fbpx
[get_banners]

Дайджест нoвин «Підприємництво і право» з 19.03.2018 пo 25.03.2018

In: Дайджести новин законодавства і практики 26 Mar 2018 Tags: ,

Дайджест нoвин «Підприємництво і право»

за періoд з 19.03.2018 пo 25.03.2018

 

Іноземні інвестори можуть отримати довгострокові українські візи

​Довгострокову візу для в’їзду в Україну зможуть оформити іноземці та особи без громадянства, які є засновниками/ учасниками/ бенефіціарними власниками зареєстрованої в Україні юридичної особи, якщо розмір їх частки в статутному капіталі української юридичної особи складає не менше 100 тис. євро за офіційним валютним курсом, установленим НБУ на дату внесення іноземної інвестиції.

 

Відповідні зміни до Правил оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію внесені постановою Кабміну від 14 березня 2018 року № 171.

 

 

Постанова КМУ від 14 березня 2018 року № 171 «Про внесення змін до Правил оформлення віз для в’їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію»

 


НБУ затвердив правила округлення суми в чеку

​З 1 липня 2018 року НБУ припиняє випуск монет номіналами 1, 2, 5 і 25 копійок. У той же час монети цих номіналів вилучати з обігу не будуть. Вони і надалі будуть використовуватися як засіб платежу.

Таким чином, з 1 липня 2018 у разі відсутності таких монет підприємства торгівлі і сфери послуг будуть округляти загальні в чеку суми розрахунків готівкою і загальні суми розрахунків в акті про видачу коштів чи іншому документі, який оформляється при поверненні коштів у разі повернення товару, по таким математичним правилам:

  • сума, яка закінчується від 1 до 4 копійок, округляється в бік зменшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 копійок;
  • сума, яка закінчується від 5 до 9 копійок, округляється в бік збільшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 копійок.

Округлення не застосовуватиметься для безготівкових розрахунків. Підприємства торгівлі та сфери послуг, які застосовують РРО, при проведенні готівкових розрахунків повинні вказувати в чеках загальні суми до округлення і після. Округлення не є знижкою або надбавкою, рекламою або стимулюванням продажу товарів (робіт, послуг) в значенні цих термінів, визначених законодавством України.

Банки зобов’язані забезпечити:

  • прийом без будь-яких обмежень від клієнтів монет дрібних номіналів для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви, для переказів, а також для обміну на монети і банкноти інших номіналів;
  • видачу клієнтам монет дрібних номіналів при наявності їх в залишку операційної каси. Монети будуть перебувати в обігу до прийняття НБУ окремого рішення про їх вилучення.

Відповідні нововведення передбачені постановою НБУ від 15 березня 2018 № 25 «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів», яке вступає в силу з 1 липня цього року.

 

Постанова НБУ від 15 березня 2018 року № 25 «Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів»

 


Споживачі звільнені від сплати судового збору в судах всіх інстанцій

​Велика Палата Верховного Суду прийняла рішення, в якому визнала, що позивачі у справах про захист їх прав як споживачів звільнені від сплати судового збору відповідно до Закону «Про захист прав споживачів» не тільки в суді першої інстанції.

ВС відступив від правової позиції, висловленої Верховним Судом України у 2017 році у справах № 6-185цс17 і № 6-916цс17, згідно з якою споживач звільнявся від сплати судового збору тільки при подачі позовної заяви і повинен був платити такий збір за подачу до суду, в зокрема, апеляційної скарги.

Велика Палата Верховного Суду прийшла до висновку, що відсутність в Законі «Про судовий збір» серед осіб, звільнених від сплати цього збору, категорії споживачів не може означати, що вони не мають зазначеної пільги, оскільки вона встановлена ​​спеціальним для споживачів Законом. Крім того, Велика палата ВС зазначила, що порушені права споживача можуть бути захищені не тільки в суді першої інстанції, а й в судах інших інстанцій, розгляд справи в яких є частиною єдиного цивільного процесу.

 

Читайте статтю на тему:

Цивільний позов за новими правилами


До Верховного Суду не можна оскаржити рішення у спорах з ціною менше 176 тисяч грн.

У Касаційному цивільному суді відмовилися відкрити касаційне провадження по спору про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 150 613, 28 грн, з огляду на його малозначність.

Суддя-доповідач роз’яснив, що згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК не підлягають касаційному оскарженню судові рішення в малозначних справах. До останніх відносяться справи, в яких ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 1 січня 2018 року – 1762 грн). Даний позов був поданий в жовтні 2017 року, коли прожитковий мінімум становив 1684 грн, а апеляційний суд виніс рішення після 15 грудня (дата вступу в силу нових процесуальних кодексів).

«З огляду на, що положення статті 19 ЦПК в структурі законодавчого акту розташовані серед Загальних положень цього Кодексу, суд вправі відносити справу до категорії малозначних на будь-якій стадії його розгляду. При цьому, за змістом правилами пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК справи, зазначені в цьому положенні, є малозначними через ознаки, притаманних такій справі, виходячи з ціни пред’явленого позову і його предмета, без необхідності прийняття окремого судового рішення про віднесення зазначеної справи до відповідної категорії», – зазначено в ухвалі суду. Відповідне визначення було винесено у справі № 127/22669/17 (№ 61-12455ск18) ​​14 березня.

 

Ухвала Верховного Суду у справі № 127/22669/17 (№ 61-12455ск18) від ​​14 березня 2018 року

 

Читайте статтю на тему:

Алгоритм дій адвоката з підготовки і скерування позовної заяви до суду


Кодекс про банкрутство – прийнято в першому читанні

​Народні депутати підтримали в першому читанні проект «Кодексу України про процедури банкрутства».

