fbpx
[get_banners]

Дайджест нoвин “Податки і облік” з 02.07.2018 пo 09.07.2018

In: Дайджести новин законодавства і практики 09 Jul 2018 Tags: ,

Дайджест нoвин “Податки і облік”

з 02.07.2018 пo 09.07.2018

 

Старі рахунки для сплати податків діятимуть до 11 вересня

Державна казначейська служба України проінформувала, що з метою уникнення втрат бюджетів, у зв’язку зі зміною рахунків, встановлено перехідний період щодо застосування рахунків – до 11 вересня.

До 11 вересня старі рахунки для зарахування доходів до державного та місцевих бюджетів залишаються діючими.

Усі податки та збори перераховані на старі рахунки не втрачаються, не повертаються, не потребують додаткових зусиль на переадресацію, а зараховуються відповідно до визначених призначень та у відповідності до бюджетного законодавства.

 

За інформацією Державної казначейської служби України

 


Первинні документи слід складати українською мовою

Фіскали роз’яснюють: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити:

  • назву документа (форми);
  • дату складання;
  • назву підприємства, від імені якого складено документ;
  • зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
  • посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
  • особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Відповідно до п. 1.3 Положення № 88, усі первинні документи, облікові регістри, бухгалтерська та інша звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватись інша мова у порядку, визначеному Законом України “Про засади державної мовної політики”.

Документи, що є підставою для записів у бухгалтерському обліку і складені іноземною мовою, повинні мати впорядкований автентичний переклад на українську мову.

 

Підкатегорія «ЗІР» 102.21

 


Сплата грошового зобов’язання при оскарженні

Фіскали нагадують: платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п. 57.3 ст. 57 ПКУ), якщо таке грошове зобов’язання визначене контролюючими органоми за підставами викладеними у підпунктах 54.3.1 — 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, що настають за днем такого узгодження.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (аб.4 п.56.18 ст. 56 ПКУ).

 

Підкатегорія «ЗІР» 133.05

 


Реєстрація платником ПДВ неприбуткової організації при продажу товарів/послуг

Фіскали наголошують: неприбуткові організації можуть надавати платні послуги чи здійснювати продаж товару, однак при цьому дотримуючись умов які встановлено до неприбуткових організацій.

Зокрема, неприбуткова організація, повинна використовувати отримані доходи виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Будь-які операції неприбуткової організації підлягають оформленню первинними документами відповідно до вимог ст. 9 Закону про бухоблік.

Так як, відповідно до п. 181.1 ПКУ під обов’язкову реєстрацію як платника ПДВ підпадає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ).

Виключень щодо неприбуткових організацій у розрізі реєстрації платником ПДВ не передбачено. Тому, у разі якщо неприбуткова організація здійснює операції з постачання товарів/послуг на митній території України, що підлягають оподаткуванню ПДВ, загальний обсяг яких протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн грн, то така неприбуткова організація, згідно з вимогами ПКУ, повинна подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням Заяву і, відповідно, зареєструватися як платник ПДВ в обов’язковому порядку.

 

Лист ГУ ДФС України від 19.06.2018 №2728/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

 


Відображення збільшення від’ємного значення ПДВ після оскарження ППР у суді

Фіскали роз’яснюють: платник ПДВ має право збільшити суму від’ємного значення ПДВ у випадку скасування ППР за рішенням суду, яке набрало законної сили, шляхом відображення такої суми у рядку 16.3 декларації з ПДВ у звітному (податковому) періоді, протягом якого рішення суду набрало законної сили.

Таке збільшення платник ПДВ проводить лише за умови попереднього відображення сум зменшеного від’ємного значення з ПДВ за результатами перевірки контролюючого органу на підставі ППР у податковій звітності з ПДВ.

 

Лист ГУ ДФС України від 25.06.2018  № 2839/6/99-99-12-02-01-15/ІПК

 


Право на податковий кредит при імпорті товарі комісіонером для комітента

Фіскали наголошують: при ввезені товарів на митну територію України право на податковий кредит за такою операцією виникає лише у комітента на дату сплати податкових зобов’язань з ПДВ згідно з п. 187.1 ПКУ на підставі митної декларації, оформленої відповідно до вимог законодавства.

Податкові зобов’язання щодо комісійної винагороди у комісіонера відповідно до п. 187.1 ПКУ виникають у загальному порядку за правилом першої події:

  • або за датою отримання винагороди від комітента на поточний рахунок;
  • або за датою підписання акта наданих послуг.

При цьому база оподаткування ПДВ визначається відповідно до вимог п. 188.1 ПКУ.

Враховуючи викладене, якщо згідно з договором комісії комісіонер за рахунок комітента придбає у нерезидента товари та при їх розмитненні сплачує ПДВ до бюджету, то право на віднесення суми ПДВ до податкового кредиту має лише власник таких товарів — комітент на підставі митної декларації, в якій він має бути вказаний як одержувач (власник) товару.

 

Лист ГУ ДФС України від 25.06.2018 № 2821/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


РК до ПН старої форми, щодо неоподаткованих ПДВ – операцій

Фіскали роз’яснюють: до РК, зокрема, в табличній частині, переносяться дані з ПН, до якої вносяться зміни.

Коригування ПН здійснюється шляхом сторнування рядків ПН, показники яких підлягають коригуванню, та додаванням нових рядків з правильними показниками.

Якщо ПН було складено до 01.04.2016 (у такій формі ПН не було передбачено коду пільги), тоді:

у рядку, яким сторнується рядок ПН (шляхом виведення в «0») графа 12 «код пільги» не заповнюється;

додається із зазначенням нового чергового порядкового номера рядок якого не було у ПН, що коригується, у якому у графі 12 «код пільги» зазначається код пільги який діє на дату коригування та містить чотири цифри кодування.

Якщо ПН складено після 01.04.2016, але код пільги на дату складання РК змінився, тоді:

у рядку, яким сторнується рядок ПН (шляхом виведення в «0») у графі 12 «код пільги» зазначається код пільги який коригується (який було зазначено у графі 9 ПН, що коригується);

додається із зазначенням нового чергового порядкового номера рядок якого не було у ПН, що коригується, у якому у графі 12 «код пільги» зазначається код пільги який діє на дату коригування та містить чотири цифри кодування.

 

Лист ГУ ДФС України від 27.06.2018  №2874/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 


Розблокування помилково складеної ПН

Фіскали зазначають, що у разі зайвого (помилкового) складання ПН/РК до ПН з метою прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН платник податків може подати лише письмові пояснення щодо зайвого (помилкового) складання ПН/РК, так як відсутні первинні документи щодо постачання товарів/послуг.

Разом з цим, Порядком зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН визначено право, а не обов’язок платника податків надавати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Отже, враховуючи норми Порядку та п. 44.1 ПКУ щодо заборони формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених, зокрема первинними документами, платник податку може не надавати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію в ЄРПН зайво (помилково) складених ПН/РК.

 

Підкатегорія «ЗІР» 101.17

 


Для діяльності ломбардів потрібен РРО

Фіскали нагадують: згідно зі ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що ломбарди належать до фінансових установ і здійснюють свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема, надання коштів у позику.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Таким чинном, суб’єкт господарювання, який здійснює свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема, надання коштів у позику ломбардами, повинен проводити розрахункові операції із застосовуванням реєстраторів розрахункових операцій.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Тернопільській області

 

Дивіться відео на тему:

Готівка через РРО – як правильно оприбуткувати у 2018 році?

 


ПДФО при безоплатно отриманих корпоративних правах

Фіскали роз’яснюють: у разі безоплатного отримання фізичною особою (не є членом сім’ї спадкодавця (дарувальника) першого та другого ступенів споріднення) доходу у вигляді корпоративних прав (частки в статутному фонді юридичної особи) від іншої фізичної особи — засновника підприємства за заявою, іншого документа про перехід чи передачу частки учасника у статутному капіталі товариства в цілях оподаткування ПДФО такий дохід слід розглядати як дохід, отриманий платником податку у дарунок, що підлягає оподаткуванню за ставкою 5 %.

При цьому фізична особа, яка безоплатно отримала корпоративні права (частку в статутному фонді юридичної особи) від іншої фізичної особи — засновника підприємства, повинна подати податкову декларацію про майновий стан і доходи до 1 травня року, що настає за роком, в якому було отримано такий дохід.

 

Підкатегорія «ЗІР» 103.02

 


Доходи від продажу власної продукції можуть не оподатковуватись

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, яка вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом. Кодекс передбачає дотримання певних умов застосування такої пільги, які передбачені у пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

У разі продажу с/г продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подавати податковому агенту копію Довідки за формою № 3ДФ, яка засвідчує про наявність у фізичної особи земельних ділянок та безоплатно видається сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом 5-ти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви.

Довідка видається особисто власнику с/г продукції, якщо сільськогосподарська продукція вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом для ведення:

  • садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва;
  • особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари.

Термін дії довідки 5 років.

Таким чином, якщо продавець с/г продукції надав підприємству чи ФОПу, які є податковим агентом, копію чинної довідки, і дані цього документа свідчать про наявність у такої фізичної особи права на застосування зазначеної вище пільги, то покупець не утримує податок з доходів, що виплачується за с/г продукцію.

Якщо розміри земельних ділянок перевищують норми, встановлені Земельним кодексом України, то такі доходи включаються платником податку до загального річного оподатковуваного доходу, підлягають відображенню у декларації про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року та оподатковуються за ставкою 18 %.

Отримані від продажу власної продукції тваринництва груп 1 — 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, доходи не оподатковується, якщо їхня сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельної ділянки.

