fbpx
[get_banners]

Дайджест нoвин «Підприємництво і право» з 11.12.2017 пo 17.12.2017

In: Дайджести новин законодавства і практики, Західна консалтингова група 18 Dec 2017 Tags: ,

Дайджест нoвин «Підприємництво і право»

з 11.12.2017 пo 17.12.2017

 

Нові процесуальні кодекси набрали чинності

15 грудня набрав чинності Закон № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Для кожного процесуального кодексу передбачені особливості введення норм в дію. Закон містить по три розділи заключних і перехідних положень, які регламентують порядок розгляду вже поданих касаційних скарг та заяв про перегляд судового рішення, а також порядок передачі справ. Також врегульовано питання перегляду рішень в кримінальному процесі.

15 грудня є днем ​​початку роботи Верховного Суду як єдиної касаційної інстанції, відповідно Верховний Суд України і касаційні суди припинили свою діяльність із здійснення правосуддя і розпочали процес передачі справ. Касаційні скарги розглядатиме або Велика палата ВСУ, або касаційні суди в залежності від того, чи були розбіжності з висловленими правовими позиціями.

Згідно з Перехідними положеннями цього Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до вступу в силу нових редакцій, передаються в касаційні суди і розглядаються спочатку за новими правилами. Заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України, розгляд яких не закінчено до 15 грудня, передаються в касаційні суди і розглядаються спочатку колегією в складі трьох або більше непарної кількості суддів за старими правилами. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, якщо суд, виходячи з обставин справи, не прийме рішення про інше.

Норми стосовно визначення юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності вводяться в дію з дня, наступного за днем ​​опублікування головою Вищого суду з питань інтелектуальної власності в газеті «Голос України» повідомлення про початок роботи суду. Крім того, в «Голосі України» ДСА повинна опублікувати повідомлення про початок функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів – через 30 днів будуть введені в дію норми Закону стосовно цього реєстру. Також ДСА повинна опублікувати оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яка почне функціонувати через 90 днів з дня опублікування.

Також слід зазначити, що до ЦПК, ГПУ та КАСУ, які викладені в новій редакції, вже внесені зміни, які вступлять в силу через 3 місяці. Зміни внесені Законом щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом удосконалення порядку примусового стягнення заборгованості по сплаті аліментів, який був прийнятий 7 грудня.

Закон України від 03.10.2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»

 

НБУ зберіг вимогу до обов’язкового продажу надходжень валюти на рівні 50%

НБУ зберіг вимогу до обов’язкового продажу надходжень в Україну іноземної валюти на рівні 50%.

Обов’язковий продаж на міжбанківському валютному ринку підлягають надходження в іноземній валюті з-за кордону на користь юридичних осіб, які не є уповноваженими банками, фізичних осіб – підприємців, іноземних представництв (крім офіційних представництв), на рахунки, відкриті в уповноважених банках для ведення спільної діяльності без створення юридичної особи, а також надходження в іноземній валюті на рахунки резидентів, відкриті за межами України на підставі індивідуальних ліцензій НБУ.

Решта надходження в інвалюті залишаються в розпорядженні резидентів і нерезидентів і використовуються ними відповідно до правил валютного регулювання.

Також розширено перелік операцій бізнесу, надходження за якими не є обов’язковими до продажу. Тепер така вимога не буде поширюватися на переклади, які були здійснені банком за рахунок власних (не куплених) коштів клієнта, які повертаються іноземним банком.

Рішення про збереження вимоги затверджено постановою НБУ № 129 від 13 грудня 2017 року «Про введення обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті та встановлення розміру обов’язкового продажу таких надходжень», яка набрала чинності 14 грудня і діє до 13 червня 2018 року включно.

Постанова НБУ № 129 від 13.12.2017 року «Про введення обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті та встановлення розміру обов’язкового продажу таких надходжень»

 

Розширено можливості бізнесу з дострокового погашення валютних кредитів

Нацбанк продовжує ослаблення окремих обмежень на валютному ринку України, які втратили ефективність як інструмент підтримки стабільності.

По-перше, розширено перелік випадків, коли бізнес може достроково погашати кредити і позики в іноземній валюті, отримані резидентами від нерезидентів. Достроково можна погасити кредит або позику, в реалізації якої повністю або частково бере участь іноземна держава через уповноважених ним осіб (шляхом кредитування, страхування, гарантування).

По-друге, скасовано обмеження на максимальну суму переказів іноземної валюти для операцій уповноважених банків, які вони здійснюють на підставі індивідуальних ліцензій НБУ. До цього часу максимальний ліміт за такими операціями становив 50 тис. дол. США (в еквіваленті) протягом одного календарного місяця. Надалі банки зможуть проводити такі перекази інвалюти на суму, визначену в індивідуальної ліцензії.

Зміни передбачені постановою НБУ від 12 грудня 2017 року № 128, яка набула чинності з 14 грудня.

Постанова Правління Національного банку України від 12.12.2017 року № 128 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 13 грудня 2016 року № 410»

 

Прийняття директора у новоствореній юридичній особі: точка зору ДФС

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» визначено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.

Відповідно до Постанови № 413 інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», із змінами та доповненнями.

Для виконання порядку повідомлення Державній фіскальній службі про прийняття працівника на роботу, необхідна наявність наступних обставин:

  • існування юридичної особи, на роботу до якої приймається працівник;
  • об’єктивна можливість подання повідомлення до початку роботи працівника;
  • подання повідомлення за формою, передбаченою Порядком № 413.

Відповідно до ч.4 ст.87 Цивільного Кодексу України юридичнa особa вважaється створенoю з дня її дeржавної реєстрації.

Державна реєстрація юридичної особи здійснюється, зокрема, на підставі: Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи (Наказ Міністерства юстиції України від 09.02.2016 № 359/5); Наказу Міністерства юстиції України від 18.11.2016 № 3268/5 «Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

При здійсненні державної реєстрації юридичної особи, державний реєстратор зобов’язаний внести відомості до Єдиного державного реєстру (далі – ЄДР) стосовно керівника юридичної особи, що створюється.

Без внесення до ЄДР ідентифікаційних даних про керівника державна реєстрація юридичної особи не відбувається.

Отже, з дня державної реєстрації новостворюваної юридичної особи, в ЄДР наявні відомості про її керівника, що вважаються достовірними.

Таким чином, початком роботи керівника юридичної особи є день внесення державним реєстратором відомостей про нього до ЄДР.

Враховуючи вищевказане, робимо висновок, що при здійсненні державної реєстрації новоствореної юридичної особи територіальні органи Державної фіскальної служби України повідомлені про факт створення юридичної особи та особу її керівника.

Офіційний портал ГУ ДФС у Львівській області, рубрика «Новини», підрубрика «Ви запитували на семінарі» від 13.12.2017 року

 

Дивіться відео на тему:

Чи може директор підприємства працювати без зарплати

 

Поновлення на роботі: чи можна

врахувати виплачену компенсацію в рахунок суми за щорiчну вiдпустку?

У Мінсоцполітики розповіли, чи можна врахувати виплачену працiвниковi суму компенсацiї за невикористану вiдпустку у зв’язку зi звiльненням, яке суд визнав незаконним, пiд час надання йому щорiчної вiдпустки пiсля поновлення на роботi.

За статтею 235 КЗпП у разi звiльнення без законної пiдстави працiвник має бути поновлений на попереднiй роботi органом, який розглядає трудовий спiр.

Пiд час винесення рiшення про поновлення на роботi орган, який розглядає трудовий спiр, одночасно ухвалює рiшення про виплату працiвниковi середнього заробiтку за час вимушеного прогулу, але не бiльш як за один рiк. Якщо заява про поновлення на роботi розглядається бiльш як один рiк не з вини працiвника, то орган, який розглядає трудовий спiр, виносить рiшення про виплату середнього заробiтку за весь час вимушеного прогулу.

