Дайджест нoвин “Податки і облік” з 01.10.2018 пo 07.10.2018

Дайджест нoвин “Податки і облік”

з 01.10.2018 пo 07.10.2018

Реєстр великих платників податків на 2019 рік затверджено

Наказом ДФС України від 26.09.2018 № 617 затверджено Реєстр великих платників податків на 2019 рік.

Кількість великих платників на 2019 рік складає 1500 , що в порівнянні з минулим роком більше на 136 суб’єкти (ріст 10 %).

До переліку великих платників включаються платники, у яких обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищив 50 млн євро, або загальна сума податків, зборів, платежів, сплачених до Державного бюджету України за такий самий період, перевищила 1 млн євро (з них — податкових платежів не менше 500 тис. євро).

За матеріалами Офіс великих платників податків ДФС України

Оновлено довідники податкових пільг

ДФС України 03.10.2018 оприлюднено оновлені довідники пільг, затверджені станом на 01.10.2018:

• Довідник №90/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету;
• Довідник № 90/2 інших податкових пільг.

Довідниками визначено зміст пільги, початок та кінець дії пільги та ознаку її цільового призначення щодо податку на прибуток, ПДВ, акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених на митну територію підакцизних товарів, пільги щодо державного мита, а також пільги щодо плати за землю, з місцевих податків і зборів та податку на нерухоме майно.

За матеріалами ДФС України

Алгоритм нараховування пені при самостійному донарахуванні податкових зобов’язань

Фіскали нагадують: у випадку самостійного виправлення помилок, якщо через них було занижено податкові зобов’язання, платнику податків слід самостійно нарахувати пеню (крім ПДВ).

При самостійному донарахуванні податкових зобов’язань, нарахування пені платником розпочинається після закінчення 90 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (ст. 129 ПКУ).

Закінчується — у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов’язань.

У разі виявлення заниження податкового зобов’язання платником податків або податковим агентом сума пені розраховується за кожний період дії розміру облікової ставки НБУ із розрахунку 100 % річних облікової ставки НБУ, що припадає на період заниження податкового зобов’язання.

У випадку подання платником уточнюючої декларації (розрахунку) після закінчення 90 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання за звітний період, за який виправляється помилка, пеня нараховується за весь період заниження, починаючи з дня, що настає за граничним терміном сплати податку за звітний період, за який виправляється помилка, включаючи день погашення зобов’язання.

День настання строку погашення зобов’язання відповідає даті подачі уточнюючої декларації (розрахунку) на збільшення такого зобов’язання за відповідний звітний (податковий) період.

Якщо платник самостійно виявив заниження податкового зобов’язання минулих звітних (податкових) періодів та надав уточнюючу декларацію (розрахунок) після закінчення 90 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, визначеного ПКУ, проте не нарахував та не сплатив суму пені, контролюючим органом самостійно нараховується пеня.

Крім цього наявна відповідальність у вигляді адмінштрафу, зокрема, неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від 5 до 10 НМДГ (ст.1632 КУпАПУ).

Дії, передбачені част. 1 ст.1632 КУпАПУ, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від 10 до 15 НМДГ.

За матеріалами Офіс великих платників податків ДФС України

Строки  для оскарження ППР

Фіскали роз’яснюють: у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених ПКУ або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п. 56.2 ст. 56 ПКУ).

Скаргу слід подавати до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби — з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог п. 44.6 ст. 44 ПКУ) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків ППР або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується (п. 56.3 ст. 56 ПКУ).

За матеріалами ГУ ДФС у Тернопільській області

Дивіться інфографіку на тему:

Доходи «неприбутківців» що не призводять до втрати статусу

Фіскали наголошують: до Реєстру неприбуткових установ та організацій контролюючий орган вносить громадські організації, які отримують доходи від діяльності, передбаченої статутом. Якщо такі доходи використовуються виключно для фінансування видатків на своє утримання,

реалізацію мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, та не здійснюється розподіл доходу серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їх праці, нарахування ЄСВ), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб, то організація не втрачає статус неприбутковості.

