Дайджест нoвин “Податки і облік”
з 06.08.2018 пo 12.08.2018
Обмеження щодо ввезення/вивезення через кордон алкоголю і сигарет:
Фіскали нагадують: згідно ст. 376 Митного кодексу ввезення на митну територію України громадянами алкогольних напоїв та тютюнових виробів допускається лише громадянами, які досягли 18-річного віку.
Такі громадяни, можуть ввозити алкогольні напої та тютюнові вироби на митну територію України в ручній поклажі або супроводжуваному багажі без сплати митних платежів та без письмового декларування у таких кількостях із розрахунку на одну особу:
- 200 сигарет або 50 сигар чи 250 г тютюну, або ці вироби в наборі загальною вагою, що не перевищує 250 г;
- 5 л пива, 2 л вина, 1 л міцних (із вмістом спирту більш як 22 %) алкогольних напоїв.
Умови вивезення (пересилання) громадянами товарів за межі митної території України визначаються ст. 371 Кодексу.
За матеріалами ГУ ДФС у Тернопільській області
Дивіться відео на тему:
Довірена особа має право на ЕЦП
Фіскали наголошують: отримання послуг ЕЦП в АЦСК ІДД ДФС здійснюється у присутності заявника (підписувача). Проте, за бажанням заявник (підписувач) може бути представлений довіреною особою. У такому разі довіреність для отримання послуг ЕЦП має бути засвідчена нотаріально.
Зазначене обмеження не розповсюджується на органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності.
За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Джерела погашення податкового боргу
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених ПКУ, а також іншими законодавчими актами (п. 87.2 ст.87 ПКУ).
Перелік майна та коштів, які не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків, визначений п. 87.3 ст. 87 ПКУ.
У разі якщо здійснення заходів щодо погашення податкового боргу платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, не привело до повного погашення суми податкового боргу або у разі недостатності у платника коштів для погашення податкового боргу, контролюючий орган визначає дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу такого платника податків (абзац перший п. 87.5 ст. 87 ПКУ).
У разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов’язання або податкового боргу, джерелом погашення грошового зобов’язання або податкового боргу такого платника податків є майно такої юридичної особи, на яке може бути звернено стягнення згідно з Кодексом (п. 87.6 ст. 87 Кодексу).
Підкатегорія «ЗІР» 134.01
Ключовий чинник для визнання операцій контрольованими
Фіскали нагадують: одним із критеріїв визнання операцій контрольованими є операції з пов’язаними особами – нерезидентами.
Підпунктом 14.1.159 ПКУ визначено критерії пов’язаності осіб. Зокрема, для визнання осіб пов’язаними враховується вплив, який може здійснюватись через володіння однією особою корпоративними правами інших осіб у відповідності з укладеними між ними договорами, вплив на юридичну особу шляхом контролю її органів управління, або при наявності іншої можливості одної особи впливати на рішення, які приймає інша особа, вплив через родинні (сімейні) стосунки.
Також принцип пов’язаності визначається через наявність у осіб фінансових зобов’язань за кредитами, позиками, гарантією.
Окрім цього, фіскали зазначають, що платники податків мають право самостійно визнати себе для цілей оподаткування пов’язаними особами за підстав, не передбачених в п. 14.1.159 ПКУ. При цьому, нормами Кодексу передбачено можливість контролюючого органу в судовому порядку довести наявність здійснення практичного контролю між особами.
Ст. 64′ Господарського Кодексу України визначено обов’язок підприємства встановлювати свого кінцевого бенефіціарного власника (контролера), регулярно оновлювати і зберігати інформацію про нього та надавати її державному реєстратору у випадках та в обсязі, передбачених законом.
Поняття бенефіціарного власника визначено в Директивах ЄС 2015/849 де зазначено, що кінцевий бенефіціарний власник є «вигодонабувачем» щодо юридичної особи, оскільки володіє правами на отримання доходу від діяльності останнього. Такі норми імплементовано в 2018 році і в національне законодавство.
За матеріалами Офіс ВПП ДФС
РРО слід відносити до 4 групи основних засобів
Фіскали роз’яснюють, до РРО відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.
У п.п. 138.3.3 ПКУ визначені класифікація груп основних засобів та інших необоротних активів, а також мінімально допустимі строки їх амортизації.
