fbpx
[get_banners]

Дайджест нoвин «Підприємництво і право» з 02.05.2018 пo 06.05.2018

In: Дайджести новин законодавства і практики 07 May 2018 Tags: ,

Дайджест нoвин «Підприємництво і право»

з 02.05.2018 пo 06.05.2018

 

Нацбанк спростив порядок видачі індивідуальних валютних ліцензій

Тепер отримати е-ліцензію на здійснення фізособами валютних операцій буде простіше. Нацбанк розширив перелік документів, необхідних для отримання таких ліцензій, зокрема, додається можливість подання заявником документів, що стосуються результатів його підприємницької діяльності, продажу рухомого та/або нерухомого майна, інвестиційного доходу, успадкованих коштів, а також інших виплат відповідно до умов цивільно- правових договорів.

Також встановлена можливість отримання е-ліцензії за рахунок коштів, які є спільною сумісною власністю подружжя. Для цього один з подружжя може в підтвердження походження коштів враховувати доходи другого з подружжя, якщо ці доходи відносяться до їх спільної сумісної власності.

Банкам також дозволено здійснювати операції з розміщення за кордоном валютних цінностей без індивідуальної ліцензії на будь-яких власних рахунках, а не тільки на кореспондентських, як це було раніше.

Регулятор також виключив із загального порядку контролю за дотриманням максимальної процентної ставки за зовнішніми позиками в іноземній валюті кошти, що залучаються резидентами-позичальниками від нерезидентів для кредитних проектів, що реалізуються за участю (у формі забезпечення, страхування, поручительства) іноземної держави.

Крім того, уточнюється перелік документів, необхідних для отримання індивідуальної ліцензії на розміщення юридичними особами або ФОП коштів на рахунках за межами України. Перелік доповнено документами, що містять інформацію про рахунки, відкриті резидентом в уповноважених банках, і про його структуру власності та кінцевих бенефіціарів власників.

Відповідна постанова НБУ від 26 квітня 2018 року № 45 набула чинності 28 квітня.

 

Постанова НБУ від 26 квітня 2018 року № 45 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України»

 


Скасовано обмеження на перерахунок за кордон валюти на виконання судових рішень

З 1 травня скасовано тимчасові адміністративні обмеження для банків і бізнесу.

Відповідні зміни передбачені постановою Нацбанку від 29 березня 2018 року № 31 та рішенням регулятора від 29 березня 2018 року № 184-рш «Про встановлення лімітів відкритої валютної позиції банку».

Резиденти-боржники, які мають індивідуальну ліцензію на перерахування коштів за кордон, можуть без обмежень по сумі перераховувати за межі України валюту на:

  • виконання судових рішень, рішень міжнародних комерційних арбітражів;
  • задоволення вимог осіб щодо виконання судових або арбітражних рішень, вимог про стягнення судових, виконавчих і адміністративних зборів;
  • відшкодування витрат судового та виконавчого виробництв, що покладаються на особу боржника відповідно до законодавства іноземної держави.

Компанія-резидент може не здійснювати обов’язковий продаж коштів, що надійшли за кредитом або позикою, якщо в її реалізації (шляхом кредитування, страхування, гарантування) повністю або частково бере участь іноземна особа, одним з акціонерів якої є іноземна держава.

Така іноземна держава повинна мати офіційну рейтингову оцінку не нижче категорії А, підтверджену в бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch Ratings, Standard & Poor’s, Moody’s).

Крім того, резиденти-позичальники можуть достроково погашати кредити і позики в іноземній валюті, якщо в їх реалізації (шляхом кредитування, страхування, забезпечення або поручительства) повністю або частково бере участь іноземна особа, одним з акціонерів якої є іноземна держава або іноземний банк з акціонером – іноземною державою.

 

Постанова НБУ від 29 березня 2018 року № 31 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України», рішення НБУ від 29 березня 2018 року № 184-рш «Про встановлення лімітів відкритої валютної позиції банку»

 


Визначено порядок роботи кредитного реєстру НБУ

Нацбанк визначив порядок надання інформації в Кредитний реєстр і її видалення, отримання інформації з реєстру, а також ведення такого Реєстру.

Відповідне Положення про Кредитний реєстр Національного банку затверджено постановою НБУ від 4 травня 2018 № 50 і вступає в силу з 6 травня 2018.

Обмін інформацією щодо Кредитного реєстру між його учасниками (НБУ, банки та ФГВФО) здійснюється з використанням онлайн-сервісів, розміщених на зовнішніх веб-ресурсах НБУ.

Банк/Фонд надає в Кредитний реєстр інформацію про кредитні операції боржника, якщо сума заборгованості (за основною сумою та відсотках) за такими операціями дорівнює або перевищує 100 розмірів мінімальних зарплат.

Така інформація надається/оновлюється щомісяця не пізніше одинадцятого робочого дня місяця, наступного за звітним.

Перелік інформації, яка надається в Кредитний реєстр містить, зокрема, інформацію:

  • відомості, що ідентифікують боржника;
  • інформація про умови кредитної операції і виконання зобов’язань за кредитною операцією;
  • інформація про належність боржника до пов’язаних з банком особам;
  • інформація про забезпечення виконання зобов’язань за кредитною операцією, в тому числі поручительством;
  • інша інформація про боржника.

НБУ надає банкам доступ до Кредитного реєстру в режимі реального часу на безоплатній основі.

Банк має право звернутися в НБУ із запитом про отримання інформації, що міститься в кредитній реєстрі:

  • стосовно боржника банку (і / або пов’язаних з ним осіб);
  • в разі звернення особи, яка має намір укласти кредитний договір (при наявності в банку документального підтвердження такого звернення).

Кількість таких запитів не обмежується.

Позичальники також зможуть отримати інформацію з Кредитного реєстру, подавши заяву, на яку НБУ протягом 5 робочих днів повинен надати інформацію або повідомити про її відсутності.

Заявник у разі незгоди з інформацією, що міститься в відношенні нього в Кредитній реєстрі, має право звернутися із заявою про її виправлення або видалення.

Інформація про запити / заявах вноситься в Реєстр запитів / заяв під час їх обробки після відправки звіту / інформації.

Закон про Кредитну реєстрі введений в дію з 4 травня.

 

Постанова НБУ від 4 травня 2018 року № 50 «Про затвердження Положення про Кредитний реєстр Національного банку України»

 


Як працювати при температурі повітря 30+

При роботах на відкритій місцевості і температурі повітря 35ºС і вище, тривалість періодів безперервної роботи повинна складати 15-20 хвилин з наступною тривалістю відпочинку не менше 10-12 хвилин в охолоджуваних приміщеннях.

В охолоджуваних приміщеннях, аби уникнути негативного впливу на організм великого перепаду температур, слід підтримувати температуру повітря 24-25°C.

Робота при температурі зовнішнього повітря більше 37ºС за показниками мікроклімату відноситься до небезпечних (екстремальних). За цієї температури не рекомендується проведення робіт на відкритому повітрі. Слід змінити порядок робочого дня та перенести години роботи на ранковий або вечірній час.

Для захисту від надмірного теплового випромінювання необхідно використовувати спеціальний одяг або одяг з натуральних тканин.

В умовах підвищеної температури рекомендується допускати до роботи осіб не молодше 25 і не старше 40 років.

З метою профілактики зневоднення організму рекомендується правильно дотримуватися питного режиму. Рекомендована температура питної води, напоїв, чаю + 10-15 ºС. Для оптимального водозабезпечення рекомендується також відшкодовувати втрату солей і мікроелементів, що виділяються з організму з потом, за рахунок вживання підсоленої води, мінеральної лужної води, молочно-кислих напоїв (знежирене молоко, молочна сироватка), соків, вітамінізованих напоїв, киснево-білкових коктейлів.

Пити воду слід часто і потроху, щоб підтримувати хорошу гідратацію організму (оптимальний вміст води в організмі, який забезпечує його нормальну життєдіяльність, обмін речовин). При температурі повітря більше 30ºС і виконанні робіт середньої тяжкості, потрібно випивати не менше 0,5 л води на годину — приблизно одну склянку кожні 20 хвилин.

Крім того, для підтримки імунітету і зниження інтоксикації організму потрібно вживати фрукти і овочі.

 

Офіційний портал Управління Держпраці у Рівненській області, рубрика «Новини», підрубрика «Спека! Управління Держпраці застерігає! Як працювати при температурі повітря 30+» від 03.05.2018 року

 

Читайте статтю на тему:

Директор поїхав у відпустку. Хто ж підпише договір?


Чи повинен роботодавець надавати молоко за роботу у важких і шкідливих умовах праці?

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 року №1022-р «Про скасування, визнання такими, що втратили чинність, та такими, що не застосовуються на території України, деяких актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади з пожежної безпеки, охорони праці та санітарного законодавства» скасовано постанову Держкомпраці від 16 грудня 1987 №731/П13 «Про порядок безплатної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів робітникам і службовцям, які зайняті на роботах з шкідливими умовами праці».

Проте, відповідно до пункту 5 Переліку заходів та засобів з охорони праці, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 №994, до заходів та засобів з охорони праці відноситься забезпечення працівників, зайнятих на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком чи рівноцінними харчовими продуктами, а також газованою солоною водою відповідно до Кодексу законів про працю України, Закону України «Про охорону праці» та колективного договору або угоди.

Хоча Порядок надання молока або інших рівноцінних харчових продуктів скасовано, вимоги щодо обов’язкового надання молока за роботу у важких та шкідливих умовах праці залишаються. Згідно із статтею 166 Кодексу законів про працю України на роботах з шкiдливими умовами працi працiвникам видаються безплатно за встановленими нормами молоко або iншi рiвноцiннi харчовi продукти. Також відповідно до статті 7 Закону України “Про охорону праці” працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.

У разі роз’їзного характеру роботи працівникові виплачується грошова компенсація на придбання лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів на умовах, передбачених колективним договором.

Роботодавець може за свої кошти додатково встановлювати за колективним договором (угодою, трудовим договором) працівникові пільги і компенсації, не передбачені законодавством.

Забезпечення працівників молоком – це встановлена законодавством норма.

Молоко видається працівникам з метою зміцнення здоров’я і попередження професійних захворювань. Вживання молока сприяє підвищенню опору організму працівника дії токсичних речовин та фізичних факторів, які викликають порушення функції печінки, білкового і мінерального обміну, подразнення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів. Молоко нормалізує обмінні процеси і функції організму і сприяє більш швидкому відновленню нормальної діяльності всіх систем життєзабезпечення людини.

З прийняттям постанови Кабінету Міністрів України «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» від 01.08.1992 № 442 в Україні врегульовано відносини між власником або уповноваженим ним органом і працівниками щодо реалізації прав на пільги і компенсації за роботу із шкідливими умовами праці.

Враховуючи вищезазначене, молоко або інші рівноцінні харчові продукти працівникам надаються, якщо за результатами атестації буде визначено, що умови праці працюючих будуть відноситися до важких та шкідливих умов праці та буде наявність  на робочих місцях хімічних речовин. Обов’язково пільги та компенсації, які надаються працівникам, повинні бути внесені до колективного договору.

 

Офіційний портал Управління Держпраці у Миколаївській області, рубрика «Новини», підрубрика «Чи повинен роботодавець надавати молоко за роботу у важких та шкідливих умовах праці?» від 02.05.2018 року

 


Як діяти роботодавцю, коли на підприємстві стався нещасний випадок?

Фахівці Управління Держпраці у Тернопільській області пояснили, як діяти при нещасному випадку на підприємстві.

Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві №1232  від 30 листопада 2011 року визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях  незалежно від форми власності.

Розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків,  внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров’ю, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше.