Лист ДФС України від 26.09.2018 № 4165/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Наслідки за неподання Звіту про суми податкових пільг

Фіскали нагадують: у разі несвоєчасного подання суб’єктом господарювання Звіту про суми податкових пільг контролюючим органом проводиться камеральна перевірка протягом 30 календарних днів, що настають за днем фактичного подання Звіту.

Крім того, неподання або несвоєчасне подання суб’єктом господарювання Звіту про суми податкових пільг може бути предметом камеральної перевірки з питання своєчасності подання податкових декларацій (розрахунків). Така перевірка може бути проведена з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ.

Разом з цим у разі неподання платником податків в установлений законом строк Звіту контролюючим органом може бути також проведена документальна позапланова перевірка.

Підкатегорія «ЗІР» 136.06

Оподаткування послуги хостингу від нерезидента

Фіскали роз’яснюють: при виплаті платежів за оренду сервера (дискового місця) нерезиденту резидент має утримати податок на репатріацію за ставкою 15%, якщо інше не встановлено правилами міжнародного договору (згідно пп. 141.4.1 ПКУ).

При цьому порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання резидентом нерезиденту або нерезидентом резиденту послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання.

Якщо безпосередньо нерезидент (а не його постійне представництво, зареєстроване як платник ПДВ) здійснює операції з постачання послуг резиденту-платнику ПДВ, зазначених у п. 186.3 ПКУ, то операція з постачання таких послуг є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки місцем їх постачання вважається місце, в якому отримувач послуг (резидент-платник ПДВ) зареєстрований як суб’єкт господарювання (у цьому випадку на митній території України), та відповідно отримувач послуг (резидент-платник ПДВ) є відповідальним за нарахування та сплату ПДВ до бюджету за такою операцією.

Якщо ж безпосередньо нерезидент (а не його постійне представництво, зареєстроване як платник ПДВ) здійснює операції з постачання послуг резиденту-платнику ПДВ, які не зазначені у п. 186.3 ПКУ, то операція з постачання таких послуг не є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки місцем їх постачання вважається місце реєстрації їх постачальника (нерезидента), а саме територія, що знаходиться за межами митної території України.

Лист ДФС України від 24.09.2018 № 4129/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Реєстрація платника ПДВ. Перелік документів

Фіскали нагадують: заява про реєстрацію особи як платника податку подається особисто такою фізичною особою або безпосередньо керівником або представником юридичної особи – платника (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та повноважень) до контролюючого органу за місцезнаходженням (місцем проживання) особи (п. 183.7 ПКУ).

Платники податку, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати реєстраційну заяву засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

У реєстраційній заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку.

Пунктом 3.8 розд. III Положення про реєстрацію платників ПДВ, затвердженого наказом Мінфіну від 14.11.2014 № 1130, визначено, що дані реєстраційної заяви мають бути достовірними та відповідати відомостям ЄДР.

З метою підтвердження достовірності відомостей про відповідність особи вимогам, визначеним ст. 180, п. 181.1, п. 182.1 та п. 183.7 ПКУ, така особа відповідно до п. п. 20.1.2 ПКУ, п. 73.3 ПКУ на вимогу контролюючого органу подає документи, що підтверджують такі відомості.

Підтвердженням відповідності вимогам п. 181.1 та п.182.1 ПКУ є будь-які первинні документи бухгалтерського обліку, що засвідчують факт здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню (акт виконаних робіт, касовий чек, платіжне доручення тощо). Ведення зазначених документів передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Мінфіну від 24.05.1995 № 88.

За матеріалами ГУ ДФС у Рівненській області

Нарахування податкових зобов’язань при використанні в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях товарів/послуг

Фіскали наголошують: якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи використовуються частково в оподатковуваних, а частково — в неоподатковуваних операціях (пп. 196.1.4 п. 196.1 ст. 196 ПКУ) платник податку зобов’язаний нараховувати податкові зобов’язання відповідно до ст. 199 ПКУ згідно з часткою використання таких товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях. Розрахунок такої частки проводиться за результатами операцій, проведених за попередній календарний рік, та застосовується протягом поточного календарного року.

У разі якщо платник податку протягом попереднього календарного року здійснював лише оподатковувані операції, такий розрахунок здійснюється у податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, в якому вперше задекларовані неоподатковувані операції. Розрахована у такий спосіб частка застосовується для нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 199 ПКУ до кінця календарного року, в якому почали здійснюватися одночасно оподатковувані та неоподатковувані операції, а за підсумками такого календарного року проводиться перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів, проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій.

Лист ДФС України від 27.09.2018 № 4193/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Одиниці виміру в ПН

Фіскали роз’яснюють: у гр.4 і 5 ПН зазначають одиницю виміру товарів/послуг. При цьому ці графи заповняються відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку (КСПОВО), чинного на дату складання ПН.

У гр.4 зазначається умовне позначення відповідної назви одиниці вимірювання/обліку (українське), зазначеної у КСПОВО. У разі складання зведених ПН у графі 4 вказується «грн».

У разі якщо товар/послуга, що постачається, має одиницю обліку, яка відсутня і КСПОВО, то:

• у гр.4 зазначається умовне позначення одиниці вимірювання таких товарів/послуг, яке використовується для обліку та відображається у первинних документах;
• у гр.5 — код відповідної одиниці вимірювання/обліку, зазначений у КСПОВО. У разі якщо в графі 4 зазначено умовне позначення одиниці виміру, яка відсутня в КСПОВО, то графа 5 не заповнюється.

Враховуючи те, що постачання товару, ціну якого при придбанні було встановлено, наприклад, за вагову одиницю (кілограм, тонну тощо), може здійснюватися за ціною за кількісну одиницю (штуку тощо) такого товару, то одиниця виміру, вказана у графі 4 ПН, складеної на операцію з постачання товару, може відрізнятися від одиниці виміру, що вказана у ПН, отриманій платником податку при придбанні такого товару.

Лист ГУ ДФС у Житомирській області від 25.09.2018 № 4139/ІПК/06-30-12-01-1

РК для виправлення обсягу постачання у зведеній ПН

Фіскали радять: якщо після складання та реєстрації в ЄРПН зведеної ПН, складеної на виконання вимог п. 199.1 ст. 199 ПКУ, платник податку виявив помилку у такій зведеній ПН, він може скласти РК до такої ПН, в якому зі знаком «–» в тих графах, заповнення яких передбачено, зазначити показники щодо товарів/послуг, які виправляються. При цьому у гр.1 такого РК в обов’язковому порядку вказується номер за порядком рядка зведеної ПН, що коригується.

Другим рядком РК до такої накладної платник податку зазначає виправлені показники обсягу товарів/послуг. При цьому у гр.1 такого РК вказується новий черговий порядковий номер рядка, якого не було в зведеній ПН, що коригується.

У гр.2 РК у всіх рядках, які заповнюються у зв’язку з таким коригуванням, зазначається причина коригування — «Коригування зведеної податкової накладної, складеної відповідно до пункту 199.1 статті 199 ПКУ».

У гр.3 «Номенклатура товарів/послуг. Вартість чи кількість яких коригується» РК до такої зведеної ПН зазначаються дати складання та порядкові номери ПН, складених з метою нарахування податкових зобов’язань згідно із п. 199.1 ст. 199 ПКУ, відповідно до яких проводиться коригування. При цьому кожна така ПН вказується в окремому рядку.

При складанні РК до зведеної ПН в такому РК є обов’язковою наявність відміток аналогічних в ПН, яку платник коригує, а саме: «До зведеної податкової накладної» та у разі наявності «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» (типи причин 04, 08, 09,10, 13).

Підкатегорія «ЗІР» 101.15

Застосування РРО при реалізації товарів

Фіскали нагадують: у разі проведення розрахунків між суб’єктами господарювання у безготівковій формі, а саме при переказі коштів з розрахункового рахунка суб’єкта господарювання, який отримує товари, роботи (послуги), на розрахунковий рахунок постачальника товару, робіт (послуг) згідно з рахунком-фактурою, договором тощо, РРО не застосовується.

Якщо ФОП є платником єдиного податку та здійснює продаж технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, то такий підприємець застосовує РРО під час продажу всіх наявних на господарському об’єкті товарів, а не лише технічно складних товарів.

Також слід зазначити, якщо ФОП — платник єдиного податку здійснює реалізацію технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту лише в одній із господарських одиниць, то така особа зобов’язана проводити розрахункові операції за однаковим порядком на усіх своїх господарських одиницях. Зокрема вона має застосовувати РРО незалежно від асортименту товарів на інших господарських одиницях, оскільки законодавством передбачені вимоги до платника податків — суб’єкта господарювання, а не до його структурних підрозділів.

Підкатегорія «ЗІР» 109.02

Дивіться відео на тему:

Термін надання ПСП

Фіскали нагадують: платник ПДФО має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), на суму ПСП, якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (п. 169.1 ПКУ).

Платник ПДФО, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років має право на ПСП у розмірі 100 % суми пільги, визначеної п.п. 169.1.1 ПКУ (у 2018 році – 881,0 грн) – у розрахунку на кожну таку дитину п.п. 169.1.2 ПКУ.

Підпунктом 169.1.3 ПКУ визначено, що право на ПСП у розмірі, що дорівнює 150% суми пільги, визначеної п.п. 169.1.1 ПКУ (у 2018 році – 1321,50 грн), має право платник податку який:

• є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником – у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років;
• утримує дитину-інваліда – у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років.

При цьому, ПСП, передбачена п.п. 169.1.2 та підпунктами «а» та «б» п.п. 169.1.3 ПКУ, надається до кінця року, в якому дитина досягає 18 років, а у разі її смерті до досягнення зазначеного віку – до кінця року, на який припадає смерть (п.п. 169.3.3 ПКУ).

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

Оподаткування участі працівника у семінарах та конференціях

Фіскакли нагадують: кошти, сплачені роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за навчання фізичної особи, що не перевищує у 2018 році — 11169,0 грн за кожний місяць навчання, та витрати роботодавця у зв’язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) працівника не включаються до складу оподатковуваного доходу такої фізичної особи (працівника).

При порушенні умов та в частині перевищення суми, визначеної пп. 165.1.21 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, кошти, сплачені роботодавцем за навчання фізичної особи, прирівнюються до додаткового блага та оподатковуються за ставкою 18 %.

Щодо участі працівника у семінарах та конференціях, то якщо запрошеною стороною семінару (конференції) та за умовами договору отримувачем інформаційно-консультаційних послуг є юридична особа (роботодавець), інтереси якої представляє працівник, то сума, сплачена юридичною особою (роботодавцем) за участь у семінарі (конференції), не є доходом такого працівника та об’єктом оподаткування ПДФО.

Водночас якщо за умовами договору запрошеною стороною та отримувачем інформаційно-консультаційних послуг є працівник, то суму, сплачену юридичною особою (роботодавцем) за участь у семінарі (конференції) за такого працівника, слід розглядати як дохід, отриманий таким працівником у вигляді додаткового блага, який включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та оподатковується за ставкою 18 %.

За матеріалами повідомлення ГУ ДФС у Тернопільській областії

Читайте статтю на тему:

При відчуженні об’єкту іпотеки право на податкову знижку відсутнє

Фіскали наголошують: фізична особа може включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом лише при дотриманні умов, передбачених п. 175.1 ст. 175 ПКУ. Тобто житловий будинок (квартира, кімната), що будується чи придбавається, має бути визначений як основне місце проживання. Якщо протягом звітного року об’єкт іпотеки був відчужений, то фізична особа не має права на отримання податкової знижки в частині суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом.

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

Штрафні санкції за несвоєчасну сплату ПДФО

Фіскали нагадують: фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

• при затримці до 30 календарних днів включно, що настають за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу;
• при затримці більше 30 календарних днів, що настають за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу.

Крім цього, при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків, після закінчення 90 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 % річних облікової ставки НБУ, що діє кожного такого дня.

За матеріалами ГУ ДФС у Запорізькій області

Читайте статтю на тему:

Умови для переходу  сільгосптоваровиробнику  на четверту групу спрощеної системи оподаткування

Фіскали роз’яснюють: новоутворені сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 %.

Підкатегорія «ЗІР» 108.02.01

Звільнення «єдиноподатників» від сплати земельного податку

Фіскали нагадують: якщо під час здійснення юридичною особою господарської діяльності земельні ділянки використовувалися для провадження такої діяльності і юридична особа звільнялася від сплати земельного податку за ці земельні ділянки відповідно до пп. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ, то у разі тимчасового припинення господарської діяльності на юридичну особу також розповсюджується норма пп. 4 п.297.1 ст. 297 ПКУ.

Єдиною умовою звільнення юридичної особи — платника єдиного податку третьої групи від сплати земельного податку є не результати фінансово-господарської діяльності, а безпосереднє використання земельних ділянок для здійснення цієї діяльності.

Отже, юридичні особи — «єдиноподатники» третьої групи — власники земельних ділянок не є платниками земельного податку у разі тимчасового припинення господарської діяльності, якщо під час здійснення діяльності земельні ділянки платником використовувалися.

За матеріалами ГУ ДФС у Тернопільській області

Виявлені основні засоби – дохід підприємства «єдиноподатника»

Фіскали консультують: підприємства — «єдиноподатники» ведуть спрощений бухоблік доходів і витрат. Дохід визнають під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що дохід можна достовірно оцінити.

Необліковані основні засоби, що виявлені за результатами інвентаризації, зумовлюють зростання власного капіталу. Тому для платника «єдиноподатника» третьої групи вони є доходом, проте потребують достовірної оцінки.

Лист ДФС України від 03.08.2018 № 25569/6/99-99-12-02-03-15

Особливості подання звітності при переході зі спрощеної на загальну

Фіскали зазначають: ФОП – «єдиноподатник», який перейшов на загальну, в квартальній податковій декларації про майновий стан і доходи не вказує інші доходи, отримані нею як фізичною особою – громадянином та відомості про рухоме та нерухоме майно. Така інформація зазначається в річній податковій декларації.

При цьому якщо ФОП – «єдиноподатник», здійснив такий перехід у IV кварталі звітного року, то слід подавати податкову декларацію за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, яка прирівнюється до річної податкової декларації, де вказуються інші доходи, отримані як фізичною особою – громадянином та відомості про рухоме та нерухоме майно.

Підкатегорія «ЗІР» 104.09

Штрафу за подання декларації з неправильним ідентифікатором форми немає

Фіскали наголошують: платник податків, який подав до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку — ФОП в електронному вигляді за неправильним ідентифікатором форми, зобов’язаний виправити таку помилку та подати до контролюючого органу Декларацію за такий самий звітний період за правильним ідентифікатором форми з позначкою «Звітна».

У разі подання платником до контролюючого органу Декларації в електронному вигляді за неправильним ідентифікатором форми Декларації з дотримання вимог, встановлених ст. 48 — 49 ПКУ, застосування штрафної санкції до платника податків нормами ПКУ не передбачено.

ЗІР 107.11

Наслідки у випадку втрати ФОПом книги обліку

Фіскали роз’яснюють: у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених у підпунктах 44.1 і 44.3 ПКУ, платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому ПКУ для подання податкової звітності. Платник податків зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

Відповідно до п. 6.10 глави 6 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.1995 № 88, у разі втрати Книги обліку фізична особа – підприємець – платник єдиного податку повинна звернутися до органів внутрішніх справ для подання заяви про втрату Книги обліку та отримати довідку про надання такої заяви.

Пунктом 7 Порядків встановлено, що Книги обліку зберігаються у платника податку протягом 3 років після виконання останнього запису.

У разі втрати ФОП книги обліку до неї застосовується адміністративна та фінансова відповідальність за умови недотримання нею вимог п. 44.5 ПКУ.

Відповідно до ст. 121 ПКУ незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Статтею 164¹ КУпАП від 07.12.1984 № 8073-Х неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від 3 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою ст. 1641 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, -тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від 5 до 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Підкатегорії «ЗІР»107.07

Ведення окремих книг обліку доходів найманими працівниками не передбачено

Фіскали нагадують: ФОП – «єдиноподатники» ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Форми Книги обліку доходів, Книги обліку доходів і витрат та порядки їх ведення затверджені наказом Мінфіну №579.

У Книзі щоденно відображається дохід від провадження господарської діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік.

Отримана протягом податкового (звітного) періоду сума коштів за продані товари, виконані роботи (послуги в грошовій формі, відображається окремо в готівковій та безготівковій формі (готівкові і безготівкові надходження відображаються окремими рядками).

Дані Книги заповнюються у гривнях з копійками та використовуються платником податку для заповнення податкової декларації платника єдиного податку.

Нормами ПКУ та Наказу №579 не передбачено ведення окремо Книги обліку доходів (Книги обліку доходів та витрат) найманими працівниками ФОП – «єдиноподатника»

За матеріалами ДФС у Запорізькій області

Виправлення показників декларації ФОП – «єдиноподатника»

Фіскали роз’яснюють: Декларація може подаватися ФОП – «єдиноподатником» як звітна (звітна нова), так і уточнююча (відповідні відмітки робляться в полі 01 декларації).

При поданні звітної (звітної нової) декларації у полі 02 такої декларації зазначається звітний (податковий) період, за який вона подається. Якщо у складі звітної (звітної нової) уточнюються показники минулих звітних періодів, то у полі 03 декларації зазначається звітний (податковий) період, який уточнюється.

При цьому, у складі звітної або звітної нової декларації платник може уточнити показники декларації за один податковий (звітний) період, що минув.

При поданні уточнюючої декларації у полях 02 та 03 такої декларації податковий (звітний) період та податковий (звітний) період, який уточнюється, заповнюються однаковими значеннями, що відповідають звітному (податковому) періоду, що уточнюється.

Якщо виправлення помилок за минулі звітні періоди здійснюється у складі звітної (звітної нової) декларації, то ФОП – «єдиноподатник», в залежності від обраної групи, зазначає правильні значення показників господарської діяльності за звітний (податковий) період, за який подається декларація, у відповідних розділах з ІІ по ІV декларації, та визначає:

• виправлені податкові зобов’язання по єдиному податку за звітний (податковий) період у розділі V декларації (рядки 08 – 14);
• суму збільшення (зменшення) податкового зобов’язання по єдиному податку у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за минулі періоди, суму пені та штрафу (в розмірі 5% від суми збільшення) у розділі VІ декларації (рядки 15 – 20).

Якщо виправлення проводиться в уточнюючій декларації, ФОП – «єдиноподатник», залежно від обраної групи, зазначає правильні показники господарської діяльності за звітний (податковий) період, що уточнюється у відповідних розділах з ІІ по ІV декларації, та визначає:

• податкове зобов’язання за звітний (податковий) період, що уточнюється в розділі V декларації (рядки 08 – 14);
• суму збільшення (зменшення) податкового зобов’язання по єдиному податку у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, суму пені та штрафу (в розмірі 3% від суми збільшення) у розділі VІ декларації (рядки 15 – 20).

За матеріалами ГУ ДФС у Тернопільській області

Підтвердження витрат ФОП – «загальносистемником»

Фіскали нагадують: об’єктом оподаткування ФОП – «загальносистемника» є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з госпдіяльністю такої фізособи – підприємця (п. 177.2 ПКУ).

ФОП – «загальносистемники» зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат, у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Документами, які підтверджують понесені витрати, безпосередньо пов’язані з отриманим доходом, можуть бути платіжні доручення, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвідчують акт оплати товарів, робіт, послуг.

ФОП – «загальносистемник» може підтвердити понесені витрати:

• договорами та актами закупки (виконаних робіт, наданих послуг), складеними на його ім’я та фізособи – продавця (виконавця робіт, послуг);
• платіжними документами, що підтверджують факт утримання ПДФО (військового збору) та перерахування його до бюджету;
• відомостями з податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку.

Підкатегорія «ЗІР» 104.05

Виправлення помилок (коди) у звіті щодо сум нарахованого ЄСВ

Фіскали роз’яснюють: виправлення помилок у звіті щодо сум нарахованого ЄСВ, що стосуються грошових показників, страхувальник може здійснити у звітному місяці із застосуванням кодів типу нарахувань, передбачених п. 9 розділу IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого ЄСВ, затвердженого наказом Мінфіну України від 14.04.2015 № 435.

Так, коди типу нарахувань 2 — 9 зазначаються лише у випадках донарахування або зменшення суми ЄСВ застрахованій особі.

