Дайджест нoвин «Підприємництво і право»
з 20.08.2018 пo 26.08.2018
Як співвласникам оформити право спільної власності на землю?
Мін’юст роз’яснив нюанси проведення державної реєстрації права спільної власності на земельну ділянку щодо одного із співвласників.
Держреєстрація прав проводиться за заявою співвласника і на підставі необхідних оригіналів документів.
Реєстратор не має права вимагати не передбачені законодавством документи, в тому числі стосовно прав інших співвласників.
Тобто по одній заяві, поданій співвласником, реєстратор приймає одне рішення.
Крім того, державний реєстратор одночасно з реєстрацією права спільної власності щодо одного із співвласників також переносить з Державного земельного кадастру відомості про інших співвласників на цю земельну ділянку в відповідний відкритий розділ в Державного реєстру речових прав на нерухомість. Підставою для внесення такої інформації будуть відомості, отримані з Держземкадастру за допомогою технічних можливостей Державного реєстру прав.
В такому випадку формується один витяг з реєстру прав про проведену реєстрацію прав для подальшого використання заявником (тільки щодо заявлених ним прав).
Крім цього, відстежувати реєстраційні дії щодо нерухомості, на яку особа має право, можна, зареєструвавшись на SMS-маяку. Про всі зміни в реєстрі буде надіслано смс-повідомлення, електронний лист або повідомлено в особистому кабінеті.
Лист Міністерства юстиції України від 21.02.2018 року № 2118/8.4.4/ін-18 «Щодо реалізації пункту 20 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»
Дивіться відео на тему:
З 9 серпня для здійснення міжнародних фінансових транзакцій можна отримати код LEI
З 9 серпня 2018 року Національний депозитарій України ввів додаткову послугу. Юридичні особи отримали можливість звертатися до Національного депозитарію України як до довіреної особи для отримання, продовження і відновлення коду LEI, необхідного для здійснення міжнародних фінансових транзакцій.
Наявність у юридичної особи міжнародного коду ідентифікації LEI (Legal Entity Identifier) – обов’язкова умова для придбання/продажу іноземних цінних паперів, розміщення фінансових інструментів на зарубіжних фондових ринках, надання фінансових послуг іноземним клієнтам та інших транзакцій за межами України.
Для полегшення цього з 9 серпня 2018 року Національний депозитарій України ввів додаткову послугу для юросіб України. Отримання, продовження і відновлення коду ідентифікації LEI можна буде реалізувати, використовуючи Національний депозитарій як довірену особу. Клієнту необхідно лише надати Національному депозитарію України необхідний пакет документів в паперовому вигляді. У разі збільшення попиту на послугу передбачений перехід на електронний документообіг з цифровим підписом.
При відсутності додаткових питань щодо поданих документів Національний депозитарій України забезпечує отримання коду ідентифікації LEI протягом 12 днів після завершення процедури укладення договору і оплати послуги. Тарифи на послугу зафіксовані в євро. Призначення нового коду коштує 95 євро.
За інформацією Національного депозитарію України
Майнові спори з банкрутом розглядаються виключно господарським судом
Велика Палата Верховного Суду прийшла до висновку, що загальні суди не наділені повноваженнями розглядати вимоги фізособи про визнання майнових прав в порядку цивільного провадження, оскільки всі майнові питання до юридичних осіб, щодо яких відкриті справи про банкрутство, розглядаються господарським судом.
Роз’яснено, що при наявності порушеної господарським судом справи про банкрутство відповідача цивільну справу за позовом до такого відповідача не можна відкрити. Відкрите справа підлягає закриттю.
Якщо під час розгляду з’ясується, що стосовно відповідача у справі порушено провадження про банкрутство господарським судом, то відкрите громадянське справа підлягає закриттю у зв’язку з тим, що не може бути розглянуто в порядку цивільного судочинства.
Такий висновок про застосування норм права міститься в постанові по справі № 372/3584/16-ц від 26 червня 2018 року.
Постанова Верховного Суду від 26.06.2018 року по справі № № 372/3584/16-ц
Будинки без лічильників не отримають документи про готовність до експлуатації
Мінрегіон пропонує врегулювати питання прийняття в експлуатацію закінчених будівельних об’єктів та процедуру прийняття в експлуатацію самовільно побудованого об’єкта, який за класом наслідків відноситься до об’єктів з незначними наслідками (СС1).