Проект представлений в двох книгах:

Книга 1. Корпоративне банкрутство;

Книга 2. Відновлення платоспроможності фізичної особи.

В частині реформування корпоративного банкрутства пропонується, зокрема:

  • ліквідувати зайві бар’єри і спростити доступ до процедур самого боржника;
  • збільшити можливості для санації і створити ефективні механізми позасудового врегулювання;
  • виключити всі положення, які можуть розглядатися як підстава для звільнення від боргів, крім випадків, коли кредитори погоджуються на це;
  • об’єднати мирову угоду і санацію в єдину процедуру;
  • поліпшити умови участі в процедурах банкрутства забезпечених кредиторів;
  • підвищити рівень захищеності прав всіх кредиторів (передати ключові повноваження від комітету кредиторів зборам кредиторів; зменшити кворум при повторному проведенні перших зборів; ввести голосування по затвердженню плану санації класами кредиторів та інше);
  • скоротити терміни розгляду справ, зокрема, за рахунок зменшення кількості оскаржень; – забезпечити реалізацію всього майна боржника виключно на електронному аукціоні за найвищою ціною і т.д.

Справи про банкрутство фізичної особи повинні розглядатися господарським судом за місцем проживання фізичної особи, що дозволить забезпечити зручний для громадян і професійний розгляд такої специфічної категорії справ.

Проектом пропонується впровадження двох типів процедур – судових і досудових, що дасть більше можливостей для учасників таких правовідносин вибрати кращу форму врегулювання заборгованості фізичної особи.

Участь арбітражного керуючого у справі про банкрутство є обов’язковим. Діяльності арбітражних керуючих присвячений окремий розділ проекту Кодексу.

 

Проект Постанови Верховної Ради України від 26 лютого 2018 року № 8060 «Кодекс України з процедур банкрутства»

 

Читайте статтю на тему:

Актуальна процедура банкрутства підприємства, юридичної особи


Чи може голова ОСББ виконувати свої обовязки на громадських засадах?

​ Управління Держпраці у Черкаській області надало роз’яснення щодо правомірності виконання обов’язків на громадських засадах головою правління об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ).

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації ОСББ, повноваження та обов’язки органів управління ОСББ визначені Законом України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» № 2755.

Відповідно до Закону № 2755, голова правління ОСББ набуває прав і обов’язків внаслідок його обрання уповноваженим органом – загальними зборами ОСББ. Умови, на яких виконують обов’язки голова та члени правління ОСББ, визначають теж загальні збори.

ОСББ є юридичною особою, яка створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, передбачених Законом № 2755. Тому на ОСББ не поширюються норми ч. 3 ст. 65 та ч. 2 ст. 85 Господарського кодексу України, які зобов’язують призначати (обирати) керівника підприємства як посадову особу.

Голова та члени правління можуть виконувати свої обов’язки на громадських засадах (на безоплатній основі). Але це має бути визначено в статуті чи іншому документі, затвердженому в установленому порядку вищим органом управління (для ОСББ – загальні збори співвласників).

Враховуючи зазначене, заборони для виконання обов’язків головою правління ОСББ на громадських засадах законодавство не містить. При цьому, виконання обов’язків на громадських засадах не повинно містити ознак трудових відносин, тобто виконувати обов’язки голова правління ОСББ має не на постійній основі, а періодично й у вільний від основної роботи час.

 

Управління Держпраці у Черкаській області, рубрика «Питання – відповіді», підрубрика «Чи може голова правління ОСББ виконувати обов’язки на громадських засадах?» від 22.03.2018 року

 


Щодо роботи за сумісництвом

Фахівці Мінсоцполітики надали наступне роз’яснення не є сумісництвом інша робота, яка виконується в тому разі, коли на основній роботі працівник працює неповний робочий день і відповідно до цього отримує неповний оклад (ставку), якщо оплата його праці по основній та іншій роботі не перевищує повного окладу (ставки) за основним місцем роботи (Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженого наказом Мінпраці України, Мінюсту України, Мінфіну України від 28.06.1993 № 43).

Якщо оклад працівника за основним місцем роботи, наприклад, становить 7 000 грн, а за іншим місцем роботи 2 500 грн і він працює на 0,5 ставки і за основним, і за іншим місцем роботи, нарахована йому заробітна плата за основним місцем роботи становитиме 3500 грн, а за іншим — 1862 грн (1 250 грн + 612 грн). Оскільки оплата його праці за основною та іншою роботою не перевищує повного окладу за основним місцем роботи, то зазначена робота не є сумісництвом згідно з вищеназваним пунктом наказу.

Наприклад, якщо оклад працівника за основним місцем роботи, наприклад, становить 3 500 грн, а за іншим місцем роботи 2 500 грн і він працює на 0,5 ставки і за основним, і за іншим місцем роботи, нарахована йому заробітна плата за основним місцем роботи становитиме 1 862 грн і за іншим — 1 862 грн (1 250 грн + 612 грн).

Оскільки оплата його праці за основною та іншою роботою перевищує повний оклад за основним місцем роботи, то зазначена робота є сумісництвом.

 

Лист Мінсоцполітики України від 01 лютого 2018 року  № 175/0/101-18

 

Підбірку підгoтувала: 

Віктoрія Пoлянська,

незалежний юридичний консультант

холдингу професійних послуг «Західна кoнсалтингoва група»

 

 

X