Дайджест нoвин “Податки і облік” з 05.02.2018 пo 11.02.2018

In: Дайджести новин законодавства і практики, Західна консалтингова група 12 Feb 2018 Tags: ,

Дайджест нoвин “Податки і облік

з 05.02.2018 пo 11.02.2018

 

Індекс інфляції за січень – 101,5%

За даними Держстату, інфляція на споживчому ринку в січні 2018  року порівняно з груднем 2017 року становила 1,5%, із січнем 2017 року – 14,1%. Отже, індекс споживчих цін (ІСЦ) у січні 2018 року становив 101,5%.

 

 

 

 

 

За інформацією Державного комітету статистики


Оновлено план-графік проведення перевірок ДФС

ДФС оновлено план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік та оприлюднено на офіційному порталі ДФС України у розділі «Діяльність»/«Плани та звіти роботи».

 

 

 

 

 

Офіційний портал ДФС України

 

Дивіться інфографіку на тему:

Порядок вручення податкового повідомлення рішення

 


ПНП сплачено за кордоном, чи враховується ця сума у зменшення податкових зобов’язань в Україні?

Фіскали роз’яснюють: сума ПНП, отриманого з іноземних джерел та сплаченого протягом податкового (звітного) періоду за кордоном таким платником, не може перевищувати суму податкового зобов’язання з ПНП, що підлягає сплаті в Україні за такий податковий (звітний) період.

Сума перевищення податку, сплаченого за кордоном, над сумою податкового зобов’язання за такий звітний період не враховується у зменшення податкових зобов’язань з цього податку в наступних звітних періодах.

Таке зарахування здійснюється за умови, що платником податку при визначенні об’єкта оподаткування дотримано вимоги ст. 13 «Усунення подвійного оподаткування» ПКУ щодо порядку врахування доходів і витрат при визначенні об’єкта оподаткування.

 

 

Лист ДФС України від 02.02.2018  № 429/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

 

Дивіться інфографіку на тему:

Відшкодування витрат на відрядження закордон

 


Безнадійна заборгованість у вигляді коштів підприємства на рахунку в банку, що ліквідується визнається лише при певній умові

Умовою для визнання заборгованості безнадійною відповідно до вимог пп. «з» пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, зокрема, є припинення юридичної особи, що підтверджується записом у ЄДР про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Отже, кошти, що знаходяться на поточному рахунку банку, можуть бути визнані безнадійною заборгованістю у разі наявності підтвердних документів про припинення банка-боржника як юридичної особи у зв’язку із його ліквідацією.

 

 

Лист ДФС України від 24.01.2018 № 269/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

 

Дивіться відео на тему:

Генеральне річне прибирання – інвентаризація дебіторів та кредиторів

 


Авансовий внесок при виплаті дивідендів «єдиноподатником» за минулі роки

Фіскали нагадують: обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку покладається на будь-якого емітента корпоративних прав (крім платників єдиного податку), що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами зі сплати податку, передбаченими ПКУ, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлено п. 136.1 ст. 136 ПКУ.

Починаючи з 01.01.2018 для платників єдиного податку обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску при виплаті дивідендів скасовано.

При виплаті дивідендів у 2018 році за результатами фінансово-господарської діяльності за 2016, 2017 роки платники єдиного податку у 2018 році не нараховують і не сплачують до бюджету авансові внески з ПНП.

 

 

Лист ДФС України від 07.02.2018 № 517/6/99-99-15-02-02-15/ІПК


Особливості заповнення ПН при постачанні послуг з використанням матеріалів

Продавець при постачанні послуг з використанням матеріалів, що застосовуються у процесі виконання таких послуг, складає ПН з урахуванням умов цивільно-правової угоди.

Якщо цивільно-правова угода передбачає виконання робіт, а вартість матеріалів включена у вартість робіт, то у ПН вказують номенклатуру та код згідно з ДКПП виконуваної роботи. При цьому номенклатура матеріалів, що використовуються, та їхні коди згідно з УКТ ЗЕД у такій накладній не зазначається.

Якщо відповідно до угоди відбувається постачання матеріалів/обладнання та виконання робіт з їх технічного обслуговування, то, крім переліку виконуваних робіт (з кодами послуг згідно з ДКПП на них), необхідно вказувати і номенклатуру використовуваних матеріалів (із зазначенням їх коду згідно з УКТ ЗЕД).

