розрахунків із бюджетом за податковими зобов’язаннями останнього податкового періоду, контролюючий орган протягом 10 календарних днів після надходження заяви платника ПДВ про анулювання реєстрації звертається до особи з письмовою пропозицією надати нову заяву про анулювання реєстрації після проведення розрахунків із бюджетом.

Після проведення розрахунків з бюджетом платник податку подає повторно до контролюючого органу заяву про анулювання реєстрації платника ПДВ за формою № 3-ПДВ та в графі «Дата проведення розрахунків із бюджетом за податковими зобов’язаннями останнього податкового періоду» вказує дату сплати податкових зобов’язань, така дата повинна відповідати даті розрахунку з бюджетом останнього періоду.

Підкатегорія «ЗІР» 101.02

Продавець немає права зменшити податкові зобов’язання у разі відмови покупця реєструвати РК

Фіскали наголошують: відповідно до п. 192.1 ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі РК до ПН, складеному в порядку, встановленому для ПН, та зареєстрованому в ЄРПН.

РК, складений постачальником товарів/послуг до ПН, яка складена на отримувача – платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:

• постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
• отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений РК отримувачу.

Складені платником податку РК до ПН, складених до 01.02.2015, РК до ПН, які не підлягали наданню отримувачу (покупцю) – платнику податку, підлягають реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем).

Зазначене не поширюється на РК, що передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (зменшення податкового зобов’язання постачальника та податкового кредиту отримувача), складені після 01.07.2015 до ПН, складених до 01.07.2015 на отримувача (покупця) – платника податку, які підлягають реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг.

Відповідно до п.п. 192.1.1 ПКУ, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку – постачальника, то:

• постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;
• отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань лише після реєстрації РК до ПН в ЄРПН.

Оскільки РК до ПН не зареєстрований в ЄРПН, то підстави для зменшення податкових зобов’язань у постачальника (продавця) відсутні.

За матеріалами Офіс ВПП ДФС

ПН при списанні імпортованних товарів

Фіскали нагадують: згідно з п. 201.12 ПКУ у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку,

У разі якщо відбувається списання імпортованих товарів, платник ПДВ зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з митної вартості ввезених товарів відповідно до п. 198.5 ПКУ.

Зокрема, складається та реєструється в ЄРПН відповідна зведена ПН. У графі 2 такої ПН «Номенклатура товарів/послуг продавця» зазначаються дати та номери митних декларацій, відповідно до яких нараховуються податкові зобов’язання.

Лист ДФС України від 06.12.2018  № 5129/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію ПН виписаних на умовні ІПН

Фіскали зазначають: п.1201.1 ПКУ за порушення граничного строку, визначеного ст. 201 ПКУ, для реєстрації ПН в ЄРПН (крім ПН, що не надаються отримувачу (покупцю), складених на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), передбачено застосування штрафних санкцій у відповідних розмірах до платника ПДВ, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації.

Тобто, за порушення термінів реєстрації ПН штрафні санкції, визначені ПКУ, не застосовуються виключно до ПН:

• що не надаються отримувачу (покупцю), які складені на операції з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, та/або
• що не надаються отримувачу (покупцю), які складені на операції з постачання товарів/послуг, які оподатковуються за нульовою ставкою.

Враховуючи викладене, реєстрація ПН, в тому числі виписаних на умовні ІПН проводиться у загальному порядку, а за порушення термінів реєстрації таких ПН, до таких платників податку застосовуються штрафні санкції, визначені п.1201.1 або 1201.2 ПКУ.

За матеріалами Офіс ВПП ДФС

Підпис касових документів за відсутності керівника

Фіскали роз’яснюють: видачу готівки з кас оформлюють видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки підписують керівник і головний бухгалтер або особа, уповноважена керівником. До видаткових касових ордерів (ВКО) додають заяви на видачу готівки, розрахунки.

Підпис керівника підприємства на ВКО не обов’язковий, якщо його дозвільний напис є на доданих до них документах, заявах, рахунках. Якщо ВКО підписує уповноважена особа підприємства, відповідно, потрібно зазначити посаду, прізвище, ім’я та по батькові такої особи.