Якщо сума отриманого доходу перевищує встановлений розмір, фізична особа зобов’язана надати контролюючому органу зазначену довідку. При підтвердженні вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати встановленої на 1 січня звітного (податкового) року. Однак, якщо фізичною особою не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, то доходи від її продажу підлягають оподаткуванню на загальних підставах.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Хмельницькій області

 

Дивіться відео на тему:

“Інвентаризація запасів – уцінка товарних залишків. Вплив уцінки на ПДВ та Податок на прибуток”


Особливості заповнення ф. №1 ДФ при відображенні повернення авансу

Фіскали нагадують: у разі повернення ФОП суми попередньої оплати при розірванні договору, яка була відображена суб’єктом господарювання у розрахунку за формою №1ДФ за попередній квартал, суб’єкт господарювання зазначає таку суму повернення з від’ємним значенням у складі податкового розрахунку за ф. №1ДФ за будь-який наступний податковий період, протягом якого відбулося таке повернення коштів.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

 


Дохід «єдиноподатника» при безоплатному отриманні товарів

Фіскали роз’яснюють: до суми доходу «єдиноподатника» включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) (пп. 292.3 ст.292 ПКУ).

Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані «єдиноподатнику» згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику «єдиноподатнику» на відповідальне зберігання і використані таким «єдиноподатником».

Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору (ст. 632 Цивільного кодексу).

Таким чином, до суми доходу «єдиноподатника» включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) з урахуванням звичайних цін. При цьому звичайні ціни визначаються відповідно до положень пп.14.1.71 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

 

За матеріалами ГУ ДФС у Тернопільській області

 

Читайте статтю на тему:

Оренда майна у фізичної особи

 

РРО для «єдиноподатника» що отримав дохід в 1 млн грн.

Фіскали нагадують: відповідно до п. 296.10 ПКУ РРО не застосовуються, зокрема, «єдиноподатниками»  ІІ і ІІІ груп (ФОПи) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн.

Зазначені норми не поширюються на «єдиноподатників», які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

«Єдиноподатник», який в календарному році перевищив обсяг доходу 1 млн грн, зобов’язаний з першого числа першого місяця кварталу, що настає за виникненням такого перевищення, при здійсненні своєї госпдіяльності застосовувати РРО або перейти на використання винятково безготівкових розрахунків.

 

За матеріалами «Вісник. Офіційно про податки»

 

Дивіться відео на тему:

Стара “нова” готівка, або нове положення про касові операції у 2018 році


Акт перевірки «єдиноподатника» – анулювання статусу спрощенця

Фіскали нагадують: у разі виявлення під час проведення перевірок порушень платником «єдиноподатниками» І — ІІІ груп вимог, встановлених главою 1 розділу XIV ПКУ, анулювання реєстрації такого «єдиноподатника» проводиться за рішенням органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, що настає за кварталом, в якому допущено порушення. У такому разі суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення 4- х послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом (п. 299.11 ст. 299 ПКУ).

Норми ПКУ не передбачають встановлення певної форми рішення про анулювання реєстрації «єдиноподатника». Таке рішення надається платнику податків у письмовій формі за підписом керівника контролюючого органу з обов’язковим зазначенням підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку.

 

Лист ДФС України від 06.06.2018 № 19467-16/99-99-13-01-01-15

 


Витрати у ФОПа – «загальносистемника» при придбанні програмного забезпечення

Фіскали роз’яснюють: відповідно до п.п. 177.4.5 ПКУ до складу витрат фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування не включаються: витрати, не пов’язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою – підприємцем; витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею; документально не підтверджені витрати.

Підпунктом 177.4.6 ПКУ визначено, що ФОПи на загальній системі оподаткування мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат. При цьому амортизації зокрема, підлягають витрати на придбання нематеріальних активів.

Згідно з п. 4 П(С)БО 8 «Нематеріальні активи» нематеріальний актив – немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований.

Підпунктом 177.4.9 ПКУ встановлено, що амортизація нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів та нематеріальних активів, самостійно установленого фізичною особою, але не менше мінімально допустимого строку корисного використання об’єкта основних засобів та нематеріальних активів.

Для групи 4 «Нематеріальні активи» – відповідно до правовстановлюючого документа, але не менше як 2 роки. Дія цього пункту поширюється виключно на об’єкти основних засобів та нематеріальних активів, витрати на придбання чи самостійне виготовлення яких підтверджені документально.

Враховуючи вищезазначене, ФОП-«загальносистемник» має право віднести до складу витрат амортизаційні відрахування з вартості придбання програмного забезпечення, що використовується для ведення господарської діяльності, витрати на придбання якого підтверджені документально з відповідним веденням окремого обліку таких витрат.

 

Дивіться відео на тему:

 

За матеріалами ГУ ДФС у Донецькій області

 

Підбірку підготувала:

Лоза Галина,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ”

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг 

X