Дайджест нoвин “Податки і облік” з 03.09.2018 пo 09.09.2018

In: Дайджести новин законодавства і практики 10 Sep 2018 Tags: ,

Дайджест нoвин “Податки і облік”

з 03.09.2018 пo 09.09.2018

 

Облікову ставку підвищено до 18%

 

 

Рішенням Правління Нацбанку України від 06.09.2018 № 593-рш з 07.09.2018 підвищено облікову ставку до 18 %.

 

 

 

 

 

 

 

За матеріалами Нацбанку України

 


У Мінфіні розповіли, як можна оподатковувати криптовалюти

Заступник міністра фінансів Сергій Верланов в інтерв’ю Економічній правді заявив що Міністерство фінансів може визначитися зі способом оподаткування операцій з криптовалютами тільки після надання правового статусу криптовалютам. Зокрема:

«З криптовалютами можливі два типи операцій: майнінг та операція купівлі-продажу. Отже, ми купили біткоїн за 1 тис грн. Потім, припустимо, нам пощастило, і він став коштувати 2 тис грн. Ми вийшли з біткоїну і зарахували кошти на банківську картку. Дельта – 1 тис грн. Обкладаємо ПДФО…При цьому біржі треба робити податковими агентами».

Заступник міністра фінансів наводить як приклад Швейцарію, у якій криптовалюту визнали рухомим майном з метою оподаткування, тому що його можна продати на біржі і отримати гроші. Там існують навіть офіційні агенти з продажу криптовалют, а податкова служба Швейцарії кожного дня публікує курс біткоіна і ефіру на своєму сайті, щоб можна було перерахувати свої доходи для цілей оподаткування.

На думку заступника Міністра фінансів, регулятором операцій з криптовалютами може бути Нацкомісія цінних паперів та фондового ринку або Нацбанк.

 

За матеріалами видання «Економічна правда»

 

Читайте статтю на тему: 

 

Зміна умови отримання сертифікатів відкритих ключів в АЦСК ІДД ДФС

Починаючи з 07.11.2018 отримати послуги формування кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів за довіреністю (в тому числі посвідченою нотаріально) буде неможливо, так як набирає чинності Закон України від 05.10.2017 № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги».

Пунктом 2 ст. 22 цього Закону встановлено, що ідентифікація фізичної особи, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, здійснюється за умови її особистої присутності за паспортом громадянина України або за іншими документами, що унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів стосовно особи, відповідно до законодавства про Єдиний державний демографічний реєстр та про документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.

 

За матеріалами АЦСК ІДД ДФС

 


«ЗІР» — модернізовано

Інформаційно-довідковий департамент ДФС інформує про внесення змін до пошукової системи «ЗІР», зокрема розділів «Запитання — відповіді з Бази знань», «Нормативні та інформаційні документи» та підрозділу «Письмові звернення» розділу «Єдиний реєстр ІПК, Електронний кабінет, письмові звернення».

Відтепер, скориставшись новою функціональною кнопкою «Нове у розділі», користувачі ЗІР мають можливість в один клік здійснити вибірку та ознайомитись із запитаннями — відповідями, документами, відповідями на письмові звернення або всіма одночасно (залежно від обраного джерела пошуку), внесеними в ЗІР протягом останніх семи календарних днів. Крім того, у разі необхідності ознайомлення з інформацією за відповідним тематичним напрямом, критерії можуть бути додатково деталізовані по обраному податку (збору, платежу, внеску), напряму пошуку, типу платника, ключовим словам тощо.

Для додаткової деталізації пошуку необхідної інформації пошукову систему ЗІР доповнено критерієм, який дає змогу розподіляти інформацію за типами платників (юридичні, фізичні, самозайняті особи або всі типи платників).

 

 

За матеріалами ДФС України

 


Порядок та підстави проведення зустрічних звірок

Фіскали нагадують, що з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв’язку з проведенням перевірок, контролюючі органи мають право здійснювати зустрічні звірки даних суб’єктів господарювання щодо платника податків.