 

 

Лист ДФС України від 01.02.2018. № 398/6/99-99-15-03-02-15/ІПК


Порядок заповнення РК до ПН у разі зміни номенклатури товарів/послуг

Фіскали зазначають: при складанні РК до ПН у гр. 1 в обов’язковому порядку вказується номер за порядком рядка ПН, що коригується

Якщо після складання та реєстрації в ЄРПН ПН відбувається зміна номенклатури постачання товарів/послуг постачальник (продавець) у РК зі знаком «-» зазначає показники щодо товарів/послуг, номенклатура яких змінюється (анулюється). При цьому у гр.1 такого розрахунку коригування в обов’язковому порядку вказується № за порядком рядка ПН, що коригується (номенклатура якого анулюється).

Для додавання нової товарної позиції, якої не було у ПН, яка коригується, в РК до такої ПН зі знаком «+» в окремих рядках зазначаються показники номенклатури товарів/послуг, що додаються (нові товарні позиції). При цьому, у гр. 1 такого РК таким новим товарним позиціям присвоюються нові чергові порядкові номери рядків, яких не було в ПН, що коригується.

У гр.2 РК до ПН у всіх рядках, які заповнюються у зв’язку із зміною номенклатури товарів/послуг, зазначається причина коригування — «зміна номенклатури».

Якщо відбувається лише зміна кількісних або вартісних показників ПН, без зміни безпосередньо номенклатури товарів/послуг, таке коригування здійснюється записом в одному рядку у РК до ПН, у гр. 1 якого відображається № за порядком рядка ПН, що коригується, з урахуванням попередніх РК до такої ПН (за їх наявності).

Штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію РК в ЄРПН застосовуються у відповідності до статті 120-1 ПКУ.

 

 

Лист ДФСУ від 01.02.2018. №400/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 

Дивіться відео на тему:

Розблокування податкових накладних у 2018. Фальшстарт ?

 


Оподаткування транспортно-експедиторських послуг якщо перевізник не платник ПДВ

Відповідно до пп. «а» пп. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195 ПКУ операції з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються за нульовою ставкою.

У випадку залучення експедитором до міжнародного перевезення вантажів перевізників чи інших учасників транспортно-експедиторської діяльності нульова ставка, визначена зазначеним пунктом ПКУ, застосовується саме такими перевізниками чи іншими учасниками транспортно-експедиторської діяльності.

При цьому відповідно до вимог п. 189.4 ст. 189 ПКУ при отриманні коштів від замовника чи за датою оформлення документів, що підтверджують факт здійснення міжнародного перевезення для замовника, залежно від того, яка з цих подій відбулася раніше, у експедитора виникає податкове зобов’язання з ПДВ на суму перевезення за ставкою 0 %, якщо перевізник є резидентом — платником ПДВ, та на суму наданих такому замовнику експедиторських послуг за ставкою 20 % (якщо замовник послуг зареєстрований на території України як суб’єкт господарювання).

У випадку коли перевізник-резидент не є платником ПДВ, податкові зобов’язання у експедитора на вартість послуг з перевезення не виникають і податкова накладна на вартість таких послуг не складається.

 

Лист ДФС України від 29.01.2018 № 312/6/99-99-15-03-02-15/ІПК


Застосовано ставку 20 % до операції, звільненої від ПДВ: як виправити

У разі якщо платник податку при постачанні товарів/послуг, операції з постачання яких відповідно до ПКУ звільнені від оподаткування ПДВ, нараховував ПДВ із застосуванням ставки податку 20 %, то з метою виправлення допущеної помилки такий платник податку повинен здійснити коригування податкових зобов’язань з ПДВ на підставі РК до ПН.

Зокрема, такий постачальник товарів/послуг зобов’язаний скласти РК до ПН за формою згідно з дод. 2 до ПН, в якому зазначається зі знаком «-» обсяг операції, до якого застосовувалась ставка 20 %.

У разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику РК, складений постачальником таких товарів/послуг до ПН, яка видана їх отримувачу — платнику податку, відповідно до п. 192.1 ст. 192 Кодексу підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) таких товарів/послуг.

Одночасно з цим платник податку складає нову ПН на операцію, що звільнена від оподаткування ПДВ, із зазначенням у такій ПН дати складання, що відповідає даті настання першої події за такою операцією, та зобов’язаний зареєструвати таку накладну в ЄРПН.

 

Лист ДФС України від 29.01.2018 № 304/6/99-99-15-03-02-15/ІПК


«Перша подія» відбувається до моменту реєстрації платником ПДВ, чи виникають зобов’язання з ПДВ після дати реєстрації?

Фіскали роз’яснили: якщо у суб’єкта господарювання “перша подія” (відвантаження товарів, оформлення документа на постачання послуг або зарахування коштів від покупця) відбулася до його реєстрації платником ПДВ, а друга подія відбулася після такої реєстрації платником ПДВ, то податкове зобов’язання з ПДВ за такою операцією не виникає.

У разі якщо підприємство – постачальник після отримання попередньої оплати вартості партії товару зареєструвалось платником ПДВ і фактичне постачання цієї партії товару відбувається після дати реєстрації такої особи платником ПДВ, то податкові зобов’язання з ПДВ за фактом постачання такої партії товару не виникають, оскільки факт постачання такої партії товару є другою подією для цілей оподаткування ПДВ.

 

Лист ДФС України від 01.02.2018 №409/6/99-99-15-03-02-15/ІПК


Постачання послуг з маркетингу: як оподатковуються

Фіскали пояснюють: маркетингові послуги — послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків.

До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги) (п.п. 14.1.108 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ.

Місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у п.186.2 і п.186.3 ст.186 ПКУ.

Отже, операції з постачання платником ПДВ маркетингових послуг є об’єктом оподаткування ПДВ, незалежно від того кому вони надаються — резиденту чи нерезиденту.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Хмельницькій області


Правила заповнення даних  щодо кількості (об’єму, обсягу) постачання товарів/послуг у ПН при отриманні авансу

Фіскали роз’яснили щодо заповнення ПН при отриманні авансів від покупців. Зокрема:

  • у разі складання ПН на повне постачання послуги чи на суму коштів, що надійшла на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) у повному обсязі, у гр. 6 ПН зазначається “1”;

  • у випадку складання ПН на суму попередньої оплати частини вартості товару/послуги в гр.6 зазначається відповідна частка оплаченого товару/послуги у вигляді десяткового дробу. Приклад: у разі отримання суми попередньої оплати у розмірі половини договірної вартості товару/послуги у гр. 6 вказується число “0,5” тощо.

 

Лист ДФС від 30.01.2018 №347/6/99-99-15-03-02-15/ІПК


«Загальносистемники», що у 2016 році були «спрощенцями» коригують фінансовий результат до оподаткування

Починаючи з 01.01.2017 платником ПНП фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування.

Відповідно, якщо платник податку на прибуток отримав у 2017 році оплату за товари (послуги), що були відвантажені (надані) у минулих роках під час перебування на спрощеній системі оподаткування, то фінансовий результат податкового (звітного) періоду необхідно збільшити на суму доходу, отриманого як оплата за такі товари (роботи, послуги).

До 2017 року не передбачалось коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникали за операціями з отримання на загальній системі оподаткування оплати за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування.

Отже, при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток за підсумками діяльності 2017 року необхідно враховувати передбачену пп. 140.5.12  п 140.5 ст. 140 ПКУ норму.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Запорізькій області


Анулювання «спрощенців» не за власним бажанням

Фіскали нагадують: платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, при наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів (п.п. 8 п. п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Крім того, за наявності у ФОП — платника єдиного податку податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів реєстрація платником єдиного податку може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу відповідно до пп. 3 п. 299.10 ст. 299 ПКУ.

При несплаті боргу протягом зазначеного строку контролюючий орган анулює реєстрацію платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку в останній день календарного місяця, в якому закінчився граничний строк погашення податкового боргу.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Тернопільській області.

 

Дивіться відео на тему:

Як обрати оптимальну систему оподаткування?

 


Наслідки використання РРО, строк служби якого закінчився

У разі використання суб’єктом господарювання РРО, який вичерпав свій строк експлуатації, такий технологічний пристрій не може вважатися РРО відповідно до вимог Закону України, а подальше використання такого пристрою суб’єктом господарювання є порушенням вимог Закону № 265 та тягне накладення фінансових санкцій відповідно до п. 1 ст. 17 Закону № 265 у таких розмірах:

  • вчинене вперше — 1 грн;

  • за кожне наступне вчинене порушення — 100 % вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону № 265, товарів (послуг).

