Дайджест нoвин «Підприємництво і право»
з 05.02.2018 пo 11.02.2018
Прийнято окремий закон, який регулює діяльність ТОВ
Верховна Рада прийняла Закон «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» 6 лютого за результатами розгляду в повторному другому читанні.
До законопроекту було подано близько 500 правок. Комітет врахував 360 з них.
Прийнятий Закон визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов’язки їх учасників.
Учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов’язаннями в межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників. Кількість учасників товариства не обмежується.
Проект Закону України від 13.05.2016 року № 4666 «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»
Дивіться відеозапис на тему:
“Що необхідно знати перед створенням компанії”
Закон про аудиторську діяльність – в дії
У газеті «Голосі України» від 7 лютого офіційно опублікований Закон № 2258-VIII «Про аудит фінансової звітності і аудиторську діяльність».
Закон визначає правові основи аудиту фінансової звітності, здійснення аудиторської діяльності в Україні і регулює відносини, що виникають при її здійсненні.
Відповідно до Прикінцевих положень Закон набирає чинності з 1 січня 2018 роки (відзначимо, що Закон не може вступити в силу раніше дати опублікування) і вводиться в дію з 1 жовтня 2018 року.
Зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення стосовно відповідальності за порушення порядку оприлюднення фінансової звітності або консолідованої фінансової звітності, а також за ненадання аудитором інформації в Орган громадського нагляду за аудиторською діяльністю почнуть діяти через 12 місяців з дня набрання чинності Законом.
Аудитори, термін дії сертифікатів яких не закінчився до 1 жовтня, вважаються такими, що підтвердили кваліфікаційну придатність до здійснення аудиторської діяльності та які отримали практичний досвід в порядку, визначеному Законом. Аудиторська палата України зобов’язана внести їх до реєстру. Відомості, які підлягають оприлюдненню в реєстрі слід подати в в Аудиторську палату України до 31 жовтня. Те ж стосується аудиторських фірм та аудиторів-ФОП.
Чинне свідоцтво про проходження перевірки системи контролю якості, видане Аудиторською палатою України до 1 жовтня, є підставою для внесення відповідної інформації до реєстру. Визначення терміну проходження перевірки контролю системи якості відповідно до вимог нового Закону здійснюється з урахуванням результатів проходження перевірок, що проводилися Аудиторською палатою України до дня набрання ним чинності.
З метою створення Аудиторської палати відповідно до нових вимог не пізніше шести місяців з дня набрання чинності Законом проводиться установчий з’їзд аудиторів України. Порядок їх скликання визначено Законом.
Закон «Про аудиторську діяльність» втратить чинність з 1 жовтня.
Закон України від 21.12.2017 року № 2258-VIII «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність»
Щодо кредитного реєстру
Нацбанк отримає повноваження щодо створення та ведення кредитного реєстру.
НБУ зможе отримувати від банків і ФГВФО інформацію про позичальників, а також надавати банкам і бюро кредитних історій інформацію з кредитного реєстру.
Передбачено, що банк подає в кредитний реєстр наступну інформацію:
– відомості, що ідентифікують боржника;
– інформацію про умови кредитної операції і виконанні зобов’язань за кредитною операцією;
– інформацію про приналежність боржника до пов’язаних з банком особам;
– інформацію про забезпечення виконання зобов’язань за кредитною операцією, в тому числі поручительством (дата укладення договору про забезпечення виконання зобов’язання, вид забезпечення);
– іншу інформацію про боржника – юрособу (вид економічної діяльності боржника, приналежність до групи юридичних осіб, приналежність до групи пов’язаних контрагентів, відомості, що ідентифікують власників, які володіють 10 і більше відсотками статутного капіталу юридичної особи і т. д.).
Також встановлено розмір заборгованості позичальника перед банком за умови перевищення якого банки отримують доступ до інформації з кредитного реєстру про вчинені кредитних операціях з таким клієнтом.
Встановлено, що НБУ надає банкам доступ до інформації кредитного реєстру про кредитні операції боржника, загальна заборгованість якого перед одним банком (за основною сумою та процентами), згідно з даними кредитного реєстру, дорівнює або перевищує 100 розмірів мінімальної місячної заробітної плати (або еквівалент цієї суми в іноземній валюті за офіційним курсом НБУ, встановленим на перший робочий день місяця, наступного за звітним). Така інформація надається банку тільки про боржників, якщо вони є боржниками (і/або їх пов’язаними особами) цього банку, або при наявності документально підтвердженого звернення особи про намір здійснити активну операцію з цим банком.
Фонд гарантування вкладів буде зобов’язаний надати інформацію для реєстру про кредитні операції банків, які виводяться ним з ринку.
У той же час на банки зобов’язані:
– надавати інформацію для кредитного реєстру;
– повідомляти клієнта про те, що інформація про нього буде направлятися до реєстру (інформація може бути виправлена в разі обґрунтованого звернення позичальника).
Позичальник, інформація про який включена до реєстру, отримає право доступу до неї, він зможе зажадати внести зміни в таку інформацію в разі незгоди з її змістом.
Нацбанк буде зобов’язаний надати позичальнику за його зверненням інформацію про нього і вжити заходів щодо виправлення банками недостовірної інформації.
Визначено порядок розгляду звернень позичальника про внесення змін до інформації про нього в реєстрі.
Крім того, врегульовано питання безперервності оновлення інформації по кредитним договорам в разі переуступки права вимоги по ним.
Відповідний Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення та ведення кредитного реєстру Національного банку України та вдосконалення процесів управління кредитними ризиками банків» прийнятий Верховною Радою 6 лютого.