Під час зустрічної звірки відбувається:

  • зіставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування повноти їх відображення в обліку платника податків;
  • отримання податкової інформації, необхідної для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» у випадках, передбачених пп. 39.5.2.13 ПКУ;
  • з’ясовання лише питання, зазначені у письмовому запиті контролюючого органу на проведення зустрічної звірки. Форма запиту контролюючого органу на проведення зустрічної звірки встановлена  наказом Мінфіну від 28.02.2017 р. №299.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України  від 27.12.2010 №1232.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, що надається суб’єкту господарювання у десятиденний строк.

Повторне проведення зустрічних звірок контролюючими органами з одного і того самого питання заборонено.

У відповідності до форми запиту на проведення зустрічної звірки передбачено, що контролюючий орган на підставі пп. 20.1.2, 20.1.4 ПКУ та п. 73.3 ПКУ з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв’язку з проведенням перевірки платника податків, просить протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, надати для здійснення зустрічної звірки з даними платника податків та інших суб’єктів інформаційних відносин інформацію, її документальне підтвердження (засвідчені підписом суб’єкта господарювання або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності)), копії первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують господарські відносини, вид, обсяг і якість операцій та розрахунків, що здійснювалися з платником податків за вказаний період.

У разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб’єкта господарювання у зв’язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб’єкта господарювання та/або його посадових (уповноважених) осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), ненаданням визначеної у запиті контролюючого органу інформації та її документального підтвердження для проведення зустрічної звірки, контролюючий орган (виконавець) складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб’єкта господарювання, який підписується посадовими особами контролюючого органу (виконавця).

Функцію перевірок та звірок платників податків закріплено за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.

 

Підкатегорія «ЗІР» 136.01

 

 

Дивіться відео на тему:

 

Валюта, одержана як благодійна допомога не підлягає обов’язковому продажу

Нацбанк зазначив, що згідно з пп. 14 п. 2 постанови НБУ №65 обов’язковому продажу на міжбанківському валютному ринку України не підлягають надходження в іноземній валюті, що надійшли, зокрема, як благодійна допомога на користь її набувачів.

Відповідно до Закону «Про благодійну діяльність та благодійні організації»  благодійною діяльністю є, зокрема добровільна майнова допомога для досягнення визначених Законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.

Благодійником визнається дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права, яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності.

Набувачем благодійної допомоги (бенефіціаром) є, зокрема неприбуткова (у тому числі благодійна) організація, що одержує допомогу від одного чи кількох благодійників для досягнення цілей, визначених Законом. Бенефіціарами благодійних організацій можуть бути також будь-які юридичні особи, що одержують допомогу для досягнення цілей, визначених цим Законом.

Цілями благодійної діяльності є надання допомоги для сприяння законним інтересам бенефіціарів у сферах благодійної діяльності, а також розвиток і підтримка цих сфер у суспільних інтересах (част.1 ст.3)

 

Лист Нацбанку України від 20.08.2018 №40-0006/45155

 


З 11 вересня податки слід сплачувати лише на нові рахунки

Фіскали нагадали, що 10.09.2018 закінчується граничний термін перехідного періоду функціонування централізованої моделі виконання дохідної частини бюджетів, протягом якого старі рахунки залишаються активними.

Отже, починаючи з 11.09.2018 кошти, які сплачуватимуться платниками податків на рахунки зі старими реквізитами, не зараховуватимуться до бюджетів, а повертатимуться платникам як нез’ясовані надходження.

Реквізити бюджетних рахунків для сплати податків, зборів, платежів до державного і місцевих бюджетів, які відкрито на балансі центрального апарату Казначейства (МФО 899998) змінились ще 02.07.2018 року.