Лист ДФС України від 06.12.2018 № 5125/6/99-99-14-05-01-15/ІПК

РРО при продажу товару або наданні послуг через Інтернет

Фіскали нагадують: при здійсненні розрахунків за товари (послуги) суб’єкти господарювання зобов’язані застосовувати РРО, у тому числі у разі здійснення безготівкових розрахунків із використанням мережі Інтернет. При цьому розрахункові документи при продажу товарів (послуг) через мережу Інтернет видаються у випадку їх безпосереднього надання споживачу.

Розрахунковий документ встановленої форми може бути наданий споживачу як безпосередньо продавцем (за допомогою кур’єрської служби (поштової служби), яка може бути як сторонньою організацією, так і структурною одиницею інтернет-магазину), так і сторонньою організацією (кур’єром, поштовою службою тощо) у разі наявності у неї відповідних правовідносин із продавцем товару (надавачем послуги).

Оскільки споживач, використовуючи рекламні інтернет-сторінки, лише обирає товар або послугу, то у разі використання при реалізації товарів (послуг) РРО у чеку зазначаються обов’язкові реквізити, у тому числі назва та код суб’єкта господарювання, адреса магазину, що здійснив реалізацію, тощо, що дає змогу визначити, з ким проведено розрахунки за товари (послуги), та у разі виникнення потреби звернутися для обміну.

Крім того, у разі замовлення товару або послуги представники інтернет-магазину уточнюють з покупцем (замовником) наявність товару, його кількість та з’ясовують форму і час оплати.

Враховуючи викладене, суб’єкти господарювання при продажу товарів (наданні послуг) через мережу Інтернет повинні застосовувати РРО на загальних підставах та видавати покупцю розрахунковий документ встановленої форми.

Такі суб’єкти господарювання реєструють РРО на загальних підставах за адресою розміщення інтернет-магазинів, а у разі доставки власною кур’єрською службою можуть зареєструвати РРО на транспортний засіб, яким здійснюється доставка.

Водночас у разі здійснення розрахунків виключно у безготівковій формі (із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок) застосування РРО є не обов’язковим.

Також РРО не застосовується у разі надання послуг через мережу Інтернет за умови оплати за такі послуги за допомогою платіжних систем та відсутності місця здійснення розрахунків (наприклад, реалізації комп’ютерної програми, доставка та установка якої здійснюється через мережу Інтернет).

За матеріалами ГУ ДФС у Луганській області

Дивіться інфограіфку на тему:

Ліміт готівки в касі перевищено – що робити

Пільга зі сплати земельного податку при вихованні трьох дітей віком до 18 років

Фіскали наголошують: якщо подружжя виховує трьох і більше дітей віком до 18 років, то кожен із батьків має право на пільгу щодо сплати земельного податку за земельні ділянки, що належать йому на правах приватної власності, при цьому вид земельних ділянок і розмір, щодо яких застосовується пільга, визначені п. 281.2 ст. 281 ПКУ.

Водночас якщо подружжя володіє земельною ділянкою на праві спільної часткової власності, то платником земельного податку за земельну ділянку пропорційно до своєї частки є кожен з батьків, відповідно право на пільги щодо сплати земельного податку має кожен з них.

Якщо таке подружжя володіє земельною ділянкою на праві спільної сумісної власності і поділ земельної ділянки не проводився, то платником земельного податку за таку ділянку є один з батьків, який і може скористатись пільгою щодо сплати земельного податку.

Слід зазначити, що фізична особа для отримання пільги щодо сплати земельного податку має подати до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки до 1 травня поточного року письмову заяву довільної форми про надання пільги та документ, що посвідчує її право на пільгу (посвідчення батьків багатодітної сім’ї (які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років).

Підкатегорія «ЗІР» 112.04

Податкові наслідки для додаткового блага у вигляді харчування

Фіскали пояснюють: перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п. 164.2 ПКУ, зокрема дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості, зокрема, харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених ПКУ для оподаткування прибутку підприємств (п.п. “б” п.п. 164.2.17 ПКУ).

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ПКУ (п.п. 164.2.17 ПКУ).

Також доходи, визначені ст. 163 ПКУ, є об’єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ).

При цьому нормами зазначеного п. 161 не передбачено застосування для військового збору коефіцієнта, визначеного п. 164.5 ПКУ.

Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний сплатити до бюджету ПДФО і військовий збір у повному обсязі відповідно до порядку, визначеному ст. 168 ПКУ.

Згідно з п.п. 70.12.1 ПКУ РНОКПП або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) використовується, зокрема, при виплаті доходів, з яких утримуються податки згідно із законодавством України.

