Дайджест нoвин «Підприємництво і право» з 06.07.2018 пo 12.08.2018

In: Дайджести новин законодавства і практики 13 Aug 2018 Tags: ,

Дайджест нoвин «Підприємництво і право»

за періoд з 06.08.2018 пo 12.08.2018

 

Укрпатент змінив порядок оприлюднення відомостей про заявки на знаки для товарів та послуг   

З 1 серпня Укрпатент оприлюднює відомості про заявки на знаки для товарів і послуг після встановлення відповідності заявки вимогам статті 8 Закону «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» та наявності документа про сплату збору за подання заявки.

Тобто відомості будуть оприлюднені відразу після відправки заявнику повідомлення про встановлену дату подання заявки.

Укрпатент встановлює дату подачі заявки після отримання матеріалів, що містять:

– заяву у довільній формі про реєстрацію знака, викладене українською мовою;

– відомостей про заявника та його адресу, викладені українською мовою;

– достатньо чітке зображення позначення, що заявляється;

– перелік товарів і послуг, для яких заявляється знак.

Новий порядок оприлюднення відомостей буде застосовуватися до отриманих Укрпатентом заявок, за якими заявнику ще не відправлені повідомлення про встановлену дату подання заявки.

Доступ до бази прийнятих до розгляду заявок можна отримати в розділі «Бази даних та інформаційно-довідкові системи» офіційного сайту Укрпатенту.

За інформацією ДП «Український інститут інтелектуальної власності»

 

Читайте статтю на тему:

Основні правила реєстрації торгової марки

 


НБУ повністю автоматизує реєстрацію зовнішніх договорів кредитування

Нацбанк спростив регулювання операцій резидентів-позичальників по залученню зовнішніх кредитних ресурсів.

Уже з 20 серпня буде повністю автоматизовано процедури реєстрації/ внесення змін/ анулювання реєстрації зовнішніх договорів кредитування (позики) в іноземній валюті, укладених резидентами-позичальниками. Це передбачено постановою НБУ від 20 липня 2018 року № 83.

Ініціювати цю процедуру буде уповноважений банк – обслуговуючий банк за договором шляхом направлення в НБУ відповідного електронного документа, на підставі якого буде проведено в автоматизованому режимі необхідну процедуру.

З 17 по 19 серпня уповноважені банки припиняють подачу документів для проведення реєстрації договорів, які передбачають виконання резидентами боргових зобов’язань перед нерезидентами за залученими від кредитами в іноземній валюті.

З 20 серпня НБУ не проводить реєстраційних дій та анулювання реєстрації договорів на підставі документів, отриманих від уповноважених банків до 16 серпня (включно), і залишає такі документи без розгляду.

Уповноважений банк в такому випадку повторно (без отримання від клієнта резидента-позичальника окремої заяви про реєстрацію договору) ініціює проведення реєстраційних дій за новою процедурою.

Постанова НБУ від 20.07.2018 року № 83 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України»

 


В Україні запрацюють центри підтримки підприємництва

Міністерство економічного розвитку і торгівлі розпочало роботу з обласними державними адміністраціями щодо імплементації Плану заходів щодо реалізації Стратегії розвитку малого та середнього підприємництва в Україні до 2020 року. Так, планується, що вони спільно створять регіональну мережу центрів підтримки підприємництва.

Пріоритетними проектами для реалізації Стратегії МСП повинні стати, зокрема:

– створення інформаційного порталу для підприємців на базі офіційного сайту Мінекономрозвитку;

– реалізація пілотного проекту по впровадженню механізму часткових кредитних гарантій;

– реалізація пілотного проекту по створенню мережі центрів підтримки підприємництва.

Регіональна мережа центрів підтримки підприємництва (ЦПП) повинна стати ланкою державної інфраструктури підтримки мікро-, малого бізнесу, а також потенційних підприємців, зокрема з соціально вразливих груп (ветерани АТО, внутрішньо переміщені особи, молодь).

Представники малого і середнього бізнесу зможуть отримати в центрах консультації про умови участі в програмах підтримки, а також взяти участь в навчальних та інформаційних заходах через мережу закладів-партнерів.

Стратегія розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року та План заходів щодо її реалізації є стратегічними документами, затвердженими Урядом на виконання зобов’язань в рамках Угоди про асоціацію з ЄС. Вони містять ряд напрямків створення сприятливого середовища для розвитку МСП, розроблені з урахуванням принципів Акта з питань малого бізнесу для Європи.

За інформацією Міністерства економічного розвитку та торгівлі України

 

Дивіться відео на тему:

Практика і досвід партнерства в бізнесі – Інтерв‘ю з Іваном Мандзяком

 


Звільнення від ліцензування певних видів господарської діяльності

Мінекономрозвитку пропонує звільнити два види бізнесу від ліцензування.

Відповідний проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню» оприлюднено на сайті Мінекономрозвитку.

Зокрема, запропоновано скасувати ліцензування діяльності по промисловому вилову водних біоресурсів за межами юрисдикції України, оскільки це є проявом подвійного регулювання. Адже до отримання ліцензії суб’єкту господарювання необхідно отримати дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів за межами юрисдикції України, а перелік документів і відомостей для отримання такого дозволу набагато ширше, ніж для отримання ліцензії, а при отриманні ліцензії здобувачеві необхідно повторно надавати ті ж відомості.

Ліцензування в сфері телекомунікацій замінять на повідомлення регулятора про початок здійснення господарської діяльності.

Відповідно до Закону про ліцензування, ліцензування діяльності в сфері телекомунікацій втратило силу з 1 січня 2018 року, але сьогоднішній день НКРЗІ продовжує виконувати повноваження органу ліцензування, посилаючись на Закон про телекомунікації. У зв’язку з цим, в даний час існує проблема законодавчої колізії, що призводить до значних часових і фінансових витрат для бізнесу.

За інформацією Міністерства економічного розвитку та торгівлі України


Фермери-підприємці зможуть працювати на єдиному податку

Президент Петро Порошенко підписав Закон щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств (проект № 6490-д), який був прийнятий 10 липня.

Жителі села, які організували сімейне фермерське господарство, зможуть оформити статус ФОП і стати платниками єдиного податку четвертої групи, за умови відповідності сукупності таких критеріїв:

– здійснення діяльності виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону «Про фермерське господарство»;

– заняття виключно виробництвом сільськогосподарської продукції, її переробкою та постачанням;

– здійснення господарської діяльності (крім поставок) за місцем податкової адреси;

– невикористання праці найманих осіб;

– членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени його сім’ї: особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки (в тому числі чоловік / дружина, діти);

– площа сільськогосподарських угідь у власності та / або користуванні, земель водного фонду в користуванні членів фермерського господарства становить не менше 2 гектара, але не більше 20 гектарів.

Також передбачено введення пільг по сплаті єдиного соціального внеску для всіх членів фермерського господарства, в т. ч. його голови (доплата ЄСВ за рахунок Державного бюджету протягом 10 років).

ПДФО з орендної плати за земельні ділянки (паї) буде стягуватися до місцевих бюджетів за місцезнаходженням таких земельних ділянок.

Проект Закону України від 10.07.2018 року № 6490-д «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств»


При переведенні на менш оплачувану роботу попередній заробіток зберігається протягом двох тижнів

Мінсоцполітики в листі від 11 липня 2018 року № 275/0/22-18 розглянув питання про збереження за працівником середнього заробітку при переведенні на іншу постійну нижчеоплачувану роботу за його ініціативою.

Відомство підкреслює, що згідно з частиною першою статті 114 КЗпП при переведенні на іншу постійну менш оплачувану роботу за працівником зберігається його попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення.

Пунктом 18 постанови Пленуму ВСУ від 24.12.99 р № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» встановлено, що положення статті 114 КЗпП про збереження середнього заробітку за працівником, переведеним на нижчеоплачувану роботу, протягом двох тижнів з дня переведення застосовується, якщо інше не передбачено законодавством, і в тому випадку, коли переведення мало місце з ініціативи самого працівника.

Лист Міністерства соціальної політики України від 11 липня 2018 року № 275/0/22-18


Продовжити або перенести відпустку через хворобу можна за погодженням з керівником

Питання продовження або перенесення невикористаної відпустки у разі тимчасової непрацездатності має вирішуватися за погодженням між працівником і роботодавцем.

Такий висновок зробило Мінсоцполітики в листі від 11 липня 2018 року № 1213/0/101-18, розглянувши питання перенесення щорічної відпустки на інший період або його продовження у разі тимчасової непрацездатності працівника.

Відповідно до Закону «Про відпустки» конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніше ніж за два тижні до встановленого графіком терміну.

Терміни відпусток, відображених в графіку, можна змінити за погодженням сторін трудового договору і за умови виникнення обставин, які змушують перенести щорічну відпустку.

Якщо працівник просить перенести відпустку, наприклад, за сімейними обставинами на інший період і роботодавець не заперечує, то законодавство про відпустки не порушується.

Власник або уповноважений ним орган як виняток, може перенести щорічну відпустку на інший період тільки за письмовою згодою працівника та за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), якщо надання відпустки в раніше обумовлений період може несприятливо відбитися на нормальному ході роботи підприємства. Також необхідно дотримуватися умова, що частину відпустки тривалістю не менше 24 календарних днів буде використана в поточному робочому році.

Згідно зі статтею 11 Закону про відпустки щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена в разі підтвердженої тимчасової непрацездатності працівника.

У разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і роботодавцем. Якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, то невикористана частина щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які його перервали, або за згодою сторін переноситься на інший період.

Невикористана частина відпустки відразу після одужання працівника надається або переноситься на інший період за наказом керівника, на підставі листка тимчасової непрацездатності працівника та його заяви.

Лист Міністерства соціальної політики України від 11 липня 2018 року № 1213/0/101-18


Порядок працевлаштування іноземців

Фахівці Держпраці нагадують: згідно з КЗпП трудові відносини іноземних громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях України, регулюються законодавством держави, в якій здійснене працевлаштування (наймання) працівника, та міжнародними договорами України.

Відповідно до ст. 42 Закону «Про зайнятість населення» встановлено, що роботодавці мають право на застосування праці іноземців та осіб без громадянства на території України на підставі Дозволу, що видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, окрім такої категорії громадян:

  • іноземці, які постійно проживають в України;
  • іноземці, які набули статусу біженця або одержали дозвіл на імміграцію в Україну;
  • іноземці, що потребують додаткового захисту, або яким надано тимчасовий захист в Україні;
  • представники іноземного морського (річкового) флоту;
  • працівники закордонних засобів масової інформації, акредитованих для роботи в Україні;
  • спортсмени, які набули професійного статусу, артисти та працівники мистецтва для роботи в Україні за фахом;
  • працівники аварійно-рятувальних служб для виконання термінових робіт;
  • працівники іноземних представництв, які зареєстровані на території України в установленому законодавством порядку;
  • священнослужителі, які тимчасово перебувають в Україні на запрошення релігійних організацій для провадження канонічної діяльності;
  • іноземці, які прибули в Україну для участі у реалізації проектів міжнародної технічної допомоги;
  • іноземці, які прибули в Україну для провадження викладацької та/або наукової діяльності у вищих навчальних закладах на їх запрошення;
  • інші іноземці у випадках, передбачених законами та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Працевлаштування деяких категорій іноземців має певні особливості, зокрема, до них відносяться:

  • іноземні високооплачувані професіонали (спеціалісти, які отримають заробітну плату у розмірі не менше 50 мінімальних заробітних плат);
  • засновників та/або учасників, та/або бенефіціарів (контролерів) юридичної особи, створеної в Україні;
  • випускники університетів, що входять до першої сотні у світових рейтингах університетів, відповідно до переліку, визначеного КМУ;
  • іноземні працівники творчих професій;
  • іноземні ІТ – професіоналів.

Особливості працевлаштування даних категорій іноземців:

  • відсутність законодавчо встановленої вимоги щодо мінімальної заробітної плати для таких працівників;
  • строк, на який видається Дозвіл на працевлаштування осіб вказаних категорій.