Інформацію про реквізити нових бюджетних рахунків розміщено на веб-порталі ДФС в рубриці «Бюджетні рахунки» (http://sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki), на веб-сторінках Казначейства та головних управлінь Казначейства в областях та м. Києві.

 

За матеріалами ДФС України

 


Звіт про контрольовані операції за 2017 рік

Фіскали нагадують, що операції з нерезидентами визначених постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 № 480 організаційно-правових форм визнаються контрольованими в період з 27.07.2017 по 31.12.2017, якщо обсяг операцій за весь 2017 рік перевищує 10 млн грн.

Проте не всі операції з контрагентами визначених організаційно-правових форм згідно з переліком є контрольованими (пп. 39.2.1.1 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ).

Платник податків не обмежений у виборі способу та форми отримання інформації щодо сплати нерезидентом (з Переліку № 480) ПНП (корпоративного податку) у звітному році.

Водночас ДФС листом від 14.08.2017 № 21674/7/99-99-14-01-02-17 «Про набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 04 липня 2017 року № 480» (з урахуванням п. 103.5 ст. 103 ПКУ) рекомендовано платникам податків отримувати від контрагента документ, що видається фінансовим (податковим) органом відповідної країни, за формою, затвердженою згідно із законодавством цієї країни. Такий документ повинен бути належним чином легалізований та перекладений відповідно до законодавства України.

Також з 01.01.2018 сферу застосування Переліку № 480, крім ст. 39 ПКУ, поширено на неконтрольовані операції у випадках, визначених пп. 140.5.4 п. 140.5 ст.140 ПКУ.

 

За матеріалами Офіс великих платників податків ДФС

 

Дивіться відео на тему:

 

Податкові наслідки при поверненні частки засновнику

Фіскали нагадують: товариство має право зменшити свій статутний капітал, а у разі зменшення номінальної вартості часток усіх учасників товариства, співвідношення номінальної вартості їхніх часток повинно зберігатися незмінним.

При цьому після прийняття рішення про зменшення статутного капіталу товариства його виконавчий орган протягом 10 днів має письмово повідомити кожного кредитора, вимоги якого до товариства не забезпечені заставою, гарантією чи порукою, про таке рішення.

Кредитори протягом 30 днів після отримання повідомлення можуть звернутися до товариства з письмовою вимогою про здійснення протягом 30 днів одного з таких заходів за вибором товариства:

  • забезпечення виконання зобов’язань шляхом укладення договору забезпечення;
  • дострокове припинення або виконання зобов’язань перед кредитором;
  • укладення іншого договору з кредитором.

У разі невиконання товариством зазначеної вимоги у встановлений строк кредитори мають право вимагати в судовому порядку дострокового припинення або виконання зобов’язань товариством.

У випадку зменшення статутного капіталу при зниженні вартості чистих активів товариства на 50% порівняно з цим показником станом на кінець попереднього року, виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників. Вони мають відбутися протягом 60 днів з дня такого зниження. До порядку денного таких загальних зборів учасників включаються питання про заходи, які мають бути вжиті для покращення фінансового стану товариства, про зменшення статутного капіталу товариства або про ліквідацію товариства.

Учасник товариства, частка якого у статутному капіталі ТОВ становить менше 50%, може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників.

Учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить 50% або більше, може вийти з товариства за згодою інших учасників.

Рішення щодо надання згоди на вихід учасника з товариства може бути прийнято протягом одного місяця з дня подання учасником заяви, якщо інший строк не передбачений статутом.

Учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації його виходу.

Вихід учасника з товариства, внаслідок якого у товаристві не залишиться жодного учасника, забороняється.

Не пізніше 30 днів з дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, воно зобов’язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку. Вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви.

ТОВ зобов’язане протягом одного року з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, виплатити такому колишньому учаснику вартість його частки. Статутом товариства, що діє на момент виходу учасника, може встановлюватися інший строк для здійснення такої виплати.

Вартість частки учасника визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника.

