Дайджест нoвин «Підприємництво і право» за періoд з 15.01.2018 пo 21.01.2018

In: Дайджести новин законодавства і практики, Західна консалтингова група 22 Jan 2018 Tags: ,

Дайджест нoвин «Підприємництво і право»

за періoд з 15.01.2018 пo 21.01.2018

 

Прийнято закон про приватизацію

Приватизацію держмайна врегулювали 18 січня законом «Про приватизацію державного та комунального майна». Даним нормативно-правовим актом регламентовані правові, економічні та організаційні основи приватизації державного та комунального майна і майна, що належить АР Крим.

Також встановлена ​​класифікація об’єктів приватизації, визначені суб’єкти приватизації, повноваження державних органів і порядок і способи приватизації.

Дія Закону не поширюється на приватизацію об’єктів державного житлового фонду, в тому числі гуртожитків.

Об’єкти приватизації розділені на:

  • об’єкти малої приватизації: єдині майнові комплекси державних підприємств, їх структурних підрозділів, в тому числі єдині майнові комплекси та їх структурні підрозділи, передані в оренду, крім єдиних майнових комплексів державних підприємств, що належать до об’єктів великої приватизації; відокремлене майно; об’єкти незавершеного будівництва (будівлі, споруди, передавальні пристрої, які не введені в експлуатацію), законсервовані об’єкти; об’єкти соціально-культурного призначення; пакети акцій акціонерного товариства, утвореного в процесі приватизації та корпоратизації, акції (частки), що належать державі в статутному капіталі господарських товариств, інших господарських організацій і підприємств, заснованих на базі об’єднання майна різних форм власності та розташованих на території України або за її межами, крім пакетів акцій акціонерних товариств, що належать до об’єктів великої приватизації; інші об’єкти, які не належать до об’єктів великої приватизації;
  • об’єкти великої приватизації: об’єкти державної власності (єдині майнові комплекси державних підприємств та пакети акцій (часток) суб’єктів господарювання, у статутному капіталі яких більше 50% акцій (часток) належить державі), вартість активів яких за даними фінансової звітності за останній звітний рік перевищує 250 млн. грн.

Також встановлено, що приватизація земель державних і комунальних підприємств, установ та організацій регулюється Земельним кодексом України.

Приватизації не підлягають казенні підприємства та об’єкти, необхідні для виконання державою своїх основних функцій, для забезпечення обороноздатності і об’єкти права власності українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України.

Проект Закону України від 04.09.2017 року № 7066 «Про приватизацію державного і комунального майна»

 

Російська Федерація визнана агресором

Верховна Рада прийняла Закон «Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях в Донецькій і Луганській областях».

Даним законопроектом законодавчо закріплено можливість обмеження в’їзду на окуповану територію з метою забезпечення безпеки; скасування судового збору за позовами про відшкодування шкоди до держави-агресора; збройну агресію саме з боку Російської Федерації.

Прийнятий Закон набирає чинності з дня, наступного за днем ​​його опублікування

Отже, внесено зміни до Закону «Про судовий збір». Так, від сплати судового збору при розгляді справи у всіх судових інстанціях звільняються:

  • органи військової прокуратури – у справах про захист інтересів держави з питань зміцнення обороноздатності;
  • заявники – у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв’язку з військовою агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного або техногенного характеру, які призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме або нерухоме майно;
  • позивачі – у справах за позовами до країни-агресора про відшкодування завданої майнової чи моральної шкоди у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, військовою агресією, збройним конфліктом.

Проект Закону України від 04.10.2017 року № 7163 «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях»

 

Мін’юст візьметься за оцінку ефективності українського законодавства

Мін’юст планує впровадити систему моніторингу прийнятих законодавчих актів для своєчасного реагування на прогалини в законодавстві і застарілі норми.

З цією метою Мін’юст спільно з європейськими експертами розробив Порядок моніторингу впровадження та аналізу ефективності прийнятих законодавчих актів у сфері правового регулювання банкрутства, виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), судово-експертної діяльності, судоустрою та судочинства, адвокатури та здійснення адвокатської діяльності , надання безкоштовної юридичної допомоги.

Основною метою моніторингу визначено контроль за стабільністю і системністю законодавчих актів в зазначених сферах, а також своєчасна розробка концепції правового акту, коли передбачається, що він буде регулювати нову сферу правовідносин.

Моніторинг передбачає збір, узагальнення та аналіз інформації від державних органів, органів суддівського управління і самоврядування, органів адвокатського самоврядування, органів Асоціації приватних виконавців України, громадських організацій та інших суб’єктів.

Офіційний портал Міністерства юстиції України, рубрика «Новини», підрубрика «Мін’юст запроваджує моніторинг ефективності прийнятих законодавчих актів» від 18.01.2018 року

 

Дивіться відео на тему:

Огляд систем оподаткування в Україні 

 

Підприємців можуть змусити встановити платіжні термінали

Мінекономрозвитку пропонує зобов’язати суб’єктів господарювання, які здійснюють продаж товарів (надання послуг), в тому числі дистанційним способом, забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані ними товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів за допомогою платіжних пристроїв і/або сервісів:

  • до 1 липня 2018 року – суб’єкти господарювання – платники податку на загальній системі оподаткування, а також платники єдиного податку 4-ї групи;
  • до 1 січня 2019 року – суб’єкти господарювання – платники єдиного податку 2-ї і 3-ї груп з торговою площею понад 20 кв. м, що здійснюють госпдіяльність в населених пунктах, що мають статус міста;
  • до 1 липня 2019 року – суб’єкти господарювання – платники єдиного податку 2-ї і 3-ї груп з торговою площею до 20 кв. м, що здійснюють госпдіяльність в населених пунктах, що мають статус міста, і платники єдиного податку 2-ї і 3-ї груп, які здійснюють госпдіяльність в населених пунктах, що не мають статусу міста;
  • до 1 січня 2020 року – суб’єкти господарювання – платники єдиного податку 1-ї групи.

Також підприємців планують зобов’язати здійснювати розрахунки за продані товари (надані послуги) понад встановлену НБУ граничну суму розрахунків готівкою (на сьогодні згідно з Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні становить 50 тис. грн) виключно в безготівковій формі.

Відповідні зміни передбачені проектом постанови Кабміну «Про затвердження вимог до суб’єктів господарювання з прийому електронних платіжних засобів в оплату за продані ними товари (надані послуги)», який оприлюднений Мінекономрозвитку для громадського обговорення.

Проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження вимог до суб’єктів господарювання щодо приймання електронних платіжних засобів в оплату за продані ними товари (надані послуги)»

 

Дивіться відео на тему:

Стара “нова” готівка, або нове положення про касові операції у 2018 році

 

Посередники у працевлаштуванні за кордоном –  на посиленому контролі

Суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, збираються зобов’язати:

  1. Надавати громадянам повну та достовірну інформацію про умови проживання, медичного обслуговування, соціальні гарантії, умови репатріації та інших умовах перебування за кордоном;
  2. Співпрацювати з відповідним територіальним органом центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує соціальну політику;
  3. Педставляти держорганам відомості про чисельність працевлаштованих осіб;
  4. Подавати Міністерству закордонних справ відомості про працевлаштованих осіб та їх роботодавців.

Державний контроль за здійсненням господарської діяльності та дотриманням ліцензійних умов здійснює Мінсоцполітики.

Також передбачається введення наступних заходів:

  • фінансові санкції за провадження діяльності з надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном з порушеннями законодавства, а також адміністративну відповідальність за невиконання законних вимог відповідних посадових осіб щодо усунення порушень;
  • обов’язки іноземних дипломатичних установ України щодо перевірки інформації про здатність і умови прийняття іноземними роботодавцями на роботу трудових мігрантів;
  • підстави для планових і позапланових перевірок посередників, а також інших суб’єктів, діяльність яких може призвести до торгівлі людьми;
  • підстави для анулювання ліцензії, якщо порушення ліцензійних умов створило ризик потрапляння людини в ситуацію, пов’язану з торгівлею людьми або якщо посередники були судимі за злочини, пов’язані з торгівлею людьми.

Відповідний законопроект № 6275 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном» опрацьовано та рекомендовано прийняти за основу.

Проект Закону України від 31.03.2017 року № 6275 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном»

 

Оплата праці за відрядними розцінками

При відрядній системі оплати праці розмір винагороди визначається пропорційно обсягу виконаної роботи. При цьому працівник не звільняється від обов’язку виконувати згідно з режимом роботи встановлену норму тривалості робочого часу.

Відповідно до вимог ст.90 КЗпП України при відрядній оплаті праці розцінки визначаються, виходячи з установлених розрядів роботи, тарифних ставок (окладів) і норм виробітку (норм часу). Відрядна розцінка визначається шляхом ділення погодинної (денної) тарифної ставки, яка відповідає розряду роботи, що виконується, на погодинну (денну) норму виробітку. Відрядна розцінка може бути визначена також шляхом множення погодинної (денної) тарифної ставки, яка відповідає розряду роботи, що виконується, на встановлену норму часу в годинах або днях.

Згідно з вимогами ст.96 КЗпП України мінімальна тарифна ставка встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року (з 1 січня 2018 р. – 1762 грн).

Застосування відрядної розцінки, виходячи з установленого розряду роботи, норми виробітку (норми часу), з розміру тарифної ставки 1762 грн, чи в іншому розмірі меншому за законодавче встановлений розмір мінімальної заробітної плати – 3723 грн, не звільняє роботодавця від виконання вимог, встановлених статтею 3-1 Закону України «Про оплату праці»:

  • забезпечення мінімальної заробітної плати за виконану працівником місячну (годинну) норму праці не нижче мінімальної заробітної плати в місячному розмірі;
  • при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці пропорційно до виконаної норми праці, проведенням доплати до рівня мінімальної заробітної плати пропорційно до виконаної норми праці.

Офіційний портал Управління Держпраці у Кіровоградській області, рубрика «Новини», підрубрика «Роз’яснено питання оплати праці за відрядними розцінками» від 16.01.2018 року

 

Дивіться відео на тему:

Робота з персоналом через цивільно-правові договори – економічні переваги і ризики 

 

Щодо праці із суміщенням професій (посад)

Відповідно до Постанови № 1145, суміщення професій (посад) допускається на одному і тому ж підприємстві, в установі, організації за згодою працівника протягом встановленої законодавством тривалості робочого дня (робочої зміни), якщо це економічно доцільно і не призведе до погіршення якості продукції, виконуваних робіт, обслуговування населення. Суміщення професій (посад) дозволяється, як правило, в межах тієї категорії персоналу, до якої належить цей працівник (робочі, інженерно-технічні працівники, службовці та інші).

Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника, згідно з ч. 2 ст. 105 КЗпП, встановлюється на умовах, передбачених у колективному договорі. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний погодити питання доплат із профспілковим органом, який представляє інтереси більшості працівників, а якщо його немає – з іншим органом, уповноваженим на представництво трудовим колективом (ч. 2 ст. 97 КЗпП).

Відповідно до Постанови № 1145 доплати за суміщення професій (посад) не встановлюються в тих випадках, коли суміщена робота передбачена в нормах трудових витрат, обумовлена трудовим договором (є обов’язком працівника) або доручається працівнику в установленому законодавством порядку через недостатню фактичну його зайнятість на відміну від чинних норм трудових витрат на основній роботі.

Відповідно до Порядку обчислення заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 р., доплати за суміщення професій і посад включають у розрахунок середньої заробітної плати.

Суміщення посад є істотною зміною умов праці, про що працівника слід попередити за два місяці (ч. 2 ст. 32 КЗпП). Так само йому треба повідомити про припинення суміщення, якщо воно було встановлено на невизначений термін.

Також роботодавець повинен звернути увагу на те, що суміщення професій і посад можливо тільки за згоди працівника. Угода про суміщення посад укладається на певний термін або без зазначення такого строку. Згідно з Інструкцією оформляється суміщення посад наказом.

У наказі про суміщення потрібно обов’язково вказати суміщену посаду, а також розмір доплати за це. Працівника, який суміщатиме посади, потрібно ознайомити з наказом під розписку. Скасування суміщення посад також оформляється наказом.

Офіційний портал Управління Держпраці у Луганській області, рубрика «Новини», підрубрика «ГУ Держпраці інформує щодо праці із суміщенням професій (посад)» від 16.01.2018 року

 

Підбірку підгoтувала: 

Віктoрія Пoлянська,

незалежний юридичний консультант холдингу професійних послуг «Західна кoнсалтингoва група»

Підписатись на наші новини


X