Фізична особа зобов’язана подавати інформацію про РНОКПП юридичним особам, що виплачують їй доходи.

Разом з тим відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» платниками ЄСВ є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Статтею 7 Закону N 2464 визначено базу нарахування ЄСВ. Водночас ч. 7 ст. 7 Закону N 2464 передбачено, що перелік видів виплат, на які не нараховується ЄСВ, затверджується Кабміном.

Постановою КМУ від 22.12.2010 № 1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується ЄСВ, в якому не передбачено витрати на безоплатне харчування.

Отже, дохід, отриманий фізичною особою як додаткове благо у вигляді вартості безоплатного харчування, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника та оподатковується ПДФО і військовим збором на загальних підставах, та є базою нарахування ЄСВ.

За матеріалами ГУ ДФС у Полтавській області

Читайте статтю на тему:

Заповнення ф. № 1ДФ при сплаті дивідендів сплачено спадкоємцю

Фіскали нагадують: особливості оподаткування доходів фізичної особи у вигляді дивідендів регламентуються п. 170.5 ПКУ.

Згідно з п. 162.3 ПКУ у разі смерті платника податку або оголошення його судом померлим чи визнання безвісно відсутнім або втрати ним статусу резидента (за відсутності податкових зобов’язань як нерезидента згідно з ПКУ) податок за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. Відповідно до цього останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку, винесення такого судового рішення чи втрата ним статусу резидента.

Водночас, спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦКУ).

До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦКУ).

Особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування (п.п. «б» п. 176.2 ПКУ).

Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затверджено наказом Мінфіну від 13.01.2015 № 4.

Згідно з Довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку, сума доходу у вигляді дивідендів відображається у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ під ознакою доходу «109» (крім дивідендів, визначених у п.п. 165.1.18 ПКУ).

Пунктом 3.2. розд. ІІІ Порядку встановлено ,що у графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається (за звітний квартал) дохід, який нарахований фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до цього Порядку. У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а «Сума нарахованого доходу» є обов’язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.

У графі 3 «Сума виплаченого доходу» відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податкоим агентом (п. 3.3 розд. ІІІ Порядку).

У графі 4а «Сума нарахованого податку» відображається сума податку, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством (п. 3.4 розд. ІІІ Порядку).

У графі 4 «Сума перерахованого податку» відображається фактична сума перерахованого податку до бюджету (п. 3.5 розд. ІІІ Порядку).

Отже, дохід у вигляді дивідендів, який нарахований юридичною особою на користь померлої фізичної особи (акціонера), відображається податковим агентом в податковому розрахунку за формою № 1ДФ у останньому звітному періоді на який припадає день смерті фізичної особи з зазначенням іі коду платника податків-фізичної особи або серії та номера паспорта, шляхом заповнення граф 3а, 4а та 4.

При цьому графа 3 податкового розрахунку форми № 1ДФ заповнюється податковим агентом в тому кварталі, в якому відбулась виплата зазначених дивідендів фізичним особам (спадкоємцям).

Підкатегорія «ЗІР» 103.02

Торгівля сидром та пері ФОПами – «єдиноподатниками»

З 01.01.2019 фізособам – «єдиноподатникам», окрім пива та столових вин, дозволять продаж сидру та пері (без додання спирту) (зміни до пп. 3 п.п. 291.5.1 ПКУ).

Крім того для «єдиноподатників» – сільгоспвиробників уточнено, що вони можуть виробляти виноматеріали для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових, вироблених та розлитих у споживчу тару малими виробництвами виноробної продукції з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва.

Закон України від 23.11.2018 №2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів»

ФОП – «єдиноподатник» може надавати бухгалтерські послуги

Фіскали роз’яснюють: відповідно до п.п. 291.5.2 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку І – ІІІ груп ФОП, які здійснюють діяльність у сфері аудиту.

Згідно з підпунктами 1 та 3 п. 1 ст. 1 Закону України від 21.12.2017  № 2258-VIII «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» аудит фінансової звітності – аудиторська послуга з перевірки даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності та/або консолідованої фінансової звітності юридичної особи або представництва іноземного суб’єкта господарювання, або іншого суб’єкта, який подає фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність групи, з метою висловлення незалежної думки аудитора про її відповідність в усіх суттєвих аспектах вимогам національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, міжнародних стандартів фінансової звітності або іншим вимогам.

