Дайджест нoвин «Підприємництво і право»
з 19.02.2018 пo 25.02.2018
На кого не поширюється мораторій на перевірки?
Постановою Кабміну від 18 грудня 2017 року № 1104, яка набирає чинності з дня опублікування та діє до 31 грудня 2018 включно, визначено перелік органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Так, дія мораторію не поширюється на діяльність: НБУ, Нацради з питань телебачення і радіомовлення, НКРЕКУ, НКЦПФР, АМКУ, Державіаслужби, Держархбудінспекції, Держатомрегулювання, Держаудитслужби, Держекоінспекції (в частині контролю за дотриманням вимог законодавства щодо екологічної та радіаційної безпеки), Держекспортконтролю, Держлікслужби, Держспецзв’язку, Мінприроди, Держгеонадр, Держгеокадастр, Держпраці і їх територіальних органів.
Крім того, мораторій не поширюється на:
- Дердродпотребслужбу і її територіальні органи (в частині ветеринарно-санітарного контролю, котнроля за дотриманням санітарного законодавства, безпекою та окремими показниками якості харчових продуктів, дотриманням законодавства про захист прав споживачів, державного нагляду у сферах карантину та захисту рослин);
- ДСНС і її територіальні органи (в частині контролю щодо установ оздоровлення і відпочинку дітей, інтернатних установ, закладів дошкільної, загальної середньої, професійної, спеціалізованої освіти, а також суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику (в тому числі об’єктів паливно-енергетичного, військово -промислового комплексів, об’єктів підвищеної небезпеки, хімічно небезпечних об’єктів та об’єктів висотного будівництва);
- ДФС і її територіальні органи;
- структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;
- виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад;
- виконавчі органи міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад (в частині заходів по здійсненню державного контролю за дотриманням законодавства про працю);
- органи державного ринкового нагляду в межах сфер своєї відповідальності.
Постанова КМУ від 18.12.2017 року № 1104 «Про затвердження переліку органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»
Дивіться інфографіку на тему:
Порядок вручення податкового повідомлення рішення
Закон про корпоративні договори – в дії
Закон № 1984 VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів» був опублікований в газеті «Голос України» від 17 лютого і набрав чинності 18 лютого. Хоча Закон і був прийнятий ще в березні 2017 року, Президент підписав його тільки 16 лютого.
Законом внесено зміни до Цивільного кодексу. Передбачено, що у разі порушення боржником негативного зобов’язання кредитор незалежно від сплати неустойки і (або) відшкодування збитків та моральної шкоди має право вимагати припинення дії, від вчинення якого боржник зобов’язався утриматися, якщо це не суперечить змісту зобов’язання. Така вимога може бути пред’явлено кредитором і в разі виникнення реальної загрози порушення такого зобов’язання. Крім того, кодекс доповнено новою статтею 658-1, яка регулює придбання права на одностороннє розірвання договору.
Положення про корпоративні договори включені в закони «Про акціонерні товариства» та «Про господарські товариства». Також врегульовано питання безвідкличної довіреності за корпоративними правами.
При цьому окремим законом врегулюють порядок і умови укладення корпоративних договорів, в яких однією зі сторін є держава, господарське товариство, в якому частка держави складає 100% або юрособи, в яких державі або таким господарським товариствам прямо або опосередковано належить 25 і більше% статутного капіталу.
Закон України від 23.03.2017 року № 1984 VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів»
Читайте статтю на тему:
Як правильно укласти будь-який договір
Бізнес навчать експортувати в ЄС
1 березня стартує безкоштовний навчальний онлайн-курс «Smart exporter: електронні ресурси, регулювання та вимоги для експорту в ЄС».
Презентація ресурсу відбулася 15 лютого за участю голови Держпродспоживслужби Володимира Лапи, представників Мінагрополітики, проекту ЄС «Підтримка впровадження Угоди про асоціацію між Україною та ЄС» Association4U, розробників курсу і бізнес-асоціацій.