Про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його  виявив, чи інша особа – свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити  керівника робіт, який безпосередньо здійснює контроль за станом охорони праці  на робочому місці і вжити заходів до надання необхідної допомоги потерпілому, негайно повідомити роботодавця про те, що сталося, зберегти до прибуття комісії з розслідування нещасного випадку обстановку на робочому  місці та машини, механізми, обладнання, устаткування у такому стані, в якому вони були на момент настання нещасного випадку.

Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок (крім   випадків, передбачених пунктом 37 цього Порядку), зобов’язаний протягом однієї години передати з використанням засобів зв’язку та протягом доби на паперовому носії повідомлення про нещасний випадок:

  • Фондові за місцезнаходженням підприємства,  на якому стався нещасний випадок;
  • Управлінню Держпраці в області;
  • Керівникові первинної організації  профспілки незалежно від
  • членства  потерпілого  в профспілці;
  • керівникові підприємства,    де працює потерпілий, якщо
  • потерпілий є працівником іншого підприємства;
  • органові державного пожежного  нагляду за місцезнаходженням
  • підприємства у разі настання нещасного випадку внаслідок пожежі;
  • закладові державної  санітарно-епідеміологічної служби,  який
  • здійснює санітарно-епідеміологічний  нагляд за підприємством (у
  • разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння);

Роботодавець зобов’язаний протягом  доби утворити комісію у складі не менш як три особи та організувати проведення розслідування. Створити належні умови  для роботи комісії (забезпечити приміщенням, засобами зв’язку, оргтехнікою, автотранспортом, канцелярським приладдям), компенсувати витрати, пов’язані з її діяльністю,  а також залучених до роботи експертів, інших спеціалістів та сприяти роботі комісії з метою своєчасного і об’єктивного проведення розслідування нещасного випадку.

Про груповий нещасний випадок, нещасний випадок з смертельним наслідком, нещасний випадок, що спричинив тяжкі наслідки, випадок смерті або зникнення працівника під час виконання трудових (посадових) обов’язків роботодавець зобов’язаний протягом однієї години повідомити з використанням засобів зв’язку та протягом трьох годин подати на паперовому носії повідомлення:

  • територіальному органові Держпраці за місцезнаходженням підприємства;
  • органові прокуратури за місцем настання нещасного випадку;
  • Фондові за місцезнаходженням підприємства;
  • органові управління підприємства (у разі його відсутності — місцевій держадміністрації);
  • закладові державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством (у разі виявлення гострих професійних захворювань (отруєнь);
  • первинній організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці (у разі наявності на підприємстві кількох профспілок ― профспілці, членом якої є потерпілий, а у разі відсутності профспілки — уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці);
  • органові галузевої профспілки вищого рівня, а у разі його відсутності — територіальному профоб’єднанню за місцем настання нещасного випадку;
  • органові з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій за місцем настання нещасного випадку (у разі необхідності).

Спеціальне розслідування нещасного випадку (крім випадків, передбачених пунктом 39 цього Порядку) проводиться комісією  із спеціального розслідування нещасного випадку, утвореною територіальним органом Держпраці за місцезнаходженням підприємства або замісцем настання нещасного випадку, у разі, коли нещасний випадок стався з фізичною особою –  підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно, або внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (події) за погодженням з органами, представники яких входять до її складу.

Проведення розслідування нещасного випадку, який стався з фізичною особою  – підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно і не застрахована у Пенсійному фонді України як платник єдиного внеску на загальнообов’язкове  державне соціальне страхування, організовує територіальний орган Держпраці за місцем настання нещасного випадку, який утворює комісію у складі не менш як три особи.

 

Офіційний портал Управління Держпраці у Миколаївській області, рубрика «Новини», підрубрика «На підприємстві стався нещасний випадок – як діяти роботодавцю?» від 02.05.2018 року

 

Читайте статтю на тему:

Договір про нерозголошення конфіденційної інформації (NDA)

 

Підбірку підгoтувала: 

Віктoрія Пoлянська,

незалежний юридичний консультант холдингу професійних послуг «Західна кoнсалтингoва група»

X