Аудиторська діяльність – незалежна професійна діяльність аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності, зареєстрованих у Реєстрі аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності, з надання аудиторських послуг.

При цьому, ст. 1 Закону України 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що бухгалтерський облік – це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Враховуючи те, що діяльність у сфері бухгалтерського обліку та діяльність у сфері аудиту за своєю сутністю є різними видами діяльності, то ФОП, які надають виключно бухгалтерські послуги мають право перебувати на спрощеній системі оподаткування та бути платниками єдиного податку.

Підкатегорія «ЗІР»107.03

Виправлення у Книзі обліку доходів і витрат ФОП – «єдиноподатником» ІІІ – ї групи, платником ПДВ

Фіскали нагадують: Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат платників єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ, затверджений наказом Мінфіну України від 19.06.2015 № 579.

Відповідно до п. 5 Порядку записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, окремо про кошти, що надійшли на поточний рахунок платника податку та/або отримано готівкою, фактично безоплатно отримано товари (роботи, послуги) та понесено витрати, зокрема оплачені придбані товари (роботи, послуги), виплачена заробітна плата, сплачено ЄСВ тощо.

У разі обрання платником податку ведення Книги в паперовому вигляді внесення виправлень здійснюється шляхом нового запису (з відображенням від’ємного або позитивного значення), який засвідчується підписом платника податку (п.п. 3 п. 3 Порядку).

Підкатегорія «ЗІР»107.07

Витрати ФОП – «загальноподатника» при виплаті лікарняних

Фіскали пояснюють: об’єктом оподаткування доходів підприємців, які застосовують загальну систему оподаткування, є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такого підприємця.

До витрат підприємця на загальній системі оподаткування відносяться, зокрема, витрати на оплату праці (як основну, так і додаткову) фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, а також інші заохочувальні, компенсаційні та обов’язкові виплати працівникам.

Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності (ст. 31 Закону України від 23.09.1999 № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Оплата перших 5 днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому КМУ.

Починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності, допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам Фондом соціального страхування України (ст. 22 Закону №1105).

Отже, до витрат підприємця на загальній системі оподаткування включається сума виплаченого матеріального забезпечення у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності найманого працівника (оплата перших 5 днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця), яка відображається у гр. 7 Книги.

Решта суми оплати днів непрацездатності, що перевищує 5 днів, фактично виплачує Фонд, отже не є витратами підприємця, і як наслідок, не включається до витрат, що враховуються при визначенні чистого оподатковуваного доходу.

Зазначена норма передбачена п. 177.2, п.п. 177.4.2, п. 177.10 ПКУ.

За матеріалами ГУ ДФС у Запорізькій області

Права фіскалів щодо адміністрування ЄСВ

Фіскали повідомляють: ст. 13 Закону про ЄСВ визначені права органів доходів і зборів при адмініструванні ЄСВ. Зокрема, мають право:

• отримувати безоплатно від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання і від осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, фізосіб – підприємців  відомості про нарахування, обчислення і сплату ЄСВ, а також інші відомості, необхідні для виконання органами доходів і зборів функцій, передбачених Законом про ЄСВ;
• проводити перевірки на підприємствах, в установах і організаціях, у осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, ФОП бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов’язкового держсоцстрахування, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (зокрема письмові) з питань, що виникають під час такої перевірки. Документальні та камеральні перевірки проводяться у порядку, встановленому ПКУ;
• вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, а також від ФОП усунення виявлених порушень законодавства про збір та ведення обліку ЄСВ;
• вилучати в установленому законодавством порядку у підприємств, установ і організацій, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, ФОП копії документів, що підтверджують заниження розміру заробітної плати (доходу) та інших виплат, на які нараховується ЄСВ;
• ініціювати застосування до платників ЄСВ судових процедур банкрутства;
• застосовувати фінансові санкції, передбачені Законом про ЄСВ;
• стягувати з платників несплачені суми ЄСВ;
• порушувати в установленому законом порядку питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄСВ;
• у разі виявлення фактів порушення порядку нарахування, обчислення і сплати ЄСВ звертатися в установленому законом порядку до відповідних правоохоронних органів.

За матеріалами ДФС у Дніпропетровській області

Підбірку підготувала:

Лоза Галина,

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ”

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг