Актуальний зразок наказу про облікову політику на підприємстві із врахування норм податкового кодексу на поточний рік

In: Академія професійного бухгалтера, Бухгалтерська компанія Збережені Активи, Довідкові матеріали бухгалтерська тематика, Довідкові матеріали податкова тематика, Зразок документа бухгалтерська практика 04 Jul 2018

зразок

Наказ

про облікову політику на підприємстві

 

м.   ___________________                                       “___” __________20 ___ р.

Відповідно до вимог Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (далі Закон № 996) наказую встановити такі принципи, методи і процедури, що будуть використовуватись підприємством для складання та подання фінансової звітності і формувати облікову політику підприємства.

 

І. Організація  бухгалтерського обліку

 

Бухгалтерський облік на підприємстві  ведеться безперервно з дня реєстрації та до його ліквідації.

Бухгалтерський облік на підприємстві  ведеться у автоматизованій формі із застосуванням комп’ютерної бухгалтерської програми 1С Бухгалтерія. версії 8.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку  товариства побудовані на повному плані бухгалтерських рахунків та з одночасним використанням регістрів бухгалтерського обліку  у відповідності до методичних рекомендацій №422.

На забезпечення виконання пункту 4 статті 8 Закону № 996 встановити з 18 жовтня 2016 року на Підприємстві таку форму організації бухгалтерського обліку:

– Бухгалтерський облік здійснюється директором підприємства до моменту включення посади головного бухгалтера до штатного розкладу підприємства.

З метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку й звітності проводити інвентаризацію активів і зобов’язань, відповідно  до Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 року № 879.

 

  • Інвентаризацію запасів проводити не рідше 1 разу в квартал.
  • Інвентаризацію Основних засобів та нематеріальних активів проводити 1 раз на рік

Для проведення інвентаризаційної роботи (планових та позапланових інвентаризацій активів та зобов’язань, списання основних засобів, малоцінних, інших матеріальних цінностей тощо) затвердити постійно діючу інвентаризаційну комісію окремим наказом по підприємству.

Підприємство застосовує рахунки класу 9 відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291.

Для визначення суттєвості окремих об’єктів обліку, що відносяться до активів, зобов’язань і власного капіталу підприємства, за орієнтовний поріг суттєвості приймається величина у ______ відсотків від підсумку відповідно всіх активів, всіх зобов’язань і власного капіталу.

Для визначення суттєвості окремих видів доходів і витрат орієнтовним порогом суттєвості є величина, що дорівнює _____ відсоткам чистого прибутку (збитку) підприємства.

Порогом суттєвості з метою відображення переоцінки або зменшення корисності об’єктів обліку приймається величина, що дорівнює _______ відсотку чистого прибутку (збитку) підприємства, або величина, що дорівнює ________-відсотковому відхиленню залишкової вартості об’єктів обліку від їх справедливої вартості.

Для інших господарських операцій та об’єктів обліку поріг суттєвості визначається  у межах 0,5 відсотків.

 

ІІ.  Формування облікової політики

 

Запаси

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності визначено в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 9 «Запаси».

При відпуску запасів у виробництво, з виробництва, продаж та іншому вибутті оцінка їх здійснюється за методом …

 

собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

Одиницею аналітичного обліку запасів є їх найменування (однорідна група, тип, сорт, розмір тощо).

У місцях зберігання (на складах, в коморах) запаси обліковуються в натуральних одиницях.

 

Необоротні активи

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про необоротні активи і розкриття її у фінансовій звітності визначено в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» і Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи”.

Вартісна ознака предметів, що відносяться до основних засобів, прийнята в розмірі, що  перевищує 6 000 грн.  без ПДВ

Строк корисного використання (експлуатації) основних засобів та нематеріальних активів зазначається в окремому  Наказі керівника при зарахуванні активу на Баланс.

При вибутті об’єктів основних засобів, які раніше були переоцінені, перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об’єкта основних засобів включається до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням капіталу у дооцінках. Перевищення сум попередніх дооцінок об’єкта основних засобів над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об’єкта основних засобів  раз на рік у сумі, пропорційній нарахуванню амортизації, включатися до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням капіталу у дооцінках. При цьому до складу нерозподіленого прибутку при вибутті цього об’єкта включається залишок перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок такого об’єкта, що відображений у складі капіталу у дооцінках.

Амортизація основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів) нараховується  прямолінійним методом. Амортизація нематеріальних активів нараховується прямолінійним методом.

Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів нараховується у першому місяці використання об’єкта в розмірі 100 відсотків його вартості, яка амортизується.

Вартісна ознака предметів, що відносяться до малоцінних необоротних матеріальних активів прийнята в розмірі, що  не перевищує 6 000 грн.  без ПДВ

Вартісна ознака предметів, що відносяться до малоцінних швидкозношуваних предметів прийнята в розмірі, що не перевищує 2500,00 грн..  без ПДВ,

Ліквідаційна вартість основних засобів і нематеріальних активів дорівнює 0.

 

Інвестиційна нерухомість

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про інвестиційну нерухомість наведені в Положенні (стандарті) 32 «Інвестиційна нерухомість».

Інвестиційна нерухомість на дату балансу відображається за первісною вартістю, зменшеною на суму нарахованої амортизації.

Критерії розмежування об’єктів операційної нерухомості та інвестиційної нерухомості

Якщо певний об’єкт основних засобів уключає частину, яка утримується з метою отримання орендної плати та/або для збільшення власного капіталу, та іншу частину, що є операційною нерухомістю, і ці частини можуть бути продані окремо (або окремо надані в оренду згідно з договором про фінансову оренду), то ці частини відображаються як окремі інвентарні об’єкти. Якщо ці частини не можуть бути продані окремо, об’єкт основних засобів визнається інвестиційною нерухомістю за умови її використання переважно з метою отримання орендної плати та/або для збільшення власного капіталу.

За наявності ознак, за яких об’єкт основних засобів може бути віднесеним і до операційної нерухомості, і до інвестиційної нерухомості, підприємство обирає розмір площі як критерій щодо їх розмежування.

 

Необоротні активи, утримувані для продажу

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність»:

Необоротний актив та група вибуття визнаються утримуваними для продажу у разі, якщо:

економічні вигоди очікується отримати від їх продажу, а не від їх використання за призначенням;

вони готові до продажу у їх теперішньому стані;

їх продаж, як очікується, буде завершено протягом року з дати визнання їх такими, що утримуються для продажу;

умови їх продажу відповідають звичайним умовам продажу для подібних активів;

здійснення їх продажу має високу ймовірність, зокрема якщо керівництвом підприємства підготовлено відповідний план або укладено твердий контракт про продаж, здійснюється їх активна пропозиція на ринку за ціною, що відповідає справедливій вартості.

Первісне визнання необоротних активів та групи вибуття як утримуваних для продажу проводиться на дату, коли щодо активів, групи вибуття задовольняються вище наведені умови.    

 

Резерви і забезпечення

Порядок визначення резерву сумнівних боргів наведено в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість».

Поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів.

Величина резерву сумнівних боргів визначається за методом застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості.

Підприємством  створюється забезпечення для відшкодування наступних (майбутніх) операційних витрат на виплату відпусток працівникам.

Сума забезпечення на виплату відпусток визначається щомісяця як добуток фактично нарахованої заробітної плати працівникам і відсотка, обчисленого як відношення річної планової суми на оплату відпусток до загального планового фонду оплати праці з урахуванням відповідної суми відрахувань на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

 

Дохід

Дохід, пов’язаний з наданням послуг, визнається виходячи зі ступеня завершеності операцій з надання послуг.

Оцінка ступеня завершеності операції з надання послуг визначаєтся вивченням виконаної роботи.

Оскільки послуги полягають у виконанні невизначеної кількості дій  (операцій) за визначений період часу, то дохід визначається шляхом рівномірного його нарахування за цей період.

 

Витрати

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку  16 “Витрати” витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов’язань.

Калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) відбувається за об’єктами витрат.  Склад Статей собівартості додаток №1

 

Періодичність відображення відстрочених податкових активів і відстрочених податкових зобов’язань

Відстрочені податкові активи і відстрочені податкові зобов’язання відображаються Підприємством у річній фінансовій звітності.

 

 

Підходи до класифікації пов’язаних сторін

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 23 “Розкриття інформації щодо пов’язаних сторін”  визначає методологічні засади формування інформації про операції пов’язаних сторін та її розкриття у фінансовій звітності.

Перелік пов’язаних сторін визначається підприємством визначено в додатку № 5 до цього наказу.

 

Складання Фінансової звітності – Фінансова звітність на товаристві складається відповідно до ПсБО 25

 

ІІІ. Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах

Облікова політика може змінюватися, тільки якщо змінюються статутні вимоги, вимоги органу, який затверджує положення (стандарти) бухгалтерського обліку, або якщо зміни забезпечать достовірне відображення подій або операцій у фінансовій звітності підприємства.

Ознайомити із даним наказом всіх працівників фінансово-бухгалтерських відділів, шляхом розсилання на корпоративну електронну пошту

 

Директор  _______________

                                                                                                         

Додаток 1 До Наказу №

Об’єкти витрат

Об’єктом витрат визнати наступний –

                                   

Додаток № 2 До Наказу№  

 

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг)


           

Підписатись на наші новини


X