Крім того, відповідно до ст. 1551 Кодексу про адміністративні правопорушення за порушення порядку проведення розрахунків накладається штраф у розмірі від 2 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на — осіб, які здійснюють розрахункові операції та на посадових осіб — від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, — тягне за собою накладення штрафу в розмірі від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Рівненській області

 

Відвідайте тренінг на тему:

“РРО – міфи та реальність застосування у 2018 році”

 


Зміни у декларації по земельному податку

З 2018 року платники податків повинні подавати звітність з плати за землю за новою формою. Що ж змінилось?

У новій формі декларації:

  • змінено колонку 8 розрахунків суми земельного податку та орендної плати — розмежовано одиниці виміру (га/м2 ), які зазначаються у витягах про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, що надаються Держгеокадастром;

  • уточнено колонку 10 розрахунків суми земельного податку та орендної плати — доповнено словами «одиниці площі», тобто для розрахунку суми податкового зобов’язання застосовується нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки, а не усієї земельної ділянки;

  • інформація щодо категорії/цільового призначення земельної ділянки зазначається відповідно до Класифікатора видів цільового призначення земель, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 р. № 548.

 

Лист ДФС України від 04.01.2018 № 311/7/99-99-12-03-05-17


Розстрочення ПДФО за анульованим іпотечним кредитом

Сума податкового зобов’язання фізичної особи за прощеним (анульованим) кредитом, отриманим на придбання житла (іпотечним кредитом) за 2017 рік підлягає розстроченню у порядку, встановленому п. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

За кредитом, що отриманий на придбання житла, платник має право на сплату суми податкового зобов’язання, нарахованої на суму боргу (кредиту та/або відсотків), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності, протягом 3 років починаючи з року, в якому задекларовано суму такого податкового зобов’язання.

Для розстрочення такої суми податкового зобов’язання платник разом із декларацією подає до контролюючого органу заяву у довільній формі, що містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора, та коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов’язання.

Дохід та податкові зобов’язання, які розстрочуються платником відображаються у розділі II податкової декларації про майновий стан і доходи у рядку 10.9.1 «Дохід у вигляді додаткового блага (прощений (анульований) борг за кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит))».

При цьому відомості щодо подання заяви для розстрочення згаданого вище боргу обов’язково повинні бути зазначені у розділі «Доповнення до податкової декларації».

Суми розстрочених податкових зобов’язань розраховуються платником податку самостійно згідно з документами щодо суми прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків) та погашаються рівними частинами кожного календарного кварталу до 20 числа місяця, щo настає за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня і до 20 грудня) починаючи з кварталу, що настає за тим кварталом, у якому до контролюючого органу подано заяву.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Львівській області


Оплата роумінгу працівнику: чи є додаткове благо

Фіскали нагадують: якщо юридичною особою (роботодавцем) здійснюється оплата послуги з роумінгу, яка надана оператором рухомого (мобільного) зв’язку фізичній особі (працівнику), то вартість вказаної послуги включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як додаткове благо та оподатковується ПДФО і військовим збором на загальних підставах.

 

 

 

Лист ДФС України від 30.01.2018 № 354/6/99-99-13-02-03-15/ІПК


Випадки коли обов’язку подавати декларацію про майновий стан і доходи немає

Фіскали нагадують: що відповідно до п. 179.2 ПКУ обов’язок платника ПДФО щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:

  • від податкових агентів, які згідно з IV розділом ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

  • виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених IV розділом ПКУ;

  • від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до IV розділу ПКУ;

  • у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п.174.3 ПКУ.

 

За матеріалами ДФС у Дніпропетровській області


ФОП «загальносистемник» не зобов’язаний вести облік товарів

Фіскали пояснюють: об’єктом оподаткування ФОП загальносистемників є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю (ст.177 ПКУ).

Відповідно до п. 177.10 ПКУ ФОПи зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат, а порядком ведення цієї книги не передбачено ведення залишку товарних запасів ФОПами «Загальносистемниками».

Поняття “запаси” визначено П(С)БО “Запаси”. При цьому п. 2 ст. 3 Закону про бухоблік передбачено, що бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Отже, дія цього Закону не поширюється на таку категорію суб’єктів господарювання як ФОПи.

Враховуючи викладене, нормами чинного законодавства обов’язок щодо ведення обліку товарних запасів ФОПми «загальносистемниками» не передбачений.

 

Лист ДФС України від 06.02.2018 №506/О/99-99-13-01-02-14/ІПК


Виплата доходу ФОПу, як уникнути неприємностей

Підприємницький дохід фізособи-підприємця на єдиному податку податковим агентом не оподатковується. Доходи такої фізособи ФОПа можна виділити як:

  • доходи, які оподатковуються єдиним податком;

  • інші доходи, які єдиним податком не оподатковуються (доходи, які оподатковуються ПДФО та ВЗ.)

Отже, при виплаті доходів фізособі – платнику єдиного податку податковий агент має отримати від ФОП підтвердний документ або отримати таку інформацію з сайту ДФСУ про те що така особа – «єдиноподатник», а при виплаті доходу «загальносистемнику» хоча б витяг з ЄДР, щоб встановити факт здійснення діяльності власне самозайнятої особи, а не фізичної особи.

Сума коштів, що виплачується суб’єктом господарювання ФОПу, не є базою нарахування ЄСВ, якщо виконувані нею роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, які зазначені у ЄДР. Таким чином, щоб уникнути подвійної сплати ЄСВ, покупцю таких робіт/послуг варто отримати копію витягу з ЄДР.

У іншому випадку, роботодавці нараховують ЄСВ фізособі – підприємцю на суму винагороди (доходу) за цивільно-правовими договорами у розмірі 22%.

 


Сповіщати ДФСУ про отримання статусу пенсіонера ФОПу не потрібно

Фіскали наголошують: обмін даними між ДФСУ, Пенсійним фондом та фондами соціального страхування відбувається відповідно до протоколів обміну інформацією, розроблених на виконання Порядку обміну інформацією між Міністерством доходів і зборів України, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого наказом Міндоходів від 19.09.2013 р. №494, постановою ПФУ від 19.09.2013 р. №16-1.

Відповідно до норм Протоколу, Пенсійний фонд України надає Державній фіскальній службі України інформацію щодо фізичних осіб (платників ЄСВ) про те, що вони є пенсіонерами за віком або інвалідами із зазначенням дати встановлення пенсії або інвалідності.

Тому, ФОПу що набуває статусу пенсіонера за віком та отримує відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, окремо повідомляти ДФСУ про такий статус не потрібно.

 

Лист ДФС України від 02.02.2018 №431/К/99-99-13-02-01-14/ІПК


Сплата ЄСВ членами фермерського господарства

Фіскали повідомляють:

  • облік в органах доходів і зборів, сплати ЄСВ мають виключно члени фермерських господарств, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, а отже фермерське господарство немає сплачувати ЄСВ за своїх членів. Члени фермеських господарств мають сплачувати ЄСВ самостійно (як і звітувати). База нарахування ЄСВ в них – сума доходу (прибутку), отриманого від їхньої діяльності, що підлягає обкладенню ПДФО. Під таким доходом мається на увазі результат діяльності фермерського підприємства – прибуток, який розподіляється між його членами згідно з правилами, встановленими договором про створення такого підприємства та статутом. Проте, сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. Строки сплати ЄСВ для таких членів щоквартальні;

  • голова фермерського господарства не є її членом і сплачувати ЄСВ за себе голова фермерського господарства немає;

  • засновники фермерського господарства, які є родичами або членами сім’ї, але при цьому відповідно до статуту не є членами фермерського господарства, не є платниками ЄСВ у розумінні Закону №2464.

 

Лист ДФС України від 29.01.2018 №300/6/99-99-13-02-01-15/ІПК


Порядок та умови надання щорічних відпусток

Фахівці Держпраці нагадують: право на відпустку мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізособи. Нарівні з громадянами України право на відпустки мають іноземці та особи без громадянства, які працюють в Україні.

Одним із видів відпусток є соціальні відпустки:

  • відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами (до пологів – 70 календарних днів;

після пологів – 56 календарних днів (70 календарних днів – у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів), починаючи з дня пологів.

Особам, які усиновили новонароджених дітей безпосередньо з пологового будинку, надається відпустка з дня усиновлення тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів – при усиновленні двох і більше дітей). У разі усиновлення дитини (дітей) обома батьками вказана відпустка надається одному з батьків на їх розсуд.

Тривалість відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами обчислюється сумарно і становить 126 календарних днів (140 календарних днів – у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів). Така відпустка надається жінкам повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів.

При цьому у разі надання жінкам відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами роботодавець зобов’язаний за заявою жінки приєднати до неї щорічні основну і додаткову відпустки незалежно від тривалості її роботи на даному підприємстві, в установі, організації в поточному робочому році.

  • відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки.

Підприємство за рахунок власних коштів може надавати жінкам частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості. Ця відпустка може бути використана повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, та одним із прийомних батьків.

Зазначеним особам, крім осіб, які усиновили чи взяли дитину під опіку у встановленому законодавством порядку, та прийомних батьків, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на підставі довідки з місця роботи (навчання, служби) матері дитини про те, що вона вийшла на роботу до закінчення терміну цієї відпустки і виплату допомоги по догляду за дитиною їй припинено (із зазначенням дати).

За бажанням жінки або вищезазначених осіб у період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. При цьому за ними зберігається право на одержання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в період відпустки для догляду за дитиною.

Така відпустка зараховується як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю. Час відпустки до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку, не зараховується.

  • відпустка у зв’язку з усиновленням дитини. Особа що усиновила дитину, має право на відпустку у зв’язку з усиновленням дитини за умови, якщо заява про надання відпустки надійшла не пізніше трьох місяців з дня набрання законної сили рішенням про усиновлення дитини.

Відпустка у зв’язку з усиновленням дитини віком старше трьох років надається за заявою особи, яка усиновила дитину, на підставі рішення про усиновлення дитини та оформляється наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

Право на таку відпустку має лише та особа, яка усиновила дитину віком старше трьох років. Особа, яка усиновила дитину віком до трьох років має право на відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на загальних підставах.

  • додаткова відпустка працівникам, які мають дітей. Жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, одинокій матері, батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку, чи одному із прийомних батьків надається щороку додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів.

За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.

Додаткові відпустки працівникам, які мають дітей, надаються понад щорічну основну відпустку, щорічну додаткову відпустку за роботу із шкідливими і важкими умовами праці, щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, а також понад щорічні відпустки, встановлені іншими законами та нормативно-правовими актами.

Додаткові відпустки працівникам, які мають дітей, переносяться на інший період або продовжуються у порядку, визначеному ст. 11 Закону про відпустки, якою регулюється питання перенесення щорічної відпустки.

 

За матеріалами Держпраці у Кіровоградській області

 

Дивіться відео на тему:

“Як оформити відпустку директора”

 


Розрахунок допомоги з тимчасової непрацездатності після переведення працівника з іншого підприємства

Фонд соцтраху роз’яснив: у разі переведення працівника на роботу на інше підприємство грошова компенсація за невикористані ним дні щорічних відпусток за його бажанням має бути перерахована на рахунок підприємства, куди перейшов працівник.

При цьому нарахування та сплату ЄСВ здійснює підприємство, з якого працівник звільняється за переведенням. Та відповідно відображає ці суми у звіті з ЄСВ.

При наданні відпустки на новому місці роботи дні щорічної відпустки, яка надається за період роботи на попередньому місці роботи, оплачуються із суми компенсації, яка перерахована на нове місце роботи.

Новий роботодавець проводить лише виплату працівнику суми грошової компенсації без нарахування ЄСВ. Крім того, він не відображає суму виплаченої працівнику компенсації у звіті з ЄСВ.

Що стосується розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, то обчислення середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по вагітності та пологах здійснюється відповідно до Порядку №1266.

Відповідно до п. 3 Порядку, середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати, на яку нарахований ЄСВ та/або страхові внески на відповідні види загальнообов’язкового державного соціального страхування, на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування – період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами, тощо) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин:

  • тимчасова непрацездатність,

  • відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами,

  • відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком,

  • відпустка без збереження заробітної плати.

Отже, дні щорічної відпустки не виключаються із розрахункового періоду, оскільки така відпустка не відноситься до поважних причин відсутності на роботі, визначених п.3 Порядку.

Згідно з п. 32 Порядку середня заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах і допомоги з тимчасової непрацездатності, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця обчислюється роботодавцями на підставі відомостей, що включаються до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого ЄСВ на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що подаються до ДФС.

Мінсоцполітики в листі від 25.11.2015 №1531/13/84-15 зазначено: якщо компенсація за невикористану відпустку була нарахована та з неї сплачено ЄСВ на попередньому місці роботи, а виплачена на новому місці роботи, то у разі настання страхового випадку в період перебування у трудових відносинах за новим місцем роботи при обчисленні середньої заробітної плати вона не враховується.

 

За матеріалами Фонду соцстраху у Вінницькій області


 

Підбірку підготувала:

Лоза Галина,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ”,

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг 

Підписатись на наші новини


X