Дайджест нoвин «Підприємництво і право»
з 11.05.2018 пo 17.06.2018
Бізнес скоро зможе перейти до використання електронних чеків замість касових апаратів
Кабмін удосконалює порядок технічного обслуговування і ремонту РРО та планує ввести в Україні електронні чеки.
Відповідні постанови «Про проведення пілотного проекту з реєстрації і експлуатації новітніх моделей, призначених для реєстрації розрахункових операцій» і «Про внесення змін до Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій» прийняті на засіданні Уряду 13 червня.
Оскільки зараз процес реєстрації РРО займає певний час та вартує досить дорого для підприємців, Мінфін напрацював рішення, які спрощують їх використання, та ініціює пілотний проект реєстрації та експлуатації новітніх моделей РРО.
Зокрема, заплановано вивчення і дослідження новітніх моделей програмно-технічних засобів для здійснення розрахункових операцій. По завершенню пілотного проекту буде прийнято рішення про доцільність їх впровадження в промислову експлуатацію і надалі застосуванні підприємцями поряд з традиційними моделями РРО. Тому для реєстрації розрахунків можна буде використовувати мобільні телефони, планшети, ноутбуки та інші засоби комунікації замість традиційних касових апаратів.
Крім того, передбачено запровадження механізму обміну інформацією в електронному вигляді при введенні в експлуатацію, технічному обслуговуванні і ремонту РРО через центри сервісного обслуговування.
Реєстрація РРО буде здійснюватися за один день на підставі заяви за спрощеною формою. Бізнес зможе зменшити витрати на придбання РРО, автоматизувати торгівлю, а також віддалено контролювати здійснення розрахунків і оборот товарів.
Очікується, що нововведення дозволять скоротити обсяг тіньового обороту товарів, спростити використання касових апаратів і демонополізувати ринок РРО.
Урядовий портал, рубрика «Новини», підрубрика «Уряд ухвалив рішення, які дають старт інноваційним підходам у сфері РРО» від 13.06.2017 року
Періодичність перевірок бізнесу визначається по-новому
Встановлено єдиний підхід до розробки органами державного нагляду (контролю) критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності і визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду.
Відповідна Методика затверджена постановою Кабміну від 10 травня 2018 року № 342, яка набула чинності 12 червня 2018 року. Положення, затверджені цією постановою методик, не застосовуються до 1 вересня 2018 року.
Введено більш чіткі вимоги для оцінки і визначення ступеня ризику від провадження господарської діяльності, що забезпечить оптимальний перерозподіл уваги органів державного нагляду (контролю) від менш ризикових суб’єктів господарювання до більш ризикових.
Критерії визначать на основі виявлених зв’язків між негативними наслідками (з урахуванням їх масштабу, причин (умов) і кількості) і відповідними кількісними і якісними показниками (характеристиками) господарської діяльності суб’єктів господарювання.
При розробці критеріїв визначаються чіткі, зрозумілі і вимірні показники, за якими визначається ступінь ризику, а за кожним показником критеріїв нараховуються бали. Кількість балів має відображати ступінь відповідного ризику.
Інформація про віднесення суб’єктів господарювання до ступеня ризику узагальнюється шляхом складання переліку у відповідній сфері господарської діяльності, з розташуванням їх в порядку зменшення сум балів. Такий перелік оновлюється щороку не пізніше 15 жовтня.
Періодичність планових перевірок встановлюється в залежності від ступеня ризику і може змінюватися в разі відсутності істотних порушень шляхом встановлення відповідного коефіцієнта (крім суб’єктів господарювання, віднесених до високого ступеня ризику).
Відомості про перелік суб’єктів господарювання, що підлягають державному нагляду (контролю) у відповідній сфері господарської діяльності із зазначенням ступеня ризику будуть публікуватися на офіційному сайті відповідного органу державного контролю.
Постанова КМУ від 10 травня 2018 року № 342 «Про затвердження методик розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю)»
Закон про антикорупційний суд – опубліковано
Закон «Про Вищий антикорупційний суд» офіційно опублікований в «Голосі України» від 13 червня 2018 року та вступив в силу – 14 червня, крім пп. 3 п. 2 розділу VI (щодо змін до КПК), який вступить в силу з дня початку роботи Вищого антикорупційного суду.