Відповідний проект постанови Кабміну «Про внесення змін до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів та Порядок виконання підготовчих і будівельних робіт» оприлюднено на сайті Мінрегіону. Зауваження та пропозиції приймаються до 15 вересня.
Пропонується запровадити чіткий перелік підстав для скасування органом державного архітектурно-будівельного контролю зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і / або будівельних робіт, а саме:
- подання замовником заяви про скасування декларації;
- наявність відомостей про припинення юрособи або ФОП, смерті замовника;
- встановлення в ході перевірки порушень вимог містобудівної документації та законодавства, невідповідність об’єкта будівництва проектній документації та вимогам будівельних норм, невиконання приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
- скасування містобудівних умов і обмежень;
- виявлення недостовірних даних в декларації, які є підставою вважати об’єкт самочинним будівництвом;
- виконання будівельних робіт, не передбачених в декларації.
Якщо після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт змінилося найменування замовника в зв’язку зі зміною типу акціонерного товариства або перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство, в декларації про готовність об’єкта до експлуатації, яка подається для реєстрації, вказується нове найменування зазначених осіб (якщо за формою декларації їх необхідно вказувати) із зазначенням того, що зміна найменування відбулася в зв’язку зі зміною типу акціонерного товариства або його перетворенням. При наявності цієї інформації в декларації орган державного архітектурно-будівельного контролю не має права повертати таку декларацію на підставі різного найменування зазначених осіб в декларації.
Також врегульовано питання прийняття в експлуатацію самовільно побудованого об’єкта, який відноситься саме до об’єктів з незначними наслідками (СС1), на яке визнано право власності за рішенням суду, а не всіх самовільно побудованих об’єктів, на які судом визнано право власності, за декларацією про готовність об’єкта до експлуатації.
Крім того, сертифікат про готовність об’єкта до експлуатації буде також видаватися на комплекси (будови), до складу яких входять об’єкти з одним класом наслідків, які за сукупними показниками перевищують рівень, встановлений для об’єктів з відповідним класом наслідків.
З’явиться нова підстава для відмови у видачі сертифіката про прийняття об’єкта в експлуатацію – невиконання вимог щодо оснащення будівлі вузлами обліку відповідних комунальних послуг.
Буде надана можливість оформити документи, що дають право на виконання підготовчих і будівельних робіт для будівництва на земельних ділянках зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення за відсутності документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
Для отримання дозволу на виконання будівельних робіт також потрібно буде надати результати оцінки впливу на навколишнє середовище у випадках, визначених Законом про оцінку впливу на навколишнє середовище.
Проект постанови Кабміну «Про внесення змін до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів та Порядок виконання підготовчих і будівельних робіт»
Розмір допомоги по безробіттю буде змінено
Мінімальний розмір допомоги по безробіттю буде підвищено до рівня прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Це передбачено у проекті Закону України «Про зайнятість населення та загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», розробленому Міністерством соціальної політики України.
Важливо зазначити, що законопроектом розмір допомоги по безробіттю буде змінено, він визначатиметься у відсотках до середньої заробітної плати (доходу) застрахованих осіб залежно від страхового стажу:
- до 3 років — 45 %;
- від 3 до 5 років — 50 %;
- від 5 до 10 років — 55 %;
- від 10 до 15 років — 60 %;
- від 15 до 20 років — 65 %;
- від 20 до 25 років — 70 %;
- від 25 до 30 років — 75 %;
- більше 30 років — 80 %.
Для особи, страховий стаж якої становитиме не менше 15 років, і яка протягом 15 років, що передували місяцю реєстрації її безробітною, не отримувала допомогу з безробіття, при визначенні розміру допомоги по безробіттю відсотки до середньої зарплати (доходу), збільшуватимуться на 5 процентних пунктів, але не більше ніж до 80%.
Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру:
- перші 90 календарних днів — 100 %;
- протягом наступних 90 календарних днів — 80 %;
- в подальшому — 50 %.
За матеріалами Держстату України
У яких випадках працівника можна не пустити у відпустку?
Право на відпустки мають громадяни, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності, а також ті особи, хто працює за договором у фізичної особи — підприємця.