За погодженням учасника товариства, який вийшов, та товариства зобов’язання зі сплати грошових коштів може бути замінено зобов’язанням із передачі іншого майна.

Товариство виплачує учаснику, який вийшов з товариства, вартість його частки або передає майно лише пропорційно до розміру оплаченої частини частки такого учасника.

Товариство зобов’язане надавати учаснику, який вийшов з товариства, доступ до документів фінансової звітності, інших документів, необхідних для визначення вартості його частки.

Засновник при виході також має право на дивіденди за період до моменту виходу (ч. 1. ст. 26 Закону №2275).

Виплата дивідендів здійснюється протягом 6-ти місяців з дня прийняття рішення про їх виплату (ч. 4 ст. 26 Закону № 2275). Але строк щодо їх виплат може бути іншим, якщо його встановлено статутом товариства або рішенням загальних зборів учасників.

За введення в оману учасників товариства щодо фінансового стану ТОВ відповідальність несуть посадові особи.

Відповідно до пп. 170.2.2 ПКУ повернення платнику податку коштів або майна, попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі ліквідації такого емітента є продажем інвестиційного активу.

До оподаткованого доходу потрапляє лише інвестиційний прибуток – позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм пп. 170.2.4 – 170.2.6 ПКУ (крім операцій з деривативами).

З метою оподаткування доходів фізосіб, операція із отримання корпоративних прав у обмін на зроблений внесок до статутного капіталу вважається придбанням інвестиційного активу (пп. 170.2.2 ПКУ).

Оскільки повернення частки у статутному капіталі відбувається в межах раніше зробленого внеску, то позитивна різниця не виникає і оподаткованого доходу у фізособи-засновника не буде. Тому підприємство, яке повертає частку засновнику, не утримує, не сплачує ПДФО та військовий збір та не відображає такий дохід у ф. №1ДФ. Це повинен зробити засновник на підставі поданої декларації про майновий стан за рік повернення йому його частки (пп. 170.2.1 ПКУ).

Якщо сума повернення буде перевищувати суму внеску, то у такому разі виникатиме інвестиційний прибуток, який оподатковуватиметься ПДФО – 18% та військовим збором  – 1,5%.

Якщо за результатами кварталу виходу засновника ТОВ отримано прибуток (про що свідчать показники фінзвітності), то засновнику мають бути виплачені дивіденди за цей період. Сума таких дивідендів оподатковується з урахуванням норм п. 170.5 ПКУ.

Ставки ПДФО за п. 167.5 ПКУ для дивідендів такі:

  • 5 %  – для доходів у вигляді дивідендів, нарахованих резидентами – платниками ПНП (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування);
  • 9% – для доходів у вигляді дивідендів в решта випадках.

Дивіденди також потрібно оподаткувати військовим збором за ставкою 1,5%.

Виплату дивідендів слід відобразити у ф. № 1ДФ із ознакою доходу «109».

Часткове повернення коштів буде об’єктом оподаткування ПДФО, якщо сума повернутих коштів буде більшою за внесок.

Згідно з пп. 196.1.1 ПКУ повернення коштів засновнику не є об’єктом оподаткування ПДВ в т.ч. у разі часткового повернення за результатами зменшення статутного капіталу. Водночас операція з часткового повернення товариством засновнику статутного капіталу у вигляді майна підпадає під визначення об’єкта оподаткування ПДВ та має оподатковуватись ПДВ на загальних підставах за основною ставкою.

 

Лист ДФС України від 23.07.2018 № 3225/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

 


Податкові наслідки з ПНП при продажу невиробничого основного засобу

Фіскали нагадують, що невиробничі основні засоби – це основні засоби, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку

Платник ПНП, який враховує різниці при визначенні фінансового результату, у разі продажу невиробничих основних засобів, фінансовий результат до оподаткування:

  • збільшує на суму залишкової вартості окремого об’єкта невиробничих основних засобів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
  • на суму витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
  • зменшує на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об’єкта невиробничих основних засобів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.

