fbpx
[get_banners]

Дайджест нoвин «Підприємництво і право» з 29.05.2018 пo 03.06.2018

In: Дайджести новин законодавства і практики 04 Jun 2018 Tags: ,

Дайджест нoвин «Підприємництво і право»

з 29.05.2018 пo 03.06.2018

 

Нацбанк привів свої вимоги у відповідність з рішенням РНБО про санкції

НБУ продовжив механізм реалізації застосованих РНБО санкцій банками, небанківськими установами, національним оператором поштового зв’язку, платіжними організаціями.

Відповідна постанова НБУ від 24 травня 2018 року № 55 набрала 25 травня.

Зокрема, регулятор дозволив докапіталізацію підсанкційних українських банків їх материнськими структурами, зареєстрованими відповідно до законодавства іноземної держави.

Рішення РНБО 2 травня 2018 «Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» введено в дію Указом Президента від 14 травня 2018 року № 126/2018. 24 травня був оприлюднений перелік осіб, які потрапили під нові санкції.

 

Постанова НБУ від 24 травня 2018 року № 55

 


Суд визнав недійсною постанову Кабміну про споживчий кошик

Суд задовольнив позов про визнання протиправними дій Кабміну, Мінсоцполітики, МОЗ та Мінекономрозвитку, а також визнав протиправною і недійсноюпостанову Кабміну «Про затвердження наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг для основних соціальних і демографічних груп населення».

Київський окружний суд міста Києва прийняв відповідне рішення № 826/3639/17 25 квітня 2018 року (повний текст рішення був виготовлений 7 травня 2018 року).

Позивач скаржився на те, що при прийнятті оскаржуваної постанови були порушені норми законодавства, що призвело до встановлення несправедливого стандарту життя і стало умовою для встановлення невідповідного розміру прожиткового мінімуму.

Так, в результаті судового розгляду було встановлено, що науково-громадська експертиза наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг здійснювалася неналежним складом експертної комісії (неналежне оформлення повноважень деяких членів комісії, які представляють інтереси МОЗ).

Також суд встановив, що на засіданні були присутні два представники від Мінсоцполітики (відповідно до Порядку повинен бути один представник відомства). Це свідчить про те, що в засіданні брали участь не 12, а 13 чоловік, що вплинуло на голосування.

Суд визнав неправомірними засідання такої комісії, в результаті чого прийняті на них рішення не несуть юридичної сили.

Крім того, встановлено, що якщо експертна комісія не схвалила пропозицій центральних органів виконавчої влади з набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг для встановлення прожиткового мінімуму, вони повертаються на перегляд цими органами в певний експертною комісією термін.

Експертна комісія у даному випадку самостійно допрацювала деякі питання без повернення їх на доопрацювання відповідними органами.

Суд прийшов до висновку, що відповідачі при здійсненні покладених на них обов’язків допустили ряд порушень законодавства, що призвело до прийняття протиправного постанови.

Кабмін повинен невідкладно опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання протиправним і недійсним цієї постанови в виданні, в якому воно було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після тридцяти днів з дня проголошення у разі неподання апеляційної скарги.

 

Рішення Київського окружного суду міста Києва № 826/3639/17 25 квітня 2018 року

 


Акт відбору продукції не будуть завіряти печаткою

Кабмін скасував вимоги щодо обов’язкового використання печаток у взаємовідносинах суб’єктів господарювання з державними органами виконавчої влади в сферах нагляду за господарською діяльністю, обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, виробництва ліків та торгівлі ними.

Зміни передбачені постановою Кабміну від 30 травня 2018 року № 419.

Так, юридичні особи та ФОП більше можуть не ставити печатку на акті відбору зразків продукції для визначення її якісних показників відповідно до Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Печатки також не ставляться в заявах на визначення квоти на наркотичні засоби, психотропні речовини, про визначення методу знищення, акті знищення, балансі матеріально-товарних цінностей, звіті про виробництво, виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, препаратів і так далі.

Скасовано печатки і для відомостей про наявність матеріально-технічної бази та кваліфікаційний рівень працівників (для виробництва лікарських засобів в умовах аптеки).

 

Постанова КМУ від 30 травня 2018 року № 419

 


Отримати адмінпослуги можна на єдиному порталі

Через Єдиний державний портал адміністративних послуг можна отримати послуги в електронній формі. Раніше портал функціонував виключно для надання інформації.

Внесено зміни до Порядку ведення Єдиного державного порталу адміністративних послуг.

Відповідні зміни передбачені постановою Кабміну від 23 травня 2018 року № 395, яка набула чинності 26 травня 2018 року.

Послуги надаються як через портал, так і через інтегровані з ним інформаційні системи держорганів і органів місцевого самоврядування.

Суб’єкти надання адміністративних послуг представлені на порталі окремими уніфікованими сторінками.

Зареєструватися на порталі можна за допомогою ЕЦП або іншими способами, які дозволяють належним чином ідентифікувати користувача.

Портал інтегрується з системою електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів і системою електронної взаємодії органів виконавчої влади.

 

Постанова КМУ від 23 травня 2018 року № 395

 


Роботодавець має право звільнити вагітну жінку, що працює за строковим контрактом

Велика Палата Верховного Суду розглянула справу № 759/19440/15-ц (провадження № 14-105цс18) про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі за позовом жінки, яка завагітніла під час роботи за строковим трудовим контрактом.

У рішенні від 16 травня підтверджені правові позиції, викладені в постанові ВСУ у справі № 6-127цс12 від 23 січня 2013 року, і в постанові Касаційного цивільного суду ВС у справі № 175/167/16-ц від 16 січня 2018 року.

Так, згідно з частиною третьою статті 21 КЗпП контракт є особливою формою трудового договору, в якому термін його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.

Звільнення вагітних жінок в зв’язку із закінченням строку трудового договору можливе на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП з обов’язковим працевлаштуванням. Тобто власник або уповноважений ним орган зобов’язаний працевлаштувати жінку на цьому ж або іншому підприємстві відповідно до її професією. Розрив у часі між звільненням і працевлаштуванням у цьому випадку не допускається.

Згідно зі статтею 235 КЗпП підставою для поновлення працівника на роботі є його звільнення без законних підстав. Тому відновити на роботі можна тільки працівника, який звільнений незаконно, з порушенням процедури звільнення або за межами підстав, передбачених законом або договором, або за відсутності підстав для звільнення.

Якщо працівник звільнений обґрунтовано, з дотриманням процедури звільнення, немає підстав для відновлення його на роботі.

Невиконання підприємством, яке звільнило вагітну жінку, обов’язки з працевлаштування є підставою для покладення на нього відповідно до частини другої статті 232 КЗпП обов’язки надати на цьому або іншому підприємстві роботу, яку може виконувати працівниця, виплати їй середньої заробітної плати на період працевлаштування, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору, а не відновити на колишній роботі. За заявою цієї особи може вирішуватися спір не про відновлення на роботі, а про виконання підприємством (установою, організацією) зобов’язання з працевлаштування.

Суд підтвердив, що позивачка була звільнена відповідно до пункту 2 статті 36 КЗпП, що не суперечить вимогам частини третьої статті 184 КЗпП, яка допускає звільнення вагітних жінок після закінчення строкового трудового договору, при цьому головною умовою можливості такого звільнення є імперативна вимога щодо обов’язкового працевлаштування зі збереженням середньої зарплати протягом трьох місяців з дня закінчення контракту.

 

Рішення Великої Палати Верховного Суду у справі № 759/19440/15-ц

 

Читайте статтю на тему:

 

Відпустка на дітей: особливості надання

Фахівці Держпраці нагадали: відпустка на дітей може бути надана у будь-який час протягом календарного року незалежно від відпрацьованого часу і дати народження дитини — до або після.

Якщо у працівниці двоє дітей і старшій дитині виповнилося 15 років у січні 2018 року, то додаткова відпустка може бути надана їй як матері двох дітей віком до 15 років до кінця цього року.

Водночас додаткова відпустка на дітей не впливає на тривалість основної щорічної відпустки або інших відпусток. Ця відпустка надається понад кількість днів щорічних відпусток, передбачених Законом від 15.11.1996 № 504 «Про відпустки», а також іншими законами і нормативно-правовими актами.

 

Управління Держпраці у Хмельницькій області

 

Читайте статтю на тему:

 

Штраф за нарахування індексації у меншому розмірі

Фахівці Держпраці роз’яснили: недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці відповідно до аб.4 част.2 ст. 265 КЗпП тягне за собою накладення штрафу на юридичну та ФОП, який використовує найману працю, у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (у 2018 році — 37 230 грн).

Заходи щодо притягнення до відповідальності за недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Ненарахування індексації заробітної плати за наявності підстав є порушенням ст.95 КЗпП та, відповідно, мінімальних державних гарантій в оплаті праці. А нарахування індексації, але в меншій, ніж потрібно, сумі є порушенням Порядку № 1078 і не підпадає під визначення мінімальних державних гарантій в оплаті праці, воно наведене у ст. 12 Закону № 108, а тому належить до категорії інших порушень.

При виявленні такого порушення заходи притягнення до відповідальності будуть застосовані у разі невиконання внесеного припису про усунення виявлених порушень.

 

Лист Держпраці України від 07.05.2018 N 3570/4.1/4.1-ДП-18

 

Підбірку підгoтувала: 

Віктoрія Пoлянська,

незалежний юридичний консультант холдингу професійних послуг «Західна кoнсалтингoва група»

X