Дайджест нoвин «Підприємництво і право» з 13.08.2018 пo 19.08.2018

In: Дайджести новин законодавства і практики 20 Aug 2018 Tags: , ,

Дайджест нoвин «Підприємництво і право»

за періoд з 13.08.2018 пo 19.08.2018

 

Оновлено процедуру реєстрації випуску акцій при збільшенні статутного капіталу АТ

Всі акціонерні товариства, які прийняли рішення про збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу, з дати вступу в силу рішення НКЦПФР від 21 червня 2018 року № 426 повинні керуватися новим Порядком реєстрації.

Документом врегульовано процедуру реєстрації, визначені документи, які подаються для реєстрації випуску акцій та звіту про результати емісії акцій, а також особливості порядку реєстрації випуску акцій при зміні розміру статутного капіталу для окремих категорій акціонерних товариств.

Реєстрація випуску акцій здійснюється НКЦПФР та є підставою для внесення відповідної інформації до Державного реєстру випусків цінних паперів.

Для реєстрації випуску акцій і затвердження проспекту акцій, реєстрації звіту про результати емісії акцій акціонерні товариства подають фінансову звітність, яка складається з:

– звіту про фінансовий стан на кінець періоду;

– звіту про прибутки і збитки та інший сукупний дохід за період;

– звіту про зміни у власному капіталі за період;

– звіту про рух грошових коштів за період;

– приміток до фінансової звітності.

Якщо фінансова звітність разом з аудиторським звітом (звітом незалежного аудитора) є в публічному доступі, емітент може не надавати паперові копії таких документів. У такому випадку достатньо подати довідку, підписану керівником емітента, із зазначенням посилання на веб-сторінку, де опубліковані такі документи.

Так, для реєстрації випуску акцій при збільшенні статутного капіталу в реєструючий орган подається: заява; рішення загальних зборів акціонерів товариства; рішення відповідного органу акціонерного товариства; довідка про персональне повідомлення акціонерів товариства про проведення загальних зборів акціонерів; копія статуту; проміжна фінзвітність, аудиторський звіт (звіт незалежного аудитора); оригінали свідоцтв про реєстрацію попередніх випусків акцій; копію платіжного документа, що підтверджує сплату держмита і т.д.

Товариство з одним акціонером замість рішень (копій рішень) загальних зборів акціонерів, подає відповідні рішення акціонера, оформлені їм письмово (у формі рішення), або їх копії, засвідчені відповідно до законодавства.

Рішення НКЦПФР від 21.06.2018 року № 426 «Про затвердження Порядку реєстрації випуску акцій при збільшенні (зменшенні) розміру статутного капіталу акціонерного товариства»

Дивіться відео на тему:

Статутний капітал – формуємо по-новому


Податкові пільги на 5 років для проблемних територій України

Мінрегіон розробив проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання інвестиційної діяльності та створення нових робочих місць на проблемних територіях».

Законопроект спрямований на реалізацію норм проекту Закону «Про стимулювання розвитку регіонів» (нова редакція) стосовно розвитку регіонів і проблемних територій.

Під проблемною територією мається на увазі територія, на якій склалися несприятливі соціально-економічні умови і на якій за рішенням Кабміну або ВР АР Крим, обласної ради здійснюються заходи державного або регіонального стимулювання розвитку.

Проектом передбачено, що суб’єкти господарювання, які реалізують інвестиційні проекти в пріоритетних галузях економіки на проблемних територіях і зареєстровані відповідно до Закону «Про стимулювання інвестиційної діяльності в пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць», протягом перших 5 років з дня реєстрації:

а) звільняються від оподаткування ПДВ за виготовлення і поширення власної продукції;

б) звільняються від сплати 50% встановленого обсягу податку на прибуток.

Крім того, проектом передбачені особливості оподаткування нових підприємств, основні фонди яких повністю розміщені на проблемних територіях і які створюють додаткові робочі місця, зокрема прибуток таких підприємств звільняється від оподаткування строком на 5 років, надається можливість розстрочки сплати ПДВ.

Проект Закону України від 27.07.2018 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання інвестиційної діяльності та створення нових робочих місць на проблемних територіях»


Відшкодування моральної шкоди здоров’ю не підлягає оподаткуванню 

Верховний Суд в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду роз’яснив, що до оподатковуваного доходу не включаються суми, які за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю.

Так, в постанові по справі № 180/683/13-ц (61-14316св18) від 25 липня вказано, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнені на підставі судового рішення, включаються до оподатковуваного доходу платника податку, відповідно підлягають оподаткуванню, крім сум, які за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю.

Таким чином, при виконанні рішення суду про стягнення на користь потерпілого відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я, стягнута на підставі рішення суду сума не підлягає оподаткуванню. Відповідно виконавець зобов’язаний виконати судове рішення про стягнення відшкодування в повному розмірі.

Постанова Верховного Суду від 25.07.2018 року по справі № 180/683/13-ц (61-14316св18)


Президент схвалив антирейдерський закон

Президент Петро Порошенко підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування в масивах земель сільськогосподарського призначення, попередження рейдерства і стимулювання зрошення в Україні» (проект № 6049-д).

Закон дозволяє землекористувачу, який використовує значну частину земель масиву, отримати в оренду землі під польовими дорогами (при цьому він зобов’язаний встановити земельні сервітути для доступу до інших земель масиву).

Орендарі отримають право надавати землю в суборенду орендарю іншої земельної ділянки в тому ж масиві без узгодження з орендодавцем, залишаючись відповідальним за виконання договору.

У свою чергу землекористувач, який використовує 75% від загальної площі масиву, зможе отримати в оренду (суборенду) інші землі масиву з наданням їх власникам (орендарям) інших рівноцінних земельних ділянок в тому ж масиві,

Фіз- і юрособи зможуть орендувати земельні ділянки під лісосмугами та іншими захисними насадженнями без проведення земельних торгів. При цьому передбачена можливість передачі земельних ділянок під ними в користування фізичним і юридичним особам за умови збереження, відновлення та утримання насаджень.

Законом закріплено правило, згідно з яким умови договорів суборенди, що укладаються при обміні прав користування земельними ділянками, повинні містити умови не гірші, ніж умови договорів оренди.

Також передбачено обов’язкове оновлення нормативної грошової оцінки землі при проведенні інвентаризації масиву сільгоспземель. Затверджувати її зможуть сільські, селищні, міські ради.

Документ спрямований на припинення рейдерства. Так, через порушення цілісності масивів земель сільськогосподарського призначення (особливо зрошуваних) недобросовісні землекористувачі створюють штучні складності іншим для подальшого шантажу та отримання матеріальної вигоди.

Проект Закону України від 04.07.2018 № 6049-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні»


Обчислення середнього заробітку для оплати щорічної відпустки

Фахівці Держпраці роз’яснюють: відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.

Якщо протягом останніх 2 -х календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються:

основна заробітна плата;

  • доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками;
  • високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші);
  • виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії та теплової енергії;
  • винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо.

При обчисленні середньої заробітної плати для оплати за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, крім зазначених вище виплат, до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов’язків, службового відрядження тощо), та допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, не враховуються:

  • виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов’язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов’язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов’язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками);
  • одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо);
  • пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати;
  • вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування;
  • виплати, пов’язані з ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо;
  • заробітна плата на роботі за сумісництвом;
  • компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її  виплати.

За матеріалами Управління Держпраці у Миколаївській області


Норми тривалості робочого часу на 2019 рік

Відповідно до ст. 50 КЗпП нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 год на тиждень.

Відповідно до частини першої ст. 51 КЗпП, скорочена тривалість робочого часу встановлюється:

  1. для працівників віком від 16 до 18 років — 36 год на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) — 24 год на тиждень.

Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої в аб. 1 цього пункту для осіб відповідного віку;

  1. для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці, — не більш як 36 год на тиждень.

Перелік виробництв, цехів, професій і посад зі шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого часу, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 163.

Крім того, законодавством встановлюється скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших).

Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватись за рахунок власних коштів на підприємствах і в організаціях для жінок, які мають дітей віком до 14 років або дитину-інваліда.

Згідно зі ст. 69 Господарського кодексу України підприємство самостійно встановлює для своїх працівників скорочений робочий день та інші пільги.

При розрахунку балансу робочого часу слід врахувати, що згідно зі ст. 53 КЗпП напередодні святкових і неробочих днів (ст. 73) тривалість роботи працівників, крім працівників, зазначених у ст. 51 КЗпП, скорочується на 1 годину як при п’ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні, а напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 5 год.

Відповідно до ст. 73 КЗпП на підприємствах, в установах, організаціях робота не проводиться у такі святкові дні:

1 січня — Новий рік

8 березня — Міжнародний жіночий день

1 травня — День праці

9 травня — День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги)

28 червня — День Конституції України

24 серпня — День незалежності України

14 жовтня — День захисника України.

Робота також не проводиться в дні релігійних свят:

7 січня і 25 грудня — Різдво Христове

один день (неділя) — Пасха (Великдень)

один день (неділя) — Трійця.

Згідно з частиною третьою ст. 67 КЗпП у випадку, коли святковий або неробочий день (ст. 73) збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого. Тому за графіком п’ятиденного робочого тижня з вихідними днями у суботу та неділю у 2019 року вихідний день у неділю 28 квітня має бути перенесений на понеділок 29 квітня, вихідний день у неділю 16 червня має бути перенесений на понеділок 17 червня, вихідний день у суботу 24 серпня — на понеділок 26 серпня.

Як правило, з метою створення сприятливих умов для святкування, а також раціонального використання робочого часу розпорядженнями Кабінету Міністрів України рекомендується переносити робочі дні для працівників, яким встановлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями у суботу та неділю.

У зв’язку з тим, що зазначене розпорядження має рекомендаційний характер, рішення про перенесення робочих днів приймається роботодавцем самостійно шляхом видання наказу чи іншого розпорядчого документа.

Прийняте роботодавцем рішення про перенесення робочих днів змінює графік роботи підприємства, установи, організації та норму тривалості робочого часу у місяцях, в яких запроваджено перенесення робочих днів. Тому всі дії щодо надання відпусток, виходу на роботу мають здійснюватися за зміненим у зв’язку з перенесенням робочих днів графіком роботи підприємства, установи, організації.

При цьому слід мати на увазі, що у разі перенесення робочого дня, який передує святковому чи неробочому дню, на інший вихідний день, для збереження балансу робочого часу за рік тривалість роботи у цей перенесений робочий день має відповідати тривалості передсвяткового робочого дня, як це передбачено ст. 53 КЗпП.

Законодавством не встановлено єдиної норми тривалості робочого часу на рік. Ця норма може бути різною залежно від того, який робочий тиждень встановлений на підприємстві, в установі, організації (п’ятиденний чи шестиденний), яка тривалість щоденної роботи, коли встановлені вихідні дні. У зв’язку з цим на підприємствах, в установах і організаціях норма тривалості робочого часу на рік визначається самостійно з дотриманням вимог статей 50—53, 67 і 73 КЗпП.

За зазначених умов залежно від тривалості робочого тижня норма робочого часу на 2019 рік становитиме:

  • при 40-годинному робочому тижні — 1993 години;
  • при 39-годинному робочому тижні — 1950 годин;
  • при 38,5-годинному робочому тижні — 1925 годин;
  • при 36-годинному робочому тижні — 1800 годин;
  • при 33-годинному робочому тижні — 1650 годин;
  • при 30-годинному робочому тижні — 1500 годин;
  • при 25-годинному робочому тижні — 1250 годин;
  • при 24-годинному робочому тижні — 1200 годин;
  • при 20-годинному робочому тижні — 1000 годин;
  • при 18-годинному робочому тижні — 900 годин.

За матеріалами газети «Урядовий кур’єр»


Підбірку підгoтувала: 

Віктoрія Пoлянська, незалежний юридичний консультант холдингу професійних послуг «Західна кoнсалтингoва група»

Підписатись на наші новини


X