Дайджест нoвин “Податки і облік” з 10.12.2018 пo 16.12.2018

In: Дайджести новин законодавства і практики 17 Dec 2018 Tags: ,

Дайджест нoвин “Податки і облік”

з 10.12.2018 пo 16.12.2018

 

Індекс інфляції – 101,4%

Згідно з повідомленням Держстату від 10.12.2018 індекс споживчих цін за листопад 2018 року становив 101,4%.

 

 

 

 

 

 

За інформацією Державної служби статистики України

 


Облікова ставка НБУ 18 %

Правління НБУ прийняло рішення залишити облікову ставку незмінною на рівні 18,0% річних.

 

 

 

 

 

 

Рішення Правління НБУ від 13.12.2018 № 834-рш «Про розмір облікової ставки».

 


Вимогу обов’язкового продажу 50% валютних надходжень збережено

Нацбанк подовжив дію вимоги щодо обов’язкового продажу надходжень в інвалюті у розмірі 50% на період з 14.12.2018 06.02.2019 (включно).

Продажу підлягають надходження в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора іноземних валют, банківських металів і в російських рублях.

Продаж здійснюватиметься без доручення клієнта і виключно наступного робочого дня після дня зарахування таких надходжень на розподільчий рахунок.

 

 

Постанова Правління НБУ від 13.12.2018 №138 “Про запровадження обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті та встановлення розміру обов’язкового продажу таких надходжень”

 


Нові строки оскарження акту перевірки ДФС

З 01.01.2019 набирає чинності Закон України у відповідності до якого строк для подання заперечень визначених згідно п.44.7 ПКУ (після отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності) становитиме 10 робочих днів (було 5 робочих днів).

Крім того, п. 56.2 ПКУ встановлено, що у разі, коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Строк для подання такої скарги змінено з 10 календарних днів до 10 робочих днів.

 

Закон України від 23.11.2018 №2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів»

 


Недостовірна інформація щодо стану розрахунків з бюджетом в ЕКПП

Фіскали наголошують: у випадку, коли платник податків вважає, що в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету відображена недостовірна інформація за податками, зборами та ЄCВ (задвоєння оплати/нарахування, переплата/недоплата), платник може надіслати запит до органу ДФС за основним (неосновним) місцем обліку щодо звірки стану розрахунків з державним та місцевим бюджетами за податками, зборами, цільовими фондами за ЄCВ у довільній формі через меню «Листування з ДФС» приватної частини Електронного кабінету з копією зображення відповідної інформації на екрані монітора, отриманою за допомогою клавіші Print Screen на комп’ютерній клавіатурі, та даними платника щодо такого стану з підтверджуючими документами (у разі їх наявності) або звернутися до органу ДФС за основним (неосновним) місцем обліку.

 

Підкатегорія «ЗІР» 140.03

 


Роздрукований електронний документ не є оригіналом

Фіскали роз’яснюють: оригіналом електронного документа (листа, довідки, запиту тощо), отриманого суб’єктом господарювання в електронному вигляді через Електронний кабінет, вважається електронний примірник такого документа з обов’язковими реквізитами, у тому числі з кваліфікованим електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису та з електронною позначкою часу.

Роздрукований електронний примірник такого документа в паперовому вигляді не вважається оригіналом.

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 140.03

 


Звітність у разі смерті єдиного засновника-директора юридичної особи

Фіскали зазначають: у разі смерті єдиного засновника юридичної особи, який одночасно був відповідальною особою (директор/бухгалтер) за подання податкової звітності відповідальним за своєчасність подання звітності такої юридичної особи буде спадкоємець, який заявив своє право на підприємство.

Якщо укладено договір на управління спадщиною, то відповідальним за подання звітності до контролюючого органу буде особа, яка управляє спадщиною, до подання заяви про прийняття спадщини спадкоємцями або до ухвалення судом рішення про визнання спадщини відумерлою.

У разі, якщо ніхто у встановлені законодавством строки не заявив про своє право на підприємство як спадкоємець та договір на управління спадщиною не укладався, звітність до контролюючого органу не подається. З моменту вступу у силу рішення суду про визнання спадщини відумерлою всі права та обов’язки такого підприємства (в тому числі подання звітності) перейдуть до територіальної громади за місцем відкриття спадщини або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини, яка буде відповідати за своєчасність подання звітності такої юридичної особи.

Статтями 1216 та 1218 ЦКУ від 16.01.2003 № 435-ІV встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), а до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст.ст. 1220, 1261 ЦКУ спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Водночас ч. 1 ст. 1285 ЦКУ визначено, що, якщо у складі спадщини є майно, яке потребує утримання, догляду, вчинення інших фактичних чи юридичних дій для підтримання його в належному стані, нотаріус, а в населених пунктах, де немає нотаріуса, – відповідний орган місцевого самоврядування, у разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту укладають договір на управління спадщиною з іншою особою.

У разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту особою, яка управляє спадщиною, до складу якої входить земельна ділянка, є сільська, селищна, міська рада за місцезнаходженням такої земельної ділянки.

Особа, яка управляє спадщиною, має право на вчинення будь-яких необхідних дій, спрямованих на збереження спадщини до з’явлення спадкоємців або до прийняття спадщини (ч. 2 ст. 1285 ЦКУ).

У разі надходження до нотаріуса за місцем відкриття спадщини заяви про прийняття спадщини нотаріус повідомляє особу, з якою укладений договір на управління спадщиною, про припинення дії договору.

У разі відсутності спадкоємців за законом і за заповітом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття спадщини ніким із спадкоємців, а також відмови від її прийняття укладений договір на управління спадщиною діє до ухвалення судом рішення про визнання спадщини відумерлою.

У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно – за його місцезнаходженням, зобов’язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно – за його місцезнаходженням (ст. 1277 ЦКУ).

Відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть, зокрема, юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до ПКУ визначені платниками податків, а також їх посадові особи (ст. 47 ПКУ).

 

Підкатегорія «ЗІР» 135.02

 


Відповідальність за не подання повідомлення до ДФС  про новоприйнятого працівника

Фіскали роз’яснюють: роботодавці подають повідомлення про прийняття працівника на роботу до початку роботи працівника.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ.

Неподання повідомлення фіскальній службі про прийняття на роботу найманого працівника загрожує штрафом у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за кожного працівника або 3723 грн.

Виплата заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ та податків, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання повний робочий час, встановлений на підприємстві, підміна трудових відносин цивільними – використання праці найманої особи без укладення трудового договору та фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору передбачає штраф у розмірі 30 мінімальних заробітних плат (111 690 гривень) за кожного працівника.

Здійснення господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання і при цьому використання праці найманих працівників передбачає штраф у розмірі від 1000 до 2000 н.м.д.г. (від 17 000 до 34 000 грн)

 

За матеріалами ДФС у Закарпатській області

 


Декларація з ПНП за умови відсутності діяльності

Фіскали нагадують: платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ПКУ).

Форма Податкової декларації з ПНП затверджена наказом Мінфіну від 20.10.2015 № 897.

Додатки до податкової декларації є її невід’ємною частиною (п.46.1 ПКУ).

У Декларації платник ПНП повинен зазначити усі передбачені у ній показники. Якщо будь-який рядок Декларації або додатка до Декларації не заповнюється через відсутність операції (суми), то такий рядок прокреслюється.

Додатки до окремих рядків Декларації, незаповнені через відсутність операцій (показників), до контролюючого органу не подаються.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

 


Мінімальний строк амортизації для вживаного ОЗ

Фіскали зазначають: у податковому обліку мінімально допустимий строк амортизації вартості придбаного (безоплатно отриманого) основного засобу, що був у користуванні, встановлюється підприємством/установою (у розпорядчому акті) при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), однак він не може бути меншим за мінімально допустимі строки, визначені пп. 138.3.3 ст. 138 ПКУ.

 

 

 

 

Підкатегорія «ЗІР» 102.05

 


Наслідки при передачі обладнання у безоплатне користування за договором позички

Фіскали роз’яснюють: якщо за договором позички одна сторона (позичкодавець) безпосередньо передає або зобов’язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку (ст. 827 ЦКУ), то об’єктом оподаткування ПНП є прибуток, який визначається шляхом коригування бухгалтерського фінрезультату до оподаткування на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ (п.п. 134.1.1 ПКУ).

Згідно з п.п. 140.5.9 ПКУ фінрезультат податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема, на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення п.п. 140.5.13 ПКУ), у розмірі, що перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Операція з безоплатної передачі обладнання за договором позички у строкове користування (передбачає його повернення) без переходу на нього права власності не є об’єктом оподаткування ПДВ у розумінні п. 185.1 ПКУ, оскільки така операція не відповідає поняттям «постачання товарів»/«постачання послуг», визначеним пп.14.1.185 і пп. 14.1.191 ПКУ.

Проте, слід пам’ятатми, що операція платника податку з надання позички, у тому числі на безоплатній основі, місцем надання якої визначено митну територію України, є об’єктом оподаткування ПДВ та підлягає оподаткуванню у загальновстановленому порядку за ставкою 20%, виходячи з бази оподаткування ПДВ, визначеної відповідно до п. 188.1 ПКУ, незалежно від того, хто є власником такого обладнання.

 

Лист ДФС України від 29.11.2018 № 5015/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


Дія пільг з ПДВ на вугілля, металобрухт, макулатуру, електромобілі продовжена

Дію пільг по ПДВ продовжено. Зокрема,:

  • до 01.01.2022 від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД (п. 23 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ);
  • до 31.12.2020 звільняються від оподаткування ПДВ операції з імпорту, першого постачання та постачання (передачі) на митній території України лікарських засобів, медичних виробів та медичної техніки відповідно до п. 38 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ;
  • до 01.01.2022 звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД (п. 45 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ);
  • до 31.12.2022 звільняються від оподаткування ПДВ операції із ввезення на митну територію України та з постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома), що зазначені у товарній підкатегорії 8703 90 10 10 згідно з УКТ ЗЕД (в тому числі вироблених в Україні), а також операції із ввезення на митну територію України товарів, зазначених у товарних підкатегоріях 8502 31 00 00, 8541 40 90 00, 8504 23 00 00, 8504 40 88 00 згідно з УКТ ЗЕД (п. 64 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ).

Для деяких пільг було розширено/звужено коло товарних позицій на які вони поширюються. А саме:

  • пільга, передбачена п. 32 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ, тепер поширюється і на операції з імпорту та постачання на митній території України товарних позицій 8525 60 00 00, 8529 90 20 00 (тільки для апаратури для передачі та приймання голосу, зображень та іншої інформації, включаючи апаратуру для комунікації в мережі дротового або бездротового зв’язку, апаратури прослуховування направленої дії, радіостанцій ультракороткохвильового і короткохвильового діапазону військового призначення, розвідувально-сигнальної апаратури, їх частин і приладдя, у разі якщо постачання (закупівля) таких товарів здійснюється для державних замовників з оборонного замовлення);
  • виключена «вугільна» -пільга, з товарною підкатегорію 2703 00 00 00 (п. 45 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ);
  • пільга на імпорт транспортних засобів з електродвигунами, з 01.01.2019 поширюватиметься і на товари, зазначені у товарних підкатегоріях 8502 31 00 00, 8541 40 90 00, 8504 23 00 00, 8504 40 88 00 згідно з УКТ ЗЕД.
  • перелік обладнання при імпорті якого п. 65 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ передбачено розстрочення сплати ПДВ не більше 24 календарних місяців, без нарахування процентів, пені та штрафів, визначених ПКУ доповнено новими товарними підкатегоріями згідно з УКТ ЗЕД 6902 10 00 00, 6902 20 99 00, 6903 90 90 00 і 8416 20 80 00.

Продовжено до 01.01.2022 застосування касового методу ПДВ-обліку для операцій з постачання (у т.ч. оптового), передачі, розподілу електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД (п. 44 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ).

 

Закон України від 23.11.2018 № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів»

 


Особливості оподаткування ПДВ посилок з-за кордону

З 01.01.2019 набирає чинності Закон України у відповідності до якого:

  • особою, відповідальною за сплату до бюджету податку, нарахованого при ввезенні товарів на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, є оператор поштового зв’язку, експрес-перевізник, якщо митне оформлення товарів здійснюється таким оператором поштового зв’язку, експрес-перевізником. Такі особи мають права, виконують обов’язки та несуть відповідальність, передбачену законом, як платники ПДВ (п.180.21 ст. 180 ПКУ);
  • викладенно у новій редакції назви ст. 191 ПКУ і п. 191.1 до неї. Цей пункт визначає порядок сплати податкових зобов’язань у разі ввезення на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, а також особливості оформлення тимчасових і додаткових реєстрів міжнародних поштових відправлень/міжнародних експрес-відправлень. Також визначає, що датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, у несупроводжуваному багажі є дата подання контролюючому органу митної декларації або документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (п.п. 191.1.2 ПКУ);
  • здійснюєтьсяперерахунок іноземної валюти у валюту України у разі визначення бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, у несупроводжуваному багажі, за курсом валюти, визначеним відповідно до ст. 391 ПКУ (п.п. 191.1.5 ПКУ);
  • не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з:
      • ввезення на митну територію України товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, у несупроводжуваному багажі;
      • ввезення на митну територію України товарів, сумарна митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, на адресу одного одержувача – юрособи або ФОП в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях;
      • ввезення на митну територію України товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 100 євро, для одного одержувача – фізособи в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях (п.п. 196.1.17 ПКУ);
      • не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до п.п. 191.1.2 ПКУ оператором поштового зв’язку, експрес-перевізником (п. 198.6 ПКУ);
      • в обрахунку реєстраційної суми не враховують суми податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до п.п. 191.1.2 ПКУ оператором поштового зв’язку, експрес-перевізником (п. 2001.3 ПКУ.

Проте, слід враховувати перехідні положення (п. 68 р. ХХ ПКУ):

      • з 01.01.2019 по 30.06.2019 не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро для одного одержувача – фізособи в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях;
      • з 01.01.2019 по 31.12.2020 норми п. 180.21, п.п. 191.1.3 та п.п. 191.1.4 ПКУ не застосовуються;
      • з 01.07.2019 по 31.12.2020 нарахування та сплата ПДВ у разі ввезення на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 100 євро для одного одержувача – фізособи в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях, здійснюються у порядку нарахування та сплати ПДВ, визначеному Митним кодексом України при ввезенні на митну територію України товарів у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 150 євро для одного одержувача – фізособи в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях.