Проект Закону України від 15.11.2017 року № 7114-д «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення та ведення Кредитного реєстру Національного банку України та вдосконалення процесів управління кредитними ризиками банків»
Вдосконалено порядок здійснення операцій за гарантіями
Нацбанк оновив загальний порядок і умови надання та отримання банками гарантій в національній та іноземних валютах.
Серед нововведень передбачено, зокрема:
– зменшення кількості паперових документів, що використовуються при оформленні уповноваженими банками та їх клієнтами операцій за гарантіями;
– використання електронних документів на всіх етапах здійснення операцій за гарантіями;
– зменшення кількості формальних інструкцій;
– адаптація порядку здійснення банками операцій за гарантіями сучасній міжнародній практиці;
– дотримання банками вимог до забезпечення тендерної пропозиції.
Норми Положення поширюється на всі банки – резиденти України, які беруть участь у здійсненні таких операцій.
Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах викладено в новій редакції згідно з постановою НБУ від 25 січня 2018 року № 5, яке вступило в силу 3 лютого, крім норми про виконання вимог до забезпечення тендерної пропозиції.
Постанова НБУ від 25.01.2018 року № 5 «Про внесення змін до Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах»
Іноземним компаніям спростили вихід на українські фондові біржі
НКЦПФР спростила іноземним емітентам процедуру виходу на українські фондові біржі і дозволила оборот на позабіржовому ринку.
Спрощені умови, яким повинні відповідати цінні папери для отримання допуску. Так, цінні папери іноземного емітента повинні відповідати таким умовам:
– емітент зареєстрований в іншій державі;
– випуск та/або проспект емісії зареєстрований в країні походження емітента і цінні папери розміщені за межами України;
– є дозвіл Центрального депозитарію;
– паперу класифіковані згідно з міжнародними вимогами;
– папери допущені до обігу на фондових біржах, затверджених Комісією.
Також Комісія може призупиняти оборот цінних паперів іноземних емітентів в разі порушення законодавства про цінні папери (на термін до одного року).
Крім того, для захисту інтересів держави та інвесторів у цінні папери Комісія може призупиняти внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів або до системи депозитарного обліку на строк до усунення порушень, що стали підставою для прийняття такого рішення.
Для прийняття рішення про допуск заявнику потрібно подати до Комісії такі документи:
- заяву про допуск цінних паперів іноземного емітента до обігу на території України, підписану уповноваженою особою заявника;
- письмове підтвердження Центрального депозитарію;
- документи, що підтверджують повноваження уповноваженої особи заявника, підписом якого завірені документи, які подаються.
Відповідні зміни передбачені рішенням НКЦПФР «Про внесення змін до Положення про допуск цінних паперів іноземних емітентів до обігу на території України», яке вступило в силу 6 лютого.
Рішення НКЦПФР від 07.12.2017 року № 871 «Про внесення змін до Положення про допуск цінних паперів іноземних емітентів до обігу на території України»
Створено Раду з питань інтелектуальної власності
Рада з питань інтелектуальної власності займеться координацією процесів щодо функціонування та розвитку системи правової охорони інтелектуальної власності.
Передбачається, що Рада буде діяти як тимчасовий дорадчий орган при Кабміні, а очолить його Степан Кубів.
Основними завданнями Ради є:
– координація взаємодії органів виконавчої влади у сфері інтелектуальної власності;
– визначення шляхів і механізмів вирішення проблемних питань, що виникають при формуванні та реалізації державної політики в сфері інтелектуальної власності;
– розробка пропозицій в сфері інтелектуальної власності, зокрема щодо розвитку цієї сфери, забезпечення інтеграції України в міжнародне і європейське інтелектуальний простір з урахуванням національних інтересів, розвитку і реформування державної системи правової охорони інтелектуальної власності і т. д.
До складу Ради увійдуть 30 осіб, серед яких: керівники ЦОВВ, силових структур, представники законодавчої та судової влади, керівники підприємств та громадських організацій.
Рішення про створення Ради з питань інтелектуальної власності прийнято на засіданні Уряду 7 лютого.
Урядовий портал, рубрика «Новини», підрубрика «Уряд України створив Раду з питань інтелектуальної власності» від 07.02.2017 року
Дивіться відео на тему:
19 критеріїв за якими варто обирати знаки для реєстрації торгової марки
Яку відповідальність за затримку розрахунку при звільненні несе роботодавець?
Відсутність коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних працівникові коштів та не звільняє його від відповідальності.
При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Такий порядок визначений статтею 116 КЗпП.
Днем звільнення вважається останній день роботи. У цей день працівникові має бути видана заробітна плата, включаючи оплату праці за останній день роботи, компенсація за невикористані дні відпустки.
Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
При наданні відпустки з наступним звільненням розрахунок з працівником повинен бути здійснений в останній день роботи перед відпусткою, хоча в трудовій книжці працівника як день звільнення буде зазначений останній день відпустки.
У разі несвоєчасної виплати належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Така відповідальність роботодавця встановлена статтею 117 КЗпП.
Відсутність коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних працівникові коштів та не звільняє його від відповідальності.
Нетривалий час роботи працівника на підприємстві й незначна частка заборгованості підприємства перед працівником у виплаті заробітної плати також не є підставою для звільнення роботодавця від зазначеної відповідальності.
Офіційний портал Управління Держпраці у Хмельницькій області, рубрика «Новини», підрубрика «Яку відповідальність за затримку розрахунку при звільненні несе роботодавець?» від 06.02.2018 року
Дивіться відео на тему:
Моделі роботи з персоналом через цивільно-правові договори з фізособами
Підбірку підгoтувала:
Віктoрія Пoлянська,
незалежний юридичний консультант
холдингу професійних послуг «Західна кoнсалтингoва група»