Не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел:

  • витрати на придбання / самостійне виготовлення невиробничих основних засобів;
  • витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів.

Отже, у разі продажу невиробничих основних засобів, які не використовуються у господарській діяльності, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму залишкової вартості таких активів, визначеної згідно з бухгалтерським обліком, та зменшується на суму первісної вартості придбання (виготовлення) та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, визначеної згідно з бухгалтерським обліком.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Запорізькій області

 


Дивіденди «єдиноподатника»

Фіскали роз’яснюють: підприємства, які створені відповідно до вимог Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю” від 06.02.2018 № 2275-VIII, можуть здійснювати виплату дивідендів за рахунок чистого прибутку товариства особам, які були учасниками товариства на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно до розміру їхніх часток. Дивіденди можуть виплачуватися за будь-який період, що є кратним кварталу, якщо інше не передбачено статутом (ст. 26 Закону).

Дивіденди оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставками в залежності від виду дивідендів: 18% або 5%.

«Єдиноподатники» при виплаті дивідендів фізичним особам утримують ПДФО в половинному розмірі ставки, тобто 9 %. (пп. 167.5.4 ПКУ).

Якщо ж емітент-«єдиноподатник» виплачує дивіденди за привілейованими акціями, такі виплати прирівнюються до зарплати з відповідним оподаткуванням (пп. 170.5.3 ПКУ).

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом (пп. 168.1.2 ПКУ). Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування податку до бюджету.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ для ПДФО.

Обов’язковою є подання форми 1ДФ за виплаченими дивідендами, які відображаються у ній під ознакою “109”.

Податковим (звітним) періодом для «єдиноподатників» третьої групи є календарний квартал (аб. 2 п. 294.1 ПКУ).

Відповідно до п. 296.7 ст. 296 ПКУ податкова декларація складається наростаючим підсумком з урахуванням норм п. 296.5 і п. 296.6 ст. 296 ПКУ .

Тому, обов’язку подання декларації єдиного податку за інший, ніж квартальний, податковий період не виникає.

 

 

Лист ДФС від 30.08.2018 № 3769/ІПК/15-32-12-04-21/ІПК

 


Обставини, за яких від’ємне значення з ПДВ вважається відшкодованим

Фіскали повідомляють: відповідно до п. 200¹.3 ст. 200¹ ПКУ платник ПДВ має право зареєструвати ПН/РК в ЄРПН на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою:

SНакл = SНакл Отр + SМитн + SПоп Рах + SОвердрафт – SНакл Вид –SВідшкод – SПеревищ,

де, зокрема, SВідшкод – загальна сума ПДВ, заявлена платником цього податку до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань та результатів перевірок, що проводяться згідно з Кодексом.

Підпунктом 4 п. 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Мінфіну України від 28.01.2016 № 21, визначено, що розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється у межах суми, обчисленої відповідно до п. 200¹.3 ст. 200¹ ПКУ на момент подання податкової декларації з ПДВ (далі – реєстраційна сума), за вирахуванням від’ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з ПДВ.

Якщо сплата грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, здійснюється за рахунок від’ємного значення з ПДВ, задекларованого у рядку 20.2.2 податкової декларації з ПДВ, то така сума зменшує реєстраційну суму та вважається відшкодованою в рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Хмельницькій області

 


Податкові наслідки з ПДВ при операціях з переведення боргу

Фіскали роз’яснюють: операція з торгівлі борговими зобов’язаннями (не передбачається постачання товарів/послуг), яка здійснюється за грошові кошти, не є об’єктом оподаткування ПДВ, а тому за такою операцією у платника податку податкові зобов’язання з ПДВ не виникають.

Після переведення боргу постачальником (боржником) на нового боржника повернення авансового платежу покупцю здійснюється новим боржником, а не постачальником (боржником), законодавчі підстави для складання РК до ПН на зменшення податкових зобов’язань з ПДВ у постачальника (боржника) відсутні, оскільки не виникає жодної з обставин, зазначених у п. 192.1 ст. 192 ПКУ.