За частиною 1 ст. 6 Закону «Про відпустки» щорiчна основна вiдпустка надається працiвникам, тривалiстю не менш як 24 календарних днi за вiдпрацьований робочий рiк, що вiдлiчується а дня укладення трудового договору.

Згiдно зi ст. 24 Закону в разi звiльнення працiвника йому виплачується грошова компенсацiя за всi не використанi ним днi щорiчної вiдпустки.

Вiдповiдно до п. 2 ч. 1 ст. 82 КЗпП і ст.9 Закону час, коли працiвник фактично не працював, але за ним згiдно iз законодавством зберiгалися мiсце роботи (посада) та заробiтна плата повнiстю або частково (в тому числi час оплаченаго-вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звiльненням або переведенням на iншу роботу), включається до стажу, що дає право на щорiчну вiдпустку.

Таким чином, у разi поновлення працiвника судом на роботi вiн має право використати щорiчну основну вiдпустку за весь чад вимушеного прогулу. При цьому її тривалiсть визначається з дати поновлення на роботi i до кiнця його робочого року.

Якщо пiд час звiльнення, визнаного судом незаконним, працiвниковi була виплачена грошова компенсацiя за невикористанi днi щорiчної вiдпустки, то пiсля поновлення його на роботi права на використання цих днiв вiдпустки вiн не має. Також не передбачено повернення працiвником виплачених йому коштiв за вiдпустку пiд час звiльнення чи зарахування їх у рахунок суми за вiдпустку, що надається за перiод вимушеного прогулу.

Офіційний портал Управління Держпраці у Хмельницькій області, рубрика «Новини», підрубрика «Поновлення на роботі: чи можна врахувати виплачену компенсацію в рахунок суми за щорiчну вiдпустку?» від 18.12.2017 року

 

Дивіться відео на тему:

Як оформити відпустку директора

 

 

Працівник має право у будь-який строк розірвати трудовий договір

Відповідно до статті 38 КЗпП працівник має право у будь-який строк розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, письмово попередивши про це роботодавця за два тижні. Попередження роботодавця про наступне звільнення є обов’язком працівника.

У цілому ряді випадків закон зобов’язує роботодавців провадити звільнення у строк, про який просять. Йдеться про скорочення двотижневого строку, оскільки по його закінченню працівник може звільнитися в загальному порядку. У цьому разі строк попередження про звільнення скорочується на розсуд працівника навіть до одного дня.

Випадки, коли на роботодавця покладається обов’язок звільнити працівника у строк, про який він просить, перелічені у статті 38 КЗпП: переїзд на нове місце проживання; переведення одного із подружжя на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання в цій місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку чи дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом; невиконання роботодавцем законодавства про працю чи умов колективного або трудового договору, інші поважні причини. Усі вони мають спільну ознаку — неможливість працівника далі продовжувати роботу.

За відсутності причин, що свідчать про неможливість продовження працівником роботи, сторони трудового договору вправі домовитися про будь-який строк звільнення після подання працівником заяви в межах двотижневого строку. У разі, якщо існує така домовленість, працівника можна звільнити навіть у день подання ним заяви про звільнення.

Роботодавець не має права звільняти працівника до закінчення двотижневого строку після подання заяви про звільнення, якщо працівник про це не просив, оскільки в межах вказаного строку він має право відізвати раніше подану заяву.

У разі, коли працівник самовільно залишив роботу (не попередив письмово роботодавця про звільнення за власним бажанням, залишив роботу до закінчення встановленого двотижневого строку попередження), роботодавець має право звільнити його за прогул (п. 4 ст. 40 КЗпП).

Офіційний портал Управління Держпраці у Кіровоградській області, рубрика «Новини», підрубрика «Працівник має право у будь-який строк розірвати трудовий договір» від 14.12.2017 року

 

Дивіться відео на тему:

Робота з персоналом через цивільно-правові договори – економічні переваги і ризики

 

Підбірку підгoтувала: 

Віктoрія Пoлянська,

незалежний юридичний консультант

холдингу професійних послуг «Західна кoнсалтингoва група»

X