Встановлені розміри мінімальної зарплати працівникам – іноземцям для отримання Дозволу на працевлаштування :

  • 5 мінімальних заробітних плат – іноземним найманим працівникам у громадських об’єднаннях, благодійних організаціях та навчальних закладах, визначених у ст. 34, 36, 37, 39, 41, 43, 48 Закону «Про освіту»;
  • 10 мінімальних заробітних плат – для всіх інших категорій найманих працівників (част. 3 ст. 42-1 Закону «Про занятість населення»)

Дозвіл на працевлаштування іноземців, що відносяться до вищевказаних особливих категорій, може бути виданий строком до 3-х років. За загальним правилом Дозвіл видається строком до 1 року. Для отримання Дозвлу роботодавець подає до територіального центру зайнятості за місцем реєстрації роботодавця пакет документів до якого входять:

  • заява за формою, визначеною постановою КМУ від 15.11.2017 №858;
  • копія паспорта іноземця з перекладом;
  • кольорова фотокартка;
  • копія проекту трудового договору, посвідчена роботодавцем.

У випадку, якщо роботодавець працевлаштовує іноземця, що належить до спеціальної категорії іноземців, додатково подаються такі документи:

  • щодо випускників університетів, що входять до першої сотні у світових рейтингах університетів, — копія диплома про вищу освіту відповідного університету, визнаного в Україні в установленому порядку;
  • щодо іноземних працівників творчих професій – нотаріально засвідчені копії документів, що ідентифікують об’єкт авторського права та/або суміжних прав автора та засвідчують авторство (авторське право);
  • щодо відряджених іноземних працівників – копія договору (контракту), укладеного між українським та іноземним суб’єктами господарювання, яким передбачено застосування праці іноземців та осіб без громадянства, які направлені іноземним роботодавцем в Україну для виконання певного обсягу робіт (надання послуг);
  • щодо внутрішньокорпоративних цесіонаріїв – рішення іноземного суб’єкта господарювання про переведення іноземця на роботу в Україну та копія контракту, укладеного між іноземцем або особою та іноземним суб’єктом господарювання, про переведення на роботу в Україну з визначенням строку роботи в Україні;
  • щодо осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, – копії рішення про оформлення даних документів та довідки про звернення за захистом в Україні.

Всі документи, що були видані на території іншої країни, мають бути у встановленому порядку легалізовані шляхом проставлення штампу апостиль або консульської легалізації.

Подана заява про видачу Дозволу розглядається протягом 7 робочих днів (заява про продовження строку дії Дозволу розглядається протягом 3 днів).

У випадку позитивного рішення про його надання, роботодавець протягом 10 днів з моменту отримання вказаного рішення, зобов’язаний сплатити відповідну плату за видачу такого документу (розмір плати напряму залежить від строку, на який він видається). А у випадку, якщо роботодавець не здійснить оплату у встановлений строк – він буде скасований.

Після отримання Дозволу, роботодавець зобов’язаний протягом 90 днів укласти трудовий договір з особою, щодо працевлаштування якої видано Дозвіл, та не пізніше 10 днів з моменту укладення договору – надати його копію територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

За матеріалами Держпраці у Дніпропетровській області


Звітування роботодавцем про наявність вакансії для інвалідів – одноразово, а не щомісячно!

Постановою Верховного Суду України встановлено – обов’язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов’язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування.

В Постанові наголошено, з 12.07.2013 наявний обов’язок підприємств подавати форму №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)»  не пізніше 10 робочих днів з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Обов’язок підприємств подавати центрам зайнятості дані про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів саме щомісяця, який був встановлений Законом №803-XII «Про зайнятість населення» втратив чинність 01.01.2013, а тому до спірних правовідносин не застосовується.

При цьому Верховний Суд відступив від висновку Верховного Суду у справі №825/1276/16 (провадження №К/9901/12232/18) щодо застосування пунктів 1.3, 2.1 Порядку подання форми звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та частини першої статті 218 ГКУ, відповідно до якого підстави для звільнення від відповідальності за недотримання нормативу працевлаштування інвалідів (у 2015 році) наявні лише у разі подання Державній службі зайнятості звітності форми №3-ПН за всі місяці відповідного року, тобто щомісячно.

Постанова Верховного Суду України від 26.06.2018 у справі № 806/1368/17


Підбірку підгoтувала: 

Віктoрія Пoлянська, незалежний юридичний консультант холдингу професійних послуг «Західна кoнсалтингoва група»

Підписатись на наші новини


X