fbpx
[get_banners]

Дайджест нoвин «Підприємництво і право» з 10.04.2018 пo 15.04.2018

In: Дайджести новин законодавства і практики 16 Apr 2018 Tags: ,

Дайджест нoвин «Підприємництво і право»

з 10.04.2018 пo 15.04.2018

 

Контролюючі органи здійснюватимуть щорічне планування перевірок бізнесу

постановою Кабміну від 6 грудня 2017 року № 1109, яке набула чинності 12 квітня 2018 року, внесено зміни до Порядку координації одночасного проведення планових перевірок (ревізій) контролюючими органами та органами державного фінансового контролю.

Встановлено, що планування перевірок фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання, які проводяться для забезпечення своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків, зборів, платежів, здійснюється щорічно контролюючими органами та щоквартально органами державного фінансового контролю. Раніше контролюючі органи також здійснювали щоквартальне планування таких перевірок.

Також органи фінконтролю узгоджують до 20 грудня поточного року з відповідними контролюючими органами проведення перевірок, запланованих на I квартал наступного року. Раніше проведення перевірок узгоджувалося до 20 числа останнього місяця поточного кварталу.

Органи фінансового контролю будуть планувати перевірки на II, III і IV квартали поточного року з урахуванням плану-графіка документальних планових перевірок на поточний рік, оприлюдненого на офіційному сайті ДФС.

Крім того, встановлено, що про проведення перевірок, запланованих на II, III і IV квартали поточного року, органи фінконтролю інформують відповідні контролюючі органи до 20 числа останнього місяця попереднього кварталу.

 

Постанова КМУ від 06 грудня 2017 року № 1109 «Про внесення змін до Порядку координації одночасного проведення планових перевірок (ревізій) контролюючими органами та органами державного фінансового контролю»

 

Дивіться відео на тему:

10 ознак хаосу в бухгалтерії. Як виявити


Заяву на отримання ліцензії на оптову торгівлю і виробництво спирту, алкоголю і тютюну можна буде подавати в електронній формі

Для суб’єктів господарювання, які мають намір отримати ліцензії на оптову торгівлю і виробництво спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, ДФС України до кінця квітня 2018 року буде запроваджено новий сервіс по подачі заяви в електронному вигляді через «Єдине вікно» (переоформлення, отримання дубліката, анулювання ліцензії та внесення чергового платежу за ліцензію (щорічний платіж)), з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, передбаченому для подачі податкової звітності.

 

Офіційне видання ДФС України, рубрика «Новини», підрубрика «Заяву на отримання ліцензії на оптову торгівлю та виробництво спирту, алкоголю та тютюну можна буде подати в електронному вигляді» від 10.04.2018 року

 

 


Визначено правила державної підтримки агробізнесу в 2018 році

Кабмін удвічі збільшив розмір чистого річного доходу агропідприємства, яке може претендувати на держпідтримку у формі компенсації відсотків по кредитах в розмірі облікової ставки НБУ (до 20 млн грн.).

Пріоритет при отриманні держпідтримки в 2018 році надано агропідприємствам, які займаються вирощуванням овочів у відкритому грунті, вирощуванням цукрових буряків, садівництвом і вирощуванням ягідних культур.

Одночасно перелік видів діяльності претендентів на компенсацію доповнено такими позиціями:

  • розведення дрібної рогатої худоби:
  • розведення кроликів і свиней;
  • розведення домашньої птиці (крім розведення курей і розведення птиці для отримання яєць).

 

Постанова КМУ від 7 лютого 2018 року № 254 «Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів»

 


Припинення незалежної професійної діяльності та сплата ЄСВ

У разі прийняття, зокрема, рішення про припинення діяльності платника ЄСВ, на якого не поширюється дія Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», останній зобов’язаний у десятиденний строк з дня прийняття відповідного рішення подати до контролюючого органу заяву про зняття з обліку платника ЄСВ і копію розпорядчого документа про припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (п. 1 розділу V Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування).

Тому, в разі прийняття особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, рішення про припинення діяльності в якості платника ЄСВ, дотримання вимог Порядку обліку є обов’язковим.

У разі порушення порядку зняття з обліку платників ЄСВ, на яких не поширюється дія Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», такі платники залишаються платниками ЄСВ, а отже, і мають обов’язок щодо сплати ЄСВ.

Такий висновок сформульований в індивідуальній податкової консультації ДФС від 29.03.2018 р № +1293/Г/99-99-13-02-03-14/ІПК.

 

Індивідуальна податкова консультація ДФС України від 29 березня 2018 року № 1293/Г/99-99-13-02-03-14 / ІПК

 

Дивіться відео на тему:

Актуальна процедура банкрутства підприємства, юридичної особи


Гарантії забезпечення мінімальної заробітної плати

Відповідно до вимог ст. 3-1 Закону України «Про оплату праці» розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати.

При обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.

Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати.

Якщо розмір заробітної плати у зв’язку з періодичністю виплати її складових є нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, проводиться доплата до рівня мінімальної заробітної плати.

У разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.

Мінімальна заробітна плата у погодинному розмірі застосовується на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю, у разі застосування погодинної оплати праці.

 

Управління Держпраці у Полтавській області, рубрика «Новини», підрубрика «Гарантії забезпечення мінімальної заробітної плати» від 10.04.2018 року

 


Відповідальність за затримку у проведенні розрахунку та видачі трудової книжки під час звільнення працівника

Припинення трудового договору покладає на власника або уповноважений орган певні зобов’язання.

Так, у разі припинення трудового договору незалежно від підстав власника або уповноважений ним орган оформлює відповідний наказ (розпорядження).

Власник або уповноважений ним орган повинен ознайомити працівника із наказом (розпорядженням) під підпис.

Слід зазначити, що трудовий договір має бути розірваним з моменту фактичного припинення роботи працівником, а не з дня видавання власником або уповноваженим ним органом відповідного наказу (розпорядження).

Відповідно до ст.47 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобов’язаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з розрахунок у строки, зазначені ст.116 КЗпП.

Повний розрахунок означає виплату працівникові:

  • заробітної плати, що йому належить;
  • грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки, якщо працівник має на неї право;
  • вихідної допомоги (ст.44 КЗпП) у певних випадках.

Виплата всіх сум від підприємства, установи, організації, що належить працівникові під час звільнення, проводиться у день його звільнення.

Якщо працiвник в день звiльнення не працював, то зазначенi суми мають бути виплаченi не пiзнiше наступного дня пiсля пред’явлення звiльненим працiвником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові під час звільнення, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед їхньою виплатою.

Відповідно до ст.117 КЗпП у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відсутність коштів у власника або уповноваженого ним органу не знімає з нього вини щодо невиплати належних працівникові коштів та не звільняє його від відповідальності.

Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний також видати у день звільнення працівникові його трудову книжку з унесеним до неї відповідним записом.

Пунктом 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мінюсту, Мінсоцзахисту України від 29.07.93 р. №58, зареєстрованим у Мінюсті України 17.08.93 р. за №110 (із змінами, далі-Інструкція), передбачено, що записи в трудовій книжці при звільненні повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Згідно з п.2.4 Інструкції усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після  видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення – у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Відповідно до частини 5 статті 235 КЗпП України у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ (розпорядження) і вноситься запис до трудової книжки працівника.

Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган у цей день н7адсилає йому поштове повідомлення із вказівкою щодо отримання трудової книжки.

Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмової згоди працівника.

 

Управління Держпраці у Полтавській області, рубрика «Новини», підрубрика «Щодо відповідальності за затримку у проведенні розрахунку та видачі трудової книжки під час звільнення працівника» від 12.04.2018 року

 

Читайте статтю на тему:

 

Хто може отримувати заробітну плату в іноземній валюті

Статтею 7 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» передбачено, що у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовуються як засіб платежу іноземна валюта та грошова одиниця України – гривня. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки в порядку, установленому Національним банком України.

Використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави для здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами допускається за умови одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Згідно із постановою Правління Національного банку України «Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України» оплата праці нерезидентів, які згідно з укладеними трудовими договорами (контрактами) працюють в Україні, виплати матеріальної допомоги, премій та призів є поточними неторговельними операціями в іноземній валюті.

Відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року №492, з поточного рахунку в іноземній валюті юридичних осіб – резидентів за розпорядженням власника рахунку здійснюються, зокрема, оплата праці працівникам-нерезидентам, які згідно з укладеними трудовими договорами (контрактами) працюють в Україні, а саме виплата готівкою або перерахування на рахунки цих осіб, відкриті в уповноважених банках України.

З урахуванням викладеного, оплата праці нерезидентів, які згідно з укладеними трудовими договорами (контрактами) працюють в Україні, може здійснюватись в іноземній валюті, при цьому зазначені операції не потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

 

Офіційний портал органів ДФС України у Тернопільській області, рубрика «Новини», підрубрика «Хто може отримувати заробітну плату в іноземній валюті» від 06.04.2018 року

 

Підбірку підгoтувала: 

Віктoрія Пoлянська,

незалежний юридичний консультант

холдингу професійних послуг «Західна кoнсалтингoва група»

X