Дайджест нoвин «Підприємництво і право» 04.05.2018 пo 10.06.2018

In: Дайджести новин законодавства і практики 11 Jun 2018 Tags: ,

Дайджест нoвин «Підприємництво і право»

04.05.2018 пo 10.06.2018

 

Суд не має права повернути позов, якщо в документі про сплату судового збору не зазначено дані про позовну заяву

Верховний Суд в складі колегії суддів Касаційного господарського суду при розгляді справи № 909/1013/17 висловив позицію стосовно підтвердження сплати судового збору.

Постановою ВС від 23 травня 2018 року скасовано рішення нижчих судів про повернення позову без розгляду через відсутність у наданій довідці, яка підтверджує сплату судового збору в іноземній валюті, реквізитів валютного рахунку; інформації про перерахування судового збору в територіальний орган Держказначейства; інформації про сплату збору за звернення до суду з конкретним позовною заявою.

ВС вказав на необґрунтованість посилань про неможливість встановити реквізити валютного рахунку, на який здійснювалося перерахування судового збору в іноземній валюті, оскільки для сплати судового збору нерезидентами в іноземній валюті в Україні існував тільки один валютний рахунок.

Крім того, роз’яснено, що відповідно до частини другої статті 9 Закону «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент звернення з позовом – жовтень 2017 року) зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України зобов’язаний перевірити саме суд. Відсутність відомостей про те, яка саме позовна заява оплачується судовим збором, не є підставою для повернення позову, оскільки суд самостійно перевіряє сплату позивачем належної суми.

 

Постанова ВС від 23 травня 2018 року у справі № 909/1013/17

 

Читайте статтю на тему:

 

 


Штрафи для суб’єктів господарювання, які не встановили лічильники на тепло і воду, введуть з 1 серпня 2020 року

Введення в дію Закону про ж/к послуги відкладено до 1 травня 2019 року. Також до 1 серпня 2020 року відкладено набрання чинності норми про застосування фінансових санкцій до суб’єктів господарювання за порушення термінів встановлення засобів обліку теплової енергії і води.

Відповідний Закон (проект № 8424) ВР прийняла на засіданні 7 червня 2018 року.

Необхідність відстрочки реформи ЖКГ обговорювалася в зв’язку з проблемами імплементації законів про ж/к послуги та комерційний облік тепла та води.

Вже укладені договори про надання комунальних послуг зберігають силу на визначених у них умовах, проте споживачі повинні укласти з виконавцями нові договори до 1 травня 2020 року.

Норми стосовно послуги з управління багатоквартирним будинком вводяться в дію з 10 червня 2018 року, але вже укладені договори про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій зберігають чинність на визначених у них умовах, поки не будуть укладені нові договори про надання послуг.

До затвердження Кабінетом Міністрів типового договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком боку можуть бути укладені договори за формою і на умовах, узгоджених між управителем і співвласниками.

Також встановлено, що при відшкодуванні витрат оператора зовнішніх інженерних мереж, пов’язаних з установкою, обслуговуванням і заміною вузлів комерційного обліку, споживачам комунальних послуг і власникам (співвласникам) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та (або) гарячого водопостачання, які сплачують відповідні внески, надаються пільги і субсидії.

Пільги та субсидії для відшкодування витрат по оплаті послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій надаються до дати вступу в силу договорів про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

 

Проект Закону України від 07.06.2018 року № 8424

 

Читайте статтю на тему:

Як захищати ділову репутацію в Інтернеті

 


Митні процедури спростять за рахунок «єдиного вікна»

Кабінет Міністрів пропонує внести до Митного кодексу зміни, спрямовані на спрощення митних процедур при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності та експортно-імпортних операцій через впровадження механізму «єдиного вікна» на кордоні, що забезпечує електронний обмін документами між різними органами державної влади.

Відповідний законопроект, розроблений Мінекономрозвитку, схвалено на засіданні Уряду 6 червня.

На даний момент необхідні для митного оформлення товарів документи подаються в митницю в електронній формі із застосуванням засобів електронного цифрового підпису.

Законопроектом пропонується всі дозвільні і супроводжуючі документи в сфері зовнішньоекономічної діяльності оформляти в електронній формі з відображенням в «єдиному вікні» на сайті Державної фіскальної служби.

В окремих випадках можуть подаватися паперові документи: якщо формат встановлений міжнародними договорами України або вимогами країни ввезення товарів; в разі тимчасової перерви в роботі системи інформаційного обміну; при декларуванні товарів у міжнародних поштових відправленнях.

Крім того, зараз передбачено, що експорт, імпорт або транзит через територію України окремих видів товарів здійснюється за наявності відповідної ліцензії, дозволу або сертифіката, які переважно видаються в паперовому вигляді.

Мінекономрозвитку пропонує всі дозвільні і супроводжуючі документи в сфері зовнішньоекономічної діяльності оформляти в електронній формі з відображенням в «єдиному вікні» на сайтах ДФС і органу, їх видав.

До слова, у першому читанні був прийнятий законопроект про введення механізму «єдиного вікна» і оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України.

 

Урядовий портал, рубрика «Новини», підрубрика «Уряд ухвалив рішення щодо впровадження «єдиного вікна» на кордоні для спрощення митних процедур» від 06.06.2018 року

 


У Держпраці пояснили особливості регулювання праці сезонних працівників

Управління Держпраці у Хмельницькій області надало роз’яснення стосовно особливостей законодавчого регулювання тимчасових та сезонних працівників.

Статтею 7 Кодексу Законів про працю України передбачено, що особливості регулювання праці тимчасових і сезонних працівників встановлюються законодавством. На сьогодні в Україні є чинним (в частині, що не суперечить Конституції України та законодавству України) Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах» від 24.09.1974 року № 310-ІХ (далі — Указ № 310). Відповідно до ст. 1 зазначеного Указу сезонними вважаються роботи, які внаслідок природних і кліматичних умов можуть виконуватися лише протягом певного періоду (сезону), але не більше 6 місяців.

Сезонний трудовий договір є різновидом строкового трудового договору. Він укладається на строк, що не перевищує тривалості сезону, яка, у свою чергу, не може перевищувати шести місяців. Тобто, сезонними вважаються роботи, які характеризуються наступними ознаками:

1) містяться в Списку сезонних робіт і сезонних галузей затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.1997 року № 278;

2) їх тривалість не перевищує шести місяців.

Таким чином, під час приймання на сезонні роботи трудовий договір з працівником можна укласти на строк, який не перевищує тривалості сезону, тобто 6 місяців.

Слід зазначити, що при укладенні сезонного трудового договору роботодавець зобов’язаний попередити працівника про сезонний характер роботи (п. 3 Указу № 310), що відображається в наказі (розпорядженні) про прийом на роботу, у якому зазначається, що даний працівник приймається саме на сезонну роботу. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Також необхідно мати на увазі, що при укладенні сезонного договору не встановлюється випробувальний термін (п. 5 Указу № 310).

Важливо знати, що на сезонних працівників розповсюджуються умови і положення, передбачені Правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективного договору, що діють на підприємстві (тривалість робочого часу і відпочинку, оплата праці, матеріальне стимулювання, умови і охорона праці тощо).

Слід звернути увагу, що відповідно до ч. 9 ст. 6 Закону України «Про відпустки» сезонним працівникам відпустка надається пропорційно відпрацьованому часу. Тому, оскільки п. 10 Указу № 310 право на відпустку та грошову компенсацію взамін невикористаних днів відпустки сезонним працівникам не передбачено, така норма не підлягає застосуванню, позаяк суперечить Закону.

Працівники, зайняті на сезонних роботах, після закінчення таких робіт звільняються з підстави, передбаченої п. 2 ст. 36 КЗпП, – закінчення строку. При цьому днем звільнення вважатиметься останній день сезонної роботи. Якщо ж працівник після закінчення сезонної роботи продовжуватиме працювати або тривалість такої роботи перевищить шість місяців, трудовий договір із цим працівником буде вважатися таким, що укладений на не визначений строк.

Разом з тим, відповідно до п. 6 Указу № 310 сезонні працівники за наявності умов, визначених у ст. 39 КЗпП (в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених ч. 1 ст. 38 КЗпП України) мають право достроково з власної ініціативи розірвати трудовий договір. При цьому про своє звільнення сезонні працівники попереджають роботодавця письмово за 3 дні.

Роботодавець з власної ініціативи має право звільнити працівника, зайнятого на сезонних роботах, до закінчення строку трудового договору, крім загальних підстав, передбачених трудовим законодавством України, також за додатковими підставами, установленими в п. 7 Указу № 310. Зокрема, у разі: припинення робіт на підприємстві на строк понад два тижні з причин виробничого характеру чи скорочення робіт на цьому підприємстві; нез’явлення працівника на роботу безперервно протягом більше одного місяця внаслідок тимчасової непрацездатності.

 

Офіційний портал Управління Держпраці у Хмельницькій області, рубрика «Новини», підрубрика «Особливості законодавчого регулювання праці сезонних працівників» від 06.06.2018 року

 


Скільки годин має навчатися працівник питанням охорони праці і як часто?

Відповідно до вимог статті 18 Закону України «Про охорону праці» працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці та з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії.

Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.

Посадові особи, діяльність яких пов’язана з організацією безпечного ведення робіт, під час прийняття на роботу і періодично, один раз на три роки, проходять навчання, а також перевірку знань з питань охорони праці за участю профспілок.

Порядок проведення навчання та перевірки знань посадових осіб з питань охорони праці визначається типовим положенням, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці.

Тривалість навчання затверджується керівником підприємства.

 

Офіційний портал Управління Держпраці у Тернопільській області, рубрика «Новини», підрубрика «Скільки годин має навчатися працівник питанням охорони праці і як часто?» від 04.06.2018 року

 

Підбірку підгoтувала: 

Віктoрія Пoлянська,

незалежний юридичний консультант холдингу професійних послуг «Західна кoнсалтингoва група»

Підписатись на наші новини


X