Якщо донараховують або зменшують суму ЄСВ на суму заробітної плати (доходу), нарахованої в попередніх звітних періодах, застосовують коди типу нарахувань 2 та 3:

2 — сума заробітної плати (доходу), нарахована у попередніх звітних періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку страхувальником самостійно донараховано суму ЄСВ;

3 — сума заробітної плати (доходу), нарахована у попередніх звітних періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку страхувальником самостійно зменшено зайво нараховану суму ЄСВ.

Якщо донараховують або зменшують суму ЄСВ за період до 01.01.2011, на суму заробітної плати (доходу), нарахованої застрахованій особі в попередніх звітних періодах, застосовують коди типу нарахувань 6 — 9, зокрема:

6 — сума заробітної плати (доходу), нарахована в попередніх звітних періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку страхувальником самостійно донараховано суму ЄСВ за період до 01.01.2011;

7 — сума заробітної плати (доходу), нарахована у попередніх звітних періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку страхувальником самостійно зменшено зайво нараховану суму ЄСВ за період до 01.01.2011 року.

За матеріалами ГУ ДФС у Житомирській області

Механізм отримання допомоги по вагітності та пологах

Фахівці ФСС повідомляють: допомога по вагітності та пологах у розмірі 100 % середньої заробітної плати надається працюючим жінкам за рахунок коштів ФСС за весь період відпустки у зв’язку із вагітністю та пологами.

Право на отримання матеріального забезпечення від ФССУ має кожна застрахована особа у разі настання страхового випадку в період роботи. Застрахованою є особа, що сплачує та/або за яку сплачується ЄСВ, тобто кожна працевлаштована особа або ФОП.

Підставою для призначення допомоги по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, що видається лікувально-профілактичним закладом, у якому застрахована особа перебуває на обліку.

Листок непрацездатності видається додатково до основного листка непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами в разі передчасних або багатоплідних пологів, виникнення ускладнень під час пологів або в післяпологовому періоді.

Для отримання допомоги по вагітності та пологах за рахунок коштів ФСС отриманий листок непрацездатності необхідно передати роботодавцю не пізніше 12 календарних місяців з дня закінчення відпустки у зв’язку із вагітністю та пологами. У разі роботи за сумісництвом надається копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи.

Комісія (уповноважений) із соціального страхування, що створюється на кожному підприємстві, в установі чи організації будь-якої форми власності, приймає рішення про призначення допомоги по вагітності та пологах.

Документи для призначення допомоги по вагітності та пологах розглядаються комісією із соціального страхування (уповноваженим) підприємства не пізніше 10 днів з дня їх надходження.

Протокол засідання комісії із соціального страхування або рішення уповноваженого передаються бухгалтеру підприємства разом із листком непрацездатності, на підставі чого здійснюється розрахунок суми допомоги по вагітності та пологах, що фінансується ФСС.

Допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та становить 100 % середньої заробітної плати (доходу) і не залежить від страхового стажу (особам, які протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку мають стаж менше шести місяців, розмір допомоги розраховується виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із двократного розміру мінімальної заробітної плати).

Сума допомоги по вагітності та пологах обчислюється шляхом множення суми середньоденної заробітної плати на кількість днів фактичного перебування у відпустці у зв’язку із вагітністю та пологами.

Приклад розрахунку:

(3 800 грн (заробітна плата застрахованої особи) × 12 місяців) / 365 календарних днів × 126 календарних днів = сума допомоги по вагітності та пологах від ФССУ становитиме 15 742,44 грн.

З суми допомоги по вагітності та пологах, що надається за рахунок коштів ФСС, податки та внески не утримуються.

Для надання матеріального забезпечення застрахованій особі за рахунок коштів ФСС, на підставі здійснених розрахунків, роботодавцем заповнюється заява-розрахунок за встановленою формою і передається до робочого органу Фонду за місцем обліку страхувальника.

Матеріальне забезпечення перераховується Фондом на окремий поточний рахунок роботодавця, відкритий у банку для зарахування страхових коштів, не пізніше 10 робочих днів з дня отримання від роботодавця заяви-розрахунку.

Допомога по вагітності та пологах виплачується застрахованій особі у найближчий після дня призначення допомоги строк, встановлений для виплати заробітної плати.

За матеріалами Фонду соціального страхування України

Підбірку підготувала:

Лоза Галина,

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ”

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг