Дайджест нoвин “Податки і облік” з 09.01.2018 пo 14.01.2018

In: Дайджести новин законодавства і практики, Західна консалтингова група 19 Jan 2018 Tags: ,

Дайджест нoвин “Податки і облік”

за період з 09.01.2018 пo 14.01.2018

 

Застосування МСФЗ

Законом України від 05.10.2017  № 2164-VIII внесено зміни до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо вдосконалення деяких положень, відповідно до якого сферу застосування МСФЗ поширено на:

  • великі підприємства;
  • підприємства, що становлять суспільний інтерес;
  • підприємства, які здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення.

МСФЗ для складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності застосовують:

обов’язково — підприємства, що становлять суспільний інтерес (підприємства — емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до біржових торгів, банки, страховики, недержавні пенсійні фонди, інші фінансові установи (крім інших фінансових установ і недержавних пенсійних фондів, що належать до мікропідприємств і малих підприємств, та підприємства, які відповідно до цього Закону належать до великих підприємств), публічні акціонерні товариства, підприємства, які здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення, а також підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України (п. 2 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000  № 419);

добровільно — інші підприємства (суб’єкти господарювання, крім бюджетних установ), які самостійно визначили доцільність застосування МСФЗ.

Фінансова звітність та консолідована фінансова звітність за 2017 рік складаються підприємствами, які вперше переходять на МСФЗ згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (далі — П(С)БО).

Особливості складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за МСФЗ у перші звітні періоди визначає МСФЗ 1 «Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності» (далі — МСФЗ 1).

МСФЗ 1 не застосовується у разі, якщо підприємство:

  • припиняє подавати фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність згідно з П(С)БО, попередньо подавши її за 2017 , а також склавши фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за цей самий період за МСФЗ, яка має містити чітке та беззастережне висловлювання про відповідність МСФЗ;
  • подало фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за 2017  згідно з національними вимогами і ця фінансова звітність та консолідована фінансова звітність містили чітке та беззастережне висловлювання про відповідність МСФЗ або
  • подавало фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за 2017 рік та попередні роки власникам або іншим користувачам, яка містила чітке та беззастережне висловлювання про відповідність МСФЗ, навіть якщо аудитори висловили умовно-позитивну думку стосовно такої звітності в своєму аудиторському звіті (висновку).

Датою переходу на МСФЗ для підприємств, які відповідно до вимог Закону вперше застосовуватимуть МСФЗ, є 01.01.2018 року.

У разі якщо дата переходу на МСФЗ 01.01.2018:

  • складається баланс станом на 01.01.2018  за вимогами П(С)БО;
  • для складання попередньої фінансової звітності та попередньої консолідованої фінансової звітності за МСФЗ за 2018 рік і першої фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за МСФЗ за 2019  застосовуються МСФЗ, що будуть чинні на 31.12.2019, з урахуванням винятків, визначених у МСФЗ 1;
  • у фінансовій звітності за звітні періоди 2018 року не наводиться порівняльна інформація за 2017 рік (крім балансу);
  • перша фінансова звітність та консолідована фінансова звітність, складена за МСФЗ, за 2019 рік має містити інформацію в балансі станом на 01.01.2018, 31.12.2018 , 31.12.2019  та звіти про фінансові результати, звіти про рух грошових коштів, звіти про зміни у власному капіталі за 2018 — 2019 р, відповідні примітки, в тому числі порівняльну інформацію.

У разі якщо дата переходу на МСФЗ 01.01.2017 :

  • у фінансовій звітності в 2018 році наводиться порівняльна інформація за 2017 рік, трансформована відповідно до вимог МСФЗ;
  • складається баланс станом на 01.01.2017  за вимогами МСФЗ;
  • для складання попередньої фінансової звітності та попередньої консолідованої фінансової звітності за МСФЗ за 2017 рік і першої фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за МСФЗ за 2018 рік застосовуються МСФЗ, чинні на 31.12.2018 , з урахуванням винятків, визначених у МСФЗ 1;
  • перша фінансова звітність та консолідована фінансова звітність, складена за МСФЗ, за 2018 рік має містити інформацію в балансі станом на 01.01.2017 , 31.12.2017 , 31.12.2018  та звіти про фінансові результати, звіти про рух грошових коштів, звіти про зміни у власному капіталі за 2017 — 2018 р, відповідні примітки, у тому числі порівняльну інформацію.