Курс допоможе розібратися у використанні сучасних онлайн-інструментів для отримання аналітичної, регуляторної та маркетингової інформації, а також дасть розуміння суті регулювань і стандартів Євросоюзу в процесі ведення експортної діяльності.
Курс буде корисним в першу чергу для фахівців, консультантів і експортних менеджерів, держслужбовців, сфери діяльності яких стосуються експорту та торгівлі.
Спрощено правила ведення комісійної торгівлі
Правила комісійної торгівлі непродовольчими товарами приведені у відповідність до законодавства згідно із Змінами до Правил комісійної торгівлі непродовольчими товарами, які затверджені наказом Мінекономрозвитку від 20.12.2017 року № 1850, який набрав чнності 20 лютого.
Відтепер порядок виплати комітенту грошей за проданий товар може регулюватися договором – скасована норма про конкретні терміни та необхідні документи. Також передбачено, що товар повертається особисто комітенту на підставі квитанції або уповноваженій ним особі, яка пред’явить квитанцію і документ, що підтверджує повноваження.
Скасовано обмеження терміну реалізації прийнятих на комісію товарів.
Окремо передбачено, що нові товари вітчизняного та іноземного виробництва приймаються на комісію за наявності у комітента (крім фізичної особи, яка не має статусу підприємця) документів, що засвідчують їх якість та безпеку, а також вказівки в документах на товари, що підлягають обов’язковій сертифікації в державній системі сертифікації, реєстраційних номерів сертифікатів відповідності або свідоцтв про визнання відповідності.
Прийом на комісію і реалізація ввезених з-за кордону партій вживаних товарів і товарів, які не підлягають обов’язковій сертифікації, при відсутності даних про їхню безпеку для здоров’я населення, дозволяється тільки при наявності позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи щодо ввезення, реалізації та використання сировини, продукції (вироби, обладнання, технологічні лінії тощо) іноземного виробництва.
Товари, на які поширюється дія технічних регламентів, супроводжуються документами про відповідність згідно з вимогами цих технічних регламентів.
Гарантійні терміни на нові товари встановлюються нормативно-правовими актами, нормативними документами чи договором і вказуються в паспорті на товар або в будь-якому іншому документі, що додається до товару.
Технічно складні побутові товари, на які гарантійні терміни не закінчилися, приймаються на комісію разом з технічним паспортом або іншим документом, який його замінює, з позначкою про дату продажу і розрахунковим документом, які при продажу передаються споживачеві. На розрахунковому документі, який видається споживачеві разом з товаром, також повинна бути відмітка про дату продажу. У таких випадках гарантійний термін не подовжується.
Наказ Мінекономрозвитку від 20.12.2017 року № 1850 «Про затвердження Змін до Правил комісійної торгівлі непродовольчими товарами»
У квітні з’являться штаби по стягненню заборгованості по зарплатах
Мін’юст анонсував запуск з 1 квітня процесу стягування з підприємств-боржників заборгованості по заробітній платі на користь громадян. Ініціатива запрацює в усіх регіонах України.
Штаби і мобільні групи Державної виконавчої служби Мін’юсту, які зараз вже займаються стягненням аліментів, з початку квітня додатково сфокусуються на боргах по зарплаті з підприємств.
Як працюватиме така система на разі невідомо.
Урядовий портал, рубрика «Новини», підрубрика «Міністерство юстиції запустить штаби зі стягнення заборгованості із зарплат» від 23.02.2018 року
Дивіться відео на тему:
Робота з персоналом через цивільно-правові договори
Порядок звільнення працівників у зв‘язку із скороченням штату
Відповідно до п.1 ст.40 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані роботодавцем, зокрема, у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, скорочення чисельності або штату працівників.
Таке звільнення відповідно до ч.2 ст.40 КЗпП допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Для проведення скорочення чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці роботодавець зобов`язаний:
- Обґрунтувати необхідність скорочення штату та звільнення.
- Скласти і затвердити новий штатний розпис, до якого не заносяться посади, які скорочено.
- Попередити працівників, посади яких скорочуються, персонально про наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці (ст. 49-2 КЗпП).
- Одночасно з попередженням про звільнення за скороченням штату запропонувати працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно (ст. 49-2 КЗпП).
- Повідомити державну службу зайнятості про наступне вивільнення працівників із зазначенням їх професій, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці (ст. 49-2 КЗпП).
- Після закінчення двомісячного попереджувального строку видати наказ про звільнення.
- В день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку, копію наказу про звільнення з роботи і провести з ним розрахунок у встановлені законом строки (ст.47 КЗпП).
- На вимогу працівника видати довідку про його роботу на підприємстві із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати (ст.49 КЗпП).
- В день звільнення виплатити працівникові всі суми, що належать йому від підприємства (заробітну плату, вихідну допомогу в розмірі не менше середнього місячного заробітку, компенсацію за невикористану відпустку). Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, роботодавець повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум (ст.116 КЗпП).
Згода профспілкового органу:
Згідно зі ст.43 КЗпП за загальним правилом звільнення за скороченням штату може бути проведено ЛИШЕ за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. Проте, відповідно до ст.43-1 КЗпП звільнення за скороченням штату без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається, зокрема, у випадках:
- незадовільного результату випробування, обумовленого при прийнятті на роботу;
- звільнення з суміщуваної роботи у зв’язку з прийняттям на роботу іншого працівника, який не є сумісником, а також у зв’язку з обмеженнями на роботу за сумісництвом, передбаченими законодавством;
- поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
- звільнення з підприємства, де немає первинної профспілкової організації;
- звільнення керівника підприємства, його заступників, головного бухгалтера, його заступників.
Офіційний портал Управління Держпраці у Кіровоградській області, рубрика «Новини», підрубрика «Роз’яснено порядок звільнення працівників у зв‘язку із скороченням штату» від 22.02.2018 року
Чи враховуються при обчисленні мінімалки доплати за роботу в нічний та надурочний час?
Головний державний інспектор ГУ Держпраці у Львівській області Галина Меленюк повідомила, що при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.
У випадку, коли працівнику встановлені доплати за роботу у шкідливих умовах праці, зазначені доплати мають виплачуватись понад розмір мінімальної заробітної плати.
Якщо ж умовами оплати праці передбачено підвищення посадових окладів працівників, наприклад, за роботу в установах і організаціях, розташованих на території населених пунктів, яким надано статус гірських, за роботу в певних типах закладів, за роботу у шкідливих та важких умовах праці, то зазначене підвищення враховується до мінімальної заробітної плати.
Якщо працівник виконав місячну норму праці, а нарахована йому заробітна плата є нижчою від законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати, роботодавець зобов’язаний провести доплату до її рівня, яка виплачується щомісячно одночасно із заробітною платою.
Якщо ж працівник не виконав місячну норму праці, перебував у відпустці, на лікарняному, працює неповний робочий час тощо, то оплата його праці проводиться пропорційно виконаній нормі праці.
Час простою не з вини працівника оплачується згідно з нормами статті 113 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) не нижче двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) без проведення доплати до рівня мінімальної заробітної плати.
Для підприємств, на яких встановлено підсумований облік робочого часу, з метою зменшення годин надурочної роботи та навантаження на фонд оплати праці рекомендується застосовувати такі облікові періоди як півріччя, рік.
Офіційний портал Управління Держпраці у Кіровоградській області, рубрика «Новини», підрубрика «Чи враховуються при обчисленні мінімалки доплати за роботу в нічний та надурочний час?» від 16.02.2018 року
Підбірку підгoтувала:
Віктoрія Пoлянська,
незалежний юридичний консультант
холдингу професійних послуг «Західна кoнсалтингoва група»