 

Закон України від 23.11.2018 № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів»

 


Зупиняючи реєстрацію ПН, ДФС повинен чітко вказувати підставу

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18 наголосив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання ПН прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Суд підкреслив: загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

 

За матеріалами Інтерактивна бухгалтерія

 


Обов’язкові реквізити ПН

Законом України від 23.11.2018 № 2628-VIII перелік обов’язкових реквізитів ПН доповнено індивідуальним податковим номером.

Відповідно до п.1201.3 ПКУ, допущення продавцем товарів/послуг помилок під час зазначення обов’язкових реквізитів ПН, виявлених контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної за заявою покупця, – тягне за собою накладення на платника податку – продавця штрафу в розмірі 170 гривень та зобов’язання виправити такі помилки.

Невиконання податкового повідомлення-рішення контролюючого органу з попередженням про необхідність виправлення помилок протягом 10 календарних днів, наступних за днем його отримання, – тягне за собою накладення на такого платника податку штрафних санкцій.

 

Закон України від 23.11.2018 № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів»

 


ПН при експорті, коли ціна придбання перевищує фактичну ціну

ФІіскали роз’яснюють: операції з постачання товарів (в т.ч. і безоплатного постачання) за межі митної території України у митному режимі експорту, за якими ціна придбання/звичайна ціна/балансова (залишкова) вартість перевищує фактичну ціну (договірну вартість) оподатковуються за нульовою ставкою.

У верхній лівій частині ПН складеної на такі операції у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин» робиться помітка «Х» та зазначається тип причини 07 – Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України.

У графі «Отримувач (покупець)» зазначаються найменування (П. І. Б.) нерезидента та через кому – країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент), а у графі «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний індивідуальний податковий номер «300000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.

Інші графи такої ПН заповнюються в загальному порядку.

Необхідність складання другої ПН на суму перевищення експортованих товарів відсутня.

 

Підкатегорія «ЗІР» 101.08

 


Заповнення РК до ПН у разі часткового повернення попередньої оплати або часткового повернення товару

Фіскали зазначають: у разі повернення частини суми попередньої оплати (авансу)/поставлених товарів у зв’язку із зміною кількості поставлених товарів/послуг без зміни їх ціни на дату такого повернення постачальник (продавець) складає РК до ПНї, яка була складена на дату отримання коштів/постачання товарів.

 

 

 

У першому рядку табличної частини (розділ Б) такого РК:

      • у графі 1.1 зазначається номер за порядком;
      • у графі 1.2 – порядковий номер рядка ПН, який коригується;
      • у графі 2.1 – код причини коригування 102 (Зміна кількості). Причина коригування зазначається у розділі Б РК виключно шляхом внесення до графи 2.1 відповідного умовного коду з довідника, розміщеного на офіційному веб-порталі ДФС. Заповнення причини коригування у текстовому вигляді або шляхом зазначення будь-яких інших цифр, знаків чи символів не допускається;
      • у графі 2.2 – «№ з/п групи коригування». В усіх рядках РК, пов’язаних з коригуванням одного рядка ПН (рядок, в якому зі знаком «–» зазначено відповідні показники ПН, що коригується, та нового(их) рядку(ків) з виправленими показниками, що його замінює(ють), у графі 2.1 зазначається однаковий код причини коригування. Одночасно усім таким рядкам присвоюється один номер групи коригування;
      • значення граф 3 – 6 відповідає значенню відповідно граф 2 – 5 рядка ПН, що коригується;
      • у графі 7 зі знаком «–» зазначається значення графи 6 рядка ПН, що коригується;
      • у графі 8 – значення графи 7 рядка ПН, що коригується. При цьому знак «–» у цій графі не вказується;
      • графи 9 – 10 не заповнюються;
      • значення граф 11, 12, 15 відповідає значенню відповідно граф 8, 9, 12 рядка ПН, що коригується;
      • у графі 13 зі знаком «–» зазначається значення графи 10 рядка ПН, що коригується;
      • у графі 14 – сума ПДВ з графи 11 ПН зі знаком «–». При складанні РК до ПН, складеної та зареєстрованої в ЄРПН до 01.12.2018, графа 14 розділу Б РК «Сума ПДВ» не заповнюється у тих рядках, до яких відповідні показники ПН переносяться зі знаком «–» (виводяться в «0»).

Одночасно заповнюється другий рядок табличної частини (розділ Б) такого РК, у якому:

      • у графі 1.1 зазначається номер за порядком;
      • у графі 1.2 – новий черговий порядковий номер рядка, якого не було в ПН, що коригується (наприклад, якщо в ПН, що коригується, було 10 рядків, то у графі 1.2 зазначається номер 11);
      • у графі 2.1 – код причини коригування 102 (Зміна кількості);
      • у графі 2.2 – «№ з/п групи коригування»;
      • значення граф 3 – 6 відповідає значенню відповідно граф 2 – 5 рядка ПН, що коригується;
      • у графі 7 зазначається нове (змінене, правильне) значення кількості товарів/послуг:
      • у графі 8 – значення графи 7 рядка ПН, що коригується;
      • графи 9 – 10 не заповнюються;
      • значення граф 11, 12, 15 відповідає значенню відповідно граф 8, 9, 12 рядка ПН, що коригується;
      • у графі 13 зазначається правильне значення обсягу постачання (без урахування ПДВ);
      • у графі 14 – сума ПДВ (за наявності).
      • У разі повернення частини суми попередньої оплати (авансу) у зв’язку із зміною ціни товарів/послуг без зміни їх кількості на дату такого повернення постачальник (продавець) складає розрахунок коригування до ПН, яка була складена на дату отримання коштів.

Такий РК заповнюється аналогічно РК при зміні кількості товарів/послуг, з наступними відмінностями:

      • в обох рядках у графі 2.1 зазначається код причини коригування 101 (Зміна ціни).
      • в обох рядках графи 7 – 8 не заповнюються;
      • у першому рядку у графі 9 зі знаком «–» зазначається значення графи 7 рядка ПН, що коригується;
      • у другому рядку у графі 9 – нове (змінене, правильне) значення ціни товарів/послуг;
      • в обох рядках у графі 10 – значення графи 6 рядка ПН, що коригується.

 

Підкатегорія «ЗІР» 101.16

 

Дивіться відео на тему:

 

Особливості валютного регулювання

Фіскали роз’яснюють: виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, транспортних послуг – з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних послуг. Перевищення зазначеного строку потребує спеціального висновку МЕРТ.

Виручка резидента за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом) вважається перерахованою на його банківський рахунок за заявою резидента, якщо належна сума врегульована Експортно-кредитним агентством.

Вищевказане не поширюються на експорт послуг (крім транспортних і страхових), прав інтелектуальної власності, авторських та суміжних прав.

Порушення вказаних вимог тягне за собою відповідальність згідно ст. 4 Закону № 185: стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3% суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у гривні за курсом НБУ. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

 

Лист ДФС України від 04.12.2018 № 5091/ІПК/26-15-14-06-04-31

 

Відвідайте захід на тему:

Валютний контроль 2019


Оприбутковання готівки на відокремленому підрозділі

Фіскали нагадують: касова книга не використовується, якщо на відокремлених підрозділах установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО, здійснення обліку готівки у повній сумі її фактичних надходжень проводиться на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО/занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.

 

 

 

 

Лист ДФС України від 06.12.2018 № 5125/6/99-99-14-05-01-15/ІПК

 


Обов’язок сплати орендної плати за землю

Фіскали наголошують: обов’язок щодо нарахування та сплати орендної плати за землю державної та комунальної власності виникає після укладання договору оренди земельної ділянки та державної реєстрації права оренди.

 

 

 

 

 

 

Лист ДФС України від 03.12.2018 № 5086/ІПК/04-36-12-04-21

 


Зміни в частині пільг з податку на нерухомість

Законом України, внесено зміни у відповідності до яких, 01.01.2019 уточнено редакцію пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, адресовану сільгоспвиробникам.

Пільга, яка діє згідно з п.п. «ж» п.п. 266.2.2 ПКУ (не обкладаються будь-які будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності), поширюватиметься на будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), які відносяться до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

 

Закон України від 23.11.2018 № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів»

 

Дивіться відео на тему:

 

Розмір турзбору із 2019 року підвищено

З 01.01.2019 набуває чинності внесення змін до ПКУ. У відповідності до яких, ставка туристичного збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), визначених пп. 268.5.1 ПКУ, у розмірі до 0,5% для  внутрішнього туризму та до 5% для в’їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення.

КУпАП доповнено статтею 16713, яка встановлюватиме

У відповідності до  ст.167 1 3 штрафи становитимуть:

  • платником турзбору за несплату збору у розмірі 50 НМДГ, тобто 850 грн.;
  • для податкового агента, особою, яка здійснює тимчасове розміщення платника збору у місцях проживання (ночівлі), порядку та/або особливостей справляння та/або сплати туристичного збору, встановленого ПКУ, встановлено штраф у розмірі 100 НМДГ, або 1700 грн.

 

Закон України від 23.11.2018 № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів»

 


Новий довідник ознак доходів для ф. № 1ДФ

З 01.01.2019 набирають чинності зміни до порядку заповнення ф. №1ДФ. Зокрема, змінився текст до ознаки доходу 127, додано ознаки доходів 113, 114, 143, 145, 149, 156, 160, 163, 183, 186-194.

 

 

 

 

 

 

Наказ Мінфіну від 31.10.2018 № 863 «Про затвердження змін до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку»

 

Дивіться актуальний довідник ознак доходу (основні коди) – для податкового розрахунку форми 1 ДФ

 

ПСП у 2019 році

Фіскали нагадують: відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» розмір мінімальної заробітної плати у 2019 році становитиме:

  • у місячному розмірі – 4 173 грн;
  • у погодинному розмірі – 25,13 грн.

Прожитковий мінімум для працездатної особи (з розрахунку на місяць), установлений Законом на 1 січня 2019 року, — 1 921 грн.

Згідно з пп. 169.1.1 ст. 169 ПКУ ПСП надається для будь-якого платника податку в розмірі, що дорівнює 50 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (з розрахунку на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року.

У 2019 р. її базовий розмір (100 %) становитиме: 1 921 грн × 50 % =960,50 грн.

Відповідно до аб. 1 пп.169.4.1 ст. 169 ПКУ ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує певний поріг — суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, що діє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн.

Отже, у 2019 році цей поріг становитиме: 1 921 грн × 1,4 = 2 690 грн.

У разі якщо заробітна плата більша, ніж 2 690 грн і немає інших пільг, встановлених ПКУ, ПСП не застосовується.

Граничний розмір доходу, який дає право на отримання ПСП одному з батьків у випадку та у розмірі, що передбачені пп.169.1.2 ст.169 ПКУ, визначається як добуток порогу застосування ПСП та відповідної кількості дітей.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Львівській області

 


Оподатковування подарунків з 01.01.2019 року

Із 01.01.2019 підпункт 165.1.39 викладено в такій редакції:

«вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) – у частині, що не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі”.

Отже, ПДФО оподатковуватимуть лише ту частина вартості подарунку, що перевищує 25% мінзарплати (у 2019 році – 1043,25 грн).

 

Закон України від 23.11.2018 № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів»

 

Читайте статтю на тему:

 

Наслідки вакцинація від грипу за рахунок роботодавця

Фіскали пояснюють: з доходу працівника у вигляді оплаченої роботодавцем вакцинації ПДФО не утримується, оскільки такий дохід звільняється від оподаткування (пп. 165.1.19 ст. 165 ПКУ).

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не входять, зокрема, кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на медобслуговування платника ПДФО за кошт його роботодавця за наявності підтвердних документів, окрім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медстрахування. До такої допомоги належать, зокрема, але не виключно, витрати роботодавця на вакцинацію працівника, спрямовану на профілактику захворювань у період загрози епідемії.

Такий дохід ПДФО не оподатковується, отже, не буде й утримання військового збору (пп. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

На дохід працівника у вигляді оплаченої роботодавцем вакцинації ЄСВ також не нараховується, адже такі витрати роботодавця не належать до фонду оплати праці.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

 


ПДФО при компенсації вартості житла працівнику

Фіскали нагадують: до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості використання житла, інших об’єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах (пп. «а» пп. 164.2.17 ст. 164 ПКУ).

Отже, якщо роботодавець компенсує вартість використання нерухомості для проживання працівником, то такий дохід для працівника є додатковим благом та підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою 18 % від бази оподаткування.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Чернівецькій області

 


Оплата за житло у відрядженні одним працівником за всіх – не є додатковим благом

Фіскали роз’яснюють: у разі якщо оплата вартості проживання, проїзду фізичних осіб (працівників) під час відрядження здійснюється одною фізичною особою (працівником) від імені та за рахунок юридичної особи (роботодавця) з використанням корпоративної платіжної картки, то сума понесених витрат не вважається додатковим благом працівників, оскільки під час відрядження ними виконуються обов’язки трудового найму.

Додаткове благо надається виключно податковим агентом, поняття якого наведено у п.п. 14.1.180 ПКУ, фізичній особі.

Крім того, порядок оподаткування суми надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, не повернутої у встановлений строк, визначено п. 170.9 ПКУ. Відповідно до нього Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається після завершення відрядження.

 

Лист ДФС України від 30.11.2018 № 5048/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

 

Дивіться інфографіку на тему:

 

Що Мінфін змінив у порядку заповнення декларації про майновий стан і доходи

В Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженій наказом Мінфіну від 02.10.2015 р. № 859, уточнили, що в декларації до суми податкової знижки також включають витрати на здобуття дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти такого платника та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Нагадаємо, раніше було збільшено перелік витрат, що їх включають до податкової знижки. Так, до податкової знижки можна включити суму коштів, що сплатив платник ПДФО на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Також усунули неточність, що стосувалася заповнення рядка 3 додатка Ф1 до декларації. Наказ набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

 

За матеріалами Головбух

 


Правила підтвердження витрат при податковій знижці

Фіскали зазначають: право платника податку на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 ПКУ.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п. п. 166.2.1 ПКУ).

Оригінали зазначених у п.п. 166.2.1 ПКУ документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ .

Проте, ПКУ не визначено механізму подання платником податку контролюючому органу в електронній формі копій документів, які підтверджують понесені витрати, дозволені для включення до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року.

Платник податку може подати належним чином завірені копії таких документів контролюючому органу за місцем своєї податкової адреси у загальновстановленому порядку за власною ініціативою або на запит контролюючого органу (або особисто платником податків, або уповноваженою на це особою, або поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення).

 

За матеріалами ГУ ДФС у Тернопільській області

 


Останній день відмови від єдиного податку – 21 грудня

Фіскали нагадують: відповідно до ст. 298 ПКУ, платники єдиного податку можуть відмовитися від спрощеної системи оподаткування, у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ.

Згідно із ст. 298 ПКУ, для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання, не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового кварталу чи року, подає до ДПІ заяву про відмову від єдиного податку.

При цьому, перехід до іншої системи оподаткування відбувається з першого числа місяця, наступного за звітним кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи.

Отже, що 21.12.2018 – останній термін для подання «єдиноподатниками» заяви про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування з 01.01.2019 року.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Миколаївській області

 


ФОП – «єдиноподатники» зобов’язані використовувати РРО при продажу лікарських засобів та виробів медичного призначення з 01.01.2019

Законом України внесені зміни до аб. 4 п. 296.10 ПКУ, який зобов’язує використовувати РРО «єдиноподатників», які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення незалежно від обсягу доходу

Зміни набувають чинності з 01.01.2019 року.

Крім того, відповідні зміни внесено до Закону України “Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. При цьому зазначено, що вироби медичного призначення (медичні вироби) – це будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, призначені для діагностики, лікування, профілактики організму людини та (або) забезпечення таких процесів.

 

Закон України від 23.11.2018 № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів»

 


Обов’язкові реквізити звіту з ЄСВ

Фіскали нагадали: звіт з ЄСВ, складений без обов’язкових реквізитів, вважається неподаним

Зокрема, п. 6 підрозділу ІІ Порядку №435 передбачено обов’язкові реквізити, які мають зазначатися у звітності з ЄСВ:

 

 

 

      • тип форми («додаткова», «початкова», «ліквідаційна», «скасовуюча», «призначення пенсії»);
      • звітний період, за який подається Звіт з ЄСВ;
      • повне найменування (прізвище, ім’я, по батькові) страхувальника згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, ФОП та громадських формувань, а також інші категорії страхувальників, на яких не поширюється дія Закону №755;
      • код за ЄДРПОУ або РНОКПП, серія та/або номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);
      • код основного виду економічної діяльності;
      • клас професійного ризику виробництва (у разі подання Звіту з ЄСВ за період до 01 січня 2016 року);
      • місцезнаходження (місце проживання) страхувальника;
      • код органу доходів і зборів, до якого подається Звіт з ЄСВ;
      • дата подання Звіту з ЄСВ;
      • ініціали, прізвища, податкові номери або серії та номери паспортів посадових осіб страхувальника;
      • середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період (за наявності);
      • Кількість застрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховано заробітну плату;
      • облікова кількість штатних працівників (за наявності);
      • кількість створених нових робочих місць у звітному періоді (за наявності);
      • підписи страхувальника – фізичної особи та/або посадових осіб страхувальника, засвідчені печаткою страхувальника (за наявності).

Зазначені реквізити мають бути обов’язково заповнені в усіх таблицях додатків до Звіту з ЄСВ, де вони передбачені.

Електронна форма Звіту з ЄСВ, яка подається на електронних носіях, має бути ідентичною Звіту з ЄСВ на паперових носіях.

Чинним вважається останній електронний або паперовий Звіт з ЄСВ, поданий страхувальником до закінчення строків подання звітності, який пройшов всі контролі при завантаженні до Реєстру страхувальників та до Реєстру застрахованих осіб.

 

За матеріалами ДФС у Дніпропетровській області

 


ФОП, що використовують працю інвалідів ЄСВ платитимуть 8,41 %

З 01.01.2019 ЄСВ для ФОП, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю, встановлюється у розмірі 8,41 % бази нарахування ЄСВ для працюючих осіб з інвалідністю.

 

 

 

 

 

Закон України від 23.11.2018 № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів»

 


Чи має право спадкоємець на повернення сум ЄСВ у разі смерті підприємця?

Фіскали роз’яснюють: відповідно до ст. 1216 ЦКУ спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону №2464 платниками ЄСВ є: роботодавці, ФОП, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, особи, які беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Ст. 6 Закону №2464 визначено права та обов’язки платників ЄСВ.

Ч. 13 ст. 9 Закону №2464 передбачено, що суми помилково сплаченого ЄСВ зараховуються в рахунок майбутніх платежів ЄСВ або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Повернення коштів ЄСВ у випадках помилкової або надмірної сплати сум ЄСВ передбачено Порядком №6.

Обов’язковою умовою повернення надміру та/або помилково сплачених сум ЄСВ є заява платника про таке повернення, що подається до контролюючого органу, на рахунок якого сплачено суми ЄСВ, у випадках, встановлених п. 5 Порядку №6.

Отже, у разі смерті ФОП – платника ЄСВ його спадкоємець не має право на повернення надміру або помилково сплачених сум ЄСВ, оскільки у розумінні Закону №2464 спадкоємець не є платником ЄСВ і на нього не розповсюджуються права та обов’язки платника.

 

За матеріалами ДФC у Тернопільській області

 


Перенесення робочих днів у 2019 році

Мінсоцполітики підготувало проект розпорядження Кабінету Міністрів України у відповідності до якого. керівникам підприємств рекомендовано для працівників, яким установлено п’ятиденний робочий тиждень із двома вихідними днями в суботу та неділю, перенести у 2019 році в порядку та на умовах, визначених законодавством, робочі дні з:

      • вівторка 30 квітня на суботу 11 травня;
      • понеділка 30 грудня на суботу 21 грудня;
      • вівторка 31 грудня на суботу 28 грудня.

 

Проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про перенесення робочих днів у 2019 році»

 


Додаткова відпустка для учасників бойових дій

Кабінетом Міністрів України12.12.2018 схвалено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питання реалізації права на додаткову відпустку учасникам бойових дій та особам з інвалідністю внаслідок війни».

Зазначеним законопроектом передбачено оплату додаткової відпустки окремим категоріям ветеранів війни за рахунок коштів підприємств, призначених на оплату праці, та врегулювання на законодавчому рівні питання витрат на оплату такої відпустки.

 

 

 

За матеріалами Мінсоцполітики України

 


Інформації про роботодавця у лікарняному

Фахівці ФСС зазначають: при заповненні листка непрацездатності лікар має вказувати те місце роботи застрахованої особи, де зберігається його трудова книжка.

Найменування юридичної особи повинно містити інформацію про її організаційно-правову форму (крім органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, державних, комунальних організацій, закладів, установ) та назву. Назва юридичної особи не може містити посилання на організаційно-правову форму.

Найменування відокремленого підрозділу повинно містити слова “відокремлений підрозділ” (“філія”, “представництво” тощо) та вказувати на належність до юридичної особи, яка створила зазначений відокремлений підрозділ.

Назва юридичної особи береться у лапки та зазначається безпосередньо після організаційно-правової форми суб’єкта господарювання (крім органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, державних, комунальних організацій, закладів, установ).

Враховуючи норми Цивільного кодексу України, Вимоги та положення Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 № 532/274/136-ос/1406, при заповненні частини лицьового боку бланка листка непрацездатності, що видається непрацездатному, повинна повністю вказуватися назва юридичної особи або її відокремленого підрозділу (з указанням на належність до юридичної особи) та їх місцезнаходження. Такі вимоги застосовуються до написання назви та місцезнаходження як закладу охорони здоров’я, так і організації, установи, підприємства.

 

Лист виконавчої дирекція ФСС України від 21.09.2018 № 6-14/Н-1277З-1634

 


Новий звіт щодо заборгованості від ФСС

Фахівці ФСС наголошують Постановою правління ФСС від 12.12.2018 №28 затверджено оновлену форму звіту щодо заборгованості страхувальника зі сплати страхових коштів до Фонду до повного погашення заборгованості.

Документом об’єднано звіти про заборгованість зі сплати страхових коштів на загальнообов’язкове держсоцстрахування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності й на загальнообов’язкове держсоцстрахування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Документ набуде чинності з 01.01.2019 одночасно із втратою чинності постанови правління ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 30.11.2010 №31.

Водночас, у січні 2019 року страхувальники мають одноразово подати діючий до кінця 2018 року звіт щодо сплати заборгованості зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за підсумками поточного року.

Стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 01.01.2011, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01.01.2011 не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості здійснюються відповідно до інструкції, затвердженої постановою правління ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 №36, що діяла на момент виникнення такої заборгованості.

Стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 01.01.2011, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01.01.2011 не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості здійснюються відповідно до інструкції, затвердженої постановою правління ФСС з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001 №16, що діяла на момент виникнення такої заборгованості.

Зазначеною постановою правління ФССУ з 2019 року скасовано щоквартальний звіт по використанню коштів Фонду за формою №Ф4-ФСС з ТВП.

 

За матеріалами ФСС України

 

Підбірку підготувала:

Лоза Галина,

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ”

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг 

Підписатись на наші новини


X