Право на щорічну відпустку повної тривалості (тобто не менше ніж 24 календарні дні) у перший рік роботи виникає після закінчення шести місяців безперервної роботи на цьому підприємстві. Відпустка надається з таким розрахунком, щоб вона була використана, як правило до закінчення робочого року, який відлічується з дня укладання трудового договору.
Необхідно знати: громадяни, котрі працюють за договором цивільно-правового характеру, права на відпустки не мають.
Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспілками чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективним органом і доводиться до відома всіх працівників.
При складанні графіка враховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку.
Як правило, у графіку не встановлюються конкретні дати початку й закінчення відпустки, а визначається лише місяць або орієнтовні дні. Якщо ж у графіку вказано конкретні дати, працівник має право піти у відпустку в обумовлений термін без подання заяви. Законодавство про працю не вимагає подавати заяву, оскільки підставою для надання відпустки може бути сам графік.
Якщо роботодавець погодив дату початку і тривалість відпустки, однак відмовляється її надати, наводячи різні причини (наприклад, багато роботи, термінові завдання), пам’ятайте: такі причини не можуть бути підставою для відмови у наданні відпустки. Графік відпусток для того і складають, щоб заздалегідь спланувати роботу підприємства й розподілити навантаження між працівниками.
Таким чином, відмовляючи у наданні відпустки в передбачені у графіку строки, роботодавець прямо порушує трудове законодавство, за що передбачено фінансову та адміністративну відповідальність. Йдеться про фінансову відповідальність згідно з абзацом 8 частиною 2 статті 265 КЗпП — за порушення інших вимог трудового законодавства у розмірі 3723 гривень.
Інша річ, що відпустка працівника може бути перенесена з низки причин, зокрема, через:
- тимчасову непрацездатність працівника;
- виконання працівником державних або громадських обов’язків, якщо згідно з законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи із збереженням заробітної плати;
- настання строку відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;
- збігу щорічної відпустки з відпусткою у зв’язку з навчанням.
За інформацією Державної служби України з питань праці
Читайте статтю на тему:
Працевлаштування іноземця без дозволу необхідно підтверджувати
Роботодавці мають право на застосування праці іноземців та осіб без громадянства на території України на підставі дозволу, що видається територіальними органами служби зайнятості (ст. 42 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI).
Проте, в той же час, даний Закон визначає винятки із загального правила і визначає категорії осіб, працевлаштування яких здійснюється без дозволу.
До таких категорій належать:
- іноземці, які постійно проживають в України;
- іноземці, які набули статусу біженця або одержали дозвіл на імміграцію в Україну;
- іноземці, що потребують додаткового захисту, або яким надано тимчасовий захист в Україні;
- представники іноземного морського (річкового) флоту;
- працівники закордонних засобів масової інформації, акредитованих для роботи в Україні;
- спортсмени, які набули професійного статусу, артисти та працівники мистецтва для роботи в Україні за фахом;
- працівники аварійно-рятувальних служб для виконання термінових робіт;
- працівники іноземних представництв, які зареєстровані на території України в установленому законодавством порядку;
- священнослужителі, які тимчасово перебувають в Україні на запрошення релігійних організацій для провадження канонічної діяльності;
- іноземці, які прибули в Україну для участі у реалізації проектів міжнародної технічної допомоги;
- іноземці, які прибули в Україну для провадження викладацької та/або наукової діяльності у вищих навчальних закладах на їх запрошення;
- інші іноземці у випадках, передбачених законами та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Однак, слід зазначити, що цей Закон передбачає значні штрафні санкції за працевлаштування іноземців без дозволу. Тому, якщо роботодавець впевнений, що іноземець належить до однієї з категорій, які можуть бути працевлаштовані без отримання дозволу, він повинен мати доказ належності працівника до зазначеної категорії осіб та бути готовим надати вказаний доказ контролюючим органам. А у випадку спірних та неоднозначних ситуацій краще отримати письмове роз’яснення від територіального підрозділу Мінсоцполітики.
За інформацією Управління Держпраці у Дніпропетровській області
Підбірку підгoтувала:
Віктoрія Пoлянська,
незалежний юридичний консультант холдингу професійних послуг «Західна кoнсалтингoва група»