Так як, згідно з умовами цивільно-правового договору покупець після переведення боргу постачальником (боржником) на нового боржника не отримуватиме товар, за який було сплачено авансовий платіж (засоби захисту рослин), та має отримати від нового боржника частково товар (продукцію власного виробництва постачальника) та грошові кошти, то такий покупець втрачає право на раніше сформований податковий кредит з ПДВ на підставі ПН, складеної і зареєстрованої в ЄРПН постачальником (боржником) за операцією з постачання засобів захисту рослин на дату отримання авансового платежу. У такому випадку покупець зобов’язаний зменшити суму ПДВ, включену до складу податкового кредиту, шляхом нарахування податкових зобов’язань з ПДВ та складання і реєстрації в ЄРПН зведеної ПН за правилами, визначеними п. 198.5 ст. 198 ПКУ.

 

За матеріалами Офіс великих платників податків ДФС

 


РК  при допущенні помилки в коді УКТ ЗЕД чи послуг

Фіскали повідомляють: якщо після складання та реєстрації в ЄРПН ПН платник податку виявив помилку в номенклатурі товарів/послуг (назві товарів/послуг, коді УКТ ЗЕД/ДКПП), він складає РК до такої ПН, в якому зі знаком «-» зазначає показники щодо товарів/послуг, номенклатура та/або код УКТ ЗЕД/ДКПП, яких виправляється. При цьому у графі 1 такого РК в обов’язковому порядку вказується номер за порядком рядка ПН, що коригується.

Для додавання правильної товарної позиції, якої не було у ПН, яка коригується, в РК до такої ПН в окремих рядках зазначаються показники номенклатури (назва товарів/послуг, код УКТ ЗЕД/ДКПП) товарів/послуг, що додаються (виправлені товарні позиції).

При цьому, у графі 1 такого РК таким виправленим товарним позиціям присвоюються нові чергові порядкові номери рядків, яких не було в ПН, що коригується.

У графі 2 РК у всіх рядках, які заповнюються у зв’язку із виправленням номенклатури товарів/послуг та/або коду УКТ ЗЕД/ДКПП, зазначається причина коригування «зміна номенклатури».

 

За матеріалами ДФС в Івано-Франківській області

 


Електронний чек вже діє в Україні

ДФС запустила пілотний проект із впровадження електронного чеку (e-Receipt).

Для фіскалізації розрахунків передбачено технологічне рішення, яке не вимагає обов’язкового застосування традиційних реєстраторів та друкування паперових чеків і може бути встановлено на будь-який електронний пристрій. Сам фіскальний чек можна буде перевірити у відкритій частині електронного кабінету ДФС.

Застосування такої моделі на практиці дає змогу не купувати традиційний касовий апарат, а отже, друкувати паперові чеки.

 

За матеріалами Європейської Бізнес Асоціації

 


Зміни щодо розміру штрафів за порушення правил готівкового обігу

На сайті Мінфіну України оприлюднено проект закону «Про деякі питання застосування фінансових санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

Проектом закону пропонується, зокрема:

  • відмінити дію Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»;
  • встановити, що правила організації контролю за додержанням норм з регулювання обігу готівки встановлюються Нацбанком України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику;
  • встановити розмір штрафних (фінансових) санкцій, які застосовуються у разі порушення суб’єктами господарювання — юридичними особами, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які зареєстровані як підприємці, постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється господарська діяльність, норм з регулювання обігу готівки та порядку ведення касових операцій в національній валюті, що встановлюються Нацбанком України:
  • за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах — у розмірі 100 % від суми виявленої понадлімітної готівки;
  • за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки — у двократному розмірі неоприбуткованої (не в повному обсязі та/або несвоєчасно оприбуткованої) суми;
  • за перевищення встановлених строків використання виданих під звіт готівкових коштів, а також за видачу під звіт готівкових коштів без повного та своєчасного звітування щодо раніше виданих коштів — у розмірі 25 % виданих під звіт сум;
  • передбачені цим законопроектом штрафні (фінансові) санкції в повному обсязі стягувати до Державного бюджету України;
  • встановити, що оскарження рішень контролюючих органів про застосування штрафних (фінансових) санкцій здійснюється в порядку, встановленому ПКУ.

 

За матеріалами Мінфіну України

 

Дивіться відео на тему:

 

Зміни щодо ведення касових операцій

Нацбанк України розробив та пропонує для громадського обговорення проект постанови Правління Нацбанку України «Про затвердження Змін до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».

Зокрема, передбачається можливість оприбуткування готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, через подання електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків РРО до контролюючого органу дротовими або бездротовими каналами в автоматичному режимі в день надходження готівки.

Небанківським фінансовим установам пропонується встановлювати ліміт каси в сумі, необхідній для забезпечення своєчасного та в повному обсязі виконання зобов’язань з виплати сум переказів за першою вимогою отримувача. Йдеться про ті небанківські фінансові установи, які отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків, та крім операцій з приймання готівки для подальшого її переказу здійснюють видачу переказів готівкою.

Запропонований проект постанови уточнює норму щодо випадків незастосування граничних сум розрахунків готівкою. Зокрема, враховуючи соціальну значимість питань, пов’язаних з оплатою праці, Нацбанк України пропонує визначити, що гранична сума розрахунків готівкою між суб’єктами господарювання та фізичними особами у розмірі 50000 грн не поширюється на виплати, пов’язані з оплатою праці.

 

За матеріалами Нацбанку України

 


Роздрукований електронний проїзний квиток – не розрахунковий документ

Фіскали роз’яснюють: розрахунковий документ – це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом №265, і зареєстрованим у встановленому порядку РРО або заповнений вручну – це встановлено ст.2 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» .

Спільним наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства доходів і зборів України від 30.05.2013 № 331/137 «Про затвердження Порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному транспорті», встановлено форму та зміст електронного проїзного (перевізного) документа на залізничному транспорті.

Проте, оскільки форми електронних квитків на перевезення пасажирів і багажу та вантажів автомобільним, авіаційним, морським і річковим транспортом законодавчо не встановлені, тому вони не можуть вважатись розрахунковими документами у розумінні Закону № 265.

Для підтвердження витрат на придбання електронних квитків на зазначені види транспорту необхідним є пакет документів: оригінал розрахункового або платіжного документа, що підтверджує здійснення розрахункової операції у готівковій чи безготівковій формі (платіжне доручення, розрахунковий чек, касовий чек, розрахункова квитанція, виписка з карткового рахунку, квитанція до прибуткового касового ордера); роздрук на папері частини електронного авіаквитка з вказаним маршрутом (маршрут/квитанція); оригінали відривної частини посадкових талонів пасажира; посадочний документ, перевізний документ, роздрукований на паперовому носії (транспортні квитки).

 

За матеріалами ГУ ДФС у Київській області

 


Оподаткування витрат роботодавця на навчання працівника

Фіскали нагадують: до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума, сплачена будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку платника податку, але не вище трикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи (п.п.165.1.21 п.165.1 ст.165 ПКУ).

При цьому законодавством не встановлено обмежень щодо терміну за який роботодавець має право здійснити оплату за навчання найманого працівника.

Враховуючи викладене, якщо юридична особа-роботодавець сплатила на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку свого працівника однією сумою в поточному році за весь період навчання, який складається з декількох років, при цьому її розмір не перевищує трикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за кожний повний або неповний місяць навчання, то сплачена роботодавцем сума не оподатковується.

Слід зазначити, що застосування п.п.165.1.21 п.165.1 ст.165 ПКУ передбачає звернення до спеціалізованих актів законодавства, які встановлюють засади взаємовідносин працівника та роботодавця з питань набуття освіти та кваліфікації

 

Офіс великих платників податків ДФС

 


Податкова знижка не поширюється на навчання на військовій кафедрі

Фіскали роз’яснюють: платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених ним на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення (пп. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).

Водночас навчання на військовій кафедрі – це додаткова послуга навчального закладу, що не є обов’язковою у процесі безпосереднього навчання за обраним фахом, і оплачується окремо (додатково) від плати за навчання згідно з укладеним з ВНЗ договором на навчання за певним фахом, тому включення таких витрат до податкової знижки чинним законодавством не передбачено.

 

Територіальні органи ДФС у Закарпатській області

 


Типові порушення ФОПів та самозайнятих осіб

Фіскали повідомили, що під час проведення перевірок фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність наявні типові порушення, зокрема:

  • неоподаткування доходу, який отримується у вигляді прощеного банком боргу;
  • перевищення обсягу операцій з постачання товарів, установленого для обов’язкової ПДВ-реєстрації (перебуваючи на загальній системі оподаткування, в одному із податкових періодів за 12 послідовних місяців перевищення обсягів операцій з постачання в розмірі 1 млн грн);
  • Порушення порядку нарахування та сплати орендної плати за земельні ділянки
  • Умисне приховування оподатковуваних доходів у значних обсягах (факт умисного приховування чистого оподатковуваного доходу, що призвело до несплати до бюджету ПДФО, ПДВ, ЄСВ і військового збору. Зокрема, підприємства — податкові агенти, які мали взаємовідносини із  самозайнятою особою, повідомили про дохід, який було виплачено від здійснення підприємницькою діяльністю само зайнятою особою та надали відповідні документальні підтвердження таких господарських операцій (договори, акти виконаних робіт, накладні, розрахункові документи та інше); неврахування коштів, що надходили в готівковій та безготівковій формах (на банківський рахунок та через РРО), і декларування не пов’язаних з господарською діяльністю витрат, не забезпечення отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та несплата акцизного податку, перерахування з розрахункового рахунку кошти громадянам, що не перебувають у трудових відносинах, без утримання відповідних податків);
  • Недотримання встановлених строків сплати (перерахування) до бюджету узгоджених сум податкових зобов’язань з ПДФО, ЄСВ та військового збору

 

За матеріалами ДФС України

 

Дивіться відео на тему:

 

Нарахування ЄСВ при виконанні функцій директора засновником

Фіскали зазначають: ст. 65 Господарського кодексу України визначено, що управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Якщо працівник, який одночасно є власником, виконував певну роботу на умовах трудового договору, укладеного відповідно до вимог ст.ст. 21, 24 КЗпП, то йому повинна бути виплачена заробітна плата (згідно з трудовим договором (контрактом)), розмір якої не може бути меншим за мінімальний, установлений законодавством.

Отже, якщо установчими документами передбачено, що на період тимчасового припинення діяльності підприємства функцію керівника виконує його засновник, однак при цьому не отримує за це винагороди (доходу), то ЄСВ не нараховується.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Київській області

 


Нарахування ЄСВ на компенсацію вартості орендованого житла для працівника

Фіскали роз’яснюють: Постановою КМУ від 22.12.2010 № 1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок. Згідно п. 12 розділу 11 Переліку № 1170 компенсація вартості житла, переданого у власність працівникам, встановлена колективним договором, відноситься до видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується ЄСВ.

Отже, компенсаційні виплати, що встановлені колективним Договором у вигляді відшкодування вартості оренди житла працівникам, відносяться до виплат які становлять базу для нарахування єдиного внеску.

 

Лист ДФС у Харківській області від 29.08.2018 № 3755/ІПК/20-40-13-11-11-ІПК

Підбірку підготувала:

Лоза Галина,

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ”

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг 

Підписатись на наші новини


X