Машини та обладнання відносяться до групи 4 основних засобів, в якій у окрему підгрупу з мінімально допустимими строками корисного використання 2 роки виділено такі основні засоби:
електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов’язані з ними комп’ютерні програми (крім програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та/або програм, які визнаються нематеріальним активом), інші інформаційні системи, комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення та засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефони (в тому числі стільникові).
Таким чином, РРО (електронні контрольно-касові реєстратори, комп’ютерно-касові системи, електронні таксометри, автомати з продажу товарів (послуг) тощо) відносяться до групи 4 основних засоби, і щодо них застосовуються мінімально допустимі строки корисного використання – 2 роки.
За матеріалами ГУ ДФС у Тернопільській області
Дивіться відео на тему:
Стара “нова” готівка, або нове положення про касові операції у 2018 році
Узагальнюючі податкові консультації з питань оподаткування ПДВ
Наказом № 673 від 03.08.2018 «Про затвердження узагальнюючих податкових консультацій з деяких питань оподаткування ПДВ», затверджено чотири узагальнюючі податкові консультації. Зокрема,
- щодо особливостей оподаткування ПДВ від’ємної різниці між ціною придбання (звичайною ціною) товару та ціною реалізації такого товару на експорт (визначає, що у разі здійснення операції з експорту товару за ціною нижче ціни придбання (звичайної ціни) такого товару, нульова ставка ПДВ застосовується до такої операції в цілому, за умови підтвердження факту вивезення товарів у відповідному митному режимі належно оформленою митною декларацією);
- щодо документального підтвердження знищення або зруйнування основних виробничих або невиробничих засобів (наведений перелік документів, які для цілей оподаткування ПДВ можуть підтвердити факт знищення або зруйнування внаслідок дії обставин непереборної сили та у інших випадках ліквідації без згоди платника ПДВ, в тому числі при викраденні, основних виробничих або невиробничих засобів, а також у випадку ліквідації основних засобів у зв’язку з їх розібранням або перетворенням у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням);
- щодо оподаткування ПДВ операцій з отримання постійним представництвом нерезидента фінансування від головної компанії – нерезидента (кошти, що надходять на рахунок постійного представництва нерезидента в Україні від головної компанії – нерезидента, не є компенсацією вартості товарів/послуг, що постачаються таким представництвом, і не мають бути об’єктом оподаткування ПДВ при отриманні таких коштів, а тому постійне представництво нерезидента в Україні не визначає податкові зобов’язання з ПДВ та не враховує їх у загальному обсязі операцій для цілей обов’язкової реєстрації такого постійного представництва платником ПДВ;
- щодо оподаткування ПДВ операцій банків та інших фінансових установ з передачі у фінансовий лізинг майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно (у випадку передачі у фінансовий лізинг майна, набутого банками або іншими фінансовими установами внаслідок звернення стягнення на таке майно, такі банки та інші фінансові установи:
- застосовують режим звільнення від оподаткування ПДВ на підставі абз. 2 п.197.12 ПКУ до частини вартості майна, за якою таке майно було набуте у власність в рахунок погашення зобов’язань за договором кредиту (позики);
- нараховують податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ, у разі якщо під час придбання банком такого майна суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту;
- нараховують податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної як позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна з урахуванням вимог, визначених п. 189.15 ПКУ).
За матеріалами Мінфін України
Дивіться відео на тему:
Помилково не включена до декларації з ПДВ податкова накладна
Автоматичне заповнення Додатку 5 до податкової декларації з ПДВ
Фіскали повідомляють: в Електронному кабінеті реалізовано автозаповнення додатка 5 до податкової декларації з ПДВ «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» на підставі даних ЄРПН.
Для автозаповнення додатка 5 необхідно при створенні документа звітності в приватній частині Електронного кабінету у верхній панелі навігації обрати пункт «додатково/заповнити на основі даних ДФС». Після чого на підставі відомостей, внесених в ЄРПН, заповнити дані відповідних таблиць Розділів І та ІІ.
Зазначений сервіс працює в тестовому режимі, проводяться роботи щодо створення сервісу автозаповнення додатків 1 (Розрахунок коригування сум ПДВ (Д1)) та 6 (Довідка (Д6) подається платниками, які заповнюють рядок 5 декларації, та підприємствами (організаціями) інвалідів) до податкової декларації з ПДВ.