Різниці, які виникають унаслідок застосування вимог МСФЗ до операцій та подій при складанні балансу на дату переходу на МСФЗ, відображаються у складі нерозподіленого прибутку (збитку) або інших складових власного капіталу.

Підприємство розкриває інформацію про вплив переходу на МСФЗ на його фінансовий стан, фінансовий результат (сукупні доходи) і грошові потоки, як того вимагає МСФЗ 1.

Лист Мінфіну України від 29.12.2017  № 35210-06-5/37175

 

Податок на прибуток по-новому

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до ПКУ та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07.12.2017  № 2245-VIII внесено такі зміни по ПНП:

  • змінено визначення безнадійної заборгованості (для цілей оподаткування банківських установ);
  • запроваджено визначення терміна «синдикований кредит», а також особливості застосування до нього угод про уникнення подвійного оподаткування;
  • уточнено визначення терміна «роялті», що саме не є роялті для програмної продукції;
  • змінено визначення терміна «пов’язана особа», це якщо кінцевим беніфіціаром є одна і та сама фізична особа, або така особа виконує функції виконавчого органу. Уточнено, що кредити, надані під гарантії держави, не впливають на визначення пов’язаності  юридичних осіб;
  • передбачено, що податкова декларація з ПНП, яка розраховується з наростаючим підсумком за рік подається у 60-денний термін;
  • запроваджено для банків можливість враховувати всю суму резервів, які нараховуються під активи, а також передбачені перехідні положення щодо таких операцій;
  • уточнено норми щодо сплати дивідендів платниками єдиного податку: «єдинники» не сплачують авансові внески, платники податку, отримувачі не коригують фінансовий результат;
  • внесено зміни до норм щодо податкових наслідків переходу із спрощеної системи на загальну для платників четвертої групи;
  • встановлено, що обмеження по операціям із низькоподатковими нерезидентами поширюються і на нерезидентів особливих організаційно-правових форм;
  • передбачено можливість не оподатковувати кошти, направлені на допомогу спортивним неприбутковим організаціям, у розмірі до 8 % від оподатковуваного прибутку попереднього року;
  • фінансовий результат збільшується на суму повної або часткової компенсації один раз на календарний рік вартості путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування на території України, якщо вони не оподатковуються ПДФО;
  • сума ПНП зменшується на суму акцизного податку сплаченого за дизельне пальне, використане дизельними локомотивами та самоскидами вантажопідйомністю понад 75 тонн;
  • до 01.01.2025  звільняється від оподаткування прибуток підприємств — суб’єктів літакобудування, що визначені відповідно до норм ст. 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості»;
  • до 01.01.2020  звільнено від оподаткування діяльність щодо використання газу метану вугільних родовищ;
  • виключено вимогу щодо необхідності дотримання не низькоподаткового статусу нерезидента для розміщених «євробондів»;
  • передбачено норму, яка зазначає, що платники єдиного податку сплачують податок на репатріацію, у разі виплат на користь нерезидента.

За матеріалами Офіс великих платників податків

 

Неприбуткові організації мють обов’язок реєстрації платником ПДВ

Фіскали нагадують: якщо неприбуткова організація здійснює операції з постачання товарів/послуг на митній території України, що підлягають оподаткуванню ПДВ, загальний обсяг яких протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн грн, то така організація повинна подати до фіскального органу за своїм місцезнаходженням заяву платника ПДВ за формою № 1-ПДВ та зареєструватись як платник ПДВ в обов’язковому порядку.

До оподатковуваних операцій для цілей реєстрації як платника ПДВ належать операції, що оподатковуються за основною ставкою ПДВ 20%, 7%, нульовою ставкою та звільнені від оподаткування ПДВ.

За матерілами ГУ ДФС у Запорізькій області

 

Термін реєстрації ПН порушено через техпроблеми на сервері ДФС – засвідчити факт техпроблем серверу ДФС може торгово-промислова палата

Підтвердженням платнику податку про прийняття його ПН/РК до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня, який триває з 0 до 23-ї години (п. 3 Порядку №1246).

Граничні строки реєстрації податкових накладних в ЄРПН визначені п. 201.10 ПКУ. Несвоєчасна реєстрація накладних в ЄРПН є підставою для застосування штрафів, передбачених п. 120 -1.1 ПКУ.

При цьому відповідно до ст. 617 ЦКУ особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Засвідчити форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), перелік яких визначено п. 2 ст. 14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні»  має торгово-промислова палата України.

Підкатегорія 101.27 “ЗІР”

 

Пояснення і копії документів до ПН/РК, реєстрацію яких у ЄРПН

зупинено до 01.12.2017 подавати не потрібно

Фіскали повідомляють: у зв’язку з набранням чинності Закону України від 07.12.2017 № 2245-VIII «Про внесення змін до ПКУ та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» ПН/РК, реєстрацію яких у ЄРПН зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ з 01.12.2017  до дня набрання чинності Законом № 2245 (з 01.12.2017 по 30.12.2017  включно) та щодо яких платником після 01.12.2017  подані пояснення і копії документів відповідно до пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПКУ, реєструються у Реєстрі у порядку, що діяв до набрання чинності Законом №2245 (до 31.12.2017 ) щодо зупинення реєстрації ПН/РК у ЄРПНі.

Пояснення і копії документів до ПН/РК, реєстрацію яких у ЄРПН зупинено до 01.12.2017 , платниками не подаються.

Також у зв’язку з виключенням Законом № 2245 п. 74.2 ст. 74 Кодексу, починаючи з 31.12.2017 Таблиця даних платника податку, що є додатком до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Мінфіну України від 13.06.2017  № 567 (із змінами), до ДФС не подається.

За матеріалами «Вісник. Офіційно про податки»

 

Постачання товару в наборі слід вірно відобразити в ПН

Фіскали роз’яснюють: заповнення ПН у разі постачання набору чи комплекту товарів код УКТ ЗЕД набору (комплекту) товарів, який містить декілька видів однієї товарної позиції та один (чи декілька) видів іншої товарної позиції, має визначатися з урахуванням правила 3 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД.

Тобто операція з постачання набору (комплекту) товарів, який містить декілька видів однієї товарної позиції та один (чи декілька) видів іншої товарної позиції, у ПН відображається одним рядком.

Графи 6 і 7 ПН щодо кількості й ціни постачання одиниці товару під час постачання наборів (комплектів) заповнюються в установленому порядку — ціна одиниці набору (комплекту) товарів і кількість таких наборів (комплектів).

Лист ГУ ДФС у Запорiзькiй області від 26.12.2017  № 3128/ІПК/08-01-12-01-10

 

Коли реєструвати ПН, якщо граничний термін припадає на вихідний

Реєстрація ПН/РК у ЄРПН здійснюється платником ПДВ не пізніше календарного дня (включно), передбаченого п. 201.10 ст. 201 ПКУ залежно від періоду складання ПН/РК до податкової накладної.

Терміни реєстрації, якщо 15 день, що настає за днем їх виписки, припадає на святковий чи вихідний день, не переносяться.

Підкатегорія «ЗІР» 101.16

 

При отриманні послуг від нерезидента з місцем їх постачання на митній території України слід сформувати податкові зобов’язання за такою операцією

Платник податку, який здійснює постачання, передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії та застосовує касовий метод визначення податкових зобов’язань та формування податкового кредиту відповідно до п. 44 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, при отриманні послуг від нерезидента з місцем їх постачання на митній території України формує податкові зобов’язання за такою операцією у загальновстановленому порядку за правилом першої події.

При цьому сума ПДВ, зазначена у ПН, складеній за такою операцією, включається до складу податкового кредиту такого платника податку у звітному періоді, в якому таку ПН було включено до складу податкових зобов’язань такого платника, за умови її реєстрації в ЄРПН.

Лист ДФС України від 29.12.2017  № 3197/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 

Дата виникнення зобов’язань з ПДВ при попередній оплаті і в інвалюті

Фіскали роз’яснюють: датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ при отриманні попередньої (авансової) оплати в іноземній валюті за надані нерезиденту послуги на митній території України є дата надходження коштів на поточний рахунок:

  • у національній валюті, яка надійшла від обов’язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України,
  • в іноземній валюті, перерахованій у гривні за офіційним курсом Нацбанку України на дату надходження її на такий рахунок.

Підкатегорія ЗІР 101.16

 

Відмовлено в  бюджетному відшкодуванні, то що ж з податковим кредитом?

Сума ПДВ, у якій відмовлено при наданні бюджетного відшкодування ПДВ,може бути врахована у збільшення значення рядків «збільшено/зменшено залишок від’ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу» податкової декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає день узгодження податкового повідомлення-рішення за формою «ВЗ». Тобто така сума може бути врахована платником зі знаком «+» у рядку 16.3 податкової декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, на який припадає день узгодження цього податкового повідомлення-рішення, із обов’язковим заповненням спеціального поля в податковій декларації, де вказується дата, номер податкового повідомлення-рішення та сума зменшення від’ємного значення за результатами перевірки.

Зазначена сума приймає у розрахунку суми рядка 17 «усього податкового кредиту» податкової декларації з ПДВ за звітний (податковий) період і, відповідно при визначені від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 — рядок 9 декларації) (позитивне значення), бере участь в обрахунку:

  • суми від’ємного значення, яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ та/або підлягає бюджетному відшкодуванню та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду;
  • суми від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Сума податку, на яку платник має право зареєструвати ПН в ЄРПН, збільшується на суму зменшення заявки на відшкодування згідно повідомленням-рішенням за формою ВЗ, яким було відмовлено у наданні бюджетного відшкодування.

Щодо зарахування суми податку, на яку відмовлено у наданні бюджетного відшкодування по ППР за формою ВЗ, на рахунок у СЕА ПДВ, то ПКУ такої можливості не передбачено.

Лист ДФС України від 28.12.2017  № 3193/6/99-99-12-02-01-15/ІПК

 

Відновлення реєстрації платника ПДВ,

алгоритм повернення надміру сплаченого грошового зобов’язання

Фіскали рекомендують: при відновленні реєстрації особи у Реєстрі (у тому числі за рішенням судового органу, що набрало законної сили), така особа має право відкоригувати суми податкових зобов’язань з ПДВ, що були визначені на підставі п. 184.7 ст. 184 ПКУ та задекларовані у податковій декларації з ПДВ за останній звітний (податковий) період, шляхом складання РК до ПН, складеної при визначенні таких податкових зобов’язань, та відображення його у податковій звітності з ПДВ за перший звітний (податковий) період після дати відновлення реєстрації особи в Реєстрі.

Під час повторної реєстрації особи платником податку йому відкривається новий електронний рахунок (п. 8 Порядку № 569).

Помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання можуть бути повернуті платнику податку відповідно до ст. 43 Кодексу.

Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податку заяви про таке повернення відповідно до п. 43.3 ст. 43 ПКУ.

У разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в СЕА, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в СЕА, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів  — шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

Лист ДФС України від 21.12.2017  № 3087/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 

Граничні терміни подання звітності та сплати екологічного податку в 2018 році

Фіскали повідомляють: граничними термінами подання податкових декларацій і сплати податкових зобов’язань з екологічного податку в 2018  уважаються за:

  • ІV квартал 2017 : 9 лютого 2018 року, а останнім днем сплати податку — 19 лютого 2018 року;
  • I квартал 2017 : 10 травня та 18 травня 2018 року відповідно;
  • ІІ квартал 2017 : 9 серпня та 17 серпня 2018 року відповідно;
  • ІІІ квартал 2017 : 9 листопада та 19 листопада 2018 року відповідно;
  • ІV квартал 2017 : 11 лютого та 19 лютого 2019 року відповідно.

Лист ДФС України від 05.01.2018  № 466/7/99-99-12-03-04-17

 

При тимчасову ввезенні транспортного засобу потрібно заплатити митні платежі

Тимчасове ввезення громадянами-резидентами, які не перебувають на тимчасовому консульському обліку, транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 т), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепів до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД (далі — ТЗ особистого користування) здійснюється зі сплатою митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів, а саме:

  • ввізне мито за повними ставками Митного тарифу;
  • акцизний податок і ПДВ за ставками, встановленими ПКУ.

При цьому положеннями Митного кодексу не передбачено повернення суми митних платежів, сплачених громадянами-резидентами при тимчасовому ввезенні ТЗ особистого користування, у разі своєчасного вивезення такого ТЗ за межі митної території України.

Підкатегорія «ЗІР» 215.14

 

Терміни звітування при користуванні корпоративною карткою у відрядженні

Якщо під час відрядження фізична особа (працівник) застосовувала корпоративну платіжну картку як для отримання готівки, так і для проведення розрахунків у безготівковій формі, то з метою дотримання норм ПКУ такий працівник подає відповідні звіти про використання виданих на відрядження коштів у терміни (пп. 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 Кодексу):

  • при отриманні готівки із застосуванням платіжних карток, звіт про використання виданих на відрядження коштів і повернення сум надміру витрачених коштів потрібно здійснити до закінчення 3-го банківського дня після завершення відрядження;
  • при застосуванні платіжної картки для проведення розрахунків у безготівковій формі, строк подання звіту про використання виданих на відрядження коштів має не перевищвати 10 банківських днів, а за наявності поважних причин роботодавець (самозайнята особа) може його продовжити до 20 банківських днів (до з’ясування питання в разі виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами).

Лист ДФС України від 03.01.2018  № 14/5/99-99-13-02-03-16/ІПК)

 

У чеку при відображені форми оплати

слід зазначати «сертифікат», якщо товар оплачено сертифікатом

Наказом Мінфіну України від 21.01.2016  №13 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів, Порядку подання звітності, пов’язаної із використанням КОРО (РК), форми № ЗВР-1 Звіту про використання КОРО (РК)» визначено низку обов’язкових реквізитів, які має містити розрахунковий документ, та вимоги до позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит тощо), при цьому під «тощо» можна позначати форму оплати — «сертифікат».

Якщо проведено розрахунок за попередньою (авансовою) оплатою за товар (послугу), то такий розрахунок має проводитися через РРО із зазначенням у касовому чеку, наприклад «сертифікат». У разі повернення товару (послуги) у касовому чеку вказується сума використаного «сертифіката».

Лист ДФС України від 26.12.2017  № 3144/6/99-99-14-05-01-15/ІПК

 

Медогляд працівників буває додатковим благом

Фіскали нагадують: у разі якщо за рахунок коштів юридичної особи (роботодавця) проводиться медичний огляд фізичних осіб (працівників), які не зазначені у Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок, встановленому постановою Кабміну України від 23.05.2001  № 559, то вартість такого огляду включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу працівників як додаткове благо і оподатковується ПДФО та військовим збором на загальних підставах. При цьому дохід, отриманий платником податку як додаткове благо, відображається податковим агентом (роботодавцем) у податковому розрахунку ф. № 1ДФ під ознакою доходу «126».

Лист ДФС України від 22.12.2017  № 3121/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

 

Допомога на похованняу у 2018 році до 4940,0 грн.не оподатковується

Фіскали повідомляють: до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включаються кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на поховання платнику податку роботодавцем такого померлого платника податку за його останнім місцем роботи (у тому числі перед виходом на пенсію) у розмірі, що не перевищує подвійний розмір суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (у 2016  — 3 860 грн, у 2017  — 4 480 грн, у 2018  — 4 940 грн).

Сума перевищення, за її наявності, остаточно оподатковується під час її нарахування (виплати, надання).

Підкатегорія «ЗІР» 103.04

 

Студент  має право на податкову соціальну пільгу

Якщо студент отримує стипендію з бюджету, то податкова соціальна пільга до заробітної плати такого платника податку не застосовується.

У разі якщо студент не отримує стипендію або отримує спонсорську стипендію та одночасно з навчанням працює та одержує заробітну плату, то він має право на застосування ПСП у розмірі 150 % за умови, що розмір його заробітної плати на місяць не перевищує у 2016  — 1 930 грн, у 2017  — 2 240 грн, у 2018  — 2 470 грн.

При цьому він повинен надати працедавцю довідку з навчального закладу про те, що навчається та не одержує стипендію з бюджету.

Підкатегорія «ЗІР» 103.08.02

 

Використанням електронних платіжних засобів за допомогою платіжних пристроїв та/або сервісів буде обов’язкове для всіх суб’єктів господарювання 

(«єдиноподатники» не виключення)

Мінекономрозвитку України оприлюднено проект постанови яким передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють продаж товарів (надання послуг), включаючи товари (послуги), реалізація яких здійснюється дистанційним способом, зобов’язані забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані ними товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів за допомогою платіжних пристроїв та/або сервісів:

  • до 01.07.2018  — суб’єкти господарювання — платники податку на загальній системі оподаткування, а також суб’єкти господарювання — платники єдиного податку IV групи;
  • до 01.01.2019  — суб’єкти господарювання — платники єдиного податку ІІ-ІІІ груп з торговельною площею понад 20 м2, які здійснюють господарську діяльність у населених пунктах, що мають статус міста;
  • 01.07.2019  — суб’єкти господарювання — платники єдиного податку ІІ-ІІІ груп з торговельною площею до 20 м2, які здійснюють господарську діяльність у населених пунктах, що мають статус міста, та суб’єкти господарювання — платники єдиного податку ІІ-ІІІ груп, які здійснюють господарську діяльність у населених пунктах, що не мають статусу міста;
  • до 01.01.2020 — суб’єкти господарювання — платники єдиного податку І групи.

Проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження вимог до суб’єктів господарювання щодо приймання електронних платіжних засобів в оплату за продані ними товари (надані послуги)»

 

До доходу ФОП-«загальносистемника»

слід включати суму кредиту, яка погашається юрособою-поручителем

До складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла ФОП як в грошовій, так і в натуральній формі, а саме:

  • виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо ФОП чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);
  • виручка в натуральній (негрошовій формі);
  • суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.

Відповідно до ст.1054 ЦКУ за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Враховуючи те, що кредит, отриманий ФОП від банку на розрахунковий рахунок підлягає поверненню, то дана сума кредиту не підлягає включенню до складу доходу.

При цьому, якщо погашення кредиту здійснюється юридичною особою – поручителем, то дохід, в сумі погашеного поручителем кредиту, включається до складу доходу та є об’єктом оподаткування ПДФО за правилами, встановленими ст. 177 ПКУ.

За матеріалами ДФС у Дніпропетровській області

 

Нараховувати ЄСВ на лікарняний, що надано після звільнення не потрібно

Для осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час, ЄСВ нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.

Допомога по тимчасовій непрацездатності не є платою за відпрацьований час.

Після звільнення працівника підприємство не несе обов’язку страхувальника, а відповідно і платника страхових внесків.

Таким чином, на суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, нараховані особі після її звільнення, ЄСВ не нараховується.

Лист ДФС України від 29.12.2017 р № 3206/6/99-99-13-02-01-15/ІПК

 

Підбірку підготувала:

Лоза Галина,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ”,

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг

Підписатись на наші новини


X