Вищий антикорупційний суд сформують протягом 12 місяців з дня набрання чинності Законом.
Вищий антикорупційний суд визначено як постійно діючий вищий спеціалізований суд у системі судоустрою, юрисдикція якого поширюється на всю територію України. Суд розглядатиме віднесені до йгоо відання справи в якості суду першої і апеляційної інстанцій. Встановлено вимоги до віку і стажу роботи кандидата на посаду антикорупційного судді, а також додаткові спеціальні вимоги. Також передбачені обмеження для призначення на посаду судді. Крім того, визначено процедуру відбору, до якої повинні залучити міжнародних експертів (якими можуть бути українці).
Зокрема, вирішено, що за ініціативою не менше ніж 3 членів Громадської ради міжнародних експертів питання відповідності кандидата на посаду судді розглядається на спеціальному спільному засіданні ВККС і Громадської ради, а рішення про відповідність приймається більшістю від загального складу ради та комісії за умови, що за нього проголосувало не менше половини членів ради. У разі неприйняття рішення кандидат не братиме участь в конкурсі. Спеціальне засідання проводиться не пізніше ніж на 30-й день після оголошення результатів іспиту на професійну компетентність. За запитом не менш ніж 3 членів ради перед спецзасідання може проводитися співбесіда з кандидатом, в якому беруть участь не менше 6 членів ВККС.
Членом Ради можуть бути призначені як громадяни України, так і іноземці, які мають високі професійні якості, громадський авторитет, як мінімум 5-річний досвід роботи в інших країнах, і досвід здійснення процесуального керівництва або підтримання обвинувачення в суді по корупційних справах. Склад формують міжнародні організації, в раді має бути як мінімум три іноземці.
Передбачено, що суди апеляційної інстанції (крім апеляційної палати Вищого антикорупційного суду) продовжують приймати до розгляду апеляційні скарги на судові рішення, прийняті судами першої інстанції і не набрали законної сили у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених кодексом до підсудності Вищого антикорупційного суду, розгляд яких розпочато в судах першої інстанції до дня початку роботи Вищого антикорупційного суду.
Правозахисники Transparency International закликали виправити цю норму про апеляцію, по якій справи НАБУ, розгляд яких почалося в загальних судах першої інстанції, будуть і завершені в загальних судах.
На думку правозахисників, така норма «відкладає винесення остаточних рішень у справах НАБУ ще на кілька років».
Закон України від 07.06.2018 року № 2447-VIII «Про Вищий антикорупційний суд»
Читайте статтю на тему:
Про правомірність систематичного застосування надурочних робіт
Управління Держпраці у Хмельницькій області надає роз’яснення стосовно правомірності застосування надурочних робіт.
Надурочні роботи, як правило, не допускаються. Надурочними вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня.
Відповідно до Кодексу законів про працю України надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік. Власник або уповноважений ним орган повинен вести облік надурочних робіт кожного працівника.
Надурочні роботи можуть провадитися лише з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи, організації.
Власник або уповноважений ним орган може застосовувати надурочні роботи лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством:
- при проведенні робіт, необхідних для оборони країни, а також відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків;
- при проведенні громадських необхідних робіт по водопостачанню, газопостачанню, опаленню, освітленню, каналізації, транспорту, зв’язку – для усунення випадкових або несподіваних обставин, які порушують правильне їх функціонування;
- при необхідності закінчити почату роботу, яка внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних умов виробництва не могла бути закінчена в нормальний робочий час, коли припинення її може призвести до псування або загибелі державного чи громадського майна, а також у разі необхідності невідкладного ремонту машин, верстатів або іншого устаткування, коли несправність їх викликає зупинення робіт для значної кількості трудящих;
- при необхідності виконання вантажно-розвантажувальних робіт з метою недопущення або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення;
- для продовження роботи при нез’явленні працівника, який заступає, коли робота не допускає перерви; в цих випадках власник або уповноважений ним орган зобов’язаний негайно вжити заходів до заміни змінника іншим працівником.
Статтею 63 КЗпПУ залучати до надурочних робіт забороняється вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років; осіб, молодших вісімнадцяти років; працівників, які навчаються в загальноосвітніх школах і професійно-технічних училищах без відриву від виробництва, в дні занять.
Законодавством можуть бути передбачені і інші категорії працівників, що їх забороняється залучати до надурочних робіт.
Жінки, які мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, можуть залучатись до надурочних робіт лише за їх згодою. Залучення інвалідів до надурочних робіт можливе лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям.
Офіційний портал Управління Держпраці у Хмельницькій області, рубрика «Новини», підрубрика «Про правомірність систематичного застосування надурочних робіт» від 13.06.2018 року
У яких випадках не можна звільняти жінку?
Відповідно до статті 184 Кодексу законів про працю України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням.
Обов’язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.
Також забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов’язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям – за наявністю дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда.
При відмові у прийнятті на роботу зазначеним категоріям жінок власник або уповноважений ним орган зобов’язані повідомляти їм причини відмови у письмовій формі. Відмову у прийнятті на роботу може бути оскаржено у судовому порядку.
Офіційний портал Управління Держпраці у Хмельницькій області, рубрика «Новини», підрубрика «У яких випадках не можна звільняти жінку?» від 15.06.2018 року
Дивіться відео на тему:
Робота з персоналом через цивільно-правові договори
Щодо додаткової оплачуваної відпустки для учасників бойових дій та інвалідів війни
Учасникам бойових дій, інвалідам війни, статус яких визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993р. № 3551-XII(із змінами), надається додаткова відпустка із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік, що зафіксовано у ст. 77-2 Кодексу законів про працю України та у ст. 16-2 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. №504/96-ВР.
Оскільки спеціальних застережень у цих нормах не зроблено, то право на додаткову відпустку мають як основні працівники, так і сумісники. Оплата відпусток здійснюється за рахунок коштів установ та організацій. Дана відпустка не належить до категорії щорічних.
Перелік осіб, які належать до учасників бойових дій та інвалідів війни, наведено відповідно у ст. 6 і 7 Закону №3551. Для роботодавця головне, щоб свій статус працівник підтвердив відповідним посвідченням інваліда війни або учасника бойових дій. Підставою для надання додаткової відпустки для учасника бойових дій чи інваліду війни є вищезазначений документ із відповідною заявою працівника.
Повідомляємо, що тривалість додаткової відпустки не залежить від стажу роботи та надається під час підтвердження статусу учасника бойових дій чи інваліда війни.
Додаткова відпустка учасникам бойових дій та інвалідам війни надається:
- понад щорічну основну та додаткові відпустки. Відповідно дні цієї відпустки не враховуються під час порівняння з установленою граничною тривалістю відпустки — 59 (69) к. дн. на рік (ч. 3 ст. 10 Закону № 504);
- з урахуванням святкових та неробочих днів, визначених ст. 73 КЗпПУ. Тобто вони оплачуються та включаються в загальну тривалість відпустки, а не подовжують її.
- повної тривалості з розрахунку на календарний рік незалежно від кількості фактично відпрацьованого часу в році;
УВАГА: додаткову відпустку для учасників бойових дій та інвалідів війни не можна:
- перенести на інший період або подовжити у разі хвороби працівника;
- перенести на наступний календарний рік;
- поділити на частини;
- замінити грошовою компенсацією.
Крім того, не допускається відкликання працівника з такої відпустки, адже до ст. 12 Закону № 504, яка визначає порядок відкликання працівників з щорічної відпустки, ніяких змін внесено не було.
У разі звільнення працівника, який має право на зазначено відпустку, за неї не виплачується грошова компенсація за дні невикористаної відпустки.
Офіційний портал Управління Держпраці у Хмельницькій області, рубрика «Новини», підрубрика «Додаткова оплачувана відпустка для учасників бойових дій та інвалідів війни» від 13.06.2018 року
Підбірку підгoтувала:
Віктoрія Пoлянська,
незалежний юридичний консультант холдингу професійних послуг «Західна кoнсалтингoва група»