За матеріалами Прес-служба ДФС України
Зайво складена ПН/РК: як розблокувати
Фіскали нагадують: у разі зайвого (помилкового) складання ПН/РК до ПН відсутні первинні документи щодо постачання товарів/послуг, тому з метою прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію ПН//РК в ЄРПН платник податків може подати лише письмові пояснення щодо зайвого (помилкового) складання ПН/РК.
Порядком зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН визначено право, а не обов’язок платника податків надавати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Таким чином, враховуючи норми Порядку та п. 44.1 ст. 44 ПКУ щодо заборони формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених, зокрема первинними документами, платник податку може не надавати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію в ЄРПН зайво (помилково) складеної ПН/РК.
За матеріалами ГУ ДФС у Тернопільській області
Зняття експортної/імпортної операції з банківського контролю
Фіскали повідомляють: з 27.07.2018 набрала чинності Постанова Правління Нацбанку України від 24.07.2018 № 86 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України», якою внесено зміни до Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої власною постановою 24.03.1999 № 136.
Розділом 5 Інструкції передбачено, що банки надсилають податковим органам повідомлення, зокрема, у таких випадках:
- при знятті експортної операції резидента з контролю;
- якщо змінюються умови договору, що перебуває у банку на контролі;
- якщо поставка продукції за імпортним договором резидента відбувається без її ввезення на митну територію України;
- якщо клієнт не подав банку документи, потрібні останньому для з’ясування стану розрахунків за експортною операцією;
- при закритті резидентом рахунку в цьому банку і переході його на обслуговування в інший або в разі закриття банком рахунка клієнта, — про незавершені експортні операції з поставки продукції, виконання робіт, надання транспортних, страхових послуг та імпортні операції цього резидента;
- при виявленні у звітному місяці фактів порушень у разі ненадходження в законодавчо встановлені строки (або строки, визначені в висновках) виручки, товарів.
Відлік законодавчо встановленого строку розрахунків за експортною операцією банк починає з наступного календарного дня після дня оформлення митної декларації або підписання акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання транспортних, страхових послуг.
Банк знімає експортну операцію резидента з поставки продукції, виконання робіт, надання транспортних, страхових послуг з контролю після зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок останнього.
Додатковою підставою для зняття експортної операції з контролю, крім зарахування виручки, може бути:
- повідомлення інших банків/ліквідаторів банків/юридичних осіб, які утворилися в результаті ліквідації банків за рішенням власників, про зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок резидента, що відкритий у цьому банку/банку, що ліквідовується/банку, що ліквідований за рішенням власників (у повідомленні зазначається вся наявна в реквізитах платежу інформація, номер і дата договору, сума платежу — у тій частині, у якій відомості передаються банку);
- повідомлення інших банків/ліквідаторів банків/юридичних осіб, які утворилися в результаті ліквідації банків за рішенням власників, про надходження реєстру МД за цією операцією резидента (у повідомленні зазначається вся наявна в реєстрі МД інформація).
Відлік законодавчо встановленого строку розрахунків за імпортною операцією банк починає з наступного календарного дня після дня здійснення операцій, вказаних у п. 3.1 розділу 3 Інструкції.
Додатковою підставою для зняття імпортної операції з контролю, крім реєстру митної декларації, може бути:
- повідомлення інших банків/ліквідаторів банків/юридичних осіб, які утворилися в результаті ліквідації банків за рішенням власників, яким митний орган надіслав інформацію про цю операцію резидента, про отримання такого реєстру (у повідомленні зазначаються номер і дата реєстру, уся наявна в реєстрі інформація про операцію резидента, а також вартість продукції в тій частині, у якій відомості передаються банку).
З метою зняття експортної/імпортної операції з контролю зазначені повідомлення надаються на запит резидента або запит банку тільки тому банку, який зазначений у запиті резидента або якому резидент дозволив цей запит.
Банк зобов’язаний після отримання таких повідомлень здійснити перевірку достовірності отриманої інформації, отримати підтвердження факту підписання цього повідомлення керівником та/або уповноваженою особою.
За матеріалами Офіс ВПП ДФС
Нова декларація з податку на нерухомість
На офіційному сайті Мінфін України оприлюднено проект наказу «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки».
Зміни до декларації вносяться у зв’язку з запровадженням у процедурі справляння податку єдиних державних норм шляхом використання офіційно затверджених класифікаторів. Зокрема, будуть проведені зміни до застосування умовних ознак типів нерухомості (від 1 до 9), які на даний час не відповідають реєстраційним документам.
Нова форма декларації, міститиме два додатки для розрахунків податкових зобов’язань окремо по об’єктах житлової та нежитлової нерухомості.
Також проектом наказу передбачено, що до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування подається одна декларація. Та у разі існування об’єктів нерухомості, що знаходяться на території адміністративно-територіальних одиниць, які відповідають різним кодам органів місцевого самоврядування за КОАТУУ, але ці адміністративно-територіальні одиниці обслуговуються одним контролюючим органом, декларація подається з кількома додатками відповідного типу.
За матеріалами Міністерства фінансів України
Обов’язки суб’єктів господарювання при застосуванні РРО
Фіскали нагадують: відповідно до п. 4 розділу III Порядку реєстрації та застосування РРО, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Мінфіну України від 14.06.2016 № 547, суб’єкти господарювання, які використовують РРО для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані, зокрема:
- зберігати в господарській одиниці останню використану та поточну розрахункову книжку, що використовується на період виходу з ладу РРО, здійснення його ремонту або у разі тимчасового (але не більше 7 робочих днів) відключення електроенергії;
- у кінці робочого дня (зміни) друкувати на РРО (за винятком автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій;
- забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО, а у разі використання розрахункової
- друкувати X-звіти, Z-звіти та інші документи, що передбачені документацією на РРО, відповідно до законодавства;
- зберігати на місці проведення розрахунків реєстраційне посвідчення та останню довідку про опломбування РРО або їх копії.
За матеріалами ГУ ДФС у Тернопільській області
Оприбуткування готівки у відокремлених підрозділах
Касова книга не використовується, якщо на відокремлених підрозділах установ/підприємств здійснення обліку готівки у повній сумі її фактичних надходжень проводиться на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО/занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО
Фіскали нагадують: згідно постанови постанова НБУ від 24.05.2018 №54, яка набрала чинності з 01.06.2018 та якою внесено зміни до Положення №148, впорядковано питання оприбуткування готівки на торгових об’єктах та питання обов’язковості використання касової книги тими відокремленими підрозділами, які не проводять операції з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами.
Отже, з 01.06.2018 касова книга не використовується, якщо на відокремлених підрозділах установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО, здійснення обліку готівки у повній сумі її фактичних надходжень проводиться на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО/занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.
Якщо інкасація проводиться інкасаторською службою банку з підрозділів-магазинів, то у касовій книзі головного підприємства такі операції не відображаються.
Лист ГУ ДФС України від 26.07.2018 №3288/6/99-99-14-05-01-15/ІПК
Обмеження щодо витрат на відрядження
Фіскали роз’яснюють: у разі якщо юридична особа (роботодавець) не фінансується за рахунок бюджетних коштів, то сума добових витрат для відрядження за кордон, яка не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи (працівника), не повинна перевищувати 80 євро за кожний календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим Нацбанком України, в розрахунку за кожен такий день.
Разом з тим положеннями пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ не встановлено граничного розміру витрат на оплату вартості проживання, понесених працівником під час його відрядження за кордон.
Лист ГУ ДФС України від 30.07.2018 № 3313/6/99-99-15-02-02-15/ІПК
Дивіться інфографіку на тему:
Відшкодування витрат на відрядження закордон
Вода, кава, чай – не об’єкт оподаткування ПДФО
Фіскали пояснюють: згідно з п.п.«а» п.п.164.2.17 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо, зокрема, у вигляді харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених ПКУ для оподаткування прибутку підприємств.
Однак, оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі одержаних у вигляді додаткового блага, виходячи з положень ПКУ, розглядається лише у разі їх одержання безпосередньо конкретним платником податку.
Таким чином, вода, кава, чай, придбані за рахунок коштів роботодавця, що призначені для споживання в офісі будь-яким працівником та відвідувачем офісу, не може розглядатися як об’єкт оподаткування ПДФО.
За матеріалами ГУ ДФС у Чернівецькій області
Читайте статтю на тему:
Харчування працівника за рахунок компанії
Підбірку підготувала:
Лоза Галина,
консультант з податків та зборів,
представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ”
спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг
